Позначка: персонал

Категорії
Новини

Про цьогорічний відпочинок на турбазі “Мар’янівка”

Відповідають працівники департаменту з персоналу

Коли стартує сезон відпочинку на «Мар’янівці»? Куди звертатися за отриманням путівки?

Сезон відпочинку на «Мар’янівці» розпочинається з 7 червня. Для отримання путівки на базу відпочинку необхідно звернутись до Центру надання послуг «Єдине вікно» не раніше за 7 днів від запланованої дати відпочинку.

 Хто має право на відпочинок на «Мар’янівці»?

Правом на отримання путівки на базу відпочинку протягом літнього оздоровчого сезону можуть скористатись працівники, які перебувають в обліковому складі ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ПП «Стіл Сервіс», ТОВ «Ливарно-механічний завод». Порушники трудової та виробничої дисципліни на підприємстві, а також порушники «Правил перебування на Турбазі для відпочивальників» поточного року не мають право на це.  

За який термін заздалегідь можна звертатися за путівкою? І кого можна взяти з собою на турбазу?

Оформити путівку можна за сім робочих днів до запланованої дати заїзду. Відпочити на базі можуть працівники ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ПП «Стіл Сервіс», ТОВ «Ливарно-механічний завод» та члени їхніх родин – чоловік або дружина, діти віком до 18 років і діти – студенти денної форми навчання віком до 23 років, а також родини загиблих працівників.

Що потрібно для оформлення путівки? Які документи потрібно взяти собою на базу відпочинку для заселення?

Для оформлення путівки працівник повинен надати особисту перепустку, паспорт дружини/чоловіка, свідоцтва про народження дітей, студентський квиток або довідку з навчального закладу (якщо дитина є студентом денної форми навчання віком до 23 років). При заселенні на базу відпочинку необхідно надати заповнену путівку, особисту перепустку працівника, паспорт(и), для дітей – свідоцтво(а) про народження, водійське посвідчення (якщо в путівці додатково зазначене місце на стоянці для авто).

Хто має першочергове право на отримання путівок?

Забронювати путівку на бажані дати заїзду впродовж всього сезону можуть наступні категорії:

 – мобілізовані працівники, які перебувають в обліковому складі підприємства та дочірніх підприємств – та члени їхніх родин;

– ветерани підприємства та дочірніх підприємств, які демобілізовані та члени їхніх родин;

– члени родин загиблих працівників підприємства та дочірніх підприємств.

Для цього необхідно звернутись до Центру надання послуг «Єдине вікно» особисто, або за телефонами: 056 499 19 00, (067) 628 52 96, (067) 562 04 30. 

Решта працівників оформлюють путівку на загальних умовах (не раніше, ніж за 7 робочих днів до запланованої дати відпочинку).

 Чи є на базі стоянка для авто, і як нею скористатися?

На базі відпочинку «Мар’янівка» облаштована стоянка для авто на 40 паркувальних місць. Про необхідність надання місця на стоянці працівник повинен повідомити фахівця ЦНП «Єдине вікно» при оформленні путівки (за наявності вільних, таке місце буде надано).

 На скільки днів можна оформлювати путівку за сезон?

За літній сезон кожен працівник підприємства має право відпочити на турбазі 5 днів. Додатково, за наявності, незатребуваних путівок не раніше, ніж за 2 робочі дні до дати заїзду працівнику, який використав ліміт перебування на турбазі, може бути оформлено додаткову путівку, період якої не перевищує 2-х днів.

Що робити, якщо ти не зможеш поїхати у ті дати, що забронював? Як діяти?

У разі неможливості відвідування турбази за сімейними або іншими обставинами, працівник, на якого оформлена путівка, повинен негайно повідомити про це фахівця ЦНП «Єдине вікно» за номером телефону: 067 628 52 96 або 067 562 04 30 у робочий час ЦНП «Єдине вікно», а також  повернути путівку в ЦНП «Єдине вікно».

Коли заїзд та виїзд за путівками?

Заселення відпочивальників починається з 11:00 год ранку в день заїзду, виїзд відпочивальників з турбази до 09:00 год у день закінчення путівки.

Що на базі видають, а що варто взяти з собою?

На базі відпочинку видається постіль, ковдри за необхідності, великий посуд (сковорідки, тарілки, каструлі).

Місця для приготування їжі на базі відпочинку облаштовані електричними плитами, холодильниками.

Є облаштовані мангальні зони (дрова, вугілля та знаряддя для приготування страв на мангалі потрібно брати з собою). Також є можливість отримати спортивний інвентар: ракетки та волани для бадмінтону, м’ячі для гри у пляжний волейбол та баскетбол.

Минулого року було довге оформлення на турбазі, чи зроблено щось, щоб прискорити процес?

Цьогоріч для зменшення черги в місці реєстрації на в’їзді, в путівку додано відривний талон.

Путівка лишається на в’їзді у працівника ПП «Стіл Сервіс» для подальшої реєстрації, а відпочивальники з відривним талоном вже можуть проходити на заселення у будиночки та кімнати.

У цьому році буде працювати три пункти заселення, замість минулорічних двох пунктів:

1. «Залізничник».

2. «Блюмінг» та «Енергетик».

3. ПП «Стіл сервіс» та «Конвертерний».

Чи можна вибрати в якому корпусі або будиночку відпочивати?

Фахівець ЦНП «Єдине вікно» запропонує вам всі вільні місця, які будуть в наявності на момент вашого звернення, а також з врахуванням кількості людей, яких ви берете з собою на відпочинок. Ви зможете переглянути фото будиночків та кімнат. Тож зможете вибрати більш комфортний для себе варіант.

Чи буде на турбазі працювати буфет?

І у цьому сезоні буде працювати буфет на базі відпочинку. Графік щоденної роботи буфету з 9:00 до 19:00, перерва з 12:00 до 12:45. У продажу будуть напої, зокрема питна вода (1,5 л, 5 л), випічка, напівфабрикати, морозиво, м’ясні вироби тощо.

Скільки місць на турбазі та чому?

Місткість бази відпочинку у зв’язку з умовами та вимогами воєнного стану зменшена відповідно до кількості місць у облаштованому укритті.

Категорії
Новини

З сонцем в небі, теплом в душі та усмішками на обличчях

Саме таким видався останній день весни для учасників родинного пікніка «Разом з близькими». Ініціаторами та організаторами заходу виступили корпоративні комунікації. Місце проведення – база відпочинку ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» «Мар’янівка». А головними героями, найбажанішими гостями та найактивнішими учасниками стали демобілізовані працівники наших підприємств з родинами та родини наших загиблих героїв.

(Безліч яскравих моментів дивіться та забирайте собі через посилання в кінці статті)

Відчуття свята огортало кожного вже з перших кроків на базі відпочинку. Лунала музика, милувала око територія «Мар’янівки», дбайливо прибрана руками працівників ПП «Стіл Сервісу». Почали зі смачненького перекусу, аби налаштуватися на насичений день пікніка. А на учасників чекала велика, різноманітна та яскрава програма змагань, яку підготували та провели заслужений вчитель України, вчитель Криворізького ліцею № 24 Віктор Князєв та його помічники.

Участь у змаганнях була добровільною. Хто хотів міг просто поніжитися на пляжі, погойдатися на гойдалках, поспілкуватися з колегами. Але, як показала практика, взяти участь у змаганнях  бажали майже всі. І тут не було ніяких обмежень – ані вікових, ані фізичних – усі змагалися наче на справжніх Олімпійських іграх. Серед програми ігор на «Мар’янівці» були: керлінг, діаболо з м’ячем, перетягування каната, настільні ігри. Із завзяттям змагалися усі – від найменших членів родин, до дорослих. Азарт був таким, що дехто із захисників відкидав милиці (наслідок отриманих поранень), та дивував усіх вправністю та жагою до перемоги. Як, наприклад, Віктор Кетлер. Захисник, який три роки відстоював незалежність України на різних напрямках фронту – від Харківського, Донецького до Луганщини, на пікнік приїхав з героїчною родиною – дружиною Юлією та двома дітками, а молодшому, увага, виповнилося лише 7 днів. Віктор у мирному житті працював старшим диспетчером аглодоменного цеху, на захист країни став за власним бажанням, три роки зі зброєю в руках. Але нарешті він з родиною у мальовничому куточку Мар’янівки.

«Це чудова можливість побути разом з родиною, відпочити, розвантажитись, – говорить Віктор. – Це дуже потрібно нам усім. І тим, хто повертається з війни, і родинам, які лише чекають на повернення своїх захисників, і тим, хто зараз працює на комбінаті. Нам потрібні такі хвилини релаксу. А ще – це чудова можливість нашим діткам поспілкуватися, погратися разом, побавитися, трішки відпочити від жахів війни. Тому звичайно, що таких заходів варто робити більше».

«І ми не пропустимо жоден з них, це справжній релакс для нашої родини, ось і найменшенькому сподобалося. А для мене – це щастя бачити, як чоловік усміхається, бо для нашого тата найголовніше, щоб діти, батьки та дружина були здорові та щасливі, і ми тут так себе і почуваємо», – додає дружина Юля.

Як і на справжніх змаганнях, був і свій п’єдестал пошани. Переможці отримували призи та нагороди. Але, щиро кажучи, без подарунка в цей день не пішов ніхто. Усі хотіли випробувати себе, жартували, підтримували одне одного, всі наче об’єдналися в одну родину.

«Я дуже вдячна, що мене запросили на це свято, а інакше цей день й не назвеш, – розповідає Лариса Кудрявцева, мати загиблого захисника Максима Кулепи. – Мого сина, на жаль,  вже немає з нами, але він так любив життя, був світлою, доброю людиною. Я думаю, що Максим би порадів, що його мама тут. Це наче свіжий подих для мене, я радію, сміюся, відчуваю, що життя триває. Мені тут так комфортно, я бачу, що про наших героїв, про родини не забули. Дякую організатором за цей прекрасний день життя та радості!»

«Після років на фронті важко повертатися до мирного життя, ти ніби випадаєш з нього, – говорить  Володимир Гарізан, водій ГТЦ. – І це нелегке повернення, тому потрібно, щоб держава дбала про реабілітацію захисників, надавала їм всебічну підтримку, адже нам непросто. А от такі заходи, як цей пікнік – це чудова ініціатива. Змога відпочити, змінити картинку, побути з родиною разом потрібна усім. Я пішов на фронт сам, бо розумію, що кожен має захищати свою родину, країну. Але і про захисників треба дбати. І я радий, що мене запросили на цей захід. Навіть просто посидіти та подивитися на малечу, повболівати за колег, побачити зовсім іншу картинку – це, можна сказати, теж свого роду реабілітація. Дякую, що мені випала така можливість, і дуже хочу, щоб вона була у кожного захисника».

«Таких би днів та більше. Це змога розвантажитися, відігнати від себе бодай на декілька годин тривоги, проблеми, – говорить Іван Ющак, слюсар-ремонтник ЗЦ-2. – Я брав участь в деяких змаганнях, а на деякі споглядав, як вболівальник. І настрій просто злетів. Вдячний організаторам, нам це потрібно, бо це змога відчути, що про тебе не забувають, турбуються. Свіже повітря, дитячий сміх, плескіт води, сонечко – це справжнє свято позитиву. Запрошуйте, із задоволенням ще завітаю на такий пікнік!»

Більше фото за посиланням:

https://fex.net/uk/s/6fnnb3z

Категорії
Новини

Мисливці на шкідливі фактори

На погодних сайтах нерідко можна зустріти інформацію типу: температура повітря +2 градуси, відчувається як -1. Хто визначає те «відчувається» – не зрозуміло. А от що точно зрозуміло, так це те, що умови на робочих місцях мають вимірюватися точно, повіреними приладами та навченими фахівцями, без усіляких там «відчувається». Лише так можна контролювати умови праці і вживати ефективних заходів для збереження здоров’я працівників. Цю роботу у цехах і офісах «АрселорМіттал Кривий Ріг» виконують співробітниці управління з промсанітарії департаменту з охорони праці та промислової безпеки.

Як розповіла начальниця управління Тетяна Вовк, дослідження умов праці проводяться кожного дня. Сюди входять дослідження фізичних факторів, визначення концентрації шкідливих хімічних речовин, вхідний контроль пневматичних інструментів, перевірка технічного стану  та ефективності роботи вентиляційних систем, тощо. Дослідження проводяться як у цехах та на території, так і у санітарно-захисній зоні підприємства, де міські території межують з підприємством. Саме результати досліджень є обґрунтуванням для отримання людьми компенсацій за роботу у шкідливих умовах: право на призначення пенсій на пільгових умовах, додаткових відпусток, отримання молока та спецхарчування, тощо. Наразі силами управління проводиться санітарно-гігієнічні дослідження з метою атестаціії робочих місць за умовами праці. Вже атестовано 1882 робочих місця у 60 підрозділах. А ще працівниці управління контролюють рівні шуму та вібрації на межі санітарно-захисної зони при проведенні післяпроєктного моніторингу та масових вибухів у кар’єрах №2-біс, №3.

«До структури управління входять три підрозділи, – говорить Тетяна Вовк. – Один з них – лабораторія з моніторингу хімічних виробничих факторів. Нею керує Катерина Лисенко. Співробітниці лабораторії визначають концентрацію пилу та шкідливих речовин у повітрі робочої зони– всього 48 шкідливих речовин, таких як соляна й сірчана кислоти, аміак, вуглекислий газ, аерозолі, які утворюються під час зварювальних робіт, тощо. Аналізи проводять у лабораторії».

Але перш ніж дослідити концентрацію, треба спочатку виловити шкідливу речовину з повітря. Йдемо в цех. У провідної інженерки Наталії Ганноти чималенький прилад зі спеціальною трубкою, як у мисливців за привидами з відомого фільму. До трубки прикріплений фільтротримач. Полюємо за пилом. Заздалегідь зважений фільтр вставляється у фільтроприймач. А далі через нього пропускається 20 літрів повітря протягом пів години. Така методика. У лабораторії цей фільтр повторно зважать і визначать концентрацію пилу. «Вимірювання проводимо на рівні органів дихання працівників, – пояснює Наталія. – саме такі дослідження є об’єктивними». А щоб, наприклад, зловити кислоту, повітря пропускають через поглиначі з поглинальним розчином. Дослідивши розчин, визначають концентрацію кислоти у повітрі робочої зони.

«Бюро з моніторингу фізичних виробничих факторів досліджує рівень шуму, вібрації, освітлення, та параметри мікроклімату, такі як температура, вологість та швидкість руху повітря на робочих місцях, – продовжила Тетяна Вовк. – Отримувати ці дані надзвичайно важливо, щоб своєчасно вжити заходів, які допоможуть зберегти здоров’я людей. Наприклад, робота в умовах недостатнього освітлення не лише псує очі, а ще й може призвести до спотикань і падінь з усіма можливими наслідками. Керує роботою бюро досвідчена Юлія Кочан. Працівники бюро мають арсенал повірених приладів для дослідження фізичних факторів. Серед них – сучасний універсальний прилад «Асистент», який дозволяє досліджувати фактори в комплексі, швидко та з максимальною точністю».

Виявляється, на нашому підприємстві встановлено 1461 промислові вентиляційні системи. Саме вони забезпечують приплив свіжого повітря до робочих місць. Про стан кожної з цих систем знають співробітниці  бюро з контролю систем промвентиляції. На чолі бюро – Наталя Микитенко. На основі досліджень бюро, ухвалюються рішення про ремонт, реконструкцію, заміну вентсистем. Наприклад, нещодавно введені в експлуатацію вентиляційні системи у приміщеннях акумуляторних батарей у цеху мереж та підстанцій і теплоелектроцентралі. Наразі у бюро працює троє співробітниць, тож тримати під контролем таку кількість систем їм непросто.

«Але вони все встигають, – усміхається Тетяна Вовк. – Взагалі-то в складних умовах під час повномасштабного вторгнення люди мобілізувалися. Чудово виконує роботу провідна інженерка Лілія Додока, яка багато років у нас працює. А от Юлія Прохоренко прийшла нещодавно, але швидко влилася, опанувала роботу і працює сумлінно та плідно. Хочу подякувати всім своїм дівчатам, зокрема Катерині Лисенко, Юлії Кочан, Наталі Микитенко, Світлані Зінчук, Світлані Петренко. Після лютого 2022 року кілька людей залишили колектив, наприклад, евакуювалися за кордон і не повернулися. Тому ми робимо ставку на молодь, на її найскоріше навчання. Наприклад, Ірина Многолєтня та Тетяна Куртова прийшли нещодавно, але вони швидко набираються досвіду та добре виконують роботу. Наш підрозділ — це не просто вимірювальна лабораторія. Це команда фахівців, які щодня працюють над тим, щоб робота була безпечною, а працівники — здоровими. Бо найцінніше на будь-якому підприємстві — це люди».  

Категорії
Новини

«Сіль» професій – від майстрів живої практики

 «Я розповім, а ти послухай», «Я покажу, а ти дивись», «Давай все зробимо разом».

У Кривому Розі говорили про важливість дуальної освіти у підготовці кадрів та відзначали кращих наставників робітничої молоді у гірничо-металургійній галузі.

Цього року учасників засідання ради соціального партнерства в галузі професійно-технічної освіти, наставництва та адаптації молоді в умовах виробництва гостинно приймав «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Обговорити важливість дуальної освіти, намітити нові плани її розвитку, поділитися власним досвідом та нагородити кращих наставників зібралися представники Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Дніпропетровській області, Криворізької міської організації профспілки металургів і гірників України, промислових підприємств міста гірничо-металургійного спрямування, Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості, профспілкові лідери та, звичайно, кращі наставники з різних підприємств.

Модератором зустрічі став Віталій Сапіга, методист НМЦ ПТО, керівник проєкту «Соціальне партнерство в дії», виконавчий директор громадської спілки «Кривий Ріг – рідне місто»: «Протягом 2017-2025 років завдяки впровадженню дуальної форми навчання було підготовлено понад 3 000 осіб на оплачуваних робочих місцях. Навіть в умовах воєнного стану за останні два роки дуальною формою навчання за восьми професіями було охоплено 618 здобувачів освіти. За ними було закріплено 123 кращих фахівців-наставників з різних підприємств гірничо-металургійної галузі. Також на підприємствах стажуються і педагоги. Це дозволяє їм бути в курсі сучасних виробничих процесів та навчати молодь реальним практикам».

Досвідом розвитку дуальної освіти та інституту наставництва на базі «АрселорМіттал Кривий Ріг» з учасниками конференції поділилася Вікторія Коцуба, менеджерка з розвитку молодіжних проєктів нашого підприємства.

«Більш ніж за п’ять років ми налагодили співпрацю зі всіма закладами освіти Кривого Рогу, Дніпропетровського регіону та в цілому України. Навіть за скрутних часів війни робота з молоддю та наставниками у нас продовжується і, навіть, набирає нових обертів, – підкреслила Вікторія. – Ми допомагаємо закладам освіти у формуванні нових навчальних програм з підготовки фахівців, які спрямовані на сучасне виробництво та потреби ринку праці. Цьому сприяє проєкт виробничих інтенсивів для викладачів «TeacherPRO». Ми розповідаємо молоді про технічні спеціальності, їхні привабливі сторони, плюси та перспективи, приймаємо молодь на практику та оплачуване стажування за програмою «GoPro», готуємо фахівців у проєкті «Нова фабрика». Крім того, проводимо профорієнтаційні ток-шоу «100 питань професіоналу», вебінари для знайомства з підприємством «Магія сталі», наукові пікніки, STEM-заходи, тренінги для Міської асоціації дитячих об’єднань, беремо участь у «Ярмарку професій» тощо. А ще ми руйнуємо стереотипи і на прикладі нашого підприємства доводимо, що гірництво та металургія – це цікаво, перспективно, та дає багато можливостей для розвитку».

Важливість профорієнтаційної роботи з учнівською молоддювідзначила й Наталя Маринюк, голова первинної організації ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

«Через війну в Україні ринок праці переживає дуже скрутні часи. Тому зараз важливо дбати про підготовку нових кадрів, до того ж виховувати фахівців з практичними навичками, знанням обладнання та особливостей виробництва. Саме тут у цьому й допомагає дуальна форма навчання та наставництво, – зазначила Наталя Маринюк. – Про це турбуються в корпорації «АрселорМіттал». Наприклад, у німецькому «АрселорМіттал Айзенгюттенштадт», який я відвідувала, теж є навчальний заклад, де студенти здобувають виробничі професії. Навчання триває три роки. Крім теорії студенти набувають практичних навичок на такому ж обладнанні, яке використовується і в цехах підприємства. Це дуже допомагає їм потім у самостійній роботі. До речі, зараз тривають перемовини між нашим підприємством, профспілкою, ДУЕТом та німецькою профспілкою IG Metall про можливість підготовки наших студентів за подібною програмою. Щоб випускники, вже як наставники, передавали набутий досвід в Україні».

Про роботу з молоддю розповіли Лариса Шевченко, директорка Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості та Володимир Чернявський, заступник ради соцпартнерства. 

Нарешті урочиста мить заходу – нагородження дипломами, подяками та  подарунками понад 20 переможців громадського конкурсу-огляду в номінації «Кращий наставник молоді за дуальною формою навчання».

Від «АрселорМіттал Кривий Ріг» відзначено вісім найкращих наставників. Нагороди отримали Дмитро Охінченко, начальник виробничої дільниці № 2 У кар’єрі № 2-біс, Анатолій Кучма, заступник начальника рудозбагачувальної фабрики № 1, Валерій Гриценко, старший змінний майстер ОВУ агломераційної фабрики, Микола Шелест, машиніст-інструктор локомотивної бригади ЗЦ № 2, Андрій Мельник, інженер з ремонту дільниці з ремонту механоустановок № 1 У кар’єрах, Євгеній Гриценко, начальник технологічної дільниці рудозбагачувальної фабрики № 2, Владислав Кравченко, старший змінний майстер основної виробничої дільниці коксового цеху № 1, Павло Веселков, заступник начальника цеху з виробництва прокатного цеху № 3.

«Наставницької роботи у нас завжди багато, адже учасники усіх трьох «Нових фабрик» здобували практичні навички саме у нас на аглофабриці, – сказав Валерій Гриценко. – Тут вони опановують технологію, етапи виробництва, відчувають його енергетику, знайомляться з колективом. А наставник – це як провідник, все показує, розказує, доводить власним прикладом та, звичайно допомагає».

У наступних випусках газети «Металургу» ми ближче познайомимося з тими, хто отримав заслужену нагороду і звання найкращого наставника на нашому підприємстві.

Категорії
Наші люди

Старший майстер – майже Лобановський

35 років керує технологічною бригадою рудозбагачувальної фабрики № 2 гірничого департаменту старший майстер технологічної дільниці Валерій Загородній. Його бригада – одна з найкращих на РЗФ-2. Взаємодія у бригаді ґрунтується на взаємній повазі, звідси й результати. Спокійний, врівноважений, дає чіткі, адекватні завдання, може налаштувати на роботу, справедливий. Так говорять про нього колеги. Вони ж і попросили розповісти про свого майстра.

До операторної цеху зайшов високий дядько, привітався, представився Валерієм Миколайовичем. У очах та рухах – впевненість. Видно, його важко вже чимось вивести з рівноваги. 40 років тому прийшов він у цех після гірничорудного технікуму. Перші враження пам’ятає так, наче вчора то було.

«Зразу мені якось не дуже сподобалося. Ну, думаю, все одно через два місяці в армію, якось перебуду. А далі життя покаже. А взагалі-то на вибір професії вплинула мама. Вона працювала на одному з криворізьких гірничо-збагачувальних комбінатів. А головним аргументом було: «Синку, рано на пенсію підеш», –  усміхнувся Валерій. – Згодом «перший список» прибрали, але на комбінаті я залишився. Та все по черзі. З війська повернувся на РЗФ-2. Спочатку працював машиністом насосних установок. Без них процес збагачення неможливий, тому я зразу усвідомив важливість своєї роботи. А ще те, що таке виробництво можливе лише за налагодженої взаємодії між дільницями та їх працівниками».

Не довго Валерій попрацював на насосних установках. Його бажання зростати, цілеспрямованість та вміння ладити з людьми одразу помітили. І у 23 роки Загородній став майстром.

«Підійшов начальник і сказав: «Будеш майстром», – згадує Валерій. – А майстер – це вже зовсім інша робота, вища відповідальність. Тоді не дуже багато було у мене лідерських якостей та вміння керувати. Але за бажання все можна поправити. Майстерувати вчив мене досвідчений Володимир Добровольський, за що я йому дуже вдячний. Відтоді я не був прикріплений до певної дільниці. Зоною відповідальності став увесь цех».

Ненадовго Валерій залишався і в майстрах. Згодом він став старшим майстром. А старший майстер – це головний всієї технологічної бригади. Він відповідає за результат всього цеху протягом своєї зміни. В цехах жартують, що у нічні зміни та на вихідні саме старший майстер – керівник цеху. Зараз у Валерієвій бригаді близько 25 працівників. Більшість з них – машиністи: насосних установок, млинів, автостели, ексгаустерів, а також фільтрувальники, сепараторники, оператор і навіть черговий електромонтер, хоча він і не технолог. І результат можливий лише тоді, коли всі працюватимуть сумлінно, єдиною командою.

«Сачкувати у нас не вийде, – каже старший майстер. – На такому виробництві це неможливо. Особливо зараз, коли декілька працівників захищають країну. Щоб організувати колектив, налаштувати людей, треба повага до кожного. На змінно-зустрічних зборах ми якомога повніше доводимо до людей інформацію: виробничу, щодо охорони праці тощо. Ставимо завдання та намічаємо шляхи виконання. А вже у ході роботи корегуємо дії, якщо це потрібно. Місце старшого майстра – у цеху, поруч з людьми».

Майстер з гордістю заявив, що у нього хороший колектив, фахівці високого рівня. А йому просто залишається об’єднати його у команду і координувати роботу. «Це майже як у футболі. Відчуваю себе тренером, наприклад, легендарним Валерієм Лобановським, – пояснює Валерій Миколайович. – У бригаді кожен на своїй позиції, можна сказати. Але яким би професійним не був кожен окремо, лише команда досягає успіхів. Над цим і працюємо».

Побажаємо ж майстру-тренерові Валерію та його колективу нових перемог. Бо якісний залізорудний  концентрат, який виробляє РЗФ-2, нам зараз потрібен як ніколи. І потреба у ньому велика.

Категорії
Новини

Держпослуги – не виходячи з дому

В Україні працює багато електронних сервісів, здатних полегшити життя тим, хто користується державними послугами. Наприклад, електронні сервіси Пенсійного фонду України.

Як повідомила Ольга Любавіна, заступниця начальника Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області, пенсійний фонд України постійно працює над покращенням надання послуг, зокрема і з використанням інформаційних технологій. Електронні сервіси пенсійного Фонду набирають обертів, удосконалюються, а перелік послуг, які можна отримати не відвідуючи сервісні центри, розширюється.

Через  вебпортал portal.pfu.gov.ua можна:

  • подати заяву на призначення/перерахунок пенсії, житлової субсидії або пільги, страхових виплат;
  • отримати доступ до своєї електронної пенсійної справи (пенсіонерам);
  • подати заяву на оформлення пенсійного посвідчення;
  • надіслати дані для внесення змін до пенсійної справи;
  • розрахувати орієнтовний розмір майбутньої пенсії;
  • оформити житлову субсидію чи пільгу;
  • отримати дані персональної електронної облікової картки застрахованої особи та інші відомості з Реєстру застрахованих осіб (інформація про заробітну плату, дохід, грошове забезпечення, сплачені страхові внески, набутий страховий стаж);
  • подати анкету для внесення змін у Реєстрі застрахованих осіб;
  • замовити й отримати довідки з QR-кодом;
  • мати доступ до наявних відомостей своєї електронної трудової книжки;
  • перевірити, чи сформований листок непрацездатності (лікарняний), та його статус;
  • подати заяву на призначення/перерахунок страхової виплати;
  • укласти договір добровільної сплати страхових внесків;
  • зробити благодійну пожертву;
  • подати звернення, питання, пропозицію, скаргу клопотання та переглянути стан їх опрацювання;
  • одержувати повідомлення від ПФУ;
  • пройти ідентифікацію;
  • записатися на прийом до органів ПФУ.

Доступ до електронних сервісів Пенсійного фонду України можна отримати як зі стаціонарних комп’ютерів, так і з мобільних телефонів. Для цього треба  завантажити застосунок «Пенсійний фонд».

Увійти в особистий кабінет на вебпорталі можна за допомогою «Дія.Підпис», кваліфікованого електронного підпису (КЕП) або засобами Інтегрованої системи електронної ідентифікації ID.GOV.UA, зокрема, з використанням технологій BankID.

Вебпортал має зручне меню, яке надає підказки та роз’яснення, які дозволяють пересічному громадянину без спеціальних знань і навичок легко розібратися в електронній системі. Але якщо ви відчуєте невпевненість в опануванні, то вам завжди допоможуть співробітники Фонду: проконсультують і наочно покажуть, як стати користувачем вебпорталу.

Він функціонує 24/7, усі послуги є безплатними.