Автор: Babenko Tatyana

Категорії
Новини

Поставимо на ноги захисників

Ремонтники гірничого департаменту нашого підприємства виготовили та передали 11-й та 2-й міським лікарням бруси для відновлення навичок ходьби з перешкодами.

Важливою частиною відновлення наших захисників після поранень та інших пацієнтів, які за різних обставин травмувалися і втратили можливість або відчувають проблеми з рухом, є реабілітація. Це зазвичай комплексна програма, яка не можлива без лікарів-реабілітологів і без спеціального медичного знаряддя, наприклад, брусівдля відновлення навичок ходьби з перешкодами. Коштують вони від 30 тисяч гривень і вище. Дозволити собі купити їх може не кожна лікарня, адже це не єдина її потреба. Що робити? Лікарі звернулися до майстрів-ремонтників з гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг». Керівництво департаменту та ремонтного цеху дало «зелене світло» на виготовлення, і ось вже два екземпляри цього медичного обладнання долучилися до реабілітації хворих та поранених.

«Ми взялися за цю справу з особливим настроєм, адже розуміли, що робимо це не лише для хворих  та травмованих людей, а, перш за все, для наших захисників, – розповідає Наталія Кучерява, начальник виробничо-технічного відділу РЦ ГД. – З усіма викликами впоралися на відмінно. А мізкувати було над чим, адже довелося і креслення розробляти, і матеріали шукати, адже вимоги були серйозні. Визначилися з матеріалом (деревина та труби, що не іржавіють) і взялися за виготовлення. Деревину обробили на столярній дільниці, збирання та виготовлення виконали на дільниці металоконструкцій. Перший екземпляр брусів відправився до 11-ї міської лікарні, а другий – до «тисячки».

«Коли ми зверталися по допомогу, то навіть не могли уявити, наскільки якісно та швидко виготовлять для нас це медичне знаряддя гірники, – говорить старша медсестра фізіотерапевтичного відділення 11-ї міськлікарні Інна Прокопенко. – Справжні майстри! Все зроблено краще, ніж на підприємствах, які спеціалізуються на виготовленні медичного обладнання. Враховані всі наші вимоги. Потрібно було так зробити, щоб людина не травмувалася, не зачепилася ні за що, щоб була забезпечена надійна стійка опору під час ходи. Важливим для нас було й інтуїтивно зрозуміле використання, регулювання положення штучних перешкод, щоб бруси легко очищувалися, дезінфікувалися. В нас їх взагалі не було, а для реабілітації вони вкрай необхідні. Щодня цим пристроєм користуються 30-50 осіб, серед них і наші захисники, які відновлюються після травм та поранень. Ми лише мріяли про це, і наша мрія нарешті здійснена вмілими руками майстрів з гірничого департаменту. Завдяки їм ми чимало людей поставимо на ноги.

Категорії
Новини

Захищаючи Україну загинув сталеплавильник Олексій Боярінов

Останнім місцем бою героя стало місто Бахмут. Саме тут 20 травня обірвалося життя захисника.

У мирному житті Олексій обрав «гарячу» професію – працював підручним сталевара конвертера. Щоб впоратися з розпеченим металом, треба мати міцний характер, силу та витримку. Колеги говорять, що всі ці риси характеру були притаманні Олексію Боярінову.

«Його в колективі поважали, любили за спокійну вдачу та щирість, – говорить начальник дільниці конвертерів конвертерного цеху Володимир Сінченко. – Він на сто відсотків віддавався роботі, ніколи не скаржився на складнощі, був відповідальним та цілеспрямованим. З ним було надійно. Він не служив у армії, але зробив свій вибір -– приєднався до лав ЗСУ. Ми втратили людину з великої літери. Сумуємо, бо, на жаль, Олексій вже ніколи не увійде до цеху. Але в цеху ніколи не забудуть про нього».

Родина захисника втратила гарного сина, сестра – брата.

Вічна шана та пам’ять герою!

Категорії
Новини

І пройти, і проїхати

вулицею Театральна тепер можуть мешканці села Миролюбівка завдяки допомозі гірників.

Нещодавно рух цією сільською вулицею нагадував випробування на виживання. Ями на шляху сягали подекуди 30-40 см. На Театральній розташовані близько 60 дворів, крім цього, цією вулицею миролюбівці дістаються центру села та прямують далі до територіального центру громади. Та й щоб дістатися найкоротшого шляху до Кривого Рогу – найближчого міста, теж доводиться прямувати саме цією вулицею.

«Мешканці села неодноразово  зверталися до сільради аби впорядкувати цю комунальну дорогу. Особливо складно було після того, як випадуть опади чи ґрунтовий шлях вкриється льодом, – розповідає заступник голови з комунальних питань Гречаноподівської сільради Павло Шапар. – Ні швидкій проїхати, ні власним транспортом дістатися до «цивілізації» було майже неможливо. Власних коштів громаді на це точно не вистачило б, тож ми вирішили звернутися по допомогу до гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг», і гірники нам допомогли. Ми дуже вдячні їм за це, адже проблему розв’язали швидко та якісно. Тепер дорогою і проїхати, і пройти можна без проблем».

На сьогодні в селі проживають понад 600 мешканців. Відремонтованою ділянкою постійно рухаються приватні авто мешканців, машини швидкої допомоги, аварійні служби. Тож важливість цього, задавалося б, невеликого відрізка у 750 метрів важко переоцінити.

«Керівництво нашого підприємства та гірничого департаменту зокрема прийняло рішення допомогти селянам, адже серед них є наші працівники, та й село межує з виробничою зоною, – говорить менеджер з відкритого видобутку ГД Володимир Мороз. – Ми завезли та засипали на цій ділянці близько 800 тонн щебеню. Це порожня скельна порода, яку ми у себе теж використовуємо для підсипки автошляхів у кар’єрах. Декілька днів на цій ділянці працювала наша техніка, персонал, і дорога нарешті стала проїзною. На прохання громади ми виконали підсипання і впорядкування ще на двох ділянках села – на вулиці Новій та у провулку Робітничий. Робили старанно і з задоволенням, адже добрі справи робити завжди приємно. Нам, гірникам, це точно до душі».

Але і цим добрі справи не завершилися. Проблеми зі шляхами у Гречаноподівській громаді лише вулицями Миролюбівки не обмежувалися. Порятунку від бездоріжжя вимагав і шлях, яким до своїх робочих місць добиралися мешканці сіл Свистунова, Гречані Поди, Миролюбівка та Червоні Поди. Цією ділянкою автошляху, яка гостро вимагала ремонту, мешканці громади дістаються навчальних закладів Кривого Рогу, господині поспішають на ринок та побутові закупки, люди їдуть додому на власному транспорті, до хворих прямує «швидка допомога» та за викликом аварійні служби.

«Завдяки гірникам майже 2,5-кілометрова лінія випробувань на міцність авто та мешканців нашої громади перетворилися на дорогу, – говорить голова Гречаноподівської ОТГ Галина Усик. – Тепер ця проблема вирішена для майже 1800 мешканців сіл. Людям зручно і швидко дістатися до роботи, малечі – на гуртки та заняття до спортивних закладів міста, студентам – на навчання. Силами лише громади цю проблему було вирішити дуже складно. Дякуємо, що нам допомогли у цьому питанні. Керівництво гірничого департаменту посприяло, щоб все було зроблено швидко та якісно. Виділили спеціальний транспорт, матеріал для підсипки та персонал. Нарешті ми маємо дорогу, якій не страшна негода та активний рух. Все зроблено для людей. Ми вдячні за це гірникам, серед яких, до речі, є мешканці нашої громади».

Категорії
Новини

Наш колега Андрій Ляшко віддав життя за незалежність України

Понад пів року захисник вважався зниклим безвісти, але, на жаль, родина отримала підтвердження, що Андрій загинув 8 жовтня 2022 року під час звільнення Херсонщини.

Понад 20 років герой працював на підприємстві у конвертерному цеху. Останнє його місце роботи – диспетчер МБРС. Робота відповідальна, в якій важлива кожна дрібниця, коли від твоїх дій залежить результативність та безпека великого підрозділу. Колеги героя розповідають, що Андрій Ляшко був одним з найкращих та найвідповідальніших і в роботі, і у звичайному житті.

«Ми щиро сподівалися усі ці місяці, коли Андрій вважався зниклим безвісти, що наш колега живий, – розповідає старший диспетчер Роман Приставка. – Але не судилося, ця війна забирає найкращих. Андрій був світлою людиною: спокійний, добрий, завжди відповідально ставився до будь-якого доручення, мав «золоті руки». Він міг не піти на передову, але вирішив для себе, що має встати на захист своєї родини та своєї країни. Це вчинок з великої літери. Серце героя припинило битися в боях біля села Давидів Брід на Херсонщині. Це велика втрата не лише для родини захисника, а й для усього нашого цеху. Не забудемо його ніколи!»

У захисника залишилися дружина, донька та син.

Щиро співчуваємо родині та побратимам загиблого героя.

Вічна пам’ять!

Категорії
Новини

«Нитки безпеки» для шахтарів

Під час ремонтної зупинки в шахтоуправлінні гірничого департаменту виконали заміну гумово-тросових канатів (ГТК), які є частиною підіймальної установки.

Для оснащення шахт та гірничо-збагачувальних комбінатів використовуються канати особливої групи. До них ставляться найвищі вимоги, у порівнянні з іншими моделями, адже такі вироби повинні бути з високою опорністю зносу та від них залежить безпека персоналу. Завдяки канатам щозмінно рухається шахтна кліть, якою перевозяться персонал та вантажі. Можна сказати, що на кінчиках цих канатів тримається безпека шахтарів.

До цих шахтних «ниток безпеки» підвищена увага, вони раз на 5 років проходять перевірку на спеціальних випробувальних станціях, раз на пів року їх перевіряють фахівці спеціалізованої електротехнічної лабораторії, проводиться і щозмінний огляд. В процесі експлуатації ГТК зазнають активного навантаження з боку підіймальної посудини, впливу корозії, тертя, ударів від предметів, які можуть випадково потрапити до стволу. Термін придатності цих канатів становить 10 років.  У 2023 році настав час замінити канати в шахтоуправління ГД. Ці відповідальні роботи власноруч виконали працівники шахти: кріпильники та електрослюсарі дільниці підйому на чолі з майстром та механіком цієї бригади.

«Це з одного боку для нас не нове завдання, але і нове водночас, адже такі роботи ми виконуємо раз на 10 років, а за цей час персонал, який робив це раніше, звісно ж, може змінитися. Так і цього разу: майже для всіх нас заміна канатів сталася вперше, –  розповідає механік дільниці підйому Дмитро Штифурак. – Виникли й додаткові складнощі. Наприклад, відкручувати та закручувати болти вантажних зажимів-жимків, якими фіксуються канати, доводилося вручну, адже інструменти в нас працюють на стисненому повітрі, а з електрикою були певні проблеми. Майже всі роботи виконувалися на рівні 1045 метру під землею. Довелося витягнути на поверхню старі канати, натомість спустити під землю нові і вже там закріплювати їх. Загальна довжина канатів, з якими ми працювали, становить  1200 метрів, а вага – 13 тонн. Але ми з усім впоралися, надійно їх закріпили, адже на цих канатах тримається наша безпека. Ми розуміли всю відповідальність, тож працювали не лише швидко, а у першу чергу якісно та надійно».

Категорії
Новини

Український холод для гарячих французьких печей

Фахівці Ливарно-механічного заводу виготовили 10 холодильних плит для доменних печей «АрселорМіттал Дюнкерк».

Відомо, що без цього елемента – холодильних плит – доменна піч не працюватиме. Ефективне охолодження печей потрібне для компенсації теплового навантаження та пов’язаного з цим зносу внутрішньої футеровки печі. Основне призначення цих плит – надійний захист кожуха печі від впливу високотемпературного газового потоку та шихтових матеріалів при зношенні футерування.

Спеціалісти ЛМЗ вже мають досвід виготовлення холодильних плит для криворізьких доменних печей. Але попри однакову назву «холодильні плити», їх конструкція різна. Тож нове замовлення для французьких металургів стало фактично освоєнням та виготовленням нового виду продукції. Про важливість цього замовлення говорить й те, що його виконання перебувало на особливому контролі у топменеджерів «АрселорМіттал Кривий Ріг», зокрема генерального директора Мауро Лонгобардо. Доменні печі «АрселорМіттал Дюнкерк» потребували негайної заміни холодильних плит і допомогти їм у цьому взялися саме криворіжці.

«Ми розуміли, що це певне випробування для нас і ми маємо впоратися з цим швидко та якісно, – говорить заступник директора з комерційних питань та договірної роботи ЛМЗ Олег Коновалов. – Усі підрозділи заводу мали гідно спрацювати, бо це наша репутація та формування подальшої бізнес-перспективи. Велику роботу провели наші конструктори та технологи, адже замовлення потребувало адаптації до наших виробничих умов, терміни виготовлення плит були дуже стислі, а якість повинна була відповідати європейському рівню».

Зазвичай процес виготовлення однієї холодильної плити триває приблизно до десяти днів. Цього разу терміни були скорочені вдвічі. Стартували з фасонно-сталеливарного цеху, який виготовив модульне оснащення, потім виконувалося формування, фарбування та покриття форми антипригарним покриттям.

«Ми мали витримати певний температурний режим, – розповідає начальник ФСЛЦ Антон Збітнєв, – аби при збиранні форми разом зі змійовиком не пошкодити їх на етапі заливки металом. Та й чавун ми відливали специфічної марки – високоміцний чавун із кулястим графітом. Були залучені всі дільниці цеху, можна сказати, що над цим замовленням працював кожен працівник ФСЛЦ».

«Наш цех відповідав за змійовики плит, тож ми мали вигнути труби, зібрати їх у пакет та відправити до ФСЛЦ, – говорить начальник РМЦ-3 Андрій Караман. – Дуже важливо було дотриматись основних параметрів, таких як міжцентрові відстані між трубами плит, щоб вже готовий виріб можна було легко встановити на піч. Основне навантаження цього замовлення припало на дільницю виготовлення нестандартизованого обладнання, на наших котельників, електрозварників, газорізальників. Радує, що ми не підвели».

«РМЦ-2 виконував фактично фінішні роботи: механічну обробку-обрізку змійовиків, зачистку відливки та фарбування, – продовжує начальник РМЦ-2 Олександр Тюрін. – Хотілося б подякувати всьому персоналу цеху, адже кожен – від токаря-фрезерувальника до слюсаря-ремонтника – працював єдиною командою, яка здатна впоратися з найскладнішими завданнями».

РМЦ-2 став випусковим цехом цієї продукції. Звідси українські холодильні плити, пофарбовані у кольори українського прапора, відправилися охолоджувати французькі доменні печі.