Позначка: кривий ріг

Категорії
Новини

Квадробери: в масках і з хвостами

Вони надягають маски тварин, чіпляють пухнасті хвостики, використовують лапи-рукавички і: нявкають, гавкають, мукають, хрюкають, іржуть, виють та бігають навкарачки в громадських місцях. Це все  про квадроберів – людей, які копіюють звички собак, кішок, мавп, вовків та інших тварин, називаючи себе  прихильниками «неофіційного виду спорту». Що це за новий молодіжний рух та як його сприймати розповідає психологиня підприємства Олена Шевчук.

Дітки без клітки

Термін «Квадробика» розшифровується як «чотири» та «аеробіка». Це нова субкультура серед дітей та підлітків (іноді і дорослих), яка поєднує фізичну активність з імітацією рухів та звуків різних тварин.

Ця течія виникла в Японії. Її засновником вважається спринтер Кенічі Іто. Чоловіка постійно називали мавпою через зовнішню схожість. Коли він був у зоопарку, його зацікавили примати. Він почав ходити на чотирьох кінцівках, а потім і бігати. Невдовзі в нього з’явилися послідовники. Оскільки займатися квадробінгом у соцмережах неможливо, діти та підлітки вийшли на вулиці. Пострибати у громадських місцях для них є можливістю у такий спосіб привернути увагу до себе.

«Захоплення квадробінгом є ознакою підліткового віку, адже це завжди про створення субкультур, – говорить Олена Шевчук. – Згадайте, як у нульових роках на вулицях міст почали з’являтися  готи, одягнені у все чорне та з розпущеним волоссям. Або емо, які надавали перевагу особливому емоційному світосприйняттю, чорно-рожевому кольору, носили яскравий макіяж та зачіски з «рваним» чубчиком. Це був виклик суспільству! Щось подібне відбувається і зараз. Тільки наразі українські діти живуть у хронічному стресі через війну. На них діє величезне емоційне навантаження, яке треба якось зняти. Гра в квадробінг, де є можливість побути кицькою або собачкою, дозволяє відволіктися від буденності, пограти і отримати приємні емоції. А ще підлітки прагнуть бути в тренді і змагаються одне з одним – у кого крутіше маска і тваринні звички. Сенс полягає в тому, щоб максимально точно передати поведінку кішки, собаки, лисиці, їжака, свині або інших тварин. До речі, звірячі рухи потребують неабиякої фізичної підготовки, витривалості, артистизму та спостережливості».

Як ставитися до цього?

Батькам квадроберів психологиня радить придивлятися до дітей. Якщо квадробінг – це лише гра для них або свого роду спорт, якщо копіювання поведінки тварин не заважає повсякденному життю, тоді з вашою дитиною все нормально.

Але постарайтеся з’ясувати, що привело вашу дитину в квадробінг. Найчастіше дітей, які стали соціальними мішенями з різних причин, об’єднуються у групи. Прихильність до певної субкультури може бути сигналом про те, що дитині потрібна ваша допомога. «Сварити дитину за це захоплення ні в якому разі не варто, – продовжує Олена Шевчук. – Навпаки, приділіть дітям більше уваги, адже на початку підліткового віку вони вважають себе вже самостійними, їм потрібна батьківська підтримка. Запитайте дитину чому вона обрала ту або іншу тварину. Якщо це для них лише спорт, батькам важливо показати дітям свою довіру. Ви можете разом вибрати маску, хвостика та найближчу до дому секцію акробатики. Водночас треба не пропустити ту межу, коли гри у тварину стане забагато і це може негативно вплинути на особистість дитини. Якщо з’являються тривожні «дзвіночки»: дитина починає їсти корм тварин, кусається, хоче спати на полу або гуляти на поводку – тоді треба негайно звертатися до психолога! Будьте уважні до стану своєї дитини й допоможіть їй не стати жертвою модного тренду».

«Коло довіри»

Ця вправа допоможе налагодити контакт з підлітком.

Виділіть день тижня, час і місце, де можна зібратися всією сім’єю. Зробіть з цього ритуал: виставіть будильник на п’ять хвилин (цього буде достатньо), запаліть свічку, увімкніть тиху музику. Завдання кожного члена сім’ї – поділитися маленькою, можливо, неприємною правдою, за яку він не буде покараний. Дорослі можуть зізнаватися в шкідливих звичках, діти в пустощах і хуліганстві. Головна умова – щоб все, що потрапляє в «коло», не підлягало осуду і покарання. Цей прийом допоможе сформувати острівець безпеки для дитини і показати йому та його батькам, що довіра важливіша за дисципліну.

Фото з відкритих джерел.

Категорії
Новини

А!фішка

Криворізький Академічний театр драми та музичної комедії ім. Т.Г.Шевченка

9 листопада о 16:00 глядача порадує музична комедія-дивертисмент Fata Morgana. Кожен митець мріє про визнання, успіх, славу і готовий шукати досягнення заповітної мети хоч на краю світу. Але оплески, квіти, зрештою, успіх і слава – що це насправді: нагорода за талант, багаторічну наполегливу віддану працю і вірність «своєму» глядачеві чи лише швидкоплинна зваблива, зрадлива примара – Fata Morgana, у гонитві за якою може трапитися будь-що?.. Режисерка і балетмейстерка-постановниця вистави – заслужена артистка України Тетяна Брисіна.

10 листопада об 11:00 чекаємо на перегляд пластичної поеми «Мауглі». Хореографічна вистава за творами Р. Кіплінга перенесе вас до екзотичного світу джунглів. Танцювальна мова ведмедя Балу, вовка Акели, пантери Багіри й інших персонажів «Мауглі» поєднує класичну хореографію з пластикою, запозиченою зі світу диких тварин. Історія про хлопчика, який виріс серед звірів, оживає на тлі пишних джунглів, відтворених на сцені за допомогою об’ємних декорацій.

10 листопада об 16:00 у музичній виставі «Майська ніч» дивовижні, майже казкові події переплітаються з колоритними гумористичними сценами. І, звісно, у центрі сюжетної інтриги – вічна тема кохання та подолання перешкод на шляху до щастя закоханих. Розмаїття захопливих подій, що відбуваються на тлі чарівливої весняної ночі, цікаве сценічне оформлення, натхненна гра акторів театру гарантують глядачеві відпочинок та гарний настрій. Режисер-постановник – заслужений артист України Василь Короленко.

Криворізький Академічний міський театр музично-пластичних мистецтв «Академія руху»

9 листопада о 12:00 стартує музична казка «Летючий корабель». Це історія про те, що справжні друзі завжди прийдуть на допомогу, це уславлення доброти, взаємодопомоги, покарання зверхності та пихатості. Винахідливі герої завдяки спільним зусиллям та кмітливості долають труднощі та досягають мети!

9 листопада о 17:00 на вас чекає пластична драма «Рефлексія». Рефлексія – це процес самоаналізу, коли людина усвідомлює та розуміє свої думки, почуття, бажання та дії … Це вистава часів повітряних тривог. В театрі вперше звернулися до теми сьогодення, війни, людини на війні і про наших земляків, героїв, які віддають своє життя на цій війні. Вистава розповідає про те, як живуть та гинуть українці, про криваву колективну травму та нову реальність, яку спричинила війна. І як у всьому цьому люди все одно продовжують жити та кохати.

Криворізький міський театр ляльок

9 листопада об 11:00 на глядачів чекає повчально-сімейна комедія «День здійснення бажань… або Знову про свинку Пепу». Ця комедія про те, як свинка Пепа та її брат Джордж змінюються завдяки вихованню своїми батьками, стають чемними, вихованими дітьми. І звичайно мрії таких дітей обов’язково здійсняться.

10 листопада об 11:00 чекаємо на виставу «Чарівне місто сподівань».  Старим іграшкам сумно,  бо про них забули. А так хочеться, щоб з ними знову гралися і любили, як і раніше. Казка є казка: раптом оживає стара картина і друзі-ляльки потрапляють до чарівного міста Сподівань. Які на них там чекають випробування й неймовірні пригоди… Ця вистава здобула перше місце на Міжнародному двотуровому конкурсі-фестивалі мистецтв «Талановита планета 2022» від OreaFest.

Екскурсії

Туристичний клуб «Невгамовні Гідеси»

9 листопада о 7:30 запрошуємо до одноденного туру «Пасіка Андрія Лебедя & незвичайна оглядова Дніпром». Виїзд з Кривого Рогу о 7:30 (місце збору зупинка 95 кв.). Відвідаєте на «бджолярню» Андрія Лебідя, де на вас чекає:  пізнавальна екскурсія пасікою на час якої перевтілитися на справжніх пасічників та заглянете до вулика, дізнаєтеся як живуть бджоли та які продукти бджолярства існують,  а також дегустація з фуршетом крафтових питних медів і настоянок власного виробництва, різноманітні фотозони, альтанка, гойдалки. Відпочинок на свіжому повітрі. Далі прогулянка містом Дніпро.  Ви дізнаєтесь багато нового та несподіваного про це місто і побачите крізь сучасні будівлі старий Катеринослав, його життя, без сумної хронології подій. Реєстрація обов’язкова: 0961197549, Валентина, 0982556455, Олена.

10 листопада о 10:00 розпочнеться оглядова екскурсія містом+відвідування залізорудного кар’єру. Місце збору: біля пам’ятника Козаку Рогу. Розповімо про історію міста, відвідаємо залізорудний кар’єр дізнаємось про видобуток залізної руди, побачимо сталеву набережну та скансен гірничої техніки просто неба. Реєстрація обов’язкова: 0961197549, Валентина, 0982556455, Олена.

10 листопада о 16:00 запрошуємо вас поринути у світ чаю. «Чайландія» – лекція та екскурсія у світ чаю. Впродовж екскурсії ви помандруєте чайними просторами світу, пізнаєте історію та культуру різних країн, продегустуєте безліч різноманітних видів чаю та створите авторський чайний купаж. На вас чекають історії про відкриття чаю, ви дізнаєтесь про будову чайного куща та склад рослини та напою, а також країни вирощування. Ви долучитеся до чайної міксології – створення авторського купажу і продегустуєте! Місце збору: біля входу до театру Шевченка. Реєстрація обов’язкова: 0961197549, Валентина, 0982556455, Олена.

Категорії
Новини

«Вітаю тебе, мій рідний комбінат»

Вони віддали не один рік життя Новокриворізькому гірничо-збагачувальному комбінату, зараз гірничому департаменту. Це завдяки їм він став одним з найміцніших, найпотужніших підрозділів великого підприємства, який гідно витримує усі випробування та виклики. З нагоди 65-річного ювілею ГД для ветеранів комбінату була організована екскурсія підприємством – вони побували у кар’єрі № 2-біс, на рудозбагачувальній фабриці № 2 та у музеї підприємства.

Ранок п’ятого листопада – 65-го року народження гірничого департаменту – розпочався для ветеранів, як у роки їхньої праці на ГД. Ветерани поспішали до прохідних рідного комбінату. Привітання, рукостискання, обійми, щирі усмішки – емоції від зустрічі зашкалювали, адже з деякими колегами вони не бачилися багато років.

Ветерани з увагою роздивлялися стенди з архівними фотографіями, які нагадували про події минулих часів та людей, які брали активну участь у становленні гірничого департаменту.

«Головне для підприємства – це його люди, – вітаючи ветеранів, сказав Володимир Теслюк, заступник генерального директора з виробництва (гірничий департамент). – Завдяки людям наше підприємство будувалося, набувало досвіду, формувало традиції, розвивалося. Завдяки людям, тут здійснювалися перші виробничі рекорди, які надихали на подальшу працю та були гордістю для колективу. Наприклад, на цій зустрічі є ветеран, який був учасником видачі першої тонни концентрату на рудозбагачувальній фабриці. Сьогодні справу ветеранів гідно продовжує наше покоління. Ми хочемо, щоб ветерани на власні очі побачили наші здобутки, а також свої цехи, промислові майданчики, де вони раніше працювали. Звичайно, за роки тут багато чого змінилося. Ми розказали ветеранами про сьогоднішній день нашого виробництва, про продукцію, ремонти, нове обладнання, техніку. Своє 65-річчя гірниче виробництво відзначає у складні часи, в України триває війна. Багато працівників ГД зараз на лінії вогню – вони стоять на захисті усіх нас. Ми пишаємося ними, шануємо пам’ять загиблих та своєю працею підтримуємо економіку країни. Ми робимо усе можливе для збереження та зміцнення нашого виробництва».

Керівництво, працівники гірничого департаменту та ветерани вшанували пам’ять загиблих у цій війні захисників-працівників підприємства. До підніжжя пам’ятника «Воїнам-працівникам «АрселорМіттал Кривий Ріг» вічна слава» лягли квіти.

Подорож із минулого у сучасне

Автобус рушив, і ветерани майже прикипіли до вікон – через прохідну вони прямували до кар’єрів ГД. Цей шлях закарбувався у пам’яті багатьох ветеранів, адже ним багато років тому у вахтовках вони їздили сюди на роботу.

«Дивлюся на другий кар’єр, і на радощах від нашої зустрічі аж сльози на очі навертаються. Скільки років я тут працював, скільки цікавих подій тут відбулося, а які чудові люди тут працювали, – ділиться враженнями ветеран ГД Яків Майданник. – Зараз кар’єр великий, його і оком не охопиш. Раніше він був набагато скромніших обсягів, а руда вивозилася не лише великими самоскидами, а й залізничним транспортом. Колись тут були колії, якими я їздив, бо був машиністом тепловозу. У ГД я пропрацював з 1961-го по 1990-й роки».

Уважно роздивляється навкруги і Любов Братченко. За 25 років роботи в ГД вона працювала на різних посадах, була й заступником начальника цеху товарів народного споживання (був і такий колись), інженером-технологом в управлінні капітальних та поточних ремонтів, займалася профспілковими справами. «На території комбінату я не була 10 років. Свого часу я була майже у кожному куточку, у кожному підрозділі гірничого департаменту. Тож мені зараз дуже цікаво побачити зміни, які тут відбулися, – говорить Любов Опанасівна. – Для мене наш департамент, наче родина, кожен працівник –  рідна людина. Хочеться, щоб ГД і далі розвивалося, щоб наші чоловіки повернулися з війни живими та здоровими і продовжили таку важливу справу гірників».

Біля оглядового майданчика гостей зустрічав Олег Кравченко, начальник рудоуправління ГД: «Ветеранам ми показуємо розвиток гірничих робіт у кар’єрі № 2-біс та техніку, яка зараз застосовується у роботі. Це бульдозер, навантажувач Комацу, Катерпіллер-самоскид вантажопідйомністю до 150 тонн. Деякі ветерани вже знайомі з цією технікою, та є й ті, яким вона у новинку. Ветерани ставлять багато запитань, їм все цікаво. Ми також розповідаємо їм про розвиток  кар’єрів, сучасні технології, які ми застосовуємо».

Особливу увагу до техніки виявив Микола Долгорук, він був водієм величезного самоскида Комацу. «На пенсію я пішов у 2005 році, – говорить Микола, – здається, що це було й не так давно, але пройшло вже 20 років. Як же мені приємно знову тут бути, бачити рідну техніку, яка стала ще сучаснішою та зручнішою. Я дуже хочу посидіти за кермом цього велетня та знову відчути його міць. Хочеться подякувати керівництву гірничого департаменту за таку можливість – згадати минуле, побачити сучасне, поговорити про майбутнє – це справжній подарунок на день народження ГД для усіх нас».

Анатолій Лещенко працював у ГД з 1973 по 2006 рік. Тут він пройшов шлях від електрика до заступника головного енергетика рудоуправління гірничого департаменту.

«Який розмах, який масштаб кар’єру, майданчик під велику техніку, оновлені, надійні електричні лінії! Все для мене нове, цікаве. Я переважно працював у третьому кар’єрі. Пам’ятаю, як до нас прийшли перші великовантажні Комацу, інша спецтехніка, як ми її опановували, як за допомогою неї ми розширювали  промислові майданчики. Наша справа продовжується та вдосконалюється, і це дуже тішить».

Ветерани підприємства побували ще й на рудозбагачувальній фабриці № 2, де виробляється концентрат високої якості. Також вони відвідали музей історії нашого підприємства.

«Без історії, людей, які її створювали, не буває майбутнього. Тому наші перші гості на день народження ГД – це ветерани, – говорить Андрій Левицький, директор технічний гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Ми дуже вдячні цим людям за їх працю, за той фундамент надійності, який вони заклали для розвитку нашого виробництва. Сьогодні лунало багато цікавих розповідей про людей ГД, згадувалися цікаві та значущі події минулого. Ми почули історію про те, як запускалася в роботу наша друга рудозбагачувальна фабрика, скільки концентрату вона тоді випускала, як розроблялися кар’єри, яка техніка тут застосовувалася тощо. Важливо, що ветерани завжди охоче ділилися своїм досвідом з молодим поколінням. Ви б бачили, з якою радістю та теплотою молодь у цехах зустрічала своїх вчителів. Хочеться побажати нашим ветеранам здоров’я, довголіття і мирного неба, щоб війна скоріше скінчилася, і наше підприємство набуло нових сил, можливостей та перспектив».

Категорії
Новини

Не подробиш – не збагатиш

На початку листопада свій 65 день народження відзначив один з найважливіших підрозділів гірничого департаменту – дробильна фабрика.

Основна продукція нашого гірничого департаменту – залізорудний концентрат з вмістом заліза 65,5 та 68 відсотків. Саме він використовується нашими металургами, а також відвантажується клієнтам як в Україні, так і за кордоном. Щоб отримати концентрат з таким високим вмістом заліза, здобуту гірниками руду збагачують. До збагачення її дроблять на дробильній фабриці, отримуючи з брил діаметром 1 м 20 см маленькі двосантиметрові шматочки. Збагачення без дроблення було б неможливим, тому роботу наших дробильників важко переоцінити.

Брили залізної руди тверді. Отримати з величезного шматка необхідні для збагачувальників шматочки завдання непросте. Як пояснив заступник начальника ДФ з технології Євген Разуваєв, такого результату досягають  шляхом кількох стадій дроблення.

«Для того, щоб забезпечити рудозбагачувальні фабрики сировиною, у нашому цеху працюють аж 26 дробарок – крупного, середнього та дрібного дроблення. Найпотужніші з них здатні дробити 3 тисячі тонн на годину, а це близько 30 вагонів з рудою. Процес складається з кількох етапів. А починається все з розвантаження вагонів-думпкарів, які привозять руду з кар’єрів. ЇЇ приймають бункерувальники. Дробильники руду дроблять, а транспортують до дробарок та на склад машиністи конвеєрів. Конвеєрів у нас близько 60, не рахуючи дрібні, довжиною 1-3 м. А от найдовший – 326 м!».

Між стадіями дроблення руду сортують. Для цього використовуються грохоти – великі металеві сита, які коливаються і просівають руду, ніби домашні сита – борошно. Шматки, які пройшли крізь сито, спрямовуються на наступну стадію або на РЗФ, а більші, ніж вимагає технологія, повертаються і дробляться повторно. Такий собі відбір, майже за Дарвіном. Наче все дуже просто, але як запевнив заступник з технології, то лише на словах. А взагалі-то отримати гарний результат дуже складно, а робота на фабриці важка та виснажлива. Особливо зараз, під час повномасштабної війни. Блекаути, перебої з водою, і основне – нестача кваліфікованих робочих рук і мізків.

«Багато хлопців пішли захищати Україну. Фактично ми маємо зараз удвічі менше працівників, ніж на момент повномасштабного вторгнення, – говорить стурбовано Євген Разуваєв. – Багато з тих, хто став до лав захисників, мають стаж 10 і більше років. І це не лише робітники, а й керівники різних рівнів. Тож у ці роки в екстреному порядку доводиться готувати керівників, підвищувати кваліфікацію робітників. Хорошим дробильником чи машиністом конвеєра за два дні не станеш. Люди роблять неймовірне: швидко вчаться та ще й працюють один за кількох. Такі часи. Їх треба перебороти. Ті, хто залишився на фабриці, непереборні оптимісти. Бо опустити руки зараз – це зупинити виробництво. Всі робимо можливе, а інколи й неможливе».

Євген Разуваєв подякував кожному своєму колезі. Від них – дробильників, машиністів конвеєрів, майстрів – багато що залежить. Адже не таємниця, що багато в чому саме виробництво й продаж концентрату допомагають підприємству вижити у ці надскладні часи.

«Вітаю всіх з нашим днем народження, – каже Євген. – Не дуже влучний час для святкування. Але зараз люди особливо потребують позитивних моментів. Хочу подякувати дробильникам Антону Петренку, Олександру Стойчеву, Денисові Мисніку, Олексію Ладичаку, змінному майстру Денису Чубенку, якого ми висунули на «Людину року ГД», начальнику дільниці Сергію Кожем’якіну, майстру з ремонту механоустаткування Олександру Гутніку, електрику дільниці Олександру Кузьменку та багатьом іншим. Вибачте, кого не назвав, я вам також всім дуже вдячний! Ми обов’язково переживемо ці важкі часи і будемо святкувати нашу перемогу!»   

Категорії
Новини

Ярмарок вакансій – ярмарок можливостей

Дізнатися про усі тонкощі виробничих професій, можливості працевлаштування, навчання, набуття професійного досвіду, отримати необхідні знання та перспективу кар’єрного зростання у міжнародній компанії молодь міста мала змогу на Ярмарку вакансій, який відбувся в Університеті АрселорМіттал.

Для знайомства з підприємством та виробничими професіями до Університету завітали здобувачі освіти з різних закладів освіти Кривого Рогу. Тут були представники ДУЕТу, Криворізького національного  університету, металургійних, гірничих та інших коледжів, ліцеїв міста. В цілому на Ярмарок вакансій зареєструвалися майже 70 учасників, а фактично на захід завітало вдвічі більше.

«Я закінчую навчання вже наступного року і планую здобути вищу освіту. Хочу стати менеджером, тож зараз визначаюся у якій сфері я зможу реалізуватися. Також вивчаю професії, які є у нашому місті. Ще є думка стати психологом. Поки що не визначилася, тож буду думати, час у мене ще є, – ділиться планами Марина Кривоніс, учениця Інгулецького ліцею. – Зараз мені потрібно дізнатися більше про різноманітні можливості, перспективи, тому я і прийшла на Ярмарок вакансій вашого підприємства».

«Під час першої зустрічі-знайомстві ми розповіли молоді про наше підприємство та нашу програму оплачувального стажування «GoPro»,– сказала Каріна Єрмолаєва, фахівець з підбору та адаптації персоналу. – Окремо зупинилися на робітничих професіях, які у нас зараз є пріоритетними. Наприклад, електромонтер, електрогазозварник, газорізальник, помічник машиніста тепловоза, слюсар-ремонтник, машиніст крана тощо. Також розповіли про інженерні вакансії у різних сферах виробництва. Ми пропонуємо студентам долучитись до програми оплачуваного стажування «GoPro – час стати професіоналом». Для молоді, яка тільки обирає свій професійний шлях, це є унікальною можливістю отримати перше робоче місце, реальний досвід роботи за професією та співпрацювати з досвідченими фахівцями. Кожен стажер в нашій компанії отримує підтримку від досвідченого спеціаліста, який допомагає адаптуватися до робочих процесів, навчає та надає цінні поради».

Учасники Ярмарку вакансій мали можливість дізнатися про особливості, тонкощі професій та поставити запитання, що їх цікавлять, безпосередньо керівникам різних цехів підприємства. З молоддю під час співбесід спілкувалися представники агломераційного, коксохімічного виробництв, залізничних цехів тощо.

«Моя давня мрія – стати акторкою театру. Я розумію, що це ніяк не пов’язано з металургією. Але я все одно цікавлюся професіями та різноманітними можливостями, які є у моєму рідному місті. Саме тому я тут, на Ярмарку вакансій. Мені цікаво, як живе ваше підприємство, які молодіжні івенти тут проходять, чому тут навчають, як спілкуються тощо. Про підприємство я знаю від тата, який раніше працював у гірничому департаменті. Він брав участь у підготовці промислових вибухів», – сказала Олександра Кальчева, учениця 11 класу Криворізького Центрально-Міського ліцею.

На Ярмарок вакансій завітали і випускники різних вишів, які дізнавалися про можливість працевлаштування вже сьогодні. Серед них був і Денис Корж, який вже закінчив КНУ, має роботу, але бажає працювати в «АрселорМіттал Кривий Ріг». «Мене цікавить робота на МБЛЗ, адже я металург за спеціальністю, – сказав Денис. – Одна справа, щось чути про підприємство, читати якусь інформацію, і зовсім інша справа – поспілкуватися з керівником підрозділу, поставити йому свої питання. На Ярмарку вакансій у мене є така можливість».

Також фахівці з підбору персоналу розповіли учасникам Ярмарку про молодіжне об’єднання та івенти на підприємстві. Вони є не просто оригінальними та цікавими, а й корисними, адже об’єднують молодь, надихають на співпрацю та заряджають оптимізмом.

Мета Ярмарку вакансій, підкреслювалося на заході, щоб наступним кроком молоді після таких зустрічей та спілкування стало їхнє оформлення на підприємство, спочатку стажером, а потім і повноцінним працівником. 

Якщо ви або ваші знайомі хочуть стати учасником програми оплачуваного стажування «GoPro» – телефонуйте: 097 444 03 29, Каріна.

Категорії
Новини

Янголи, пірати та сімейка «Адамсів»

31 жовтня криворізькі студенти й учні відзначили Геловін разом з «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Менеджерка з розвитку молодіжних проєктів адміністрації з персоналу, корпоративних комунікацій та питань євроінтеграції Вікторія Коцуба пояснила, що заходи для молоді – це важлива складова роботи з молодими людьми, які згодом можуть стати працівниками нашого підприємства.

«Таким чином ми формуємо молодіжне ком’юніті, тобто спільноту, –  говорить Вікторія Коцуба. – Ми організовуємо такі заходи, які справді зацікавлюють наших студентів, учнів технікумів та ліцеїв. Пандемія, а зараз ще й повномасштабне вторгнення призвели до дистанційного навчання. А такі заходи формують навички спілкування, взаємодії, дають можливість поділитися енергією. Бачите, як учасники креативно підійшли до створення образів, костюмів. Ця креативність також може послугувати у майбутній роботі. Тут ми можемо зустріти всіх – від янголів до злих темних героїв. Але це лише образи. У кожного з нас є різні риси. І залучення до таких сучасних драйвових заходів сприяє розвитку здібностей, формує позитивний імідж підприємства. Сподіваємося, що ця креативна молодь згодом прийде працювати до нас».

Вечірка дійсно вийшла чудовою. В ній взяли участь герої з аніме, персонажі з комп’ютерних ігор, популярних фільмів. Костюмованими на неї прийшли не лише учні, а й викладачі. Родина заступника директора з навчально-виховної роботи технологічного фахового коледжу Юрія Горностаєва прийшла у костюмах «Сімейки Адамсів» з однойменних екранізацій. «Як бачите, я – голова родини Гомес, а моя дружина Вікторія – це моя кінематографічна дружина. А це наша донька Венсдей, Софі у звичайному житті, –  пояснив Юрій. – саме донечка першою полюбила цей фільм, а потім й ми зацікавилися».

Хобі Вікторії – психологія. «Такі карнавали з переодяганнями дуже важливі саме в тяжкі часи. Тут зібралася чудова молодь. Нам всім зараз важко, а особливо юним людям. Дивіться, які вони чудові. Не палять, не вживають алкоголю. А свою енергію мають кудись виплескувати. Дякуємо організаторам за таку чудову можливість відволіктися від страшних новин, перезавантажитися». Софі також дуже подобається захід. Вона отримує величезне задоволення в образі улюбленої героїні. «Венсдей – смілива, розумна й гарна дівчинка, –  каже Софі. – І взагалі так у житті буває, що те, що виглядає як зло, насправді усередині добре, і навпаки. Особисто мені сподобалися міньйони в яскравих костюмах. Вони добрі й позитивні».

Організатори високо оцінили образи Адамсів. Вони перемогли в одній з номінацій на кращий костюм. «У нас сьогодні багато номінацій, –  продовжила Вікторія Коцуба. – Це кращий жіночий та чоловічий образи, найкращий костюм істоти, найскладніший костюм та інші. Тут є відьми, пірати, фантастичні істоти та багато-багато інших. Це чудова можливість для учасників проявити художні, творчі здібності та артистизм».

Чотирнадцятирічний Єгор Луцький свій костюм створив власноруч з картону, паперу, клею та фарб. «У мене вже є досвід роботи з цими матеріалами, –  розповідає Єгор. – Раніше я робив роботів, а зараз створив для себе костюм Фоксі з комп’ютерної гри. Робототехніка мені дуже подобається. Хочу вивчитися, і можливо піду працювати на ваше підприємство. Роботи зараз скрізь. У свій костюм я вставив світлодіод. Як бачите, око у Фоксі світиться. Мені тут дуже подобається. Тут весело!»

Учасники Геловіну мали змогу не лише поспілкуватися й потанцювати та виграти призи, а ще й пограти за допомогою окулярів віртуальної реальності. «Я отримав від гри неабияке задоволення, – усміхається учень юридичного коледжу Максим Кравець. – Мене хотіли з’їсти аніматроніки – це такі роботозвірі. Але я не здався. Дуже реалістична гра. Та й взагалі тут все класно: чудова музика, цікаві люди та конкурси. Дякую організаторам. Вони навіть про воду й солодкі напої не забули. Я знаю, що «АрселорМіттал Кривий Ріг» –  це найбільший завод в Україні. Напевно, і юристи там треба. Я сьогодні Джоні з мультика «Монстри на канікулах». Це один з моїх улюблених героїв, він добрий, та й схожий я на нього».

Мабуть, найбільше учасників вдягнулися у костюми головного героя з фільму «Крик». Вони знайшли одне одного і навіть влаштували окрему мініфотосесію. Для того, щоб вечірка була ще веселішою і змістовнішою, організатори запросили професійних ведучого, діджея та фотографа. Всі учасники «відтягнулися» на повну, як кажуть, та хоча б на деякий час відволіклися від страшних новин сьогодення, бо інколи реальність буває страшнішою ніж фільми жахів.

Всі фото з вечірки скачуйте за посиланням

https://fex.net/uk/s/bxee3vo