Категорії
Новини

Про зберігання запчастин – в деталях

Працівники блюмінгу облаштовують новий зручний та безпечний майданчик для зберігання вузлів і запчастин для пратцен-кранів.

Без пратцен-кранів робота бюмінгу неможлива. Саме вони транспортують заготовки до прокатних станів, а також  відвантажують їх споживачам. Цими кранами перевозяться  чушковий чавун, арматура й катанка в бунтах тощо. Ці крани постійно мають бути готовими до роботи, тому швидко знайти й доставити ту чи іншу запчастину для ремонту дуже важливо. Простота пошуку запчастин, зручність їх стропування й переміщення – ось основні принципи, за якими облаштовується майданчик. І не менш важливий принцип – безпека.

«Є кілька переваг нового майданчика щодо безпеки, – розповідає начальник відділу охорони праці сталеплавильного та прокатного департаментів управління з охорони праці Олексій Курочка. – По перше, рівна бетонна підлога. Це важливо, адже за статистикою саме перечіпання та падіння входять донайрозповсюдженіших причин травмування. По-друге, майданчик чималий – 24 на 30 метрів. Тому маємо широкі проходи і зручний доступ до запчастин, що також мінімізує ризик падіння. Ще один плюс – це надійні підставки під кранові колеса, яких тут досить багато. Підставки зроблені з відходів виробництва (вибракуваних заготовок). Вони надійно запобігають коченню коліс. Уявляєте, якщо колесо вагою близько пів тонни покотиться і хтось буде на його шляху? Розміри майданчика дозволяють зберігати запчастини на безпечній відстані одна від одної, що дозволяє уникнути защемлення кінцівок людини під час вантажних робіт».

Олексій зазначив ще кілька переваг, серед яких достатність місця для ретельного стропування під час транспортування деталей до місць ремонту кранами, наявність надійної загорожі, що запобігає проникненню сторонніх людей, хороше освітлення, яке зменшує ризики травмуватись тощо. Майданчик створюють слюсарі-ремонтники Олександр Климентенко та Денис Товмач, електрогазозварник Юрій Горєвой, майстер Андрій Дегтярьов, старший майстер Костянтин Шулигін. Керує роботами заступник начальника блюмінгумеханоустаткування Євген Карелін.

Про зручності зберігання по-новому та переваги для виробництва розповів старший майстер з ремонту кранів Костянтин Шулигін: «Швидко знайти потрібну запчастину – це дуже важливо, -говорить Костянтин. – Бо коли виходить з ладу кран під час виробничого процесу, то ремонтувати його треба негайно. Все обладнання в нас посортоване за типами і має своє місце. Ось колеса на підставках, а ось промвали. Для них ми зварили спеціальні стенди. А на спеціально виготовлених

стелажах зберігаються запчастини для магнітів – основних робочих органів пратцен-кранів, а також вузли для редукторів та інше. Все зрозуміло. Зайшов, знайшов потрібне. Плануємо ще зробити стенд зі схемою та описом всього, що тут зберігається. А ще, користуючись таким майданчиком. легко контролювати, що є в наявності, а що треба замовляти. Це все пришвидшує ремонти і, відповідно, зменшить простої кранів».

Анатолій Казмерчук, слюсар-ремонтник ЦРМО-4:

– Наша бригада ремонтує й обслуговує пратцен-крани. Новий майданчик дуже зручний. Зараз ми перевозимо сюди запчастини та розміщуємо так, як нам потрібно. Ось пальці, балансири, вали, колеса… Тут навіть ремонтник-новачок зможе миттєво знайти потрібне.

Денис Товмач, слюсар-ремонтник блюмінгу:

– Самим створювати для себе кращі умови праці нелегко, але приємно. Бачите, який красень вийшов! Найважчим було його забетонувати, ця робота нам невластива, тож довелося опанувати нову професію. Непогано вийшло, рівно. Вчора виповнилось 23 роки, як я прийшов на підприємство, і за ці роки зручнішого та безпечнішого майданчика не пам’ятаю.  

Категорії
Новини

Без збудження доєднатись неможливо

Працівники ТЕЦ відновили надважливий агрегат до базових параметрів

Саме генератор № 6 теплоелектроцентралі разом зі своїм «колегою» — четвертим генератором – врятували наше підприємство від жорстких наслідків минулорічного блекауту, спричиненого ударами російських окупантів по енергетичній інфраструктурі України.

За словами начальника ТЕЦ Олександра Дрозача, коли ДТЕК тимчасово не зміг постачати електроенергію на підприємство або ж давав її дуже обмежено, саме енергія, вироблена генераторами теплоелектроцентралі, дозволила врятувати важливі агрегати коксохімічного та енергетичного виробництв. «Для того, щоб відновити генератор № 6, підвищити його надійність, – розповідає Олександр Дрозач, – ми  впроваджуємо на ньому автономне обслуговування Виробництва світового класу WCM. А генератор № 4 ми відновили за допомоги методології  WCM ще перед війною. Він запрацював надійніше. Впевнений, що автономне обслуговування шостого генератора дасть такі ж результати».

Генератори ТЕЦ — серед найважливіших енергетичних агрегатів підприємства. Генератор №6 виробляє 9 мегават електроенергії на годину, а також трансформує пару з котлів ТЕЦ до потрібних параметрів. «Пара необхідна для роботи багатьох цехів, такий як конвертерний, доменний прокатні та інших, – говорить головний інженер ТЕЦ Роман Старовойт. – Її використовують у технологічних процесах. Також у холодний період паровими системами опалюються приміщення на нашому підприємстві. З котлів виходить пара з температурою 510 градусів за Цельсієм та під тиском 92 бари. Вона крутить вирлицю (турбіну) генератора. При цьому виробляється електроенергія. А виходить пара  температурою 350 градусів під тиском 12 бар. Саме такі параметри підходять для багатьох процесів на підприємстві».

За час впровадження автономного обслуговування працівники ТЕЦ-2 ретельно очистили агрегат і виявили його аномалії. «Це було складне завдання, адже трансформатор чималенький, – розповідає інженер WCM Сергій Грецький. –  Він має висоту 11 метрів і 18 метрів завширшки. Сюди ж входять маслостанція та ряд комунікацій — паро-, масло- та водопроводи, електрокабелі тощо. Було виявлено більше двох десятків аномалій, а також дефекти електрокомпонентів, засувок трубопроводів, системи збудження. Це дуже важлива система, яка при запуску генератора дозволяє доєднатися до єдиної енергосистеми України. Впроваджено пропоект з покращення системи контролю осьового зміщення ротора, яке суттєво впливало на безаварійну роботу генератора».

Впроваджує автономне обслуговування команда у складі  машиністів Сергія Лебединського, Петра Горбеця, старшого майстра Олега Хомяка, майстра Олександра Степанова та багатьох інших. Роботою вміло керували начальники змін ТЕЦ.

Як розповіли цеховики, надійність генератора № 6 суттєво підвищилася. Зараз тривають роботи з візуалізації. Позначки на устаткуванні допоможуть людям працювати безпечніше і ефективніше. А розробка стандартних операційних процедур  зі змащування, огляду та підтяжці різьбових з’єднань забезпечить правильний догляд за генератором та підтримку його у найкращому стані. Зараз, як ніколи, треба тримати порох сухим, а генератори – справними.

Категорії
Новини

Керівництво «АрселорМіттал Кривий Ріг» узяло участь в обговоренні Європейської Бізнес Асоціації «Підрив Каховської ГЕС: наслідки для бізнесу»

Підрив росіянами Каховської ГЕС спричинив потужне затоплення, що створило небезпеку для життя сотні тисяч цивільних, місцевої флори та фауни, природніх ресурсів, а також критично ускладнило роботу багатьох компаній та індустрій у регіоні. Щоб розібратися у наслідках цієї катастрофи та короткостроковому прогнозі нормалізації ситуації, Європейська Бізнес Асоціація сьогодні провела спеціальне обговорення на тему «Підрив Каховської ГЕС: наслідки для бізнесу».

Учасниками цього обговорення стали генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо, фінансовий директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Сергій Плічко, а також генеральний директор компанії «Укргідроенерго» Ігор Сирота, головний економіст компанії Dragon Capital Олена Білан та інші.

«Немає сумнівів, що ворог підірвав Каховську гідроелектростанцію вибухівкою, жодна ракетна атака не в змозі спричинити такого руйнівного характеру, що ми побачили», – підтвердив Ігор Сирота, генеральний директор «Укргідроенерго». Серед іншого він зазначив: «Якщо нижня частина гідроспоруди не зруйнована, рівень води у Каховському водосховищі зрештою може залишитися на рівні близько 6-7 метрів. Якщо вона все ж зруйнована, то рівень може впасти до критичної відмітки – до 3 метрів. Якщо ми залишимося на відмітці 6-7 метрів, то є ймовірність після паводку наповнити водосховище до 12,7 метрів – це та відмітка, яка потрібна для водозабору для найближчих міст. Ми будемо боротися за кожен сантиметр води Каховського водосховища, оскільки це дуже важливо, зокрема, і для навколишнього середовища. Але навіть при показнику у 6-7 метрів Запорізька та Дніпропетровська області, на жаль, більше не зможуть використовувати воду з Каховського водосховища. Зараз у тих двох областях відпрацьовуються альтернативні схеми водопостачання за допомогою водогонів з інших водних об’єктів країни».

«До цієї катастрофи наше підприємство споживало технічну воду на рівні 2,5 тис. кубометрів на годину. Зараз для економії води у Південному водосховищі тиск знижено, і ми споживаємо менше тисячі кубометрів технічної води на годину. У зв’язку з цим призупинили виробництво сталі та прокату. Поетапне повернення прокатних станів у роботу залежатиме від обсягів постачання води, але рівень виробництва певний час ще не буде таким, як до підриву дамби. У нашому гірничому департаменті ситуація більш стабільна, на виробництві функціонує замкнутий контур споживання води. Після весняних паводків там наявні значні резерви, що гарантує як мінімум два-три місяці роботи нашого гірничо-збагачувального комплексу», – зазначив Сергій Плічко, фінансовий директор «АрселорМіттал Кривий Ріг».

«Ми намагаємось опрацьовувати інноваційні, справді творчі ідеї, щоб боротися із ситуацією, яка зараз склалася. Маємо дуже конструктивний діалог з місцевими органами влади, активно співпрацюємо у проєктах створення альтернативних джерел водопостачання. Аналізуємо можливості будівництва нових маршрутів для використання води з інших водойм. Для цього нам потрібне певне обладнання, насосні станції та час. Наразі Кривий Ріг ще має певні запаси води, але в таких умовах рівень нашого виробництва не перевищить 15-20% потужності. Попри все, ми продовжуємо працювати в Україні та відчуваємо підтримку світової корпорації АрселорМіттал. Цього року у розвиток виробництва ми інвестуємо понад 130 мільйонів доларів США», – підкреслив Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Категорії
Новини

Правильна машина для правильних речей

Ремонтники Ливарно-механічного заводу виготовили правильну машину. За її допомоги вирівнюють поверхню заготовок листового прокату, а потім з цього вже продовжують виготовляти деталі та вузли для потужного промислового обладнання.

Щоб якісно виготовити, наприклад, кесон для конвертерного цеху, сита для доменників, колосники для аглоцехів, двері для коксових печей «АрселорМіттал Кривий Ріг» та багато іншого, без цієї правильної машини обійтися просто неможливо. З неправильного робимо правильне, так жартують у цеху металоконструкцій.

«У цеху до цього працювала одна семивалкова правильна машина. Вона постійно була у роботі, – говорить начальник ЦМК Микола Грицан. – Коли ця машина зупинялася, то вважайте, що зупинялося все, адже 90 відсотків продукції цеху металоконструкцій проходить саме через неї. Правильна машина була поважного віку, тож авралів з нею вистачало. А нам потрібно було постійно мати її в «бойовій» готовності. Керівництво заводу та цеху почало думати, як же впоратися з цим? Вирішили, що зробимо ще одну подібну машину силами ЛМЗ. Провели величезнуу роботу».

Спочатку над «народженням» правильної машини попрацювали конструктори заводу, потім у ремонтно-механічних цехах почали виготовляти деталі та вузли для неї. А згодом, можна сказати, усім світом збирали її в ЦМК. «За це особливу подяку хотілося б сказати на той час в.о. начальника ЦМК Денису Коптєву, головному електрику цеху Олександру Дзюбасу, старшому механіку цеха Андрію Чугуєву, в.о. механіка цеху Альоні Білій, колективам цехів ФЧЛЦ, ФСЛЦ, РМЦ-1, РМЦ-2 та нашого ЦМК, – продовжує Микола Грицан. – З огляду на складність виготовлення правильної машини та відсутність вільного часу на цей процес, а над нею ми працювали у вільні від основних та пріоритетних замовлень години, народження машини зайняло декілька років. Але цього року вона стала в стрій».

Першими успішно виконаними за допомогою цієї машини у 2023 році замовленнями стали колосники для аглоцеху № 3 та двері для коксових печей.

Категорії
Новини

«АрселорМіттал Берислав» відновив роботу в Херсонській області

«АрселорМіттал Берислав», одне з провідних підприємств України з виробництва вапняку для металургійного виробництва, у травні відновило виробничий процес після вимушеної зупинки.

Це підприємство розташовано у смт. Архангельське Херсонської області. Воно було змушене повністю припинити роботу у лютому 2022 року через наступ ворога. З того часу ця територія була окупована, проте 3 жовтня військовослужбовці 129-ої криворізької бригади територіальної оборони ЗСУ звільнили населені пункти Миролюбівка та Архангельське.

Справжній подвиг військових дозволив нам повернутись до активної роботи вже навесні 2023 року. З березня почали відвантажувати накопичений вапняк з наших складів. Ця сировина використовується аглоцехом «АрселорМіттал Кривий Ріг» для виробництва агломерату. До кінця квітня тривало складне розмінування території нашого підприємства, а з 1 травня ми змогли розпочати видобуток вапняку в кар’єрі. Нам вдалося зберегти свій колектив, і уся команда щиро вдячна ЗСУ, а також колегам з «АрселорМіттал Кривий Ріг» – нас з ними ще більше згуртували усі воєнні випробування, які ми долаємо разом, – сказав Леонід Смоляренко, генеральний директор «АрселорМіттал Берислав».

Ми радіємо, що «АрселорМіттал Берислав» знову в строю. Ми завжди були тісно пов’язані у виробничих процесах і зараз намагаємося зробити все, щоб зміцнити підприємство в Архангельському. Частина селища після деокупації перебувала в руїнах, тому ми зі свого боку доклалися до відновлення інфраструктури, у першу чергу, допомогли з ремонтом дитячого садочка. Сподіваємося, що життя в цій громаді буде нарешті спокійним, а результат нашої ефективної співпраці піде на користь українській економіці, – прокоментував Володимир Теслюк, заступник генерального директора з виробництва (гірничий департамент) «АрселорМіттал Кривий Ріг».

З березня 2023 року «АрселорМіттал Берислав» відвантажив для криворізького гірничо-металургійного підприємства майже 47 тис. тонн вапняку (з урахуванням складських запасів), видобуток склав майже 20 тис. тонн. Довоєнний обсяг відвантаження вапняку перевищував 500 тис. тонн на рік. Прогнозований показник відвантаження на 2023 рік – близько 200 тис. тонн вапняку для виробничих потреб «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Категорії
Новини

Війна забрала життя ще одного героя-металурга

10 червня помер від поранень, отриманих у бою за свободу України, молодший сержант Олексій Бєліков.

Ця сумна звістка надійшла з Головного військового клінічного госпіталю, де медики боролися за життя нашого колеги. До вступу на службу у ЗСУ за контрактом у 2018 році, він працював оператором посту керування станом гарячої прокатки сортопрокатного цеху № 2  «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Як розповів старший майстер дрібносортного стану ДС 250-4 СПЦ-2 Павло Житникович, Олексій Бєліков був справжнім патріотом. «Він захищав Україну з 2014 року, – говорить Павло. – Проривався з Іловайського та Дебальцівського котлів. Спочатку працював різальником гарячого металу. Дуже важка й небезпечна робота. Справлявся з нею добре, ніколи від роботи не відмовлявся. Потім був переведений оператором ПУ. Але стан зупинили на реконструкцію, тому не довелося йому покерувати прокаткою. Завжди був усміхнений, на позитиві. Разом з колегою Ярославом Черкасовим, який також загинув у цій війні, вони підіймав настрій людям у будь-яких ситуаціях. Дуже важко нам всім. Страшно втрачати таких людей. Завжди будемо його пам’ятати».

Щиро співчуваємо рідним, друзям, колегам захисника України.