Ми поговорили з працівниками різних цехів «АрселорМіттал Кривий Ріг» про небезпеки на роботі та найважливіші правила, виконання яких здатне протистояти цим небезпекам. Сподіваємося, що відповіді вас зацікавлять, а досвід колег стане у пригоді.и на роботі та найважливіші правила, виконання яких здатне протистояти цим небезпекам. Сподіваємося, що відповіді вас зацікавлять, а досвід колег стане у пригоді.
Наталя Поляк, машиністка кранів конвертерного цеху: «Робота машиніста кранів дуже небезпечна. Важко визначити, що тут найнебезпечніше? Робота на висоті? Рухомі та обертові механізми? А може робота з електроустаткуванням? Дотримуватися необхідно всіх вимог, виконувати всі правила. А ще я відповідаю за людей, які працюють або переміщуються он там, унизу. Тому я маю завжди бути напоготові. Особливо в он тій найнебезпечнішій зоні. Інколи туди помилково заходять люди, особливо, молоді, недосвідчені, і не тільки. Тож я ніколи не забуваю подавати гучний сигнал коли когось побачу. Перед початком руху також лунає сигнал. Це надзвичайно важливе правило, яке може запобігти та врятувати».
Володимир Боцула, слюсар-ремонтник цеху ремонтів металургійного устаткування № 2: «Наша бригада працює у багатьох цехах «АрселорМіттал Кривий Ріг». Ми беремо участь у ремонтах устаткування. Дуже часто виконуємо ремонтні роботи на висоті. Це може бути, наприклад, 12 метрів, а може й всі 30. Як ви розумієте, залишитися живим після падіння з такої висоти шансів практично немає. Тож обов’язкове використання захисного поясу, що запобігає падінням – це вимога, яку я б не порушив за жодних обставин. Причому стан поясу треба регулярно перевіряти, вдягати його правильно, а ще правильно закріплюватися за його допомогою. Для цього є спеціальні кріплення. Тож я прошу всіх колег, які мають справу з висотою: завжди користуйтеся поясом та використовуйте його правильно. Пам’ятайте, що життя – це найголовніше».
Євген Зеленко, майстер з ремонту устаткування блюмінга: «Я працюю в «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 2005 року, а з 2009 року – майстром з ремонту устаткування. Мій підрозділ обслуговує та ремонтує електроустаткування. Може це дивно, але я, не зважаючи на досвід, боюся електричного струму. Вважаю, що це непогано. Найгірше, коли людина не відчуває страху до небезпек. Це часто призводить до легковажних дій з усіма наслідками. А якщо боїшся, то кілька разів перевіриш. Я ніколи не почну виконувати роботу, якщо не буду на сто відсотків впевнений, що устаткування знеструмлено, що враховано всі вимоги безпеки. І як керівник, я за жодних обставин не відправлю колегу на завдання, якщо не впевнюся, а потім ще раз не перевірю те, що його здоров’ю, життю нічого не загрожує. Сподіваюся, що мої колеги також керуються цими простими принципами».
Андрій Кравченко, слюсар-ремонтник ЦРМУ-2: «Ми обслуговуємо і ремонтуємо устаткування у багатьох цехах. Часто доводиться працювати на висоті, тому обов’язково користуємося запобіжними поясами. Часто обслуговуємо устаткування під тиском, наприклад, кранові кондиціонери, у яких застосовується фреон. Звичайно ж, застосовуємо слюсарні інструменти. Тож крім поясів безпеки обов’язково користуємося іншими засобами індивідуального захисту, такими як захисні окуляри. Саме вони захищають наші очі від уламків чи шкідливих хімічних речовин. Без окулярів я ніколи не починаю роботу, і запрошую всіх робити так само. А ще користуватися респіраторами, щоб «хімія» чи пил не потрапляли у легені. Я маю досвід роботи з 2000 року, тож знаю, про що кажу. І ще от що скажу: досвід – не привід нехтувати правилами, бо висоті, електроструму та іншим небезпекам байдуже, який у тебе досвід».
