Психологічно розвантажує, емоційно заряджає, огортає прохолодою та гарним настроєм.
«Це там, біля фонтану», – вказують працівники на місце розташування своєї улюбленої зони відпочинку у самісінькому серці коксового цеху № 1. І додають, що дуже люблять приходити сюди, щоб трохи перевести дух після «спекотної» роботи та зарядитися позитивом.
Серед промислового ландшафту раптом – шум води каскадного фонтану, голуби, які прилітають сюди попити водички та вмочити лапки, алеї запашних троянд та хвої, дерева, яскраво-зелені газони та велика затишна альтанка, яка дарує таку бажану влітку тінь. Такою ми побачили зону відпочинку, створену у коксовому цеху № 1. Вона була відкрита ще за часів введення в дію реконструйованих коксових батарей №№ 5,6. Але з кожним роком цей куточок природи удосконалюється.
«Щоб тут завжди був порядок, ми систематично дбаємо про газони, проводимо обрізку дерев та формуємо кущі, висаджуємо нові квіти, облаштували автоматичний полив, освітлення. Для того, щоб тут завжди було затишно, вчасно фарбуємо дерев’яні та металеві конструкції, прибираємо. В альтанці встановили систему туманоутворення, яка добре освіжає у спеку», – розповів Олексій Пигида, майстер з ремонту обладнання КЦ № 1, який опікується цим куточком відпочинку.
Коксохіміки часто називають цей оазис маленьким ботанічним садом серед промислового майданчика. І це правда, адже розташований він між коксовими батареями №№ 5, 6 та цехами вловлювання і вуглепідготовки. Будь-хто може прийти сюди перепочити в обід або під час паузи у роботі. Особливо це актуально влітку, коли хочеться сховатися від спеки, а надто тим, хто працює у гарячому виробництві. Здавалося б дрібниця, а коксохіміки справедливо вважають це турботою про наших працівників, які точно варті найкращого.
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» відбувся традиційний корпоративний Тиждень знань, протягом якого учасники вивчали можливості штучного інтелекту, зміцнювали ментальне здоров’я, удосконалювали знання, знайомилися з освітніми новинками та історією міста.
Кожен день Тижня знань був наповнений різноманітними освітніми подіями. Вебінари, тренінги, розвивальні ігри на логіку, тести самопізнання, перевірка психологічної стабільності, запальні дискусії та багато інших цікавих заходів проходили у форматі онлайн і офлайн. Такий формат дозволив охопити більшу кількість учасників – майже три тисячі працівників наших підприємств, студентів, представників навчальних закладів та усіх охочих до знань. Для порівняння, минулого року у Тижні знань взяли участь трохи більше півтори тисячі осіб.
«Процес безперервного отримання нових знань та умінь – це вже необхідність для сучасної людини, яка хоче розвиватися та вдосконалюватися, і не лише професійно, а й особистісно. Цього року учасники Тижня знань мали змогу це зробити на 42-х освітніх заходах, спікерами яких стали наші внутрішні тренери, учасники проєкту «3Dільниця», викладачі навчальних закладів Криворіжжя та інші круті експерти. До речі, діапазон віку наших спікерів був від 20 до 76 років. Це говорить про те, що питаннями диджиталізації та сучасних технологій цікавляться усі покоління, – говорить Олена Шимонович, начальниця відділу навчання та розвитку персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Основними темами корпоративного Тижня знань були використання можливостей штучного інтелекту, передові технології та роботизація. Наприклад, своїми знаннями та напрацюваннями, як інтегрувати ШІ в роботу, зі слухачами поділився бізнес-тренер, фінансовий експерт Юлій Некрасов. Фінансової грамотності навчав наш колега Антон Шмельцер. А кандидат медичних наук Євген Шагов, перший сертифікований ейдж-менеджер в Україні, давав дієві поради, як системно управляти ресурсами власного організму, будувати довіру та знижувати рівень виснаженості».
До речі, саме ментальному здоров’ю було надано багато уваги на цьогорічному Тижні знань. Це саме той ресурс, який в умовах війни треба зберігати усім нам. Чи впливає штучний інтелект на наші думки досліджувала психологиня підприємства Олена Шевчук. Як не ставити життя на паузу при невизначеності та про емоційне вигорання розповідала внутрішня тренерка Анна Шумейко. Психологиня, консультантка програми «Управління Проблемами плюс» Марія Головань поділилася досвідом роботи з людьми та навичками допомоги у кризових ситуаціях, як під час війни, на деокупованих територіях, так і у цивільному житті.
«На кожному тренінгу учасники мали змогу отримати унікальні знання та реальний практичний досвід. Мені було дуже цікаво брати участь у багатьох заходах Тижня знань, онлайн формат дозволяв робити це, регулюючи свій час, – поділилася враженнями Марина Помазан, комунікаційниця, організаторка корпоративних заходів, внутрішня тренерка «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Я теж стала спікеркою Тижня знань. У своєму тренінгу я приділила увагу нашому мозку. Разом з учасниками ми провели експерименти, чи насправді наш мозок не помиляється? А також досліджували людське мислення».
Велику увагу учасників (понад 200 на кожному із заходів) привернули тренінги наших колег Ольги Черняк та Тетяни Попозогло, які поділилися досвідом роботи в Еxcel, та у створенні крутих презентацій за допомогою ШІ.
Значну аудиторію зібрав тренінг «Магія сталі», який провів кандидат технічних наук доцент кафедри металургійних технологій ДУЕТ Євген Чупринов.
«Попри те, що не перший рік працюю на комбінаті, начебто й знаю основні процеси виробництва, але все, що почула від тренера Євгена було надзвичайно цікавим та корисним. Легкою доступною мовою розкрилася перед нами «Магія сталі». Радила б цей тренінг усім, адже він точно збагатить ваші знання, допоможе розібратися у виробництві на всіх його етапах. В голові після тренінгу все склалося у зрозумілу схему, так, що хоч дитині розповідай. Мені дуже сподобалося, хочу ще!», – поділилася враженнями головна редакторка газети «Металург» Тетяна Бабенко.
Тиждень знань став чудовою можливістю поринути в історію Кривого Рогу, нашого козацько-промислового регіону та більше дізнатися про цікавих історичних особистостей.
Цьому сприяли лекції туристичного гіда міста та амбасадорки нашого підприємства Тетяни Мільчук про історію заказника «Візирка» та родину Добровольських, яка зробила свій внесок у розвиток Криворіжжя.
А серед найоригінальніших вебінарів учасники Тижня відзначили книжковий клуб, гру в шахи та арттерапію «Очманілі ручки», яку провела Світлана Совпенко, фахівчиня з навчання персоналу підприємства. Це про рукоділля, яке надихає творчістю та дозволяє відволіктися від проблем буденності. Що ще раз доводить, що на наших підприємствах працює багато творчих та талановитих людей, які можуть поділитися своїми захопленнями та надихнути на творчість інших.
В офлайн форматі на Тижні знань проходили медичні тренінги. Один з них, про мінну безпеку та надання першої допомоги при невідкладних станах, провів бойовий медик Віталій Дарчик. А цикл тренувань «Організація само- та взаємодопомоги», взагалі проводиться на підприємстві кожного тижня, щоб працівники знали, як правильно допомагати постраждалим на місці пригоди до прибуття кваліфікованих рятівників, а також, як допомагати при укусах тварин та комах, судомах, як діяти при інсультах або інфарктах тощо. В рамках Тижня знань цей курс проводила завідувачка здоровпунктів ПП «Стіл Сервіс» Олександра Мороз.
«Все це потрібні навички, які допоможуть у житті, у роботі, тому я і прийшла на цей тренінг. Також я б із задоволенням ще відвідала б заняття з Еxcel, Word, а також англійської мови», – сказала Олеся Мельник, машиністка насосних установок технологічного цеху.
«Свого часу я «проходив» цивільний захист, навчався надавати долікарську допомогу, але, щоб добре вміти це робити, треба практикуватися, – сказав Олексій Саприкін, старший майстер електрокустового цеху. – Тому дуже важливо, що такі тренінги організовані на нашому підприємстві. В цілому ж усі теми Тижня знань цікаві, от тільки не на всіх була можливість побувати, ми ж не завжди за комп’ютером».
«Усі вебінари Тижня знань записані, їх можна переглянути у зручний час, – зазначила Олена Шимонович. – Знайти їх можна за посиланням
Традиційно, і цей рік не став винятком, найближчим часом ми визначимо найактивніших учасників Тижня знань. З ними зв’яжуться координатори для вручення призів. Сподіваємось, що нові знання, які отримали учасники, стануть поштовхом для їхнього подальшого розвитку та самовдосконалення, а отримати нові враження та набути нових навичок та знань знову буде можливість на нашому Тижні знань у 2026 році».
Криворізький академічний театр драми та музичної комедії ім. Т.Г. Шевченка
14 червня о 17:00 раді бачити глядача на виставі «Як врятувати Сильвію?». Це вистава за чорною комедією Анни Крогерус «Через любов до мене» («Rakkaudesta minimum»). Десятирічній Сильвії Яловаара «страшенно» не подобається бути самотньою. Їй подобаються тваринки, вона охоче малює, співає, танцює і мріє завести друга-собаку. Дівчинка дуже потребує любові своїх батьків, але ті застрягли у власних проблемах і дочки не помічають. Матір Сильвії, дизайнерку інтер’єру, понад усе непокоїть, що її молодість минула, вона не бачить сенсу свого існування. А батько – психолог та ведучий популярного токшоу з головою занурений у роботу і всіляко намагається відмежуватися від хаосу, що панує в родині. Історія набула нових барв, відколи до оселі Яловаара навідалася симпатична молода сусідка. Чи знайдуть вони всі спільну мову?
15 червня об 11:00 пропонуємо до перегляду музичну виставу «Як Теренька жениха вибирала?». Жила в селі така собі Теренька – красуня, гордовита та надто вередлива. Усім нареченим відмовляла. Вирішила її мати будь за що засватати. За свата вона обрала бика Василька. Хто ж зрештою стане нареченим?
15 червня о 17:00 чекаємо вас на виставі «Гуляй, село!». Це музична комедія за п’єсами С. Васильченка «На перші гулі» та М. Кропивницького «По ревізії». Ось і прийшло кохання до красуні Олени та веселуна і бешкетника Тимоша. Молода кров грає, про побачення благає, та суворі і недовірливі батьки дівчину під замком тримають, наче самі молодими не були. Чи вдасться закоханим батьківський спротив подолати і нарешті зустрітися? А в цей час живе своїм життям сільська управа: пиячить і краде потихеньку, вправно хабарі збирає, бо «звичаї знає…». І так, «як належить», «врегульовує» сварку баби Риндички і солдатки Пріськи. Вам це ні про що не нагадує?
Криворізький академічний міський театр музично-пластичних мистецтв
14 червня о 12:00 пропонуємо завітати на музичну казку «Всі миші люблять сир». Це прекрасна та зворушлива історія дружби та кохання, які долають будь-які перешкоди. Казка не лише для дітей. Її можна переглядати сім’єю, адже за допомогою казки театр говорить з дітьми про дуже серйозні речі – як у цьому житті не зрадити собі навіть заради високої мети, не розгубити найкраще в собі – дар любити, дружити, вірити в чудо, вміти бачити й чути того, хто поруч.
14 червня о 17:00 раді бачити вас на музичній виставі «Сонечко всередині» за мотивами казки С. Тищука. Ця історія розповідає про пошуки свого «Я» та про істинну свободу. А раптом за межами коробки, де живуть маріонетки, є великий справжній світ? Вони вже звикли існувати в бутафорській реальності та щодня виконувати свої ролі у виставі, яка безупинно повторюється. Проте, серед маріонеток є цікавий П’єро, який помічає безмежне та справжнє життя, яке вирує за театральними стінами. Герой протестує проти своєї ролі та принижень, яких завдає йому та його друзям лялькар. У героїв з’являються почуття та нестримне бажання вирватися у справжній живий світ та обрізати нитки.
Криворізький міський театр ляльок
14-15 червня об 11:00 пропонуємо переглянути виставу-казку «Мамадай». Один хлопчик ображав в лісі пташок, звірів. Білочка, Зайчик та Вовк вирішили провчити хлопчика. Зрештою хлопчик зрозумів, що робив погано. Він змінився і попросив вибачення у всіх. Вистава у 2022 р. на фестивалі «QUESTO E IL MIO CIELO, QUESTA E LA MIA TERRA» (Італія-Україна) отримала диплом лауреата І ступеню. Та у цьому ж році на Міжнародному конкурсі мистецтв «ШансЛенд» диплом лауреата І ступеню.
Екскурсії
Туристичний клуб «Невгамовні Гідеси»
14 червня о 10:00 запрошуємо відвідати з нами парк-готель «Скіфія». Там на просторій території розташований чистий піщаний пляж, дитячий майданчик, алеї для відпочинку, декоративні насадження, фонтани та водограї, ресторан – і все це на фоні унікального природного ландшафту.
На території розташовані басейни для дорослих та дітей. Купаємось та відпочиваємо на березі річки Чорний Ташлик (або басейні), обідаємо в альтанці, набираємось позитивних вражень, обов’язково робимо гарнесенькі фотки і ввечері вирушаємо додому. Місце збору для виїзду: по місту. Виїзд о 06:30. Реєстрація: 0961197549, 0982556455.
15 червня о 10:00 запрошуємо на пішохідну екскурсію «Вулицями міста до трампарку». Ми побачимо балку Червона (південна), роз’їзд Червона, почуємо про будівництво містоутворючого підприємства, побачимо градирні. Ви дізнаєтесь про те, коли ж з’явилися трамваї у Кривому Розі Місце збору: біля входу до станції Кривий Ріг (Червона). Реєстрація: 0961197549, 0982556455.
Криворізьке бюро подорожей та екскурсій
14 червня запрошуємо вас на екскурсію до дендропарку «Романтичний вікенд в Умані». На вас чекає пішохідна екскурсія-прогулянка Всесвітньовідомим Національним дендрологічним парком «Софіївка», який є пам’ятником ландшафтного типу світового садово-паркового мистецтва кінця ХVIII – першої половини XIX століття. А також відвідування парку «Нова Софіївка» з унікальними артоб’єктами та композиціями. Виїзд з Кривого Рога о 05:30 (збір по місту). Реєстрація: 0981067279, 0993685133.
У цеху металоконструкцій нашого «Ливарно-механічного заводу» газорізальник – одна з найважливіших професій. Цех виготовляє безліч виробів, без яких неможливий ремонт устаткування в жодному з виробництв «АрселорМіттал Кривий Ріг» та для сторонніх замовників. Є й замовлення від іноземних підприємств. Багато з цих металевих виробів мають складну конфігурацію і складаються з багатьох різноманітних елементів. А заготовки для тих елементів і вирізають газорізальники.
Професія складна, вимагає кваліфікації, але – О, диво! – на газорізальників навчальні заклади нашого міста не навчають.
«Особисто я вчився на електрогазозварника, і лише небагато часу нашої навчальної програми було присвячено основам професії газорізальника, – говорить газорізальник ЦМК Дмитро Бугаєв. – Тож нову професію опановував безпосередньо в цеху. Спочатку це було ручне різання. Доволі складна робота в умовах підвищеної небезпеки. Але мене більше вабили великі різальні машини, які працювали поруч і вирізали з листового металу різної товщини. То були автоматичні машини плазмового та газового різання. Вони мене дуже зацікавили, тож навчитися на них працювати було моєю власною ініціативою. Піддивлявся, розпитував і поступово навчився».
Ручне різання, як вважає Дмитро, важче фізично та небезпечніше. Воно часто використовується під час збирання деталей у конструкцію, де треба підрізати, підігнати за розмірами, формою. А ще вручну часто ріжуть швелери, кутники та інший прокат, який використовується для виготовлення устаткування чи металоконструкцій працівниками ЦМК. Дмитро вправно володіє як цим видом різання, так і автоматичними машинами.
«Як ручне, так і машинне різання у нас є кисневим або плазмовим, – пояснює Дмитро Бугаєв. – Те й інше мають свої переваги. Наприклад, машина плазмового різання може різати не лише чорні, але й кольорові метали, на відміну від своєї кисневої «колеги» і робить це швидше. Але ж машина кисневого різання може впоратися з листовим металом товщиною до 240 міліметрів, тоді як плазмовій до снаги лише листи до 30 мм. Різання на обох машинах надзвичайно точне, і можна вирізати навіть складної форми фігури, була б програма».
Так, саме програма, адже роботою машини керує її комп’ютер. Тож газорізальники ЦМК – це ще й «айтішники». Програми для різання простих заготовок вони складають самі, користуючись ескізами та шаблонами. А от вже складні фігури вирізаються за програмами, що створюють профільні фахівці «ЛМЗ».
«Такі програми завантажуються до наших машин через мережу, і ми контролюємо їх виконання машиною. Професія у нас дуже цікава, але, на жаль, нас можна вже заносити до Червоної книги, – посміхається Дмитро. – У цеху нас залишилося шестеро. Тож хто хоче мати цікаву професію, то навчимо, було б у людини бажання. Робота не проста, скажу відверто, вона варта достойної зарплати. За два тижні навчимо так, що людина вже зможе самостійно виконувати прості виробничі завдання, але щоб здобути майстерність – це вже набагато довше. В мене за ці роки було немало учнів, можна сказати, три покоління. Робота дійсно цікава. Потужна техніка. Наші машини можуть робити як тонку, практично ювелірну роботу, так і вирізати великі заготовки довжиною 12 метрів і навіть більше».
Мало хто знає, але Дмитро Бугаєв зробив багато для порятунку Кривого Рогу, коли Карачунівську дамбу розбили російські ракети. Саме він вирізав заготовки для деталей шлюзів, які стали на заваді водної стихії, що загрожувала місту. Тоді рахунок йшов на години, і Дмитро був одним з ключових гравців тієї команди. За чверть століття роботи в ЦМК було багато цікавих подій та моментів. Один з них запам’ятався на все життя. Це коли він поєднав своє життя з колегою Оксаною.
«Ми з нею мешкали в одному районі, – згадує Дмитро Бугаєв. – А ближче познайомилися, вже коли почали працювати в одному цеху. Бачилися на роботі, разом їздили додому. І так воно все закрутилося-завертілося… Вже більш як 20 років разом. Вона працює майстринею у нас на дільниці. Синові Кирилу вже 16 років. Він вчиться у тому ж училищі, де навчався я, але воно вже зветься ліцеєм. Як і я, вчиться на зварника, а ще на автослюсаря. Гарні професії, цікаві й дуже потрібні, як і газорізальник. І це чудово!»
29 травня 2025 року зупинилося серце нашого захисника, працівника «АрселорМіттал Кривий Ріг» Сергія Сулейманова. Головний сержант взводу безпілотних авіаційних комплексів Сергій Сулейманов помер внаслідок отриманої мінно-вибухової травми в одному з медзакладів міста Дніпро. До призову на військову службу по мобілізації в липні 2023 року він працював бригадиром слюсарів-ремонтників цеху ремонту металургійного устаткування № 4.
Протягом п’яти років поруч з Сергієм працював змінний майстер ЦРМУ-4 Олександр Семенюк. «Наша бригада ремонтувала електромостові крани на блюмінгу, – згадує Олександр Семенюк. – Устаткування складне, робота непроста. Згуртована бригада добре справлялася. Сергія поважали за його професіоналізм, досвід, вміння знаходити з усіма спільну мову, спокійний та врівноважений характер. Коли колектив виконує важку нервову роботу, то не уникнути гарячих дискусій. Траплялися вони й у нашому колективі. Але Сергій завжди вмів вчасно заспокоїтися й примирити колег. Він робив свою справу оперативно та якісно. Коли я отримав посаду майстра, Сергій став бригадиром, і кращого бригадира годі було й шукати. Звістка про його смерть стала страшною новиною для нас. Дуже важка втрата».
У Сергія Сулейманова лишилися маленька донечка Каміла та дружина Юлія.
Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям та колегам нашого захисника.
У залізничному цеху № 2 «АрселорМіттал Кривий Ріг» підвищили рівень безпеки операцій, пов’язаних з транспортуванням бочок з мастилом.
Залізничний транспорт є основним на нашому підприємстві. Прокатна продукція, сталеві заготовки, рідка сталь, чавун, агломерат, кокс, руда та залізорудний концентрат – це далеко не повний перелік того, що транспортується залізничними составами. Недаремно ж залізничні колії порівнюють з артеріями, без яких неможливе життя виробничого організму.
Як розповів начальник ЗЦ-2 Дмитро Колесник, його цех саме і займається тими перевезеннями, а також його працівники ремонтують та обслуговують локомотиви, вагони й крани на залізничному ходу. Серед основних операцій з обслуговування – заміна мастила. Донедавна транспортування бочок зі свіжим і відпрацьованим мастилом та моторною оливою не було максимально безпечним, бо не було стовідсоткової гарантії надійності кріплення тих бочок. До керівництва надходили про це сигнали від працівників. Саме від керівника ЗЦ-2 пішла ідея: використовувати для надійної фіксації спеціальні захвати для бочок.
«Спочатку ми визначилися, які саме пристрої допоможуть усунути ризик падіння бочок під час перевезення кранами, а потім знайшли те, що нам потрібно, – розповідає Дмитро Колесник. – Оцей невеликий металевий пристрій здатен зберегти життя людей. Цей захват українського виробництва і має відповідні документи, що підтверджують його відповідність державним вимогам з охорони праці. Він має дві, так би мовити, залізні лапи, які охоплюють бочку і надійно її фіксують. Конструкція така, що фіксація відбувається за рахунок ваги самої бочки. Цей пристрій здатен гарантовано утримувати вантаж масою до 600 кілограмів. Якщо врахувати, що ми використовуємо бочки, які разом з вмістом не перевищують 200 кг, то запас міцності більш ніж достатній».
Загалом цех має та застосовує чотири нових захвати. Роман Ліваденко – слюсар з ремонту рухомого складу підрядної організації. Серед інших виробничих обов’язків він виконує роботи із заміни мастила.
«Під час технічного обслуговування передбачена періодична заміна мастила в редукторах, електродвигунах, зубчастій передачі, тягових агрегатах, буксах колісних пар тощо або його додавання. Якраз це ми з колегами й робимо, – пояснює Роман Ліваденко. – Навчитися користуватися захватами було неважко. Приїхали, показали, залишили зрозумілу інструкцію. Поки що враження від нового устаткування позитивні. Зручно користуватися, швидко й надійно кріпити, безпечно транспортувати – ось що можу сказати. Більше б таких пристроїв, простих та надійних».
Начальниця відділу з оперативної роботи департаменту з охорони праці та промислової безпеки Наталія Горинь відзначила, що подібні ініціативи від цехів дуже цінні, бо хто ж як не люди на місцях знає, як зробити їхню працю безпечнішою. Тож фахівці з охорони праці уважно ставляться до таких підказок і сприяють втіленню подібних проєктів, спрямованих на збереження життів й здоров’я.
