Верховна Рада України ухвалила законопроект, що передбачає впровадження системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112. Служба діятиме за принципом “єдиного вікна”, що дозволить особі використовувати для виклику один телефонний номер.
Про це повідомили на сайті Верховної Ради.
Таким чином в державі планують зробити ефективнішим надання екстреної допомоги шляхом розвантаження екстрених служб та створити єдиний центр прийняття та обробки повідомлень, адже від початку повномасштабного вторгнення навантаження на служби екстреної допомоги зросло на 45%. Створення та впровадження системи 112 також є одним із зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.
Замість окремих телефонів 101, 102, 103 та 104 в Україні запрацює єдиний центр прийняття та обробки екстрених викликів — телефонна лінія екстреного зв’язку 112. Такий закон ухвалили напередодні. По суті, це означає об’єднання всіх служб — 101, 102, 103 та 104 — в єдину систему.
Доступ до єдиного телефонного номера 112 буде в усіх осіб, що перебувають на території України (громадян України, іноземців та осіб без громадянства). Оператори зможуть приймати дзвінки від іноземців, тому що володітимуть іноземними мовами. Передбачать можливість подати звернення і людям з вадами слуху.
Екстреним службам буде надано право автоматично отримувати інформацію про місцеперебування абонента (геолокаційні дані), а постачальники електронних комунікацій будуть зобов’язані надавати таку інформацію на вимогу екстрених служб.
Нагадуємо, що в «АрселорМіттал Кривий Ріг» діють короткі номери, куди працівники можуть зателефонувати у разі нещасного випадку:
Восьмого жовтня свій 80-й день народження відзначив, без перебільшення, легенда нашого підприємства, повний кавалер ордену Трудової Слави Олександр Ляшенко. Рівно половину свого життя – 40 років – він пропрацював у мартенівському цеху.
«Зростав я у Верхньодніпровську, – почав свою розповідь Олександр Іванович. – І якось так воно було, що навіть у старших класах не замислювався, ким хочу стати. До того моменту, поки класна керівниця Віра Петрівна не повезла нас на екскурсію на металургійний завод у Дніпро. Нам показали спочатку доменний цех, а потім мартен. Це було таке приголомшливе видовище, що я більше не вагався. Тільки в металурги!»
Сашко закінчив технічне училище у Дніпрі та разом з однокурсниками приїхав до Кривого Рогу, де якраз запускали новенький мартен. Разом з молоддю у цех запросили справжніх мартенівських метрів з багатьох металургійних міст.
«Склалась ефективна команда, – продовжив іменинник. – Досвідчені сталевари стали мізками процесу, а молоді їх підручні – руками і ногами. Ми багато працювали фізично: прибирали, чистили обладнання, підносили матеріали, відбирали проби тощо. Відверто кажучи, не всі старші колеги охоче ділилися з нами своїм мистецтвом. Але було б бажання. Я придивлявся дуже уважно і все на вус мотав. Мене запримітив майстер Вадим Гуров, знаменитий Гуров, який через багато років стане депутатом Верховної Ради трьох скликань. Він почав мене підтягувати, і згодом я вже став підміняти сталеварів».
Спочатку у наших мартенівських печах варили сталь без продування киснем, на так званому тихому ходу. Але потім провели модернізацію, додали кисневі фурми. Пізніше ввели в роботу двохванні сталеплавильні агрегати. Тож цех модернізувався, а разом з ним зростав як фахівець Олександр Ляшенко. Він міцно закріпив за собою місце сталевара, став одним з найкращих у цеху, та мабуть і в країні, отримував державні нагороди.
«Не буду лукавити, – усміхнувся Олександр. – Державні ордени отримувати дуже приємно. Особливо, коли відчуваєш, що то по справедливості, що ти й твої колеги дійсно тяжко та продуктивно працюють, створюють добробут для міста й країни. Молоді були, завзяті. Після важких змін вистачало сил ще бігати у футбол за цехову команду. А після футболу – на турбазу у Мар’янівку. Рибалили, юшку варили, спілкувалися, та просто купалися, відпочивали. Всією бригадою».
Не дуже хотів Ляшенко зі сталевара йти у майстри. Але все-таки його вмовили. «Можна сказати, що став я майстром добровільно-примусово, – згадує Олександр Іванович. – Тоді майстрів не балували. Сталевар й навіть підручний заробляв більше за майстра. Це було дивним, адже майстер організовував процеси і мав набагато більшу відповідальність. Але у середині вісімдесятих це виправили, і «майстерувати» стало веселіше. Так я майстром і пішов на пенсію у 2001 році. І за ці сорок років жодного разу не мав бажання піти з цеху, з заводу».
У 2020 наше підприємство виконало свої зобов’язання і вивело з експлуатації улюблений Ляшенковий мартен, адже цех мав значний негативний вплив на навколишнє середовище. Олександр Іванович був присутнім на останній мартенівській плавці як гість. «Якогось особливого смутку не було, – поділився враженнями ветеран. – Звичайно ж, я люблю свій мартен. Він і зараз мені сниться ночами; метал, плавки, навіть емоції. Але прогрес не зупинити. І якщо конвертерний спосіб показав себе більш прогресивним та екологічним, то так тому й бути. Знаю, що багато хлопців перейшло у конвертерний цех. Впевнений, вони швидко опанують нові процеси, нові елементи. Мартенівці – народ кмітливий, ми все зможемо!»
Більш ніж 20 років Олександр Іванович на заслуженому відпочинку, і його зв’язок з рідним підприємством не перервався. Він неодноразово був у журі конкурсів професійної майстерності, регулярно бере участь у заходах, присвячених Дню металурга та гірника, Дню народження підприємства та інших. Ветеран зустрічається з молодими працівниками, ділиться професійним та життєвим досвідом, та й все його виробниче життя є прикладом відданості професії, підприємству, металургії.
«АрселорМіттал Кривий Ріг» передав Військовій адміністрації Кривого Рогу 11 автомобілів швидкої допомоги загальною вартістю 11 млн грн. Карети швидких служитимуть у районах, які межують із зоною бойових дій. Їхнім завданням стане евакуація поранених та хворих цивільних мешканців з «гарячої лінії» до найближчої лікарні міста, де їм нададуть стаціонарну допомогу.
«Ми вирішили передати 11 «швидких» для того, щоб вони допомагали мирним мешканцям, які отримали поранення або постраждали на окупованих територіях. У майбутньому ми продовжуватимемо нашу співпрацю з адміністрацією у найважливіших питаннях. Звичайно, ми хочемо повернутися до співпраці і в інших напрямках бізнесу, але зараз усі зусилля сконцентровані на наданні гуманітарної допомоги», – сказав Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Машини були у використанні в Європі, але пройшли необхідне техобслуговування. Вони пристосовані для експлуатації у важких дорожніх та погодних умовах й обладнані спеціальними шинами підвищеної прохідності. Окрім того, «швидкі» оснащені необхідним обладнанням та засобами для проведення лікувальних заходів силами фельдшерської бригади. Такі автомобілі зможуть значно підвищити ефективність роботи медиків і оперативність евакуації поранених серед мирного населення, зокрема дітей, громади Криворізького району.
«Сучасні машини швидкої допомоги – це врятовані життя людей. Я дякую керівництву «АрселорМіттал Кривий Ріг», особисто гендиректору Мауро Лонгобардо за 11 машин швидкої допомоги, які ми передаємо нашим медикам. Наше місто – фортеця, зараз ми всі об’єдналися і працюємо на Перемогу. Я дякую всім, хто бере участь у цій великій роботі. І, звичайно ж, дякую нашим медикам – вони справжні герої та справжні професіонали», – зазначив начальник військової адміністрації Кривого Рогу Олександр Вілкул.
«Сьогодні ми отримали такі потрібні нові автомобілі. Це велика допомога. Є можливість оснастити «швидкі» необхідною апаратурою, щоб ми могли якісно виконувати свою роботу. Це і кисневі балони для надання кисню хворим, які цього потребують, також можна встановити, наприклад, дефібрилятор, кардіограф. Автомобілі будуть використовуватися у нашій області й також в областях, які межують з нею. Допомагатимемо усім цивільним людям, які цього потребують. Ми вже працювали в таких умовах – вивозили людей після ворожих обстрілів і доставляли їх у лікарні нашого міста для подальшого лікування», – розповіла Олена Дубограй, медсестра виїзної бригади швидкої медичної допомоги міста Кривий Ріг.
«АрселорМіттал Кривий Ріг» щорічно допомагає медичним установам міста у придбанні сучасного високовартісного обладнання для діагностики та лікування. Раніше компанія придбала для міських лікарень – Криворізької міської клінічної лікарні №2 та онкологічного диспансеру – медичне обладнання на суму 9,5 млн грн. Це обладнання дозволяє проводити складні операції з максимальною точністю та підвищити рівень діагностики.
У 2020-2021 рр. «АрселорМіттал Кривий Ріг» передав місту 100 кисневих концентраторів для міських лікарень, а також скерував близько 2 млн грн на закупівлю трьох сучасних ШВЛ для підтримки у боротьбі з коронавірусом.
У 2021 році підприємство скерувало понад 8 млн грн на ремонт центру хірургічної отоларингології та щелепно-лицевої хірургії міської лікарні №2.
Разом з усією країною «АрселорМіттал Кривий Ріг» вірить у Перемогу і намагається усіма шляхами її наблизити.
Датою її запуску стало 12 вересня 1961 року. Від початку свого будівництва ДП № 6 одразу набула статусу особливої.
Спочатку її називали рекордсменкою, адже вона була збудована рекордно швидко – лише за 8 місяців та 12 днів. А в свої 61, домна стала справжньою світовою зіркою, її фото облетіло майже увесь світ. Зараз ДП № 6 – єдина працююча домна підприємства, на якій з початку війни побували понад 40 різних медіа з 15 країн світу.
«Журналістів цікавлять усі моменти життя нашої печі, вони розпитують про її потужність, роботу, технологію, людей, які керують процесами. Роблять «гарячі» фото та везуть звідси безліч відеоматеріалів, в яких розповідається про трудові будні печі та наших працівників», – говорить Антон Кістерець, заступник начальника ДЦ № 1 з технології.
Доменна піч № 6
Напевне у нашої шостої печі така доля – бути публічною. Понад 60 років тому, коли піч ще будувалася, сюди приїжджало багато іноземних делегацій. Були тут і американці, як тоді писав «Металург», ділові люди Америки. І їм було на що подивитися – ДП № 6 вже тоді вигідно відрізнялася від домен, які вже діяли на нашому підприємстві. Вона була високомеханізована та автоматизована, зі спрощеним управлінням та обслуговуванням.
Втім, за роки свого існування зірковості домна не вхопила, Зараз вона продовжує плідно працювати та щодоби видавати по 3 тисячі тонн чавуну, який спрямовується до конвертерного цеху і згодом перетворюється в металеві заготовки.
Підтримувати технічне здоров’я домні допомагають регулярні планові ремонти, заміна засипкового апарату, яка здійснюється раз на два роки. Були в біографії домни і кардинальні зміни – у 2015 році «АрселорМіттал Кривий Ріг» провів масштабну реконструкцію ДП № 6 з впровадженням природоохоронних заходів. Це було одним із інвестиційних зобов’язань компанії, яка вклала в оновлення печі 132 млн доларів. Тоді на шостій печі покращили систему охолодження, умови праці технологічного персоналу, впровадили низку енергозберігаючих технологій тощо. Серед найважливіших змін було створення дворівневого ливарного двору. Він полегшив обслуговування жолобів чавуну та шлаку, а також покращив екологічне становище – жолоби, по яким протікають чавун та шлак, були повністю укритими, що унеможливило викиди.
Випуск чавуну
«Війна стала часом випробування для всього колективу цеху, в тому числі і тих, хто працює на шостій домні, – розповідає начальник ДЦ № 1 Владислав Поліщук. – Як відомо, 3 березня виробництво підприємства було призупинено, щоб забезпечити безпеку людей та активів. Але вже 12 квітня цього року ДП № 6 відновила роботу. Нею керують чотири бригади, куди входять газівники, водопровідники, горнові, машиністи шихтоподачі, кранівники. Керують бригадами старші майстри Юрій Курило, Дмитро Дорош, Антон Донсков, Станіслав Якимов. З нагоди дня народження доменної печі № 6 я хочу поздоровити весь колектив та подякувати кожному за сумлінну роботу у буквальному сенсі під сиренами».
До редакції надходить багатозапитань щодо нарахування пенсій за умов роботи у воєнний час. «Металург» попросив відповісти на них фахівців департаменту з персоналу підприємства.
Чи впливає простій з оплатою 2/3 та відпустка без збереження заробітної плати на розмір загального страхового стажу?
Страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Простій у роботі, коли людина фактично перебуває за межами підприємства і отримує 2/3 встановленого окладу, не впливає на розмір страхового стажу робітника, тому що роботодавець сплачує за цю людину єдиний соціальний внесок.
Якщо працівник впродовж повного місяця перебував у відпустці без збереження заробітної плати (тобто заробітна плата йому не нараховувалася), страховий стаж людині не зараховується, тому що страхові внески за цей період за нього не сплачувалися.
Чи впливає простій з оплатою 2/3 та відпустка без збереження заробітної плати на розмір пенсії?
На розмір пенсії впливають три параметри:
тривалість страхового стажу;
співвідношення заробітної плати у кожному місяці страхового стажу до середньої заробітної плати по Україні;
розмір середньої зарплати в країні.
Під час воєнного стану прибутки громадян зменшились, в тому числі і через перебування працівників на вимушеному простої або у відпустках без збереження заробітної плати. В подальшому це дійсно може негативно вплинути на розмір пенсії, якщо такий період страхового стажу пенсійний фонд України врахує для обчислення пенсії.
Але 15 серпня 2022 року офіційно внесені зміни до статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які оптимізують заробітну плату при обчисленні пенсії за періоди страхового стажу під час воєнного стану. Законом передбачено, що додатково (за бажанням людини) зі страхового стажу можуть бути виключені періоди страхового стажу під час воєнного стану.
Тобто при оформленні пенсії людина за власним бажанням зможе виключити період воєнного стану із загального періоду, за який враховується заробітна плата для нарахування пенсії. Також можна буде не враховувати і наступні три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану. Ця норма застосовується з 24 лютого 2022 року.
Який період часу роботи людини береться за основу при нарахуванні пенсії?
При призначені пенсії враховується весь період роботи людини.
До 1 січня 2004 року стаж підтверджується трудовою книжкою, а починаючи з 1 січня 2004 року в розрахунок береться страховий стаж – періоди роботи, за які сплачено страхові внески, не менше мінімального розміру.
Для тих людей, які офіційно працюють та отримують легальну заробітну плату, зарахування страхового стажу не є проблемою, оскільки єдиний соціальний внесок за них сплачує роботодавець.
Справедливий, принциповий, міцний духом. Таким згадують чоловіка його колеги. А ще Олександр був спортсменом, захоплювався велоспортом, із задоволенням ходив у походи рідною Україною.
Понад 20 років Олександр Локтєв відпрацював у фасонно-сталеливарному цеху ЛМЗ землеробом та вогнетривником.
Сергій Кіреєв, майстер вогнетривких робіт ФСЛЦ ЛМЗ розповідає: «Є такі люди, які не бояться ніякої роботи і все схоплюють майже «на льоту». Це про нашого Олександра. Колеги, які працювали поряд, старалися рівнятися на нього. Попри чималий досвід, він не бажав зупинятися на досягненнях, хотів розвиватися. Але на заваді цьому стала війна. Прикро і боляче, бо загинув сміливий воїн та справжній патріот!».
Олександра призвали до лав армії 25 лютого, адже він вже мав бойовий досвід – був учасником АТО. Захист рідної країни він вважав справжньою чоловічою справою.
Життя Олександра Локтєва обірвав 3 вересня ворожий обстріл під селом Ольгіне Херсонської області.
Колектив підприємства та колеги по цеху, друзі та рідні завжди пам’ятатимуть Героя!
