Позначка: персонал

Колектив департаменту автоматизації технологічних процесів зібрав корисні речі для своїх колег, які захищають Україну від російської агресії.

Є ініціативи, так би мовити, знизу, а ця – належить керівникові ДАТП Андрію Зайцеву. «Прокинувся я одного ранку, і одразу ж в інтернет, – згадує Андрій. – Як завжди, з 24 лютого: що за новини з фронту, де були обстріли, яка зброє йде нам від партнерів? І звичайно ж про волонтерську допомогу. А там же й наші десь воюють. Як ми можемо їм допомогти? Що їм зараз найпотрібніше? На роботі поспілкувалися з колегами. Почали збирати кошти».

Департамент і раніше допомагав своїм мобілізованим працівникам. Дізнавались про нагальні потреби, комусь передавали лопати в частину, комусь електроустаткування тощо. А зараз вирішили підготувати посилки. Зібрали кошти по дільницях. Замовили у Франції надійні потужні павербанки. Закупили тактичні ліхтарики, німецькі термошкарпетки. А двом захисникам замовили ще й тактичні берці. Це вони попросили окремо, бо з їхнім розміром в частинах проблема. Зараз весь цей скарб вже готовий до відправлення воїнам.

«Ми підтримуємо зв’язок з нашими захисниками, – продовжив Андрій Зайцев. – Знаємо, хто де служить, але ці гостинці передамо через їхні родини. Рідні ж краще знають, як доправити корисні речі якомога швидше. Спочатку думали все зробити тихенько, без преси, так би мовити. А потім вирішили, що про таке варто розповісти. Адже можливо наш приклад надихне тих, хто ще вагається. Всім колективом передаємо привіти кожному нашому воїну. Чекаємо вас, рідні, з перемогою. Ви нам дуже потрібні! Скоро у всіх нас буде багато роботи. Наш метал піде на відбудову країни. А в сучасній металургії без систем автоматизації – ніяк. Як і без людей, які встановлюють, налагоджують, обслуговують, ремонтують ці системи».

До благодійного проєкту нашого підприємства «Разом» долучилися криворізькі музиканти. Вони зробили свій внесок у справу допомоги тим, хто через війну став переселенцем.

«До нас завітали гості, будуть співати та ще й на музичних інструментах заграють! Швиденько збираємося на концерт», – з появою гостей залунало у приміщенні територіального центру Металургійного району.

В центрі зараз проживають старенькі, які приїхали з Херсонщини. У більшості з них було непросте життя, і люди сподівалися гідно та спокійно зустріти старість. Але війна не дала їм змоги це зробити.

Ірина Рябінкова, керівниця проєкту «Разом» розповідає: «Війна перевернула життя представників усіх поколінь. Та найбільше потерпають від неї наші бабусі та дідусі. Маючи вже не дуже гарне здоров’я, на схилі років вони ще й опинилися у новій реальності – через окупацію та бойові дії старенькі були вимушені покинути свої домівки. Тож ми у рамках проєкту «Разом» намагаємося усіляко допомогти людям. Цього разу наша допомога – музична, бо всім відомо, що музика лікує душі, надає позитивних емоцій, допомагає відволіктися від негативних думок».  

До складу музичного «десанту» увійшли саксофоніст Костянтин Вишневий та співак Сергій Левченко. Вони заграли відомих українських пісень та мелодій з улюблених фільмів. Кожен номер глядачі зустрічали аплодисментами та усмішками. Між виступами артисти знайомили глядачів з історією, особливостями своїх інструментів та музичних композицій.

Концерт тривав понад годину. Та коли замовкли останні акорди, глядачі ще довго не відпускали артистів, запрошували їх приїхати ще.

«Добре, що в такий непростий час ми своєю творчістю можемо допомогти людям. Ми бачимо, що така духовна підтримка їм дуже потрібна. Музика – то завжди добра енергетика, яка по-справжньому лікує», – зазначив Костянтин.

«Я такий заряд енергії отримала, що надовго вистачить, – ділиться враженнями Віра Масюченко з Берислава. – Я дуже люблю українські пісні, а також творчість Яремчука, Мозгового. Колись я працювала на Херсонському консервному комбінаті. Робили усім відомі огірки та помідори в банках, соки, томатну пасту. Зараз я вже на пенсії. Здавалося б, треба спокійно жити та відпочивати, займатися здоров’ям. А тут війна та довгі місяці окупації з усіма її жахами. Виїхали звідти дивом. Слухаючі пісні я мимоволі згадувала ті події, а також поринала і у приємне, адже багато хорошого у житті проходило саме під ці пісні».

«Ми дякуємо «АрселорМіттал Кривий Ріг» та музикантам за концерт. Приємно слухати гарну музику та ще й у гарному виконанні, адже останнім часом ми переважно слухали свист ракет, які літали над головами, – говорить Віталій Бондаренко з села Твердомедово. – Доводилося також чути звуки вибухів та те, як руйнуються наші домівки та господарчі будівлі. Я працював сільським будівельником, це означає, що вмію робити усе. Коли росіяни приїхали, їм треба було залізти усюди. Ми їм даємо ключі – ідіть відмикайте. А вони по-людські заходити відмовляються, їм треба зайти тільки через зруйноване. Хто їх виховував, що їм у душу закладали? От якби слухали наших пісень, можливо були б іншими».