Категорії
Офіційно

Адітья Міттал, генеральний директор «АрселорМіттал»: «Коли йдеться про безпеку – всі рівні»

Шановні колеги!

Сьогодні День охорони праці – дуже важливий день у календарі «АрселорМіттал» та й у світовій металургійній галузі загалом.

Я багато розповідаю про безпеку та охорону праці. Сподіваюся, що мої слова на цю тему, чи то письмові, чи то усні, ні в кого не залишають сумнівів щодо серйозності моєї рішучості в тому, що «АрселорМіттал» має стати компанією без травматизму та смертельних випадків. Я цілком переконаний, що цього можна досягти. Щоб це стало реальністю, кожен з вас також повинен прагнути цього.

Ми вже зробили і продовжуємо робити важливі кроки вперед. Я бачу, що Група налаштована на успіх, від керівництва до кожного працівника на місцях.  Минулого року я особисто проходив інтенсивний тренінг для працівників цеху, і це була одна з найбільш цінних інвестицій у мій час.  Протягом цього року кожен член правління або вже пройшов, або пройде аналогічний тренінг, і я сподіваюся, що він буде для усіх не менш цінним.  Ми працюємо більше, ніж будь-коли, щоб забезпечити оцінку та мінімізацію кожного ризику. Компанія робить все, щоб кожен працівник мав можливість повноцінно та регулярно навчатись, а також щоб кожна команда мала план розвитку взаємозалежної культури.

Важливо, щоб ми відзначили цей прогрес, підкресливши нові дії, які сприяють успіху.  Цього року наші найвищі керівники посилять взаємодію з працівниками цехів, ми оцінимо та впровадимо плани щодо покращення культури безпеки, проведемо сертифікацію наших «Золотих правил, що рятують життя», розробимо вдосконалені глобальні рішення для усунення найпоширеніших причин смертельних випадків та багато іншого.

Але важливо визнати, що попереду ще довгий шлях.  У 2022 році загинули 22 працівника компанії.  Якщо врахувати наше спільне підприємство AM/NS India, ця цифра сягатиме 24. Вже в поточному році загинули троє наших колег на заводах «АрселорМіттал», і ще двоє – на спільних підприємствах.  Останній трагічний випадок стався в Польщі 19 квітня. 

Кожного разу сім’я спустошується.  Щоразу близькі, які залишаються з жахливою реальністю втрати, змушені перебудовувати своє життя так, як це було неможливо уявити ще за день до того.

Перетворення на компанію без смертельних випадків

Цього року фільм, створений до Дня охорони праці, націлений на те, щоб сприяти такому навчанню.  У центрі сюжету – важкий нещасний випадок, що стався на нашому підприємстві в Мексиці.  Персонаж цієї історії, Рігоберто, вижив, але не обійшлося без травм, які змінили його життя.

Цей нещасний випадок стався десять років тому.  Але він залишається дуже актуальним, оскільки обставини, що призвели до нього, дуже схожі на ті, що пов’язані майже з кожним серйозним нещасним випадком або смертельним випадком у нашій групі сьогодні.  Такі історії – не лише про причини нещасного випадку, але й про біль і страждання, які їх супроводжують. Ці історії відіграють дуже важливу роль, допомагають нам пов’язати теорію бездоганної безпеки з рішеннями і вибором, які щодня приймаються в реальному часі на наших підприємствах.

Я сподіваюся, що люди подивляться фільм подумають не тільки про те, який жахливий нещасний випадок, як Рігоберто пощастило, що він вижив, що він був неймовірно сильним, аби перебудувати своє життя. Але також люди повинні подумати: «Я бачу, що цьому нещасному випадку, як і кожному нещасному випадку, можна було б запобігти.  Я бачу, що я повинен був зробити, якби був присутнім на тому виробництві. Я розумію, що прагнення виконати роботу швидше може призвести до катастрофічних нещасних випадків.  Я бачу, що ця робота була пов’язана з очевидним високим ризиком, ми завжди повинні дотримуватися стандартних операційних процедур і безпечних методів роботи. І я бачу, що якби в той час на підприємстві існувала взаємозалежна культура, хтось би сказав «стоп», побачивши, що не дотримуються стандартної операційної процедури».

Рішення, які призводять до важких або смертельних випадків, часто приймаються протягом секунди.  Люди роблять помилки – це природно. Ми всі помиляємося, і, на щастя, більшість помилок не є серйозними.  Але в металургійному та гірничодобувному виробництвах нічого не можна залишати на волю випадку.  Буквально нічого.  Кожна складова виробничого процесу повинна пройти повну оцінку ризиків – мають бути чіткі та стандартні процеси і практики, наші люди повинні бути мотивовані їх постійно дотримуватися, розуміючи, що саме це забезпечить їхню власну безпеку. І в ті моменти, коли хтось думає, що може скористатися коротшим шляхом і все буде добре, або не зовсім впевнений у процесі, якого він повинен дотримуватися, саме тоді його колеги повинні втрутитися і висловитись – незалежно від того, чи є людина, яка припустилася помилки, їхнім молодшим або старшим колегою.  Коли йдеться про безпеку – всі рівні, кожен має право висловитися. Ви можете врятувати чиєсь життя, зробивши це.

Сьогодні йдеться також про здоров’я

Звичайно, сьогодні йдеться не лише про безпеку, але й про здоров’я.  У контексті нашого прагнення до безпеки легко проґавити аспект здоров’я, але ми не повинні цього робити.  Насправді, перше з наших десяти золотих правил безпеки – це завжди «працювати в працездатному і тверезому стані».  Що безпосередньо пов’язано зі здоров’ям.

Ми – ніщо без нашого здоров’я, і його ніколи не можна сприймати як належне, як фізичне, так і психічне. Нелегко впоратися зі стресами сучасного життя – часто доводиться чимось поступатися, і я підозрюю, що для більшості людей це може бути, наприклад, година сну або заняття спортом.

Маленькі звички можуть мати велике значення.  Можливо, сьогодні вдалий день для того, щоб проаналізувати, до яких шкідливих звичок ви звикли, і подивитися, які маленькі зміни допоможуть вам залишатися здоровими.  Для кожного це буде по-різному, але я гадаю, що є щось, що ми всі можемо зробити, і це допоможе нам бути здоровішими в майбутньому.

Я впевнений, що ми всі прагнемо бути більш здоровою та безпечною компанією.  Тож, будь ласка, скористайтеся різноманітними заходами, які пропонуються на вашому робочому місці, і поверніться додому без жодних сумнівів у тому, що ця компанія повністю віддана тому, щоб зробити все, що в її силах , і зробити «АрселорМіттал» безпечним місцем роботи для кожного нашого співробітника кожного дня.

Адітья Міттал,
генеральний директор «АрселорМіттал»

Категорії
Новини

Безпека на гачку

У рамках заходів присвячених Всесвітньому дню охорони праці на базі ремонтно-механічного цеху № 1 ЛМЗ пройшов конкурс професійної майстерності машиністів кранів.

Про бажання позмагатися з професійної майстерності та безпечної праці заявили 17 учасників з цехів «АрселорМіттал Кривий Ріг» та Ливарно-механічного заводу. Конкурс, організований відділом по роботі та розвитку персоналу та департаментом охорони праці та промислової безпеки, складався з трьох частин. Спочатку конкурсанти складали іспити з теорії. Ось тут довелося згадати про правила та норми експлуатації кранів, перевезення вантажу та вимоги до безпечної роботи на кранах. А найцікавішим і надвидовищним виявися практичний етап.

На промисловому майданчику РМЦ-1 точилися справжні баталії за перемогу. Конкурсанти затамувавши погляд спостерігали за діями учасника на крані. Ось тут вже, як кажуть, не мали здригнутися рука чи навіть кліпнути око. Завданням було перенести контейнер з водою за допомогою строп та у взаємодії зі стропальником.

Олена Сальтевська, машиніст крана РМЦ-1, учасниця конкурсу:

– Я у такому конкурсі беру участь вперше. Для мене це можливість показати себе, побачити інших. Це було не просто, адже я відчувала відповідальність не лише за себе, а й за весь цех. У своїй повсякденній роботі ми перевозимо різні вантажі, часто – це великі деталі, які ми допомагаємо встановлювати на верстати. Ти завжди уважний, адже відповідаєш не лише за себе, а й за своїх колег. Безпечна робота для нас – це щоденне золоте правила, якого дотримуються усі: від начальника цеху до кожного працівника. Мені трошки заважало хвилювання, але цей конкурс допоміг мені визначитися з тим, над чим я обов’язково надалі більш ретельно попрацюю. Мені сподобалося. Побільше б таких цікавих змагань.

Найбільше порадував організаторів конкурсу рівень майстерності машиністів крану. Тому визначатися з переможцями було важко. Хотілося відзначити усіх, адже грубих порушень та помилок на майданчиках з іспитів помічено взагалі не було. Всі спрацювали майже на відмінно.

Сергій Мельник, начальник управління з промислової безпеки департаменту охорони праці та промислової безпеки: «Раніше ми проводили цей конкурс щорічно, але певною перешкодою стали спочатку карантин через ковід, потім війна. Як ми побачили, на конкурс дуже чекали усі. Охочих було чимало, учасники ретельно готувалися, змагалися чесно. Для нас було важливо, що все має виконуватися безпечно, щоб люди розуміли, що у питаннях безпеки та охорони праці дрібниць не може бути. Тому ми запропонували на практичне завдання ще й етап з надягання запобіжного поясу, адже кранівники працюють на висоті. І результати порадували всіх. Але ми на цьому не зупиняємося. Конкурс-конкурсом, але дбатимемо про безпеку завжди і скрізь: і на роботі, і вдома».

В результаті важкий вибір було таки зроблено, переможців обрано. Перемогу виборола Дарія Бойко, машиністка крана ДФ, друге місце у Євгенія Гриценка з РЗФ-2, третє –  в Андрія Дзицюка з КЦ. Машиністку крана ДФ Валентину Смагалюк було відзначено за волю до перемоги. Всі учасники конкурсу отримали подарунки та грошові сертифікати.

Дарія Бойко, машиністка крана ДФ, переможниця конкурсу:

– Не можу стримати сліз радості. Вперше беру участь у такому конкурсі – і перемога! Це важливо для мене. Свою професію дуже люблю. Щозмінно я працюю на висоті, в яку я просто закохана. Працюю на кранах від 5 до 250-тонниках. Ми залучені у ремонтах та замінах обладнання, коли доводиться розбирати та збирати конвеєри, дробарки, млини. Це відповідальна праця. Ти дбаєш про власну безпеку та безпеку оточення. Конкурс ще раз допоміг мені впевнитися, що колись я зробила правильний вибір професії. А ще я обов’язково обираю безпечну працю. Дякую усім організаторам та учасникам. І чекаю на нові змагання, адже готова рости та розвиватися у професійному плані. Всім нових перемог на всіх фронтах!

Лариса Кітугіна, начальниця відділу з навчання та розвитку персоналу: «Хотіла би свого боку відзначити високу підготовку учасників до конкурсу та те, з яким хвилюванням вони проходили завдання – це дуже вражає та мотивує на майбутнє організовувати такі конкурси і серед інших професій. Дякую керівникам структурних підрозділів, які приїхали на конкурс разом з учасниками для їх підтримки, керівництву РМЦ-1 ЛМЗ за безвідмовну допомогу у всіх питаннях з проведення конкурсу, а також управлінню промислової безпеки. Спільні зусилля зробили цей день незабутнім та подарували нам всім тільки позитивні емоції! Бажаю нашим учасникам не зупинятись у розвитку своїх знань та навичок та нових перемог».

Категорії
Новини

Вижати максимум з міні-тренінгів

Провідний інженер з охорони праці Антон Головаха активно застосовує під час роботи з працівниками цехів міні-тренінги.

Це п’яти-семихвилинні практичні зайняття безпосередньо на робочих місцях. Їх мета – ще раз нагадати, що найцінніше для людини – це її життя, та разом з працівниками пригадати основні правила безпечної роботи під час виконання виробничих операцій.

Два роки тому Антон працював старшим майстром у залізничному цеху № 2. А зараз він контролює стан охорони праці у цьому підрозділі. «Щокварталу працівники цеху проходять повторні інструктажі, а також перевірку знань, – розповідає Антон Головаха. – Але ж з небезпеками люди стикаються щозміни. Робота з вантажопідйомними механізмами, перебування в зоні руху залізничних локомотивів та вагонів, роботи на висоті, у замкненому просторі – і це далеко не все. Тож згадати правила безпеки ніколи не зайве».

Сьогодні провідний інженер проводить міні-тренінг зі слюсарями з ремонту рухомого складу. Вони ремонтують тепловози, які мають масивні деталі та вузли. Наприклад, двигун тепловозу «Д-50» важить до 24 тонн. Слюсарям доводиться знімати це й інше масивне залізяччя з локомотивів, транспортувати до ремонтних зон, а після ремонту – встановлювати на місця. Тож операції з вантажопідйомними механізмами для них – щоденна робота. Тема сьогоднішнього заняття – процедура огляду та відбракування знімних вантажозахоплювальних пристроїв, тобто стропів, які використовуються під час переміщення вантажів кранами.

«Як бачите, ми проводимо тренінг безпосередньо біля стенду зі стропами, – продовжив Антон. – Це величезний плюс. Адже люди здебільшого мислять не словами з інструкцій, а образами. І ці образи залишаються з нами надовго. На практиці дуже просто показати, як оглянути строп перед використанням. Використовувати його можна, коли немає обривів дротів, розриву витків, надмірної корозії або деформації, видавлювання дротів і витків тощо. Підбирати строп треба потрібної вантажопідйомності, яка зазначена на ось цій бирці. Неправильно підібраний строп або неправильний спосіб стропування вантажу призводять до падіння вантажу, що є загрозою життю».

Не можу не погодитися з Антоном щодо наочності. Коли я навчався у 10 класі, нам почали викладати інформатику. А комп’ютерів у школі ще не було. Тож навіть найкмітливішим учням важко було збагнути, навіщо ми пишемо оті талмуди з програмування. Влітку встановили ПК, і в 11-му класі все стало зрозумілим. Тому саме можливість все показати на практиці робить міні-тренінги ефективними.

Максим Лех, слюсар ЗЦ-2:

– Ми, звичайно, не сталевари й не горнові, але, повірте, небезпек на роботі вистачає. Працюємо в депо, де маневрують локомотиви, виконуємо роботи в оглядових ямах під тепловозами, щодня користуємося вантажопідйомними механізмами. Тому теми для міні-тренінгів є. Важливі. І сьогоднішня – не виняток. Звичайно ж, ці всі правила ми вчили, здавали. Але людині властиво забувати. А ще, коли протягом багатьох років виконуєш схожі роботи (а я вже майже 20 років у цеху), то важливо, щоб впевненість не перетворилась на самовпевненість. От ці тренінги саме й допомагають налаштуватися на безпечний лад.
Категорії
Новини

В «АрселорМіттал» набула чинності нова політика в галузі охорони здоров’я та безпеки

Звернення Адітьї Міттала, генерального директора ArcelorMittal до працівників

Шановні колеги, cподіваюся, ви почали рік з новими силами. Я не сумніваюся, що це буде ще один напружений рік, з багатьма можливостями, але й викликами.

Найбільшим нашим викликом залишається безпека. Хоча я налаштований оптимістично, оскільки ми здійснили багато важливих заходів, які допоможуть нам покращити результати, двоє наших працівників вже загинули на робочих місцях цього року. Двоє людей, які святкували новий рік зі своїми сім’ями, вже не з нами.

Відмінні результати з безпеки – результати, до яких ми прагнемо – починаються з віри. Я все ще не впевнений, що всі справді вірять у те, що ми можемо бути компанією без смертельних випадків і навіть без нещасних випадків. Ми можемо. І ми всі повинні бути в цьому переконані.

Після віри приходять зобов’язання. Зобов’язання вдосконалюватися, зобов’язання бути кращими, зобов’язання робити все, що в наших силах, щоб зробити нашу діяльність безпечнішою. І це зобов’язання має починатися з керівництва.
А після зобов’язань залишається лише багато важкої роботи – щодня, щотижня і щомісяця. Винагородою за цю важку працю є те, що кожен працівник щодня повертається додому до своїх родин. Мета цієї компанії – «Сталь із розумом: для планети і людей». Немає нічого важливішого, що ми можемо зробити для наших людей, ніж забезпечити їхню безпеку.

Нова політика в галузі охорони здоров’я та безпеки

Є багато аспектів, необхідних для досягнення досконалості в галузі безпеки: ефективне керівництво, правильна культура, ефективне управління виробничими ризиками, навчання та суворе дотримання правил і норм – усі вони відіграють вирішальну роль.

Це має бути чітко відображено в політиці охорони здоров’я та безпеки нашої групи, яку в рамках комплексного перегляду всіх питань, пов’язаних з безпекою, ми оновили та переглянули.

Основними моментами нової політики, яка набула чинності, є наступні:

  1. Зосередження більшої уваги на ролі, яку повинні відігравати наші керівники, водночас посилюючи необхідність активної участі всіх працівників в управлінні охороною здоров’я та безпекою праці.
  2. Дати зрозуміти людям, що безпечна робота є умовою працевлаштування для кожного в АрселорМіттал.
  3. Чітко заявити, що кожен має право вжити заходів і зупинити роботу, якщо він бачить ситуацію, яку вважає небезпечною.
  4. Наголошувати на необхідності повідомляти про всі інциденти та аналізувати їх, щоб ми могли вчитися на них у всій нашій групі.
  5. Висвітлення ролі ефективного управління системами та обміну найкращими практиками у забезпеченні постійного вдосконалення.

Я прошу всіх уважно прочитати цю політику, а потім знайти час і подумати над тим, що вона означає для вас, які питання вона порушує, які, можливо, ви ще не інтегрували у свою повсякденну роботу, що ви особисто можете зробити по-іншому, щоб забезпечити повну відповідність цій політиці в усіх аспектах вашої ролі.

Еволюція Глобальної ради з охорони здоров’я та безпеки
Я також хочу оголосити про зміну керівництва Глобальної ради з охорони здоров’я та безпеки праці. Раду була перезапущено трохи більше двох років тому з Джеферсоном де Паулою, виконавчим віце-президентом і генеральним директором АрселорМіттал Бразилія в якості її голови. Оновлена рада об’єднала головних операційних директорів і керівників служб охорони праці, щоб визначити, що ще можна зробити для ретельного впровадження наших політик і процесів з охорони праці на виробництві. Обмін передовим досвідом не лише між фахівцями з охорони праці, а й з операційним керівництвом є критично важливим компонентом нашої здатності впроваджувати вдосконалення в усій групі.

Спочатку передбачалося, що голова ради обійматиме цю посаду на ротаційній основі протягом шести місяців, але з огляду на масштаб викликів, з якими ми зіткнулися, незабаром стало очевидно, що послідовність і стабільність, які забезпечуються сильним головою, є життєво важливими для того, щоб рада повністю інтегрувалася в структуру групи. Незважаючи на свою дуже велику відповідальність на посаді генерального директора АрселорМіттал Бразилія, Джеферсон люб’язно погодився продовжити роботу і очолює раду вже два роки, протягом яких він надав їй значного імпульсу і прагнення до досконалості. Впевнений, що рада вже повністю сформована і затребувана, Джефферсон призначив нового голову.

Робін Палм’єр, керівник групи з охорони здоров’я та безпеки і член правління, тепер очолюватиме раду. Робін невтомно працював разом з Джефферсоном і Бредом Дейві над вирішенням проблем безпеки групи. Він володіє глибокими технічними знаннями і повністю відданий партнерству з усіма сегментами, щоб допомогти у вирішенні їхніх проблем у сфері охорони праці. Ми усвідомлюємо, що попереду ще довгий шлях до досягнення результатів, яких ми всі хочемо бачити. Рада є унікальною платформою для детальних, оперативних обговорень усіх аспектів безпеки, включаючи культуру та виробничі ризики.

Особисто я, як і раніше, готовий робити все, що в моїх силах, щоб допомогти цій компанії перетворитися на дійсно безпечну. Я прошу вас усіх підтримати мене в цьому – безпека та здоров’я вас і ваших колег є найважливішим внеском, який ви можете зробити в успіх компанії. Дякую вам за те, що ви робите все, що в ваших силах, щоб допомогти АрселорМіттал стати компанією без смертельних випадків і по-справжньому закріпити своє лідерство в металургійній галузі.

Жанбек Єсмаханов, директор департаменту з охорони праці, промислової безпеки та екології «АрселорМіттал Кривий Ріг»:

Хочу відзначити, що особливістю нової політики є більш суворі вимоги до безпеки виробництва у порівнянні з вимогами, які закріплені у законодавстві держави. І у випадку розбіжностей ми керуємося суворішими нормами. Політика застосовується до всіх виробництв «АрселорМіттал», включно зі спільними підприємствами, в яких ми маємо контрольний пакет акцій або контроль управління. А її вимоги поширюються не лише на всіх працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг», а й на співробітників підрядних організацій, які виконують роботи на нашій території.

У новому документі зазначено, що безпечна робота є умовою працевлаштування кожної людини. Це означає, що працівники, разом з виконанням своїх основних трудових зобов’язань, зобов’язані дотримуватися вимог з охорони праці. І щоб досягти цього, ми маємо сприяти створенню турботливої та доброзичливої атмосфери у підрозділах, активно залучати працівників до управління охороною праці, надавати всім ефективне навчання на безоплатній основі, повідомляти про всі потенційні небезпеки, аналізувати тенденції та застосовувати отриманий досвід. Крім того, ми повинні усувати організаційні причини смертельних випадків та серйозних травм, забезпечувати безпечні робочі місця та обладнання, підтримувати їх у належному стані, захищати здоров’я та підвищувати добробут працівників. Обираючи підрядників та керуючи ними, ми маємо керуватися їхніми показниками і програмами у сфері здоров’я та безпеки.

Наша мета залишається незмінною – досягти нульового травматизму на підприємстві
Категорії
Новини

Цікаві факти з історії спецодягу

Сьогодні неможливо уявити сферу охорони праці без такого важливого складника, як спецодяг. Але звідки з’явився спецодяг та яку він має історію? «Металург» зібрав декілька фактів про виникнення та розвиток робочого одягу.

Головне завдання спецодягу – захистити людину від шкідливих впливів виробничого середовища. Також за спецодягом можна дізнатися, представником якої професії є людина. Та яким би не був спецодяг, він має бути зручним та міцним.

Від шкіряних пов’язок до тунік та фартухів

За результатами археологічних розкопок відомо, що за часів кам’яного віку люди вже навчилися захищати себе за допомогою одягу. Прив’язуючи до поясу два довгих шмата шкіри, стародавня людина захищала свої ноги від колючок. Обмотавши хутро тварин навколо рук, отримувала нарукавники. Також шкіра захищала людину від ударів ворогів. 

Вперше про спецодяг згадується у літописах Стародавніх Греції та Єгипту. Будівельники пірамід та гробниць носили туніки з короткими рукавами та плащі. Вони були щільними, пошитими із грубої тканини. Плащі надягалися на спину і застьобувалися на правому плечі. До речі, туніки у більшості робітників були короткими. Чому? Так було зручніше працювати.

Тоді ж робітники вперше наділи фартухи. Спочатку вони уявляли собою доволі вузькі стрічки зі шкіри або тростинових стеблин та тканини. Згодом фартухи виросли у своїх розмірах. Їх також почали носити рибалки, м’ясники, ковалі та інші ремісники.

Захищали себе фартухами і давні рудокопи та ті, хто плавили метал. У ті часи перед ними стояли схожі на сучасні задачі – працювати з надрами та стояти біля розпеченої печі, тому їм треба було якось захищатися від пилу, бруду та високих температур. Тож фартухи давніх металургів були довгими, міцними, зробленими із шкіри тварин.

Лати – теж спецодяг

Саме так, залізні обладунки лицарів середньовіччя гарантували безпеку у їхній «роботі» – двобіях на турнірах та військових походах. Вчені та сучасні реконструктори дослідили, що вага лицарських латів складала приблизно три десятки кілограмів і вони рівномірно розподілялися по тілу людини. Для порівняння, екіпіровка сучасного воїна важить приблизно ж стільки. Тому не дивно, що благородний лицар міг ходити, бігати, скакати на коні та безпечно падати і швидко вставати, не затримуючись на землі.

Єдине, що заважало латам – це іржа. Стальний спецодяг дуже «боявся» дощу та інших опадів. Поранення лицаря теж було згубним до лат та їхнього власника. «Роздягання» було складним і довгим процесом, тому лицар міг зійти кров’ю навіть від незначного поранення. Кров також додавала іржі і обладункам.

Недоліком залізного спецодягу була і його дуже висока вартість. За один комплект обладунків у середньовіччі можна було купити ціле поселення.

В чому відмінності від спецодягу та «роби»?

У середині 18 століття робітникам фабрик та заводів почали видавати однаковий захисний одяг. Це був своєрідний дрескод компаній, щоб якось відрізнити своїх працівників від персоналу інших підприємств.

Звичайно, у кожної фабрики чи заводу був свій за кольором чи деталями одяг. Але увесь він був пошитий з найдешевшого матеріалу. Крім того, штани були мішкуватими, куртки – безрозмірними. Цей одяг був не лише незручним, а ще й принизливим. Тому люди і почали називати його «робою».

Хто подарував світу джинси?

Спочатку джинси теж були робітничим одягом. Їх винайшов емігрант із Баварії Лівай Стросс (знаємо його, як Леві Страус). В середині 19-го століття з матір’ю та двома сестрами він емігрував до США. В Нью-Йорку його брати на той час вже торгували тканинами.

Коли почалася золота лихоманка, Лівай Стросс повіз на Західне узбережжя США товар своїх братів – парусину, яку миттєво розкупили на пошиття наметів для золотошукачів. На решту матерії Стросс замовив у кравця штани, які виявилися на рідкість вдалими в співвідношенні якість та зручність.

Ці штани були призначені для гірників та золотошукачів. Але вони мали суттєвий недолік – під вагою самородків та іншої породи, дуже швидко рвалися кармани. Тож їх довелося укріплювати заклепками для кінної збруї. Ідея прийшлася до смаку фермерам та ковбоям. Згодом джинси стали популярними не тільки як спецодяг і поширилися світом як одяг на кожен день і не виходять з моди й досі.

На завершення

В наші часи асортимент спецодягу нараховує десятки тисяч найменувань. Сучасний робочій одяг зручний, виконаний із міцних матеріалів, прилаштований до особливостей різних професій, відповідає умовам праці та вимогам безпеки.

Придбання та видача спецодягу зараз є обов’язковою і безкоштовною для робітників. Спецодяг для багатьох професіоналів – це насамперед гарантія безпечної роботи та зручності.

До речі, в «АрселорМіттал Кривий Ріг» застосування під час робіт спецодягу та усіх необхідних засобів індивідуального захисту є обов’язковим і зафіксоване в «Золотих правилах» з охорони праці. Тож не нехтуйте цим правилом і бережіть себе!

Таким був спецодяг прокатників на нашому підприємстві у минулі роки
Спецодяг працівників цеху благоустрою
Сучасний спецодяг доменників

У статті використані ілюстрації з відкритих джерел та архіву газети “Металург”

Категорії
Офіційно

«АрселорМіттал Кривий Ріг» призначив начальника управління з охорони праці

Рустам Ісмаілов призначений на посаду начальника управління з охорони праці департаменту з охорони праці, промислової безпеки та екології «АрселорМіттал Кривий Ріг».

На цій посаді Рустам підпорядковуватиметься директору департаменту з охорони праці, промислової безпеки та екології Жанбеку Єсмаханову та відповідатиме за підвищення культури безпеки виробництва, впровадження свого досвіду охорони праці, промислової безпеки в підрозділах підприємства, а також здійснюватиме реалізацію інвестиційних проектів компанії, спрямованих на покращення у сфері охорони праці.

Свою кар’єру Рустам починав з регіональної посади інженера з безпеки та протипожежного захисту у компанії DANONE. Працював також регіональним менеджером з охорони праці на олійноекстракційному заводі Adampol Soya, менеджером з охорони праці у компанії «Сан ІнБев Україна», супервайзером з питань охорони здоров’я та безпеки життєдіяльності у нафтогазовій компанії Air Products (проект будівництва нового заводу). Очолював відділ охорони праці на виробництві безшовних нержавіючих труб у компанії CENTRAVIS у металургійному секторі.

Має дві вищі освіти. Першу освіту Рустам Ісмаілов здобув за спеціальністю розробка копалин у Криворізькому технічному університеті. Другу  – за спеціальністю пожежна профілактика в Університеті цивільного захисту України у Харкові.