Ветерани російсько-української війни – працівники наших підприємств, з 1 липня і до завершення поточного року крім основної програми медстрахування ви можете скористатися ще і додатковими програмами страхування.
Про нові можливості оздоровлення та відновлення розповідає Олена Власенко, менеджер з КРІ, пільг та компенсацій департаменту з персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Олено, розкажіть детальніше, хто може скористатися додатковими програмами страхування?
Додаткові програми медстрахування ініційовані нашим підприємством та СК «Країна». Вони розраховані на ветеранів російсько-української війни-працівників ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ПП «Стіл Сервіс», ТОВ «Ливарно-механічний завод», АТ «АрселорМіттал Берислав», ТОВ «СК Нікмет Термінал», які були демобілізовані з 13.04.2014 року.
Зараз у нас 270 ветеранів російсько-української війни, які повернулися на наші підприємства. Наші захисники продовжують демобілізовуватися, тож, очікується, що їх кількість зростатиме.
Чи можна сказати, що це додаткові послуги, які передбачені саме для ветеранів?
Ця додаткова програма медстрахування дає можливість проведення обстеження та консультацій з лікарем-спеціалістом, встановлення реабілітаційного діагнозу та складання індивідуального плану лікування.
Страховка також покриває увесь спектр діагностичних заходів за призначенням лікаря: лабораторну, рентгенологічну, ендоскопічну, ультразвукову, функціональну діагностику.
Звісно, наші ветерани, як і кожен працівник, завжди можуть скористатися основною медстраховкою, максимальна сума якої складає 100 тисяч гривень, а це додатковий «бонус». Це програми, які призначені для лікування та реабілітації наших ветеранів в амбулаторних, поліклінічних та стаціонарних умовах. На це страховкою передбачені 25 тисяч гривень на особу. Також ветерани війни можуть отримати 10 сеансів-консультацій психолога офлайн.
А якщо детальніше, які саме медичні послуги ветерани російсько-української війни можуть отримати додатково?
Крім того, ветерани можуть отримати фізіотерапевтичні процедури: фізіотерапію, мануальну терапію, ЛФК, лікувальний масаж або масаж з профілактичною метою. Звичайно, ці процедури надаються за призначенням лікаря. Також додаткова програма страхування покриває медикаментозну терапію, діагностику та лікування грибкових захворювань, опіків та обморожень, лікування хронічних захворювань в стадії ремісії (2 курси). Програма покриває і вартість витратних матеріалів та виробів медичного призначення, інших послуг за потребами та за призначенням лікаря.
В яких медичних закладах можна скористатися цими послугами?
Вибір закладів охорони здоров’я для надання лікування та реабілітації залежить від індивідуальних потреб ветеранів. Усі організаційні питання завчасно обговорюються з СК «Країна». Звичайно, робиться усе можливе, щоб ветеранам було зручно доїжджати до медичного закладу, отримувати послуги тощо.
Куди саме треба звертатися ветеранам, щоб скористатися додатковими можливостями страхування?
Телефонуйте до «Центру інформаційної підтримки клієнтів СК «Країна» за телефоном: 890, або звертайтеся до лікаря-координатора поліклініки ПП «Стіл Сервіс» Хорольської Яни Володимирівни, тел. 097-591-39-22; вул. Криворіжсталі 5А, кабінет № 212.
Графік роботи: понеділок-п’ятниця з 8:00 – по 15:00.
Для отримання послуг треба мати: направлення сімейного лікаря, або направлення лікаря іншої спеціалізації, у тому числі лікаря фізичної та реабілітаційної медицини.
«Людина з великої літери» – так кажуть колеги про провідного інженера з автоматизованих систем керування технологічними процесами Олексія Островського.
22 роки поруч з ним пропрацював начальник дільниці департаменту автоматизації технологічних процесів Сергій Алексашин. «До мобілізації у січні 2023 року Олексій займався обслуговуванням автоматизованих систем керування кисневого виробництва «АрселорМіттал Кривий Ріг», – говорить Сергій Алексашин. – Це дуже складна робота, яка вимагає багато знань і досвіду з програмування, радіоелектроніки, контрольно-вимірювальних приладів. Олексій добре в цьому розбирався, брався за найважчі завдання і якісно їх виконував. Він мав спокійний характер, був дуже позитивною людиною, міг підтримати розмову практично на будь-яку тему. Олексій був відмінним сім’янином. З ним ми не лише разом працювали, він був моїм найкращим другом. Нещодавно ми отримали звістку про його загибель. Особисто для мене це страшна непоправна втрата».
11 серпня 2024 року молодший сержант Олексій Островський загинув у бою з російськими агресорами в районі населеного пункту Кременноє Курської області Російської Федерації.
Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям та колегам загиблого воїна.
У доменному цеху № 1 «АрселорМіттал Кривий Ріг» позбавилися від кількох смертельно небезпечних ризиків під час зливання доменного шлаку.
У Доменних печах виплавляють чавун. Ще одним продуктом плавки є доменний шлак. Його використовують в будівництві. Шлак зливають з печі у шлаковозні ковші. Їх переміщують залізницею. Шлак для переробки везуть до шлакопереробного цеху. Під час зливу шлаку на доменній печі № 6 заміна наповненого ковша на порожній донедавна була надзвичайно ризиковою виробничою операцією. Ця заміна проводилася за допомогою локомотива саме під час зливу. У процесі брав участь горновий, який, як і локомотивна бригада знаходився у смертельно небезпечній зоні. Щоб запобігти цьому було впроваджено проєкт Виробництва світового класу WCM «0 нещасних випадків».
Інженер WCM Руслан Кривенко розповів, що спочатку всю операцію із заміни повного ковша на порожній зняли на відео. Потім зробили розкадрування, проаналізували і виявили 5 ризиків, особливо небезпечних для працівників.
«По-перше, горновий, який знаходився у зоні руху залізничного транспорту був під загрозою роздавлювання під час виконання маневрових робіт, – пояснив Руслан Кривенко. – А ризик отримати опіки рідким шлаком, температура якого досягає 1700 градусів Цельсію, загрожував і горновому, й залізничникам. Команда вирішила використати попередній досвід, який застосовується на інших доменних печах, і замінити локомотив на штовхач. По суті – це залізничний безпілотник, який їздить рейками, може тягти 2 ковші зі шлаком загальною масою 48 тонн, і керується дистанційно».
У впровадженні проєкту взяли участь старший майстер основної виробничої дільниці доменних печей ДЦ-1 Григорій Сазонов, в.о. старшого майстра Валерій Сорухан, горнові Ігор Ткаченко, Дмитро Гончаренко та інші. Зараз ковші під розливання шлаку переставляють два штовхачі – один короткою, інший довгою коліями. Пульти керування штовхачами, які зв’язані з ними електродротами, встановлено на ливарному дворі. Штовхачами з пультів керують горнові. Тобто зараз вони знаходяться у безпечному місці, а не на коліях біля ковшів під час розливання. Таким чином вдалося не те що мінімізувати – повністю усунути ризики обпектися чи попасти під колеса. До того ж зараз не треба залучати залізничників та локомотиви, а горнові постійно знаходяться на ливарному дворі і мають змогу постійно контролювати доменні процеси.В.о. старшого майстра ОВД ДП Валерій Сарухан: «Це надзвичайно важливі зміни. Я, як керівник, відповідаю перш за все за безпеку людей. І от тепер горнові під час розливання шлаку знаходяться у безпеці. Зараз я за них спокійний. Ми зробили потрібну справу і я радий, що брав у цьому уча
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» завітав пересувний інтерактивний музей «Мініфеномента» з трьома десятками експериментальних станцій з магнетизму, гравітації, силою тяжіння та інших наукових цікавинок. Його «візит» на підприємство проходить у рамках партнерства «АрселорМіттал Кривий Ріг» зі школами міста щодо підтримки STEM-освіти (STEM – це абревіатура латиною (наука, технології, інжиніринг, мистецтво та математика).
Маятник Фуко, Лабіринт, експерименти з електрикою, магнетизмом, силою тяжіння, кольорами, з атмосферним тиском, законом сполучених судин – до підприємства приїхали наукові експериментальні станції, які зацікавлять, як дітей так і дорослих.Інтерактивний музей розмістився у… музеї історії нашого підприємства. Там він знаходитиметься до осені.
«Мініфіномента» – це освітянський проєкт для цікавих уроків та перерв. Його головна мета – повернути дітей із віртуального світу до реального, відірвати їх від гаджетів та показати, що природничі науки – це цікаво. На стендах-станціях дитина сама може пізнавати навколишній світ, ставити запитання та знаходити відповіді – тобто стати дослідником.
Автор цієї методики – фаховий фізик, німецький професор університету з Фленсбурга Луц Фіззер. За його словами, ця методика з’явилась майже 20 років тому й відтоді успішно впроваджується в школах Німеччини та в інших європейських країнах.
Чудернацькі фігури, циліндри, трубочки, лампочки, пляшки та інші конструкції дозволяють дослідити явища природи, закони фізики, силу тертя, тяжіння – в цілому технічні та природничі науки. Головною фішкою проєкту є те, що користувачі станцій самі мають розібратися, що можна зробити на тій чи іншій локації, як працюють різні прилади, як з ними «погратися» – постукати, притулити до вуха, поковзати, погойдати, покатати – щоб прилади рухалися, світилися, крутилися, переміщувалися.
«Зараз у світі спостерігається зниження інтересу молоді до технічних спеціальностей. Щоб зацікавити хлопців та дівчат технічними науками наше підприємство у партнерстві з навчальними закладами міста підтримує розвиток STEM-освіти. Вона охоплює природничі науки технології, технічну творчість та математику. Усі ці складові присутні у «Мініфіноменті», – сказала менеджер з розвитку молодіжних проєктів Вікторія Коцуба. – Це так звана «жива наука» без підказок, яка покликана навчити дитину мислити як дослідник або першовідкривач».
Познайомитися з «Мініфіноментою» можуть як діти працівників наших підприємств, для яких будуть організовані екскурсії до музею, так і всі бажаючі.
Запрошуємо на повноцінну екскурсію 2 в 1: екскурсія музеєм підприємства + «Мініфеномента» 20, 24 та 31 серпня поточного року.
З його народження почався відлік історії нашого підприємства, тут завжди впроваджували в життя передові технології та нові методи роботи, тут «зростали» висококваліфіковані фахівці. І навіть за часів війни доменний цех № 1 одним з перших відновив виробництво. Нещодавно цех відзначив своє 90-річчя.
Коли «народжувались» домни
4 серпня 1934 року о 12:00 була видана перша плавка чавуну із доменної печі № 1. Її корисний об’єм становив 930 кубометрів. На початку минулого століття піч такого обсягу вважалася промисловим гігантом, а її технічне забезпечення – найсучаснішим. Перша домна одразу стала відкритим майданчиком для впровадження нових ідей та проєктів.
Монтаж газопроводу ДЦ, 1933 рік
З того часу започатковувати нове та бути серед найперших у багатьох справах у першому доменному цеху вже стало традицією. 8 травня 1935 року була задута друга доменна піч об’ємом 390 кубометрів. Третя домна почала працювати 9 березня 1939 року. Об’єм цієї печі становив вже рекордні 1300 кубометрів з добовим виробництвом чавуну 1500 тонн. Це давало право нашому підприємству вважатися одним із найбільших металургійних підприємств у країні.
Але розвитку доменного цеху завадила Друга світова війна. Більшість працівників цеху стали на захист країни, а інші виробляли чавун у евакуації.
Панорама заводу, 1934 рік
Після звільнення Кривбасу доменникам та будівельникам довелося відновлювати інфраструктуру цеху. Це були роки важкої праці, адже поновлювати виробництво з руїн вдвічі складніше. Перший післявоєнний чавун був виплавлений на першій доменній печі 1 квітня 1949 року. У 1951-му почала працювати ДП № 3. ЇЇ не просто відновили, а й модернізували, після чого її корисний обсяг збільшився до 1386 кубометрів.
Починаючи з 1958 року у доменному цеху № 1 ввели в роботу нові доменні печі №№ 4, 5, 6, 7, 8.
Робота у воєнні часи
За всю історію першого доменного цеху тут відбулося багато визначних та по- справжньому іміджевих для всього підприємства подій. Наприклад, з початком повномасштабного вторгнення росіян в Україну в цеху сталася подія, яка привернула світову увагу – видача першого в історії ДЦ № 1 воєнного чавуну у доменній печі № 6. Це стало знаковою подією не тільки для цеху, а й для підприємства та країни в цілому.
Згадаємо, як на початку повномасштабного вторгнення ворога робота підприємства була призупинена. Тоді ніхто не розумів, яка ситуація складеться, адже ворог дуже близько підійшов до Кривого Рогу. Але увійти у місто йому не дали захисники та величезна техніка нашого підприємства, яка стала своєрідним щитом для Кривого Рогу. Життя міста почало відновлюватися, а у першому доменному взялися активно готуватися до перезапуску цеху.
«Завантажувати піч ми почали 8 квітня 2022 року. 9 квітня вона успішно була задута об 11:30, а 10 квітня о 7 ранку 46-го дня війни в Україні доменна піч № 6 першого доменного цеху «АрселорМіттал Кривий Ріг» видала перший за свою вже сучасну історію воєнний чавун, – говорить Владислав Поліщук, начальник доменного цеху № 1. – Працювали над запуском не лише ми, а й фахівці інших підрозділів підприємства. Працівники гірничого департаменту, агломератники підготували сировину, коксохіміки – кокс, транспортники забезпечили перевезення, технічне управління – розрахунки для задувки, а енергетики «оживили» доменний агрегат. Згодом відновили і роботу доменної печі № 8.
Але не все так просто, адже людям доводиться працювати за надскладних умов загрози обстрілів, обмеження енергоресурсів та блекаутів. Та ми тримаємося, виконуємо всі виробничі завдання завдяки професіоналізму наших працівників та їхній відданості своїй справі. Маємо змогу працювати і завдяки нашим захисникам, серед яких 176 фахівців з ДЦ № 1. Зараз у цеху працюють дві доменні печі №№ 6, 8 та дільниця розливальних машин з виготовлення злитків товарного чавуну. ДП № 8 нещодавно вийшла із капітального ремонту, головним акцентом якого стала заміна засипного апарату».
Про «дзеркало» чавуну та бажання бути металургом
«Моя основна робота – це підготовка ливарного двору до випуску рідких продуктів плавки з доменної печі, – розповідає Євген Муравйов, горновий доменної печі. – У першому доменному цеху я працюю 19-й рік. Я ще пам’ятаю, як виглядала наша історична перша доменна піч, хоча вона на той час вже не працювала. У порівнянні із сьогоднішніми металургійними агрегатами вона здавалася такою маленькою. Та 90 років тому, я думаю, вона була вершиною технічного прогресу.
Коли я вперше опинився у цеху, то спочатку аж страшно стало – все гримить, рухається, світиться, тож людям, які тут працюють, треба завжди думати про власну безпеку та безпеку своїх колег. Тут це життєво необхідно. Але водночас у доменному цеху дуже цікаво – завжди є завдання, над якими треба подумати, які стимулюють постійно навчатися.
А ще в цеху є своя промислова красота. Хто хоча б раз бачив, той ніколи не забуде неймовірно красивий червоний колір підсвіченої променями сонця поверхні рідкого чавуну у ковші. Цю поверхню ми називаємо «дзеркалом» чавуну. Я хочу поздоровити наш колектив з 90-річчям ДЦ № 1 і побажати плідної, безпечної праці, та ніколи не втрачати здатності бачити прекрасне там, де ти працюєш».
Євген Муравйов
«Перший доменний цех став моїм першим робочим місцем, адже я і працюю, і навчаюся на 4 курсі металургійної академії, – говорить Валерій Аммосов, газівник доменної печі. – Я ще зі школи хотів стати металургом, тож впевнено йду до своєї мети. Кривий Ріг – це переважно місто гірників та металургів, а історичне серце металургії знаходиться тут, у доменному цеху № 1. Доменну піч можна порівняти з людським організмом, який має працювати постійно, якісно, не «хворіти». І нам треба завжди турбуватися про це. Мої задачі – контролювати процес завантаження доменної печі необхідною сировиною, слідкувати за дотриманням потрібного тиску у печі, тобто стежити за її технологічними показниками. Робота складна, але дуже цікава. Я стараюся заглиблюватися в усі робітничі процеси, а колектив цеху мені у всьому допомагає.
Як би не складалося наше життя, які б нові технології не розвивалися, метал завжди потрібний людству. А метал починається із чавуну, у Кривому Розі – з першого доменного цеху, який вже 90 років виробляє чавун».
Валерій Аммосов
«90 років – це вже значний вік, за який багато чого зроблено, досягнуто, – продовжує Владислав Поліщук. – Та будь-які робітничі перемоги – це заслуга людей, справжніх знавців своєї справи. Це наші горнові, їхні помічники, водопровідники, газівники доменної печі, змінні майстри, електроперсонал, механіки та інші представники робочих спеціальностей. Це наші захисники, які зараз боронять Україну, щоб тут, у тилу, усім нам працювалося впевнено та спокійно. Велика шана та пам’ять тим, хто загинув на полі бою. Я вдячний колективу нашого цеху, його ветеранам і хотів би подякувати усім за плідну роботу та відданість своїй справі. Я впевнений, після нашої Перемоги у цій війні наступні роки додадуть до історії цеху нових, ще більш цікавих сторінок».
Вилкові автонавантажувачі автотранспортного управління обладнані додатковими засобами безпеки відповідно до вимог корпоративних стандартів.
Їдемо у гості до п’ятої автоколони АТУ. Механік автоколони Олександр Романцев запрошує до гаража, де стоїть вилковий навантажувач. Олександр світла не вмикає, ще й прикриває ворота гаража. Серед білого дня ми занурюємося в сутінки. Так треба. Раптово на автонавантажувачі вмикаються три яскравих лампи – одна червона й дві синіх. Підлога навколо навантажувача стає кольоровою. Крім синіх та червоної світлових зон, на ній з’являються лінії відповідного кольору. Автотранспортники здивували! Але все це не заради шоу, а за для безпеки.
«У нашій колоні два вилкових навантажувачі, – розповідає механік АК-5. – Вони працюють в конвертерному цеху, на нульовій позначці, під конвертерами. Вони завантажують, розвантажують, перевозять матеріали та устаткування. Наприклад, вогнетривну цеглу та торкретмаси для футерування конвертерів, ковшів, запчастини та вузли для ремонтів агрегатів, а також флюси, присипки та інші матеріали, без яких неможливе виробництво сталі. У зоні роботи навантажувача працюють, переміщуються люди. Світло у цих підконвертерних приміщеннях не досить яскраве. А навантажувачі рухаються досить жваво, та ще й вила – робочий орган цієї техніки – під час маневрів можуть нанести травму тому, хто опинився занадто близько. А оця світлова попереджувальна сигналізація дозволяє працівникам ще здалеку побачити небезпеку. Світлові ж лінії попереджають: «Ближче не можна!»
Вже два десятиліття керує вилковими навантажувачами Микола Музиря. Щозміни він перевозить від 100 до 150 тонн вантажів для сталеплавів. І навіть для такого досвідченого водія працювати з сигналізацією стало спокійніше.
«До того як сісти за кермо навантажувача, я працював водієм самоскиду, – розповідає Микола. – Там також є свої небезпеки, наприклад висока швидкість. Головні небезпеки тут – люди в зоні руху. На нові сигнальні лампи вони зразу звертають увагу – що воно там таке кольорове ? Це освітлення ми вмикаємо разом з двигуном. Людям цікаво. Запитують. Ми їх вводимо у курс діла, як то кажуть. Ми то й так крутимо головою на всі 360 градусів, щоб своєчасно помітити небезпеки, а зараз ще й тим, хто працює поруч, є чіткі підказки, що сюди не можна. Це корисно для всіх».
Провідний інженер з охорони праці Антон Князєв пояснив, що дообладнання навантажувачів зроблене відповідно до корпоративного стандарту «Транспортні засоби», де є окремі вимоги саме щодо вилкових навантажувачів. Крім сигнального освітлення, навантажувачі АТУ мають гучний звуковий сигнал, який автоматично вмикається, коли техніка здає назад. Також всі три навантажувачі – два в АК-5 і один в АК-4, обладнані чотирма відеокамерами і монітором, на якому водій може повністю бачити простір навколо навантажувача.
«Протягом останнього часу ми обладнали близько 60 одиниць техніки додатковими засобами безпеки. Серед них – камери та монітори, датчики перешкод, додаткові ремені безпеки, сигналізація при незастосуванні цих ременів тощо. А ще розроблені нові маршрути пересування транспортних засобів та пасажирів на території наших автоколон, у закритих гаражах та боксах, позначені небезпечні місця перетину транспортних та пішохідних маршрутів. Автотранспорт – це небезпечно. І ми намагаємося зробити все можливе, щоб мінімізувати ризики», – підсумував Антон Князєв.
