Автор: Головко Вікторія

Категорії
Uncategorized Новини

Серед снігу та пінгвінів

Там холодно, але круто.

Про життя й роботу, сповнених романтики і разом з тим повних небезпек заслужений полярник України, почесний громадянин Кривого Рогу та Києва Микола Маковій  розповідав на зустрічі з працівниками «АрселорМіттал Кривий Ріг» та їхніми родинами у музеї історії нашого підприємства.

Відвідувачі цього музею завжди з цікавістю та надовго зупиняються біля стенда з артефактами, фотокартками та особистими речами з антарктичних експедицій Миколи Маковія. А кожна зустріч полярника зі слухачами завжди стає справжньою подією!

Так було і цього разу. Про своє життя та роботу на українській станції «Академік Вернадський», яка знаходиться на відстані 15 150 км від Кривого Рогу, серед снігу та пінгвінів, Микола Іванович розповідав своїм колегам, адже свій антарктичний шлях він розпочинав саме з нашого підприємства, де п’ятнадцять років працював машиністом тепловозу в залізничному цеху № 2.

«Кожного разу, коли я буваю в «АрелорМіттал Кривий Ріг», моє серце б’ється частіше, я наче додому приходжу. Тут пройшло моє професійне становлення, тут я у прямому сенсі отримав путівку у життя, сповнене пригодами та подіями», – поділився враженнями Микола Маковій.

Антарктида була відкрита 27 січня 1820 року. Ця територія не належить жодній державі, а серед її мешканців лише полярники – це вчені та фахівці, які здійснюють життєзабезпечення на цьому суворому континенті. Микола Іванович є чемпіоном із кількості експедицій в Антарктиду, адже ставав їх учасником аж 15 разів. Працював техніком-механіком загону санно-гусеничних машин, інженером транспортного загону, інженером з життєзабезпечення станції, керівником арктичних експедицій. Він чотири рази перетинав Південний полюс, найхолоднішу точку планети, де морозна температура сягає мінус 86 градусів за Цельсієм, і навіть нижче.

Побував Микола Маковій і на Північному полюсі, де представляв Україну в експедиції, пересвяченій 75-річчю відкриття групою Івана Папаніна першої науково-дослідної станції на крижині, що дрейфує. Мандрівник двічі підкоряв Гімалаї, де на одній з верхівок гірського масиву Анапурні підняв прапор «АрселорМіттал».

«Про суворість холодного краю та його красу, про унікальний тваринний світ Антарктиди та про людей, які працюють там я й розповідаю дорослим та дітям. Я вважаю, що зараз такі зустрічі особливо потрібні, вони дозволяють людям отримати позитивних емоцій і хоча б трохи відволіктися від війни та всього, що з нею пов’язано, – говорить Микола Маковій. – У своїх розповідях я запрошую глядачів помандрувати. Можливо комусь з них пощастить поїхати до Антарктиди як туристу, або навіть у якості працівника-полярника. Я пам’ятаю свій перший приїзд туди. Пурга, нічого не видно, холодно. Тоді я подумав, куди мене занесло, як же тут буду працювати? Та згодом я полюбив цей край, адже побачив усю його красу». 

Під час зустрічі люди цікавились умовами, в яких живуть полярники, хотіли дізнатися, як вони почуваються під час так званої річної доби, коли одне півріччя день, а друге – ніч. Люди розпитували про побут полярників, їхні будні та свята.

Не обійшлося і без питань про пінгвінів. В Антарктиді їх чотири види: Імператорський, Аделі, Антарктичний та Субантарктичний пінгвіни. Вони ідеально пристосувалися до життя в суворих умовах, а деякі зовсім не бояться людей.

Були питання і про подолання протоки Дрейка – найбільш штормового місця Землі, так званого морського Евересту на шляху до Антарктиди. Раніше вважалося, що людина, яка хоч раз пройшла нею, має право проколоти вухо, надіти срібну сережку, а у барі безплатно випити пива. Микола Маковій проходив цю протоку 22 рази. Але вуха він не проколював.

«Мені до вподоби стала розповідь Миколи Івановича про перетин Південного полюсу, про те, як він з іншими спеціалістами врятували судно від пробоїни.

Я зрозумів, що не треба пасувати перед труднощами та опускати руки, просто треба вчитися їх долати, – говорить учень гімназії № 130 Вадим Урощинський. – Дуже цікаво було слухати про тварин, птахів, риб Антарктиди. Хочеться дізнатися про них ще більше, адже я планую стати ветеринаром».

«Я завжди хотів почути розповіді Миколи Маковія, і нарешті мені пощастило, на захід я прийшов разом з донькою Вікторією, – ділиться враженнями Віктор Конохов, електрогазозварник прокатного цеху № 3. – Найбільше мені сподобалися розповіді про пінгвінів, про їхнє життя, дитячі садочки тощо. Цікаво було слухати про техніку, яка працює за дуже низьких температур, та про традиції полярників. Більше б таких цікавих зустрічей!».   

Категорії
Новини

За крок до самостійної роботи

До початку оплачуваного стажування у цехах «АрселорМіттал Кривий Ріг» на студентів-учасників проєкту «Нова фабрика 3.0» чекав цікавий кар’єрний  інтенсив, який допоміг новачкам налаштуватися на майбутню роботу і підказав, як можна реалізуватися у великій та потужній промисловій компанії.  

Півторарічна програма теоретичного навчання вже пройдена – попереду в учасників третьої хвилі проєкту «Нова фабрика» оплачуване стажування. Воно триватиме півроку і проходитиме у різних цехах гірничого департаменту, коксохімічного, металургійного виробництв тощо.

Зазвичай на старті найскладніше дається взнаки психологічний бар’єр, пов’язаний з початком самостійного робочого життя. Допомогти своїм підопічним із подоланням страху взялись кураторки проєкту та організували для молоді низку кар’єрних інтенсивів. Вони увібрали обмін досвідом з фахівцями підприємства, які також починали свій кар’єрний шлях з програми стажування, або були випускниками проєкту дуальної освіти «Нова Фабрика».

«Учасники проєкту знайомилися із нашим виробництвом, вивчали металургійний цикл, опановували професії, вчилися працювати в команді, розвивали та вдосконалювали свої особистісні навички. Настав час застосувати все це на практиці під час стажування», – сказала Дар’я Черненко, кураторка проєкту «Нова фабрика», фахівчиня з підбору персоналу та розвитку молодіжних проєктів «АрселорМіттал Кривий Ріг».

«Щоб перший вихід молоді на своє робоче місце пройшов успішно та комфортно, ми й організували ці підготовчі інтенсиви. Вони складалися з корисних тренінгів  та цікавих і змістовних панельних дискусій з професіоналами», – додала кураторка проєкту «Нова фабрика», фахівчиня з підбору персоналу та розвитку молодіжних проєктів «АрселорМіттал Кривий Ріг» Катерина Солдатенко.

Вихід на роботу завжди відбувається після співбесіди, тож щоб молодь під час цього почувалася впевненішою та  успішно презентувала себе Валерія Грешнікова, фахівчиня відділу з підбору персоналу та розвитку молодіжних проєктів підприємства провела для студентів відповідний тренінг. Також вона поділилася корисними лайфгаками зі створення резюме.

Своїми історіями переходу від навчання до роботи та про початок своєї кар’єри з учасниками «Нової фабрики 3.0» поділилися випускники попередніх хвиль цього проєкту: Глеб Власюк, провідний інженер з АСКТП, інженерка 1-ї категорії Аліна Степанюк та електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування Вадим Арсентьєв.

«Я здобуваю фах інженера-механіка і є учасником «Нової фабрики 3.0», – ділиться враженнями студент ДУЕТу Тихін Александров. – Завдяки участі у проєкті моє студентське життя дуже насичене та цікаве. Я не тільки опановую теорію, а й здобуваю практичні знання, розвиваю навички комунікації, спілкуюся з професіоналами, дізнаюся більше про специфіку такого великого підприємства, як «АрселорМіттал Кривий Ріг». Я вважаю, що мені пощастило розпочинати свій професійний шлях саме тут. У дитинстві я бачив арматуру, а от як її виготовляють, які процеси здійснюються від видобутку сировини і до виготовлення готової продукції, я зміг побачити тільки коли став учасником «Нової фабрики». Навіть дух перехоплює, коли бачиш, як виробляється сталь, як ще гаряча арматура або дріт їдуть конвеєром».

Про власний досвід роботи на підприємстві студентам розповіли фахівці виробництва: начальник дільниці ПЦ-3 служби з технологічного обслуговування засобів АСКТП і мехатронних систем Валерій Шевчук, начальниця зміни електропостачання металургійного комплексу підприємства Наталія Заїка, старший майстер основної виробничої дільниці (крани) Дмитро Безуглов, машиніст-інструктор локомотивних бригад ЗЦ № 2 Микола Шелест, в.о. начальника ЗЦ №1 Віталій Пахлан та старший майстер основної виробничої дільниці відділення безперервного розливання сталі конвертерного цеху Владислав Тюрін.

Вони згадували про початок свого робочого шляху, виклики, з якими довелося зустрітися, людей, які їм допомагали опановувати професії та сприяли їхньому професійному розвитку. Фахівці підприємства наголосили, що саме мета, наполегливість у досягненні цілей, жага до нових знань, вміння працювати у команді і ведуть до успіху.

«Я буду електромонтеркою з ремонту та обслуговування електроустаткування, – розповідає  Карина Іполітова, студентка Криворізького професійного гірничо-металургійного ліцею. – Під час цих інтенсивів я ще раз пересвідчилася, що це справжня жіноча професія, і я не помилилася з вибором. Цю спеціальність з багатьох інших я обрала на «Ярмарку професій» – загальноміському щорічному заході для школярів. Наступною подією у моєму житті стала участь у «Новій фабриці», де я по-справжньому відчула смак своєї професії. Особливо мені сподобалися екскурсії підприємством. Я дійсно більше дізналася про компанію «АрселорМіттал»». 

«Хочеться скоріше розпочати стажування та спробувати себе у роботі, – говорить студент Гірничо-електромеханічного фахового коледжу КНУ Владислав Бойко. – Я вчуся на техніка-електромеханіка, але мені цікаві усі процеси, які здійснюються на виробництві. На «Новій фабриці» я дізнався багато нового. Були цікаві екскурсії, зустрічі, різноманітні тренінги, спрямовані як на розвиток професійних навичок, так і на розвиток мене, як особистості. Були адаптаційні зустрічі з психологом, що в сучасних умовах, в яких ми  всі зараз живемо, дуже важливо. Мої одногрупники з навчального закладу часто мене запитують, а чим ми займаємося у проєкті та на яке майбутнє з отриманими знаннями можна розраховувати? Це говорить про те, що проєкт цікавий молоді. Я вірю, що він надалі буде розвиватися, принаймні я в цьому впевнений на всі сто!»

Кар’єрний інтенсив дав студентам необхідні орієнтири та уявлення про майбутню роботу на підприємстві. Попереду у них стажування, де кожен з учасників проєкту зможе закріпити отримані знання на практиці. Підприємство відкрите до підтримки молоді та готове супроводжувати її на кожному етапі професійного зростання в «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Категорії
Новини

Півстоліття на варті екології

Олександр Старовойда, провідний інженер з охорони навколишнього середовища управління з охорони атмосферного повітря

Департамент з охорони навколишнього середовища «АрселорМіттал Кривий Ріг» відзначає своє 50-річчя – важливу віху в історії природоохоронної діяльності нашого підприємства.

Півстоліття роботи департаменту стали часом глибоких змін, від формування перших екологічних кроків до впровадження інноваційних підходів та боротьби з глобальними екологічними викликами. Робота департаменту з охорони навколишнього середовища «АрселорМіттал Кривий Ріг» стала фундаментом для формування відповідального ставлення до природи, яке сьогодні поділяють і органи влади, бізнес, і мешканці нашого регіону.

Бурхливі 1970-ті

Офіційною датою створення підрозділу вважається 1 грудня 1975 року, коли була заснована Центрально-заводська лабораторія захисту атмосфери, водойм та теплотехніки (ЦЛЗАВтаТ) під керівництвом Юрія Петровича Лебединця.

Та насправді природоохоронна діяльність підприємства має глибші корені. У 1964 році на «Криворіжсталі» почала діяти заводська лабораторія вентиляції та досліджень умов праці під керівництвом Маркуса Семеновича Крускаля, а з 1970 року запрацювала санітарно-вентиляційна лабораторія.

«1970-ті роки стали часом стрімкого формування екологічної культури в нашому регіоні та становлення екологічної служби підприємства, адже через індустріалізацію стала відчуватися гостра потреба системно захищати природні ресурси, – розповідає Людмила Руднєва, заступниця директора департаменту з охорони навколишнього середовища. – У 1976 році на основі ЦЛЗАВтаТ було створено Центральну лабораторію захисту навколишнього середовища та теплотехніки (ЦЛЗНСтаТ). А згодом на «Криворіжсталі» створюється Центральна заводська лабораторія захисту навколишнього середовища та умов праці. Її керівниками були Йосип Якович Шнітман та Юрій Лебединець. Згодом Юрій Петрович очолив створену у 1994 році службу з охорони природи, потім службою керував Олександр Борисович Шепелєв».  

Володимир Тимченко, провідний інженер з охорони навколишнього середовища управління з охорони атмосферного повітря

З розширенням спектра природоохоронних функцій виникла потреба у створенні єдиної екологічної структури на підприємстві. Так у 2004 році було засноване єдине Екологічне управління під керівництвом Ліани Григорівни Максименко. Впродовж своєї історії служба неодноразово трансформувалася, змінювала назви, але її основне завдання – тримати руку на пульсі збереження навколишнього середовища – залишалося незмінним.

Протягом десятиліть департамент розширював свій функціонал – від реагування на локальні проблеми до стратегічної участі у міжнародних природоохоронних ініціативах. Зараз у природоохоронній діяльності підприємства пріоритет спрямовується на євроінтеграційний курс, а також партнерство з громадами та науковими інституціями. У 2021 році департамент з охорони навколишнього середовища очолила Ольга Семків, а у 2023 році – Людмила Руднєва.

Від охорони, до управління процесами

У сучасних умовах департамент з охорони навколишнього середовища здійснює широкий спектр функцій. У центрі уваги – захист атмосферного повітря та водних ресурсів, а також управління питаннями хімічної безпеки й поводження з відходами.

Окремий блок роботи присвячений кліматичним викликам: фахівці здійснюють моніторинг та ведуть звітність щодо парникових газів. Важливим напрямком є підтримка та розвиток системи екологічного менеджменту, що забезпечує відповідність міжнародним стандартам.

Департамент також відповідає за проведення оцінки впливу на довкілля та організацію післяпроєктного моніторингу, що дозволяє контролювати екологічні наслідки реалізованих проєктів і своєчасно реагувати на нові виклики.

«Ювілей нашої служби – це не просто визначна календарна подія, це можливість підсумувати досягнення та окреслити нові орієнтири на шляху до екологічно збалансованого майбутнього , – зазначила Людмила Руднєва. Щира подяка тим, хто присвятив себе захисту довкілля, які є і залишаються екологами усе своє свідоме життя: Оксані Клименко, Світлані Пашистій, Олені Гришко, Катерині Лисенко, Дмитру Манькову, Наталі Терещенко, Ірині Ковтанюк, Олені Руденко, Наталі Малиш, Ользі Коливашко, Наталі Байрамовій, Катерині Карамушці, Ользі Буграк, Вікторії Михайловій, Юлії Степановій, Аллі Кирик, Ларисі Драній, Ірині Головецькій, Тетяні Степановій, Юлії Кочан, Наталі Ганноті, Наталі Микитенко та іншим».

Значний внесок у роботу внесли ветерани екологічної служби підприємства, які передали свій безцінний досвід наступному поколінню. Серед них Ліана Максименко, Людмила Середа, Надія Чекулаєва, Віталій Савицький, Алла Ходос, Ірина Олійник, Людмила Нічик, Лариса Лагун, Ірина Куян, Сергій Танасов, Ольга Дубіній, Лариса Назаренко, Олена Ященко.

Департамент з охорони навколишнього середовища вже пів століття стоїть на варті природи та здоров’я людей. Наші екологи пройшли великий шлях, від перших досліджень систем вентиляції і контролю викидів та скидів до сучасних цифрових систем моніторингу, міжнародного партнерства, впровадження політик міжнародних стандартів. Цей досвід, професіоналізм та відданість справі команди екологів стали основою успіху, яким сьогодні по праву можна пишатися.

«Попереду на нас чекають нові завдання: розвиток, збереження природних ресурсів, адаптація до змін клімату та подальша модернізація екологічної сфери. Я впевнена, що завдяки спільній роботі, знанням та відповідальності ми зможемо досягти більших цілей. Дякую всім працівникам підприємства, партнерам і колегам. Разом ми й надалі працюватимемо продуктивно та ефективно», – підсумувала Людмила Руднєва.

Категорії
Новини

«Приїжджайте ще, з вами цікаво!»

Так казали учні 1-2 класів Радушненського ліцею представникам департаменту з охорони навколишнього середовища «АрселорМіттал Кривий Ріг», які побували у навчальному закладі з інтерактивним уроком «Збережемо природні ресурси –  допоможемо планеті».

Екологи підприємства регулярно проводять такі пізнавальні заходи з учнями Кривого Рогу та регіону, а от у Радушному вони побували вперше.

«І точно не в останнє, адже саме це селище межує з виробничими потужностями «АрселорМіттал Кривий Ріг», крім того, чимало батьків дітей працюють на нашому підприємстві. Ми переконалися в тому, що діти знають про наше виробництво, розуміють його важливість для міста та країни. Тож ми прагнемо якомога більше спілкуватися з дітьми Новопільської сільської громади, до складу якої входить селище Радушне, надавати їм більше інформації про «АрселорМіттал Кривий Ріг», а також розповідати про важливість збереження природних ресурсів, навчати їх відповідального ставлення до довкілля та знайомити з простими щоденними кроками, які у побуті може зробити кожен з нас, аби допомогти нашій планеті», – розповідає Ольга Курочкіна, провідний інженер департаменту з охорони навколишнього середовища «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Загадки, малюнки, цікаві життєві приклади – екологи підприємства у цікавій та доступній формі розповіли дітлахам про важливість збереження води, світла та тепла у наших домівках. Діти розбирали різні побутові ситуації та активно підказували, що треба робити, як діяти, аби зберегти енергоресурси. Малюки із задоволенням ділилися власним досвідом, виконували цікаві завдання й охоче брали участь у спілкуванні.

«Тепер ми завжди вимикатимемо воду під час чищення зубів», – урочисто пообіцяли вони гостям на завершення інтерактивного уроку. Після уроку школярі радісно отримали подарунки від гостей: пляшечки для води, ланч-бокси з корпоративним логотипом нашого підприємства, а також світловідбивні стрічки, закладинки для підручників та інші потрібні для навчання речі.

Категорії
Наші люди

У майстрів і справи вдаються

За лаштунками ремонту, або як майстерність та мета можуть змінювати реальність. Про це та інше розповідають два майстри коксового цеху № 1 КХВ Віталій Гуменюк та Олександр Вовк.

Вивчили до гвинтика

«Я ще працював на старих коксових батареях, бачив, як будувалися нові КБ №№ 5, 6, як їх налагоджували на роботу, які сучасні машини на них встановлювалися. Серед фахівців, які здійснювали наладку, були іноземні фахівці. Тоді я і гадки не мав, що колись і мені доведеться зануритись у технічний організм цього складного обладнання, адже нещодавно нам довелося ремонтувати КБ № 5. І цей ремонт був не запланований, підготовка до якого починається за столом, коли все ретельно прораховується та планується, враховується тисячі позицій, а після надзвичайної ситуації. І нам вдалося відновити обладнання, і зробити це швидко та якісно», – сказав Віталій Гуменюк, майстер з ремонту механічного обладнання коксових батарей №№ 5, 6 КХВ.

В коксовому цеху № 1 Віталій Гуменюк працює 25 років. Він закінчив коксохімічний технікум за спеціальністю «Обслуговування металургійних підприємств», навчався у металургійній академії. Віталію дуже подобалося все, що було пов’язано із механікою. За порадою батька, який працював на аглофабриці, він влаштувався слюсарем-ремонтником до бригади дверевого господарства першого коксового цеху. Згодом перевівся на дільницю з ремонту коксових машин, а за потребою виконував обовязки майстрів на усіх виробничих дільницях коксового цеху.

«Коли ти експлуатуєш обладнання, це одна справа. А коли доводиться кардинально його ремонтувати, визначатися з потрібним устаткуванням, запчастинами прораховувати, щоб все ідеально підійшло і механізми ожили – це зовсім інше, – продовжує Віталій Гуменюк. – Звичайно, над усім комплексом ремонту, від заявок, пошуку та придбання обладнання до  безпосереднього ремонту працювала ціла команда фахівців нашого підприємства та підрядників. Ми з колегами ретельно вивчали «тонни» креслень, технічну документацію, перекладали її на нашу мову тощо. Це був надзвичайний досвід для усіх нас. І коли все вдалося, коли коксова батарея, ця високоінтелектуальна та складна система була успішно запущена в роботу та видала перший кокс, це було справжнє свято для усіх нас».

Електрика – серце КБ

«Надзвичайно складним для усіх нас стала фінішна пряма ремонту. Коли перед запуском КБ № 5 треба було перевіряти кожну систему, приділяти їй максимум уваги, тоді роботи у всіх було дуже багато, як і відповідальності» – говорить Олександр Вовк майстер з ремонту електроустаткування коксових батарей №№ 5, 6 КХВ. 

У першому коксовому цеху Олександр працює 20 років, саме тут він пройшов шлях від електромонтера до майстра. На вибір професії вплинула родина Олександра, в ній було багато коксохіміків. Нюанси електросправи Олександр опановував безпосередньо у цеху, йому у цьому допомагали наставники, серед яких були Олександр Агафонов, Дмитро Хількевич, Ігор Юр’єв. З кожним роком професіоналізм Олександра зростав, а техніка ставала все сучаснішою. На це вплинули зміни, пов’язані із будівництвом  нових коксових батарей та нового обладнання.

«Електросистема – це дуже складний організм. Він складається з електровигунів, кабельної продукції, датчиків, контролерів, блоків живлення, частотних перетворювачів тощо. Тож роботи за доглядом цього величезного господарства завжди багато. А під час відновлювання електроустаткування КБ № 5 було ще й надзвичайно відповідально, – говорить Олександр Вовк. – Головним викликом при ремонті пятої коксової батареї було її налаштування. З багатьма процесами ми стикалися вперше, тож доводилося максимально приділяти увагу наладці усіх систем та процесів – вмикати, перевмикати, пробувати усі варіанти, адже кожний дріт відповідає за роботу певного механізму. Помилок не можна було допускати, адже електрична система обладнання просто могла перегоріти. Тому діяли за інструкцією, як вже сказав мій колега, переводили документи з англійської. Допоміг і інтернет, де ми також знаходили інформацію про наше обладнання та його особливості. Тісно співпрацювали з іншими спеціалістами цеху. Нам все вдалося, ми успішно  запустили коксову батарею в роботу. Ми дуже раділи, коли все ожило, закрутилося, поїхало. Тепер, знаючи, що і як всередені працює, ми можемо вже на більш високому рівні підтримувати технічну справність електрообладнання коксової батареї та усіх її систем».

Категорії
Новини

У вас товар, у нас купець

Або, як отримати роботу мрії.

Щоб «АрселорМіттал Кривий Ріг» та інші підприємства міста могли зустрітися із шукачами роботи, скоріше знайти одне одного їм допомагає Криворізька філія Дніпропетровського обласного центру зайнятості.

У багатьох випадках квиток на роботу у нашому місті люди отримують у центрі зайнятості. Саме там шукачі роботи дізнаються про вакансії, які є на різних підприємствах, можливості професійно реалізуватися, або навчатися новим професіям.

Один із них Олександр К. Він переселенець із Луганщини. За часи війни чоловік жив у різних містах України, та оселитися вирішив у Кривому Розі. За спеціальністю він слюсар. Зараз Олександр шукає роботу, де б міг бути корисним та гідно зоробляти на життя.

«Моя дружина з двома доньками зараз у Польщі, вони планують повертатися. Щоб їх зустріти, мені треба підготуватися. З житлом я вже визначився, допомогли криворізькі родичі, зараз шукаю роботу», – сказав Олександр.

«Люди приходять до нас, коли шукають нову роботу, хочуть щось змінити у своєму житті, або створити власний бізнес, – розповідає Лариса Шевченко, директорка Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості. – Деякі люди можуть здивуватися, а навіщо зараз звертатися до центрів зайнятості, коли тільки клацнувши мишкою, через інтернет можна знайти купу вакансій. Це так, але не зовсім. Далеко не всі вакансії можна бачити в інтернеті, адже для роботодавців ця послуга платна. Також роботодавці часто розміщують вакансії на своїх сайтах, про які не всі люди знають. Наприклад, мешканці Кривого Рогу добре знають, які підприємства у нас є, тож за пропозиціями роботи йдуть до їхніх сайтів. Внутрішньо переміщеним особам з цим вже складніше, а також молоді, яка тільки визначається із своїм професійним майбутнім. І ще, звернувшись до центру зайнятості людина може бути впевненою, що не потрапить на гачок шахраїв, які ошукують людей та заробляють на цьому. Ми співпрацюємо тільки з надійними та серйозними партнерами. Одним з таких є «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Люковий, дверевий. Хто це?

Знайти саме свою спеціальність серед великого переліку пропозицій людям у центрі зайнятості допомагають кар’єрні радники. Вони розповідають про специфіку професії, її задачі, умови праці, потрібні знання та навички. Насправді не всі люди, навіть коренні мешканці нашого промислового міста, знають про особливості виробничих професій, зокрема в «АрселорМіттал Кривий Ріг». Наприклад, хто такий люковий? Він що, з люками працює? А дверевий, стоїть і двері відкриває?  Іноді запитання бувають дуже несподіваними. Відповіді на них і дає кар’єрний радник. А більш детальні розяснення та можливість все побачити на власні очі шукачі роботи можуть вже на підприємстві, куди їх, вже на етапі знайомства з майбутньою роботою, спрямовують фахівці центру зайнятості.

«Зараз змінився підхід до працевлаштування, – продовжує Лариса Шевченко. – Раніше, коли роботодавець подавав вакансії, ми відправляли на виробництво шукачів роботи, які відповідали потрібним вимогам. Але не всі люди хотіли працювати на запропонованих спеціальностях, тож брали у роботодавця так званий «відкріпний». Зараз все не так. До роботодавців ми спрямовуємо тільки тих людей, хто дійсно хоче там працювати та реалізовуватися. Наприклад, в «АрселорМіттал Кривий Ріг» є безліч цікавих вакансій, і людина вже на місці, разом з фахівцями департаменту з персоналу може вибрати те, що їй до вподоби. Крім того, людина ще й може навчитися обраній спеціальності в Університеті АрселорМіттал.

Втім, не всі підприємства у нашому місті мають свої навчальній бази, тож шукачі роботи можуть скористатися спеціальними державними програмами і навчитися іншим професіям за державні кошти. Як це зробити ми вже розповідали на сторінках «Металургу». Тих, хто хоче дізнатися подробіць, запрошуємо до нас».

У знайомстві з професіями дуже добре спрацьовують ярмарки вакансій. Вони регулярно проводяться в «АрселорМіттал Кривий Ріг», а у криворізькій філії центру зайнятості взагалі щомісяця. Особливо ефективними є екскурсії до цехів, де шукачі роботи на власні можуть побачити виробництво та дізнатись про професії від їх представників. Наприклад, під час останніх екскурсій на підприємство молодь дізнавалася про роботу помічників машиніста тепловозу. А жінки – про професію машиніста крану. Чому жінки? Тому, що зараз 83 відсотка шукачів роботи центру зайнятості, саме жінки. Вони активно засвоюють так звані чоловічі професії та досягають успіхів у цьому. Зокрема в центрі зайнятості жінкам пропонують вибір з 31 професії. Навчання безкоштовне.

«Приходьте, знайомтеся, визначайтеся. У нас діє багато цікавих програм, тож, ми тісно співпрацюємо з підприємствами. Ми розташовані по вулиці Космонавтів, 1. З собою треба мати собою паспорт, ідентифікаційний код, документ про освіту, трудову книжку, якщо вона є, або документ про звільнення з останнього місця роботи, – говорить директорка центру зайнятості. – Є дуже цікаві пропозиції для молоді, яка хоче відкрити власний бізнес. За державною програмою на його розвиток є можливіть отримати гранди. Зацікавилися? Подробиці ми розкажемо у наступних публікаціях. А тих, хто хоче дізнатися про це сьогодні і зараз, запрошуємо до нас».