Категорії
Новини

Не пробуриш – не добудеш

Той, хто коли-небудь робив ремонти житла і свердлив отвори у стінах чи підлозі, знає, яке важливе значення у цій справі має потужний і надійний перфоратор. А якщо треба бурити свердловини глибиною 50 метрів у твердих породах? Напевно знадобиться якийсь суперперфоратор, або ж принаймні буровий верстат. Саме такий верстат, надійний та потужний, минулого року отримали працівники рудоуправління гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Промисловий видобуток залізної руди неможливе без бурових робіт. У пробурені свердловини закладається вибухівка, проводяться вибухи, а вже потім до роботи стають екскаватори та великовантажні самоскиди. Тож буровий верстат це незамінне устаткування гірників. Працює він за принципом перфоратора, поєднуючи обертові рухи з ударними. Лише так можна здолати міцні гірські породи.

«Це верстат відомої шведської компанії Epiroc, – розповідає начальник дільниці з бурових робіт у кар’єрі 2-біс Дмитро Охінченко. – До речі, у нас вже другий верстат цієї фірми. Обидва показали себе якнайкраще. Верстат має потужний дизельний двигун 380 кінських сил, що дозволяє без проблем переміщатися кар’єрами на гусеничному ходу та бурити свердловини глибиною до 55 метрів під різними кутами (до 45 градусів) у породах різної твердості, серед яких і магнетитові руди, і скельні породи. Верстат вже встиг попрацювати в обох наших кар’єрах і показав себе якнайкраще. Це верстат контурного буріння, використання якого запобігає обвалам стінок кар’єрів».

Керування роботою верстата максимально автоматизоване. Всі необхідні параметри щодо його руху та бурових робіт машиніст має змогу побачити на моніторі у кабіні. До речі, кабіна має міцну посилену конструкцію та решітку-козирок для захисту машиніста. Для запобігання нещасним випадкам на устаткуванні встановлено відеокамеру, яка забезпечує видимість у так званій сліпій зоні. Зображення з камери виводиться на окремий монітор у кабіні, тож водій бачить навколо на всі 360 градусів і повністю контролює ситуацію. Взагалі у верстаті реалізовано багато безпекових ідей.

«Система керування верстатом передбачає автоматичне зупинення роботи у випадку, якщо параметри вийдуть за допустимі межі, і це загрожуватиме життю й здоров’ю людей, – пояснює начальник рудоуправління ГД Олег Кравченко. – Верстат не розпочне бурові роботи, поки не буде позиціонований відповідно до всіх вимог. Виробниками створені комфортні й безпечні умови роботи для машиніста: кабіна має добру шумоізоляцію, обладнана кондиціонером та системою підігріву, а також – антивібраційним кріслом на пневмоподушці з можливістю налаштувати крісло індивідуально під будь-яку людину».

І ще одне «ноу-хау» – безпосередньо на сходинках перед дверцятами кабіни встановлено автоматичні щітки для чищення взуття! Оце так сервіс! Тож у новому верстаті реалізовано все, що потрібно: безпека, потужність, надійність, якість роботи, зручність та комфорт для людей. Все і навіть більше.

Категорії
Новини

Електрогриль для снігу

На залізничній станції «Східна» «АрселорМіттал Кривий Ріг» встановлено дві шафи електрообігріву стрілочних переводів.

Ви вірите в магію? Нещодавно разом з працівниками залізничного цеху – старшим майстром Олександром Залізьким та бригадиром електромонтерів Сергієм Бурцевим я потрапив в район парку приймання вантажів станції «Східна». Її ще називають воротами нашого підприємства. Сюди заходять состави з коксом, феросплавами, вугільним концентратом, окотишами та іншими матеріалами, необхідними для роботи цехів, а виходить наша продукція, що прямує до покупців. Саме у цьому місці рейки перегону з «Укрзалізниці» завершуються, і починаються станційні колії «АрселорМіттал Кривий Ріг». І коли бачиш, як дві колії перетворюються на 15, а потім 15 вже на 28, то мимоволі згадуєш про магію. Як один і той же состав може потрапити на кілька різних колій, це ж не авто? І цим магічним засобом слугують стрілочні переводи.

«Оце перо переводу, а оце – рамкова рейка, – пояснює Олександр Залізький. – Пера рухаються, що дозволяє переспрямовувати рух потягів з колії на колію. А керує цим процесом СЦБ (комплекс електромеханічних пристроїв «сигналізація, централізація, блокування» – автор). Ці пристрої обслуговує служба СЦБ. Один з найскладніших моментів для руху залізничних потягів у таких місцях – це коли випадає сніг, тобто саме зараз. Коли сніг забивається між пером та рамковою рейкою, і його звідтіля своєчасно не вичистили, то можуть не замкнутися контакти, стрілка не переведеться, і состав не зможе поїхати у потрібному напрямку або взагалі зійде з рейок. Металурги не отримають вчасно те, що їм потрібно, доведеться ремонтувати техніку та колії, але головне – це небезпека для машиніста, його помічника та людей, що можуть працювати поблизу. Для стовідсоткового видалення снігу у нас є електрообігрів стрілочних переводів».

Олександр показав дві новеньких електричних шафи. Сергій Бурцев відчинив дверцята однієї з них і провів демонстрацію роботи обладнання, увімкнувши обігрів на двох стрілочних переводах. У двох місцях колії легенько запарувало. Це розтають залишки снігу.

«Система складається з шаф обігріву, оце вони і є, та нагрівальних елементів, – розповідає Сергій Бурцев. – Шафи містять перетворювачі, які трифазний струм 380 В з глухозаземленою нейтраллю перетворюють на трифазний струм на 220 В з ізольованою нейтраллю, який подається на нагрівальні елементи, які й гріють рейки до температури танення снігу. Ми обслуговуємо це електроустаткування. Старі шафи працювали ще з 90-х років. Вони й зразу були не надто зручними в обслуговуванні та не зовсім безпечними, а з роками устаткування ще й зносилося, зпрацювалося. А нові зроблені по розуму, як то кажуть. Захисти спрацьовують швидше й надійніше. Обслуговувати стало легше та безпечніше, що особливо важливо зараз, коли людей не надто багато».

Детальніше про переваги нових шаф електрообігріву розповів електрик ЗЦ-3 Андрій Безпалий: «Простота обслуговування устаткування – це перевага. А головна перевага – це все ж таки безпека. Нові шафи мають захист від струмів витікання, що убезпечує людей від ураження струмом. Встановлено індивідуальний захист на кожну стрілку. Доступ до струмопровідних частин відсутній на сто відсотків. Всі дверцята шаф обладнано замикаючими пристроями для запобігання несанкціонованого доступу сторонніх осіб, а комутаційні  апарати пристосовані для встановлення блокувальних пристроїв відповідно до системи LOTO.   Захисти спрацьовують миттєво, вимикаючи устаткування. Вимикачі розташовані зручно, візуально легко визначити який з них увімкнено, а який вимкнено, на якому спрацював захист. Шафи мають власні розетки, і наші працівники можуть під’єднати електроінструменти, необхідні для ремонтів, тут же, а це і зручність і безпека одночасно. А ще нові шафи мають прилади обліку, що дають змогу контролювати енерговитрати».

Нові шафи електрообігріву були встановлені у рамках «Програми комплексних заходів, спрямованих на покращення умов праці, попередження виробничого травматизму, професійних захворювань в підрозділах ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Категорії
Новини

Коучинг – про змінну мислення

У грудні минулого року стартувало навчання сучасних практик з безпеки праці для керівників прокатного департаменту та прокатних цехів. (за посиланням Питань нема? Питання є! | Газета Металург онлайн ). Наступним етапом стали практичні заняття з коучингу в сфері охорони праці, які пройшли безпосередньо в цехах.

Коучинг – це метод досягнення цілі, при якому людина знаходить способи досягнення самотужки, але за допомогою діалогу зі спеціалістом-коучем. Ціль – безпечна праця з нульовим травматизмом. Так от керівники прокатного департаменту, начальники цехів та їх заступники, старші майстри мають стати коучами для працівників цехів при виконанні повсякденних робіт (рутин). І цьому їх навчають коучі Європейського співтовариства з охорони праці (ESOSH).

І ось базові теоретичні знання коучинга для першої рутини «Взаємодія на виробничому майданчику» викладені, для проходження практики учасники об’єдналисяу групи, і  ми разом з першою групою прямуємо в сортопрокатний цех № 2 на дрібносортний стан ДС 250-4. Саме тут виготовляють основну продукцію підприємства – арматурний і круглий прокат у прутках та арматуру у шпулерних бунтах, яка наразі користується особливим попитом у будівництві. У першій групі разом з іншими – директор прокатного департаменту Олександр Ткаленко та начальник СПЦ-2 Павло Веселков. Перший пункт – провідкова майстерня, де ремонтують та збирають привалкову арматуру, яка утримує розкат на стані під час прокатки. Слюсар Дмитро Ковальов збирає привалкову арматуру. На прикладі діалогу з ним керівникам департаменту було продемонстровано, як працює коучинг.

Прокоментувати момент погодився керівник групи коучинг-програми ESOSH Сергій Чеботарьов: «Цей коучинговий інструмент «Взаємодія на виробничому майданчику» має методологію шести кроків. Спочатку протягом 5-7 хвилин ми спостерігали за роботою Дмитра, визначилися, що він робить правильно, безпечно, а що ні. Помилки не були критичними, бо якщо порушення критичні, небезпеки мають серйозні загрози, то роботу треба зупиняти миттєво, а вже потім починати діалог, але це не цей випадок. Наступний крок – позитивний підхід. Треба працівника щиро похвалити за те, що він робить правильно, потиснути руку. Так виникає довіра – запорука продуктивного діалогу. А далі – сам діалог. Треба розпитати, як працюється, яку роботу виконує працівник, які ризики є у роботі. Наступне – залучення: розпитати, як, на думку працівника можна зробити працю безпечнішою прямо зараз, або протягом найближчих днів. І на завершення обов’язково подякувати людині за її роботу. Оце ми сьогодні й продемонстрували Вашим керівникам. Далі ми подивимося, як вони це засвоїли, що можна покращити, як позбутися недоліків у спілкуванні? Але справжня майстерність досягається лише шляхом постійної практики».

Сергій Чеботарьов розповів, що таку практику спілкування між керівниками і підлеглими, спілкування на рівних, він засвоїв під час відряджень до зарубіжних підприємств, і там це є нормою, породжує довіру і дає результати. Тож побажаємо нашим керівникам-прокатникам засвоєння нових теоретичних знань, успішного проходження практики та позитивних результатів у застосуванні коучингу на практиці в колективах підприємства.  

Категорії
Новини

Профілактика катастроф

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» пройшов триденний тренінг з «Process Safety Management» (PSM). Це потужна система керування безпекою виробничих процесів, яка спрямована на запобігання техногенним аваріям. Вона чудово зарекомендувала себе у світі, зокрема, на провідних нафтогазових підприємствах. Віднині вона буде впроваджуватися і у нас.

Відкриваючи тренінг, заступник генерального директора з охорони праці та промислової безпеки Євгеній Шидловський зазначив, що PSM стане фундаментом стійкої, безпечної та керованої роботи підприємства, основою попередження потенційних катастрофічних подій, таких як вибухи, пожежі, руйнування устаткування тощо. А система працюватиме ефективно, якщо її розумітимуть не лише фахівці з безпеки праці, а й лінійні керівники, технічні служби та керівництво.

Про тренінг нам розповів менеджер з культури охорони праці та координації «Process Safety Management» департаменту з охорони праці та промислової безпеки Олексій Можако: «Не буду займатися популізмом, скажу так, як є – система для нас нова і складна, впровадити її буде непросто, але ми маємо це зробити, бо керування безпекою технологічних процесів допоможе запобігти катастрофі з серйозними наслідками. Все нове й складне на початку у більшості людей викликає внутрішній спротив, і це природно. Тож мені було дуже цікаво й приємно спостерігати, як протягом цих трьох днів змінювалося ставлення учасників (заступників начальників цехів, представників інжинірингу, охорони праці) з обережного й настороженого першого дня до гарячих дискусій дня третього й зізнань, що система корисна, хоча розібратися буде нелегко, але ж легкого шляху ніхто не обіцяв».

Тренінг видався дуже динамічним, було багато запитань, а це значить, що байдужих не було. Тренер намагався максимально залучити учасників. Вони малювали схеми на дошці, вирішували практичні задачі, багато дискутували.

«Всі були активними, – повідомив він. Запам’яталися цікавими запитаннями та ідеями Олександр Лук’янов з відділення безперервного розливання сталі конвертерного цеху, Олександр Айдінян з коксохімічного виробництва, Олександр Григор’єв з прокатного департаменту, представники інжинірингу, агломераційного виробництва, гірничого департаменту, інших підрозділів, перепрошую, якщо кого не назвав. Всі були зацікавленими. Учасників розділили на команди, і зараз вони виконують практичне завдання, розраховане на два тижні, кожна на обраному устаткуванні: вивчають процеси й ризики, потім їх проаналізують за допомогою спеціальних інструментів, і запропонують заходи з усунення або зменшення цих ризиків. Ті, хто вдало захистить свої проєкти, отримають відповідні сертифікати. А далі почнеться робота з впровадження PSM на всіх активах підприємства. Всього їх визначено 24. Це дві доменні печі, коксові батареї №№ 3,4 та 5,6, три конвертери і так по всьому підприємству».

Якщо спрощено, то впровадження системи відбуватиметься наступним чином: першочергова дія – це збір та актуалізація всієї інформації, яка пов’язана з безпекою технологічних процесів. Це дуже складна робота, в процесі якої буде залучено багато спеціалістів з різних підрозділів нашого підприємства. А далі – інтегрування вимог PSM в усі процеси підприємства. Для кожного активу визначатимуться ризики та критичне обладнання щодо безпеки. Це величезний обсяг досліджень. Потім недоліки проаналізуються за допомогою спеціальних інструментів, щоб визначитися із заходами їх усунення або мінімізації. Ну й залишиться впровадити ці заходи. Це складна робота на роки, і учасникам тренінгу разом з колегами доведеться її зробити, щоб максимально убезпечити виробничі процеси, щоб зберегти людські життя.  

Категорії
Новини

З крана – все як на долоні

Ефективне рішення на дільниці виготовлення вогнетривких сумішей ремонтного виробництва «АрселорМіттал Кривий Ріг» дозволило позбутися небезпек у зоні роботи вантажопідйомних механізмів.

Ця дільниця РВ центрального департаменту з утримання та ремонтів виготовляє суміш, якою футерують сталерозливальні ковші конвертерного цеху, щоб захистити їх від шалено високої температури розплавленої сталі. Суміш складається з глини та кварциту з додаванням води. Її виготовляють за допомогою спеціальної установки. А ще виробництво суміші неможливе без електромостового крана.

«Наш кран розвантажує глину та кварцити, подає їх на установку, а потім переміщує та відвантажує конвертерникам готову продукцію, тобто вогнетривку суміш, – пояснює майстер дільниці Олександр Аніков. – Його вантажність досягає 10 тонн, але по факту кран транспортує до 6,5 тонн. Хоча й цього достатньо, щоб створити смертельну небезпеку для людей, що знаходяться у небезпечній зоні роботи крана. Роботою установки керують технологи, які також виконують стропальні роботи з закріплення вантажів. Машиністи кранів строго контролюють, щоб технолог не опинився у зонах смертельного ризику під час транспортування вантажів. Раніше у зоні роботи крана були території, які машиніст не міг бачити згори (сліпі зони – автор). І це була проблема».

Коли на дільницю замовляли новий підйомний кран, то керівництво дільниці разом з фахівцями з охорони праці проаналізували небезпеки, і придумали, як позбавитися сліпих зон, щоб машиністи кранів  могли бачити весь підкрановий простір. Разом з новим краном замовили просту й ефективну систему відеоогляду. Камеру встановили на конструкції крана, саме там, звідки все видно, а у кабіну машиніста додали монітор, на який надходить зображення з камери. Машиністка крана Софія Баранович працює у відділенні 7 років. Вона оцінила можливості відеосистеми.

«При виконанні робіт на старому крані були моменти, коли ти просто втрачаєш колегу-стропальника з поля зору, – згадує Софія. – Ситуації не з приємних, я вам скажу, хвилююча. Адже якщо продовжити рух крана, переміщення вантажу, або навіть грейфера (робочого органу крана), то це може створити смертельну небезпеку для колеги внизу, якого не бачиш. З новим краном простіше. Ось бачити, на моніторі все як на долоні, з висоти польоту. Якщо я бачу, що колега у небезпечній зоні, то зупиняю кран і подаю звуковий сигнал. Рух не починаю, поки він не залишить небезпечне місце. Працювати стало спокійніше і безпечніше».

Взагалі, дільниця справила позитивне враження: чистенько, грейфери, сировина в тюках, тара для відвантаження готової суміші – все рядочками.  А кварцит у ямах для зберігання – як рожеві хвильки у зменшеному масштабі. На підлозі нічого зайвого, маршрути пересування вільні, а значить ризики впасти з висоти власного зросту, найпоширеніші на підприємстві, мінімізовані. Це результати сумісної роботи працівників дільниці і відділу ЦДУР та КХВ департаменту з охорони праці та промислової безпеки. «Я не дуже давно працюю з цією дільницею, – говорить провідний інженер з охорони праці Євген Тарасов. – І взаємодіяти з ними дуже приємно. Керівництво дільниці на чолі з Павлом Лібом дбає про безпеку працівників, за що їм щира подяка. Тож робимо все від нас залежне, щоб допомагати їм зробити умови ще безпечнішими».    

Категорії
Новини

Крутий гайкокрут

Підрядна організація, яка виконує великий обсяг робіт для рудозбагачувальної фабрики № 2 гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг», придбала сучасне устаткування для безпечнішого та якіснішого виконання однієї зі своїх основних виробничих операцій.

Перед збагаченням залізної руди на рудозбагачувальних фабриках, її подрібнюють у кульових млинах. Як розповів начальник РЗФ-2 Сергій Гіль, на фабриці одночасно задіяно 20 млинів. Це гігантські сталеві циліндри діаметром 4,5 метри та довжиною деякі 5 м, а інші  навіть 6 м. У кожен з них завантажується 120-140 тонн сталевих куль діаметром до 120 мм кожна. Млин крутиться, кулі подрібнюють руду. А щоб стінки млина не розбилися зсередини, їх футерують захисними бронями, які прикріплюють за допомогою болтових з’єднань. Броні також зношуються, тому потребують заміни. Міняють броні підрядники з «Криворізького гірничо-металургійного консорціуму (КГМК)».

«Заміну броней ми виконуємо на спеціальних стендах, – розповідає заступник керівника виробничого департаменту КГМК Володимир Нікітін. – Для футерування барабана млина використовується 240 броней і ще 92 броні для торцевих стінок. Тож для заміни нашим працівникам доводиться спочатку розкрутити 332 болтових з’єднання, а потім знов їх закрутити для встановлення нових броней. Це непросто, адже за виробничими умовами затиснути кожну гайку треба з силою 3125 Ньютонів на метр. Якими б дужими не були наші хлопці, але за допомогою лише ключа це жодному не під силу. Тож раніше застосовували або ключ та кувалду, або неповороткий та габаритний механізм-гайкокрут вагою більш ніж пів тонни, застосування якого не було безпечним на сто відсотків. Та й удари кувалдою могли призвести до відскоку уламків заліза, або промахів з усіма неприємними наслідками».

За словами бригадира з ремонту млинів КГМК Петра Кузнєцова, відкрутити більш ніж 300 гайок діаметром 65 мм, та ще й затиснутих з величезною силою було дуже складним завданням. Керівництво КГМК ухвалило рішення придбати сучасний гайкокрут вартістю близько півмільйона гривень.

«Для роботи старого гайкокрута треба було 4-5 працівників, – говорить бригадир Кузнєцов. – При цьому застосовувалися електромостові крани, що додавало ризиків. Нещодавно ми отримали новий гайкокрут, і стало значно безпечніше. Не скажу, що зараз замінити броні – це легко, але переваги ми вже відчули. Інструмент важить всього 14 кг, а це не пів тонни. Це електричний інструмент, для роботи з яким достатньо двох працівників і не потрібно жодних вантажопідйомних механізмів. Зусилля з яким закручуються гайки, виставляються заздалегідь. А затяжки болтових з’єднань з заданою силою виключають додаткові роботи у процесі експлуатації млина, які доводилося виконувати раніше, наприклад докручування недостатньо закручених гайок. Тобто наша робота стала простішою, швидшою, якіснішою, а головне – безпечнішою».

Новий гайкокрут було придбано за ініціативи директора КГМК Валерія Греська. Тут же, на майданчику для ремонту млинів встановлено інформаційні дошки, на яких наочно показаний алгоритм роботи з інструментом, зазначені ризики та способи, за допомогою яких можна запобігти травмуванню. Перед застосуванням нового пристрою всі, хто зараз з ним працюють, пройшли навчання, яке провели представники компанії-виробника гайкокрута. А якщо щось і забулося, можна зробити два кроки до дошки, подивитися і згадати. А виготовила інструмент знана у цій галузі німецька компанія, точніше її польський підрозділ.

«Я як керівник цеху відповідаю не лише за безпеку власного персоналу, а ще й за безпеку підрядників, які у нас працюють. Тож відповідальних підрядників, які виконують вимоги з ОП та вкладають кошти й зусилля у безпеку людей, ми надзвичайно  цінуємо, бо життя й здоров’я людей безцінне. І немає різниці – це наш персонал чи працівники підрядної організації », – підсумував Сергій Гіль.