Категорія: Новини

Категорії
Новини

Наших працівників нагороджено до державних свят – Дня прапору та Дня незалежності України

В Металургійному районі міста підняли Державний прапор України та вручили нагороди найкращим працівникам підприємств, навчальних закладів та установ району. Серед нагороджених – четверо працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Святкова та урочиста мить – синьо-жовтий прапор України підіймається  флагштоком. І ось він вже гордо майорить над виконкомом Металургійної районної у місті  ради.

За цим уважно спостерігали десятки кращих працівників району, серед яких наші працівники: Максим Сальников, заступник директора з енергогосподарства енергетичного департаменту, Володимир Денисенко, менеджер управління гірничого департаменту, Сергій Вьюннік, слюсар-ремонтник (бригадир) сортопрокатного цеху № 2 та Павло Соленко, різальник гарячого металу сортопрокатного цеху № 1 прокатного департаменту.  За сумлінну працю та з нагоди Дня незалежності України вони отримали нагороди Металургійної районної у місті ради. А Максим Сальников був нагороджений відзнакою міського рівня.

«Два найважливіших для українського народу державних свята йдуть поруч – 23 серпня в Україні святкують День Державного Прапора, а 24 серпня ми відзначаємо 33-тю річницю незалежності України. Ці свята є символом національної єдності, гордості за нашу країну та її сильних духом людей, які зараз, кожен на своєму місці роблять усе можливе для наближення Перемоги. Ми дякуємо нашим захисникам та захисницям за те, що вони боронять нашу землю, ми дякуємо людям, які своєю працею підтримують економіку країни», – сказав у вітальному слові Едуард Данильченко, заступник голови Металургійної районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів ради.

«Нагороди отримувати завжди приємно, особливо, коли відзнака вручається у такі важливі для України свята – День прапора та День незалежності. Це означає, що твоя праця потрібна людям – тим, хто працює у цехах та містянам, адже життя підприємства та міста єдине, – сказав Максим Сальников. – Я опікуюсь електричним господарством «АрселорМіттал Кривий Ріг». Це завжди було відповідальною справою, адже енергетика дає життя металургійним агрегатам. Зараз у нас подвійні турбота і відповідальність, адже нам доводиться працювати у складних умовах війни та блекаутів».

«Урочистий захід, усміхнені люди, зворушлива мить підняття прапору та саме нагородження – сьогодні у всіх нас по-справжньому святковий настрій, – поділився враженнями Сергій Вьюннік. – Цінності нагороді додає й те, що вона отримана під час святкування наших головних державних свят».

Володимир Денисенко та Павло Соленко подякували підприємству та місту за відзначення їхньої роботи. Подякували вони і нашим захисникам, які боронять Україну.

«Наш український прапор підіймає бойовий дух на полі бою та у тилу. У боротьбі з російськими загарбниками ми виборюємо своє право вільно жити і працювати. А турбот у кожного вистачає. Наприклад, зараз у гірничому департаменті ми реалізуємо проєкт «Третя карта». Це будівництво хвостосховища , яке дасть можливість підприємству працювати далі, а людям мати роботу та розвивати Кривий Ріг в усіх сферах», – додав  Володимир Денисенко.

Категорії
Новини

Металург Анатолій Нікіша загинув на Донбасі у бою з окупантами

7 серпня 2024 року ми втратили ще одного свого колегу та захисника. У боях за свободу й незалежність України загинув сержант Анатолій Нікіша. Трагедія сталася біля населеного пункту Іванівське Бахмутського району що на Донеччині. До того, як взяти в руки зброю й стати до лав Збройних сил, Анатолій працював ковшовим у конвертерному цеху ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Він був справжнім чоловіком – так говорять колеги про Анатолія Нікішу – сильним, мужнім, справедливим. «Він завжди був за справедливість, – розповідає змінний майстер конвертерного цеху Валерій Кузнецов. – Завжди відстоював інтереси колег. Часто виконував обов’язки бригадира. Для багатьох молодих ковшових став наставником, навчав їх цій нелегкій професії. Якісно підготувати ковші для розливання сталі, привести до ладу затвори – важка справа. А ще – високі температури на робочому місці та інші шкідливі фактори. Анатолій був серед кращих, був прикладом як у роботі, так і в організації безпечної праці. Ми підтримували з ним зв’язок. Нещодавно він був у нетривалій відпустці. А незабаром після його повернення на фронт ми отримали гірку звістку. Ми втратили надійного товариша і чудову людину».

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям та колегам загиблого героя.

Категорії
Новини

«Лайфхаки» з підготовки кадрів від фахівців

На базі «АрселорМіттал Кривий Ріг» пройшла громадська конференція «Професійній освіті – європейський вибір».

Наше підприємство було обрано не випадково, адже ми маємо чималий досвід наставництва на виробництві, практику тісної співпраці з профільними навчальними закладами та впроваджуємо чимало цікавих проєктів, аби зацікавити молодь у здобутті саме робітничих професій.

Така конференція проводиться у Кривому Розі щорічно. Вона має на меті координувати роботу виробництв і профільних навчальних закладів з сучасної професійної підготовки молоді та висвітлювати найкращі практики співпраці в цьому питанні.

Цього року конференція була присвячена вивченню європейського досвіду роботи з підготовки кадрів для ринку праці. Саме тому вона і проходила в «АрселорМіттал Кривий Ріг» – на базі підприємства міжнародної корпорації, де напрацьований значний досвід роботи з молоддю.

У конференції взяли участь представники «АрселорМіттал Кривий Ріг», криворізької міської влади, громадських об’єднань, директори та викладачі закладів професійної освіти, науковці, керівники міського Центру зайнятості, лідери Профспілки металургів і гірників України, військові.

«Про надання фінансової і технічної допомоги закладам освіти Кривого Рогу та Криворізького району в рамках реалізації міжурядової програми Україна-Люксембург» розказав Сергій Мілютін, заступник міського голови з гуманітарних питань Кривого Рогу. Він наголосив, що реалізація проєкту допоможе молоді регіону опановувати професії та бути готовими працювати у реаліях сучасного виробництва. В цій роботі беруть участь, як наші міжнародні партнери, державні органи влади, так і бізнес, якому зараз дуже потрібні кваліфіковані робітничі кадри.

«В Україні триває війна, але навіть за таких умов ми не припиняємо профорієнтаційну роботу, наповнюємо її сучасним змістом», зазначила на заході директорка з персоналу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Катерина Залозних. – Вона розповіла учасникам конференції про молодіжні проєкти, які запроваджуються на підприємстві. Вони допомагають школярам визначитися з професією, студентам – прокачати свої знання та навички, відкрити для себе нові можливості стажування та навчання за кошти «АрселорМіттал Кривий Ріг», а викладачам  оновити матеріали для викладання профдисциплін.

«Сьогодні проблема з кадрами є нагальною не тільки для Кривого Рогу, а й для всієї України. Кадровий голод на ринку праці відчувається за зрозумілих причин: війна, економічні проблеми, виїзд фахівців за кордон, багато з яких не планує повертатися до країни. Ми розуміємо, що і в найближчому майбутньому кадрів не вистачатиме. Саме тому співпраця з професійно-технічними закладами освіти – це стратегічний напрямок роботи для нашого підприємства. Зараз ми тісно співпрацюємо з понад 30-ма закладами освіти, ведемо активну роботу у школах. Наша мета – зацікавити молодь робітничими професіями, зробити усе можливе, щоб молоді люди бачили для себе перспективу розвитку у рідному місті і залишались тут працювати», – сказала Катерина Залозних.

«Цього року  «АрселорМіттал Кривий Ріг» відзначив своє 90-річчя, а міська система профосвіти у жовтні відзначатиме 80 років від свого створення. Тобто, ми практично йдемо поряд у роботі з підготовки фахівців робочих професій, – сказав модератор конференції Віталій Сапіга, методист навчально-методичного центру професійно-технічної освіти в Дніпропетровській області, заступник голови Дніпропетровської асоціації працівників профтехосвіти. – Зараз ми переживаємо нелегкі воєнні часи, але не припиняємо працювати над тим, щоб у молоді було гідне майбутнє, а наші підприємства продовжували розвиватися».

Віталій Сапіга подякував «АрселорМіттал Кривий Ріг» за найкращу реалізацію навчального процесу з підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікацій робітників за європейським принципом «Безперервна освіта – протягом життя».

Своїми напрацюваннями у сфері підготовки молодих працівників поділилися представники різних навчальних закладів профтехосвіти. А завершився захід врученням Дипломів переможцям громадських оглядів-конкурсів серед роботодавців, профспілок, освітніх закладів за підсумками 2023 року.

Приємно, що серед нагород у 15 номінаціях, 9 були вручені «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Та особливою нагородою для нашого підприємства стала гравійована у військовій символіці гільза від українського артилерійського 152-міліметрового снаряда – це подарунок Музею історії підприємства від Центру рекрутингу 77-ї Криворізької окремої аеромобільної бригади десантно-штурмових військ ЗСУ.

Як зазначив військовий, капітан Вадим Федорук, методи роботи з профорієнтації, які були озвучені на конференції, можуть стати в пригоді й військовим, адже Центр рекрутингу теж займається підбором кадрів – для захисту України. А гільза від снаряда з військовою символікою, теж є своєрідним елементом роботи з профорієнтації.

Категорії
Новини

Ховати голову в пісок керівникові не личить

17 серпня виповнилося 75 років  нашому ветерану Георгію Козенку. 44 роки він присвятив  підприємству, левову частку з яких керував різними підрозділами.

Георгій Козенко впевнений, що керівник не може бути успішним, якщо він ховає голову у пісок, подібно відомому птаху. Брати відповідальність за результат, виробництво й людей він вважає однією з найважливіших чеснот керівника. І протягом свого виробничого шляху Георгій Володимирович намагався дотримуватися цього правила. А все почалося з першого доменного цеху нашого підприємства, куди молодий випускник технікуму прийшов на роботу.

«У 1971 році я з ДЦ-1 перейшов до блюмінга № 3. Цеху ще не існувало, але кадри для нього вже готували, —  згадує ветеран. —  Коли за два з половиною роки блюмінг-3 таки запустили, я почав з оператора головного посту керування. А далі став майстром, начальником зміни і дійшов до посади заступника начальника цеху. Потім мене призначили начальником відділу виробничого управління комбінату, а через чотири роки начальником цеху підготовки составів».

Справи у ЦПС тоді складались кепсько. Не раз поставала ситуація, коли сталь було зварено, а виливниць для її розливання не підготували. Тож молодий начальник днював, а інколи й ночував у цеху, щоб налаштувати виробничі процеси.

«Сила керівника — це очі, ноги й голова, а головне — це сформований та згуртований колектив, бо одинаку мало що вдасться, —  розмірковує Георгій Козенко. —  Я багато ходив цехом, спілкувався з людьми на місцях, виявляв проблеми і разом з колегами розмірковував, як їх вирішити. І поступово у нас почало виходити. Незабаром я почав менше залишатися у цеху після завершення робочого дня, натомість сталь отримувала свої виливниці».

Таких керівників, як Георгій, зараз називають кризис-менеджерами. Перший прокат, куди перевели Георгія, вісім років не виконував бізнес-плану, і новоспечений начальник Козенко мав виправити ситуацію. Справи поступово пішли вгору. А за рік Георгія Володимировича викликав новий генеральний директор Севернюк і відрядив на наш гірничозбагачувальний комбінат (нині — гірничий департамент). ГЗК тоді працював слабенько, м’яко кажучи. Агломерату для виробництва чавуну не вистачало. Георгій виявив проблеми і поклав на стіл керівнику підприємства своє бачення їх вирішення. «Ну то переходь на ГЗК і розв’язуй проблеми», —  сказав гендиректор добровільно-примусово.

«Я не був у захваті від такої зміни, —  зізнався Георгій Володимирович. —  Але треба — то треба.  Поступово разом з колективом почали виправляти ситуацію. Поступово відновлювали агломашини в аглоцехах, які тоді входили до ГЗК. Над виправленням ситуації ми плідно співпрацювали із заступником директора ГЗК Василем Кулішом. Тодішній гендиректор Норендра Чодері приділяв особливу увагу закупівлі устаткування та ремонтам обладнання у цехах ГЗК».

І знову Георгія перекидають у прокатний департамент. На цей раз на перший блюмінг. І знову після перших успіхів його спрямовують до гірничого департаменту, і знов чекає розв’язання серйозних проблем.

«Якщо я скажу, що отримував величезне задоволення від роботи керівником і постійного розв’язання проблем, то я скажу неправду, —  продовжив Георгій. —  Найперше — це важка робота, особливо психологічно. Але чоловік має брати її на себе і робити справу якісно, щоб достойно забезпечити родину. Тому ні про що не шкодую. От від чого я дійсно отримував задоволення — від позитивних результатів. А ще від спілкування з чудовими людьми, яких я зустрічав у всіх підрозділах. Наприклад, бригадир слюсарів третього блюмінга  Іван Мельник. Людина із золотими руками і світлою головою. Або головний інженер ГЗК Микола Гардаш, у якого я багато чого перейняв. Начальник цеху технологічного водопостачання Микола Кіянчук — людина надзвичайно відповідальна і віддана справі. З глибокою повагою я згадую головного геолога ГЗК Олександра Кузьменка, головного геолога РУ Ореста Гівеля, начальника техвідділу Володимира Домнічева та головного маркшейдера Володимира Голікова. Я вдячний генеральним директорам Степану Тільзі та Олегу Дубині, які були моїми наставниками й вчителями, заступникам гендиректорів з виробництва Григорію Макарову та Ігореві Сміяненку. Мені пощастило спілкуватися й з багатьма іншими чудовими людьми».

Також щиро й тепло наш герой згадує про спілкування з Володимиром Теслюком. Коли Георгій перейшов на перший блюмінг, Володимир працював там начальником зміни. Тепер він успішно керує гірничим департаментом.

Досягнення Георгія Козенка не залишилися непоміченими. Він нагороджений орденом «За заслуги» 3 ступеня, грамотою Верховної ради і є кавалером нагрудного знаку «За заслуги перед містом» та іншими нагородами. Але головними своїми нагородами він вважає кохання дружини Людмили і любов сина й доньки, п’яти онуків і поки що одного правнука. А ще Георгій Володимирович посадив і вирощує чудовий виноград різних сортів. Великий і дууууже смачний. І я не втримався, щоб ним не поласувати.

Бажаємо Георгію Володимировичу Козенку ще багато років життя, і з задоволенням напишемо про нього у його наступне 75-ліття. Тобто 75+75=150. А чом би й ні?

Категорії
Новини

Створені, щоб гасити вібрацію

У кабінах електромостових кранів копрового цеху встановлюються нові антивібраційні крісла.

Як розповів начальник відділу департаменту з охорони праці та промислової безпеки Олексій Курочка, заміна крісел для машиністів кранів – важлива складова реалізації масштабної програми технічних заходів. Ця програма, спрямована на досягнення підприємством 3-го рівня впровадження вимог корпоративних стандартів ArcelorMittal FPS.

«Цей корпоративний стандарт називається «Крани і підйомне обладнання», –  повідомив Олексій Курочка. – Робота машиністів кранів пов’язана з розмаїттям небезпечних та шкідливих факторів. Серед шкідливих факторів – вібрація під час руху та роботи кранів. Вона впливає на людей, може призвести до погіршення самопочуття та професійних захворювань, наприклад, нервової та опорно-рухової систем організму людини. Вібрація може негативно вплинути й на ментальне здоров’я. Тому сучасні крісла, які гасять вібрацію – це дуже важливо».

Марина Слободянюк керує електромостовими кранами вже більш ніж два десятки років. Вона працює на шлаковому дворі копрового цеху.

«Впродовж зміни мені доводиться почергово працювати на кількох кранах, – розповідає Марина. – До вібрації наче вже звикла, але ж вона нікуди не дівається і впливає на здоров’я. Особливо вібрує конструкція грейферного крана. На деяких кранах крісла вже замінили. Різниця відчувається. І не лише щодо вібрації. Нові крісла зручніші. Їхня конструкція дає змогу підлаштувати крісло під своє тіло та особливості роботи. Дуже зручні підлокітники. Ми працюємо змінами по 12 годин. Близько 10 з них машиніст крана знаходиться за контролерами кранів, тобто у кріслі. Тому для нас це дуже важливі зміни».

У копровому цеху планується заміна восьми крісел. Частина вже встановлена. Робота триває. Реалізовуються й інші заходи, спрямовані на безпечну роботу кранів та інших вантажопідйомних механізмів. Наприклад, у копровому цеху чекають на нові стропи, які використовуються для захоплення вантажів з їх подальшим підйомом та переміщенням кранами.

«Ми уважно слідкуємо за станом вантажопідйомного устаткування – самих кранів, стропів, крюків та інших робочих органів, – говорить Олексій Курочка. – Працівники у цехах кажуть, що нове завжди краще ніж старе. Особливо коли у новому устаткуванні реалізовані останні досягнення науки й техніки – сучасні матеріали та новий конструктив, що базується на багаторічному досвіді безпеки виробництва».

Категорії
Новини

Старт 9.0 – 100% вражень!

Цікаві майстер-класи, спортивні ігри, інтелектуальні завдання та дискотека – до Дня молоді та 90-річчя підприємства в «АрселорМіттал Кривий Ріг» «відгомонів» івент для молоді Старт 9.0.

Минулої п’ятниці Палац культури металургів сяяв усмішками, запалював драйвом та випромінював гарний настрій. Джерелом позитивної енергії став івент для молоді Старт 9.0, який проходив у ПК. На цьому проєкті зібралися молоді працівники наших підприємств, учасники молодіжних програм «Нова фабрика», GoPrо, «3Dільниця», стажери, школярі, студенти та  молодь міста, яка бажала провести своє дозвілля весело, енергійно та корисно.

«Цього року нашому підприємству виповнилося 90 років. Для промислового гіганта – це фактично молодість, новий розвиток, позитивні зміни. А досвід, який був набутий за ці роки, тільки зміцнює, надає якості новій історії підприємства. «АрселорМіттал Кривий Ріг» завжди був ініціатором змін. Я впевнена, що його майбутнє залежить від молоді – тих хлопців та дівчат, які вже працюють на підприємстві, вчаться, здобувають фах або тільки визначаються з професією. Старт 9.0 – це можливість круто провести час, знайти нових друзів, зарядитись гарним настроєм та відкрити для себе щось нове, – сказала на відкритті заходу Катерина Залозних, директорка департаменту з персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг».

На учасників заходу чекали дев’ять локацій з цікавими майстер-класами та спортивними заходами. Усі вони давали можливість кожному  проявити себе, а подекуди і відкрити нові таланти.

Свої творчі здібності та фантазію учасникам можна було випробувати на майстер-класах з ліплення, насолодитися мистецтвом  – на виставці картин, яка була представлена у партнерстві з Криворізьким культурним центром, а у спортивній зоні – показати свою спритність, влучність та завзятість.

А ось зарядити себе на успішність можна було на майстер-класі з афірмації, на квізі учасники перевіряли знання з історії підприємства, металургійної галузі, Кривого Рогу. Гучно від сміху та «бабахів» було у куточку, де проходив майстер-клас зі створення фігурок з повітряних кульок, не менш цікаво було у зоні комп’ютерних ігор та подорожей у віртуальної реальності. Неповторні образи для запальних сторисів створювалися  у тематичній фотозоні і, звичайно ж, не обійшлося  без улюблених настільних ігор.

«Щоб пройти усі локації із завданнями учасники івенту розділилися на групи – так набагато веселіше та згуртованіше, – сказала менеджерка з розвитку молодіжних проєктів Вікторія Коцуба. – Ми постаралися, щоб на кожній локації учасникам було цікаво, щоб молодь мала можливість показати свої вміння, здібності, а подекуди й набути нових знань. Чимало охочих відвідали і наш куточок з інформацією про роботу – там можна було дізнатися про вакансії, які є на нашому підприємстві, а також навчитися писати резюме. У фіналі були проведені розіграш подарунків та дискотека».

«Дуже круто! Це захід, в якому ти не простий глядач, а активний учасник – можеш показати свої здібності. Головне, що на місці не треба стояти, треба побігати – від локації до локації. І всюди так цікаво! Взагалі мене цікавить усе, що пов’язано з підприємством, я постійна учасниця його заходів. У мене мама працює на підприємстві, тому я завжди перша в курсі всіх молодіжних подій. Я теж замислююсь над тим, щоб піти працювати сюди, от тільки ще не визначилася за яким напрямом», – поділилася враженнями учениця криворізького ліцею № 95 Глафіра Темній.

«Конкурси цікаві, особливо мені сподобалася афірмація, я собі таке класне побажання намалювала! Я люблю малювати, закінчила художню школу, – сказала учениця гімназії № 74 Софія Степура. – Мені приємно бачити навколо себе однолітків, які усміхаються, у яких гарний настрій, які роблять щось корисне для себе і при цьому відпочивають. Більше б таких заходів!».