Категорії
Новини

Цілитель душ

Так у перекладі з давньогрецької переводиться лікар, який займається діагностикою, лікуванням та профілактикою психічних захворювань. У медичному центрі ПП «Стіл Сервіс» цю роботу здійснює лікар-психіатр Єлізавета Пономаренко.

Без блекаутів у голові

Пам’ятаєте фразу з відомого кінофільму: «Голова – предмет темний і дослідженню не підлягає»? Сучасна психіатрія спростовує це. Ця наука допомагає людині виявити психічні захворювання на ранніх стадіях і, якщо треба, провести медикаментозне лікування.

На жаль, війна значно вплинула на психічний стан більшості з нас. За даними міністерства охорони здоров’я України близько 60 відсотків українців потребують такої допомоги.

«Можна? Я до вас на консультацію». Подібну фразу Єлізавета Пономаренко за рік чує понад 10 тисяч разів, адже вона оглядає майже 75 відсотків працівників наших підприємств, які працюють у небезпечних умовах. Серед них фахівці коксохімічного виробництва, електрики, газорятівники, ті, хто працює на висоті, має справу з агрегатами під високим тиском, водії автотранспортних засобів, машиністи потягів тощо. Для представників таких професій огляд лікаря-психіатра під час щорічного профогляду є обов’язковим. Це є особливою вимогою з охорони праці.

«Прийом у мене – це не просто формальна обов’язкова процедура. Це уважна бесіда з кожною людиною плюс лабораторні дослідження аналізів. Коли тільки працівник заходить в кабінет, я вже звертаю увагу на його зовнішній вигляд, поведінку, адекватність. Звісно, перше враження оманливе, більш детально ти розумієш психічний стан людини вже при спілкуванні. Але досвід допомагає мені одразу помічати, чи є проблема. В цілому ж прийом у психіатра допомагає встановленню придатності працівника до роботи, виявленню на ранніх стадіях психічних патологій, запобігає розвитку важких психічних захворювань.

Хочу довести кожному, що будь-яка людина може у нас розраховувати на вчасну допомогу, до того ж без якихось ярликів або так званих чорних міток, як дехто може вважати, спираючись на стереотипи минулих часів», – говорить  Єлізавета Пономаренко.

Візитка

Психіатрією Єлізавета Миколаївна займається понад 40 років. Вона закінчила Донецький медичний інститут, свій робочий шлях починала з інтернатури по психоневрології. Цей напрямок роботи поєднував психотерапію та наркологію. Це визначило подальшу діяльність Єлізавети Пономаренко, згодом вона працювала лікарем-наркологом у структурі МВС, у Криворізькому наркологічному диспансері, де допомагала людям позбавлятися від алкогольної та наркотичної залежностей. Увесь час вона вела активну профілактичну роботу з цього напрямку та продовжувала опановувати нововведення у психіатрії. У медичному центрі нашого підприємства Єлізавета Миколаївна проводить попередні, періодичні та позачергові психіатричні огляди, зокрема на предмет вживання психоактивних речовин – наркотиків та алкоголю.

Психолог, психотерапевт і психіатр – у чому різниця?

«Дуже часто ці поняття плутають, але різниця є, – продовжує Єлізавета Пономаренко. – Психологи – це не лікарі, вони не ставлять діагнози і не призначають медикаменти Словами та вмінням вислухати психологи допомагають людям, у яких виникли певні емоційні труднощі через життєві та побутові ситуації.

Психотерапевти – це вже лікарі, які знаходять причини психологічних розладів на підставі спеціальних методик, допомагають людині позбуватися глибинних психологічних проблем. До речі, психотерапевти мають право призначати певні групи препаратів.

Психіатри, такі, як я – це медики зі спеціальною підготовкою у галузі психіатрії. Вони займаються повноцінною медичною діагностикою та лікуванням психічних розладів різного ступеня тяжкості, відстежують реакцію пацієнта на ліки та коригують терапію. Хочу зазначити, що саме психіатр має справу з серйозними психічними розладами, серед яких, наприклад, думки про суїцид, різкі зміни у настрої або поведінці, галюцинації або ілюзії, бажання ізолюватися від суспільства тощо».

Ну, за здоров’я!

Окреме питання – це профілактика алкоголізму та наркоманії. Як правило, люди дуже применшують кількість вживання алкоголю. Але у розмові лікарю стає зрозумілим, чи є схильність у пацієнта до алкоголізму, в тому числі побутовому. Як розповіла Єлізавета Миколаївна, найчастіше буває так, ввечері у п’ятницю або у суботу людина розслабилася із чаркою після важкого тижня. У неділю – ні-ні, адже знає, що у понеділок на роботі її перевірять на алкоголь. І так може тривати роками, за які у людини виробляється алкоголічна залежність, виникають різні хвороби, в тому числі і психічні. Лікаря і досі дивує, коли людина, по факту,  п’є отруту, але бажає собі та іншим здоров’я.

Коли над проблемами працювати, вони вирішуються

«Що, мені треба йти до психіатра? Я ж не хворий?» Раніше часто можна було чути подібні вигуки. Зараз ставлення до психіатра змінилося. Все більше людей самостійно, а не за направленням, звертаються до психіатра. Як розповідає   Єлізавета Миколаївна, деяких навіть не виженеш з кабінету – приходять, розповідають про себе, діляться особистим. І це радує, адже люди довіряють лікарю. Інші приходять, щоб розв’язати психічні проблеми, які виникли через війну.

«Як правило, люди, які пройшли важкі бої, хто був у полоні або вийшли з окупації, поводять себе дуже тихо, вони замкнені. Я розумію, їм потрібна допомога, час, щоб пережити усе це, – розповідає Єлізавета Пономаренко. – Посттравматичний синдром – це дуже складна річ. Психічні травми можуть проявлятися як зараз, так і через багато років. Був у мене пацієнт, який брав участь ще у Афганській війні. Він розповів, що певну відстань може долати тільки на якихось колесах, адже як тільки він ступає на землю ногами, йому здається, що позаду нього вибухають міни.

І навпаки, іноді я сама в захваті від наших воїнів-захисників. Одного разу приходить до мене молодий чоловік на протезі. Після демобілізації він знову працевлаштовувався на підприємство. Чоловік тримався впевнено, був привітним, позитивним, він буквально випромінював жагу до життя. І подібних прикладів вистачає. Люди, які багато пережили, вдячні долі за життя.

А взагалі я б кожному порадила придивитися до себе. Ракетні атаки, руйнування, смерті рідних, близьких, знайомих і не знайомих людей змінили кожного з нас. Навіть з’явився новий термін – «синдром війни». Він проявляється у панічних атаках, страхах, підсвідомому чеканні нового «прильоту», безсонні, нервування тощо. Проаналізуйте свій психічний стан. Можливо і вам потрібна допомога? Тож, розпочніть її вчасно».

Фото з відкритих джерел та з архіву Єлізавети Пономаренко

Категорії
Новини

«Настроюдороботи.net»

«Що робити, коли не хочеться нічого робити?»У перші дні нового року таке запитання поставили психологині нашого підприємства Олені Шевчук. Про це сказала людина, зазначивши що фізично вона здорова, але чомусь почувається не в ресурсі. На улюблену роботу ноги не несуть, хочеться тільки лежати, інформація не сприймається, а потік задач, з якими раніше легко було справлятися, здаються нереальними.

Цей настрій «нічогохотіння» людина відчула після виходу з новорічної відпустки. Здавалося, після великого обсягу роботи, який «навалився» наприкінці минулого року, було декілька вихідних днів, щоб перепочити, набратися сил. А вийшло все навпаки.

«Цей стан називається апатія, або емоційне вигорання, таке буває після інтенсивної діяльності. І не важливо яку роботу виконує людина, фізичну або розумову, за сплеском великої, подекуди тривалої активності приходить спад. Скарги на апатію, виснаженість, на жаль, зараз почастішали, – розповідає Олена Шевчук. – Проблема «нічого не хочу робити» виникає на фоні хронічної перевтоми від великого обсягу справ, інформаційного перенавантаження, в тому числі і від всього, що пов’язано з війною, конфліктів вдома або на роботі, багатозадачності, коли людина намагається все зробити вчасно, якісно та дуже переймається з цього приводу тощо. Мозок людини, її нервова система страждають від перенавантаження. Щоб впоратися з таким станом і не довести себе до захворювання потрібний відпочинок. Хтось скаже, що це зараз нереально – в країні триває війна та і робочих рук не вистачає. Я з цим згодна, але, коли організм потребує перезавантаження, треба таки дозволити собі трохи полінуватися. Коротка перерва в роботі може допомогти відновити сили та повернути мотивацію». 

Перш за все психологиня радить потурбуватися про своє тіло, адже воно одразу реагує на виснаження. Допоможуть фізичні навантаження, масаж, водні процедури, спорт, танці. Рух активує вироблення ендорфінів – гормонів щастя, які покращують настрій і додають сил. Якщо стрес проявляється в емоційному стані, можна зайнятися дихальними техніками або медитацією.

Як запобігти виснаженню?  Фахівчиня радить:

Сконцентруйтесь на маленьких кроках. Коли великі завдання здаються непосильними, розбийте їх на дрібні етапи. Замість того, щоб думати про весь обсяг роботи, сконцентруйтеся на одній простій дії. Наприклад, якщо ви не можете змусити себе прибрати всю квартиру, спробуйте спершу просто зібрати розкиданий одяг. Кожен маленький успіх стимулює до подальшої активності.

Приділіть увагу своєму сну. Часто відсутність сил пов’язана з недосипанням або неякісним сном. Спробуйте налагодити свій режим, лягаючи спати і прокидаючись в один і той же час. Створіть комфортні умови для сну, зменшуйте споживання кофеїну і відмовтесь від гаджетів за годину до сну.

Спілкуйтеся з близькими. Коли немає сил, ви можете почуватися ізольованими та самотніми. Поговоріть з кимось, кому ви довіряєте, поділіться своїми почуттями. Соціальна підтримка є важливою для нашого психічного здоров’я і може допомогти подолати періоди виснаження.

Спосіб 45 хвилин. Придбайте таймер. Виставте його на 45 хвилин. Після того, як ви попрацюєте 45 хвилин, зробіть невелику перерву. У цей час можна прогулятися, випити склянку води, подивитися у вікно. А потім знову встановити таймер і працювати. Зміна режиму праці та відпочинку полегшить ставлення до роботи.

Винагорода. Винагороджуйте себе за кожну виконану справу. По завершенні  тижня пригостіть себе чимось смачненьким або нагородіть себе хоча б якоюсь маленькою, але бажаною річчю. Такі заохочення змусять вас охочіше вийти на роботу наступного разу, адже ви будете знати, що отримаєте за це приємний бонус.

Складання плану. Щовечора складайте чіткий план дій на наступний день. Розподіліть завдання по конкретних годинах. Так ваш мозок зможе завчасно підготуватися, і йому буде простіше впоратися з навантаженням.

Фото з відкритих джерел

Категорії
Новини

«Н» замість «У» та пересувні «фантоми»

Початок 2025 року приніс нововведення для водіїв. Про що треба знати, щоб більш впенено почуватися на дорозі та не бути оштрафованим, розповіли фахівці з безпеки руху на автомобільному транспорті нашого підприємства.

Водіям за 60

Нововведення у правилах дорожнього руху почалися ще наприкінці минулого року. Увага, тим, кому за 65 років! За новими стандартами Євросоюзу, відтепер водіям по досягненні цього віку треба проходити психологічне обстеження. Це необхідно для перевірки концентрації уваги та загального психічного стану. Мета – сприяти зменшенню кількості ДТП та підвищенню рівня безпеки на дорогах.

Для українців таке нововведення – це не тільки європейська вимога, у наших реаліях це, перш за все, турбота про водіїв, адже ми живемо в умовах війни і кожен з нас щодня відчуває і отримує збільшену порцію негативу та стресів. Найбільш вразливими до цього є люди за 60, тож перевірка власного здоров’я точно зайвою не буде.

Про навчання та чутки

«Уважні водії можливо вже помітили нову літеру на навчальному транспорті – звичну «У» – «Учбовий транспортний засіб», відтепер замінила літера «Н» – «Навчальний транспортний засіб». Новий розпізнавальний знак розміщується на авто практичної підготовки, перепідготовки водіїв, їхнього підвищення кваліфікації та складання іспитів. Також цей знак встановлюється на автомобілях сервісних центрів МВС, на яких кандидати у водії перевіряють практичні навички керування, – розповідає Валерій Задорожний, головний ревізор з безпеки руху на автомобільному транспорті. – Ще одне нововведення у навчанні водіїв – можливість самостійно, а не обов’язково в автошколах, опановувати теоретичні знання, щоб потім скласти іспит для отримання водійського посвідчення. Про це майбутній водій повідомляє сервісний центр МВС, отримує талон запису та відповідає на 20 питань тесту, в якому допускається лише дві помилки. Щодо другого етапу – отримання практичних навичок з водіння – ця вимога залишилася незмінною, учню, як і раніше, треба буде навчатися з інструктором у автошколі.

Ще одне питання, яке зараз «на слуху» у водіїв – повернення на дороги автомобілів типу «фантом», які в автоматичному режимі фіксують порушення правил дорожнього руху. Пересувні комплекси фіксації швидкості почали працювати перед початком повномасштабного вторгнення, наприкінці січня 2022 року. Та через війну цей проєкт призупинили. Поки що відновлення роботи пересувних «фантомів» не передбачено. Але у майбутньому їх все ж планують повернути на дороги країни, бо вони дуже ефективні у контролі дотримання швидкісного режиму».

Страховка по-новому

Усі водії вже, певно, ознайомилися з новим законом «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який набрав чинності з 1 січня 2025 року. Якщо не встигли, його нюанси пояснює Сергій Прокопенко, начальник відділу транспорту (безпека руху).

«Мова про так звану автоцивілку. Раніше більшість водіїв ставилися до неї не дуже серйозно, адже на практиці вона була більш потрібною для поліції, а не для водіїв, говорить Сергій Прокопенко. – Було так, якщо ви стали потерпілою стороною у ДТП, то за збитки відповідала страхова компанія винуватця. Але люди часто стикалися з тим, що страхова компанія цього водія мала дуже низький сервіс, зазвичай це була найдешевша страховка. Саме тому дуже часто потерпілому водію доводилося покривати вартість ремонту авто власним коштом. Новий закон змінює цю ситуацію. Тепер у разі ДТП саме ваша страхова компанія займатиметься ремонтом вашого авто. Тож раджу водіям серйозно поставитися до вибору нової страхувальної компанії.

Візьміть до уваги, відшкодування за новими правилами дійсне тоді, якщо страхувальний поліс ви придбали вже у 2025 році. Якщо ви є власником ще «старого» полісу, тобто, придбаного до 31 грудня 2024 року, то і відшкодування у разі ДТП здійснюється за попереднім законом про автоцивілку».

Які б нововведення з ПДР не запроваджувалися у країні, фахівці з безпеки руху на транспорті «АрселорМіттал Кривий Ріг» нагадують та радять водіям усіх категорій дотримуватися правил дорожнього руху та виконувати додаткові корпоративні вимоги безпеки, які діють на нашому підприємстві.

Фото з відкритих джерел

Категорії
Новини

А!фішка на 18-19 січня

Ще раз нагадуємо. Під час відвідування заходів дотримуйтесь усіх заходів безпеки, не ігноруйте тривоги. Безпека понад усе!

Театри

Криворізький академічний театр драми та музичної комедії ім. Т.Г. Шевченка

18 січня о 17:00 чекаємо вас на концертну програму «Зимова казка» з Національною капелою бандуристів. Це найстарший творчий колектив України, якому виповнилося 106 років. «Зимова казка» унікально вирізняється серед решти концертних програм колективу. Ретельно відібрані колядки та щедрівки з усіх куточків України, загальноулюблені та маловідомі, акапельні та з інструментальним супроводом, давні та сучасні — вся ця барвиста мозаїка складається у цілісну картину святкування. Так що не пропустіть можливість відчути казкову атмосферу музичного українського Різдва!

19 січня о 12:00 на розсуд глядачів представлена музична вистава «Каліф-лелека».

19 січня о 16:00 запрошуємо переглянути музичну комедію «Витівки Хануми» на музику Гії Канчелі.

Як поєднати два юні люблячі серця і водночас здійснити найзаповітніші мрії чи не половини мешканців Авлабара: збанкрутілого князя – про гроші, багатого купця – про князівський герб, старої діви – про чоловіка? Відповідь знає лише вона – «і тактовна, і симпатична, і всім жінкам сто очок наперед дасть, і всіх чоловіків навколо пальця обведе». Хто? Звісно, найкраща авлабарська сваха – Ханума! Не втрачайте свій шанс під чудову музику Гії Канчелі зануритися у дивовижну і неповторну атмосферу старого Тифлісу!

Криворізький міський театр ляльок

18 січня об 11:00 на малечу чекає інтерактивна музично-розважальна програма Game сейшн. Пропонуємо вам веселі ігри та танці, розваги та фокуси, знайомство з улюбленими та всім відомими героями, які розкажуть дітям про різні системи ляльок. Інтерактивна програма, яка буде цікавою і дорослим, і малюкам.

19 січня об 11:00 пропонуємо маленьким глядачам виставу-фентезі «На крилах дитячих снів». Ви перестаєте вірити в місяць, коли сходить сонце? Ви перестаєте вірити в сонце, коли його затуляють хмари? Надія, радість і мрії — все це перебуває «в середині» нас. Добро і зло. Одне без іншого існувати не може! Але що переможе? Це вистава за мотивами пригодницького мультфільму «Охоронці снів».

Криворізький академічний міський театр музично-пластичних мистецтв «Академія руху»

18 січня о 12:00 на вас чекає вистава «Русалонька». Це ода здійсненню найзаповітніших мрій, які, на перший погляд, здаються нам безглуздими. Але це лише на перший погляд. Адже мрія побачити принца – це не просто забаганка Русалоньки, це її життєвий вибір, хоч не визнаний родиною, хоч із заплутаними і темними шляхами, але її особистий вибір. Вистава «Русалонька» – це справжня феєрія людських почуттів, де кохання переплітається з дружбою, почуттям вдячності, батьківським трепетом, веселощами, надзвичайною рішучістю у своїх діях та людяністю. Дивно, але саме людяність виявилась головною рисою Русалоньки – нелюдської істоти, яка допомогла їй у нелегкий для неї час зробити правильний вибір: не залишитись на боці темних сил, а зберегти своє світло.

18 січня о 17:00 пропонуємо переглянути виставу «Пейзаж». Друга світова війна, у яку був втягнутий практично весь світ, закінчилася страшним кровопролиттям, загибеллю мільйонів людей, розрухою. Повертаючись з війни, герой пластичної драми відчуває гострий душевний біль спогадів від втрати загиблих однополчан, шкільних друзів та втраченого кохання. Він мав усе і втратив все. Всередині була тільки порожнеча і нестерпний біль та жахливі спогади. Минуле не відпускало його. Кінець шляху. Тільки ніжні руки матері, що пестять його передчасно посивілу голову тримали його на цьому світі. У виставі звучать фрагменти музичних творів: Моріса Равеля, Войцека Кшиштофа Комеда, групи «Pink Floid», Томаса Ньюмена, Марка Пекарського, Норберта Шульце, Едуарда Артем’єва та інших авторів класичної та сучасної музики.

Екскурсії

Туристичний клуб «Невгамовні Гідеси»

18 січня о 14:45 хочеш відчути справжній одеський колорит? Запрошуємо на особливу дегустацію до ресторану «Одесит». Ти посмакуєш Цацею Дерибас — легендарною рибкою, приготованою за особливим рецептом. А також трьома авторськими настоянками на вибір. Місцем збору: зупинка «Спорткомплекс» ( 44 квартал). Реєстрація обов’язкова: 0961197549, 0982556455.

Туристичний центр «Командор»

19 січня о 10:00 запрошуємо на майстер-клас «Брошка з полімерної глини».  Місце: ТЦ Командор,  (пр. Університетський, 62). Реєстрація за номером: 067-634-22-24.

Категорії
Новини

Війна забрала життя працівника гірничого департаменту Сергія Антоненка

Сергій Антоненко став на захист України у травні минулого року. До мобілізації він працював механіком дільниці з ВПМ і маслозмащування рудозбагачувальної фабрики № 2 гірничого департаменту.

Як розповів заступник начальника РЗФ-2  з механічного устаткування Віталій Ратушний, основне устаткування фабрики (млини, класифікатори, вакуум-фільтри, дешламатори, конвеєри) потребує постійного змащування. А збій у роботі системи змащування призводить до зупинки виробництва. І саме Сергій Антоненко відповідав за подачу мастила на агрегати. А ще у підпорядкуванні Сергія були потужні електромостові крани та інші вантажопідйомні механізми, без яких не обходився жоден серйозний ремонт устаткування фабрики.

«Сергій Антоненко вміло керував дільницею, яка добре справлялась зі своїми завданнями, – говорить Віталій Ратушний. – Він відмінно розбирався в устаткуванні. А ще Сергій добре організовував роботу свого чималенького колективу, куди входили ремонтні бригади, чергові слюсарі-ремонтники, машиністи кранів. Він сам був чоловіком енергійним і запалював своєю неймовірною енергією колег. Цілеспрямований, відповідальний, сумлінний, Сергій був прикладом. Якщо він брався за справу, навіть, найскладнішу, то завжди доводив її до завершення. А його гумор розряджав гострі моменти, якщо такі й виникали. Страшна звістка про загибель нашого захисника приголомшила кожного, хто знав цю чудову людину».

Солдат Сергій Антоненко загинув 30 грудня 2024 року в Олександрівці Охтирського району Сумської області.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям та колегам Сергія Антоненка. Світла пам’ять герою!  

Категорії
Новини

У січні народився перший криворізький кокс

Ця подія відбулася 9 січня 1936 року. Саме цього дня на новозбудованому коксохімічному виробництві були отримані перші тонни криворізького коксу.

Перші кроки

Разом з коксом отримали і перші його супутні компоненти: смолу та аміачну воду. Вони були необхідні для розвитку промисловості та народного господарства. І хоча офіційною датою народження Криворізького коксохімічного заводу є 2 серпня 1936 року, коли на державному рівні був підписаний «Акт прийомки Криворізького КХЗ у складі вуглепідготовчого, коксового та хімічного цехів», 9 січня 1936 року є надважливою датою в історії нашого підприємства – саме тоді коксохімічне виробництво Криворіжжя було введено в експлуатацію.

У своїй назві КХЗ мав номер 28, але він став третім коксохімічним виробництвом на півдні України.

Перший кокс вироблявся на перших коксових батареях №№ 1 і 2. За історичними даними, вони не були схожими на сучасні коксові батареї. Наприклад, КБ № 1 складалася з 61-ї печі системи коксування Беккер-Гіпрококс та 5 печей системи професора Грум-Гржимайло. Об’єм камер коксування складав 20 кубометрів, корисна висота – 4 метрів, завдовжки вони були понад 12 метрів, а завширшки – 407 метрів. Періоди коксування у двох батареях складали 16 годин.

За 20 діб після пуску КХЗ вийшов на проєктну потужність – 6 390 тонн коксу. З жовтня по грудень 1936 року на КХЗ були введені в експлуатацію сульфатне відділення з двома сатураторами (апаратами для насичення рідини вуглекислим газом), та бензольне відділення. Тож до списку супутньої продукції додалися ще й бензол та сульфат амонію.

«Чорний хліб» у степу

Давайте зазирнемо у часи початку будівництва КХЗ. Необхідність створення коксохімічного виробництва у Кривому Розі виникла у 1929 році разом із рішенням побудови тут металургійного заводу, адже чавун без коксу отримати неможливо. Кокс так і називали – «чорний хліб» металургії.

Цікавий факт – КХЗ став одним з перших коксохімічних заводів, який будувався за вітчизняним проєктом – ГІПРОКОКСа та під керівництвом тоді ще радянських спеціалістів. До цього коксохімзаводи зводилися лише за проєктами закордонних фірм, звичайно ж, під наглядом їхніх фахівців.

Як пише у своїй книзі ««Хліб» металургії» Володимир Бухтіяров, на початку 1930-х років величезне, тихе та поросле бур’янами місце на південно-східній околиці Кривого Рогу ожило. Степ ще не бачив такої великої кількості людей. Перш ніж будувати промислові майданчики, майбутні коксохіміки зводили тут житло, майстерні, складські бараки, прокладали залізничні шляхи. На це знадобилося два роки – 1932 та 1933-й.

У жовтні 1934 року бетонники бригади Рильського (імена першобудівників не збереглися) уклали перші кубометри бетону фундаментної плити коксової батареї № 1. У цій справі також брали участь столяри Телегіна, каменярі Щокіна, монтажники майстра Расторгуєва. Начальником будівництва був Куюмджи.  

Коксовиштовхувачі для нового КХЗ були привезені з Дніпровського коксохімзаводу, що у Кам’янському. Їх лише за п’ять діб демонтували звідти майстри бригади Ларина. На Криворізькому КХЗ коксовиштовхувачі були змонтовані за 18 днів.

Життя на будівельному майданчику кипіло. З кожним днем на будівництво приїжджало все більше людей. За історичними даними, з розвитком промисловості почала зростати чисельність населення міста. За переписом 1939 року в Кривому Розі проживав 197 621 мешканець.

Про подальші етапи будівництва Криворізького коксохімічного виробництва, людей, які його розвивали читайте у наших наступних публікаціях.