Позначка: арселорміттал кривий ріг

Категорії
Новини

А!фішка на 22 та 23 листопада

Театри

Криворізький академічний театр драми та музичної комедії ім. Т.Г. Шевченка

22 листопада о 16:00 чекаємо глядача на виставі «За двома зайцями». Ця п’єса  мала різні режисерські трактування. Розповісти мовою пластики улюблений сюжет про невдаху цирульника, який в прямому сенсі, погнався за двома зайцями, наважилася головна балетмейстерка театру, заслужена артистка України Тетяна Брисіна. Завдяки мові балету, мові пластики та рухів всім відомий твір заграв новими фарбами.

23 листопада об 11:00 запрошуємо всіх на виставу «Зерна щастя».  Це вистава для родинного перегляду. Інколи кожного з нас охоплює відчай. Здається, що немає сил боротися, що немає виходу. Лу прикута до ліжка і її єдина розрада – розмови телефоном, але раптово під час грози до неї у кімнату залітає ворон. Ця зустріч змінює життя дівчинки.

 23 листопада о 16:00 пропонуємо виставу «Сорочинський ярмарок».  Це вистава за мотивами музичної комедії за повістю М. Гоголя. Ви зануритеся у світ народних пісень, танців, надзвичайних пригод та містики. Ви опинитеся у самісінькому центрі галасливого і колоритного дійства та стежитимете за долями головних героїв, які вміють кохати, дружити, співчувати, бути щирими й жити з відкритим серцем.

Екскурсії

Туристичний клуб «Невгамовні Гідеси»

22 листопада о 10:00 запрошуємо вас на екскурсію «Парки в місті».  Ви почуєте історію створення саду-парку ім. Мершавцева, човнову станцію, кам’яний скансен, про Гданцівський парк – від болгарських городів до сьогодення. А ще дізнаєтеся таємниці парку Театрального, легенди та історії про міські парки. Місце збору: пам’ятник Св. Миколаю. Реєстрація: 0982556455.

23 листопада о 10:00 чекаємо вас на майстер-класі «Малювання піском для дорослих дівчат». Пісок — це не просто матеріал, це потужний інструмент самотерапії, який допомагає відновити внутрішній баланс, зняти стрес та розкрити приховані ресурси. Взаємодія з піском має медитативний ефект. Легке пересипання та розрівнювання піску знімає психоемоційне напруження, знижує тривожність та допомагає «заземлитися» після напруженого тижня. Пісок стимулює образне мислення, ви можете творити та змінювати свій світ за лічені секунди, що підвищує впевненість у власних силах. Місце збору: ТРЦ «Ліберті» (проспект Поштовий). Реєстрація: 0982556455.

23 листопада о 10:00 запрошуємо вас на майстер-клас з вітража в техніці Тіффані до творчої майстерні Visual Art Center. Це як арттерапія, тільки з вогником (буквально, бо будемо паяти). Ти перетвориш маленькі шматочки кольорового скла на стильну підвіску-оберіг і освоїш техніку, яка дійсно захоплює. Чому це варто спробувати? Новий скіл: потоваришуєш з паяльником (це простіше, ніж здається). Крутий результат: підеш додому з унікальним, зробленим тобою Тризубом.  Місце збору: біля пам’ятника Св. Миколаю (перетин пр. Поштового та вул. Свято-Миколаївська). Реєстрація: 0961197549.

Категорії
Наші люди

Нагорода за шандори та «соточка» на… велосипеді

Нещодавно наше підприємство відзначало 20 років «АрселорМіттал» в Україні. Серед нагороджених до цієї дати – інженер-конструктор ремонтного цеху гірничого департаменту Євген Калабін. Його нагородили грамотою виконкому Криворізької міської ради.

На початку повномасштабного вторгнення рашисти намагалися здійснити черговий масштабний теракт – знищити ракетами ділянку дамби Карачунівського водосховища, поховавши таким чином значну частину Кривого Рогу під водою. І це їм майже вдалося, але на заваді стали самі ж криворіжці, серед яких був Євген. Пробоїну швидко засипали щебенем та іншими матеріалами, в чому взяли активну участь працівники нашого підприємства. Але без металевих шандорів – скелету дамби – ця конструкція довго б не протрималася. Виготовити шандори взявся наш Ливарно-механічний завод. Спочатку треба було зробити детальні креслення металоконструкцій. До роботи стала група конструкторів «ЛМЗ», серед яких були Олексій Усач, Людмила Кадченко, Андрій Тимофєєв, Володимир Тищенко та вже відомий нам Євген Калабін.

«Якщо відверто, то конструктором я став випадково, – усміхнувся Євген. – Після школи не дуже уявляв, на кого буду вчитися. Як то кажуть, всі побігли і я побіг… Тобто на інженера-механіка пішов за компанію. А вивчившись, став працювати інженером-конструктором центральної об’єднаної лабораторії автоматизації та механізації нашого підприємства. І ось 18 років як я – конструктор. Вже тоді креслення, а точніше, кресленики робили не на папері, а на комп’ютері. ПК не вистачало, і я пару тижнів чекав, поки отримаю можливість повноцінно працювати. І дочекався. Саме на комбінаті я потрапив з теоретичного світу вишу у світ реальний. Наприклад, крановий гак у підручнику. Ну гак то й гак, такий собі накреслений гачок, а коли я потрапив у розливальне відділення конвертерного цеху, то щелепа відпала – оце так гачок! Три моїх зрости!»

Наразі не залишилося цехів на мапі заводу, де не ступала нога Євгена Калабіна. Коли інженери-конструктори проєктують металоконструкції, механізми, деталі, то вони їдуть у цехи й вивчають предмет на місці, спілкуються з цеховиками. Євген розробляв проєкти для всіх виробничих департаментів. Єдине, де йому поки що не довелося побувати – це в шахті, тобто спуститися під землю, хоча креслення для шахтоуправління він робив не раз.

«До роботи я став з цікавістю, я б сказав, з ентузіазмом, – продовжив Євген. – Для мене й зараз кожен новий проєкт – це цікаво, це виклик: від найпростішого, наприклад, кресленика для виготовлення елементарної шайби, до складного, як то оснащення для виготовлення водяного охолодження конвертера, проєкт якого я робив нещодавно. Часто ми маємо лише загальний кресленик, а вже на його основі виготовляємо кресленики для виготовлення окремих деталей. Добре, якщо той, загальний, у гарному стані, а якщо інакше – вмикаємо магію у своїх головах, тобто аналізуємо, домислюємо, докреслюємо. Приблизно так же працювали і над проєктом шандорів».

Євген згадує про ту роботу спокійно, без пафосу. Команда отримала термінове завдання. Зробити, як кажуть, «на вчора», бо всі розуміли, що час йде на дні, навіть на години. Десь знайшовся загальний кресленик шандорів, датований п’ятдесятими роками минулого століття і закипіла робота.

«Нас тоді залишилося небагато. Початок великої війни. Дехто з хлопців зразу пішов до військкоматів. Хтось виїхав з міста тощо. Над креслениками шандорів ми працювали не до 16:45, а поки не зробимо. Багато інформації отримували телефоном, бо кожного разу виїжджати на місце просто не було часу. Наша команда впоралася, що можна ще додати?» – скромно розвів руки Євген Калабін.

Євген каже, що зараз інтенсивність роботи зросла, замовлень у нього стало більше. Тож працюють конструктори у напруженому режимі. А щоб зняти ту напругу, у нього є улюблений велосипед.

«Ну якщо подивитися на мене, то спортсменом мене навряд чи назвеш, – усміхнувся Євген Калабін з самоіронією. – Хіба що шахістом. Але ж колись і у футбол грали, у волейбол, навіть якісь місця призові займали. Я був воротарем, бо на ворота зазвичай ставлять самого…нехудого, адже більше площі перекриває. Грав я за команду Ради молоді підприємства. З першого ж року пішов до тієї ради. То були чудові часи. Ми були юними й енергійними. Була своя команда КВК. Нашою фішкою були номери про комбінат. Тобто ті, хто не в темі, знизували плечима: «Про що вони?», а заводчани розуміли, сміялися, підтримували нас. А от велосипед у мене з’явився років 10 тому. «Замахався» я давитися у громадському транспорті. Мешкав на Ювілейному, і от 13 км туди, 13 додому стало нормою. А одного разу подумав: а чом би додому через п’ятий Зарічний не помчати? Так з’явилися «дальняки». Зараз можу інколи й «соточку» проїхати. Велосипед став частиною життя».

А з початком повномасштабного вторгнення ще одним напрямком у житті Євгена стало донорство. Він вважає, що зараз кожен українець має бути або на фронті, або для фронту. І здавати кров – це один з напрямків його діяльності для фронту. Таким чином Євген став у ряди тих, хто рятує життя. Він сам любить життя і є непереборним оптимістом.

«Оптимістом я був завжди, – каже Євген. – А зараз гумор та позитивне сприйняття життя допомагають особливо. Дехто навіть вважає, що я занадто оптиміст, коли немає особливих приводів для цього. А я відповідаю, що це моя реакція на стрес. Щоб там не трапилося, а я вірю в краще, і всім того бажаю».

Категорії
Новини

Три Гран-прі і спільна перемога

Команда департаменту корпоративних комунікацій «АрселорМіттал Кривий Ріг» здобула три Гран-прі в конкурсі «Найкраще корпоративне медіа України-2025».

Щороку цей конкурс проводить Асоціація корпоративних медіа України у рамках бізнес-форуму «Інновації в комунікаціях. Тренди-2026». Ця подія об’єднує професіоналів галузі корпоративних комунікацій та є платформою для обміну досвідом і відзначення найкращих ініціатив року.

 Цього року в рейтингу були представлені 62 проєкти  від 30 провідних українських та міжнародних компаній, серед яких: юридична компанія Arzinger, ПУМБ, «ВіЯр», KPMG в Україні, Carlsberg Ukraine, Lantmannen AXA, мережа «Аптека 9-1-1», фармацевтична фірма «Дарниця», Kormotech, «ТАС Агро», ВТК «ЛУКАС», лінія магазинів EVA, «Аврора Мультимаркет», Ribas Hotels Group, ДТЕК Енерго, «Контінентал Фармерз Груп», «Райффайзен Банк», «ПриватБанк», «Укртелеком»; UKRSIBBANK BNP Paribas Group, МХП, ТОВ «Кернел-Трейд», Інтерпайп, PrintStore Group, Корум Дружківський машинобудівний завод, ІП «КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД» та інші. Тож боротися за перемогу команді комунікацій «АрселорМіттал Кривий Ріг» довелося з досвідченими та потужними суперниками.

На цей конкурс «АрселорМіттал Кривий Ріг» представив три проєкти у трьох номінаціях. І ми отримали три Гран-прі та персональний диплом-відзнаку від члена журі.

Корпоративне видання «Металург» стало кращим і отримало Гран-прі в номінації «Корпоративна газета». Журі оцінило професіоналізм, якість, інформативність та наповненість віддання. Крім цього «Металург» отримав спеціальну нагороду-диплом від члена журі, доктора наук із соціальних комунікацій, професора, зав. кафедри реклами та зав’язків з громадськістю Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка Дмитра Олтаржевського.

Тепле, світле, що єднає та дарує надію відео «Різдвяна Зірка» не залишило байдужим жодного члена професійного журі, і знову заслужене Гран-прі у номінації «Краще корпоративне відео»!

У номінації «Соціальний проєкт» Гран-прі отримав корпоративний проєкт «Разом з АМКР». Були відзначені комплекс, масштаб програми підтримки спільноти, системне формування культури пам’яті та довіри, збереження єдності колективу. Цей проєкт – це робота команди комунікацій з родинами загиблих наших працівників героїв-захисників та ветеранами-захисниками.

Але ці перемоги не могла б статися без кожного, хто працює в «АрселорМіттал Кривий Ріг», адже саме ви є героями наших статей, постів у соцмережах, учасниками проєктів та відеозйомок. Це ви працюєте, допомагаєте, рухаєте вперед та підтримуєте наше підприємство. Тому, впевнені, що з такою великою та потужною командою будуть нові перемоги і нові здобутки. І зробимо ми це разом!

Категорії
Новини

У боротьбі з окупантами загинув наш колега Сергій Сальнік

До того, як стати до лав Сил оборони, Сергій Сальнік працював котельником ремонтного цеху ливарно-механічної дільниці гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг». А раніше протягом тривалого часу був працівником цеху металоконструкцій ЛМЗ. Близько 20 років разом з ним працював начальник зміни ЦМК Віталій Степаненко.

«Сергій виконував роботи на заготівельній дільниці. Це початок всього процесу виробництва металоконструкцій, перший і дуже важливий етап. Адже як почнеш, так воно далі й піде. Сергій робив свою роботу якісно. Він володів гільйотинними ножицями для різання металу, свердлильним, стрічко-пиляльним та деякими іншими верстатами й пристосуваннями. Універсальний, сумлінний і класний працівник. Сергій був доброю людиною. Він не любив обговорювати поза очі, і якщо щось не влаштовувало, не подобалося, Сергій говорив про це відверто. Його поважали на дільниці, в цеху. Він сам ухвалив рішення стати на захист країни, на захист кожного з нас. Його загибель – тяжка, непоправна втрата для тих, хто його знав, хто працював поруч».

14 листопада 2025 року Сергія Сальніка не стало. Він загинув в районі населеного пункту Нескучне, що на Сумщині.

Світла пам’ять герою, щирі співчуття його рідним, друзям та колегам! 

Категорії
Новини

Допоможи врятувати життя

Закликаємо всіх небайдужих стати донорами крові, оскільки потреба у її компонентах вкрай гостра. Одна здача крові – три врятовані життя. З початку 2025 року 1028 працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Стіл Сервісу» та ЛМЗ здали 463 літри крові – це  понад 3000  врятованих життів. Але разом ми можемо зібрати ще більше.


Пам’ятайте, що потреба у крові існує постійно! Щоб стати донором звертайтесь з 08:00 до 13:00 з понеділка по п’ятницю за адресою: Криворізька станція переливання крові, вулиця Медична, 12 (станція швидкісного Кільцева, 3-тя дільниця), телефони: 056 462 01 71, 068 696 90 92.

Нагадаємо, стати донором може повнолітня людина вагою від 50 кг, в якої немає медичних протипоказань. До пункту здачі крові потрібно взяти паспорт та ідентифікаційний код.

Категорії
Новини

Не жартуй з мобільним, будь обережним!

Зараз важко навіть уявити, як ми раніше жили без мобільних телефонів. Тренд нашого часу – постійно бути на зв’язку. А з появою мережі ще й з’явилася можливість не лише порозмовляти, а й скинути співрозмовникові фото, відео чи будь-які інші цікавинки. Це відкриває величезні можливості, але й таїть у собі смертельні небезпеки, особливо якщо телефоном користуються у зоні з підвищеним рівнем небезпеки, наприклад, на території промислового підприємства.

Як повідомив начальник відділу з супроводу підрядних організацій та оцінки ризиків департаменту з охорони праці та промислової безпеки Рустам Ісмаілов, у 2025 році на нашому підприємстві сталося 6 інцидентів, пов’язаних з ризиками падіння з висоти власного зросту. Працівники травмувалися в наслідок падіння з висоти власного зросту, спіткнувшись, послизнувшись, або з інших причин. На щастя, обійшлося без важких травм та смертельних випадків.

Вчені довели, що якою б геніальною не була людина, вона не здатна робити кілька справ одночасно з максимальною концентрацією. Тож якщо частина уваги йде на «мобілку», загрози травмуватися зростають. І спотикання з падінням – найрозповсюдженіший, але далеко не єдиний ризик на нашому підприємстві. Загрози під час роботи з вантажопідйомними механізмами, інструментами, гарячим металом… Що вже казати про чотирьох ризиків-вбивць: враження електрострумом, падіння з висоти, ризик бути розчавленим рухомими частинами чи обертовими механізмами. У таких випадках втрата концентрації може мати набагато тяжчі наслідки.

Є й ще один аспект. Живемо у такі часи, що нерідко отримуємо негативні, шокуючі, а то й страшні новини. Це додатково посилює розконцентрованість. Як же убезпечитися від біди? Де та межа між бажанням бути на зв’язку та не потрапити у халепу? Про це ми й запитали у Рустама Ісмаілова.

«Проблема мобільних телефонів на виробництві стала настільки серйозною, що відповідні правила безпеки винесені у окремий розділ «Загальних вимог безпеки для працівників підприємства», – говорить Рустам Ісмаілов. – І основні меседжі з цього розділу такі:

  • У приміщеннях і на об’єктах, де виконуються виробничі операції, вивішені забороняючі знаки у вигляді перекресленого мобільного телефону. Це означає, що користуватися телефонами тут заборонено.
  • Забороняється користуватися зв’язком під час керування транспортним засобом, рухомим обладнанням та під час роботи з устаткуванням чи інструментами. Транспортним засобом можна керувати, лише використовуючи гарнітуру Hands Free, яка дозволяє розмовляти й слухати без використання рук, але не на небезпечних ділянках руху.
  • Під час пересування територією підприємства також забороняється користуватися мобільним. Якщо треба терміново зателефонувати або прийняти дзвінок, необхідно зупинитися у безпечному місці, в стороні від шляхів та залізничних переїздів та виробничого обладнання. Лише тоді можна порозмовляти чи написати повідомлення.

Як бачите, нічого складного й незрозумілого тут немає. Давайте разом дотримуватися цих простих правил, щоб наш помічник у світі інформації – мобільний телефон – не наробив біди нам і нашим колегам, адже вдома нас чекають наші рідні».