Позначка: арселорміттал кривий ріг

Категорії
Наші люди

Зв’язок, перевірений роками

Досвід зварника, зараз професіонала з власним клеймом, у Руслана Лазоренка – 20 років. Коли компанія АрселорМіттал почала працювати в Україні, тоді ж розпочався стаж роботи Руслана  на нашому підприємстві. Це спільний шлях дорослішання, розвитку, непростий, але рух вперед, коли разом долають труднощі, святкують перемоги та будують майбутнє. Цей зв’язок перевірений роками. Руслан прийшов на підприємство у 2005 році одразу після училища. Починав працювати зварником у кар’єрі, після армії повернувся вже до цеху металоконструкцій електрозварником ручного зварювання. Мужнів, набирався досвіду, тепер Руслан Лазоренко – професіонал найвищого гатунку, має власне клеймо зварника, йому довіряють найскладніші  завдання – зварювання складних та відповідальних конструкцій.

«Я ціную і люблю свою роботу тут, – говорить електрозварник. – На моїх очах розвивалося та вдосконалювалося підприємство. Коли я починав працювати, варили ми електродами, потім на зміну прийшли напівавтомати, зараз в цеху є зварювальний робот-маніпулятор. А це вже зовсім інше слово у зварній справі. Приємно, що турбуються не лише про прибуток, а й щоб нам працювалося комфортніше. Наприклад, 20 років тому я варив у такому щитку, що й очі страждали, й не дуже зручно було – біда, та й годі! Зараз працюю у зварній масці, яка обладнана захисним склом  «хамелеон». Це скло автоматично затемнюється під час зварки, бо має рідкокристалічний світлофільтр. Дрібниця? Ні, турбота! А ще я дуже ціную те, що в нас завжди є робота, це плюс, бо всі ми переживали складні часи безробіття, ковіду, зараз, ось, війна. Вистачає і випробувань, не все, звісно, як нам хотілося б. Та мені здається, що у складні часи варто підтримувати одне одного. Тому бажаю, щоб наступні  20 років для компанії і для кожного з нас були кращими і щедрими на позитивні зміни. Давайте разом попрацюємо над цим!»

Категорії
Новини

На Донеччині загинув доменник Анатолій Куріц

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» захисник працював горновим доменної печі доменного цеху № 1.

Свій останній бій Анатолій Куріц прийняв в районі селища Верхньокам’янського Бахмутського району Донецької області ще 28 липня 2024 року, і лише зараз стало відомо, що герой загинув.

«Перед призовом Анатолій працював на шостій доменній печі у третій бригаді. А свою роботу у цеху він розпочинав машиністом розливальних машин, – згадує  Григорій Сазонов, старший майстер основної виробничої дільниці (блоку печі). – Будь-яка робота у нашому гарячому цеху потребує максимум уваги, чималих знань, дотримання норм охорони праці. Анатолій повністю відповідав цим критеріям, був допитливим, старанним, а ще перспективним, він мав плани на роботу та на життя. Він вже мав шостий розряд, готувався отримати сьомий. Анатолій був саме тією людиною, на яку можна було покластися, доручити важливу справу і знати, що все буде виконано на відмінно. У колективі його дуже поважали. Для нас загибель Анатолія стала великою втратою, від нас йдуть найкращі».

Підприємство висловлює щире співчуття рідним та близьким полеглого героя.

Категорії
Новини

А!фішка на 11 та 12 жовтня

Театри

Криворізький академічний театр драми та музичної комедії ім. Т.Г. Шевченка

11 жовтня о 17:00 бачити глядача на виставі «Як врятувати Сильвію?». Це вистава за чорною комедією Анни Крогерус «Через любов до мене» («Rakkaudesta minimum»). Десятирічній Сильвії Яловаара «страшенно» не подобається бути самотньою. Їй подобаються тваринки, вона охоче малює, співає, танцює і мріє завести друга-собаку. Дівчинка дуже потребує любові своїх батьків, але ті застрягли у власних проблемах і дочки не помічають. Матір Сильвії, дизайнерку інтер’єру, понад усе непокоїть, що її молодість минула, вона не бачить сенсу свого існування. А батько – психолог та ведучий популярного токшоу з головою занурений у роботу і всіляко намагається відмежуватися від хаосу, що панує в родині. Історія набула нових барв, відколи до оселі Яловаара навідалася симпатична молода сусідка. Чи знайдуть вони всі спільну мову?

12 жовтня об 11:00 запрошуємо переглянути казку-балет  «Червона Шапочка». Це яскрава та весела вистава, яка сподобається, як юним глядачам, так і їхнім батькам. Мовою танцю артисти розповідають всім відому історію французького казкаря Шарля Перро про маленьку дівчинку, на ім’я Червона Шапочка. Попри те, що вистава розрахована на дитячу аудиторію, вона наділена складною і цікавою хореографією. Ця вистава – це чудова нагода познайомити дітей з прекрасним світом балету.

12 жовтня о 17:00 пропонуємо до вашої уваги музично-побутовий фарс «Кайдашева сім’я» за мотивами одного з найпопулярніших творів І. Нечуя-Левицького. Сюжет вистави охоплює події, що відбувається у великий сільській родині Кайдашів. Ми зустрічаємося з героями: Кайдашем, його дружиною Марусею та двома їхніми синами Карпом і Лавріном у переламний момент існування сім’ї, коли дорослішають діти, обирають собі пари, починається інше життя. У цій виставі сміх лунає крізь сльози й навпаки. Комічні і драматичні ситуації, у які потрапляють персонажі, взяті з самого життя.

 Криворізький академічний міський театр музично-пластичних мистецтв

11 жовтня о 12:00 раді бачити глядача на музичній казці «Летючий корабель». Це історія про те, що справжні друзі завжди прийдуть на допомогу. Вистава про доброту, взаємодопомогу та покарання зверхності та пихатості. Ви побачите, як винахідливі герої завдяки спільним зусиллям та кмітливості долають усі труднощі та досягають мети.

11 жовтня о 17:00 запрошуємо на музичну казку «Покахонтас». Це історія протистояння індіанського племені та британських колонізаторів, які прибули на територію сучасних США на пошуки золота. В основі сюжету лежить реальна історія племені Поухатан та британського моряка Джона Сміта. Історія показує, як зовсім чужі одне одному люди можуть знайти спільну мову.

Екскурсії

Туристичний клуб «Невгамовні Гідеси»

11 жовтня о 10:00 запрошуємо на пішохідну екскурсію «Вулицями міста…до Саксаганського парку».  Ви дізнаєтеся, як створювався Саксаганський район, почуєте історії впливових сімей, що залишили свій слід у Кривому Розі. Під час екскурсії ми побачимо унікальну забудову району та приклади різних архітектурних стилів, дізнаємося імена архітекторів, які формували обличчя нашого міста. Також поговоримо про станції Криворізького метротраму та історія їхнього створення. Фінальною точкою екскурсії стане затишний парк «Саксаганський». Місце збору: зуп. Храм Св. Тетяни (колишній «Готель», напрямок руху на Зарічний). Реєстрація: 0982556455.

11 жовтня о 07:00 запрошуємо вас запрошуємо у подорож до мальовничого міста Миколаєва – перлини Півдня України!. У програмі: оглядова екскурсія містом, під час якої ви дізнаєтеся про історію Миколаєва як потужного центру кораблебудування, побачите унікальні архітектурні пам’ятки та відчуєте атмосферу міста, розташованого на злитті двох річок – Південного Бугу та Інгулу. Ми відвідуємо Музей суднобудування і флоту, єдиного в Україні та одного з небагатьох у світі, де представлені унікальні моделі кораблів, документи та експонати, що розповідають про розвиток морської справи від античності до сучасності. Найочікуваніша частина – Миколаївський зоопарк, один з найстаріших і найкращих у Європі. Місце збору: 95 квартал (магазин «Антошка»). Реєстрація: 0961197549.

12 жовтня о 10:00 запрошуємо на  екскурсію «Селище МОДРу. Історії та легенди». Ви почуєте історію селища МОДР, починаючи від його заснування до сьогодення, дізнаєтеся про Тарапаківські скелі та чому таку назву має «Тарапак», поговоримо про старі рудники Тарапаківського і Кандибінського пластів кінця ХІХ – початку ХХ століття. Ви побачите  житлові будівлі робітничого селища усіх часів, будинок контори руднику «Б.К.Д.». Буде розповідь про  історію видатних героїв авіації Кривого Рогу. Місце зустрічі : зуп. «вул.Тарапаківська» (колишня Правди). Реєстрація за тел.: 0961197549.

12 жовтня о 07:00 запрошуємо у мандрівку до Олександрії. Ми відвідаємо Олександрійський міський музейний центр ім. Худякової Антоніни Федорівни, там проведемо майстерку, а потім прогуляємося містом. Ми побачимо: Олександрійський театр, так звану «вулицю Веж» (сучасна вулиця Поштова), колишню Земську управу, будинки Пищевича та Штромберга,  Палац урочистих подій та будівлю Олександрійської міської ради, споруди колишньої скарбниці та єврейської синагоги, водонапірну вежу на території міської лікарні, колишню чоловічу гімназію (сучасний аграрний коледж), а потім прогуляємося парком. Місце збору: 95 квартал у бік Центрально-Міського району. Реєстрація за тел.: 0982556455.

Криворізьке бюро подорожей та екскурсій

11 жовтня запрошуємо на екскурсію «Романтичний вікенд в Умані». Виїзд з Кривого Рога о 05:30. На вас чекає екскурсія-прогулянка всесвітньовідомим Національним дендрологічним парком «Софіївка», який є пам’ятником ландшафтного типу світового садово-паркового мистецтва кінця ХVIII – першої половини XIX століття. Далі переходимо до Фентезі-парку. Повернення до Кривого Рогу і розвезення містом. Реєстрація: 0981067279 (вайбер, телеграм), 0993685133.

12 жовтня пропонуємо екскурсію «Осінні фарби. Давидівський парк». Реєстрація: 0981067279 (вайбер, телеграм), 0993685133.

12 жовтня чекаємо вас на екскурсії «Чигирин – перша столиця козацтва». Виїзд з Кривого Рога о 06:00. У програмі: музей та резиденція Б. Хмельницького, Церква Св. Петра і Павла. У Суботові ми відвідаємо: Іллінська церква (1653), усипальниця Б. Хмельницького, Замчище (родовий маєток родини Хмельницьких). У селі Медведівка ми завітаємо до музею і побачимо експозицію «Холодний яр – земля вільних». У Холодному Яру ми завітаємо до Свято-Троїцького Мотронинського жіночого монастиря, Гайдамацького ставу, Хутора Буди та побачимо пам`ятник природи 1000-літній дуб Максима Залізняка. Під час екскурсії ви також відвідаєте пам`ятні місця періоду Коліївщини, Холодноярської республіки та партизанського руху в роки Другої світової війни. Реєстрація: 0981067279 (вайбер, телеграм), 0993685133.

Категорії
Новини

Відновлення барабана до нового стану

Коли в.о. головного конструктора Ливарно-механічного заводу Олексій Усач розповідав про ремонт барабана магнітного сепаратора для гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг», згадалась реклама зубної пасти, коли юнак з майбутнього вказує на молоду всміхнену красуню, і каже, що це його бабця, а зуби – це все, що у неї залишилося свого. Так і з барабаном. Він отримав більш ніж 90 відсотків нових складників. Тобто, фактично на виході маємо новий виріб.

Барабан виготовили для рудозбагачувальної фабрики № 1. Я застав його встановленим на випробувальному стенді. Випробування він пройшов добре. З виду – звичайний циліндр, який крутиться навколо своєї осі. Але фахівці ЛМЗ пояснили, що виріб дуже складний для виготовлення, а головна складність – у начинці.

«Завдяки барабанам сепараторів збагачують залізну руду. Завдання барабана – вибирати металеві частинки з пульпи, тобто, суміші води та подрібненої до дуже дрібної фракції залізної руди, – пояснює Олександр Усач. – Для цього всередині барабана встановлені магніти. Він обертається у ванні з пульпою, частинки притягаються та прилипають до магнітного боку барабана, і знімаються спеціальним гребнем. Ми вперше виконали такий ремонт, фактично, виготовивши новий барабан. І це було непросто. Зі старих компонентів лишилося лише ярмо – металоконструкція, що утримує магніти. Йому зробили ревізію».

Спочатку конструкторське бюро ЛМЗ розробило детальні креслення складників барабана  та виробу в цілому. Над цим разом з Усачем працювали Станіслав Гарш, Євген Калабін, Володимир Тищенко та інші. Потім разом зі службою головного технолога Євгена Коновалова та відділом головного технолога була розроблена технологія. А далі за роботу взялися цехи ЛМЗ. Обичайку з листового металу виготовили фахівці цеху металоконструкцій. Вони розкроїли метал, вигнули його на вальцях та зварили.

«Ми отримали заготовку для корпусу і задали їй правильної циліндричної форми, бо з тонкого металу виготовити правильний циліндр на вальцях неможливо, – розповідає в.о. начальника РМЦ-1 Ігор Кормаков. – Для цього на розточний верстат було зроблене пристосування з роликами, за допомогою якого поверхню обичайки розкатали зсередини, отримавши правильний циліндр. Ці роботи виконали верстатники широко профілю Володимир Ковбаскін та В’ячеслав Кільдюшов – наш великий оптиміст, який надихає колег завжди, навіть коли не все виходить. Цапфи, тобто опори, за допомогою яких кріпиться барабан, виготовили із заготовок, викуваних на ковальській дільниці нашого цеху. Бокові кришки та шестерні також зробили наші фахівці. А коли все було готове, до справи взялися слюсарі-ремонтники Віктор Главний, Єгор Малюгін, Ігор Сердюк, Ігор Комаха, зварники Валентин Карманов, Олександр Гриша та інші».

Складання елементів у єдиний вузол – це чи не найскладніше у цьому проекті. Все поєднати, витримати відстані, кути, зазори, відцентрувати та багато інших складнощів. Наприклад, бокові кришки мають закривати барабан герметично, а відстань між магнітами та обичайкою не повинні перевищувати 3 мм. Під час випробування виявилося, що один з магнітів треться об корпус. Довелося розбирати і збирати наново, бо головне – якість. І взагалі, встановлення магнітів – це окрема історія.

«Ми вперше мали справу з магнітами, – продовжив Ігор Кормаков. – Спочатку старі магніти перевірили на силу магнітного поля, для цього придбали прилад під назвою магнітометр. Вибракувані магніти замінили. Визначили полюси кожного магніту, бо встановлювати їх потрібно у певній послідовності «плюсів» та «мінусів». Наші фахівці добряче потрудилися, щоб їх встановити, бо при цьому їм довелося долати силу відштовхування магнітного поля. А коли починала діяти магнітна сила притягання, то навпаки, магніти, які стрімголов мчали на зустріч з іншими магнітами, необхідно було притримувати, щоб правильно стали. Це лише розповідати швидко, а процес був довгим та клопітким, але впоралися!»

Наразі барабан успішно пройшов випробування і чекає відправлення замовникам – рудозбагачувальній фабриці № 1. У керівника фабрики Олександра Дениска на такі ремонти великі сподівання. «Взагалі, барабани нам ремонтує підрядник. Сподіваємося, що барабан працюватиме добре, і що це лише перший такий ремонт. Це допоможе нам скоротити витрати на ремонти устаткування», – підсумував Олександр Дениско.  

Категорії
Новини

Люкс-таксі для оливи

Без електричної енергії неможлива робота жодного з цехів «АрселорМіттал Кривий Ріг». Переважна більшість устаткування працює саме завдяки електричному струму. Подає струм у цехи цех мереж та підстанцій. Але спочатку струм з напругою 150 000 чи 35 000 вольтів перетворюється на 6 000, 380 або 220. Це перетворення здійснюють трансформатори. Для роботи системи охолодження цього устаткування використовують трансформаторну оливу. Вона ж слугує ізолятором. Її періодично треба доливати. Для безпечнішого та зручнішого доливання олії та в рамках програми з впровадження 3 рівня корпоративних стандартів FPS з ОП фахівці однієї з дільниць отримали спеціальне устаткування.

«Наче простий засіб, але довелося дещо напружити мізки, щоб розібратися. Але потім ми відчули всі зручності роботи з ним, – промовив в.о. майстра ЦМП Євген Топалов, показуючи симпатичну конструкцію яскраво-жовтого кольору. – Як бачите, це спеціальний візок. Підкочуємо його до будь-якої з цих бочок з трансформаторною оливою, закріплюємо її за допомогою ось цього фіксатора та ланцюжка. Бочка важка, але кріплення максимально надійні, перевірено. А потім доставляємо оливу до трансформатора, в який треба її долити. До речі, бочку у візку можна нахиляти під будь-яким кутом. І це дуже зручно, бо можемо, якщо треба швидко і безпечно відлити оливи в меншу ємність, бо, наприклад, якщо треба замінити оливу в масляному вимикачі, то ціла бочка точно не потрібна».

Електрослюсар Олександр Білецький продемонстрував, як швидко та надійно кріпиться бочка на візку.

«Між іншим, тут 173 кілограми оливи. А маса брутто – 190 кг, – розповідає Олександр Білецький. – Раніше ми транспортували бочки за допомогою простих візків, ну типу «кравчучки», або перехиляли бочку вручну, розливали у менші ємності і носили. Все це було довго, незручно, а головне – небезпечно. Можна було придавити ногу чи ще щось, пошкодити спину тощо. А зараз цих проблем немає – підкотив, закріпив, покотив. Наче простий засіб, але класний. Ми задоволені».  

Категорії
Наші люди

На рейках мирної роботи

Сергій Шустов, залізничник за професією зі стажем понад 20 років у ЗЦ № 2 «АрселорМіттал Кривий Ріг». На захист України він став з перших днів повномасштабного вторгнення, захищав Криворіжжя, визволяв Херсонщину. Зараз Сергій знову повернувся до мирної роботи.

«Війна негативно вплинула на наше здоров’я, але не на наш дух. Після фронту до цивільного життя я повернувся нещодавно, працюю у цеху лише четвертий місяць. На жаль, після поранення, це сталося в Авдіївці, я вже не можу знаходитись безпосередньо на лінії, працювати на тепловозах, але я проводжу аналітичну роботу, збираю дані, керую різними технічними процесами тощо. Головне, що я працюю, життя продовжується, – говорить Сергій Шустов, машиніст-інструктор локомотивних бригад з адміністративної роботи залізничного цеху № 2.

На захист України Сергій став з першого тижня повномасштабної війни. Він приєднався до лав територіальної оборони. На Миколаївському напрямку Сергій стояв в обороні нашого міста, а згодом виганяв ворога з Херсонщини, воював на Донецькому напрямку, трохи на Запорізькому, стримував ворога на Сумщині.

Сергій розповідає, що прикордоння там дуже неспокійне. Ворог постійно суне малими групами, боєм та хитрощами намагається прорватися крізь нашу оборону. А ще не вщухають обстріли, росіяни спеціально гатять по житлових будинках, садочках, школах, намагаються вбити якомога найбільше цивільних людей.

«Я й зараз підтримую зв’язок зі своїми побратимами. Хтось з них продовжує воювати, хтось вже демобілізувався через поранення. На жаль, багатьох товаришів вже немає з нами, – продовжує Сергій Шустов. – Хочеться, щоб ця жорстока війна якнайскоріше закінчилася, щоб ми нарешті мирно жили та працювали. Щоправда, входити у цивільне життя нам зараз дуже важко. Я бажаю рідному підприємству відновлення повноцінної роботи, розвитку, щоб ми, нарешті, стали в цьому на повні рейки. І головне, щоб все відбувалося під мирним небом».