Категорії
Новини

Вакцинація від грипу для працівників підприємства

Наближається сезонне загострення грипу. Всесвітня організація охорони здоров’я вважає вакцинацію основним засобом запобігання грипу та зниження шкоди від його епідемій.

У листопаді 2022 року в «АрселорМіттал Кривий Ріг» надійде 2000 доз вакцин від грипу «Ваксігрип Тетра» та «ДжіСі Флю квадрівалент» від страхової компанії «Країна».

З 1 листопада 2022 року у здоровпунктах медцентру проводиться вакцинація від грипу працівникам «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Ливарно-механічного заводу», ПП «Стіл Сервіс» з перших 386 отриманих доз.

Нагадуємо, що щеплення можна зробити в здоровпунктах  підприємства у будь-який час (за винятком періодів передзмінних оглядів з 6.00 до 8.00 і з 16.30 до 19.00).

Вакцини «Ваксігрип Тетра» та «ДжіСі Флю квадрівалент» показані для профілактики грипу, викликаного підтипами вірусу грипу А та  типами вірусу грипу В, які містяться в цій вакцині, для активної імунізації дорослих.

Перед вакцинацією контролюйте стан свого здоров’я, перевірте температуру тіла та артеріальний тиск.

Протипоказання:

  • Гіперчутливість до компоненту вакцини, до яєць та курячого білка, іншого курячого компонента;
  • Поточне захворювання з помірним або значним підвищенням температури, будь-яке захворювання на гострій стадії;
  • Вагітним жінкам, особам із хронічними серцево-судинними захворюваннями, хронічними респіраторними захворюваннями та цукровим діабетом необхідно проконсультуватися з лікарем

Вакцинацію можна робити спокійно, якщо:

  • за два тижні до вакцинації ви не хворіли на простудні або вірусні захворювання;
  • на день вакцинації температура тіла в нормі, немає ознак застуди;
  • точно знаєте, що у вас немає алергії на курячий білок та інші компоненти вакцини від грипу;
  • у вас немає загострення хронічних захворювань

Після щеплення необхідно залишатися в здоровпункті впродовж 15-20  хвилин після введення вакцини.

Категорії
Наші люди

Співають у кар’єрі солов’ї

1 листопада виповнюється 65 років з дня створення управління залізничного транспорту гірничого департаменту. Його колектив завжди складався з досвідчених та міцних духом професіоналів. Тому й не дивно, що серед лідерів ГД завжди є залізничники.

Машиніст тепловозу  Ігор Мороз – один з них. Він вправно керує тепловозом у кар’єрі, яким опікується, наче членом родини.

Залізниця завжди була присутня в житті Ігоря, адже виріс він поблизу залізничної станції «Кривий Ріг-Головний». Певного часу на залізниці працював ремонтником його батько. Чоловік розповідає, що хоча і мріяв в дитинстві стати ветеринаром, втім навчатися пішов саме на залізничника і жодного разу не пожалкував про це.  

«Тепловоз для мене, наче рідна домівка. В кабіні машиніста все облаштовано майже по-домашньому», – каже Ігор Мороз. – Тут чисто, охайно, зручно. Кожну робочу зміну починаю з ретельного техогляду мого ТЕМ7А. Ходова частина, стан дизелю, паливної та охолоджувальної системи, електроустановки – все має бути у порядку. І це не стільки заради виконання плану, скільки заради безпеки праці моєї власної та колег навколо. Це ж не жарти! Мій «трудяжка»-тепловоз до війни за один раз тягнув по сім думпкарів з породою до дробильних фабрик або відвалів, а це загалом приблизно 1085 тонн. І хоча у нас, виробничих залізничників швидкість тепловозів невелика, втім, доводиться долати нахили і це за умов невеликої швидкості. Складно і тепловозу, і нам – екіпажу. Щоб все довезти вчасно та безпечно, постійно треба бути вдвічі уважнішим. Додайте влітку спеку, яка в кар’єрі відчувається сильніше, а взимку холод та небезпеку заледеніння колій. Добре, що у нас в ГД працюють профі, які дбають, щоб колії були в порядку, але увага, то головне наше правило».

Ігор радіє, що в його роботі є чимало приємних моментів. Колектив класний, а ще птахи, яких в кар’єрі, запевняє машиніст, чимало. І як вони співають! Як співають у кар’єрі солов’ї! Для нашого героя це особлива насолода, адже крім іншого він ще й затятий птахівник. Вдома на залізничника очікують не лише улюблена сім’я, а й… рідкісні співочі птахи – павичі, щогли, шама-дрозди з Тайланду та багато інших крилатих. Це хобі, справа душі та серця. Але й до їх розведення машиніст підходить професійно, тому й птахи живуть у нього навіть довше, ніж у природі. Ігор мріє і вірить, що звістку про перемогу українців його птахи зустрічатимуть найкращим співом-симфонією.

«Про активні бойові дії дізнався, коли був вдома, – говорить Ігор Мороз. – Одразу вирішив, що якщо треба буде йти захищати, то піду воювати, якщо треба працювати, буду працювати за найскладніших умов. А поки допомагаю, чим можу. Впродовж двох місяців виготовляв пластини для бронежилетів для наших хлопців. Вважаю, що якісна робота на заводі – це теж вклад у перемогу. У захисників має бути надійний тил. Ми тут чекаємо на кожного з них. Хай повертаються додому живі та з Перемогою. А всім колегам залізничникам бажаю напередодні професійного свята спокою, здоров’я, повного завантаження усіх потягів та щоб наші тепловози ніколи не зупинялися через повітряні тривоги! Миру та Перемоги всім нам!»

Категорії
Новини

В боях за Україну загинув Євген Ткаченко

21 жовтня під час виконання бойового завдання у Луганській області біля смт Білогорівка загинув наш колега – токар РМЦ-2 Ливарно-механічного заводу Євген Ткаченко.

До лав ЗСУ Євгена мобілізували 14 жовтня, а вже за тиждень захисника не стало. Він лише декілька днів не дожив до свого 45-річчя.

В цеху Євгена Ткаченка знали як професіонала, що не лише сам був асом своєї справи, а навчив цього чимало молодих фахівців. Він завжди був серед перших, хто освоював нове обладнання, йому спокійно довіряли найскладніші замовлення, адже знали, що все зробіть швидко та якісно, розповідає про героя начальник РМЦ-2 Олександр Тюрін.

«Він найкращий токар цеху, який два десятки років пропрацював в РМЦ-2. А ще це людина, яка одразу готова була прийти на допомогу, підтримати та допомогти кожному. Це неоціненна втрата для нас. Спокійний, завжди у гарному настрої, Євген був авангардом нашого цеху. На жаль, війна здійснює якийсь жахливий відбір, коли забирає найкращих. Ми завжди зберігатимемо пам’ять про Євгена Ткаченка у наших серцях, адже таких людей, справжніх героїв не можна забути ніколи. Це наша втрата, наш біль», – говорить Олександр Тюрін.

Вдовою залишилася дружина, а без батька – дві доньки.

Щирі співчуття родині та близьким! Вічна пам’ять Герою!

Категорії
Наші люди

Водій із автокраном – легкі на підйом

Якщо ви бачили пам’ятник Володимиру Великому, заходили в парк Гагаріна або виходили з нього новим мостом, то знайте – встановлювати їх за допомогою унікального крана Liebherr допомагав водій нашого підприємства Сергій Марченко. За співпрацю з містом та допомогу у ліквідації наслідків ворожих атак він отримав нагрудний знак «За заслуги перед містом» 3 ступеня. 

Робочі дні водія автотранспортних засобів Сергія Марченка розписані по годинах, адже послуги підйомного автокрана Liebherr, яким він керує, постійно потрібні як на підприємстві, так і в місті.

Цей автокран – унікальний. Він справжній монстр за своїм «зростом» та вантажопідйомністю. За рахунок своєї основної 50-метрової стріли та додаткової довжиною 19 метрів він може піднімати 90 тонн вантажу на майже 70-метрову висоту. До речі, за допомогою саме цього крану Сергій Марченко колись допомагав монтувати на МБЛЗ (коли та тільки будувалася) ще більший підйомний кран – 600-тонний.

На кранівника Сергій вчився у дев’ятому професійно-технічному училищі. З того часу керує на нашому підприємстві підйомними машинами вже 20 років. Роботу свою любить. Головне, як каже він, знати свою техніку, її можливості, правила роботи, бути спокійним та виваженим, адже працювати доводиться з багатотонними вантажами. А ще під час роботи Сергій із автокраном ніколи не залишаються непоміченими, бо «зріст» машини видно звідусіль.

«Люблю працювати над створенням щось нового – це цікаво і по-справжньому гріє серце. Але з початку війни у мене побільшало «поганої» роботи – доводиться брати участь у ліквідації наслідків ворожих «прильотів», – говорить Сергій Марченко. – Таких об’єктів, на жаль, вистачає, і не лише у нашому місті. Із нещодавнього – допомагав демонтувати пошкоджені плити перекриття в одному із зруйнованих училищ Кривого Рогу. А ліквідацію ворожого влучання по дамбі я взагалі ніколи не забуду».

14 вересня у Сергія Марченка був звичайний робочий день, після якого він ледве встиг переступити поріг домівки, як зателефонували з роботи – треба терміново повертатися для ліквідації надзвичайної ситуації. Через ворожу атаку пошкоджена дамба.

«Найбільше хвилювався не за себе, а за роботу – як поставити кран, бо на місці аварії ґрунт був під нахилом, а кран треба встановлювати тільки на рівну поверхню. Але все вдалося. Втім, час від часу роботу доводилося переривати – треба було відходити на безпечну відстань під час повітряних тривог. В цілому ми там пропрацювали тиждень. Хтось скаже, не так вже і багато, але мені цей час таким довгим показався».

За цю та іншу роботу Сергія Марченка нагородили найвищою нагородою Кривого Рогу нагрудним знаком «За заслуги перед містом» 3 ступеня. Як каже Сергій, її приємно було отримувати, але було б найкраще, коли б вона була за мирні досягнення. Сергій сподівається, що незабаром все так і буде, а поки що кожен з нас на своєму місці і своєю справою буде і надалі наближати цю омріяну і таку бажану Перемогу.

Категорії
Новини

Водії підприємства – по одній дорозі з містом та країною

Цього року своє професійне свято автомобілісти «АрселорМіттал Кривий Ріг» відзначають в нелегких умовах воєнного часу. Щодня наші водії беруть на себе турботу по забезпеченню роботи цехів підприємства, пасажирського перевезення людей, допомагають в обороні та забезпеченні життєдіяльності нашого міста і регіону. 

Екскаватори, трактори, завантажувачі, автовишки, автокрани, бульдозери, автобуси, легкові автомобілі та інша техніка – увесь цей різноманітний транспорт є невід’ємною частиною технологічного процесу нашого підприємства. Ними керують понад 600 водіїв автотранспортних засобів. Щодня вони долають десятки, а то і сотні кілометрів, забезпечуючи підприємство необхідною сировиною, допомагають будувати, ремонтувати, піднімати, доставляти тощо.

На робітничій вахті

Працівників автотранспортного управління війна застала на робочих місцях. Вже у другій половині дня 24 лютого спецтехніка підприємства вже була зайнята у створенні оборонних укріплень, як на підступах до Кривого Рогу, так і у самому місті. Водії, які продовжували працювати на підприємстві, несли подвійну вахту – за себе і за колег, які допомагали будувати наш спільний захист.

Ні на мить не зупинили роботу і водії пасажирського транспорту. Вони перевозили робочі зміни, брали участь у евакуаційних рейсах – перевозили як родини наших робітників, так і мешканців Херсонської області, які виходили із окупації.

На початку війни, коли ворог окупував вже значну частину Херсонщини і значно наблизився до міста, водії автобусів 11 автоколони працювали майже на лінії зіткнення, за 6-7 кілометрів від бойових дій. Вони зустрічали та забирали людей, які, щоб врятуватися, вплав долали річку та виходили до дороги.  

«Війна випробувала нас на людяність, сміливість, професіоналізм. З гордістю за свій колектив, я скажу, що ми цей іспит витримали. Я хочу подякувати кожному робітнику АТУ за це, і за бажання допомагати іншим, – говорить Андрій Кіндрат, начальник автотранспортного управління транспортного департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». – З початку війни фахівцями автотранспортного управління зроблено дуже багато, але про це ми розкажемо потім, після нашої перемоги. Зараз ми продовжуємо активно працювати на підприємстві та співпрацювати з військовою адміністрацією міста. Допомагаємо у підтримці цивільної інфраструктури Кривого Рогу та транспортуванні різних вантажів.

Є серед робітників АТУ і ті, хто зараз боронить Україну. На різних фронтах воюють 74 працівника, 12 з яких відстоюють нашу свободу ще з 2014 року. Завдяки нашим захисникам у робітників АТУ останнім часом з’явилася добра традиція – якщо над якимось звільненим населеним пунктом знову замайорів український прапор, будьте впевнені, за декілька днів мої колеги вже працюють там над відновленням зруйнованого ворогом».  

Працювали без зупинок

За активну співпрацю з містом Андрій Кіндрат нагороджений криворізьким «орденом» – нагрудним знаком «За заслуги перед містом» 3 ступеня. 

Разом із ним цю найвищу нагороду міста отримали і два його колеги по АТУ Олександр Школяренко та Сергій Марченко. Разом вони брали участь у ліквідації наслідків ворожих «прильотів» по дамбі Кривого Рогу.

«Після атаки на дамбу підйом води треба було негайно зупинити та якнайшвидше полагодити все. У мене було таке враження, що над цим тоді працювало все місто, адже було задіяно дуже багато організацій, в тому числі і працівники різних підрозділів нашого підприємства, ЛМЗ та управління Гірничого департаменту – продовжує Андрій Кіндрат. – Ще раз скажу, я пишаюся нашими робітниками, які незважаючи на повторні атаки ворога продовжували працювати. Приємно здивувало, що люди з різних організацій, які вперше бачили один одного, працювали дуже злагоджено. Перші дві доби були особливо складними – робота була без «перекурів», зупинок і, майже, без сну. Але ніхто ні на що не скаржився. Всі знали, що за нами стоїть життя та здоров’я мешканців міста. Дивлячись, як працюють наші люди, я ще раз впевнився, що Кривий Ріг під надійним захистом, як ЗСУ, так і цивільних. І приємно було, що серед них є і мої колеги з АТУ.

Напередодні нашого професійного свята, Дня автомобіліста та дорожника, я хочу привітати усіх своїх колег. Бажаю кожному мира, здоров’я, злагоди в родинах і скорішої перемоги».

Категорії
Новини

«Бурштиновий» скарб цеху металоконструкцій

Нова машина плазмового різання ECKERT Jantar у цеху металоконструкцій Ливарно-механічного заводу – справжній скарб не лише за назвою, а й за потенціалом та функціональними можливостями.

Машині до снаги з вуглецевих та неіржавіючих сталей вирізати будь-яку деталь найскладнішої форми. За потреби її функціональність можна збільшити, встановивши додаткове опціональне обладнання. З перших же днів роботи у портфоліо «Бурштину» є стартові наконечники для МБЛЗ, фланці для з’єднання труб, щілинні сита для доменних цехів та ГЗК. Різання з ювелірною точністю та потужною міцністю вирізняє це обладнання з поміж інших.

«Таких машин в Україні є лише п’ять, і одна з них – у нас, – говорить Сергій Антошкін, заступник начальника ЦМК з технології.– Наявність машини плазмового різання дає нам можливість розширити асортимент замовлень, швидко та якісно їх виконувати не лише для цехів нашого підприємства, а й для зовнішніх замовників. Тепер деталь ріжеться швидше без втрат у якості. А ще машина допомагає заощаджувати енергоресурси, адже споживає менше електроенергії. Зараз це дуже актуально! І що не менш важливо, покращилися умови роботи та безпека персоналу на цьому робочому місці».

Газорізальник Руслан Глаголєв вправно керує “Бурштином”

Довірили працювати на новому обладнані найкращим, проактивним працівникам. Серед них газорізальник Руслан Глаголєв. Він говорить, що можливості машини термічного різання дуже широкі. І хоча він пройшов навчання роботі на ній і вже виконав не одне замовлення, втім всіх можливостей машини ще не відкрив.

«На підприємстві я працюю вже 23 роки, випробував не одну машину різання, але ця у мене в лідерах. Все в ній передбачено до дрібниць, особливо щодо безпечної роботи персоналу та усунення негативних факторів у процесі. Наприклад, витяжна вентиляція позбавляє пилу, спеціальні пластини захищають мої очі від зварної дуги, а аварійні вимикачі розташовані на кожному блоці машини і дають змогу зупинити її з будь-якого боку, якщо щось трапиться. Та й працювати на ній приємно. Обрав програму, яка для кожної деталі пишеться окремо і вноситься у пам’ять агрегату, вказав товщину металу, а машина навіть набір необхідних інструментів підкаже. І все – працюй, слідкуй та стався до обладнання з повагою. Тоді все вийде як треба!», – говорить Руслан Глаголєв.