Запрошуємо дітей працівників віком від 6 до 16 років на майстер-клас з плетіння патріотичних браслетів з бісеру в цю суботу – 22 жовтня.
Майстрині допоможуть кожній дитині створити жовто-блакитну прикрасу власноруч.
За бажанням браслетик можна передати нашим захисникам, як знак вдячності та віри в їхню могутню силу.
Заповнюйте заявку на участь у майстер-класі за посиланням.
Деталі про місце й час повідомить організаторка заходу – Валерія Рясна.
На дільниці дробильно-сортувальної фабрики шахтоуправління реалізували проект в рамках системи 5S, який дозволив поліпшити умови роботи людей та підвищити рівень пожежної безпеки на фабриці.
Донедавна у приміщенні підвищувальної насосної станції пожежогасіння у дощові періоди був достатній фронт для покращень і щодо комфорту обслуговуючого персоналу, і щодо ідеального стану насосів, безпеки праці, пожежної безпеки.
Дробильна фабрика забезпечує підприємство аглорудою. З неї потім роблять агломерат для виплавки чавуну. Для дроблення та сортування руди діє система дробарок, конвеєрів, грохотів та іншого устаткування, яке обслуговують наші люди. А станція захищає людей від пожеж. Вона має два резервуари на 150 кубів води кожен і три насоси, які подають цю воду в розгалужену систему водогонів, що протягнуті будівлями фабрики. Скрізь є датчики задимлення. Якщо пожежа – спрацьовує датчик, і насоси нагнітають воду, створюючи водяну завісу і рятуючи людей.
«На щастя пожежі – нечасте явище, – розповідає заступник начальника дільниці ДСФ ШУ Юрій Веремєєв. – Але нам не можна закрити засувки подачі води до насосів, адже вони повинні завжди бути напоготові та почати подачу води будь-якої миті. З роками ущільнення насосів втрачали свої водозахисні властивості, і обладнання почало протікати. Металеві конструкції іржавіли, стан насосів погіршувався ще більше, а людям треба було підтримувати працездатність обладнання у таких некомфортних і небезпечних умовах. В суху погоду вода зникала, але вологість та проблемний стан приміщення з облущеними стінами і пліснявою залишалися. Тож ми вирішили занести насосну до переліку об’єктів впровадження WCM».
Спочатку працівники фабрики виявили причини такого стану речей, і це було неважко. Потім провели огляд та ревізію обладнання насосної станції. А коли всі місця витоку води з насосів були усунуті, то можна було починати ремонт приміщення – доводити до ладу підлогу, зачищати, шпаклювати та фарбувати стіни зі стелею, відновлювати металоконструкції. Цей чималий обсяг робіт виконали за півтора тижні – все своїми руками і без запрошення підрядників. Наразі насоси не протікають, у приміщенні сухо, комфортно та безпечно.
«Нашій бригаді сьогодні випало взяти фінальний акорд у цій непростій справі, – не приховує радісної усмішки майстер дільниці ДСФ Олександр Вінтоняк. – Зараз маємо зовсім іншу насосну. Мені наче від серця відлягло, адже я відповідаю за безпеку людей, маю створювати для них комфортні умови. WCM ми впроваджуємо лише два роки, але встигли оцінити систему. Оцінка висока. Завдяки їй вже довели до ладу два приводи живильників, конвеєр, маслостанцію, на черзі ще дві подібних маслостанції. Впроваджуємо далі».
До редакції «Металурга» продовжують надходити питання щодо актуальних загроз для здоров’я. Це стосується йодної профілактики у разі радіаційної аварії, а також ризику захворіти на віспу мавп. Відповісти на питання ми попросили головного лікаря ПП «Стіл Сервіс» Наталію Гардань.
Ще раз про йодид калію
Коли говорять про радіаційне зараження, часто згадують про «поганий йод». Що він собою уявляє і звідки береться?
– При радіаційній аварії може утворитися радіаційна хмара, яка осідає на ґрунті, рослинах, шкірі, одягу людини. Більша частина викидів містить радіаційний йод, саме його і називають «поганим йодом». Він здатний дуже швидко та легко засвоюватися щитовидною залозою (особливо у дітей) і може привести до різних захворювань. Щоб не дати йому накопичитися у щитовидній залозі, треба вчасно прийняти препарат калія йодиду. Це і називається йодною профілактикою. Як ми вже писали, звичайний йод ні в якому разі приймати не треба, це тільки зашкодить організму!
Але також слід пам’ятати, що калій йодид здатний знижувати негативний вплив радіації тільки на щитовидну залозу, увесь організм від радіації він не захистить.
Коли треба приймати калій йодид?
– Найкращий ефект буде досягнутий, якщо випити калій йодид за 6 годин до приходу радіаційної хмари. Про її переміщення місцеві органи влади повинні повідомляти через засоби масової інформації. Якщо не встигли випити препарат завчасно, його можна вжити одночасно з приходом радіаційної хмари і через 6 годин після того, як вона пройде. Але, зверніть увагу, МОЗ не рекомендує пити калій йодид через 24 години після приходу радіаційної хмари. І взагалі пити препарат можна виключно тоді, коли є офіційне повідомлення про загрозу від державних органів влади.
Де можна взяти препарат?
– Хочу ще раз зазначити, що зараз немає потреби вживати калій йодид, радіаційна ситуація в країні контрольована. Але «АрселорМіттал Кривий Ріг» завжди враховує усі ризики, тому закупив цей препарат для усіх співробітників. Кожен працівник зможе отримати його у відповідальних за видачу препарату осіб у своїх структурних підрозділах.
Загалом, у МОЗі повідомили, що кожен регіон країниотримав необхідну кількість калію йодиду з розрахунку чисельності населення. У разі аварії планується оперативно визначати пункти роздачі, найближчі до місця проживання людей.
Ще раз хочу наголосити, що препарат калій йодиду приймають одноразово:
Згідно з рекомендаціями МОЗ, людям старшим за 40 років та тим, у кого видалена щитовидна залоза, калій йодид не призначають.
Що треба знати про мавпячу віспу
Зараз ми все частіше чуємо з різних джерел про мавпячу віспу. Повідомляли навіть про перший випадок хвороби в Україні. Чи треба готуватися до нової пандемії?
– Раніше мавпяча віспа була рідкісним захворюванням, вірус переважно спостерігався у межах Африканського континенту. Зараз вчені досліджують, яким чином він потрапив до Європи.
Хочу одразу заспокоїти – американські вчені вважають, що пандемії мавпячої віспи у світі не буде. Хоча цей вірус переважно і передається повітряно-крапельним шляхом, але тільки за умови тісних контактів між людьми. Він не такий «легкий», як ковід, тому і не здатний вразити велику кількість людей.
Крім того, віруси мавпячої і звичайної віспи подібні. Тому на озброєнні лікарів вже є ефективні вакцини, здатні попереджувати хворобу та боротися з нею. До того ж, у ранньому дитинстві більшість з нас вакциновані від віспи, тому ми вже маємо захист від неї.
Від звичайної віспи мавпяча відрізняється тим, що викликає набряк лімфатичних вузлів. Інкубаційний період захворювання становить від 7 до 14 днів з моменту зараження.
Перші симптоми: головний біль, біль у м’язах та спині, збільшення лімфатичних вузлів, лихоманка та озноб, надмірна втомлюваність. На третій день після початку лихоманки у людини з’являється висип на обличчі, який поступово поширюється на інші частини тіла. Хвороба може тривати від 2 до 4 тижнів.
Щоб не заразитися вірусом, треба уникати контактів із рідинами та речами особистого вжитку хворого та дотримуватися гігієни рук, респіраторної гігієни й етикету кашлю.
Бережіть себе, зберігайте здоровий глузд і не піддавайтесь паніці, щоб хвороби не змогли вас вразити.
9 жовтня, захищаючи Україну від російської агресії під час виконання бойового завдання загинув наш колега Сергій Гора.
Сергій працював готувачем составів до розливання плавок цеху підготовки составів.
«Він був мужньою людиною, – розповідає старший майстер ЦПС Сергій Ушаков. – Робота підготувача дуже складна, тяжка фізично, а піддони, очищенням яких він займався, мають температуру 200-300 градусів. Але я ніколи не чув від Сергія жодних скарг чи нарікань. Працював він сумлінно, професійно. Виконуючи обов’язки бригадира Сергій Гора, міг добре організувати роботу. Його загибель – важка втрата для бригади, для цеху, для всіх нас. Це був справжній патріот, який не вагаючись пішов захищати країну. Ми глибоко сумуємо за ним».
У Сергія Гори залишились два сини – п’яти й шістнадцяти років та дружина.
Висловлюємо щирі співчуття родині, рідним та близьким героя.
Вічна пам’ять!
Після тимчасової зупинки «АрселорМіттал Кривий Ріг» відновлює роботу свого гірничого департаменту. Вже знов працюють один з двох кар’єрів підприємства, і дві фабрики – дробильна та рудозбагачувальна.
З 1 серпня видобуток руди планували призупинити на три місяці. Проте гірничо-збагачувальний комплекс почав працювати раніше завдяки тому, що у вересні вдалося експортувати додатковий обсяг залізорудного концентрату (50 тис тонн) у Польщу. Подальший запуск в роботу ще одного кар’єру, дробильного та рудозбагачувального обладнання залежить від обсягів споживання концентрату металургійним виробництвом «АрселорМіттал Кривий Ріг» і експортних можливостей.
– Рестарт наших гірничо-збагачувальних операцій – це хороша новина і для держави, і для міста, і для усіх наших працівників, які повернуться на свої робочі місця. Протягом вимушеної паузи в роботі ГЗК наші гірники виконали великий обсяг ремонтних і очищувальних робіт, які неможливо реалізувати в умовах працюючого обладнання. Крім того, продовжували реалізовувати ключовий інвестпроект для забезпечення подальшого видобутку руди – транспортували розкривну та невикористану породу з кар’єрів для будівництва нового хвостосховища «Третя карта». «АрселорМіттал Кривий Ріг» не зупинити. Ми впроваджуємо новітні технології, видобуваємо та збагачуємо руду, виробляємо сталь і підтримуємо економіку України в ці часи найважчих випробувань, – сказав Володимир Теслюк, заступник генерального директора з виробництва гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг».
З початку цього року і до серпня видобуток руди не припинявся ні на день. Своєчасне переорієнтування підприємства на експорт концентрату допомогло у воєнний час втримати на плаву увесь комбінат. Однак влітку на європейських ринках попит на концентрат і металопродукцію різко знизився, при цьому традиційні ринки все ще недосяжні для «АрселорМіттал Кривий Ріг» через блокування українських портів. Витрати на логістику для підприємства підвищилися у 5 разів. Цей комплекс факторів й призвів до тимчасової паузи в роботі ГЗК і скорочення витрат підприємства.
Компанія докладає максимальних зусиль для того, щоб зберегти трудовий колектив та забезпечити належний рівень соціальної підтримки. Від початку повномасштабної війни в Україні «АрселорМіттал Кривий Ріг» робить все, щоб підтримати свою багатотисячну команду. У лютому працівники заздалегідь отримали річну премію та зарплату. У березні-червні компанія виплачувала 100% зарплати всім працівникам, які були задіяні у виробничій діяльності або працювали віддалено. Працівники, які в той час перебували у простої у зв’язку з обмеженням діяльності підприємства, одержували 2/3 своєї зарплати. З липня переважна частина колективу «АрселорМіттал Кривий Ріг», включно з менеджментом та працівниками-іноземцями, працює на 2/3 навантаження.
Територія його роботи – весь завод, а найголовніше робоче завдання – щоб людям працювалося комфортно, тепло і спокійною. Так вважає один з найкращих працівників і «Людина року гірничого департаменту 2022» – майстер дільниці з ремонту покрівель та термоізоляції ремонтного цеху гірничого департаменту Олексій Фарзалієв.
Начальник РЦ ГД Ігор Малий говорить, що в нього в цеху працює «золотий фонд» підприємства, адже майже кожен працівник, окрім професійного виконання робочих завдань, від щирого серця турбується про інших. Тому виділити найкращих завжди складно.
Але кандидатура Олексія Фарзалієва була, як то кажуть, поза конкуренцією для визначення одинадцяти найкращих працівників ГД. «За ним не встигнути, хоча фронт робіт у нього чималий: утеплення цехів, ремонт шляхів, побутових та цехових приміщень. Він то на даху, то на шляху – скрізь встигає! Наше підприємство ще влітку починає готуватися до зимових холодів, адже і людям, і обладнанню має бути комфортно. Тому наш цех зараз утеплює трубопроводи опалення, вікна, двері, заміняємо покрівлю там, де потрібно. І це не враховуючи роботи з ремонту певних ділянок шляхів. Але я спокійний, адже наші ремонтні бригади знаходяться під пильним наглядом майстра Олексія Фарзалієва. Дивуюся, як він встигає все обійти, оглянути, перевірити, допомогти. Від щирого серця кажу: таких би працівників усім та побільше», – розповідає Ігор Малий.
Олексій працює на нашому підприємстві вже 17 років, але у ремонтній справі його стаж набагато «солідніший». Раніше він працював у підрядній організації, яка колись займалася ремонтами на ДП-9. Але хотів влаштуватися саме в «АрселорМіттал Кривий Ріг». Приваблювала офіційна зарплата та гарний соціальний пакет.
«Дуже ціную своє робоче місце, бо для мене воно означає стабільність та можливість робити корисне для людей, – розповідає Олексій Фарзалієв. – Найкраща подяка для мене – це коли після твоєї роботи у людей тепло в цехах, затишно в АПК, фасади будівель пофарбовані, шляхи впорядковані, цехи захищені від холоду та протягів. Все має бути виконано швидко та якісно. А для цього потрібно постійно займатися самоосвітою. Бо ринок ремонтних матеріалів змінюється, треба знатися на нових тенденціях, особливостях промислових будівель та приміщень. Наприклад, фарбу ми використовуємо спеціальну – «три в одному». Ця фарба є і ґрунтовкою, і декоративним, і захисним покриттям. Вона стійкіша до негативного впливу зовнішніх факторів, з успіхом витримує тривалий контакт з ультрафіолетом. Дахи цехів криємо матеріалом «Аквіазол». Його, до речі, рекомендую використовувати і для багатоквартирних будинків з м’якою покрівлею».
Поради майстра: порятунок від холодів
Під час зустрічі з асом ремонтної справи просто неможливо було не запитати, а що можна зробити кожному з нас зараз, аби витримати складну за всіма прогнозами зиму. Олексій говорить, що багато чого реально зробити власноруч.
І таких порад та «лайфхаків» у Олексія Фарзалієва чимало. Він охоче поділиться ремонтними «премудростями» з усіма. Колеги поважають його за вміння знайти вихід із найскладнішої ситуації та оптимізм.
«Скільки років мені б не було, а моїм улюбленим святом завжди залишався і залишаєтсья Новий рік. Адже це час, коли будуєш плани на майбутнє і віриш лише у найкраще. Сподіваюся, що вже найближчим часом ще одне свято стане моїм улюбленим – Перемога України. Саме так і буде, адже країну захищають найкращі дівчата та хлопці, серед них і 24 мої колеги з цеху. Тож сумніву немає. А потім все відбудуємо – тоді вже мені роботи додасться. Та я і мої колеги з нетерпінням чекаємо на це!», – говорить майстер Олексій Фарзалієв.