Категорії
Новини

У засвіти пішов наш колега Євгеній Єрьомін

Життя Євгенія Єрьоміна обірвалося під час проходження військової служби та під час його лікування в Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний клінічний госпіталь» у місті Київ.

Молодший сержантЄвгеній Єрьомін помер в наслідок гострої  хвороби.

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Євгеній працював контролером у виробництві чорних металів (по коксу) дільниці технологічного контролю КХВ.

«З Євгенієм ми працювали з 2017 року. Він здійснював відбір та підготовку проб коксової продукції, – розповідає Інна Капітула, начальник дільниці (коксохімічне виробництво) технологічного контролю КХВ служби вхідного контролю департаменту з якості. – Це дуже відповідальна робота, яка потребує чималих знань, неабиякої фізичної підготовки. В цілому, контролер – це саме той фахівець, який стоїть на варті якості продукції, він слідкує за тим, щоб не було браку. З перших днів роботи Євгеній одразу  влився у наш колектив, в якому, до речі, переважно працюють жінки. Світла та добра людина, дуже відповідальна, позитивна, легка у спілкуванні. У нас всі любили та поважали Євгенія. Він завжди був готовий допомогти, і не тільки своїм колегам. У вихідні він їздив до своїх рідних допомагати по господарству. Євгеній з величезною повагою ставився до людей похилого віку. На військову службу Євгеній був призваний на початку 2023 року. Його смерть – це дуже важка втрата для нас».

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям, колегам померлого.

Завжди пам’ятатимемо!

Категорії
Новини

Захищаючи Україну, загинув верстатник Ливарно-механічного заводу Володимир Копань

Володимир Копань став на захист України у перші дні повномасштабного вторгнення. Він був призваний на військову службу під час мобілізації 30 березня 2022 року. До мобілізації Володимир працював верстатником широкого профілю (бригадиром) в ремонтно-механічному цеху № 1 Ливарно-механічного заводу.

Змінний майстер дільниці унікальних верстатів РМЦ-1 Володимир Павленко згадує про Володимира Копаня, як про вправного, досвідченого фахівця та чудову людину. «Він був універсалом, – розповідає Володимир Павленко. – Добре працював на своєму карусельному верстаті, міг у будь-який момент підмінити колег на інших верстатах. Від роботи ніколи не відмовлявся. Робив її швидко, якісно, безпечно. Володимир мав веселу вдачу, завжди був енергійним, активним,  міг жартами створити позитивний настрій у бригаді. Цехові старожили його любили, а новачки, молодь поважали, тяглися до бригадира, як то кажуть. Страшна звістка про загибель нашого колеги ошелешила кожного, хто знав Володимира. Дуже важка втрата. Не можу повірити, що нашого бригадира, нашого товариша вже немає з нами».

27 березня 2025 року оператор відділення ударних безпілотників взводу безпілотних авіаційних комплексів, старший сержант Володимир Копань отримав поранення, несумісне з життям, в результаті ворожого артилерійського обстрілу в районі Торецька Донецької області.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям та колегам Володимира Копаня.   

Категорії
Новини

А!фішка на 29 та 30 березня

Театри

Криворізький академічний театр драми та музичної комедії ім. Т.Г. Шевченка

29 березня о 16:00 раді бачити глядача на концерті-прем’єрі «Звуки нескорених сердець».

30 березня об 11:00 запрошуємо на музичну казку «Каліф-лелека».

30 березня о 16:00 чекаємо вас на виставі «Вісім люблячих жінок». У заміській садибі вісім жінок готуються зустрічати Різдво, та свято буде затьмарене вбивством господаря будинку: його тіло знайдено в кабінеті з ножем у спині. Під підозрою опиняється кожна з присутніх: його дружина з дочками, теща, своячениця, рідна сестра жертви, економка та покоївка. Поступово з’ясовується, що будь-яка з цих жінок мала свої мотиви, щоб скоїти вбивство. Та де ж ця правда?

 Криворізький академічний міський театр музично-пластичних мистецтв

29 березня о 12:00 на глядача чекає вистава-казка «Снігова королева». У ній розповідається історія Герди та Кая, які товаришують, допоки однієї зимової ночі Кай не зустрічає Снігову Королеву – правительку крижаної землі. І ця зустріч змінює його світогляд у такий спосіб, що добрий хлопчик перетворюється на норовливу дитину, злу і жорстоку. Одного разу, попри попередження, хлопчик прив’язує свої сани до карети зимової дами і їде з нею у невідомому напрямку. Герда вирушає на пошуки Кая, і, всупереч численним небезпекам та після багатьох пригод, зрештою знаходить свого друга та зцілює його душу.

29 березня о 17:00 пропонуємо переглянути виставу «Таємниці зачарованого лісу». Це пластична драма Олександра Бєльського за мотивами драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Криворізький міський театр ляльок

29 березня об 11:00 пропонуємо переглянути виставу-казку «Теремок – щаслива хата». У лісі стоїть теремок на великому пні. У теремку живуть Жабка-Бабка, Мишка-Норушка, Півень-Співак, Воїн-Їжак. До них у теремок хочуть потрапити Вовчик, Лисичка та Ведмідь. Але дружні звірі перемагають ворогів і теремок залишається цілим.

30 березня об 11:00 запрошуємо на інтерактивну музичну розважальну програму «Game-сейшн». На вас чекають веселі ігри, танці, розваги та фокуси. А також знайомство з улюбленими та всім відомими героями, які розкажуть дітям про різні системи ляльок. Ця програма буде цікавою, і дорослим і малюкам.

Екскурсії

Туристичний клуб «Невгамовні Гідеси»

29 березня о 10:00 запрошуємо на оглядову екскурсію містом та відвідування залізорудного кар’єру. Ви почуєте про історію міста, відвідаєте залізорудний кар’єр та дізнаєтесь про видобуток залізної руди, побачите сталеву набережну та скансен гірничої техніки під відкритим небом. Місце збору: біля пам’ятника Козаку Рогу. Реєстрація: 0961197549. 0982556455.

30 березня о 10:00 чекаємо вас на пішохідну екскурсію «Проріз, або шо там за бугром». Пропонуємо вам відвідати історичні місця старого міста, де за різними гіпотезами могла знаходитися поштова станція і починалося поселення «Кривий Ріг», побачити місто з висоти Тарапаківської скелі та дізнатися історію виникнення Прорізу і розвитку селища МОДР. Також ви дізнаєтеся багато цікавого про Тарапаківські скелі, чому таку назву має «Тарапак», старі рудники Тарапаківського та Кандибінського пластів кінця ХІХ – початку ХХ століття. Ви почуєте  легенди виникнення нового транспортного сполучення селищ та історичного центру міста та дізнаєтеся про появу та розвиток робітничого селища МОДР,  побачите які прекрасні природні ландшафти геологічної пам’ятки природи «Скелі МОДРу». Місце збору: «Вул. Українська» (навпроти маг. «Варус», перетин вулиць Українська та Свято-Миколаївська). Реєстрація: 0961197549, 0982556455.

30 березня о 15:00 запрошуємо на  лекцію «Криворізькі літераторки української незалежності». Лекторка: журналістка, краєзнавиця та літераторка Ольга Гончар-Хвостова. Місце збору: кав’ярня «Квітка».

Тренінги

30 березня запрошуємо вас взяти участь у фотопроєкті у книжковому магазині. На вас чекають професійний макіяж, яскраві фотографії від професійного фотографа, гарні локації та позитивні емоції. Запис: 0986228299.

Категорії
Новини

Про гачок «морквини» радості

 Дофамін, який часто називають гормоном радості – це про що? Чи є від нього користь? Чи може він викликати залежність?

«Способи підтримки власного ментального стану під час війни бувають різними, але є серед них і такі, яких об’єднує один принцип – постійне прагнення швидко отримати нове задоволення, – розповідає психолог підприємства Олена Шевчук. – Наприклад, одна жінка розповіла, що останнім часом вона стала дуже багато купувати собі нових речей. Жінка виправдовувалася перед собою, що таким чином вона турбується про себе. Вона говорила, що у перерві між роботою, її руки самі тягнуться «походити» онлайн-магазинами. В результаті тільки косметики накуплено вже на декілька років наперед, одяг не вміщується у шафі, гроші «тануть», наче сніг весною, але жінка зупинитися не може. Вона зазначила, що дуже раділа першим покупкам, зараз вони її також радують, от тільки тих яскравих емоцій вже немає. Але знову так хочеться отримати це відчуття, тож потяг купити хоча б щось, навпаки, стає ще сильнішим.

Інша історія – надмірне та постійне переглядання стрічки новин. Я спеціально зробила акцент на надмірності. Деякі люди розповідають, що вони зараз майже цілодобово «сидять у телефонах». Вони кажуть, що це не просто цікавість, поінформованість створює відчуття причетності до дій, які відбуваються у нас зараз, крім того, є можливість у коментарях обговорити різні варіанти. Як відзначають «новинозалежні» люди, це їх дуже спустошує, сили кудись спливають. Але стрічка новин їх не відпускає, люди вже відчувають залежність від неї. До речі, до подібної залежності можна віднести і постійне вживання солодких смаколиків, як привід систематично радувати себе. Про результат навіть казати не буду.

Найнебезпечнішими залежностями є психотропні речовини, цигарки, зокрема електронні (особливо з солодким смаком), алкоголь, енергетичні напої».  

Як підкреслює психологиня, все це приклади дофамінової залежності. Дофамін – це нервова структура, яка передає сигнали між нервовими клітинами мозку. Часто дофамін називають «гормоном радості», адже в людському організмі він працює у «системі винагород».

Коли дофамін виробляється активно, він мотивує нас до активних дій, які здатні підвищити наш настрій, зменшити тривожність, отримати відчуття радості, душевного спокою та задоволення життям.

Але є важливий нюанс – коли ми досягаємо результату, мозок запам’ятовує нашу поведінку  і дає нам велику «дофамінову морквину» –  хоче знову повторити, й навіть посилити ті дії, які принесли нам відчуття щастя та гарний стан, але мозок бажає зробити це швидше та легше.

В результаті здорові радості вже не приносять нам колишнього задоволення. Розмір «пряника» за успішно виконану роботу, занять спортом або зустрічей з близькими людьми нас вже не влаштовує. Нам потрібно більшого, і, бажано якомога швидше.

«Наша нервова система прагне до рівноваги. Тому, якщо дофаміну виробляється занадто багато та дуже часто, це тривожний дзвіночок для мозку – порушується баланс, – говорить Олена Шевчук. –  Коли дофаміну в організмі занадто, ми навпаки стаємо менш чутливими до нього, але продовжуємо хотіти більшого. Ось так і виникають залежності. Все це негативно впливає на наше життя, з’являються постійна втома, емоційна виснаженість. Люди стають байдужими до зустрічей з друзями, подорожей, прогулянок на свіжому повітрі. Це тягне за собою і фізіологічні проблеми: розлади сну, загальмованість або навпаки, смикання, розлади шлунково-кишкового тракту, болить голова тощо.

Ви скажете, що це не про вас? Проведімо невеличкий тест. Впізнайте себе, якщо:

  • ви часто відволікаєтесь від роботи на користь соцмереж або серіалів;
  • з’їдаєте занадто багато солодощів і навіть ситими постійно зазираєте до холодильника;
  • занадто захоплюєтеся шопінгом;
  • вживаєте надмірну кількість медикаментів, багато алкоголю, якісь наркотичні речовини, багато палите».

Психологиня радить, як підтримати «здоровий» рівень дофаміну, щоб не викликати у себе залежності.

Ми маємо усвідомлювати, що все в нашому житті має бути збалансованим. Наприклад, якщо дуже тягне «посидіти у телефоні» або зажувати фільм зайвою кількістю їжі, переключіться на іншу цільову діяльність, скажімо, вивчення іноземних мов, прослуховування музики тощо.

Частіше гуляйте на свіжому повітрі, і знову ж таки, не вткнувшись носом у телефон. Помічайте живе життя навкруги вас.

Висипайтеся, проводьте вільний час з друзями, більше спілкуйтеся. Замініть серіали на книги.

А ще влаштуйте собі дофамінове голодування. Ні, це не відмова від радощів, а відмова від регулярних швидких задоволень:

  • щодня за 1-4 години до сну;
  • щотижня в 1 вихідний день;
  • кожні 3 місяці повні вихідні;
  • щороку – повний тиждень (наприклад, у відпустці).

Це повинні бути дії, які вимагають зусиль для отримання дофаміну – так ми відновлюємо здорове функціонування системи винагороди.

Після такого відпочинку мозок стане менш залежним від швидких винагород та почне отримувати задоволення від простих речей: спілкування, роботи, творчості.

Фото з відкритих джерел.

Категорії
Новини

Залізна безпека для залізничників

Завдяки проєкту, впровадженому разом з департаментом з охорони праці та промислової безпеки і командою Виробництва світового класу (WCM), залізничники гірничого департаменту позбулися смертельно небезпечного ризика під час екіпірування локомотивів на станції «Кар’єрна».

Залізнична станція «Кар’єрна» – одна з найважливіших станцій гірничого департаменту й всього «АрселорМіттал Кривий Ріг». Через неї проходять колії, якими залізна руда вивозиться з кар’єру. На станції розташовано екіпірувальний пункт для заправки локомотивів дизельним пальним. Також пальне тут отримують колеги з гірничотранспортного цеху.

«Це допоміжний пункт, використання якого дозволяє залізничникам скоротити час на переїзд локомотивів для  екіпірування  та зекономити  дизельне пальне, – пояснює майстер екіпірувальних пунктів управління залізничного транспорту ГД Андрій Козинець. – А ще важливою складовою цього екіпірувального пункту є пересувний комплекс для екіпірування локомотивів дизельним маслом та піском. Пісок необхідний для ефективної роботи гальмівної системи локомотивів. Комплекс складається з трьох спецвагонів, які припарковані на екіпірувальному пункті станції «Кар’єрна». Один з них маслороздавальний, другий використовується для сушіння піску, а третій – власне для подавання піску в люки бункерів тепловозів».

Андрій зазначив, що донедавна процес заправляння локомотивів піском був напруженим та трудомістким. Помічникові машиніста тепловоза необхідно було піднятися вертикальними сходами на дах тепловоза, закріпитися там за допомогою страхувального поясу, що убезпечує від падінь з висоти, вставити рукав для подавання піску в люк пісочного бункера, закріпити його, бо пісок подається під тиском 8 атмосфер. І це все він мав робити однією рукою, бо іншою треба було триматися. Для виправлення цієї ситуації вирішено було впровадити проект з охорони праці.

«Вивчивши всі обставини, спеціалісти нашого підрозділу  вирішили, що для безпечного екіпірування піском помічникам машиністів тепловозів доцільно використовувати спеціальні майданчики та відповідні страхувальні пристрої, – розповідає Андрій Козинець. – Тож було виготовлено два типи майданчиків для локомотивів різних серій. Вони вже встановлені і використовуються. Два майданчики застосовуються для екіпірування тепловозів серії 2ТЕ10М, з бункерами піску спереду на капоті, а інші два – двоповерхові, для тепловозів серії ТЕМ-7 та ТЕМ-2, пісок до яких подається через люки бункерів на даху капоту локомотива. Такі майданчики значно вищі, адже висота тепловозів перевищує 5 метрів, тож вони оснащені додатковими безпековими застосуваннями».

Як кажуть, краще раз побачити, тож ми з Андрієм Козинцем та інженеркою WCM Катериною Гаврилюк прямуємо на екіпірувальний пункт станції «Кар’єрна». Майданчик – це металоконструкція, яка складається зі зручних безпечних сходів з поручнями та перекидного містка, що дозволяє безпечно перейти безпосередньо до місця розташування люків пісочних бункерів на капоті тепловозу. Містки мають фіксатори, які запобігають їхньому непередбачуваному складанню. Вищі, двоповерхові майданчики додатково оснащені пристроєм, який називають «Журавік». Його конструкція нагадує конструкцію «журавля», за допомогою якого набирають воду з криниці. Але замість мотузки – безпековий фал, а замість відра – сам помічник машиніста тепловоза. Він прикріпляється за допомогою страхувального поясу до фала і після цього може сміливо переходити містком на дах локомотива. «Журавік» оберігає людину від падіння з висоти, звільняє обидві руки для роботи і не обмежує рухи.

«Переваги очевидні, – підсумував Андрій Козинець. – Найголовніше – ризики падіння з висоти виключено. А ще використання майданчиків дозволяє скоротити сам процес екіпірування піском майже удвічі, що скорочує простої залізничного транспорту».    

Категорії
Новини

Своє життя за Україну віддав залізничник Сергій Троценко

Молодший сержант Сергій Троценко помер від травм, отриманих в бою на Куп’янському напрямку.

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Сергій працював монтером колії ЗЦ № 3 в сталеплавильному районі. Колеги кажуть, що у залізничній справі він був «своїм», добре знав цей напрямок роботи, адже свого часу ще й працював у службі СЦБ.

«Варто було лише поглянути на Сергія – міцний та сильний. І за характером він був таким же – завжди перший, відповідальний, сумлінний. Він з легкістю справлявся з будь-якою роботою, ще й іншим допомагав. У багатьох справах Сергій був лідером, він завжди брав відповідальність на себе, – розповідає Олександр Прудніков, начальник дільниці ЗЦ № 3. – Коли розпочалася повномасштабна війна ми у колективі були впевнені, що Сергій буде серед перших, хто стане на захист Батьківщини. Так і сталося, до лав захисників він приєднався наприкінці 2022 року. За військовою спеціальністю Сергій був водієм-механіком евакуаційної роти ремонтно-відновлювального батальйону. Воював на Куп’янському напрямку, там же і був поранений. Смерть Сергія – це ще одна важка втрата для усіх, хто його знав, хто з ним працював багато років. На жаль, війна забирає найкращих».

Висловлюємо щирі співчуття родині, друзям та колегам загиблого.

Світла пам’ять Герою!