Категорії
Новини

Ескорт для вантажів

Пам’ятаю, як на уроці історії ми щиро вболівали за чеських повстанців-таборитів, які сенсаційно перемагали закованих у лати рицарів. Селяни та ремісники стягали до того непереможних середньовічних вояків з коней крюками на довгих палицях, а впавши на землю, рицар ставав безпорадним. Коли я влаштувався на «АрселорМіттал Кривий Ріг», то зрозумів, що подібні інструменти використовуються і в мирних цілях – для збереження життя людей під час роботи вантажних механізмів. На виробництві їх називають відтяжками і використовують для спрямування вантажів під час їх переміщення, складування, розвантаження та завантаження.

«Значний процент ризиків у нашому цеху пов’язаний саме з такими роботами, – пояснює начальник цеху металоконструкцій Ливарно-механічного заводу Микола Грицан. – У цеху працює 14 підйомних кранів. Здебільшого переміщувані вантажі нелегкі, часто габаритні. Під час переміщення краном, наприклад, завантаження у кузов авто, їх треба спрямовувати у потрібному напрямку. Руками цього робити не можна, бо є ризик отримати удар підвішеним вантажем, травмуватися. Тому необхідно застосовувати відтяжки. На одній з нарад нам продемонстрували сучасні відтяжки, які використовуються у цехах «АрселорМіттал Кривий Ріг». У виконанні зарубіжних фірм це доволі дорогі інструменти. Керівництвом ЛМЗ була поставлена задача розглянути можливість виготовити їх власними силами. Їх виготовили колеги з ремонтно-механічного цеху № 1, і як бачите – вийшло не гірше ніж у іноземців».

У руках такелажника Юрія Малюка – довга відтяжка з пласким крюком на блискучій металевій рукояті. На ній – дві гумованих ділянки для того, щоб руки не ковзали. Зараз Юрій супроводжує щойно виготовлену металоконструкцію, що транспортується територією відкритого складу ЦМК. Вправні Юрієві руки вміло орудують відтяжкою, крюк міцно тримає виріб. Ще кілька секунд, і конструкція акуратно лягає у штабель. Про відтяжку Юрій каже схвально – легка, зручна, надійна.

Її виготовили працівники РМЦ-1, а гумові ручки для рукояті – фахівці ремонтно-монтажного цеху № 3. Старший майстер інструментальної дільниці РМЦ-1 Станіслав Кузьменко розповів про роботу своїх колег: «Ми отримали замовлення на чотири види відтяжок, що різняться за довжиною – півтора, два, два з половиною та три метри. Працювали за кресленнями, розробленими конструкторським відділом ЛМЗ. Це новий для нас виріб, але завдяки високому фаху слюсарів-інструментальників Михайла Дубового, Ігоря Гончарова, Станіслава Улітіча відтяжки виготовили без проблем, досить швидко».

Раніше у цеху користувалися у якості відтяжок гаками на вірьовках. Цеховики кажуть, що вони не були такими зручними, як нові. Крюком з рукояттю працювати набагато зручніше. А ще під час вантажних робіт працівникам треба було залазити у кузови авто чи вагони, щоб відчепити вірьовки. А це створювало додаткові ризики, пов’язані з роботою на висоті. Зараз же працівник може підібрати відтяжку потрібної довжини, і в кузов лізти не треба.

«Всього РМЦ-1 виготовив 45 відтяжок. Їх отримали всі основні цехи – фасонно-сталеливарний, РМЦ-1,2,3, ЦМК, тобто всі основні виробництва ЛМЗ. Їх використання робить переміщення вантажів безпечнішим та зручнішим», – підсумував заступник директора ЛМЗ з виробництва Сергій Жеватченко.

Категорії
Новини

Схожі підходи до спільної безпеки

Чимало робіт для «АрселорМіттал Кривий Ріг» виконують підрядні організації. Нерідко це роботи підвищеної небезпеки – на висоті, з електроустаткуванням, вогневі роботи, роботи з рухомими машинами та механізмами тощо. Для нас немає різниці між безпекою штатних працівників та підрядників: збереження життя й здоров’я – це пріоритет. Тож особливо цінуються підрядні організації, які розділяють наші принципи і роблять все можливе для безпечної роботи. Серед них – «Криворізький гірничо-металургійний консорціум» (КГМК).

Компанія має стратегію охорони праці, довгостроковий план розвитку в цій сфері, розрахований на 5 років і строго цього дотримується. Про це розповіла Тетяна Латашова, директорка з персоналу КГМК. Охорона праці – також зона її відповідальності. Тетяна впевнена, що саме такий глибокий підхід може забезпечити результат, тобто нульовий травматизм.

«Ми не лише декларуємо безпеку як цінність, ми системно впроваджуємо її у всі виробничі процеси, – запевняє Тетяна Латашова. – Керівництво консорціуму всіляко цьому сприяє. Директор КГМК Валерій Гресько є автором багатьох ініціатив, як то придбання нової безпечної техніки чи засобів індивідуального захисту, відкриття навчального кабінету з охорони праці тощо. Наші працівники виконують роботи у багатьох цехах «АрселорМіттал Кривий Ріг, серед яких –  дробарні та рудозбагачувальні фабрики, кар’єри гірничого департаменту, всі основні цехи коксохімічного виробництва, аглофабрика та доменний цех департаменту з виробництва чавуну та сталі, залізничні цехи та інші підрозділи. Це як ремонтні роботи, так і технологія. На КГМК функціонує система охорони праці, і ми її вдосконалюємо».

Один з напрямків такого вдосконалення – придбання та застосування сучасної техніки, яка сама по собі безпечна, а ще її використання робить безпечнішою працю багатьох людей. Про це краще розповість керівник департаменту стратегічних інвестицій КГМК Дмитро Охотніков, батько якого свого часу працював на нашому КХВ, був начальником цеху.

«З наших придбань протягом останнього часу – пневмоколісний підйомний кран японського виробника «Тanado» вантажністю 70 тонн та висотою підйому 62 метри. Він вже встиг добре себе показати на багатьох об’єктах. Чотири телескопічних навантажувачі JCB можуть вантажити на відстані до 21 метра. Використання цієї техніки дозволяє виконувати багато операцій без безпосереднього перебування людей у небезпечній зоні виконання робіт. Корисні та безпечні в роботі два фронтальних навантажувачі. Один з них – «Develon» вантажністю 5 тонн і з об’ємом ковша 3,2 м. Його параметри дозволяють завантажувати вантажі, наприклад, брухт, навіть у залізничні вагони, що усуває ризики знаходження людей у робочих зонах. Є й інша сучасна техніка провідних компаній, яка допомагає працювати безпечніше», – сказав Дмитро Охотніков.

Разом із сучасною технікою, у КГМК дбають про надійні засоби індивідуального захисту та якісний спецодяг для працівників.

«Наприклад, були придбані металізовані плащі для співробітників, які працюють на розливальній машині у доменному цеху № 1, – говорить Тетяна Латашова. –Для фахівців, що виконують піскоструйні роботи, куплені лицеві маски для надійного захисту від газоподібних сполук і парів, будівельного та іншого пилу. Ці маски стійкі до ударів. Придбано партію захисних окулярів, стійких до високошвидкісних часток при екстремальних температурах. Вони не лише надійні, але й зручні. А нові піскоструйні шоломи мають регулятори температур і обладнані системами охолодження. Для електромонтерів закуплено партію сучасних діелектричних костюмів. Йде безперервний пошук надійних та зручних засобів захисту».

У КГМК розуміють, що якими б безпечними не були техніка чи засоби захисту, однією з найголовніших умов нульового травматизму завжди є і буде свідоме відповідальне ставлення людей до власної безпеки та безпеки колег.

«З метою підвищення рівня компетенцій працівників у сфері охорони праці та формування культури безпеки, реалізується комплекс заходів, таких як навчання та тренінги з безпеки дорожнього руху, ідентифікація небезпек, оцінка ризиків, безпечне виконання робіт на висоті, надання домедичної допомоги, використання системи LOTO тощо. Впроваджуються практики «Візуалізація безпеки», «Хвилина тиші», 5S та «WALK the TALK». Ми впевнені, що безпека — це не вимога, а стиль мислення і спосіб роботи, і наполегливо над цим працюємо, у тісній взаємодії з фахівцями «АрселорМіттал Кривий Ріг», – підсумувала Тетяна Латашова.

Категорії
Охорона праці

Не бійся боятися

Ми поговорили з працівниками різних цехів «АрселорМіттал Кривий Ріг» про небезпеки на роботі та найважливіші правила, виконання яких здатне протистояти цим небезпекам. Сподіваємося, що відповіді вас зацікавлять, а досвід колег стане у пригоді.и на роботі та найважливіші правила, виконання яких здатне протистояти цим небезпекам. Сподіваємося, що відповіді вас зацікавлять, а досвід колег стане у пригоді.

Наталя Поляк, машиністка кранів конвертерного цеху: «Робота машиніста кранів дуже небезпечна. Важко визначити, що тут найнебезпечніше? Робота на висоті? Рухомі та обертові механізми? А може робота з електроустаткуванням? Дотримуватися необхідно всіх вимог, виконувати всі правила. А ще я відповідаю за людей, які працюють або переміщуються он там, унизу. Тому я маю завжди бути напоготові. Особливо в он тій найнебезпечнішій зоні. Інколи туди помилково заходять люди, особливо, молоді, недосвідчені, і не тільки. Тож я ніколи не забуваю подавати гучний сигнал коли когось побачу. Перед початком руху також лунає сигнал. Це надзвичайно важливе правило, яке може запобігти та врятувати».

Володимир Боцула, слюсар-ремонтник цеху ремонтів металургійного устаткування № 2: «Наша бригада працює у багатьох цехах «АрселорМіттал Кривий Ріг». Ми беремо участь у ремонтах устаткування. Дуже часто виконуємо ремонтні роботи на висоті. Це може бути, наприклад, 12 метрів, а може й всі 30. Як ви розумієте, залишитися живим після падіння з такої висоти шансів практично немає. Тож обов’язкове використання захисного поясу, що запобігає падінням – це вимога, яку я б не порушив за жодних обставин. Причому стан поясу треба регулярно перевіряти, вдягати його правильно, а ще правильно закріплюватися за його допомогою. Для цього є спеціальні кріплення. Тож я прошу всіх колег, які мають справу з висотою: завжди користуйтеся поясом та використовуйте його правильно. Пам’ятайте, що життя – це найголовніше».

Євген Зеленко, майстер з ремонту устаткування блюмінга: «Я працюю в «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 2005 року, а з 2009 року – майстром з ремонту устаткування. Мій підрозділ обслуговує та ремонтує електроустаткування. Може це дивно, але я, не зважаючи на досвід, боюся електричного струму. Вважаю, що це непогано. Найгірше, коли людина не відчуває страху до небезпек. Це часто призводить до легковажних дій з усіма наслідками. А якщо боїшся, то кілька разів перевіриш. Я ніколи не почну виконувати роботу, якщо не буду на сто відсотків впевнений, що устаткування знеструмлено, що враховано всі вимоги безпеки. І як керівник, я за жодних обставин не відправлю колегу на завдання, якщо не впевнюся, а потім ще раз не перевірю те, що його здоров’ю, життю нічого не загрожує. Сподіваюся, що мої колеги також керуються цими простими принципами».

Андрій Кравченко, слюсар-ремонтник ЦРМУ-2: «Ми обслуговуємо і ремонтуємо устаткування у багатьох цехах. Часто доводиться працювати на висоті, тому обов’язково користуємося запобіжними поясами. Часто обслуговуємо устаткування під тиском, наприклад, кранові кондиціонери, у яких застосовується фреон. Звичайно ж, застосовуємо слюсарні інструменти. Тож крім поясів безпеки обов’язково користуємося іншими засобами індивідуального захисту, такими як захисні окуляри. Саме вони захищають наші очі від уламків чи шкідливих хімічних речовин. Без окулярів я ніколи не починаю роботу, і запрошую всіх робити так само. А ще користуватися респіраторами, щоб «хімія» чи пил не потрапляли у легені. Я маю досвід роботи з 2000 року, тож знаю, про що кажу. І ще от що скажу: досвід – не привід нехтувати правилами, бо висоті, електроструму та іншим небезпекам байдуже, який у тебе досвід».

Категорії
Новини

Новий підхід до устаткування

На рудозбагачувальній фабриці № 2 гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг» було оновлено комплекс майданчиків для обслуговування устаткування відділення зневоднення.

Фактично працівники відділення отримали новий робочий простір, зручніший, безпечніший та надійніший. Як розповів начальник технологічної дільниці РЗФ-2 Євгеній Гриценко, у відділенні зневоднення залізорудний концентрат відокремлюють від води та фактично отримують готовий продукт гірничого департаменту.

«Сюди надходить пульпа, яка складається з води та вже збагаченої руди. За допомогою пульпорозділювачів вона розподіляється між вакуум-фільтрами, і саме ці фільтри відбирають з пульпи концентрат. Розподілом пульпи та роботою фільтрів керують фільтрувальники, які користуються майданчиками. Слюсарі-ремонтники з цих майданчиків обслуговують та ремонтують устаткування. Тож із заміною майданчиків суттєво покращені їхні умови праці».

Основне устаткування у відділенні розташоване у два яруси. На першому – потужні вакуум-фільтри. Вони обертаються у ваннах і відбирають на себе концентрат. Над фільтрами знаходяться пульпорозділювачі – два основних та чотири допоміжних. Тож для того, щоб працівники мали зручний доступ до устаткування, майданчики також двоярусні. Вони кріпляться на міцному каркасі з масивного металопрокату. Елементи каркаса були частково замінені на нові, частково відремонтовані. А підлога майданчиків, перила та сходи, які ведуть з землі на перший ярус, а з першого на другий, повністю замінили.

«Для виготовлення нових конструкцій використали нові матеріали, – продовжив Євгеній Гриценко. – Для підлоги замість листового металу, що був раніше, використали ось ці міцні решітки з оцинкованої сталі. Завдяки спеціальному покриттю вони захищені від корозії та прослужать довше. Захисні перильні огорожі мають висоту більше метра, що надійно запобігає падінням. Замість кутника для виготовлення перил використали труби, що набагато безпечніше, бо оступившись і вдарившись об металевий кутник, можна отримати дуже серйозні травми».

Фільтрувальниця Світлана Сергієнко, працює у відділенні п’ять років. Вона вже оцінила переваги оновлення.

«Я керую роботою пульпорозділювачів, розподіляю потоки пульпи, а ще відповідаю за роботу 22 вакуум-фільтрів, виконую їх пуск, зупинку, очищую кишені фільтрів. Це так, з основного, а ще багато різних дій роблю щозміни, тож моя зміна триває переважно на цих майданчиках. Відгуки лише позитивні. Майданчики надійні та зручні, більше нема чого додати».

Начальник РЗФ-2 Сергій Гіль відповідає за безпеку кожного працівника у своєму підрозділі, і він також задоволений: «Коли умови покращуються, коли людям стає безпечніше – це дуже добре. Приємно, що керівництву департаменту на чолі з Володимиром Теслюком, керівникам всього підприємства проблеми працівників небайдужі. Що навіть у ці скрутні зі зрозумілих причин часи знаходяться кошти на поліпшення умов та безпеку. Люди це відчувають і віддячують сумлінною роботою. А люди в нас – найкращі!».

Категорії
Охорона праці

Зима позаду, але розслаблятися не на часі

Весна, на яку в цьому році ми чекали як ніколи, таки настала. Тож саме час підбивати підсумки зимового сезону. Він був важким за багатьма чинниками. І те, що енергетика країни, хай не без суттєвих втрат, але таки вистояла, додає оптимізму. Енергетика «АрселорМіттал Кривий Ріг» також зазнала важких випробувань, які продовжуються. Саме професіоналізм енергетиків підприємства дозволив не лише пережити зиму, зберігши устаткування, а ще й убезпечити працівників підприємства від величезних ризиків, викликаних збоями подачі електроенергії.

Євгеній Пантело багато років пропрацював у нашому енергетичному департаменті, зокрема, на теплоелектроцентралі. Тож йому, як нікому, відомі ті небезпеки, які є на ТЕЦ, та наслідки,  які могли б спричинити перебої з енергопостачанням. Зараз Євген – провідний інженер з охорони праці і опікується саме цехами енергодепартаменту, разом з колегами він допомагає енергетикам усувати ризики та організовувати безпечну роботу.

«Я вважаю, що енергетика – це серце підприємства. Без енергоресурсів виробництво неможливе. Але енергія здатна не лише приносити користь, а може й наробити багато горя, – говорить Євгеній. – Наприклад, температура пари у котлах ТЕЦ перевищує 500 градусів, а тиск досягає 100 атмосфер! Температура живильної води, яка йде трубопроводами, сягає 150 градусів, а тиск – 170 атмосфер. Не дай боже цій стихії вирватися на волю. Ці ризики багаторазово зростають, якщо є збої у роботі системи.

Цієї зими у зв’язку з шахедними та ракетними атаками по енергетиці країни ці збої не були поодинокими. Одного разу подача електроенергії зовсім зупинилася. Уявіть собі, що кілометрами трубопроводів прокачуються завдяки електроустаткуванню гази, пара та вода під шаленим тиском, і раптом рух зупиняється, бо немає струму. Руху немає, а тиск залишається! І це дуже небезпечно для агрегатів, а особливо – для людей які з ними працюють чи перебувають поблизу, для сотень людей. У цій та інших ситуаціях наші енергетики спрацювали надзвичайно виважено та професійно».

За підсумками зимового сезону Євген з колегами роблять висновки: що спрацювало, що ні. Якщо ні – то чому? Що можна покращити? Над помилками треба працювати завжди, тому що все змінюється швидко, а  зі змінами збільшуються небезпека і ризики.  І ми до цього маємо бути готовими.

«Разом з виробничниками ми розробляємо і впроваджуємо заходи, щоб запобігти помилкам. Це комплекс організаційних і технічних заходів, але і не тільки. Це аудити та перевірки, навчання і бесіди, консультації і корегувальні заходи, – каже Євген. – Впроваджуємо систему  блокування та ізоляції LOTO.  Працюємо над тим, щоб доступ до устаткування, де присутня небезпечна електрична, гідравлічна, пневматична, скрита та інші види енергій,  був неможливим завдяки використання системи  LOTO. Вчимо застосовувати цю систему. І не втомлюємося закликати кожного робітника працювати безпечно. Не заради уникнення покарання за порушення, а заради себе, заради тих, хто чекає вас дома живими та  неушкодженими.

Категорії
Наші люди

Логіка безпеки

Заходимо у бокс для ремонту автомобілів гірничотранспортного цеху гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг». Тут ремонтують не лише авто, а ще й бульдозери, навантажувачі та іншу кар’єрну техніку. Один з найпоширеніших ризиків тут – це ризик падіння з висоти. Здавалося б, де автомобілі, а де висота? Де логіка?  Але якщо усвідомити, що ці авто великовантажні самоскиди заввишки 6 метрів, та й бульдозери з навантажувачами не дуже відстають за «зростом», то все стає зрозумілим.

«До робіт на висоті у нас особлива увага, – говорить мій супроводжувач, провідний інженер з охорони праці департаменту з охорони праці та промислової безпеки Олександр Шишка. – Я проводжу тренінги з курсу «Take Care (Бережи себе)-2», і робота на висоті викликає неабияку зацікавленість та багато запитань. Для багатьох підрозділів це актуально, а для ГТЦ – й поготів».

Безпека під час таких робіт, як заміна двигуна чи коробки передач, техобслуговування техніки тощо складається з двох важливих частин: підготовчої та власне виконання робіт. І Олександр з колегами намагаються допомогти ремонтникам організувати фундаментальну підготовку та безпечне виконання.

Владислав Галайда механік підрядної організації «Цеппелін Україна», яка постачає потужну техніку Caterpillar, бере участь у її технічному обслуговуванні та ремонтах, зараз обслуговує доволі габаритний бульдозер. Під час виконання деяких операцій він користується запобіжним поясом, що захищає від падінь.

«Ми розуміємо важливість безпечної роботи і тісно взаємодіємо з вашими фахівцями з охорони праці, зокрема, з Олександром, – каже Владислав Галайда. – Вони допомагають визначати ризики та протидіяти їм, підказують, як виправити недоліки. Ми звертаємося за допомогою, наприклад, покращити освітлення за необхідності, ділимося своїми ідеями. Можна сказати, що наша взаємодія триває у форматі взаємодопомоги».

 Олександр Шишка часто буває на виробничих майданчиках. Він інструктує, налаштовує на безпечну роботу, контролює дотримання вимог, вивчає ризики на місці.

«Ми разом з працівниками ГТЦ чи підрядниками обходимо місця виконання робіт, якщо треба – вдягаємо пояси і підіймаємося на висоту, – продовжив Олександр. – Наприклад, дуже важливо визначити місця закріплення поясів, щоб це були не перила, огорожі чи промаслені елементи, а надійні точки кріплення. За потреби я проводжу тренінги з роботи на висоті безпосередньо у місцях, де працюють люди. А потреба така виникає чи не щодня. А щоб ефективно вчити людей, я постійно вчуся сам. Не пропускаю можливості відвідати заняття, що проводяться Європейським співтовариством з охорони праці «ESOSH», «Держпрацею» та іншими, постійно пропрацьовую журнали з охорони праці, а ще вчуся у працівників у цехах. Людям, що мають досвід, є що розповісти чи показати. Це здебільшого практичні знання та вміння, які набувалися роками, лайфхаки, яких не знайдеш у жодному журналі».