За програмою протидії чотирьом ризикам-кілерам, а саме – ризику стискання рухомими механізмами під час виконання робіт з ремонту спеціально рухомого складу, в депо ремонтного виробництва центрального департаменту з утримання та ремонтів придбали нові системи фіксації колісних пар. Ці системи є сучасним варіантом залізничних гальмівних башмаків.
«Привіт від друзів з Чикаго, які з 1904 року постачають залізничне обладнання. З таким башмаком точно можна йти на кілера, – усміхається майстер з ремонту металургійного устаткування РВ Віталій Ніколюк. – А якщо серйозно, питання безпеки та охорони праці у нашій роботі безперечно найголовніші. Ми ремонтуємо залізничний рухомий склад конвертерного цеху, шлаковози для доменників, спеціальні візки ЦПС тощо. І кожен ремонт починається з надійної фіксації колісних пар. Аби уникнути ризику потрапляння під них, запобігти стисканню рухомими механізмами, ми використовували металеві гальмівні башмаки. Тепер ми маємо сучасніші засоби – нові системи фіксації колісних пар, які ми ще називаємо підставками. За ініціативи департаменту охорони праці та промислової безпеки та за підтримки керівництва ремонтного виробництва ми придбали два комплекти таких підставок. Звісно, ми розуміємо, що це краплина у морі, нам би ще таких зо два десятки, але треба ж із чогось починати. Я вважаю, що початок вийшов вдалим. Дуже хочеться, аби згодом ми повністю перейшли на ці системи».
Нові системи фіксації від звичайних гальмівних башмаків відрізняє легкість у встановленні та зручність у використанні. Продуманий навіть колір системи – жовтий. Його видно здалеку, тож не помітити таку підставку практично неможливо. А помітив – уже знаєш, що тут ведуться роботи, треба бути максимально уважним. І що найбільш важливо для нас, надійність фіксації колісних пар за допомогою цих систем гарантує безпечне виконання ремонтних робіт. Закріпив і працюй безпечно!
Від початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну колекція музею історії нашого підприємства поповнилася залишками російської зброї, яку ворог спрямовував на Криворіжжя.
«Ось цей здоровезний уламок ракети наші працівники знайшли на Гданцівці, а ось ця залізна «шайба» – гільза від пушки, подалі лежать шматки від ракет Іскандер, оболонка гранати, купа гільз та інше вороже залізне сміття, – показує нові експонати музею фахівець Микола Чухрай. – Колекцію військового ворожого металобрухту ми почали збирати у музеї ще на початку війни у 2014 році. Уламки зброї привозили наші захисники зі Сходу України. Та більша частина цієї колекції, на жаль, зібрана на Криворіжжі від початку повномасштабного вторгнення, коли ворог дуже близько підійшов до нашого міста та намагався зруйнувати все, що міг дістати артилерією, «градами», «смерчами». До речі, ось цей касетний стрижень саме від «торнадо-с». Він має велику кількість гнізд для касетних бомб. Звичайно, до нас він надійшов вже без них. А подарували його музею наші працівники, які зараз захищають Україну. Серед експонатів є й спорядження російських солдатів, яке затрофеїли наші воїни».
Микола Чухрай демонструє гільзу від касетного снаряду
У майбутньому ці експонати стануть частиною експозиції, беззаперечними доказами, які своїм існуванням розповідатимуть про жахи війни, наслідки військової агресії та злочини окупантів. Також експозиція розповідатиме про мужність, героїзм наших людей, які всупереч обстрілам продовжують жити, працювати, виховувати дітей та підтримувати економіку держави.
Уламок ракети
Музей продовжує приймати «уламки війни», але (важливо!) тільки безпечні. Фахівці музею закликають не чіпати знайдені залишки зброї, адже вони можуть бути небезпечними.
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» тривають тренінги з надання домедичної допомоги при невідкладних станах.
«В мирному житті вміння рятувати є важливою навичкою, а під час війни – й поготів, тому я тут, на тренінгу», – сказала Наталя Шевчук, сепараторниця РЗФ № 2.
Наталя вже навчалася на курсах домедичної допомоги та отримала спеціальний шеврон, який засвідчує, що вона вміє надавати допомогу. Тож до неї може звернутися кожен, кому це потрібно. Але тільки-но вона дізналася, що заняття будуть проходити у них у підрозділі, вирішила знову їх відвідати, щоб вдосконалити навички, поставити запитання, дізнатися нової інформації.
«Мета цих занять – навчити працівників гірничого департаменту, агломераційних цехів надавати першу домедичну допомогу постраждалим, – говорить Юлія Ворошко, фельдшерка здоровпункту «Центрального» гірничого департаменту ПП «Стіл Сервіс». – Проводити такі тренінги ми розпочали ще до повномасштабної війни, а після 24 лютого 2022 року посилили цю роботу, адже бажаючих навчитися цьому виявилося дуже багато. Тільки впродовж минулого року тренінги з домедичної допомоги відвідали понад 1000 людей. От і зараз до нашого імпровізованого тренінг-залу завітали працівники дробильної фабрики, агломераційних цехів, рудозбагачувальних фабрик №№ 1, 2 та ремонтного цеху ГД».
На тренінгу люди навчались правильно викликати бригаду швидкої допомоги нашого підприємства, перевіряли знання «екстрених» телефонних номерів та джерел, де їх можна знайти, якщо раптом забули – наприклад, у чат-боті підприємства у Телеграм. Також вчилися правильно описувати інцидент, що стався, детально розповідати, де саме це сталося та як до цього місця краще під’їхати медикам.
Основну частину тренінгу складає навчання серцево-легеневої реанімації, допомозі при кровотечах, травмах, в тому числі й при падінні з висоти, опіках, судомах, гіпертонічних кризах, нападах невралгії тощо.
Також фельдшерка відповідала на численні запитання працівників. Питань більшало саме під час практичної частини занять, коли люди підходили до манекена й самостійно пробували робити штучне дихання та інші реанімаційні заходи.
«Це не так вже і просто, як здається на перший погляд, – ділиться враженнями від тренінгу Олександр Лазуркевич, слюсар-ремонтник дробильної фабрики. – Головне – подолати психологічний страх. Погодьтеся, звичайній людині (а не медику з чималим досвідом) важко підійти до людини без свідомості та ще й кваліфіковано допомогти їй. Я спробував це зробити на манекені та відчув, наскільки це важко. Годі й казати про живу людину. Тут потрібні систематичні тренування, тож, скоріше за все, я ще раз братиму участь у таких навчаннях».
Буквально на собі спробував рятівні маніпуляції Дмитро Хитров, провідний інженер з охорони праці. Йому довелося виконати роль постраждалого, та ще й такого, хто втратив свідомість.
«Тренуватися на манекені зручно, але зробити якісь маніпуляції на живій людині – це зовсім інша річ. Тому я зголосився допомогти, – говорить Дмитро Хитров. – Навички порятунку допомагають нашим працівникам почуватися більш впевнено у будь-яких кризових ситуаціях, які можуть виникнути у звичайному цивільному житті, на виробництві, внаслідок воєнних дій. Правильно зупинити кровотечу, накласти джгут, здійснити штучне дихання – усе це може врятувати людину протягом тих хвилин, коли на місце події вже їде бригада медиків. Наші працівники це добре розуміють, тому і бажаючих взяти участь у тренінгах завжди вистачає. А ще той хто вміє рятувати – ніколи не порушуватиме вимоги охорони праці, а буде берегти своє життя та здоров’я».
В аудиторії за всіма етапами тренінгу уважно спостерігає (а за потребою і допомагає фельдшерці) водій автомобілю швидкої допомоги Анатолій Федоров. Він входить до медичної бригади, і в разі необхідності може самостійно допомогти постраждалому.
«За кермом «швидкої» я вже вісім років, а загальний водійський стаж – 44 роки, – розповідає Анатолій Федоров. – Спочатку думав, що там складного, возити медиків. І в перше моє чергування ставлення до цього різко змінилося: мені довелося реально допомагати фельдшерам під час рятування працівника, який отримав відкритий перелом ноги. Я бачив, які маніпуляції роблять медики, як правильно і послідовно вони діють, і вчився у них. Знаєте, практика стала для мене найкращою наукою, хоча я й курси спеціальні проходив. Одного разу я самостійно допоміг своєму колезі, який серйозно травмувався: зупинив кровотечу, зафіксував ногу та доправив постраждалого до лікарні. Там одразу запитали, хто надавав допомогу, адже все було зроблено правильно. Я хочу, щоб ці тренінги відвідало якнайбільше людей, бо вміти надавати допомогу – то дуже корисна навичка – вона рятує життя!»
Олександр понад 20 років працював слюсарем-ремонтником у цеху ремонту металургійного устаткування № 2«АрселорМіттал Кривий Ріг».
Досвідчений працівник та прекрасна людина, згадують колеги про нього.
«Надійний, чесний, відповідальний, щирий, Олександр завжди був поряд, завжди був готовий підтримати та допомогти і словом, і ділом, – говорить слюсар-ремонтник Антон Семенюк. – Металургійне устаткування у нас «з характером», до нього треба вміти знайти підхід. І Олександр міг впоратися з будь-яким завданням, відремонтувати, налагодити. Ми втратили хорошу людину, а наші серця ще й досі відмовляються прийняти сумну звістку про загибель Олександра Коваля. Але він житиме в нашій пам’яті».
25 вересня 2023 року Олександра призвали на військову службу. 4 лютого 2024 року захисник загинув в бою поблизу Очеретяного, Донецької області.
Без батька та чоловіка залишилася родина: дружина та троє дітей.
Сучасні захисні прилади захищають працівників дільниці цеху складського господарства та підготовки виробництва від враження електричним струмом.
У цеху складського господарства та підготовки виробництва є дільниця, яка нагадує музей техніки. Тут багато електродвигунів різних моделей, розмірів, потужності. Всі вони мають певним чином вінтажний вигляд, бо вже відпрацювали сумлінно свої терміни у цехах «АрселорМіттал Кривий Ріг». На цій дільниці з підготовки та переробки брухту їх розбирають, розділяють на компоненти для подальшої переробки. Для цього застосовують електроінструменти. І щоб запобігти враженню електричним струмом під час їх використання, для працівників закупили пристрої захисного вимкнення (ПЗВ).
Інженер з охорони праці Іван Гацький нагадав, що робота з електроінструментами містить ризики. «Електричний струм дуже підступний, – розповідає Іван. – Працівники дільниці регулярно перевіряють на справність свої відбійні молотки, кутові шліфувальні машини, або «болгарки», як їх ще називають, та інші інструменти. Але несправності можуть виникнути під час роботи, може пошкодитися кабель, виникнути коротке замикання, пробій струму на корпус інструменту. А це все загрожує враженням струмом. Використання ПЗВ захистить людей у таких випадках та збереже інструменти».
Роботи на дільниці виконують четверо працівників ПП «Стіл Сервіс». І кожен з них тепер має особистий пристрій захисного вимкнення. Майстер Артем Турунцев, який керує роботою дільниці та відповідає за безпеку працівників, зазначив: «Ми підібрали ПЗВ відповідно до наших умов роботи. Вони можуть працювати у температурному діапазоні від -25 до +40 градусів за Цельсієм. Пристрої мають функцію самоперевірки справності. Якщо з ПЗВ щось не так, то індикатор сповістить про проблему. Якщо буде загроза короткого замикання, враження струмом, то прилад спрацює на випередження і миттєво вимкне інструмент. Час вимикання не перевищує 0,03 секунди, що гарантує запобігання травмам».
Для розбирання двигунів використовують також газовий різак. Газорізальник «Стіл Сервісу» Володимир Демченко має досвід вогневих робіт близько 30 років. Він відзначив, що на дільниці є все для безпеки газового різання: пожежний щит, вогнегасники, зворотній запобіжний клапан. «Крім виконання вогневих робіт, я працюю з електроінструментами, – каже Володимир. – Маємо щитки для захисту очей, захисні фартухи, необхідні під час роботи саме з «болгаркою», а використання ПЗВ дає додаткове відчуття захищеності».
Стрес, паніка, депресія? Не спішіть ковтати заспокійливі пігулки, застерігають медики. Медпрепарати, які люди самі собі призначають та вживають безконтрольно, можуть мати зворотну дію.
Олена (ім’я героїні ми змінили) приїхала до Кривого Рогу із зони бойових дій. Все, що довелося побачити та пережити, суттєво вплинуло на її самопочуття. Жінка часто відчувала пригніченість, потерпала від різких змін настрою, не могла зосередитись на справах, та найголовніше – почалися проблеми зі сном.
За одною із своїх освіт Олена була медсестрою, тож вирішила, що здатна самотужки поборотися з негараздами. На «легку» валер’янку розмінюватися не стала, а одразу придбала у аптеці «міцні» препарати, щоб подіяло одразу. Спочатку так і сталося. Але дуже скоро ефект минув, тож дозу ліків довелося збільшувати, а потім знову, і знову… Але полегшення не відбулося, моральне самопочуття стало ще гіршим. Жінка вирішила різко припинити вживати пігулки і… потрапила до лікарні – були проблеми з печінкою, нирками, з’явилися судоми, важке дихання, а нульовий настрій ще більш погіршував ситуацію.
«У моїй практиці подібних випадків вистачає, адже я доволі довго працювала лікарем-наркологом, – коментує цю ситуацію Єлизавета Пономаренко, психіатр медичного центру ПП «Стіл Сервіс». – Деякі люди намагалися запити стрес чи депресію горілкою, притупити негативні емоції цигарками. Були й такі, хто експериментував з так званими «аптечними наркотиками». Деякі люди все частіше починають вживати різні заспокійливі препарати, і призначають їх собі самостійно, без консультації з лікарем. Зрозуміло, зараз війна і майже у всіх нас навантаження на нервову систему дуже велике. Не варто гадати, чи мода така, чи доступність ліків грає з нами злий жарт, чи люди бояться звернутися до психологів або своїх сімейних лікарів, щоб знайти причину своїх проблем та отримати дієву допомогу? Але факти говорять самі за себе: ми все частіше стикаємося вже з двома психологічними проблемами – стресом від війни та наслідками від зловживання антидепресантами».
Єлизавета Пономаренко, психіатр медичного центру ПП «Стіл Сервіс»
Психіатр говорить, що Олена допустилася одразу декількох помилок. Психологічні проблеми, тривожність можна було вирішити з лікарем-психотерапевтом. Зараз існує багато дієвих методик, які без ліків успішно корегують самопочуття. Нормалізація психологічного стану дозволила би нормалізувати і сон.
Великою помилкою було і призначення самій собі антидепресантів та вживання одразу значної дози лікарських речовин. Організм встиг звикнути до них, а різке припинення вживання заспокійливого (а не поступове зменшення дози) – до погіршення фізичного здоров’я жінки.
«Заспокійливі (седативні) засоби – це категорія психотропних препаратів рослинного або синтетичного походження. Усі вони сповільнюють мозкову діяльність і тим самим дають заспокійливий ефект, – продовжує Єлизавета Пономаренко. – Приймання таких ліків можливе тільки під наглядом лікаря! Я наголошую на цьому! Коли ефект досягнуто, важливо вчасно і грамотно припинити вживання препаратів, адже усі вони призводять до звикання. Коли це стається, ліки вже не приносять бажаний ефект, а навпаки тільки погіршують стан здоров’я, впливаючи на мозок людини, нервову систему, нирки, судини тощо. І це стосується не лише якихось серйозних препаратів, а і усім відомих валер’янки чи пустирника».
Головна профілактика зловживання заспокійливими – це від самого початку не приймати їх, ліки – це крайній випадок. І коли, ви вже дійсно потребуєте медикаментозного лікування зверніться до лікаря. Не приймайте жодних заспокійливих без призначення лікаря і ні якому разі їх вживання не може поєднуватися з алкоголем.
Лікарка зауважила, що привести до ладу психічне здоров’я перш за все можуть нормальна атмосфера у родині, робочому колективі. Навіть проста довірлива розмова з друзями може мати лікувальний ефект. Варто не боятися під час стресових ситуацій звернутися до психолога або психотерапевта. А ще дуже допомагає здоровий спосіб життя та заняття цікавим хобі.
