Автор: Головко Вікторія

Категорії
Новини

Як встояти, коли «скаче» серце

Якщо на роботі раптом заболіла голова, задзвеніло у вухах, а в очах «полетіли мушки», терміново викликайте медиків, закликають фахівці медцентру ПП «Стіл Сервіс». Через війну та стреси люди частіше почали скаржитися на збільшене серцебиття, запаморочення, тиск, що в рази небезпечніше, коли працівник знаходиться в умовах виробництва. І випадків звернень з такими симптомами, на жаль, побільшало і на нашому підприємстві.

«Людині погано, приїжджайте», – лунає з телефонної трубки. Олександру Харченко, фельдшеру здоровпункту коксохімічного виробництва на збори треба лічені хвилини – все необхідне медобладнання завжди під рукою, а машина «швидкої» поряд.

«Виклики бувають з різних причин. Традиційно влітку їх більшає через збільшення скарг на підвищений тиск, або біль та дискомфорт у серці. На це впливає спека, або так звані магнітні бурі, – говорить Олександр Харченко. – Крім цього, зараз надто «близько до серця» підібралися стреси через війну: хвилювання за своїх рідних, близьких, недосипання від сирен та обстрілів. Ми кажемо, що за роки війни вже звикли жити в таких умовах, наростили емоційну шкіру, але організм сигналізує нам про інше».

У медслужбі підприємства Олександр працює вже 23 роки. Починав у здоровпункті шлакопереробного цеху, згодом перейшов до КХВ. Але в його обов’язках не лише турбота про здоров’я коксохіміків, а й працівників східної групи цехів: РМЦ-2, електроремонтного, електрокущового, ЛМЗ, вогнетривновапняного цеху тощо. За необхідності фельдшер виїжджає на металургійне виробництво, щоб допомогти колегам-медикам.

«Серед останніх випадків – працівнику метвиробництва стало зле. Все ускладнювалося тим, що людина знаходилася у галереї, на значній висоті. Ми надали працівнику першу допомогу та передали його кардіологам міста. Там була підозра на інфаркт. Зараз людина жива, з нею все добре, – продовжує Олександр Харченко. – Та давайте будемо чесними, у всіх бували випадки, коли ви погано себе почували, але «були на ногах» і все одно йшли на роботу. При перевірці стану здоров’я працівників перед кожною зміною я обов’язково запитую, як вони почуваються, перевіряю тиск. Якщо бачу, що він «скаче», раджу людині звернути на це увагу, піти на прийом до свого сімейного лікаря та розпочати лікування. Люди кажуть «так», але, на жаль, не всі готові це робити. Переважно через брак часу, страху дізнатися правду про стан свого здоров’я, грошових витрат на лікування, черг до лікаря тощо.  А ще, знову ж, на жаль, у нас ще слабка культура уважного ставлення до власного здоров’я. На негаразди зі здоров’ям ми закриваємо очі, а до лікаря біжимо, тільки як припече. Напевне тому серцево-судинні хвороби помолодшали, ними почали хворіти люди 30+».

Медики констатують, що на четвертому році повномасштабної війни, а з 2014 року і поготів, усі ми живемо у стані хронічного стресу. Ми хвилюємося за своє життя та за життя своїх близьких. Ми щодня долаємо життєві негаразди і не знаємо, що на нас чекає завтра. Ми боїмося втратити роботу, яка дає нам матеріальні ресурси тощо. Від всього цього перш за все страждає наша серцево-судинна система, тому і звернень до медиків підприємства стосовно неї зараз значно побільшало.

В першу чергу припинити хвилюватись і почати діяти. Робити маленькі кроки на зустріч своєму здоров’ю.

Якщо потрібно, звертаємося до психологів (на підприємстві працює свій штатний психолог), змінюємо  спосіб життя, звертаємося до лікарів та вчасно обстежуємося при перших ознаках хвороб, адже лише 30 % людей звертаються і на постійній основі спостерігаються у  сімейного лікаря. Також варто намагатися знаходити у своєму житті позитив та фокусуватися на ньому, – говорить начальниця медичного центру ПП «Стіл Сервіс» Наталія Гардань. – А головне, щоб я радила нашим працівникам то, це  під час щорічних профілактичних оглядів відверто розповідати медикам про проблеми власного здоров’я. Багато хто на прийомі у лікаря формально відповідає, що у нього все добре, хоча це не так. Люди пояснюють, що бояться, що через виявлену хворобу їх можуть не допустити до роботи. Це хибна думка! Завдання медиків – не кадрові «підстави», а збереження здоров’я людини. Основна наша задача це попередити виникнення захворювання,  своєчасно діагностувати хворобу і лікувати, щоб працівник як найдовше міг працювати на підприємстві. Фахівці медичного центру  нададуть поради із модифікації способу життя, зміни харчових звичок,  підкажуть які обстеження треба пройти, до якого фахівця звернутись, призначать лікування.

Медичний центр має  чудове обладнання для діагностики, потужний фізіотерапевтичний комплекс для лікування. Ми зробимо усе можливе, щоб ваше серце наповнювалося лише здоров’ям та приємними емоціями».

Перша допомога при серцево-судинних нападах:

  • Викликати бригаду екстреної медичної допомоги.
  • Перемістити постраждалого на спину або надати зручне для нього положення.
  • Розстібнути одяг у постраждалого.
  • Забезпечити надходження свіжого повітря у приміщення.
  • Наглядати за постраждалим до приїзду швидкої допомоги.
Категорії
Новини

Держава дає гроші на навчання

Як отримати понад 30 тисяч гривень від держави на навчання?

В Україні діє державна програма отримання ваучерів на навчання різних професій. ЇЇ мета, хто може  стати її учасником та як подати заявку розповідає Лариса Шевченко, директорка Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості.

«Раніше Центр зайнятості спрямовував свої програми тільки на безробітних, зараз на державному рівні вектор дій розширений. Наприклад, ця програма спрямована на підвищення  конкурентоспроможності людей на ринку праці, створення нових можливостей для працевлаштування. Нова програма корисна і для роботодавців, адже вона передбачає підготовку нових кваліфікованих кадрів, а також навчання нових професій своїх працівників за державні кошти через Центр зайнятості. В умовах війни та кадрового дефіциту все це набуває актуальності, – зазначає Лариса Шевченко.

– Що таке ваучер на навчання?

–  Ваучер – це документ, який видається людині одноразово при зверненні до Центру зайнятості. Він дає право людям безоплатно пройти навчання (перекриває вартість) за певним затвердженим переліком професій та спеціальностей. До початку повномасштабної війни цей перелік був не дуже великим, але зараз він значно розширився і налічує вже 155 позицій, визначених Міністерством економіки. Це саме ті професії та спеціальності, які зараз дуже необхідні країні. Свої пропозиції в цьому питанні надавали роботодавці з усіх сфер діяльності, в тому числі і гірничо-металургійної галузі. Максимальний розмір ваучера – 10 прожиткових мінімумів.   

– Хто може отримати такий ваучер?

– Претенденти повинні мати професійно-технічну, фахову передвищу або вищу освіту та не бути зареєстрованими як безробітні. Це можуть бути працівники підприємств, установ, керівники, підприємці тощо. Навчання за ваучером дає їм можливості здобути нової професії або підвищити свою кваліфікацію.

Ваучер на навчання можуть отримати громадяни віком старше 45 років, страховий стаж яких становить не менше 15 років, до досягнення ними пенсійного віку (60 років). Одразу зазначу, що вимоги до віку не висуваються для учасників бойових дій, осіб з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб, які теж можуть стати учасниками програми. Також право на ваучер мають ветерани війни, поранені внаслідок військової агресії, особи, які звільнені з полону. До речі, таке навчання набирає популярності. Якщо до повномасштабної війни за рік ми навчали лише трохи понад 20 осіб, то з початку 2025 року ми вже маємо понад 300 учасників програми. До нас звертаються і люди передпенсійного віку, які хочуть отримати другу спеціальність, переважно робітничу, яка дасть їм можливість працювати й надалі, поки  через війну та кризу є гострий попит у робочих руках.

– Де саме можна навчатися?

– В якому навчальному закладі здобувати нову освіту, кожен учасник програми вирішує особисто. Це може бути заклад професійно-технічної освіти, фахової передвищої та вищої освіти. Головне, треба обирати професії та спеціальності, які є в переліку, за яким видається ваучер. Його вартість встановлюється в межах вартості навчання, але не більше 10 прожиткових мінімумів. Наприклад, якщо людина подала заявку на водія навантажувача, і це навчання коштує до 10 тисяч гривень, ми їх сплачуємо. Якщо треба закінчити магістратуру вартістю в 50 тисяч гривень, служба зайнятості сплатить понад 30 тисяч, а решту додасть фізична особа, яка навчається, або її роботодавець.

Щодо форми навчання – очно, заочно, дистанційно – це людина вирішує сама, важливо, щоб навчальний заклад був ліцензований. Якщо учасник не знає до якого навчального закладу можна звернутися, фахівці служби зайнятості допоможуть у цьому, скориставшись єдиною державною базою освіти. Взагалі, де навчатися і як, вирішує сам учасник програми – у цьому і є одна з її переваг.

– Куди подавати заявку на навчання?

– Звертайтеся до будь-якого центру зайнятості. Наша філія у Кривому Розі розташована по вулиці Космонавтів, 1. Наш телефон (067) 373 09 61.

З собою візьміть паспорт, документ про професійну (професійно-технічну), фахову передвищу або вищу освіту. Трудову книжку, якщо є у наявності, або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового соціального страхування. Також потрібні документи, які підтверджують категорію людини: ВПО, особа з інвалідністю, демобілізований тощо. Треба вказати бажану професію та регіон, де людина бажає навчатися.

Рішення про видачу ваучера приймається центром зайнятості не пізніше восьмого робочого дня з моменту подання документів. З подальшим оформленням учасникам допоможуть наші фахівці.

Переглянути список професій та дізнатися більше про цю програму ви можете на сайті Державної служби зайнятості за посиланням https://www.dcz.gov.ua/profnavch

Категорії
Новини

Світлі й темні боки ШІ

Штучний інтелект – наш помічник, чи маніпулятор?

Наскільки ми вільні у своїх думках, чи є можливість вплинути на них і яким чином? А ще про використання штучного інтелекту у роботі та для особистісного розвитку? Про це йшлося на вебінарі з ментального здоров’я, який на Тижні знань провела психологиня «АрселорМіттал Кривий Ріг» Олена Шевчук. 

Ми захоплюємося фантастикою, мріємо про великі можливості у майбутньому, а насправді все це вже знаходиться поруч з нами. Штучний інтелект давно увійшов у нашу реальність. Він допомагає у роботі та навчанні, за лічені хвилини знаходить потрібну інформацію, дає обґрунтовані відповіді на наші запитання. Наприклад, завдяки ШІ можна легко та швидко обробляти велику кількість інформації, шопитися в інтернеті, вибудовувати логістику, навчатися тощо. Навіть лікарі за допомогою ШІ можуть ефективніше визначатися з діагнозом та лікуванням, а аграрії аналізують стан ґрунтів та прогнозують врожайність. 

Але, у кожній діжці меду не обходиться й без ложки дьогтю. Наприклад, візьміть до рук телефон та «пройдіться» стрічками новин. Більшість контенту буде на теми, які колись вас зацікавили, викликали певні емоції. Вам будуть щось пропонувати, по краплинах «підкидуючи» цікаве, заохочуючи хотіти більшого. І цієї інформації буде настільки багато, що може виникнути відчуття, що увесь світ живе цими темами.

«Все це персональна реальність, ефект «бульбашки», створений штучним інтелектом. Він непомітно, за допомогою контенту впливає на наш світогляд та штучно перебудовує його, – говорить Олена Шевчук. – Дослідники лабораторії комп’ютерних наук та штучного інтелекту Масачусетського технологічного інституту з’ясували, що 80% контенту, який ми споживаємо онлайн, нам пропонують алгоритми ШІ. Вони аналізують наш досвід, прогнозують поведінку та корегують наші дії. Як наслідок, ШІ вирішує, які новини ми побачимо у стрічці, яких блогерів будемо переглядати або читати, які ідеї вважати нормальними, а які – небезпечними. Якщо раніше медіа впливали на нас через новини та рекламу, то тепер діє ШІ, причому набагато тонше. Він не просто показує нам інформацію — він змінює спосіб нашого мислення».

Придивіться уважніше, чи було з вами подібне:

  • Чим більше ми проводимо часу в соцмережах, тим більше нас нагороджують лайками та коментарям. А коли ми хочемо вийти, нам «підкидується» остання найцікавіша або найважливіша подія, що змушує нас залишитися в мережі. Це і є так званий цикл дофамінових нагород.
  • В мережі дуже багато політичних новин, повідомлень про катастрофи, скандалів, щемливих історій, які викликають емоції. Насправді гнів, страх та співпереживання найкраще запам’ятовуються людиною. Алгоритм добре знає про це, і емоційно нас тригерить.

Чи можна цьому протистояти? Так!

Психологиня радить запитати самих себе, чи це дійсно моя думка, або я просто повторюю те, що бачу (чую). Не довіряти рекомендаціям на всі 100%, а шукати альтернативні погляди. Не «залипайте» у соцмережах надовго, ШІ не має права контролювати ваш день.

Створюйте своє інформаційне середовище, підписуйтеся тільки на ті канали, які вам дійсно цікаві або потрібні для навчання чи роботи. ШІ має бути тільки нашим помічником у розвитку, вдосконаленні та полегшувати процес досягнення цього, а не своєрідним диктатором наших дій.

Фото з відкритих джерел.

Категорії
Наші люди

Не випускає кокс за поріг

Хто такий дверевий, та які двері він зачиняє-відчиняє в «АрселорМіттал Кривий Ріг»?

«Тату, а хто такий дверевий? Це хтось із казки, чи той, хто відчиняє двері?». Таке запитання у транспорті поставив хлопчина своєму батьку. Випадково почута фраза стала приводом завітати до фахівців, які добре знають, хто такий дверевий. Рубрика «Серце професії» у гостях у працівників коксового цеху № 1 коксохімічного виробництва «АрселорМіттал Кривий Ріг».

«Розпечена піч, лопата, двері, пиріг – ці атрибути з деяких казок є і у моїй професії, – усміхаючись, говорить дверевий  КЦ № 1 Дмитро Нікельбургський. – Але дверевий, це не казковий персонаж, а цілком реальна професія, до того ж дуже затребувана у коксохімічному виробництві. Яким би сучасним не було обладнання, як би чітко не працювала техніка, все одно процес випікання коксу потребує пильного ока людини та її вправних рук».

У сріблястому довгому плащі поверх вогнетривкого костюма, в окулярах, касці, респіраторі та рукавицях Дмитровправно порається біля відкритих коксових печей коксових батарей №№ 5, 6. Надійний захист йому дуже необхідний, адже температура в печі сягає понад тисячу градусів за Цельсієм, а дверевий працює у декількох метрах від неї. Його задача – прибрати шматки коксу, а також вугля, смоли, графіту, які випали за поріг камери коксування після того, як там попрацював коксовиштовхувач. Це саме той механізм, який виштовхує у гасильний вагон свіжоспечений кокс із камер коксування коксових батарей. А ще він має змазувати ригельні гвинти, прибирати ділянку, яку він обслуговує, виявляти та за можливості усувати несправності в роботі обладнання, яке він обслуговує, брати участь в його ремонті. За зміну Дмитро обслуговує 28 дверей та рам камер коксування, їх багато, наче сот у вулику, вони високі та вузькі. І все це сфера відповідальності дверевого.

Біля кожної камери коксування  дверевий довго не затримується, вміння та досвід допомагають йому швидко, буквально за 5 хвилин прибрати все, що випало за раму двері. Важливо, щоб двері камери коксової печі щільно прилягали до рами камери коксування , і їм нічого фізично не заважало, а також, щоб сирий коксовий газ, що виділяється під час спікання, не виходив назовні. Для цього виконується герметизація дверей по периметру, а у місцях нещільностей дверей наноситься спеціальний розчин, який запобігає потраплянню коксового газу до атмосфери.

Кожен рух Дмитра чіткий та впевнений, йому допомагають набутий стаж та знання своєї справи. До речі, історія приходу Дмитра на КХВ є життєво-повчальною, таке може трапитися з будь-ким.

Раніше Дмитро працював у підрядній організації, яка проводила ремонтні роботи на ДП № 9. Невиплата грошей змусила його звільнитися. Згодом він працевлаштувався на наше підприємство. Ось така не дуже приємна, але реальна історія з життя.

Натомість в «АрселорМіттал Кривий Ріг» зарплата у дверевих стабільна, та й зараховується «гарячий» стаж, який дає можливість раніше заробити пенсію. І це є однією з мотиваційних причин для тих, хто захоче прийти працювати на КХВ.

До речі, професія дверевого може бути стартом кар’єрного шляху на нашому підприємстві. Дев’яносто відсотків машиністів, які керують коксовими машинами на КХВ, починали свій шлях з дверевого. Є реальна можливість дійти і до керівних посад. Наприклад, заступник начальника КЦ № 1 з експлуатації Владислав Кравченко теж колись працював дверевим.

«Під час стажування перші зміни були важкими, стажування проходило на старих коксових батареях №№ 3, 4, – продовжує Дмитро Нікельбургський.– Зараз я працюю на сучасних КБ №№ 5, 6, де все автоматизовано, всі агрегати розумні, наче самі знають що робити. На нових батареях працюють скребкові конвеєри, які прибирають просипи. Я лише допомагаю процесу, адже без людини у нашій справі все одно не обійтися. Щоб працювати тут треба мати сильний характер, знати технологію, приділяти особливу увагу питанням охорони праці, мати витривалість, слідкувати за станом здоров’я. Мені у цьому допомагає спортивна загартованість, адже колись я серйозно займався легкою атлетикою, виборював чемпіонати Кривого Рогу, Дніпропетровської області, Всеукраїнських турнірів. Пройшов і бойове хрещення, захищаючи Україну. Від початку повномасштабного вторгнення росіян я воював на Херсонському та Запорізькому напрямках. За станом здоров’я воювати вже не можу, тепер мій фронт – трудовий».

Більше про наявні вакансії на КХВ, зокрема й дверевого, за телефоном: 068 870 11 15, або за  електронною адресою: karyna.velychko@arcelormittal.com

Також можна звернутися до каб. 205 в Університет АрселорМіттал, що на Третій дільниці.

Категорії
Новини

Зелений «офіс» коксохіму

Психологічно розвантажує, емоційно заряджає, огортає прохолодою та гарним настроєм.

«Це там, біля фонтану», – вказують працівники на місце розташування своєї улюбленої зони відпочинку у самісінькому серці коксового цеху № 1. І додають, що дуже люблять приходити сюди, щоб трохи перевести дух після «спекотної» роботи та зарядитися позитивом.

Серед промислового ландшафту раптом – шум води каскадного фонтану, голуби, які прилітають сюди попити водички та вмочити лапки, алеї запашних троянд та хвої, дерева, яскраво-зелені газони та велика затишна альтанка, яка дарує таку бажану влітку тінь. Такою ми побачили зону відпочинку, створену у коксовому цеху № 1. Вона була відкрита ще за часів введення в дію реконструйованих коксових батарей №№ 5,6. Але з кожним роком цей куточок природи удосконалюється.

«Щоб тут завжди був порядок, ми систематично дбаємо про газони, проводимо обрізку дерев та формуємо кущі, висаджуємо нові квіти, облаштували автоматичний полив, освітлення. Для того, щоб тут завжди було затишно, вчасно фарбуємо дерев’яні та металеві конструкції, прибираємо. В альтанці встановили систему туманоутворення, яка добре освіжає у спеку», – розповів Олексій Пигида, майстер з ремонту обладнання КЦ № 1, який опікується цим куточком відпочинку. 

Коксохіміки часто називають цей оазис маленьким ботанічним садом серед промислового майданчика. І це правда, адже розташований він між коксовими батареями №№ 5, 6 та цехами вловлювання і вуглепідготовки. Будь-хто може прийти сюди перепочити в обід або під час паузи у роботі. Особливо це актуально влітку, коли хочеться сховатися від спеки, а надто тим, хто працює у гарячому виробництві. Здавалося б дрібниця, а коксохіміки справедливо вважають це турботою про наших працівників, які точно варті найкращого.

Категорії
Новини

Концентрація знань, навичок та нових можливостей

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» відбувся традиційний корпоративний Тиждень знань, протягом якого учасники вивчали можливості штучного інтелекту, зміцнювали ментальне здоров’я, удосконалювали знання, знайомилися з освітніми новинками та історією міста.

Кожен день Тижня знань був наповнений різноманітними освітніми подіями. Вебінари, тренінги, розвивальні ігри на логіку, тести самопізнання, перевірка психологічної стабільності, запальні дискусії та багато інших цікавих заходів проходили у форматі онлайн і офлайн. Такий формат дозволив охопити більшу кількість учасників – майже три тисячі працівників наших підприємств, студентів, представників навчальних закладів та усіх охочих до знань. Для порівняння, минулого року у Тижні знань взяли участь трохи більше  півтори тисячі осіб.

«Процес безперервного отримання нових знань та умінь – це вже необхідність для сучасної людини, яка хоче розвиватися та вдосконалюватися, і не лише професійно, а й особистісно. Цього року учасники Тижня знань мали змогу це зробити на 42-х освітніх заходах, спікерами яких стали наші внутрішні тренери, учасники проєкту «3Dільниця», викладачі навчальних закладів Криворіжжя та інші круті експерти. До речі, діапазон віку наших спікерів був від 20 до 76 років. Це говорить про те, що питаннями диджиталізації та сучасних технологій цікавляться усі покоління, – говорить Олена Шимонович, начальниця відділу навчання та розвитку персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Основними темами корпоративного Тижня знань були використання можливостей штучного інтелекту, передові технології та роботизація. Наприклад, своїми знаннями та напрацюваннями, як інтегрувати ШІ в роботу, зі слухачами поділився бізнес-тренер, фінансовий експерт Юлій Некрасов. Фінансової грамотності навчав наш колега Антон Шмельцер. А кандидат медичних наук Євген Шагов, перший сертифікований ейдж-менеджер в Україні, давав дієві поради, як системно управляти ресурсами власного організму, будувати довіру та знижувати рівень виснаженості».

До речі, саме ментальному здоров’ю було надано багато уваги на цьогорічному Тижні знань. Це саме той ресурс, який в умовах війни треба зберігати усім нам. Чи впливає штучний інтелект на наші думки досліджувала психологиня підприємства Олена Шевчук. Як не ставити життя на паузу при невизначеності та про емоційне вигорання розповідала внутрішня тренерка Анна Шумейко. Психологиня, консультантка програми «Управління Проблемами плюс» Марія Головань поділилася досвідом роботи з людьми та навичками допомоги у кризових ситуаціях, як під час війни, на деокупованих територіях, так і у цивільному житті.     

«На кожному тренінгу учасники мали змогу отримати унікальні знання та реальний практичний досвід. Мені було дуже цікаво брати участь у багатьох заходах Тижня знань, онлайн формат дозволяв робити це, регулюючи свій час, – поділилася враженнями Марина Помазан, комунікаційниця, організаторка корпоративних заходів, внутрішня тренерка «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Я теж стала спікеркою Тижня знань. У своєму тренінгу я приділила увагу нашому мозку. Разом з учасниками ми провели експерименти, чи насправді наш мозок не помиляється? А також досліджували людське мислення».

Велику увагу учасників (понад 200 на кожному із заходів) привернули тренінги наших колег Ольги Черняк та Тетяни Попозогло, які поділилися досвідом роботи в Еxcel, та у створенні крутих презентацій за допомогою ШІ.

Значну аудиторію зібрав тренінг «Магія сталі», який провів кандидат технічних наук доцент кафедри металургійних технологій ДУЕТ Євген Чупринов.

«Попри те, що не перший рік працюю на комбінаті, начебто й знаю основні процеси виробництва, але все, що почула від тренера Євгена було надзвичайно цікавим та корисним. Легкою доступною мовою розкрилася перед нами «Магія сталі». Радила б цей тренінг усім, адже він точно збагатить ваші знання, допоможе розібратися у виробництві на всіх його етапах. В голові після тренінгу все склалося у зрозумілу схему, так, що хоч дитині розповідай. Мені дуже сподобалося, хочу ще!», – поділилася враженнями головна редакторка газети «Металург» Тетяна Бабенко.

Тиждень знань став чудовою можливістю поринути в історію Кривого Рогу, нашого козацько-промислового регіону та більше дізнатися про цікавих історичних особистостей.

Цьому сприяли лекції туристичного гіда міста та амбасадорки нашого підприємства Тетяни Мільчук про історію заказника «Візирка» та родину Добровольських, яка зробила свій внесок у розвиток Криворіжжя.

А серед найоригінальніших вебінарів учасники Тижня відзначили книжковий клуб, гру в шахи та арттерапію «Очманілі ручки», яку провела Світлана Совпенко, фахівчиня з навчання персоналу підприємства. Це про рукоділля, яке надихає творчістю та дозволяє відволіктися від проблем буденності. Що ще раз доводить, що на наших підприємствах працює багато творчих та талановитих людей, які можуть поділитися своїми захопленнями та надихнути на творчість інших.

В офлайн форматі на Тижні знань проходили медичні тренінги. Один з них, про мінну безпеку та надання першої допомоги при невідкладних станах, провів бойовий медик Віталій Дарчик. А цикл тренувань «Організація само- та взаємодопомоги», взагалі проводиться на підприємстві кожного тижня, щоб працівники знали, як правильно допомагати постраждалим на місці пригоди до прибуття кваліфікованих рятівників, а також, як допомагати при укусах тварин та комах, судомах, як діяти при інсультах або інфарктах тощо. В рамках Тижня знань цей курс проводила завідувачка здоровпунктів ПП «Стіл Сервіс» Олександра Мороз.

«Все це потрібні навички, які допоможуть у житті, у роботі, тому я і прийшла на цей тренінг. Також я б із задоволенням ще відвідала б заняття з Еxcel, Word, а також англійської мови», – сказала Олеся Мельник, машиністка насосних установок технологічного цеху.

«Свого часу я «проходив» цивільний захист, навчався надавати долікарську  допомогу, але, щоб добре вміти це робити, треба практикуватися, – сказав Олексій Саприкін, старший майстер електрокустового цеху. – Тому дуже важливо, що такі тренінги організовані на нашому підприємстві. В цілому ж усі теми Тижня знань цікаві, от тільки не на всіх була можливість побувати, ми ж не завжди за комп’ютером». 

«Усі вебінари Тижня знань записані, їх можна переглянути у зручний час, – зазначила Олена Шимонович. – Знайти їх можна за посиланням

https://arcelormittal-my.sharepoint.com/:f:/p/yelena_shymonovich/EtOqr4Mw-uFMoLS-_mCR90EBEkZ5DKT7kJ5Y7iaWzbiMww?e=Wb9rct

Традиційно, і цей рік не став винятком, найближчим часом ми визначимо найактивніших учасників Тижня знань. З ними зв’яжуться координатори для вручення призів. Сподіваємось, що нові знання, які отримали учасники, стануть поштовхом для їхнього подальшого розвитку та самовдосконалення, а отримати нові враження та набути нових навичок та знань знову буде можливість на нашому Тижні знань у 2026 році».