Вперше за кермо великовантажного самоскида вагою понад 100 тонн Олександр Деркач сів менш ніж вісім років тому. І їх йому вистачило, щоб досконало опанувати цю складну та специфічну техніку й стати одним з найкращих водіїв гірничотранспортного цеху. Та ще й отримати найвищу нагороду «АрселорМіттал Кривий Ріг» за сумлінну працю.
«Олександра я знаю давно. За роки роботи в цеху він змінив кілька робочих місць, і скрізь працював добре, скрізь намагався бути максимально корисним, – розповідає начальник ГТЦ Руслан Новицький. – Я так впевнено про це кажу, бо кілька років працював разом з ним в автоколоні № 2. Він – цілеспрямована людина, чесна і працьовита. Тож безумовно вартий звання «Честь і гордість ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Сашко виріс у селі, тож у тому, що він пішов вчитися до аграрного вишу, не було нічого дивного. А от напрямок обрав універсальний – інженер-механік. А механіки потрібні не лише для того, щоб ремонтувати сільськогосподарську техніку. Це дозволило йому швидко «в’їхати» у професію слюсаря з ремонту автомобілів у гірничотранспортному цеху.
«Так, важкі 40-тонні самоскиди, які мені доводилося ремонтувати, суттєво відрізняються від тракторів чи комбайнів, але принципи устрою та роботи вузлів скрізь схожі. Тож чогось дуже важкого та геть незрозумілого під час опанування професією не пам’ятаю. Добре вчили, показували, ну і я старався зразу все уловити й застосувати на практиці. Ремонтували коробки передач, мости та інші вузли. Виходило непогано. Важко було хіба що фізично, бо у великих автомобілів і деталі нелегкі», – говорить Олександр Деркач.
А от на наступній своїй роботі – старшого механіка автоколони № 2 ГТЦ – Олександр Деркач таких фізичних навантажень не мав. Зате він зізнається, що часто «закипала» саме голова. Скільки яких деталей замовити? Як не вибитися з графіка ремонтів? Що робити, щоб вся техніка колони працювала й не ламалася? І головне – як зробити кожен ремонт максимально безпечним? Ці та інші запитання постійно роїлися в голові, часто не давали спати. На керівній посаді Олександр показав себе не гірше, ніж слюсарем. Але обставини змусили його ще раз перекваліфікуватися.
«Сам я виріс у селі Інгулець біля Кривого Рогу, але у багатоповерхівці, тож особливого господарства у нас не було, – пояснює Олександр. – А от коли одружився і переїхав у село до дружини, і ми зажили у хаті, то з’явилася всіляка живність. А ще й дитинка народилася. Тож для мене дуже підходив графік «день-ніч-48». Спочатку я перевівся механіком з випуску машин на лінію. Дуже відповідальна робота, адже недогледіти якусь несправність під час огляду – це наразити водія та тих, хто працює поруч з авто, на смертельну небезпеку. Пізніше я вирішив перекваліфікуватися на водія наших найпотужніших самоскидів вантажністю 136 тонн».
Олександр зізнався, що це було непросто, перш за все, психологічно. Адже до цього крім власного легковика він ніяким транспортом не керував. Але ціль обрано, і наш герой більше не вагався. Для опанування кар’єрного велетня йому знадобилося кілька тижнів. Поступово тривога минула, і він впевнено відчув себе на новому місці.
«Мені подобається працювати у кар’єрі, – усміхається Олександр. – Я вже маю чималий досвід, тож знаю, що робити в різних ситуаціях і відчуваю задоволення від того, що така гігантська техніка мене слухається. Але від будь-якої, навіть улюбленої роботи треба відпочивати. Тому ми з родиною інколи беремо намет та їдемо у мальовничі місця. Раніше відпочивали на Каховці, але після підриву ГЕС водосховища більше не існує. Тож зараз наше улюблене місце – Білі Камені на Карачунах. Спілкування з природою допомагає скинути навантаження та з новими силами стати до роботи».
Від початку повномасштабного вторгнення понад 3500 співробітників нашого підприємства стали на захист України. З часом вони демобілізовуються та повертаються до своїх робочих місць. «АрселорМіттал Кривий Ріг» в своєю чергою намагається підтримувати ветеранів та допомагати їм адаптуватися у цивільному житті. Про це детальніше ми поспілкувалися з Яною Суворовою, начальницею управління соціального розвитку нашого підприємства.
– Яно, скільки працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг» вже демобілізовані і на яку підтримку підприємства вони можуть розраховувати?
– Насамперед хочу сказати, що війна торкнулася усіх нас. Наші працівники активно волонтерять, багато хто з рідних та близьких наших співробітників служить у ЗСУ, згодом вони повертаються додому. Зрозуміло, що тема адаптації колишніх військових до цивільного життя близька кожному з нас. На сьогодні демобілізувалися понад 400 наших працівників. Більш ніж половина з них вже повернулися до своїх робочих місць. Щоб процес повернення ветеранів до цивільного життя був якомога простішим, зручним та конструктивним в «АрселорМіттал Кривий Ріг» створена ціла система плавної інтеграції людей до цивільного життя. Наша допомога ветеранам – це насамперед про вдячність, повагу та підтримку. У цій роботі ми зосередились на медично-реабілітаційному напрямку, психологічній допомозі колишнім військовим, навчанні та перенавчанні спеціалістів, створенні інклюзивних робочих місць та інформаційно-адміністративній підтримці людей. Саме ці пропозиції озвучуються найчастіше під час інтерв’ю, які ми проводимо з кожним демобілізованим працівником.
– Розкажіть детальніше про ці напрямки?
– На нашому підприємстві розроблена та діє покрокова маршрутна карта для ветерана «Шлях повернення до трудової родини». Там детально прописані усі кроки адаптаційного процесу за всіма напрямками. Під час оформлення документів, наприклад, при оформленні пільг, ми намагалися максимально спростити цю процедуру. Також ми допомагаємо людям оформлювати запити з різних питань, наприклад, до міської влади, центру зайнятості, юристів, волонтерів тощо. «АрселорМіттал Кривий Ріг» тісно співпрацює з міським центром «Я – Ветеран», що також допомагає у розв’язанні багатьох питань. А щоб люди завжди були у курсі всіх подій, працює Чат-Бот АМКР (телеграм канал) куди можуть підключитися всі працівники підприємства, а для ветеранів є додаткова вкладка «Ветеран». Також всім демобілізованим працівникам пропонується долучитися до спеціально створеного каналу в телеграмі «Ветеран АрселорМіттал», саме там викладаються різні оголошення, останні новини, які можуть зацікавити ветеранів та стати їм у пригоді: заходи для ветеранів, пам’ятки для оформлення пільг, інформація про відпустки, перелік медичних послуг, дати тренінгів тощо.
– І у цій роботі допомагає наш центр надання послуг «Єдине вікно?
– Велика робота з цих та інших напрямків проводиться саме в «Єдиному вікні». На його базі створено координаційний центр для підтримки ветеранів. З червня поточного року там працюють координатори, які опікуються кожним ветераном протягом всього процесу – від подання ним заявки до отримання готового результату. Координатори у буквальному розумінні проводять ветеранів по всіх ланках процесу. Вони надають консультативну допомогу ветеранам, спрямовують їх до фахівців різних напрямків для вирішення усіх важливих питань. Це і юридичні консультації ветеранам та членам їхніх родин, інформування щодо пільг, які надаються як підприємством, так і містом, державою, про збір повідомлень щодо стану здоров’я демобілізованих працівників та спрямування їх до медичних закладів, де їм можуть допомогти у лікуванні або реабілітації. Фахівці здійснюють прийом та роботу з ветеранами за адресою: ЦНП «Єдине вікно», к. 106, з 7:00 до 18:00. Більше інформації за тел.: (067) 450 73 68, (056) 499 18 93, (056) 499 18 98.
– Щодо медичної допомоги демобілізованим працівникам, розкажіть, будь ласка, які медичні послуги можуть отримати ветерани на базі нашого медичного центру?
– Після повернення на підприємство кожен ветеран безкоштовно проходить повне медичне обстеження у поліклініках медичного центру ПП «Стіл Сервіс». Там можна отримати консультації профільних лікарів, пройти флюорографічне обстеження, рентген, здати аналізи. Також ми пропонуємо комплекс різноманітних фізіотерапевтичних процедур, та декілька видів масажу. Зверніть увагу, що усі медпослуги доступні й членам родин ветеранів, а також членам родин загиблих (померлих) ветеранів війни, захисника чи захисниці України, які працювали на підприємстві. Захисники-працівники підприємства, які бажають пройти додаткове медичне обстеження або процедури, можуть записатися на них, звернувшись за номером телефону: 067 532 24 42.
Наші ветерани, як і інші працівники підприємства, можуть скористатися основною медстраховкою, максимальна сума якої складає 100 тисяч гривень, та додатковою медстраховкою на суму до 25 тисяч гривень на особу. Вона містить лікування та реабілітацію в амбулаторних, поліклінічних та стаціонарних умовах. Повторюся, це для ветеранів додатково до їх основної страховки. У поліклініці металургійного виробництва працює лікар-координатор, який допоможе зорієнтуватися ветерану щодо необхідного лікування та реабілітації.
Також у рамках цієї програми ветерани війни можуть отримати 10 сеансів-консультацій психолога місцевої приватної клініки. До речі, ветерани охоче відвідують нашого штатного психолога, який не тільки допомагає людям плавно увійти до цивільного життя, а й працює з членами родин демобілізованих військовослужбовців. Деякі приходять на сеанси навіть з дітьми.
Приділяємо увагу і відпочинку ветеранів. Вони, а також члени їхніх родин, мали змогу влітку безкоштовно відвідати заміську базу відпочинку підприємства.
У всіх їдальнях підприємства для ветеранів діють 10% знижки на харчування.
– А як підприємство працює з ветеранами, які отримали інвалідність?
– В «АрселорМіттал Кривий Ріг» 58 таких співробітників. З них 22 особи працевлаштовані підсобними робітниками, а 36 – на робочі місця. Як правило, разом з керівником підрозділу, фахівцями з оплати праці і роботі з персоналом, інженером з кадрового та дисциплінарного адміністрування, медиками та з урахуванням діагнозу людини, ми вирішуємо які місця ми можемо запропонувати ветеранам для працевлаштування. Ми вже маємо досвід створення інклюзивного робочого місця під людину та її фізичні можливості.
– Якщо ветеран бажає працювати на підприємстві, але не хоче повертатися на своє старе робоче місце роботи. Як йому бути у такому випадку?
– Ми пропонуємо ветерану перенавчитися на нову професію на базі нашого Університету АрселорМіттал. Це навчання безкоштовне. Університет має ліцензію на понад 350 різних робітничих професій, так що людям завжди є з чого обирати. Також в Університеті можна підвищити свою кваліфікацію, здобути другу професію, й не тільки одну.
В Університеті ветерани можуть пройти і різні тренінги та вебінари.
В цілому напрямків роботи з ветеранами на нашому підприємстві дуже багато, і в одній статі про все одразу не розкажеш. Ми розуміємо, що це тільки початок шляху, ми будемо розвиватися у цьому напрямку. Сподіваюся, що скоро демобілізованих військовослужбовців на підприємстві побільшає. До нас повернуться всі хлопці та дівчата, що зараз на війні. Як висококваліфіковані працівники вони сприятимуть відновленню виробництва. А ми, своєю чергою, сприятимемо їх повноцінній інтеграції в життя підприємства та у мирне життя всієї України.
Святий Миколай привітав дітей працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг», які боронили Україну від російської агресії. Свято для дітей організували «чарівники» з департаменту корпоративних комунікацій та «Стіл Сервісу».
6 грудня Святий Миколай двічі завітав до Палацу культури металургів. Спочатку він привітав дітей, чиї батьки загинули на війні, а вдруге Миколай почастував солодощами дівчаток та хлопчиків наших працівників, які повернулися у свої цехи після демобілізації з лав сил оборони. І він завітав не один. Заступник генерального директора з персоналу, корпоративних комунікацій та питань євроінтеграціїАнджей Випих привітав дітей з їх найулюбленішим святом, побажав, щоб Святий Миколай приніс мир у наші оселі та наголосив на тому, що Миколай любить всіх діточок, а ще розповів, що Святий Миколай одразу з України попрямує до Польщі, де на нього вже чекають онуки Анджея. А потім почалися дива…
З’явилася чарівна Фея, яка покликала гостей до святкового хороводу. А допомагали їй у цьому танцюристи із Зразкового хореографічного ансамблю «Юність». Свято хотіли зіпсувати не дуже добрі персонажі, точніше, персонаж — Чортеня. Але воно виявилося не таким вже й поганим. Діти разом з феєю перевиховали його, навчивши розрізняти хороші й лихі вчинки. Хлопчики й дівчатка залюбки пригощалися тортиками й пиріжками, а потім і самі створили свої кулінарні витвори, розмалювавши солодкими й смачними фарбами пряники. Вийшло дуже гарно, весело й смачно. Так смачно, що дехто з юних художників не втримався і посмакував своїми пряничками прямо на майстер-класі.
Привітала діточок і директорка департаменту з персоналу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Катерина Залозних: «Вітаю вас всіх з цим чудовим святом, яке відкриває перелік Новорічних свят. Нам, дорослим, також хочеться опинитися у дитинстві, прокинутися і знайти солодкий подаруночок. Бажаю всім вам любові, злагоди, приємних сюрпризів, мирного неба над головою, і щоб усі ваші мрії здійснювалися, а вашим батькам — вірити в дива і в те, що темряву завжди перемагає світло. Бажаю, щоб Святий Миколай приніс нам перемогу!» Привітав малечу й директор департаменту з корпоративних комунікацій Володимир Гайдаш: «Вітаю вас всіх з цим добрим святом. Сьогодні буде багато сюрпризів, подарунків, танців та цікавих конкурсів. Я впевнений, що коли ви станете дорослими, то все одно будете згадувати, як чудово було на Святого Миколая. Дякуємо вашим батькам, завдяки мужності й відвазі яких ми маємо змогу жити й святкувати. Зі святом Святого Миколая!».
Женя Алєщєнко навчається у шостому класі. Він не вперше зустрівся зі Святим Миколаєм. Той попередній був не дуже схожим на цього, але всі вони добрі і дуже люблять дітей. «Я був чемним весь рік, і вважаю, що заслужив на подарунки, — говорить Женя. — А ще я стараюся добре навчатися. Мій улюблений предмет — інформатика. Як виросту, хочу стати програмістом. Святий Миколай приїхав до нас зі снігового мегаполіса. Його люблять всі діти, бо він приносить дарунки, щастя, ну, а декому й різочку. Але щоб її не отримати, треба добре себе поводити. А сьогодні мені найбільше сподобалося розмальовувати пряники і водити хороводи. Щастя всім, миру і солодощів!»
Шестирічна Іринка Іванова прийшла на свято з мамою Олександрою. Мамі багато що сподобалося. «Про святого Миколая я дізналася ще як навчалася в школі, — пригадує мама. — Він світлий, щедрий, розумний, добрий, веселий і дуже любить діточок. Організатори сьогодні дуже постаралися. Мені сподобалися прикраси, смаколики, розмальовувати пряники, гарна фотозона, хороші артисти. Ми вперше на такому заході. Відволіклися від невеселих новин, поласували. Вдячні за чудове свято!» Іринка завершила ласувати пряником і приєдналася до розмови. «Я навчаюся у 1-В класі, — каже Іринка. — Найбільше мені подобається урок «Аплікації». Там треба вирізати і клеїти. А сьогодні мені сподобалося розмальовувати пряник. А іншого я візьму додому і також розмалюю його. Ще мені сьогодні сподобалися танці і Святий Миколай. Я знаю про нього віршик. «Святий Миколаю, прийди до нас з раю! Принеси нам дари кожному до пари. Цукерки смачненькі, булочки пухкенькі, книжечок багато — читати у свято».
Євген Соловйов до мобілізації працював машиністом вагоноперекидача у вогнетривно-вапняному цеху. Він брав участь у найзапекліших боях, за Бахмут, зокрема. Євген отримав важке поранення. «На жаль, я не зможу більше працювати на своєму робочому місці. Вади здоров’я, отримані на війні, не дозволяють. Зараз мені підбирають інше місце. Я тут з сином Марком та донечкою Вікторією. А дружина зараз на нічній зміні у нашому цеху. Вона транспортувальниця, керує роботою конвеєрів. Мені тут дуже подобається і дітям також. Марку сподобалося танцювати, а Вікторії подобаються Святий Миколай і Чортеня. Марк вперше бачить Миколая. Ми отримали багато чудових вражень. Дякую за це усім організаторам свята та нашим захисникам».
На запитання відповідає менеджер з організації праці (розвиток систем оплати праці) управління з організації та оплати праці адміністрації з персоналу, корпоративних комунікацій та питань євроінтеграції Тетяна Абрамова.
– Підкажіть, будь ласка, а якщо я захворів під час відпустки, то як мені бути? Чи будуть перенесені дні відпустки, якщо я оформлю лікарняний?
– Згідно зі статтею 78 Кодексу законів про працю України дні тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку, до щорічних відпусток не включаються.
Якщо під час перебування в щорічній відпустці працівник захворів і в нього є документальне підтвердження — листок непрацездатності, невикористані дні такої відпустки повинні бути йому надані або шляхом продовження відпустки, або шляхом перенесення залишку відпустки на інший період, але тільки у межах 12 місяців після закінчення робочого року, за який надана така відпустка. Рішення про продовження або перенесення відпустки приймається за згодою між працівником та роботодавцем.
Працівник зобов’язаний повідомити роботодавця про своє рішення продовжити або перенести відпустку на бажаний термін та про причини продовження або перенесення відпустки. Своєю чергою роботодавець має видати наказ про продовження або перенесення відпустки. Підставами для такого наказу є листок непрацездатності та заява працівника. Відпустку продовжують або переносять на кількість календарних днів хвороби, що припадають на період відпустки.
– Скільки днів на рік наразі я можу взяти відпустку власним коштом?
– Максимальний строк відпустки без збереження заробітної плати, яка може надаватися працівнику за сімейними обставинами та з інших причин на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, збільшено з 15 до 30 календарних днів на рік (ч. 2 ст. 84 КЗпП, ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відпустки»).
На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати без обмеження, як раніше, строку 30 днями — тривалість такої відпустки визначається угодою сторін (ч. 4 ст. 84 КЗпП).
– Чи оплачуються нам дні державних свят, в які ми не працюємо, наприклад, 25 грудня — Різдво?
Нагадаємо, що під час дії воєнного стану святкові дні не вважаються вихідними, як у мирний час. Йдеться зокрема, про великі державні та церковні дати. Відповідно до закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» вони стали звичайними робочими днями. Проте з метою створення сприятливих умов для відпочинку, адміністрацією підприємства прийняте рішення про встановлення додаткових днів відпочинку для працівників, зокрема 25 грудня – Різдво Христове (згідно з затвердженими графіками роботи на 2024 рік). Робота у цей день оплачуватиметься додатково.
Вона нервова та небезпечна. Але він любить її, і живе з нею вже 27 років. Бо це його… робота – рятувати людей. І звичайно ж після стресів і навантажень необхідно відновлювати сили – фізичні й ментальні. У старшого майстра газорятувальної служби Сергія Александровича є такий універсальний рецепт! І він ділиться ним у нашій щомісячній рубриці про подорожі та відпочинок.
«Мій тато родом з Білорусі, де багато лісів, – почав свою розповідь Сергій Александрович. – Раніше ми їздили в гості до родичів. Мені змалечку подобалися походи в ліс по гриби. З того часу ліс став для мене великою радістю та надійним засобом зняти стрес і не тільки. Ви коли-небудь були у вранішньому лісі? От що я називаю справжньою ароматерапією! Ці аромати надзвичайно різноманітні. Хвойний ліс пахне по-своєму, листяний має свої аромати. Перед дощем і в суху погоду запахи також різняться, і всі вони чудові! У лісу свій аромат на кожну пору року. А ще краплі роси тихенько скочуються листям та гілям, і чутно монотонний шум від мільйонів крапель, як у тропічному лісі. І ти наче розчиняєшся у цих ароматах та чаруючому шелесті».
Є кілька лісистих місць, які приваблюють затятого грибника Сергія Александровича. Це ліси на Кременчуцькому водосховищі, за Гурівкою недалеко від Кривого Рогу, поблизу Олешок на Херсонщині, на окупованій нині території, Черкаські ліси… А у 2011 році він відкрив для себе місце відпочинку, яке з того часу вважає найкращим. Це село Поляна на Закарпатті, де б’ють із надр джерела цілющої мінеральної води «Поляна Квасова». А разом з водою Сергій відкрив для себе гори, порослі мальовничими лісами, ну й, звичайно ж, з грибними місцями.
«Вперше я приїхав туди на відпочинок та оздоровлення за профспілковою путівкою, – згадує Сергій. – Поселився, записався на процедури та мерщій до лісу. Що там за гриби, які з них їстівні, а які отруйні, я не знав. Місцеві не дуже поспішали ділитися інформацією про грибні місця, та воно й зрозуміло. Хоча траплялися й відкриті люди. Почалося моє вивчення місцевості та всього, що пов’язано з грибами. Тут дуже важливо розписати процедури у санаторії так, щоб був час на улюблене хобі. Мені подобається ходити по гриби до сходу сонця. Очі не сліпить, світлових плям немає, а головне – ніхто ще не встиг пробігтися лісом перед тобою, бо є такий жарт: хто раніше встав, той і наївся».
Сергій поділився ще кількома «лайвгаками» щодо походів по гриби. Найперше – треба мати GPS-програму у смартфоні, яка працює без інтернету. А тим, хто любить заходити на багато кілометрів, бажано придбати спеціальний прилад – GPS-трекер, який коштує кілька тисяч, але набагато надійніший, ніж просто програма.
«Тих, хто користується смартфоном, хочу застерегти. У лісі воно так: там шишечку побачив і сфотографував, тут грибочок, а ось сосенка, жучок, павучок… Заряд сідає непомітно, тож треба економно його використовувати, або ж мати повербанк, – підказує Сергій. – Обов’язково треба мати пляшку з водою. Взувати треба чоботи, навіть, якщо немає дощу. Бо зранку в лісі така роса, що вмить намочить будь-які кросівки, та й можна неочікувано вийти на заболочену місцину. Повертатися бажано тією ж стежкою, щоб не заблукати. Зі мною був такий випадок. Забрався я далеко, і вирішив зрізати, та ще й відкрити нові місцини. З гори здавалося, що все легко вийде. Але спочатку довелося брести через болітце. Дуже боявся провалитися, аж ноги трусилися. Обійшлося. А потім вийшов на скельник…Завжди пам’ятатиму ту пригоду. Насилу вийшов. З лісом не жартують».
Сергій кілька разів був у Поляні. Зараз він вже непогано розбирається у місцевих грибах. За можливості приїздить сюди восени. З вересня по листопад збирає підберезники, підосичники, опеньки, лисички, білі гриби. Трапляються й оленячі ріжки, які схожі на корали, та гриби-парасольки. Парасольки – це чудернацькі гриби, які зовсім не схожі на їстівні, а скоріш на поганки з казок про бабу Ягу. Вони дуже смачні. За смаком вони схожі на куряче м’ясо. І це не єдині чудернацькі створіння у грибному царстві.
«Нещодавно за Гурівкою я знайшов дивні гриби. Ззовні вони нагадували шматки печінки. Я їх не чіпав, бо золоте правило є не лише на виробництві, а й у грибників. Воно просте: «Не знаєш, що за гриб, не чіпай!». У таких випадках я невідомі гриби фотографую і вже вдома за допомогою книжок, інтернету, знайомих розбираюся, що воно таке, і чи можна його їсти. Так от, моїм новим «знайомим» виявився печінковий гриб, що ще називають тещиним язиком. Він не лише їстівний, а ще й вважається альтернативою м’ясним стравам і має безліч корисних властивостей. До речі, я полюбляю не лише збирати, а й смакувати своїми трофеями. Готую сам. Кожний вид грибів підходить до тієї чи іншої страви. Наприклад, лугові печериці (набагато смачніші ніж магазинні) ідеальні для смажіння у сметані або просто на олії з цибулькою. Білі гриби також смачні, але я вважаю, що це розкручений бренд, як «Adidas» чи «Bosch». Сказати що вони найсмачніші я не можу. А грибна юшка, як на мене, найсмачніша з сушених підберезників та підосичників, але у кожного свій смак».
Є багато рецептів грибної юшки, і Сергій поділився своїм. На 2-літрову каструлю потрібна складена з двох долонь жменя сушених грибів, картоплина з кулак, середня цибулина, жменя дрібної вермішелі та 50 г вершкового масла. Гриби він замочує у воді на 30-60 хв, ріже їх дрібними шматочками та ставить на вогонь. Якщо гриби збирав сам, то використовує воду, в якій замочував. Якщо купляв, то про всяк випадок воду зливає і замінює свіжою. До грибів і середньо порізаної картоплі додає дрібно порізану цибулю. А коли картопля, цибуля й гриби майже зварилися, додає вермішель. Вона не повинна розваритися! Через кілька хвилин Сергій додає масло, солить за смаком, і юшка готова! Обіцяв і нас колись запросити й почастувати.
«За грибними рекордами я ніколи не ганявся, – продовжує Сергій. – Але колись знайшов білого десь до кілограма. Тобто майже кілограм, а не так як в одній кумедній ситуації. Колись поїхали ми з друзями на рибалку на Південний Буг. Зима. Крига. Кльову немає. Далеченько від нас далі від берега ще група, чорні цятки –люди. І тут вертається один з наших. Каже: «Саня судака зловив. Десь до кілограма». Ми ж знаємо, що судак ходить зграями. Тож підриваємося, хапаємо свої снасті, речі і чимдуж біжимо назустріч омріяним судакам. Прибігаємо захекані, мокрі. «Саня, покажи ж судака!» А в нього малесенький такий судачок. Яяяк!!! Нам же казали, що до кілограма! «А що ж він, більше кілограма, чи що?» До речі, гумор – це також дуже важлива складова нашого життя, особливо у важкі часи».
На жаль, далеко не всі цікаві історії та лайфгаки від Сергія Александровича ми змогли вмістити у цій статті. Але вже цього цілком достатньо, щоб зрозуміти, що природа, походи в ліс, у гори – це найкращі ліки проти стресів та поганого настрою. А збирати гриби – це не лише захоплює, а ще й смачно. Не вірите? Спробуйте грибну юшку або інші страви з грибів. Не пошкодуєте!
А всім, хто хоче поділитися історіями про свій відпочинок, нагадуємо, що ми раді допомогти вам створити ці історії і опублікувати на нашому сайті metalurg.online та в газеті «Металург».
Звертайтеся: т. 098-488-98-21 чи 92-736 (внутрішній тел. підприємства) або пишіть – на офіційні сторінки підприємства у фейсбуці та інстаграмі за посиланням: https://facebook.com/ArcelorMittalUA або https://instagram.com/ArcelorMittal_Ua Ми разом створимо тревелфотосторіз, які варті кращих світових журналів і сайтів та надихнемо тих, хто лише мріє про це, але ще не наважився. І не важливо, про що це буде – гірський похід, поїздку до Львова чи відпочинок в Одесі, оздоровлення в Моршині чи екскурсія на криворізькі відвали, мандрували ви вчора чи багато років тому. З часом цінність вражень не зменшується, скоріш навпаки. Тож подорожуймо разом.
На запитання відповідає менеджерка відділу обліку заробітної плати Вікторія Крупа.
1. Розкажіть хто і яким чином виплачує лікарняні? Знаю, що перші п’ять днів оплачує роботодавець, але через який період після надходження лікарняного на підприємство? Ці виплати ми отримуємо лише у зарплату чи окремим траншем? А якщо в мене лікарняний 14 днів, то яким чином він оплачується?
– Ми об’єднаємо відповідь на ці питання. Наразі діє наступний алгоритм утворення та опрацювання електронних листків непрацездатності:
– Спочатку застрахована особа звертається до лікаря, щоб встановити факт тимчасової непрацездатності.
– Лікар за результатами огляду створює в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров’я медичний висновок про тимчасову втрату працездатності застрахованої особи, на підставі якого в Електронному реєстрі листків непрацездатності (ЕРЛН) формується електронний листок непрацездатності (ЕЛН,) якщо інформації про застраховану особу є в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
– Роботодавець в кабінеті страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України отримує ЕЛН в день його створення. На цьому етапі ЕЛН виконує лише інформаційну функцію.
– Лікарняний набуває статусу «Готовий до сплати» через 7 днів після дати його закриття (для лікарняних по вагітності та пологах – через сім днів після дати відкриття). Роботодавець може працювати з ЕЛН.
– Уповноважена особа роботодавця визначає кількість днів непрацездатності, які підлягають оплаті. Роботодавець розглядає документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності не пізніше 10 робочих днів з дня набуття статусу «готовий до сплати» (для допомоги по вагітності та пологах – не пізніше 3 днів) та приймає рішення про призначення виплати, на підставі якого бухгалтерія підприємства нараховує допомогу.
– Оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності за загальним захворюванням здійснюється коштом роботодавця. Якщо період непрацездатності триває понад 5 днів – з 6-го дня страхову виплату фінансує Пенсійний фонд України.
– Допомога по вагітності та пологах, по догляду за дитиною або іншим членом сім’ї надається застрахованій особі зі страхових коштів з першого дня тимчасової непрацездатності.
– У випадку тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання роботодавцем коштами підприємства оплачуються перші 17 днів тимчасової непрацездатності. Пенсійний фонд здійснює фінансування страхової виплати з 18-го дня.
– Для фінансування лікарняного зі страхових коштів роботодавець не пізніше 5 робочих днів з дати прийняття рішення про призначення виплати формує в кабінеті страхувальника на вебпорталі Фонду заяву-розрахунок щодо сплати за листком / листками непрацездатності та направляє до Пенсійного фонду.
– Пенсійний фонд України опрацьовує заяву-розрахунок за листком непрацездатності та приймає рішення щодо фінансування страхової виплати.
– Не пізніше трьох робочих днів після надходження заяви-розрахунку Пенсійний фонд України здійснює фінансування виплати на окремий рахунок страхувальника.
– Роботодавець, отримавши кошти на рахунок, як правило, не пізніше найближчого дня, встановленого для виплати заробітної плати, здійснює виплату допомоги застрахованій особі.
2. Як правильно зараз оформлюється лікарняний? Чи потрібно щось брати у лікарні, чи це зараз усе в електронному вигляді?
– Якщо ваші особисті дані коректні, ви у перший день тимчасової непрацездатності отримаєте на свій телефон повідомлення про створення медичного висновку, ваш ЕЛН в цей же день буде відображений в ЕРЛН у ПФУ. Тому нічого додатково в лікарні брати не потрібно.
За будь-яких питаннь, що можуть виникнути при обробці відділом обліку заробітної плати, ми зв’язуємось з працівником для їх вирішення.
3. Якщо в мене лікарняний п’ять днів і серед них субота та неділя, то мені оплатять і ці дні також?
– Згідно з нормативними документами розрахунок по тимчасовій непрацездатності здійснюється у календарних днях. Тому вам буде нараховано та сплачено за усі календарні дні під час тимчасової непрацездатності, зокрема субота та неділя.
4. Якщо я на лікарняному з дитиною, то як мені його оплачують? Який відсоток оплати? Чи відіграє тут роль мій робочий стаж?
– Тимчасова непрацездатність з необхідністю догляду за хворою дитиною з першого дня фінансується ПФУ коштами соціального страхування. Відсоток нарахування залежить від страхового стажу.
Згідно зі ст. 24, 25 та 26 ЗУ № 1105-XIV допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:
– 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років;
– 60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від трьох до п’яти років;
– 70 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від п’яти до восьми років;
– 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;
– 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, віднесеним до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та особам, на яких поширюється Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; донорам, які мають право на пільгу, передбачену статтею 20 Закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові»;
– Особам, які перебувають у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується у розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу;
– Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати, обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу.
Дізнатись свій страховий стаж ви можете з довідки форми ОК-7 «Індивідуальні відомості про застраховану особу», яку ви можете отримати у ПФУ, зокрема й онлайн.
