Категорії
Новини

Жінки перезавантажують світ

Сумніваєтеся? Прекрасні пані «АрселорМіттал Кривий Ріг» – учасниці нового проєкту нашого підприємства – жіночого ком’юніті – «Сила – жіночого роду», змінюються самі, ініціюють позитивні зміни у багатьох сферах нашого життя і своїм прикладом надихають на це інших.

Хто сказав, що жіночої дружби не існує? Панянки нашого підприємства руйнують вщент цей стереотип! Об’єднавши свої зусилля, створивши нове жіноче ком’юніті, представниці різних професій, виробництв, різні за віком, досвідом, посадами ініціюють перетворення, акумулюють ідеї і проводять корисні активності, які здатні перезавантажити світ кожного, змінити реальність, зробити світ кращим, цікавішим та емоційно приємнішим.

«Ідея створення жіночого ком’юніті в «АрселорМіттал Кривий Ріг» назрівала вже давно, говорить Наталія Терещенко, авторка ідеї та лідерка жіночого ком’юніті, начальниця відділу внутрішніх комунікацій «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Спілкуючись з нашими панянками на численних заходах підприємства, у різних цехах та підрозділах виробництва, та й просто за межами прохідних, разом з колегами ми помітили, що у нас працює багато жінок з активною життєвою позицією. Вони енергійні, ініціативні, з шаленими, без перебільшення, організаторськими здібностями і, головне, вони хочуть діяти, щось робити вже сьогодні та зараз для того, щоб все навколо змінювалося, розвивалося. Відчувалася потреба у спеціальному просторі для цього, де наші жінки могли б реалізувати свій потенціал, де можна бути собою, відчути опору, надихнутися, познайомитися з однодумницями, обговорити нагальне і бути почутою. Ось так ми і прийшли до створення ком’юніті панянок «Сила жіночого роду». І в тому, що жіноча спільнота справжня сила – ми одразу ж переконалися».

Першими учасницями ком’юніті стали жінки, які вже проявили себе через активності у різних заходах, героїні статей газети «Металург», жінки-лідерки у своїх виробничих підрозділах, талановиті майстрині, в руках яких звичайні речі перетворюються на витвори мистецтва тощо.

«Жінки – це не тільки краса, мудрість, підтримка та турбота для інших, жінки – це потужна рушійна сила, яка ще більше набирає цієї сили у жіночій спільноті. Саме тут, у ком’юніті, об’єднавшись, ми будемо активно діяти. А планів у нас дуже багато. Ми будемо дбати про розбиток культури та безпеки на підприємстві, ми потурбуємося про ментальне здоров’я наших колег, пробудимо їхню цікавіть до нового та надихнемо на різні активності», – сказала учасниця жіночої спільноти, начальниця зміни електропостачання цеху мереж і підстанцій Наталія Заїка.

Жінки вже познайомилися, провели перші зустрічі, активності та визначилися із напрямками роботи спільноти. Поки їх три – це менторство, розвиток та навчання, події та нетворкінг, натхнення та емоційний ресурс. За кожним напрямом вже визначено координаторок. Втім, це тільки початок, панянки впевнені, що незабаром напрямків роботи побільшає, адже ідей – море. Також на підході і план конкретних дій на найближчий час.

Дуже важливо, що на перших кроках діяльності жіночого ком’юніті ініціативних панянок підтримали топменеджерки «АрселорМіттал Кривий Ріг», які теж є лідерками у своїх напрямах роботи.

«Лідери – це люди, які народжують нові ідеї, вносять пропозиції та можуть впроваджувати їх у життя, – акцентує Наталія Терещенко. – Їм цікавий розвиток, оновлення, вони мають активну позицію, не бояться показати себе та повчитися новому у своїх колег. І таких людей помітно одразу. Придивіться до себе, можливо це саме ВИ? Тож, шановні наші пані, долучайтеся до нашого ком’юніті.  Разом ми – сила, і вона, як відомо, жіночого роду!».

    Категорії
    Новини

    Війна забрала життя ремонтника Віталія Андрющенка

    Електрозварник ручного зварювання цеху ремонту металургійного устаткування № 2 «АрселорМіттал Кривий Ріг» Віталій Андрющенко став на захист України у жовтні 2023 року. Протягом тривалого часу він вважався зниклим безвісти.

    «Я працював разом з Віталієм Андрющенком упродовж багатьох років, –  згадує начальник ЦРМУ-2 Олександр Гребенюк. – Про нього знаю лише хороше: висококласний зварник та чудова людина. Він працював на монтажній дільниці, зварював металоконструкції. Це надзвичайно відповідально, адже від якості металоконструкцій залежить не лише виробництво, а ще й життя людей, які на них працюють чи переміщуються. Я ніколи не хвилювався за якість. Віталій працював сумлінно, все робив якнайкраще, можна було не перевіряти. Він був спокійною та врівноваженою людиною. Ми його дуже поважали. З тої пори коли прийшла звістка про те, що він пропав безвісти, ми сподівалися, що наш колега, наш товариш живий. Але, на жаль, прийшла звістка про смерть. Дуже важка звістка. Кажуть, що нас залишають найкращі, і це про Віталія».

    Солдат Віталій Андрющенко загинув 2 грудня 2023 року в районі населеного пункту Очеретине Покровського району Донецької області.

    Щиро співчуваємо родині героя.

    Категорії
    Новини

    Залізниця – під замком

    У вуглепідготовчому цеху коксохімічного виробництва «АрселорМіттал Кривий Ріг» впровадили технічні заходи для підвищення рівня безпеки на залізниці.

    Для металургії потрібен кокс, а для виробництва коксу необхідний вугільний концентрат. Його поставляють на завод залізницею. Донедавна доступ до вагоноперекидача, який вивантажує концентрат, та до залізничних колій біля нього був, як то кажуть, вільним. Працівник підрядної організації «Стіл Сервіс Груп» Роман Іскрук, який разом з колегами керує роботою вагоноперекидача, має не дуже позитивні спогади про відкритий доступ, та воно й зрозуміло.

    «До вагоноперекидача запросто потрапляли сторонні люди: не пов’язані із залізницею працівники КХВ, охоронці підприємства, та й просто сумнівні персони невідомо звідки. Хто тільки до нас не забрідав? – згадує Роман Іскрук. – І мало того, що сам вагоноперекидач – дуже небезпечне устаткування, якщо занадто допитливі вирішать його дослідити, та ще й по колії поруч пускають вагони, які їдуть своїм ходом з гірки, тому їдуть тихо, що особливо небезпечно. Я відповідаю за безпеку процесу розвантаження, тож на серці було неспокійно. Зараз же навантаження на мою нервову систему значно зменшилося, бо нові безпекові загорожі сконструйовані так, що тепер ми повністю контролюємо процес потрапляння людей на цю територію».

    Тригером для встановлення захисних загорож став нещасний випадок, що стався минулого року на одному із зарубіжних підприємств «АрселорМіттал». «Тоді на залізниці загинула людина, і було вирішено діяти на випередження, щоб не допустити такого у нас, – розповідає провідний інженер з охорони праці департаменту з охорони праці та промислової безпеки нашого підприємства Володимир Бакуменко. – Один із заходів розробили саме для вагоноперекидача вуглепідготовчого цеху. Встановили загорожі, запобіжні змійки, поставили хвіртку з електронним замком. Тож тепер без дозволу машиніста через територію вагоноперекидача не пройде жодна людина. І такі технічні заходи, коли більше покладаються не на свідомість людей, а на фізичне блокування  доступу до небезпек, я вважаю найнадійнішими».

    Над розробкою заходу також працювала інженерка з охорони праці «Стіл Сервіс Груп» Вікторія Рябоконь. «Ми намагалися отримати чіткий і практичний алгоритм пропуску на територію: у конструкції захисної споруди є кнопка, людина на неї тисне, машиніст вагоноперекидача бачить це на своєму пульті керування і ухвалює рішення – кого пропустити, а кому, як то кажуть, немає там чого робити. І відкриє він замок лише завершивши операцію й вимкнувши устаткування. Завдяки цьому перехід став прогнозованим, контрольованим, а ризики практично усунені. До того ж коли з гірки їде вагон, то замок не відімкнеться, поки вагон не проїде на небезпечну відстань».

    Категорії
    Новини

    Рятівний «патруль»

    Нещодавно своє професійне свято відзначили працівники швидкої допомоги. В «АрселорМіттал Кривий Ріг» у найкритичніші моменти на допомогу людям поспішають медики здоровпунктів медичного центру підприємства разом зі своїми помічниками – водіями автомобілів «швидких» автотранспортного управління. Про залаштунки буднів медичних рятівних «патрулів» ми розкажемо на прикладі двох бригад здоровпунктів – «Центрального» МВ та СПЦ-2.

    Відлік часу – по хвилинах

    Автомобіль з червоним хрестом та емблемою «АрселорМіттал» мчить дорогами підприємства, швидко долаючи міст. Уявіть, що міст це символічна відстань від людського життя до смерті. І все залежить від того, чи дозволять медики постраждалому перетнути цей міст. А на порятунок у них є лічені хвилини.

    «День на день не приходиться. Буває, коли викликів зовсім немає, а трапляється… Такі виклики зазвичай починаються однаково – дзвінок: «Терміново виїжджайте», «Допоможіть»! А далі все по секундах. У нас завжди напоготові медичні кейси з усім необхідним, у «швидкій» все по поличках – ідеальний порядок. Це необхідність, адже в екстрених ситуаціях ми майже з заплющеними очима маємо швидко знайти потрібне, щоб врятувати людину та вчасно довезти її до лікарні. А випадки бувають різними, від «людині погано», з підозрою на підвищений тиск або серцевий напад, «голова запаморочилася», до допомоги через «прильоти». Для нас це завжди чималий стрес, до такого звикнути просто неможливо, та й не треба», – говорить медсестра Центрального здоровпункту МВ Надія Подорець.

    Надія Подорець

    Надія має вже чималий досвід роботи медиком – 29 років. По закінченню Криворізького медичного тоді ще училища, майстерності у професії вона набувала у залізничній, першій міській лікарнях. А з відкриттям санаторію-профілакторію «Роднічок», що колись належав НКГЗК, перейшла туди. Потім дорога привела її до здоровпунктів автотранспортного цеху, мартенівського, конвертерного, а згодом і сюди – до «Центрального» МВ.

    За роки роботи тут Надія вже добре вивчила географію підприємства, жартує, що немає жодного цеху, де б вона не була. Та справжній знавець промислових доріг її колега – водій АТУ Сергій Царенко, за кермом автомобіля швидкої допомоги він вже 25 років.  

    Сергій Царенко

    «Загальний водійський стаж у мене набагато більший, починав з вантажних машин, керував і великовантажними. А зараз моя робота – разом з медиками підприємства допомагати людям, адже я не просто водій, я їхній помічник, – зазначає Сергій Царенко. – Я не тільки швидко та безпечно довезу хворого або постраждалого до лікарні, а й буду корисний медикам – принесу, що потрібно, допоможу надати першу допомогу, адже ми проходили спеціальну медичну підготовку. Якщо людині стане зле, якщо вона впала та забилася, а поряд не буде медика, я не розгублюся, допоможу, бо маю відповідні навички».

    «Дівчача» бригада

    «Працювати в команді, відчувати, що ти не один – це про нас. Якщо хтось думає, що ми у різних здоровпунктах підприємства працюємо самі по собі – це не так. Між собою ми завжди на зв’язку, консультуємося одна з одною, обмінюємося інформацією, допомагаємо. Таке професійне єднання я відчула одразу, коли тільки прийшла працювати до служби здоровпунктів підприємства, а тут я лише пів року. Наш здоровпункт розташований у серці «прокатного світу», хоча, звісно, ми стежимо за здоров’ям не лише прокатників, а й представників інших професій, – у розмову вступає фельдшерка здоровпункту СПЦ № 2 Єлизавета Жуковська.

    Єлизавета Жуковська

    Єлизавета з дитинства мріяла стати медиком. Професію набула у Криворізькому медичному коледжі, і робітнича стежка одразу привела її до служби здоровпунктів «АрселорМіттал Кривий Ріг». Спочатку вона тут стажувалася, а зараз вже працює повноцінно.

    Та з першого дня роботи, з першого свого самостійного виїзду на виклик до СПЦ № 1 Єлизавета зрозуміла, наскільки її робота особлива та важлива – тут велике та складне підприємство, працює багато людей, є свої правила та традиції, особливе ставлення до охорони праці, яке стосується усіх без винятку. Все це велика відповідальність і під час роботи  у здоровпункті, і під час виїздів до цехів.

    На виклики Єлизавета виїжджає разом зі своєю напарницею – водійкою автомобіля швидкої допомоги Тетяна Рудько.

    Тетяна Рудько

    «У нас у здоровпункті СПЦ № 2 виникла справжня «дівчача бригада», а це й добре, бо ми разом багато чого можемо. Я і сама маю медичні навички, адже теж колись навчалася у нашому медичному коледжі. Зараз планую продовжити медичну освіту, щоб стати парамедиком та вже професійно допомагати людям», – говорить Тетяна Рудько.

    Зараз жінкою за кермом вже нікого не здивуєш, але водійка «швидкої» завжди викликає увагу. Втім, за півтора року роботи на підприємстві Тетяна вже до цього звикла. Вона дуже любить керувати автомобілем, їй подобається дорога, вітер з вікна, картинки, що змінюються за склом. Та бути водійкою швидкої – це особлива робота. Тут треба довезти постраждалого не просто швидко, а вчасно, безпечно, бути на постійному зв’язку з фельдшером та допомагати у всьому.

    «Навіть поза роботою, коли ми їдемо з чоловіком і бачимо ДТП, або людині стало погано, ми зупиняємося і я поспішаю на допомогу, – продовжує Тетяна. – Поки їде вже міська швидка, я можу і штучне дихання зробити, кров зупинити, привести людину до тями та взагалі підтримати її життєдіяльність до приїзду медиків. Знаєте, бути у медичній бригаді, ким би ти там не працював, медиком або водієм, все це покладає на нас особливу відповідальність. Ми справжній рятівний «патруль», який вчасно приїде та врятує життя».

    Категорії
    Наші люди

    Рима і фреза

    Молодий, цікавий, талановитий поет. Його вірші та пісні — напрочуд проникливі, а його голос здатен зачаровувати. У його творчому арсеналі патріотичні, а часом такі пронизливі вірші, що сльози мимоволі самі навертаються на очі! Але є і купа жартівливих творів, які користуються шаленим успіхом у колег фрезерувальника РМЦ-2 Ігоря Куденцова.

    І звісно, без романтики нікуди:

    «Ми за руки візьмемось з тобою,

    Усміхнемось майбутньому нашому,

    Давай просто будемо вдвох,

    Мовчки, тихо і просто по-справжньому».

    Що це? Стаття про лірику та творчість? Моя відповідь: «Не тільки про лірику». Це про те, що одна людина може бути профі  як у творчій сфері, так і у технічній справі.

    У 2015 році прийшов до РМЦ-2 розгублений юнак, для якого робота за верстатом була сповнена безліччю невідомих. А сьогодні перед нами постає впевнена молода людина із серйозним досвідом роботи на різних верстатах. Зараз Ігор Куденцов вже сам може поділитись досвідом з іншими. А починав він працювати на 654 вертикально-фрезерному верстаті. Це потужний «куб» для компактних, але дуже важких та високих заготовок, що потребують максимальної точності вертикальної обробки. Відсутність консолі (підйомного механізму стола) на цьому верстаті усуває  «слабку ланку» конструкції і надає виняткової жорсткості. Верстат не «тремтить» навіть при зніманні великого шару металу. Висока точність досягається завдяки масивній станині та широким напрямним, верстат довго зберігає геометричну точність навіть при інтенсивній експлуатації.

    «Механіка верстатів цієї серії вважається «невбиваною», — говорить Ігор Куденцов. — Це справжній «робочий кінь» для важкого машинобудування. Може, тому він і залишається моїм улюбленцем, на ньому я можу впевнено контролювати кожен рух».

    Наразі фрезерувальник опанував і новий верстат — 6М610Ф3-1. На ньому після капремонту оновили ЧПК (числове програмне керування), і верстат не поступається  сучасними закордонним аналогам за функціоналом, зберігаючи свою головну перевагу: жорстку та важку станину, яку зараз нечасто зустрінеш у нових верстатах. Сучасна система керування забезпечує автоматичну роботу за трьома координатами. Це критично важливо для обробки складних криволінійних поверхонь де ручне керування неможливе. Верстат може виконувати широкий спектр операцій: від швидкісного фрезерування площин до точного розточування отворів, свердління та нарізання різьби. Це позбавляє потреби переставляти важку деталь на інші верстати і значна довжина дозволяють працювати з корпусними деталями великих розмірів, які просто не помістяться на звичайні консольно-фрезерні верстати.

    «Може здатися, що ЧПК — це «на ізі». Тисни кнопочки і він сам працює! Але це не так, розповідає Ігор. — Було нелегко. Адже це стрибок від ручного керування до автоматизованого. Це зміна філософії керування. Потрібно було опанувати програмування, прив’язку інструменту та виставлення нульових точок деталі, бути надзвичайно уважним Помилка в коді може призвести до швидкої аварії, яку важче «відчути» заздалегідь, ніж на ручному верстаті. Купа «сліпих зон», ще треба враховувати корекцію на виліт та діаметр інструменту в пам’яті системи». Але все можливо, можливо розібратись коли є наснага працювати. Головний виклик — подолати психологічний бар’єр перед комп’ютерним інтерфейсом і навчитися довіряти автоматиці, не втрачаючи пильності».

    Ігорю Куденцеву поки що все вдається, бо й до роботи, й до творчості у нього відповідальне ставлення, бо він закоханий у свою «верстатну» справу та у наше підприємство:

    «Гуркіт, гул — бо живе комбінат,

    Тут багато потужностей різних,

    Дзвенить в небо сталевий набат,

    І народ тут працює залізний.

    Нескінченним потоком ріки

    Ллється кров чавунна у домні,

    У всіх нас  задачі свої,

    Є процес, і є люди невтомні.

     Гірники, металурги — єдині,

    І розриву між ними нема,

    Тільки міць — споконвіку й донині,

    Тільки гордість і слава стальна.

    Кривий Ріг — це є місто героїв,

    Кривий Ріг — це є місто талант,

    Кожен з нас креативний і творчий,

    Кожен з нас — це сталевий гігант.

    За точними розрахунками, кодами та металом завжди стоїть людина. Та, яка не лише вміє керувати верстатом, а й відчуває цей світ глибше — через слова, рими і сенси.

    Автор-робкор Тетяна Алхімова

    Категорії
    Новини

    Ключ до вітамінного здоров’я

    «З’їж смачненьку вітамінку», – закликає нас реклама, пропонуючи для покращення здоров’я, краси та бадьорості придбати красиві різноманітні пігулки – вітаміни та біологічно активні добавки (БАДи). Вживати їх стало дуже популярним, та чи всі вони підходять для нашого організму? Розбираємося з цим разом із Наталією Гардань, начальницею медичного центру «АрселорМіттал Кривий Ріг».

    Ви прокинулися на світанку, солодко потягнулися, поснідали та, поспішаючи на роботу, «закинули» до рота жменьку вітамінів. Це – для здоров’я, говоримо ми собі, і віримо цьому, адже так каже реклама, в якій лікарі рекомендують це. А вони знають, про що говорять?

    «Бути здоровим прагне кожен з нас і, докладає до цього чималих зусиль, говорить Наталія Гардань. – Хтось складає корисний раціон, а інші поєднують здорове харчування з вживанням вітамінів. Ті й інші чинять правильно, адже саме з їжею організм отримує все чого йому потрібно. Втім, через стреси, погіршення стану екології, велику фізичну активність організму потрібно більше енергії. Але ж їсти кілограмами ми не будемо, тому людство і винайшло синтетичні замінники – вітамінні комплекси та біологічно активні добавки. Дізнаємося чи є між ними різниця, і в чому вона  полягає?»

    Вітаміни

    Вони є лікарським препаратом та мають чіткі показання для вживання, протипоказання та побічну дію.

    Вітаміни призначаються лікарем при дефіциті вітамінів, неможливості отримати повноцінну, різноманітну їжу, довготривалому фізичному навантажені, хронічних хворобах, інтоксикації, в тому числі і від хронічного алкоголізму, при вагітності, годуванні груддю тощо.

    Серед протипоказань: гіпервітаміноз, онкологія та алергічні реакції.

    Побічні реакції:  стимулювання розвитку  пухлин, безсоння, каміння у нирках, атеросклероз судин.

    Вітаміни проходять клінічні дослідження та не містять у своєму складі амінокислот, білків та пробіотиків.

    БАДи

    Часто їх називають «підсилювачами здоров’я». Ці біологічно активні добавки вважаються харчовими продуктами. Вони є концентратами природних речовин, таких як вітаміни, мінерали, амінокислоти, рослинні екстракти та ферменти. Завдання БАДів – доповнити раціон та допомогти організму отримати ті речовини, яких людині не вистачає у щоденному харчуванні.

    Майте на увазі, оскільки БАДи не є лікарським засобом, клінічних досліджень, відповідно до стандартів ЄС, вони не проходять, а вітаміни та мінерали в складі БАДів не мають терапевтичних доз. Їхній обіг та використання регламентується сукупністю законодавства про харчові продукти. Основним з них є Закон України «Про основні принципи  та вимоги до безпечності  та якості харчових продуктів».

    «І вітаміни, і БАДи можуть бути корисними вам, тільки, будь ласка, завчасно порадьтесь з лікарем, адже «сліпе» вживання препаратів несе певні ризики для здоров’я, – підкреслює лікарка. – Наприклад, БАДи. Вони підтримають ваш організм, але не допоможуть завжди залишатись молодим, риб’ячий жир, зокрема, не вилікує атеросклероз. Зараз багато розмовляють про вітамін Д та його дефіцит. Чи торкається ця проблема саме вас – доведуть аналізи і тільки лікар визначить дозу і термін лікування. Тож, звертайтеся до лікаря, слідкуйте за своїм самопочуттям та знайте – будь-які добавки є доповненням здорового способу життя, а не його заміною. Міцного всім, вітамінного здоров’я!».

    Фото з відкритих джерел.