20 лютого цього року біля населеного пункту Степове Донецької області загинув старший солдат Євгеній Мельник. До призову на військову службу за контрактом у 2020 році Євген працював прибиральником гарячого металу в цеху з обробки, прибирання металу і сортування ПП «Стіл Сервіс».
Як розповів старший майстер ПП «Стіл Сервіс» Олександр Бруханський, Євгеній Мельник був сумлінним, відповідальним працівником.
«Він сортував і пакував продукцію дрібносортного стану 250-1 сортопрокатного цеху № 1, – говорить Олександр Бруханський. – Дуже важка робота, особливо фізично.
На ДС 250-1 пачки прокату ув’язуються вручну, а прибиральники часто навіть присісти відпочити не можуть протягом усієї зміни. Євгеній працював швидко й якісно. Він шукав способи виконати будь-яке виробниче завдання, а не причини, щоб його не виконувати. Коли за роботу брався Євгеній Мельник, то я був впевнений у результаті. Він був спокійним, врівноваженим, завжди впевненим і своєю впевненістю надихав своїх колег. Тому, незважаючи на молодий вік, користувався повагою, авторитетом у бригаді».
На питання працівників підприємства стосовно страхового стажу та пенсійного забезпечення відповідають фахівці управління з трудових відносин «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Скільки страхового стажу на сьогоднішній день треба мати для виходу на пенсію?
– З 1 січня 2024 року для того, щоб вийти на пенсію в 60 років, як чоловіки, так і жінки повинні мати, як мінімум, 31 рік страхового стажу. Впродовж наступних чотирьох років вимоги до страхового стажу зростатимуть щороку на 1 рік. Тобто особам, які досягнуть пенсійного віку в 2028 році, необхідний для призначення пенсії страховий стаж становитиме 35 років.
Якщо страхового стажу недостатньо, а людині вже виповнилося 60 років, що робити?
– Тривалість страхового стажу, яке дає право на пенсію, визначається на дату досягнення пенсійного віку. Якщо після досягнення 60 років у людини немає достатнього страхового стажу, право виходу на пенсію у неї настане в 63 роки, для цього потрібно мати не менше 21 року страхового стажу. За наявності страхового стажу від 15 до 20 років, пенсійні виплати призначать в 65 років.
Громадяни віком старше 65 років, у яких менше 15 років страхового стажу, замість пенсії зможуть отримувати державну грошову допомогу. Розмір такої допомоги становить 30% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тобто на 01.01.2024 – це 876 грн.
Візьміть до уваги, відсутні для виходу на пенсію роки страхового стажу можна «докупити». Для того, щоб до страхового стажу було зараховано один повний місяць, сума добровільного пенсійного внеску повинна бути не меншою від розміру мінімального страхового внеску, який визначається як 22% від розміру мінімальної заробітної плати. Тобто для того, аби в січні 2024 року до страхового стажу було зараховано один повний місяць, потрібно сплатити 1562 грн. (22% х 7100 грн., де 7100 грн. – розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2024 року).
Кажуть, що паперові трудові книжки зараз скасували і замінили їх на електронні. Що це за закон і про що в ньому йдеться?
– Електронна трудова книжка – це цифровий варіант паперової трудової книжки. Її впровадили для удосконалення обліку трудової діяльності, зменшення паперового документообігу та ризиків пошкодження або втрати паперових документів. Оцифрувати трудову книжку може як фізична особа (тобто працівник), так і роботодавець за своїх працівників (підстава – Закон України від 05.02.2021 № 1217-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі»).
Хто має вносити данні в електронну трудову книжку, якщо паперова була заведена ще до 2000 року і навіть раніше? Чи треба людям самим турбуватися про це, нести папери про свою трудову діяльність та навчання до пенсійного фонду. Як це можна зробити, якщо трудової на руках немає, вона у роботодавця? І як людина може сама проконтролювати, чи все внесено до її електронної трудової?
– На нашому підприємстві з 10.06.2021 року, тобто з дати набуття чинності вищезазначеного Закону, розпочалась робота з оцифрування трудових книжок працівників, оригінали яких зберігаються на підприємстві.
Працівники, які були прийняті на підприємство починаючи з 10.06.2021 року, при оформленні свого працевлаштування не подають в обов’язковому порядку паперовий варіант своєї трудової книжки. Якщо вони хочуть отримати запис у паперовому варіанті трудової книжки, вони надають паперову трудову книжку для внесення відповідного запису, після чого забирають її для подальшого зберігання.
Усі відомості про трудову діяльність (прийом, переведення, звільнення) своїх працівників підприємство на постійній основі у вигляді обов’язкової звітності передає до Пенсійного фонду України та інших державних електронних інформаційних ресурсів.
Що робити тим людям, які почали трудову діяльність до 2000 року. Як їм буде нараховуватися стаж?
– Термін «страховий стаж» введений з 1 січня 2004 року, до цього стаж вважався трудовим. До страхового стажу зараховується загальний трудовий стаж, інформація про нього зафіксована у трудовій книжці та у системі персоніфікованого обліку в Пенсійному фонді України.
До 01.01.2004 стаж зараховується на підставі записів у трудовій книжці.
Інформацію про трудовий стаж можна перевірити за довідками ОК-5, ОК-7, замовивши їх у Пенсійному фонді. Також дані про трудовий стаж доступні онлайн в особистому кабінеті на вебпорталі Пенсійного фонду або у застосунку «Дія».
Чи зараховується у стаж навчання у виші на денній формі, якщо особа навчалася ще у 1980-90-х роках? Чи входить зараз до стажу за новим законом навчання у вишах?
– До страхового стажу прирівнюються періоди навчання за денною (очною) формою у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах здобуті до 01.01.2004 року. Після 01.01.2004 до страхового стажу зараховується час навчання лише за умови добровільної сплати єдиного соціального внеску.
Таке ж питання і про декретну відпустку, якщо жінка була у декреті до 2000 року, чи входить цей період до стажу?
– До страхового стажу зараховується період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.
Але є певні нюанси:
до 1 січня 2004 року час догляду за дитиною до 3-х років зараховується до страхового стажу матері на підставі свідоцтва про народження дитини;
з 01.01.2004 по 31.12.2004 такий період зараховується до страхового стажу жінки на підставі документу, що підтверджує факт отримання нею допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку (наприклад, довідки управління соціального захисту населення, яке виплачувало допомогу);
з 1 січня 2005 року час догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку зараховується до страхового стажу матері, якщо вона отримувала відповідну допомогу, за даними системи персоніфікованого обліку. Незалежно від того, чи працювала жінка до виходу у відпустку по догляду за дитиною до 3-х років чи ні, їй цей період зараховується до страхового стажу, оскільки нарахування та сплата страхових внесків за неї здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Якщо зараз діють лише електронні трудові книжки, що буде з паперовими, їх можуть віддати людям, які ще не досягли пенсійного віку і працюють?
– Пенсійний фонд України затвердив черговість подання відомостей про трудову діяльність працівників в оцифрованому вигляді (сканована копія трудової книжки у встановленому форматі). Відомості про трудову діяльність працівників подаватимуться протягом п’яти років (до 10.06.2026 року). Після завершення цих робіт наявні трудові книжки будуть видані працівникам особисто під підпис для подальшого зберігання.
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» тривають тренінги з надання домедичної допомоги при невідкладних станах.
«В мирному житті вміння рятувати є важливою навичкою, а під час війни – й поготів, тому я тут, на тренінгу», – сказала Наталя Шевчук, сепараторниця РЗФ № 2.
Наталя вже навчалася на курсах домедичної допомоги та отримала спеціальний шеврон, який засвідчує, що вона вміє надавати допомогу. Тож до неї може звернутися кожен, кому це потрібно. Але тільки-но вона дізналася, що заняття будуть проходити у них у підрозділі, вирішила знову їх відвідати, щоб вдосконалити навички, поставити запитання, дізнатися нової інформації.
«Мета цих занять – навчити працівників гірничого департаменту, агломераційних цехів надавати першу домедичну допомогу постраждалим, – говорить Юлія Ворошко, фельдшерка здоровпункту «Центрального» гірничого департаменту ПП «Стіл Сервіс». – Проводити такі тренінги ми розпочали ще до повномасштабної війни, а після 24 лютого 2022 року посилили цю роботу, адже бажаючих навчитися цьому виявилося дуже багато. Тільки впродовж минулого року тренінги з домедичної допомоги відвідали понад 1000 людей. От і зараз до нашого імпровізованого тренінг-залу завітали працівники дробильної фабрики, агломераційних цехів, рудозбагачувальних фабрик №№ 1, 2 та ремонтного цеху ГД».
На тренінгу люди навчались правильно викликати бригаду швидкої допомоги нашого підприємства, перевіряли знання «екстрених» телефонних номерів та джерел, де їх можна знайти, якщо раптом забули – наприклад, у чат-боті підприємства у Телеграм. Також вчилися правильно описувати інцидент, що стався, детально розповідати, де саме це сталося та як до цього місця краще під’їхати медикам.
Основну частину тренінгу складає навчання серцево-легеневої реанімації, допомозі при кровотечах, травмах, в тому числі й при падінні з висоти, опіках, судомах, гіпертонічних кризах, нападах невралгії тощо.
Також фельдшерка відповідала на численні запитання працівників. Питань більшало саме під час практичної частини занять, коли люди підходили до манекена й самостійно пробували робити штучне дихання та інші реанімаційні заходи.
«Це не так вже і просто, як здається на перший погляд, – ділиться враженнями від тренінгу Олександр Лазуркевич, слюсар-ремонтник дробильної фабрики. – Головне – подолати психологічний страх. Погодьтеся, звичайній людині (а не медику з чималим досвідом) важко підійти до людини без свідомості та ще й кваліфіковано допомогти їй. Я спробував це зробити на манекені та відчув, наскільки це важко. Годі й казати про живу людину. Тут потрібні систематичні тренування, тож, скоріше за все, я ще раз братиму участь у таких навчаннях».
Буквально на собі спробував рятівні маніпуляції Дмитро Хитров, провідний інженер з охорони праці. Йому довелося виконати роль постраждалого, та ще й такого, хто втратив свідомість.
«Тренуватися на манекені зручно, але зробити якісь маніпуляції на живій людині – це зовсім інша річ. Тому я зголосився допомогти, – говорить Дмитро Хитров. – Навички порятунку допомагають нашим працівникам почуватися більш впевнено у будь-яких кризових ситуаціях, які можуть виникнути у звичайному цивільному житті, на виробництві, внаслідок воєнних дій. Правильно зупинити кровотечу, накласти джгут, здійснити штучне дихання – усе це може врятувати людину протягом тих хвилин, коли на місце події вже їде бригада медиків. Наші працівники це добре розуміють, тому і бажаючих взяти участь у тренінгах завжди вистачає. А ще той хто вміє рятувати – ніколи не порушуватиме вимоги охорони праці, а буде берегти своє життя та здоров’я».
В аудиторії за всіма етапами тренінгу уважно спостерігає (а за потребою і допомагає фельдшерці) водій автомобілю швидкої допомоги Анатолій Федоров. Він входить до медичної бригади, і в разі необхідності може самостійно допомогти постраждалому.
«За кермом «швидкої» я вже вісім років, а загальний водійський стаж – 44 роки, – розповідає Анатолій Федоров. – Спочатку думав, що там складного, возити медиків. І в перше моє чергування ставлення до цього різко змінилося: мені довелося реально допомагати фельдшерам під час рятування працівника, який отримав відкритий перелом ноги. Я бачив, які маніпуляції роблять медики, як правильно і послідовно вони діють, і вчився у них. Знаєте, практика стала для мене найкращою наукою, хоча я й курси спеціальні проходив. Одного разу я самостійно допоміг своєму колезі, який серйозно травмувався: зупинив кровотечу, зафіксував ногу та доправив постраждалого до лікарні. Там одразу запитали, хто надавав допомогу, адже все було зроблено правильно. Я хочу, щоб ці тренінги відвідало якнайбільше людей, бо вміти надавати допомогу – то дуже корисна навичка – вона рятує життя!»
Лєший – такий позивний отримав на фронті наш колега, слюсар ЦРМУ № 4 Ігор Грузін за знання лікарських трав, коренів та профілактичних рецептів народної медицини. Вони стали в пригоді Ігорю та його побратимам у польових умовах війни. Воєнні будні Лєшого та його інші захоплення – сьогодні в «Металурзі».
Окрім лікарських трав, слюсар з ремонту підйомних механізмів ЦРМУ № 4 Ігор Грузін захоплюється історією нашої країни, Криворіжжя, досліджує козацьку спадщину, часи другої світової війни, вивчає біографії видатних людей, навіть вірші складає. Та від початку повномасштабної війни він одразу став на захист рідної землі.
«У мене було дві мотивації – захистити Україну від рашистів та дати гідний приклад своєму шестирічному онуку, щоб йому було не соромно за діда, – розповідає Ігор Грузін. – До тероборони записався у перші дні війни. Правда, щоб потрапити туди, довелося вистояти величезну чергу, адже охочих захищати країну було дуже багато. Спочатку ми стояли на захисті Кривого Рогу. Базувалися на Дніпропетровщині, а «ходили у відрядження» на Херсонщину, Донеччину. Я служив у піхоті. Ми несли службу на пунктах спостереження, оперативно інформували про рух рашистів, виконували бойові завдання тощо. В одній із бойових операцій я отримав своє перше поранення. Після одужання вже на Донецькому напрямку був поранений вдруге».
Згадуючи службу, Ігор відзначає, що його військовий колектив був дружний та злагоджений. У ньому було багато колег по підприємству, служили люди із різних цехів.
«Когось я вже знав, а з кимось познайомився, – додає Ігор. – Ми багато спілкувалися, ділилися знаннями, досвідом у різних справах. До речі, саме побратими й дали мені позивний. Це було під час захисту Кривого Рогу на початку війни, коли ворог сунув на наше місто. Життя у польових умовах суворе, і щоб захисники не хворіли, для профілактики я збирав лікарські трави та робив відвари з них, і це допомагало. Вперше Лєшим мене тоді назвав побратим Павло. На жаль, про нього зараз нічого не відомо, сподіваюсь, він живий».
Як розповідає Ігор, в Україні рашисти вдаються до методу випаленої землі, їм не шкода наших людей, міст, селищ. Тож наші захисники роблять усе можливе, щоб зупинити ворожу навалу. Воюють і кадрові військові, і представники різних мирних професій.
Під час захисту Кривого Рогу застосовувалася навіть зброя з історією
Одне з захоплень Лєшого – це історія. Під час служби він познайомився з побратимом, який є викладачем історії в нашому педагогічному університеті. Вони багато дискутували, розмовляли про козацьке минуле України, про козацькі поселення на Криворіжжі та найближчих територіях, наприклад, в Іскрівці, Недайводі. Варто поглянути на карту – тут багато селищ саме з козацькими назвами.
А ще відзначали те, що історія йде по колу, що ми знову воюємо з тим самим ворогом, який хоче загарбати нашу землю, історію, людей, природні багатства. Але сучасна боротьба з рашистами – інша. У нас є новітня зброя, вмотивовані люди, а ще допомагає те, що про Україну та про наш народ знає весь світ і допомагає нам.
«Під час служби я багато чому навчився, – продовжує Ігор. – Наприклад, швидко переміщуватися, маневрувати та вести бойові дії з понад 60-кілограмовим вантажем різного спорядження на собі. Можу за звуком розпізнати, з чого по нам стріляють. Якщо із міномета, то чутно постріл і вибух. Якщо з танка – навпаки, спочатку чути вибух, а потім доходить звук самого пострілу. Та головне завдання – виконати бойові задачі та залишитися живим.
Зараз, після двох поранень, я демобілізувався та знову влаштувався працювати на підприємство у свій цех. Але поки що я у відпустці, проходжу реабілітацію та вирішую різні організаційні питання. А ще працюю з архівними документами, досліджую історію оборони Кривого Рогу під час другої світової війни, в якій брали участь і прикордонники. Мені хочеться більше дізнатися про ті часи, адже ми вчимося на історичних фактах. Впевнений, після Перемоги будемо вивчати і цю війну, щоб подібне більше ніколи не повторювалося».
Сучасні захисні прилади захищають працівників дільниці цеху складського господарства та підготовки виробництва від враження електричним струмом.
У цеху складського господарства та підготовки виробництва є дільниця, яка нагадує музей техніки. Тут багато електродвигунів різних моделей, розмірів, потужності. Всі вони мають певним чином вінтажний вигляд, бо вже відпрацювали сумлінно свої терміни у цехах «АрселорМіттал Кривий Ріг». На цій дільниці з підготовки та переробки брухту їх розбирають, розділяють на компоненти для подальшої переробки. Для цього застосовують електроінструменти. І щоб запобігти враженню електричним струмом під час їх використання, для працівників закупили пристрої захисного вимкнення (ПЗВ).
Інженер з охорони праці Іван Гацький нагадав, що робота з електроінструментами містить ризики. «Електричний струм дуже підступний, – розповідає Іван. – Працівники дільниці регулярно перевіряють на справність свої відбійні молотки, кутові шліфувальні машини, або «болгарки», як їх ще називають, та інші інструменти. Але несправності можуть виникнути під час роботи, може пошкодитися кабель, виникнути коротке замикання, пробій струму на корпус інструменту. А це все загрожує враженням струмом. Використання ПЗВ захистить людей у таких випадках та збереже інструменти».
Роботи на дільниці виконують четверо працівників ПП «Стіл Сервіс». І кожен з них тепер має особистий пристрій захисного вимкнення. Майстер Артем Турунцев, який керує роботою дільниці та відповідає за безпеку працівників, зазначив: «Ми підібрали ПЗВ відповідно до наших умов роботи. Вони можуть працювати у температурному діапазоні від -25 до +40 градусів за Цельсієм. Пристрої мають функцію самоперевірки справності. Якщо з ПЗВ щось не так, то індикатор сповістить про проблему. Якщо буде загроза короткого замикання, враження струмом, то прилад спрацює на випередження і миттєво вимкне інструмент. Час вимикання не перевищує 0,03 секунди, що гарантує запобігання травмам».
Для розбирання двигунів використовують також газовий різак. Газорізальник «Стіл Сервісу» Володимир Демченко має досвід вогневих робіт близько 30 років. Він відзначив, що на дільниці є все для безпеки газового різання: пожежний щит, вогнегасники, зворотній запобіжний клапан. «Крім виконання вогневих робіт, я працюю з електроінструментами, – каже Володимир. – Маємо щитки для захисту очей, захисні фартухи, необхідні під час роботи саме з «болгаркою», а використання ПЗВ дає додаткове відчуття захищеності».
Працівники департаменту з охорони праці та промислової безпеки використовують усі можливі важелі для запобігання нещасним випадкам.
На нашому підприємстві працюють близько 6,3 тисяч підрядників з більше ніж 100 підрядних організацій. Їхні життя та здоров’я так само важливі, як і життя та здоров’я штатних працівників. Тож для підрядників і працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг» діють однакові правила та вимоги з охорони праці.
Співробітники відділу охорони праці підрядних організацій департаменту з охорони праці та промислової безпеки слідкують за тим, щоб підрядники виконували всі правила безпеки. За словами начальника цього відділу Олександра Отверченка, контроль за виконанням вимог має не менше значення, ніж допомога у створенні безпечних умов.
«Багато підрядників виконують роботи підвищеної небезпеки, – говорить Олександр. – Серед них: роботи на висоті, у зоні рухомих механізмів та частин, що обертаються, вогняні роботи, роботи з технікою під високою напругою, з вантажопідйомними механізмами та у зоні їх роботи. Ми навчаємо підрядників працювати безпечно, допомагаємо виявляти ризики та усувати їх. Але якими б безпечними не були умови, якими б знаннями не володіли працівники, якщо людина свідомо порушує вимоги, то про безпеку годі й говорити. І на таких порушників у нас є інструменти впливу».
Олександр з колегами щодня знаходяться у цехах. Вони проводять аудити, під час яких виявляють порушення правил охорони праці. У випадках свідомих та небезпечних для життя порушень працівники відділу ініціюють покарання для самих порушників та штрафні санкції для організацій, які не приділяють достатньої уваги до організації безпеки праці та недостатньо контролюють своїх працівників.
«Звичайно ж, ініціювати покарання – це неприємно. Але якщо це допоможе зберегти життя людей, то ми йдемо на це, – продовжує Олександр Отверченко. – Найчастіше працівники допускають порушення під час роботи на висоті. Наприклад, у січні цього року співробітники нашого відділу виявили грубе порушення під час ремонтних робіт на складі готової продукції сортопрокатного цеху № 2. Працівники однієї з підрядних компаній виконували демонтаж конструкцій на висоті від 2,5 до 3 метрів без застосування запобіжних поясів, без наряду-допуску та документу оцінювання ризиків. А один з них ще й працював без каски та захисних окулярів. Це дуже небезпечні порушення! За нашою ініціативою порушникам були заблоковані документи, які дозволяють знаходитись на території нашого підприємства».
Олександр навів ще приклад: теж у січні цього року працівники іншої підрядної фірми виконували роботи із заміни канатів та траверс на одному з підйомних кранів у конвертерному цеху. Вони працювали на висоті близько двох метрів без запобіжних поясів. Порушників відсторонили від виконання робіт. Вони знову пройдуть навчання з охорони праці з позаплановою перевіркою знань. А компанія, в якій вони працюють, отримала штраф на суму 30 тисяч гривень.
«А ось найсвіжіший випадок, – розповідає керівник відділу. – Цього місяця один з підрядників брав участь у вантажних роботах тари, які виконувалися за допомогою електромостового крана на дробарній фабриці. Він порушив усе, що тільки можливо: стояв на борту кузова самоскида без запобіжного поясу, знаходився під піднятим вантажем, застропив вантаж на дві петлі замість необхідних чотирьох, направляв вантаж руками, тоді як треба було використовувати відтяжки, працював без захисних окулярів та респіратора. За такий букет порушень ми ініціювали блокування доступу на комбінат для цього працівника та штрафні санкції на його компанію. Чекаємо рішення».
Торік стався смертельний нещасний випадок з працівником підрядної організації на ремонті доменної печі № 6. Щоб такі трагедії не траплялись, працівники відділу охорони праці підрядних організацій застосовують усі засоби. Навіть незручні та неприємні.
