Відеоендoскоп ADL TTS-NP6.0 NW, придбаний для роботи фахівців відділу неруйнівного контролю, діагностики та налагодження устаткування, допоможе здійснювати візуально-оптичний контроль промислового обладнання, а саме його проблемних та важкодоступних місць.
Найчастіше промисловий ендоскоп використовують на металургійному виробництві нашого підприємства. Відеоендоскоп складається з камери, зонду та дисплею і нагадує медичний прилад – ендоскоп для гастроскопії. От тільки зонду у нашому випадку доводиться, наприклад, зазирати у нутрощі кранових балок, проникати всередину холодильних плит доменних печей та редукторів розливальних машин.
«Це вже другий такий прилад, який ми отримали на озброєння, – розповідає механік відділу неруйнівного контролю, діагностики та налагодження устаткування Роман Майчук. – На запит цехів ми виконуємо внутрішній огляд важкодоступних місць, щоб фактично позбавити інших працівників зайвої роботи. Адже після нашої ендоскопії можна побачити, у якому стані перебуває, наприклад, та чи інша ділянка труби, чи є в ній окалини, шлакові включення, наскільки вона кородована. Варто її повністю замінити або краще відремонтувати? Крім цього, ми можемо побачити внутрішній стан зварних швів: пори, провари, тріщини. Все це за допомогою зонду з камерою ми фотографуємо чи знімаємо відео, і вже сформований звіт передаємо фахівцям цеху-замовника. Відеоендоскоп легкий у керуванні, а його розміри та мобільність дозволяють нам здійснювати візуально-оптичний контроль практично у будь-якому цеху нашого підприємства».
13 грудня 2023 року у районі Водяного Донецької області у бою з російськими окупантами загинув солдат Дмитро Токарський. До призову на військову службу під час мобілізації 25 серпня 2023 року Дмитро працював підручним сталевара конвертерного цеху «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Старший майстер основної виробничої дільниці конверторів Андрій Балуєв працював разом з Дмитром Токарським близько 15-ти років. За словами Андрія, Дмитро завжди дуже сумлінно й відповідально ставився до виробничих обов’язків.
«Дмитро був одним з найкращих за своєю спеціальністю у цеху, – згадує Андрій. – Тому саме він нерідко ставав наставником для молодих працівників, які влаштовувалися на роботу. Дмитро легко й невимушено встановлював спільну мову зі стажерами, та й не тільки з ними. Завдяки доброзичливості та неабиякому почуттю гумору він був душею компанії, з багатьма колегами не лише контактував по роботі, а й товаришував у повсякденному житті. Дмитро завжди був на позитиві та заряджав позитивом усіх навколо. Світла була людина. Звістка про його загибель стала неймовірним шоком для нас. Гірка, страшна, непоправна втрата для цеху».
У Дмитра Токарського залишились дружина Ірина і дві неповнолітні доньки – Аліна та Анастасія.
Щиро сумуємо з приводу загибелі захисника України, висловлюємо співчуття його рідним, друзям та колегам.
З 1 січня 2024 року набув чинності новий договір з добровільного медичного страхування, страхування від нещасних випадків та страхування здоров‘я на випадок хворобиміж ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та СК «Країна».
Бюджет на нове медичне страхування складає 14,5 млн грн. За умовами нового договору проводити лікування та обстеження за ці кошти зможуть працівники «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Стіл Сервісу», Ливарно-механічного заводу, «Стівідорної компанії Нікмет-Термінал» та «АрселорМіттал Берислав».
При настанні страхового випадку максимальна сума на лікування або обстеження на кожного працівника за рік становить 100 тисяч гривень.
Основні опції медичного страхування – стаціонарна, поліклінічна та швидка допомоги, денний стаціонар, обстеження, забезпечення медикаментами та витратними матеріалами для лікування.
Крім основних опцій існує понад 20 додаткових програм медичного страхування. Серед них лікування онкологічних захворювань, проведення операцій на коронарних судинах, забезпечення металоконструкціями та виробами медичного призначення, медичними пристроями та інструментами при проведенні операцій. Крім того, кошти спрямовуються на лікування глаукоми, катаракти, відшаровування сітківки ока, аневризм головного мозку та інше.
Договір на 2024 рік також покриває випадки, пов’язані з воєнними діями, а саме: усім застрахованим працівникам, у тому числі мобілізованим, покриваються медичні витрати на лікування у разі травм чи поранення внаслідок бойових дій, самооборони, від вибуху мін, гранат, снарядів, ракет чи інших боєприпасів, а також руйнувань будівель та інших споруд.
Довідка
З програми медстрахування працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг»:
При встановленні інвалідності 1, 2 і 3 групи (в т.ч. зміна групи інвалідності на групу з більшою втратою працездатності) за захворюванням (крім професійного) або в результаті побутового нещасного випадку;
I група – 50 тис. грн.
II група – 20 тис. грн.
III група – 10 тис. грн.
Виплати здійснюються в рамках страхової суми.
У разі нещасного випадку (побутового), який привів до смерті, одноразова допомога родичам складе 100 тис. грн.
Якщо стався нещасний випадок на виробництві (виробнича травма), страхова компанія узгоджує екстрену госпіталізацію потерпілого, покриває витрати на його обстеження і лікування.
Постраждалому надається екстрена допомога та проводиться потрібне операційне втручання.
Увага! При настанні страхового випадку негайно, але не пізніше 72 годин з моменту появи скарг або звернення за медичною допомогою при погіршенні стану здоров’я/ діагностики/ самостійного придбання медичних препаратів за призначенням лікаря, зателефонуйте у безкоштовний інфоцентр СК «Країна»:
зі стаціонарних телефонів 0 800 500 467;
з мобільного 890;
Детальніше про умови страхування:
на внутрішньому порталі підприємства в розділі «Медичне страхування» (повний шлях, якщо не активне посилання: Головна АМКР – Департамент з персоналу – Медичне страхування (через пошук на сторінці)
«АрселорМіттал Кривий Ріг» привітав новорічними подарунками дітей, батьки яких захищають підприємство від пожеж та надзвичайних ситуацій у складі 4-го Державного пожежно-рятувального загону.
«4-й ДПРЗ – надважлива складова нашої системи промислової безпеки, – говорить заступник директора департаменту (промислова безпека) департамент з ОП та ПБ підприємства Сергій Мельник. – Ми цінуємо їхню цілодобову працю з захисту людей і обладнання, професіоналізм, відвагу та мужність, сумлінне ставлення до роботи та оперативне реагування під час ліквідації пожеж. Ми – одна команда, тож логічно, що їхні дітки отримали подарунки від нас».
Заступник начальника 4 ДПРЗ Тарас Пинило від рятувальників та їхніх родинщиро подякував «АрселорМіттал Кривий Ріг» за солодке привітання, а також за допомогу, що надає підприємство загонові.
«З початку війни нас переведено на посилений режим служби, – повідомив Тарас. – Ми декілька разів допомагали місту ліквідовувати наслідки російських обстрілів. В нашій роботі дуже допомагають техніка, устаткування, засоби індивідуального захисту, які ми отримали від підприємства. Розуміємо, що вам зараз нелегко виживати. Дякуємо за таке серйозне ставлення до нашої роботи, безпеки! Стараємося віддячувати тим же. І ще раз дякую за святковий настрій для наших діточок!»
Хлопцю назавжди залишиться 23 роки. Життя Данила Козлова обірвалося під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Водяне на Донеччині.
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Данило Козлов працював електромонтером у доменному цеху № 1. Свою роботу він виконував на дільниці з ремонту перетворювальної техніки, яка є одною із важливих у цеху, адже там електрична енергія перетворюється з одного виду на інший, потрібний для живлення сучасних металургійних агрегатів.
«Данило був справжнім фахівцем у своїй справі, він працював ефективно та безпечно, – говорить Євген Віноградов, заступник начальника доменного цеху № 1 з електрообладнання. – У нашому цеху відбувалось його професійне становлення . Сюди Данило влаштувався після навчання у Гірничо-електромеханічному фаховому коледжі Криворізького національного університета. Талановитий хлопець одразу звернув на себе увагу і керівництва цеху, і колег. Після строкової служби в ЗСУ Данило знову повернувся до ДЦ-1. Добрий, завжди позитивний, готовий допомогти іншим – таким ми назавжди запам’ятаємо Данила Козлова».
Підприємство висловлює щирі співчуття родині захисника. Вічна пам’ять і слава українському воїну!
28 грудня виповнюється 55 років передноворічному імениннику– ремонтно-механічному цеху N 2 Ливарно-механічного заводу.
У далекому 1968 році для тоді ще «Криворіжсталі» цех став справжнім подарунком під ялинку. Адже активний розвиток заводу вимагав постійного збільшення обсягів виробництва запчастин та швидкого та якісного виконання ремонтів агрегатів та устаткування металургійного і гірничо-збагачувального виробництв. РМЦ-2 одразу взяв високу планку, заявивши про себе, як про ремонтний комплекс з високим рівнем технологій та механізації виробництва.
«Коли говорять про наш цех, то майже кожного разу звучить слово «унікальний», – говорить начальник РМЦ-2 Олександр Тюрін. – Я вважаю, що це справедливо. По-перше, нас відрізняє від інших цехів кількість устаткування. Тільки підлогового обладнання у нас 200 одиниць, яке розташоване на 26 тисячах квадратних метрів виробничої будівлі цеху. Фактично у нас присутня уся механічна обробка, яка є у сучасному машинобудуванні, всі її види. І саме у нас працює унікальне обладнання, як, наприклад, фрезерний верстат з ЧПУ VESTA, обладнання для термообробки токами високої частоти, пласко-шліфувальний верстат SG80300SD, вертикальний фрезерний оброблювальний центр SELICA SMV-1200 A, токарно-фрезерувальний центр SAMSUNG. Та й ширшого спектра ремонтних професій, ніж представлені у нас, напевне, й не відшукаєш на заводі. У нас працюють зуборізальники, шліфувальники , фрезерувальники, токарі, термісти, розмітники, кранівники, слюсарі-ремонтники. Цей перелік можна ще продовжувати та продовжувати. І, що найцінніше, усі наші 275 працівників – професіонали».
3D-око розмітниці та металеві викройки
Бригадирка розмітників Людмила Жарікова працює в цеху вже 37 років. Вона прийшла до РМЦ-2 юним дівчиськом з палкими очима, про все хотіла дізнатися, все вивчити та спробувати зробити кращим. Роки додали досвіду, але ще й досі поряд з нею відчувається якась особлива тепла енергія, яка охоплює все і всіх навколо.
«Розмітник – це той самий кравець, але по металу. Від нашої майстерності залежить, наскільки точно і легко потім працюватиметься із заготовкою верстатникам, які її оброблятимуть, – говорить бригадир розмітників Людмила Жарікова. – І розуміючи це, я не залишаю собі права на помилку. Я дуже люблю свою роботу, адже вона настільки різноманітна і цікава, що про нудьгу не йде мови взагалі. Щоразу кожне замовлення – це новий виклик. Я вважаю, аби стати профі у моїй справі треба мати природний хист і… 3D-око. У заготовці ти маєш побачити майбутню деталь ще до того, як візьмешся її розмічати. І це так цікаво!»
Бригадир розмітників Людмила Жарікова
Попри складні часи цех працює, встояв. Працівники цеху є серед захисників країни. На жаль, двоє хлопців РМЦ-2 загинули в боях. Віталій Яковлєв та Євген Ткаченко. Веселі, відкриті, вони назавжди залишаться частиною колективу.
За 55 років фахівці РМЦ № 2 освоїли та розробили власні унікальні методи та технології відновлення деталей: наплавлення різними матеріалами, плазмово-порошкове облицювання, термозміцнення. Наразі основна продукція цеху – станини клітей та ножиці для прокатних станів, роликові конвеєри, шестерні і ходові колеса, ножі гарячого різання, запасні частини для агломераційних та доменного цехів, конусні броні, станіни, ексцентріки і інші комплектуючи дробілок ГД. Можливості цеху вражали як на початку його створення, так і зараз. На його обладнанні можна обробляти деталі діаметром до 5 м, вагою до 100 тонн та довжиною до 16 метрів. Але жодне навіть найсучасніше обладнання нічого не варте без вмілих рук та світлих голів, говорять в цеху.
Унікальність на кожному кроці
Говорять, що перше враження від побаченого завжди важливе. Відчуття простору, розмаху майже 20 років тому охопило токаря Євгена Жмура, коли він переступив поріг цеху. «Моїми першими словами тоді були «Ого, вау!» Це місце поєднало в собі мої захоплення усім, що рухається, обертається, розбирається та збирається, – розповідає токар Євген Жмур. – Зараз я працюю на трьох розточних верстатах. І кожен з них – зі своїм характером. Довелося вчитися їх приборкувати. Але зараз ми разом з ними здатні творити справжні дива. Ось, наприклад, я обробляю стрілу кар’єрного екскаватора довжиною у 14 метрів. В якому ще цеху це можливо? У нас міцний колектив, якому на ювілей я хочу побажати подальшого розвитку, необмежних перспектив та руху вперед. У нас же в цеху все рухається у єдиному напрямку – назустріч Перемозі».
Токар Євген Жмур
Страх висоти лікується на крані
21 рік тому Уляну Мирончук до РМЦ-2 за руку привів майстер училища, де вона вчилася на машиніста крана. «Беріть, гарна дівчинка», – сказав він тоді. От тільки у цієї дівчинки був страх висоти, адже вчитися на кранівницю вона пішла лише за суворим наказом бабусі, яка колись працювала на заводі і вважала, що лише завод може дати стабільність та впевненість у собі.
Машиністка крана Уляна Мирончук
«Я тоді страшенно злякалася, – розповідає машиністка крана Уляна Мирончук. – Цех великий, обладнання багато, чимало людей працює знизу, а розміри деталей та заготовок, які ти маєш перевозити краном, взагалі мені здалися гігантськими. Зібрала тоді свою волю в кулак і почала працювати. Зараз працюю на кранах вантажопідйомністю від 5 до 50 тонн. Ми розвантажуємо машини, які привозять деталі та вузли до цеху, встановлюємо їх на верстати, а часто ці деталі потрібно розвернути, перевернути, швидко перемістити в інше місце. І головне – це потрібно зробити безпечно для усіх працівників, які знаходяться в цеху. Напруга ще та, відповідальність шалена. Але я вдячна цеху за усе. Він вилікував мене від страху висоти та допоміг зустріти кохання мого життя – мого чоловіка Юрія, він працює в цеху зубошліфувальником».
Зараз чоловік Уляни Юрій в ЗСУ. Коли захисник буває у відпустці, то одразу приходить до колег. Сумує за роботою. Вже другий рік поспіль родина зустрічає Новий Рік без свого героя.
«30 грудня старшій доньці виповниться 18 років, 3 січня молодшій – 9. Юрій, на жаль, не святкуватиме разом з нами. Але в останню відпустку він встиг нарядити разом з доньками новорічну ялинку. І вона нагадуватиме нам, що наші дні та ночі захищає наша рідна людина. Сподіваюсь, що це останні свята, коли ми не разом з усією родиною, я вірю, що ми обов’язково переможемо. А цеху і своїм колегам, і усім українським родинам бажаю миру та злагоди, нових здобутків та Перемоги! Щасливого усім Нового року!»
