На конференції «Green Transformation: Reunion», яка пройшла у Києві, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо розповів про досягнення підприємства на шляху до зеленої трансформації та отримав відзнаку «Зелене Серце» від Асоціації професіоналів довкілля (PAEW) за кейс із зменшення впливу на довкілля.
Мауро Лонгобардо презентував кейс екотрансформації разом із Євгеном Удодом, першим заступником міського голови Кривого Рогу. Слід зазначити, що у 2023 році довкілля міста покращилося, і Кривий Ріг покинув першу десятку у рейтингу міст-найбільших забруднювачів повітря.
Мауро Лонгобардо відзначив: «Як відповідальний корпоративний громадянин, «АрселорМіттал Кривий Ріг» неухильно рухається по шляху зменшення впливу на довкілля та підтримки громад у воєнний час. З моменту приходу в Україну, ArcelorMittal послідовно працює над зменшенням впливу на навколишнє середовище Кривого Рогу. Так, з 2006 по 2022 рік компанія інвестувала в охорону навколишнього середовища понад 12 млрд грн. З моменту приватизації підприємства (2006-2021 рр.) до початку війни викиди в атмосферу скоротилися на 47,7%, скиди стічних вод – на 70,2%, розміщення відходів – на 24,1%.
Якщо говорити про нашу допомогу Україні та Кривому Рогу, то у 2023 році «АрселорМіттал Кривий Ріг» виділив 269 млн грн на підтримку боротьби з російською агресією та постраждалих від війни. Після руйнування Каховської дамби ми допомогли відновити водопостачання міста Кривий Ріг, реалізувавши два масштабних будівельних проекти. Також ми передали Силам оборони України понад 4 тисячі тонн будівельних матеріалів і палива, а також електрообладнання», – зазначив Мауро Лонгобардо.
Серед технарів розповсюджена думка: чим простіший агрегат, тим рідше він виходить з ладу. Сучасне металургійне устаткування надзвичайно складне, і там є чому ламатися. Наприклад, відділення безперервного розливання сталі конвертерного цеху – це комплекс агрегатів, де тісно сплетене механічне, гідравлічне, енергетичне, електричне устаткування, робота якого координується і керується безліччю контрольно-вимірювальних приладів та автоматизованими системами керування технологічними процесами.
А ламатися цьому устаткуванню не можна, бо навіть у назві відділення є слово «безперервного». Для того, щоб максимально запобігти поломкам, у ВБРС конвертерного цеху триває процес трансформації системи технічного обслуговування та ремонтів. За словами керівника цього проєкту, начальника служби з ТО та ремонтів ВБРС Миколи Єфіменка, реалізація проєкту вже на завершальній стадії, ї є перші позитивні результати. «Принципова відмінність нової системи ТО і ремонтів – це її цілковита превентивна спрямованість, – пояснює Микола. – Тобто обслуговування та планові ремонти мають бути такої якості, щоб непрогнозовані поломки і аварійні ремонти виключити взагалі».
Проєкт з трансформації ремонтної служби – це ініціатива генерального директора нашого підприємства Мауро Лонгобардо. Така увага керівництва підприємства саме до ВБРС не випадкова. Адже саме це відділення виробляє високоякісні сталеві заготовки, які використовуються для виробництва арматури, катанки, кутника, смуги та інших видів нашої продукції, що дає левову частину прибутку. А філософія успішної роботи машин безперервного лиття заготовок саме в тому, що устаткування має працювати без простоїв, тобто жодних аварійних ситуацій не повинно бути.
«Якраз стабілізація процесу виробництва ВБРС, вихід на проєктні режими і мінімізація неконтрольованих поломок і стояли на меті, – констатує Микола Єфіменко. – Провідна міжнародна аудиторська компанія Enerkey вивчила нашу систему ТО та ремонтів і запропонувала кардинально її змінити. До впровадження проєкту структура ремонтної служби була стандартною з розподілом на механослужбу, енергослужбу, електрослужбу. А фахівці з контрольно-вимірювальних приладів та автоматизованих систем управління технологічними процесами й взагалі були з іншого департаменту. Коли виникала проблема у роботі устаткування, кожна зі служб вивчала її за своїм напрямком окремо, що значно затягувало процес вирішення проблеми. Згідно з проєктом було змінено структуру ремонтного персоналу, а саме було поєднано усі служби у єдину команду з одним спільним керівником та введено нові посади – техніки, які були об’єднані в технічні групи Їх завдання – слідкувати за станом устаткування, планувати обслуговування і ремонти та своєчасно виявляти недоліки, не допускаючи поломок на ввіреному устаткуванні».
У ВБРС створили сім таких груп. До складу кожної групи входять техніки, які спеціалізуються на різних видах устаткування (механіка, енергетика, електрика і т.д.). За кожною групою закріплена певна кількість обладнання. Це дає значні переваги. По-перше, група з різних техніків швидше і точніше виявляє недоліки й приймає колегіальні рішення із врахуванням усіх нюансів. А по-друге, кожна група спеціалізується на певних агрегатах, тому знає їх більш досконало, що також сприяє ефективності роботи. Великою перевагою проєкту є створення окремих денних механічних та електричних майстерень. Їхній персонал готує запчастини та вузли до встановлення, щоб оптимально використовувати час планових ремонтів, не витрачаючи його на підготовку.
«Для завчасного виявлення недоліків ми отримали кілька нових можливостей, – продовжив Микола Єфіменко. – Серед них вібромоніторинг та термографія. Ці дослідження для нас виконують фахівці центрального департаменту з утримання та ремонтів і ПП «Стіл Сервіс». Для прикладу, використовуючи методи вібромоніторингу та термографії ми можемо завчасно виявити відхилення в роботі роторів газоочисної системи ВБРС та своєчасно виконати їх обслуговування, не допустивши аварійного виходу з ладу. Використання системи SAP є невід’ємною частиною проєкту та реалізується при підтримці спеціалістів служби ARMP, – пояснює Микола Єфіменко. – А це дозволяє нам зберігати величезні обсяги корисної інформації щодо результатів обстеження, виходів з ладу устаткування, відхилень в роботі, використання запасних частин, ремонтів, результатів діагностики та моніторингу тощо. Аналізуючи це, ми розробляємо шляхи вдосконалення системи ТО і ремонтів, беручи до уваги попередні недоліки та помилки».
Процес трансформації вже дає позитивні результати. Наприклад, з ініціативи технічних груп під керівництвом Антона Савенкова та Дениса Перепаденка було вдосконалено пневматичну систему керування машинами газової різки та маркувальними машинами. Технічні групи під керівництвом Андрія Ніколаєва та Євгена Очкася впровадили систему аварійної видачі плавок у випадках аварійних відключень електроенергії. Технічна група під керівництвом Олега Окорокова розробляє проєкт поліпшення системи охолодження гідравлічної системи МБЛЗ-1. Технічна група на чолі з Михайлом Кириченком виконала комплекс робіт з підвищення надійності трубопроводів підживлювальної води. Технічною групою під керівництвом Сергія Федорова реалізується проєкт безперервного заміру температури сталі у промковші. Ми ставимо на меті відпрацювати усі аспекти нової структури та сформувати ефективну службу. А в планах – трансформація системи ТО та ремонтів усього конвертерного цеху».
Фахівці Ливарно-механічного заводу модернізували горизонтально-розточний верстат з ЧПУ в ремонтно-механічному цеху № 1.
Цей верстат у цеху називають «центровим» та головним. Він один здатен замінити одразу декілька верстатів: токарний, свердлувальний та фрезерувальний. Це саме той випадок, коли один за всіх – краще, ніж усі за одного. Цей верстат дозволяє прискорити процес та покращити якість обробки деталей, різних за формою та складністю, і при цьому сприяє зниженню собівартості цих процесів. Цікаво, що одразу верстат не був обладнаний ЧПУ і мав ручне керування. Системою числового програмного управлінням його обладнали у 2005 році. Але з роками і ця система вимагала заміни та оновлення.
«Цей верстат надзвичайно важливий для нас, адже саме на ньому ми виконуємо обробку сталеливарних ковшів і таких деталей, як, наприклад, великі конуси засипних апаратів доменних печей, зірки для аглоцехів, пластинчаті гаки на розливальні крани конвертерного цеху, – розповідає начальник РМЦ-1 Євгеній Гречаний. – Уявіть собі, що всю механічну обробку раніше потрібно було виконувати на різних верстатах крок за кроком, залучати кілька верстатників. Тоді горизонтально-розточний верстат з ЧПУ став для нас справжнім помічником, «стрибком» вперед. Але за майже 20 років роботи система ЧПУ застаріла і фізично зносилася: висохли старі плати, мікрочипи, мікросхеми. Із 24 годин на добу верстат працював шість, а вісімнадцять перебував у ремонті. Тому ми й вирішили осучаснити нашого «центрового». За два тижні ми замінили його мозок – систему ЧПУ – на новішу та сучаснішу».
Вже не один рік працює на цьому горизонтально-розточному верстаті верстатник Іван Тарнопольський. Саме він чи не найкраще за усіх зміг оцінити зміни у роботі свого потужного «партнера».
«Серед деталей, які ми обробляємо на цьому верстаті, – гаки на розливальні крани конвертерного цеху. І найскладніше у їх обробці – це обробка вигину гака, – говорить Іван. – Без цього верстата обробка проводилася б вручну слюсарями-ремонтниками протягом 15 змін! А зараз за допомогою верстата це можна зробити за дві зміни. Звісно ж, і якість та точність годі й порівнювати. На табло верстата я бачу зображення поверхні, що обробляється згідно з завданою програмою у реальному часі. Якщо в мене є зауваження, то я можу все скорегувати ще на проміжному етапі. А раніше я б отримував деталь з браком на виході і все довелося б переробляти наново. Та й сама обробка – це наче порівнювати тесання сокирою по дереву чи роботу стеком скульптора по глині. До пам’яті верстата можна вносити чималу кількість програм, щоб потім просто обирати потрібну і працювати, як кажуть, по-накатаному. Впевнений, що з модернізованим верстатом нам будь-які замовлення до снаги!»
«АрселорМіттал Кривий Ріг», найбільше гірничо-металургійне підприємство України, повідомляє про результати виробництва в цілому за 2023 рік. Впродовж року гірничо-металургійна галузь України продовжувала оговтуватись після безпрецедентних втрат 2022 року та надолужувати виробництво. Через постійні атаки ворога та пов’язані з ними проблеми «АрселорМіттал Кривий Ріг» зміг у 2023 році використовувати виробничі потужності металургійного виробництва на 25-30%, в гірничому департаменті ця цифра дорівнює 40%.
Основні виробничі показники 2023 р., млн тонн
Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» зазначив:
– Ми всі розуміємо, що допоки йде війна, дуже важко показувати результати, які б відповідали нашим попереднім прогнозам і які були б наближені до довоєнних. Війна є основною причиною наших втрат, вони є її прямим наслідком та сильно впливають на сталість виробництва та його конкурентоспроможність. У 2023 році ціни на електроенергію, транспортування, вугілля та інші складові різко в рази зросли та стабілізувалися, залежно від позиції, від 2 до 5 разів порівняно з довоєнним рівнем. Ці умови дуже негативно вплинули на наші фінансові результати, оскільки вони мають прямий негативний вплив на конкурентоспроможність такої товарної продукції, яку ми виробляємо.
Окрім наслідків на цих ринках, у 1-му та 2-му кварталах 2023 року на нас також вплинули серйозні перебої в постачанні ресурсів. Так, у 1-му кварталі відбулося обмеження постачання електроенергії, і це не дозволило нашій компанії запустити усі заплановані агрегати. І, раптово, після вирішення наших проблем з електроенергією, була зруйнована Каховська дамба, чого ніхто не очікував і не передбачав. Ця подія ще раз засвідчила жорстокість і підступність ворога і спричинила екологічну та гуманітарну катастрофу в кількох регіонах України, а також призвела до припинення виробництва сталі на нашому заводі на кілька місяців.
Ми подолали й цей виклик. Нашим головним завданням у цих умовах залишається втриматись, збільшити виробничі потужності та максимально скоротити збитки, а ще краще – вийти на нульову збитковість. Адже до цього ми виживали завдяки підтримці корпорації. Тож у 2024 році ми плануємо збільшити виробництво продукції.
Наші капітальні витрати також спрямовані на виживання у воєнний час. Зі зрозумілих причин ми зупинили масштабні інвестиційні проєкти, такі як фабрика огрудкування, поки воєнна ситуація не стане більш передбачуваною. Це має допомогти заводу пережити важкі часи. Наразі основний акцент нашого стратегічного плану капітальних інвестицій припадає на ключовий проєкт, який необхідний для функціонування виробництва – будівництво нового хвостосховища «Третя Карта».
Але ми продовжуємо сплачувати податки, платити зарплату нашим працівникам, виконувати екологічні зобов’язання – у 2023 році ми закрили найстаршу агломераційну фабрику метвиробництва, разом із закриттям у 2022 році двох коксових батарей №№ 1 і 2 це дозволить значно знизити промислове навантаження у регіоні навіть у воєнний час.
Ми всі чекаємо на Перемогу і на відбудову України. Разом з усією Україною «АрселорМіттал Кривий Ріг» готовий до цього і щиро в це вірить.
Дмитро працював помічником машиніста тепловоза у залізничному цеху № 2.
Позитивна, світла, щира та чуйна людина, говорять про нього колеги. Дмитро працював на різних тепловозах, різних дільницях. Він хотів вчитися та розвиватися у професії, мав безліч життєвих планів, та все це перекреслила війна.
«Ми всі різні люди, зі своїми характерами, звичками, інколи це завдає складнощів, а от з Дмитром було дуже легко знайти спільну мову, бо це була світла людина, – говорить заступник начальника ЗЦ № 2 Валерій Руденко. – Він завжди був на позитивній хвилі, ніколи не скаржився, хотів працювати і працювати добре. Його мобілізували у травні минулого року, і Дмитро не вагався ані хвилини. Він вважав, що і цей обв’язок потрібно виконати гідно, як справжній чоловік. Звістка про його смерть нас просто ошелешила. Таких хлопців боляче втрачати. Але він завжди житиме у наших серцях».
Солдат Дмитро Кнюх загинув 9 січня поблизу села Берестове, що у Донецькій області.
Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям та побратимам захисника.
На Миколаївському тепловозоремонтному заводі модернізували для гірників «АрселорМіттал Кривий Ріг» потужних помічників – два тепловози 2ТЕ10М.
Головне завдання гірничих тепловозів – перевезення гірничої маси з кар’єрів рудоуправління. Ці трудяги працюють у складних умовах: чималий вантаж доводиться перевозити під великим кутом нахилу та на низькій швидкості. Через інтенсивність навантаження рухомий склад швидко зношується. А якщо врахувати, що за паспортом дата народження цих тепловозів 1985 рік, зрозуміло, що «стареньких» вже треба було оновлювати.
Як і у людини, найпершим позиції почало здавати «серце» локомотива – двигун, захандрили «судини» – гальмівна та охолоджувальна системи. Тепловози доводилося ремонтувати, а з часом робити це частіше та частіше. Тому залізничники вирішили відправити тепловози на модернізацію, після якої старими на них залишилися хіба що форма кузова, рама та колеса.
За оновлення взялися фахівці Миколаївського тепловозоремонтного заводу. За їхніми словами, на пострадянському просторі таку глобальну модернізацію тепловоза серії 2ТЕ10М поки ніхто ще не виконував. Аналогічні проєкти з успіхом реалізуються в США та Європі. Для відродження тепловозів на заводі розробили спеціальні креслення, за якими потім і виконали роботи.
«З тепловозів прибрані фактично всі вузли, які найчастіше виходили з ладу, – говорить заступник начальника локомотивної служби УЗТ ГД Анатолій Маціборський. – Тепер він обладнаний сучасним дизельним двигуном компанії АВС (Бельгія) із ресурсом до капремонту 70 тисяч мотогодин, новітньою системою управління двигуном, новим роторно-пластинчатим компресорним агрегатом Mattei (Італія) з моторесурсом 100 тисяч мотогодин, а також мікропроцесорною системою управління локомотивом. Модернізовані тепловози менше «їдять», а вантажів перевозять більше та й палива витрачають менше. Заощадження лише на паливі та мастильних матеріалах складатимуть до 30% на місяць».
Також ремонтники встановили електронний моніторинг роботи всіх систем локомотивів та систему контролю палива та місцеперебування тепловозів. Не забули і про комфорт та зручність для локомотивної бригади.
«У кабіні тепловоза встановили вібропоглинаючі крісла, сучасну систему обігріву та клімат-контролю, – додає Анатолій Маціборський. – А щоб працювати було не лише зручно, а й безпечно, на локомотивах встановили сучасне LED-освітлення. Нова система відеоогляду фактично прибрала «сліпі зони» попереду та ззаду локомотиву. Також змінили й систему керування локомотивом. Тепер на електронне сенсорне табло у кабіні машиніста виведені практично всі параметри роботи тепловоза. Тож машиніст одразу бачить найменше відхилення у роботі і може вчасно на це зреагувати. Модернізовані тепловози працюватимуть у парі – зчіпкою, аби з найвіддаленіших куточків перевозити більше породи – одночасно до 10 думпкарів».