Хтось запитає, а до чого тут автор відомої картини «Чорний квадрат»? Але мало хто знає, що Казимир Малевич був не просто художником-авангардистом, а і дослідником. Він один з перших замислився про психологію кольору та став вивчати його вплив на емоційний та фізичний стан людини.
Все почалося з цікавих експериментів художника. Він фарбував стіни кількох маленьких кімнат у різні кольори і садив туди працювати людей. Малевич спостерігав, як колір впливає на загальний стан організму. Через деякий час художник навчився робити прогнози, коли у когось заболить голова або почнеться кашель, з’явиться зосередженість, увага або навпаки.
Малевич помітив позитивний вплив помаранчевого кольору на працездатність та безпеку людей. Виявилося, що людина, яка носить помаранчевий колір, найбільш помітна у робочий зоні, цей колір відмінно виконує сигнальну функцію та привертає увагу до себе.
Тож Малевич перший запропонував використовувати помаранчеві куртки для працівників, які виконують дорожні роботи, а також для тих професій, де потрібна максимальна увага та зосередженість.
До речі, більша частина спецодягу в «АрселорМіттал Кривий Ріг» – саме помаранчевого кольору. І навіть один з головних брендових кольорів компанії «АрселорМіттал» – помаранчевий.
Для зручності та безпеки роботи техніки, яка задіяна у процесі очищення озера-шламонакопичувача, вперше за історію його існування була зроблена спеціальна дамба, яку фахівці називають «промінем».
За свою подовжену форму це «озеро» працівники підприємства вже давно між собою називають «Байкалом». Насправді ж це шламонакопичувач для виробничих відходів – брудної води, що надходить сюди з газоочисток агломераційних цехів №№ 1, 2, 3.
Брудна вода вливається в озеро зі зваженими речовинами – шламом. Коли його там стає забагато, то шламонакопичувач (або його найбільш заповнену частину) треба очищувати. Для цього шлам виймають та висушують, щоб потім застосовувати його у виробництві, адже він є цінною сировиною – вміст заліза у шламі складає близько 45 відсотків. Вода освітлюється і теж використовується багаторазово.
Після таких процедур шламонакопичувач готують до нового заповнення. Це є важливою екологічною та економічною складовими виробництва.
Але очищення шламонакопичувача вручну не виконати, шлам треба діставати за допомогою екскаватора, завантажувати його у великі автомобілі та вивозити. Все це треба робити на твердій поверхні, адже важка техніка може просто загрузнути у вологому густому шламі, як у сипучих пісках.
«Щоб цього не відбулося, ми вперше за історію «Байкала» відсипали там «промінь» – спеціальну дамбу, на який і працюватиме важка техніка, – говорить Юрій Буслов, начальник цеху водопостачання підприємства. – Вона відсипана із доменного шлаку підприємства, є міцною та доволі широкою. Загалом на створення дамби було витрачено 5 тисяч тонн шлаку. У роботі з відсипки «променя» брали участь фахівці ЦВП, спеціалісти та техніка автотранспортного управління. Усі роботи з відсипки були виконанані за два тижні. Зараз ми вже розпочали очищення шламонакопичувача і його підготовку до нового циклу роботи».
Під час поїздки в автобусі, тролейбусі, трамваї чи маршрутці дотримуйтесь правил безпеки, закликають усіх фахівці з охорони праці «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Година пік робочого перевезення. Працівники «АрселорМіттал Кривий Ріг» організовано сіли до автобусів нашого підприємства і трохи розслабилися перед робочою зміною. Деякі теревенили про життя з товаришами, хтось дістав мобілку та передивлявся повідомлення, новини, дехто просто споглядав у вікно та «крутив в голові» різні турботи. Аж раптом на одному з поворотів автобус зробив віраж і… один із пасажирів, який, до речі, їхав сидячі, не втримався на сидінні та впав на підлогу. Та ще й так невдало впав, що забився грудною клітиною об виступ біля іншого ряду сидінь.
«На жаль, такий інцидент трапився із робітником нашого підприємства. Якби робітник під час руху автобуса тримався за поручні, притримуючись навіть сидячи, його поїздка була б набагато безпечнішою, – акцентує Ігор Мальований, начальник відділу охорони праці транспортного департаменту та допоміжних підрозділів управління з ОП департаменту з ОП та ПБ. – Кожен з нас чи не щодня стає пасажиром, тож, сідаючи до громадського транспорту, варто пам’ятати, що наша власна безпека під-час перевезень залежить не лише від майстерності, професіоналізму та уважності водія, але й від поведінки нас самих».
Фахівці з охорони праці закликають робітників-пасажирів громадського транспорту триматися за поручні не тільки стоячи під час поїздки, але і в той час, коли ви зручно сидите. До речі, цікавий факт з життя – серед пасажирів, які їдуть стоячи, іноді трапляються і такі, хто може замість поручнів спиратися на людину поряд. Якщо автобус, трамвай чи тролейбус трохи тряхне або транспорт зробить поворот, ризик впасти буде вже у декількох людей.
Також під час руху не можна пересуватися салоном, різко вставати з місць та заборонено стояти на сходах. Саме там людину може травмувати механізм, що зачиняє двері, або через несправність двері можуть раптом відкритися. Якщо це станеться під час руху, людина може випасти на проїжджу частину.
«І ще, під час поїздки, будь ласка, не відволікайте водія, адже він несе основну відповідальність за життя та безпеку пасажирів, – говорить Антон Князєв, провідний інженер з охорони праці. – На зупинці, коли під’їжджає громадський транспорт, не варто поспішати і вистрибувати на дорогу зі жвавим рухом транспорту заради того, щоб першим заскочити в салон та сісти на вільне місце. Проїжджаючий транспорт миттєво не зупиниться, за інерцією він проїде ще кілька метрів, які можуть стати фатальними. До того ж, поспішаючи людина може оступитися і впасти. І наостанок хочу нагадати прості речі, про які дорослі часто говорять дітям, а самі іноді про них забувають: обходьте автобус та тролейбус ззаду, а трамвай – спереду. Таким чином ви бачитимете рух транспорту, а водії – вас.
Знаний квітникар, майстер вимірювальних та різальних інструментів, людина-позитив, яка «вросла корінням» у рідний цех – це все поєднане в одній особі. Це верстатник широкого профілю ремонтно-механічного цеху № 1 ливарно-механічного заводу Геннадій Тімченко, якого відзначили почесним званням «Честь та гордість ЛМЗ».
«Я пам’ятаю, як ще зовсім пацаном бігав на каменедробильний завод подивитися, як там працювали верстати. Це просто зачаровувало мене, – згадує Геннадій Тімченко. – Саме тоді я і визначився з майбутньою професією, зрозумів, що вона точно буде пов’язана з верстатами. Життя подарувало мені таку можливість, вже 27 років я працюю в РМЦ-1 верстатником і впевнений, що це найкраща у світі професія. Навіть у перші дні повномасштабного вторгнення, коли я виїхав до дітей до Чехії, мені постійно снився рідний цех, завод, я ніби відчував запахи мастила, емульсії, стружки – це найкращі аромати для мене. Я ледь не розлучився з дружиною (усміхається) через те, що поривався назад до рідного заводу, а вона ще боялася повертатися. На щастя, я зараз знову в строю на своїй виробничій «передовій».
В цеху нашому верстатнику довіряють найскладніші ремонтні замовлення. Професіоналізм та багаторічний досвід дають йому змогу вправно працювати на різних верстатах. В робочому портфоліо Тімченка– участь в ремонті та виготовленні деталей для доменних та гірничих цехів. Колеса кранів, вентилятори, величезні насоси, гвинти на пушки для доменників отримують друге життя після того, як з ними попрацював Геннадій Васильович.
«Це настільки багатогранна людина, що я просто диву даюся, – говорить старший майстер основної виробничої дільниці унікальних верстатів РМЦ-1 Юрій Бобров. – Він завжди у доброму гуморі, готовий допомогти колегам. Якщо до нас надходить робоче завдання підвищеної складності, то я одразу доручаю його Геннадію. Він з цим викликом точно впорається на всі 100 відсотків. Якщо Геннадій Васильович говорить, що йому пощастило з роботою і з цим цехом, то цеху пощастило з ним вдвічі більше. Допоки такі люди, як наш досвідчений верстатник, працюватимуть і надалі в РМЦ-1, то нам до снаги будь-яке замовлення. Тому, коли постало питання, хто ж має отримати почесну винагороду «Честь та гордість ЛМЗ», то іншої відповіді й не могло бути – Геннадій Тімченко!»
Наш герой розповідає, що впродовж років праці біля верстатів звикання та буденність, на щастя, так його й не «відвідали». Геннадію імпонує те, що верстатник завжди має вивчати щось нове, а кожне замовлення – особливе. Допомагають йому впоратися з будь-яким виробничим викликом знання з креслення, математики, «характеру» сталей та сплавів, верстатного обладнання. Верстатник усміхаючись говорить, що «озброєний» до зубів вимірювальним та різальним інструментом: свердла та пір’я (рапідові пластини), мікрометри, штангенциркулі, різці та внутрішньоміри, різці відрізні, різьбові, прохідні, розточні, фасонні та радіусні – цей перелік, здається, можна продовжувати нескінченно. Скільки ж років цьому потрібно навчатися, аби володіти цим «озброєнням» так віртуозно, як наш майстер? За словами Тімченка, головне –-мати бажання і бути закоханим у все, чим займаєшся.
«Я щаслива людина, адже займаюся улюбленою справою, – розповідає Геннадій Тімченко. – Головними моїми джерелами натхнення є мій колектив, робота та родина. З усім цим мені пощастило. А ще я дуже люблю квіти. Колись у мене тільки хризантем було 69 видів, мені друзі привозили з різних країн тюльпани, нарциси, гладіолуси. Я казав, що якби виграв пару мільйонів у лотерею, то точно мільйон витратив би на голландські тюльпани, була така в мене мрія. Зараз найголовніша моя мрія – Перемога, а ще дуже хочу, щоб діти подарували мені онучку і щоб вона зростала у мирній прекрасній Україні. Щиро подіваюся, що на здійснення цих мрій мені чекати довго не доведеться».
«АрселорМіттал Кривий Ріг», найбільше гірничо-металургійне підприємство України, повідомляє свої ключові фінансові показники за 2022 рік:
Коментуючи результати року, Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг», зазначив:
– Головний висновок, який можна зробити зараз, – наше підприємство все ж встояло та не припинило роботу попри повномасштабну війну. Питання виживання та опору усім несприятливим факторам стало основним завданням для всієї гірничо-металургійної галузі впродовж 2022 року. Зараз «АрселорМіттал Кривий Ріг» продовжує боротися за виживання, переживши минулорічні труднощі, пов’язані з блокадою основних морських портів, а також відключення електроенергії та навіть ракетний удар. Нам вдається підтримувати задовільний стан ліквідності підприємства, в тому числі шляхом залучення кредитних коштів під гарантії Групи АрселорМіттал. Підтримка материнської компанії, а також героїчна праця наших працівників дали можливість зберегти пульс виробництва у Кривому Розі. Зараз ми концентруємось на тому, щоб поступово відновлювати все більше виробничих процесів комбінату та очікуємо перейти до позитивного показника EBITDA вже у другому півріччі цього року.
Відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності у 2022 році підприємство визнало 36 млрд грн збитків від зменшення корисності своїх необоротних активів внаслідок негативних змін у економічному середовищі, спричинених російською військовою агресією. В умовах повномасштабної війни у 2022 році рівень завантаження виробничих потужностей «АрселорМіттал Кривий Ріг» не перевищував 20-25%. Незважаючи на це, підприємство зберегло свій колектив, усі працівники вчасно отримують заробітну плату. Компанія не припиняє інвестиції навіть у надскладних умовах воєнного часу. Зараз впроваджуються ті інвестпроекти, без втілення яких виробництво сталі та видобуток руди можуть зупинитися повністю. Серед таких – будівництво нового хвостосховища «Третя карта», яке необхідне для продовження видобутку та безпечного складування відходів виробництва.
Загалом у минулому році «АрселорМіттал Кривий Ріг» інвестувало у розвиток виробництва 181,4 млн доларів США. З них операційні витрати склали 68,6 млн доларів США, а капітальні – 112,8 млн доларів США.
Впродовж 17 років роботи в Україні компанія АрселорМіттал інвестувала 10,6 млрд доларів США (що включає 4,8 млрд доларів США – сума придбання під час приватизації + 5,8 млрд доларів США – інвестиції у розвиток виробництва).
Хімія може бути цікавою. За допомоги експериментів це доводили юнакам та дівчатам фахівці хімічної лабораторії випробувального центру департаменту з якості та представники департаменту з соціального розвитку «АрселорМіттал Кривий Ріг» в межах фестивалю «Наукові пікніки», один з яких відбувся на території ЗОШ № 43 Саксаганського району.
Біля «хімічної» локації «АрселорМіттал Кривий Ріг» було гучно. Діти буквально «обліпили» майданчик, сміялися, активно розпитували про все, що відбувалось, і, звичайно, брали активну участь в експериментах.
А відбувалися тут дуже цікаві речі. Наприклад, внаслідок протистояння сахарози і сірчаної кислоти представники нашої лабораторії робили чорний «чортів палець», завдяки спеціальним реагентам «пускали кров», робили не менш «криваве» рукостискання, влаштовували «світлофор» у колбі, підпалювали гроші, які не горіли у вогні, та створювали інші видовищні, але безпечні для оточуючих речі. А все це для того, щоб молодь познайомилася з металургією, зацікавилася такими природничими науками, як хімія, фізика, та обирала технічні спеціальності під час вступу у навчальні заклади.
«Мета нашої участі у «Наукових пікніках» – показати дітям, якою цікавою і навіть ефектною може бути хімія, та розказати де і в яких професіях вона може застосовуватися, – сказала Таміла Нагорна, лаборант спектрального аналізу хімічної лабораторії випробувального центру департаменту з якості. – Звичайно, такі експерименти на виробництві ми не робимо, але наші дослідження ще цікавіші, наприклад, визначення якості вапняків, вогнетривів, залізорудної сировини тощо. Про це ми теж розповідали дітям та створювали для них «хімію» заохочування – закликали обирати професії, в яких саме і використовується ця наука».
Експерименти проводить Карина Бойко, лаборант-стажер спектрального аналізу хімічної лабораторії випробувального центру департаменту з якості
Учень Криворізького ліцею № 113 Ярослав Капелюшний з цікавістю роздивлявся колби, назви реагентів в них, запитував у наших фахівців, для чого вони потрібні. А коли почалися експерименти, він із захопленням спостерігав за ними.
«З хімією я не дуже товаришую, мені більш фізика до вподоби, але ці хімічні досліди вашого підприємства мене здивували, – ділиться враженнями Ярослав. – Найбільше сподобався «Світлофор» – експеримент, під час якого у розчині, здається, піні, поступово змінювалися кольори. Цікаво було споглядати на це. Я згоден, хімія – цікава наука, особливо тоді, коли ти сам можеш взяти участь у експериментах. Колись я занурював руку у ньютонівську рідину, яка складається із крохмалю та води. Здається, все просто, але коли в цей розчин повільно опускаєш руку, вона в’язне, а якщо різко – то ні. Я досліджував, чому так відбувається. Експерименти, які я побачив на вашій локації, були ще більш видовищними, крім того, нам їх пояснювали».
«А мені хімія дуже подобається, особливо коли я можу особисто взяти участь у якомусь експерименті, – сказала Маргарита Гладаревська, учениця цього ж ліцею. – Це на перший погляд хімія складна, а якщо тобі все ретельно поясняють та ще й дають можливість самим «похімічити» – це дуже круто!»
Створюють “Світлофор”
«Науковий пікнік» був присвячений Дню науки, який відзначають в Україні 20 травня. В Саксаганському районі, крім локації нашого підприємства, свої наукові куточки представили ЗОШ № 43, гімназії №№ 51, 21, криворізький ліцей № 113, КДПУ, станція юних техніків та криворізький фаховий коледж торгівлі та готельно-ресторанного бізнесу.
Як зазначила Оксана Новосилецька, заступник директора з навчально-виховної роботи криворізького ліцею № 113, локації «Пікніків» різноманітні, але окрема увага прикута саме до хімії. «Насправді ця наука буквально усюди навколо нас – і у побуті, і на роботі. Тому ми приділяємо їй стільки уваги та заохочуємо дітей цікавитися нею, вона відкриває шлях до багатьох професій. А участь у наукових посиденьках важковаговиків-практиків – фахівців підприємства, сильніше сприяє профорієнтації молоді, дає їм можливість вживу поспілкуватися зі спеціалістами, поекспериментувати та розважитися по-науковому», – зазначила Новосилецька.
