Позначка: охорона праці

Категорії
Новини

Пінна вечірка на АЗС

Довести навички гасіння пожеж до автоматизму — така мета пожежно-тактичних навчань, які регулярно проходять у підрозділах «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Практичні навчання з гасіння пожеж проводяться на нашому підприємстві щотижня. У них беруть участь співробітники 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області та працівники наших підрозділів. І лише чітка взаємодія між ними дозволяє розраховувати на швидке гасіння пожеж, якщо такі виникнуть у цехах. Особливо небезпечні об’єкти — автозаправні станції. Одне з таких тактичних навчань проходило саме на АЗС.

«Під час повномасштабного вторгнення, ворог часто намагається завдавати ударів саме по енергетичній інфраструктурі, —розповідає менеджер з пожежної безпеки департаменту з охорони праці та промислової безпеки Андрій Сердечний. — Тому місце проведення пожежних навчань вибране не випадково. І легенда навчань — саме в тему. Згідно з легендою, ворожий боєприпас — дрон, снаряд, уламки ракети тощо — потрапив саме у ємність з паливно-мастильними матеріалами. Виникло займання та витік пального. І саме від швидких та чітких дій працівників АЗС та пожежно-рятувального загону залежатиме, чи вдасться зберегти людей та устаткування. Тож працівники заправної станції швидко викликають рятувальників».

Паралельно спрацьовує автоматична система протипожежного захисту, сповіщаючи рятувальників — швидше на допомогу! І вже три пожежних автомобілі мчать з трьох пожежно-рятувальних частин у бік заправки. Авто 30 ДПРЧ мчить з фронту, а колеги з 20 та 29 ДПРЧ — з тилу. Працівники АЗС зустрічають рятувальників і надають їм всю наявну інформацію про займання. Досвід показує, що надзвичайно важливо розташувати авто та особовий склад у зонах, безпечних від повторного удару чи вибухів ємностей з пальним. Спецавто під’єднуються до пожежних гідрантів і вже готові почати гасіння.

Заступник директор департаменту (промислова безпека) департаменту з ОП та ПБ Сергій Мельник пояснив, що займання паливно-мастильних матеріалів необхідно гасити саме піною, що й роблять пожежні. Це називається пінною атакою. Рятувальники вдягнені у сріблясті захисні костюми, які захищають від вогню та надвисокої температури, і дуже схожі на персонажів фантастичного роману про інопланетян. Піна вилітає зі стволів і яскраво виграє на сонці. Схоже на костюмовану пінну вечірку. Та й ще три червоних авто, але не «Феррарі», а пожежних, від яких набагато більше користі під час гасіння пожеж. Захопливе видовище! А ще сильніше захоплення викликають швидкість та вправність, з якими рятувальники володіють інструментами пожежогасіння.

«У гасінні умовного займання взяли участь чотири пожежних розрахунки, — пояснює Сергій Мельник. — Два з них безпосередньо гасили полум’я, а два охолоджували ємності з пальним, розташовані поруч, щоб запобігти перегріву та можливим вибухам, а також псуванню обладнання для зберігання пального. Як бачите, спрацювали дуже професійно, і це надає впевненості, що під час можливого реального займання наші співробітники та пожежні відпрацюють на «відмінно».

З Сергієм згоден і заступник начальника 29 ДПРЧ 4 ДПРЗ Василь Хоменко, який був одним з керівників гасіння умовної пожежі.

«Працівники АЗС швидко повідомили пожежних про надзвичайну ситуацію, зустріли їх і надали об’єктивну інформацію, — аналізує Василь Хоменко. — Наші хлопці спрацювали майстерно. Але розслаблятися ніколи не можна. Особливо зараз, коли ворог полює на наші енергооб’єкти. Тож будемо відпрацьовувати ще, ще і ще. Лише навички гасіння, доведені до автоматизму та чітка командна взаємодія працівників підприємства і рятувальників дають впевненість, що й в реальних умовах, якщо подібне станеться, вдасться врятувати людей, матеріальні ресурси та обладнання».

Категорії
Новини

У полі зору – безпека

На дільниці вагоноперекидача агломераційного цеху нашого підприємства добре зарекомендували себе камери спостереження у «сліпих» зонах, які були встановлені в рамках заходів з організації безпечного виконання робіт.

Машиніст вагоноперекидача Олександр Комар впевнено керує процесом розвантажування вагонів та щоразу дивиться на екран монітора. На ньому у режимі реального часу йому добре видно все, що відбувається навкруги. Він на камерах бачить те, що  не може окинути оком зі свого пульта управління – це так звані «сліпі» зони. Спостерігати за ними в аглоцеху вже певний час допомагають встановлені тут камери спостереження. Вони призначені для того, щоб працювати на цій дільниці було безпечно, і вже добре себе зарекомендували.

«Вагон заїжджає, закріплюється у вагоноперекидачі і там опрокидується-розвантажується. Раніше у цьому процесі я бачив бункерувальника лише з одного боку вагона, а що відбувається за ним мені з пульта керування не було видно. Зараз завдяки камерам відеоспостереження я володію усією інформацією і можу вчасно зреагувати, якщо бункерувальник або інший працівник раптом опиниться у небезпечній зоні», – сказав Олександр Комар.

Відеонагляд дільниці здійснюють п’ять камер спостереження, які розташовані з усіх боків вагоноперекидача. Ще відеокамери знаходяться у тупику та у електроприміщенні цеху. Відеонагляд допомагає працівнику завжди бачити, що там відбувається, а також відстежувати дороговартісне обладнання.

«Усі камери спостереження були встановлені в агломераційному цеху в рамках інвестицій в охорону праці. Онлайн відеонагляд допомагає безпечно виконувати роботи на дільниці вагоноперекидача. А щоб взаємодія машиніста та бункерувальника була ще ефективнішою, для них встановили і гучномовний зв’язок», – сказав Володимир Ткачук, старший майстер основної виробничої дільниці вивантаження та подання сировини агломераційного цеху.

Категорії
Новини

Захист для рятувальників

Співробітники 4 Державного пожежно-рятувального загону отримали від нашого підприємства чималеньку партію екіпірування.

Пожежні частини 4 ДПРЗ охороняють від пожеж та інших надзвичайних ситуацій об’єкти «АрселорМіттал Кривий Ріг». Саме чіткі та швидкі дії рятувальників рятують життя наших працівників та майно підприємства. Як сказала заступник начальника загону (з ОЗНС та ЗЦЗ) 4ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об’єктів Оксана Хачатурян, і самим рятувальникам теж треба надійний захист. До свого професійного свята загін отримав 82 комплекти захисного бойового одягу, стільки ж пожежних поясів та захисних рукавиць.

«Бойовий одяг, який ми називаємо «бойовками», захищає рятувальників від дуже високих температур, – пояснила Оксана Хачатурян. – За це щира подяка від нас вашому підприємству. А ще загін отримав 30 комплектів рацій, які просто необхідні для надійного зв’язку під час виконання рятувальниками бойових завдань з охорони об’єктів підприємства та обміну інформацією із колегами з інших пожежно-рятувальних підрозділів. Приємно, що у такі скрутні часи підприємство турбується про те, щоб ми були надійно захищені від вогню та забезпечені надійним зв’язком».

Як пояснив менеджер з пожежної безпеки департаменту з охорони праці та промислової безпеки нашого підприємства Андрій Сердечний, рації будуть налаштовані на частоти, на яких спілкуються пожежно-рятувальні підрозділи Дніпропетровщини.

«Бойовий спецодяг для 4 ДПРЗ складається із брюк-комбінезонів та курток, – говорить Андрій Сердечний. – Це якісний одяг українського виробника. Він не лише витримує температури до 400 градусів за Цельсієм, а й має утеплюючі підкладки, що забезпечить комфортні умови для пожежних у холодну пору року. А рукавиці захистять їх не лише від високих температур, а й від механічних пошкоджень. До того ж, вони оснащені гумками, які забезпечують щільне прилягання до рукавів спецодягу, що запобігає потраплянню у рукавиці палаючих матеріалів тощо».

Спецодяг та засоби зв’язку рятувальникам вручив заступник директора департаменту (промислова безпека) департаменту з ОП та ПБ нашого підприємства Сергій Мельник. Він запевнив, що незабаром 4 ДПРЗ отримає додаткове екіпірування.

«Дійсно, до рятувальників вже прямують 82 пари спеціальних захисних пожежних чобіт, 11 рацій, які будуть встановлені на пожежних автомобілях та у пожежно-рятувальних частинах. Також підприємство замовило для своїх вогнеборців 116 пожежних рукавів. Мужні люди, які захищають підприємство від стихійних лих, самі мають бути надійно захищені. Вітаємо рятувальників з їхнім професійним святом, бажаємо міцного здоров’я, безпечної праці, і щоб їм якомога менше довелося користуватися бойовим спецодягом у реальних надзвичайних ситуаціях», – підсумував Сергій Мельник.

Категорії
Новини

GAP-2, або Нові переводи для східних станцій

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» капітально відремонтували 22 стрілочних переводи, що суттєво підвищило рівень безпеки під час залізничних перевезень.

Станцію Східна-Сортувальна називають воротами комбінату. Через неї на підприємство потрапляє вугілля, флюси та інші матеріали,  проходять перевезення залізорудного концентрату та агломерату. Начальник залізничного цеху № 3 Дмитро Борисов сказав, що ця станція має чи не найінтенсивніший рух з усіх наших станцій.

«Тож не дивно, що колії при такому русі зношуються, – говорить Дмитро Борисов. – А особливо – стрілочні переводи, які містять найбільше елементів, серед яких є й рухомі. І саме несправність переводів становить найбільшу загрозу щодо сходу потягів з рейок. Тому й вирішено було спрямовані кошти, виділені за програмою GAP-2 на підвищення рівня безпеки, на ремонт переводів в районі цієї станції, а також станції Східна-Приймальновідправна».

Сходи потягів є смертельною загрозою як для машиністів та їхніх помічників, так і для людей, які знаходяться поблизу. Тому до ремонтів поставилися дуже серйозно. Технічне завдання та документацію підготували фахівці ЗЦ-3. А самі роботи виконала спеціалізована підрядна компанія. Старі переводи були повністю демонтовані. Спочатку під кожен перевод готували земляне полотно. Самі ж стрілочні переводи збирали на території ЗЦ-3 і вже у готовому вигляді вантажили на залізничні платформи і везли на місця, розвантажували, встановлювали, засипали щебнем та розрівнювали.

«Роботи виконали досить швидко, – продовжив начальник цеху. – На 11 днів раніше запланованого. Ми перевірили якість і залишилися задоволеними. Наші працівники – електромонтери СЦБ та колійники – займалися налаштуванням систем СЦБ, тобто сигналізації, централізації, блокування».

Система СЦБ – сукупність технічних засобів, використовуваних для забезпечення безпеки і регулювання руху потягів. Вона значно підвищує пропускну спроможність станцій, дозволяє повністю освоїти інтервали попутного руху потягів на коліях та перегонах, покращує експлуатаційні показники станції. Також працівники ЗЦ-3 відновили контроль роботи рейкових кіл в які входять стрілочні переводи з пультом -табло станції, щоб диспетчер отримував інформацію про рух потягів, бачив зайняті та вільні колії і міг керувати переводами безпечно без загрози життю та здоров’ю працівників. Всю цю важливу роботу з налаштування СЦБ виконали монтери колії Віталій Молдаван (бригадир), Юрій Шокало, старша майстриня СЦБ Наталя Опришко та їхні колеги.

«На капітальні ремонти було витрачено більше 45 млн гривень, – підсумував Дмитро Борисов. – 38 на матеріали і 7,6 – за роботу. І воно того варте, адже безпека людей понад усе. Та й стабільність роботи залізниці також дуже важлива. Тож мені стало легше на серці – це точно. А нещодавно почався третій етап впровадження програми – GAP-3. Він ще масштабніший. У наших планах – відремонтувати 151 об’єкт, а це майже втричі більше, ніж у рамках GAP-2. Добре, що попри всі складнощі сьогодення підприємство фінансує і впроваджує безпекові проєкти».

Категорії
Новини

Червоні ліхтарі – в поміч

Нова світлова сигналізація у вальцетокарному цеху підвищила рівень безпеки під час переміщення вантажів електромостовими кранами.

Працівники вальцетокарного цеху (ВТЦ) готують валки для прокатних станів сортопрокатних цехів та блюмінгу «АрселорМіттал Кривий Ріг». Для цього валки розточують, фрезерують на верстатах, а також збирають у конструкції на дільниці збирання. Як розповів старший змінний майстер основної виробничої дільниці ВТЦ Роман Тимошевський, валки ті нелегкі.

«Найлегші з них мають масу близько 400 кг, а для блюмінгу ми готуємо валки до 13 тонн. Тож для їх транспортування, відвантаження, встановлення на верстати для обробки застосовуються електромостові крани. Машиністи кранів бачать ситуацію внизу, у зоні роботи своїх вантажопідйомних механізмів. Але є й так звані «мертві зони», які знаходяться поза полем зору кранівника. І якщо туди потрапляє людина, то вона опиняється у небезпеці, бо кран транспортує вантаж, а машиніст не бачить ту людину. Наявність таких зон пояснюється тим, що всередині головного корпусу ВТЦ є вбудовані внутрішньоцехові приміщення – кімната змінно-зустрічних зборів та майстерня електриків. Саме дахи цих приміщень і перекривають частково поле зору кранівникам», – поясняє Роман Тимошевський.

У цеху не стали чекати, поки хтось травмується у такій зоні, і вирішили діяти на випередження. Ідею запропонували Роман Тимошевський та заступник начальника ВТЦ з виробництва Сергій Школа, який зараз захищає Україну у лавах сил оборони. Її підтримали у департаменті з охорони праці та промислової безпеки. На дахах кімнати змінно-зустрічних та електромайстерні встановили червоні світильники, а також датчики, які реагують на рух. І відтепер, якщо хтось заходить у «мертву зону», датчик спрацьовує і спалахує червоний ліхтар, який добре видно кранівникові, і кранівник попереджений: «Увага! Там є людина, яка може потрапити в зону проведення робіт!». Машиніст припиняє виконання операцій, доки стропальник не впевниться, що сторонній покинув небезпечну зону і не подасть команду на продовження дій.

Машиністка кранів Тетяна Гарарук працює в цеху вже 34 роки. Вона розповіла, що і до цього у них був алгоритм дій, який запобігав травмуванню людей. Але із світловою сигналізацією стало безпечніше й спокійніше, бо інформований – отже озброєний».

Тетяна Гарарук: «Якщо у «мертвій зоні» мали проводитися роботи, то нас, машиністів, попереджали з записом до журналу. Але ж людський чинник, помилки, неуважність повністю виключити неможливо. Особливо зараз, коли у людей стрес, а думки часто відволікаються на тривожні новини та роздуми. Зараз же я маю підказку. Якщо лампа спалахнула, я маю зупинити кран, попросити випадкового перехожого залишити мертву зону і проконтролювати це. І такі випадки вже були. Люди наші дуже відповідальні, але ж помилитися і зайти у небезпечну частину цеху може кожен. Взагалі-то у нас дружній і відповідальний колектив. І начальство нас розуміє та йде назустріч, особливо якщо це стосується питань охорони праці».

Категорії
Новини

Створені, щоб гасити вібрацію

У кабінах електромостових кранів копрового цеху встановлюються нові антивібраційні крісла.

Як розповів начальник відділу департаменту з охорони праці та промислової безпеки Олексій Курочка, заміна крісел для машиністів кранів – важлива складова реалізації масштабної програми технічних заходів. Ця програма, спрямована на досягнення підприємством 3-го рівня впровадження вимог корпоративних стандартів ArcelorMittal FPS.

«Цей корпоративний стандарт називається «Крани і підйомне обладнання», –  повідомив Олексій Курочка. – Робота машиністів кранів пов’язана з розмаїттям небезпечних та шкідливих факторів. Серед шкідливих факторів – вібрація під час руху та роботи кранів. Вона впливає на людей, може призвести до погіршення самопочуття та професійних захворювань, наприклад, нервової та опорно-рухової систем організму людини. Вібрація може негативно вплинути й на ментальне здоров’я. Тому сучасні крісла, які гасять вібрацію – це дуже важливо».

Марина Слободянюк керує електромостовими кранами вже більш ніж два десятки років. Вона працює на шлаковому дворі копрового цеху.

«Впродовж зміни мені доводиться почергово працювати на кількох кранах, – розповідає Марина. – До вібрації наче вже звикла, але ж вона нікуди не дівається і впливає на здоров’я. Особливо вібрує конструкція грейферного крана. На деяких кранах крісла вже замінили. Різниця відчувається. І не лише щодо вібрації. Нові крісла зручніші. Їхня конструкція дає змогу підлаштувати крісло під своє тіло та особливості роботи. Дуже зручні підлокітники. Ми працюємо змінами по 12 годин. Близько 10 з них машиніст крана знаходиться за контролерами кранів, тобто у кріслі. Тому для нас це дуже важливі зміни».

У копровому цеху планується заміна восьми крісел. Частина вже встановлена. Робота триває. Реалізовуються й інші заходи, спрямовані на безпечну роботу кранів та інших вантажопідйомних механізмів. Наприклад, у копровому цеху чекають на нові стропи, які використовуються для захоплення вантажів з їх подальшим підйомом та переміщенням кранами.

«Ми уважно слідкуємо за станом вантажопідйомного устаткування – самих кранів, стропів, крюків та інших робочих органів, – говорить Олексій Курочка. – Працівники у цехах кажуть, що нове завжди краще ніж старе. Особливо коли у новому устаткуванні реалізовані останні досягнення науки й техніки – сучасні матеріали та новий конструктив, що базується на багаторічному досвіді безпеки виробництва».