Категорія: Новини

Категорії
Новини

Водії, збавляйте швидкість!

Війна не виправдовує порушення правил дорожнього руху. 90 відсотків ДТП, за інформацією Міністерства внутрішніх справ, відбувається через перевищення швидкості. Тож фахівці безпеки руху на транспорті нашого підприємства закликають водіїв дотримуватися ПДР та не перевищувати швидкість.

 На жаль, останнім часом такі випадки на підприємстві почастішали. Швидкість перевищують переважно власники приватного транспорту (як наші робітники, так і підрядники), які заїжджають на територію «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Сергій Лук’яненко, начальник відділу безпеки руху на транспорті управління транспортного департаменту зауважує: «Потрапити в ДТП у мирний час – це прикро. Загинути або втратити здоров’я в аварії під час війни через власне порушення – це безглуздя. Воєнний стан – не привід перевищувати швидкість на дорогах, тим більше на підприємстві, де швидкість руху взагалі обмежена до 50 кілометрів на годину, а на деяких ділянках – від 20 до 30 км».

Водіям Сергій радить не нехтувати дорожніми знаками. На відміну від заміських автошляхів, де знаки та вказівники зняті через війну, на дорогах підприємства вони й зараз попереджають водіїв про особливості руху та нагадують про обережність. Особливо уважними водіям треба бути на залізничних переїздах. Рух залізницею триває і небезпека залишається високою.

За даними патрульної поліції України за п’ять місяців 2022 року у порівнянні з минулим роком кількість ДТП з постраждалими знизилася на 33,7%. Але зараз кількість ДТП почала збільшуватись.

У зв’язку з війною на дорогах з’явились нові ризики – штучні перешкоди, встановлені для оборони нашої країни. Як правило, вони знаходяться за крутими віражами. Тому водіям, щоб раптом не налетіти на бетонний блок або металевого їжака, їхати треба з помірною швидкістю.

ДОЗВОЛЕНА ШВИДКІСТЬ В УКРАЇНІ У 2022 РОЦІ:

• 50 км/год – у межах населених пунктів;

• 20 км/год – у межах пішохідних переходів та житлових зон;

• 90 км/год – для пересування дорогою з подвійною суцільною;

• 110 км/год – для пересування на дорогах із розділювальною смугою;

• 130 км/год – для пересування автомагістралями.

Категорії
Новини

Експорт залізної руди в Україні скоротився у червні на 23%

За підсумками червня 2022 року українські гірничо-металургійні компанії скоротили експорт залізної руди на 23% в порівнянні з попереднім місяцем – до 1,75 млн т. Експорт ЗРС у грошовому виразі за 4 місяця впав на 32,8%.  Про це пише Вадим Колісніченко з gmk.center з посиланням на повідомлення заступника міністра економіки України Тараса Качки на його сторінці у Facebook.

У порівнянні з червнем 2021 року експорт ЗРС скоротився у 2,45 раза. За січень-червень українські металурги відвантажили за кордон близько 17 млн ​​т руди, що на 24,1% менше, ніж в аналогічному період минулого року.

Загалом за підсумками першого півріччя виручка від експорту товарів з України впала на 23,7% у порівнянні із січнем-червнем 2021 року – до $22,8 млрд. У другому кварталі показник упав на 37,4% в порівнянні з першим кварталом та на 45,8% в порівнянні з другим кварталом 2021 року – до $8,78 млрд.

У натуральному еквіваленті експорт за січень-червень впав на 55,6%. У другому кварталі було експортовано 16,6 млн т вантажів.

«Очевидно, що головною причиною скорочення експорту є блокада портів. Тільки за другий квартал морські перевезення в Україні впали на 86,5%, що дорівнює близько 21,6 млн т вантажів», – зазначив Тарас Качка.

За словами заступника міністра економіки, географічно експорт повністю зорієнтований на ЄС. «78% нашого експорту у другому кварталі припало на Євросоюз. Загальна вартість експорту до цих країн за квітень-червень становила $6,86 млрд, що на 6,4% більше, ніж у другому кварталі 2021-го», – резюмував Качка.

Торгівля з іншими країнами скоротилася у другому кварталі цього року на 80%.

Основні виробники залізорудної сировини в Україні – Інгулецький ГЗК, Криворізький ЖРК, Полтавський ГЗК, Північний ГЗК, Центральний ГЗК, Південний ГЗК, «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Суха Балка», Запорізький ЖРК.

Повний текст статті читайте на gmk.center за посиланням.

Категорії
Наші люди Новини

На війні загинув наш колега Андрій Бреславець

22 роки Андрій працював контролером чорних металів дільниці вхідного контролю управління технічного та вхідного контролю департаменту з якості (з 2016 року – ПП «Стіл Сервіс»).

З 2014 року Бреславець виконував свій громадянський обов’язок в зоні АТО. Маючи бойовий досвід, він з 24 лютого 2022 року вступив до лав Збройних сил України і відважно захищав нашу землю. Брав участь у важких боях під Маріуполем, а пізніше – на Донецькому напрямку.

Мужнє серце героя перестало битися 29 червня. Захисник загинув у боях на Луганщині.

Колеги розповідають, що Андрій був принциповою та порядною людиною. Дуже відповідально ставився до службових обов’язків, завжди до кінця відстоював свою точку зору. «Ще до оголошення війни він, не вагаючись, добровільно пішов у військкомат та в перший же день повномасштабного вторгнення став на захист України. Ми вдячні Андрію і сотням тисяч відважних українських воїнів за наші мирні дні та ночі», – сказала Олена Дубко, начальник УТВК «Стіл Сервісу».

Андрію був 41 рік, у нього залишилися рідні – матір, бабуся та сестра.

Колектив підприємства, колеги та друзі висловлюють щирі співчуття родині захисника. Пам’ять про героя назавжди залишиться в наших серцях. Слава і світла пам’ять захисникові.

Категорії
Новини

«Для такого величезного підприємства, як наше, важливо бути максимально гнучкими»

Цього року українські промислові підприємства і економіка в цілому зустрілись із найжорсткішими викликами за всю історію незалежної України.

Генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо взяв участь у проєкті НВ Бізнес «Дуже великі гравці. Коли закінчиться війна і як зберегти бізнес – п’ять думок українських промисловців», де розповів, як підприємство адаптується до сучасних реалій, шукає нові можливості роботи,  а також про плани після війни.

1. Українські та західні військові аналітики вважають, що війна в Україні не закінчиться цього року. Скільки часу ви відводите на війну у вашому бізнес-плані?

– У нас немає воєнного бізнес-плану. У нас є кілька різних сценаріїв, які залежать від того, що відбуватиметься в Україні та зокрема у Кривому Розі. Наразі мій пріоритет – зберегти компанію і людей. Це означає, що ми мусимо постійно балансувати між фізичною безпекою працівників та підтримкою чи нарощуванням виробництва, необхідним для виживанням нашої компанії. Першочерговий фактор – все ж таки безпека. Я оптиміст, і щиро сподіваюся, що війна завершиться за кілька місяців. Проте я також відповідаю за величезне промислове підприємство, і я не можу собі дозволити бути надмірно оптимістичним. Ми перебудували наші бізнес-процеси, щоб забезпечити максимум гнучкості: таким чином, ми можемо нарощувати чи сповільнювати виробництво у міру того, як змінюється безпекова обстановка.

2. Назвіть три основні заходи для адаптації бізнесу під час війни.

– Насамперед, ми зробили все можливе, щоб убезпечити наших людей. Кожне наше рішення мотивувалося бажанням захистити наших працівників та їхні сім’ї. В нашому випадку це включало цілий спектр кроків: від мінімізації виробництва, щоб уникнути фізичних загроз для робітників, до тимчасової евакуації якомога більшої кількості людей під час найгарячішої фази війни.

По-друге, ми повністю перебудували логістику і ланцюжки постачання. Саме вони є кровотоком для будь-якого бізнесу, а війна перекрила наші традиційні шляхи постачання як сировини, так і продукції. Щоб розробити і впровадити альтернативні стратегії, знадобилося проробити дуже багато роботи.

По-третє, навіть для такого величезного підприємства як наше, важливо бути максимально гнучкими. Нам довелося переосмислити наш підхід до виробництва та прийняття рішень на всіх рівнях, щоб ми могли справлятися з постійними змінами. Здавалося б, нелогічно додавати більше змін, коли навколо відбуваються такі величезні зміни, проте змінитися – це був єдиний спосіб вижити. Ми оновили нашу управлінську структуру, поставили на паузу деякі інвестиційні проекти та прискорили інші, а ще – змінили саму нашу бізнес-модель. Наприклад, зараз ми постачаємо залізорудний концентрат нашим замовникам за межами України, коли раніше використовували його самі, бо цього хочуть самі замовники.

3. Скільки часу забере відновлення економіки після завершення війни?

– Занадто багато невідомих величин поки що, щоб робити конкретні прогнози для економіки в цілому. Мене більше хвилює, яку роль АрселорМіттал Кривий Ріг може відіграти для відродження економіки та її підтримки упродовж наступних 6-18 місяців. Як потужний двигун економіки, ключовий експортер і великий працедавець, ми використовуємо кожну нагоду зробити свій внесок: зберегти робочі місця, утримати виробництво та наростити експорт, щоб потік таких потрібних економіці валютних надходжень не спинявся. У міру того, як знімаються торгівельні бар’єри для України, як Україна все більше інтегрується у міжнародну спільноту завдяки поліпшеним двостороннім відносинам та щойно прийнятим статусом кандидата до ЄС, ми бачимо великі можливості посилити позиції України на арені світової торгівлі. Я також сподіваюся, що українська влада продовжить впроваджувати державну політику, яка поліпшує інвестиційний клімат, стимулюватиме економічне зростання та впроваджуватиме принцип верховенства права. І тоді Україна успішно залучатиме іноземні інвестиції та отримає всі переваги від підтримки цілого світу.

Повний текст публікації читайте за посиланням на сайті НВ Бізнес.

Категорії
Наші люди Новини

В боях за Україну загинув наш колега Анатолій Корольов

21 рік Анатолій працював газівником в ремонтно-механічному  цеху № 1 Ливарно-механічного заводу.

25 лютого його мобілізували до лав ЗСУ. 27 червня мужнє серце героя перестало битися, він загинув в боях на Харківщині.

За словами колег, Анатолій був доброзичливою, відкритою та щирою людиною. Вимогливий та відповідальний, він завжди допомагав іншим як порадою, так і ділом. Був прикладом справжнього чоловіка як для своїх дітей, так і друзів, колег.

Євгеній Гречаний, начальник РМЦ-1 розповів, що коли Анатолій був в цеху, то газове обладнання ковальської дільниці знаходилось під пильним оком професіонала і працювало надійно. «Не в характері Корольова було залишитися осторонь, коли країна потребує допомоги. Тому, не вагаючись, він став на захист України. Ми втрачаємо найкращих, але вони завжди житимуть в нашій пам’яті!», – сказав Гречаний.

У Анатолія залишилася дружина та двоє дітей.

Колектив підприємства, колеги та друзі висловлюють щирі співчуття родині захисника. Вічна слава і світла пам’ять нашому Герою!

Категорії
Новини

В цеху водопостачання позбавили труби «атеросклерозу»

На підприємстві відремонтували водогін та насосну станцію № 14, які мають стратегічне значення. Вони забезпечують водою основні виробничі цехи «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Насосна станція № 14 розташована на ставку-освітлювачі № 1, між цехами металургійного виробництва та виробничим комплексом доменної печі № 9. Вона забезпечує водою доменні цехи №№ 1 і 2, конвертерний цех, аглоцех метвиробництва та інші підрозділи підприємства. Але до війни насосна не могла у повному обсязі забезпечити ці цехи водою через забиті водогони.

«14-та насосна працює в дуеті з насосною станцією № 15 на другому ставку-освітлювачі, – розповідає Юрій Буслов, начальник цеху водопостачання. – Водоводи від кожної станції потім з’єднуються в один основний водогін діаметром 1220 мм, яким і постачається вода до споживачів. Оскільки система була створена ще у 1990-х, то з часом всередині труби утворився великий шар карбонатних відкладень. Коли наші фахівці зробили люк до труби, щоб потрапити туди, то побачили, що для протоку води залишилося лише 200 мм з 1220-ти. Ми прочистили більше кілометра цієї  водної «кровоносної» системи, повністю позбавили її шкідливих відкладень, як лікарі позбавляють пацієнта атеросклеротичних бляшок. Крім спеціалістів нашого цеху, роботи виконували фахівці «Стіл Сервісу» та підрядники». 

Щодо чотирьох насосів 14-ї станції, працювати на повну потужність їм не давав шлам на водозабірних решітках. А за первинними характеристиками кожен з цих насосів здатний перекачувати по 4 тисячі кубометрів води на годину. Вирішення проблеми фахівці ЦВП розпочали з осушення прийомної камери (ємності, звідки насоси качають воду). Щоб вода раптом не потрапила туди під час робіт, шлях їй перекрили спеціальною дамбою. Під час ремонту насоси ретельно почистили, замінили зношені деталі, відремонтували засувки, а на додачу відновили водозабірний колодязь та інші водогони системи.

Водозаборна ємність
Очистка водозаборної ємності насосної станції 14

«Усі працювали на відмінно, – зазначив Юрій Буслов. – Окремо відзначу бригадира слюсарів-ремонтників східної дільниці Василя Бондаренка, майстра Сергія Верещагіна, водія екскаватора Євгена Шевченко, який працював і під час очищення водозабірного колодязя. Відсипку дамби виконували водії екскаватора Іван Литвиненко та Олег Євченко. Перевозив матеріали водій автокрану Віктор Семенов. Усі молодці».

Роботи з ремонту всього комплексу 14-ї насосної станції тривали два місяці. Станція вже в роботі, а в цеху розпочали ремонт насосної № 15, тож до пуску підприємства на повну потужність тут будуть готові.