«АрселорМіттал Кривий Ріг» став партнером HR Wisdom Summit 2024, який відбувся 17 липня у Києві.
Цьогоріч темою зустрічі стало, як бізнесу діяти в умовах нової реальності. Керівники напрямку HR топових українських компаній поділились найкращими практиками утримання та розвитку команди, наймання цінних талантів, а головне — створення робочого середовища, яке підтримуватиме кожного члена команди. Протистояння стресам, адаптація ветеранів, робота з молоддю, людиноорієнтованість та людиноцентричність – головні теми, навколо яких відбувалось спілкування.
На саміті директорка з персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг» Катерина Залозних взяла участь в панельній дискусії «Взаємодія вишів та реального бізнесу — приклади співпраці академічної науки та найбільших компаній країни». Разом зі своїми колегами HRD з таких компаній як Укрнафта, «Банк Південний» ОККО, American University Kyiv обговорили, як в умовах дефіциту кадрів, співпраця між компаніями та вищими навчальними закладами стає не просто перевагою, а необхідністю, як саме налагодити цей міст між освітою та бізнесом? Які інноваційні підходи використовують провідні компанії? Як створити win-win ситуацію, де виграють і студенти, і роботодавці, і університети? І тут у «АрселорМіттал Криви Ріг» є успішні кейси, як, наприклад, програма дуальної освіти «Нова фабрика», «Ярмарок професій», Teacher PRO, проєкт оплачуваного стажування GoPRo тощо.
«Профорієнтація виходить зараз на інший рівень, усі ми мусимо бути більш гнучкими, залучати усі можливі методи для того, щоб студенти не просто отримували знання, а щоб їм було цікаво, щоб ці знання відповідали запитам підприємств, щоб процес навчання виробничим професіям був максимально інтегрованим до самого виробничого процесу. У Кривому Розі ми співпрацюємо з 27 навчальними закладами. Щороку ми працевлаштовуємо на підприємство більше 200 стажерів, охоплюємо нашими проєктами більше 18000 школярів та студентів. Ми зацікавлені в тому, щоб наші діти залишались у місті – вчились, працювали, розбудовували майбутнє. І для цього ми робимо все можливе», — зазначила Катерина Залозних.
Також на HR Wisdom Summit відбулось нагородження переможців рейтингу «Найкращий роботодавець» за версією журналу «ТОП-100. Рейтинги найбільших». «АрселорМіттал Кривий Ріг» став найкращим серед підприємств ГМК в номінації «Найкращі корпоративні освітні програми».
А ви знаєте де знаходиться центральний протипожежний пульт, куди надходить інформація з усіх систем пожежного сповіщення нашого величезного підприємства?
ЦРЛУТП – наш цех-чемпіон… з довжини абревіатур. За цими шістьма літерами ховається цех з ремонту ланцюгів управління технологічними процесами. Як розповів заступник начальника цього цеху Сергій Косигін, працівники ЦРЛУТП обслуговують всі системи пожежного сповіщення та пожежогасіння, монтують та ремонтують КВП і А, пов’язані з цими системами, а також приймають, перевіряють і обробляють інформацію, яка надходить з систем пожежного сповіщення. А якщо інформація про займання підтвердиться, то негайно викликають пожежників.
«Наш пульт управління системами пожежного сповіщення працює цілодобово, – говорить Сергій Косигін. – Диспетчери ЦРЛУТП отримують на свої комп’ютери інформацію – де спрацював датчик протипожежної системи. Ці системи у нас скрізь – від адміністративно-побутових комплексів і складів до виробничих дільниць і кабельних тунелів. Вони складаються власне з датчиків, що реагують на ознаки займання, кабельних ліній, якими сигнал надходить до приймальних приладів. А звідти вже бездротовим зв’язком сигнали надходять на наш центральний пульт. Переважна більшість сигналів не підтверджується. Датчик може затопити, хтось поблизу може покурити, також вони реагують на пару, зварювальні роботи тощо. Але непоодинокі й випадки, коли саме спрацювання системи та швидкі дії наших диспетчерів рятували людей та устаткування».
Світлана Зінченко має чималий досвід роботи на пульті. Зараз вона з усмішкою згадує, як хвилювалася спочатку, згадує свою першу реальну пожежу в гірничому департаменті. Тоді саме її дії допомогли миттєво викликати рятувальників і впоратися із займанням.
«Перше, що ми робимо, коли отримали сигнал, перевіряємо, чи дійсно там щось горить, – пояснює Світлана. – На моніторі чітко видно, на якому об’єкті спрацювала сигналізація. У нас є телефони відповідальних на місцях. Миттєво телефонуємо і просимо з’ясувати, чи дійсно там пожежа. Якщо не додзвонюємося черговому, телефонуємо майстру. Якщо не бере слухавку – заступнику начальника цеху, а то й начальнику. Інколи, якщо не вдалося додзвонитися, нам допомагає оперативний черговий департаменту з безпеки. Люди швидко дістаються до місця сигналу й з’ясовують, чи є займання. Сповіщають нас. Якщо ж таки горить – ми викликаємо пожежний розрахунок. Для цього у нас є прямий зв’язок з пожежно-рятувальним загоном».
Світланина колега Юлія Хохлова розповіла, що на пульт надходить не лише інформація про можливі пожежі.
«Дуже важливо, щоб протипожежні сигналізації були скрізь справними, – каже Юлія. – Адже від цього залежать людські життя. Тому до нас також надходить інформація про вихід систем сигналізації з ладу. Тоді ми викликаємо ремонтників з ЦРЛУТП. А вони по завершенню робіт сповіщають нас про ліквідацію несправностей. Мені подобається моя робота. Так, кожна зміна – це випробування. Протягом 12 годин не можна ні на мить втрачати концентрацію. Треба, як то кажуть, з під землі миттєво знайти відповідального, який би перевірив об’єкт на наявність займання. Але ж ми чітко усвідомлюємо, що наші дії можуть врятувати колег».
Поки ми спілкувалися з диспетчерами, надійшов сигнал з рудного двору одного з аглоцехів. Дзвінок у цех, і черговий десь там, на тому кінці дроту вже побіг перевіряти. Зворотній дзвінок: все нормально, займання відсутнє. Ну й добре, завжди б так.
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Дмитро Лантух працював помічником машиніста тепловозу у залізничному цеху № 2.
«Дмитро завжди всім допомагав. Наші хлопці знали, що за потреби вони завжди могли покластися на нього. Працьовитий, кмітливий, талановитий – у Дмитра були дуже гарні перспективи для кар’єрного росту. Але усе перекреслила війна, – говорить Валерій Руденко, заступник начальника ЗЦ № 2. – Дмитро працював на металургійному виробництві, перевозив необхідні для роботи вантажі, як то агломерат, концентрат, заготівки, флюси тощо. Він добре знався на своїй справі, був врівноваженою, позитивною людиною. Дуже важко втрачати таких людей».
Свій останній бій стрілець-санітар стрілецького батальйону Дмитро Лантух прийняв 7 липня 2024 року в селі Липці на Харківщині.
«Я піду з вами, я допоможу». Ці слова Дмитра переповіли його побратими. Разом з іншими бійцями Дмитро повернувся з бойового завдання і мав відпочивати. Але у наступній групі захисників не вистачало бійців, тож Дмитро визвався піти з ними на чергування і був смертельно поранений.
Висловлюємо щире співчуття рідним та близьким Дмитра Лантуха.
На рудозбагачувальній фабриці № 1 гірничого департаменту у рамках корпоративної програми «Top 4 killers», тривають роботи із заміни конвеєрного транспорту. Нещодавно виконали заміну двох стрічкових конвеєрів №№ 31,41.
Одразу на фабриці визначилися з тим, яким проблемним місцям буде приділена особлива увага. Серед них – стрічкові конвеєри. Тут у ролі ризика-кілера виступає небезпека роздавлювання рухомими та обертовими механізмами та іншими рухомими частинами обладнання. У попередні роки на РЗФ-1 вже виконали заміну 22 конвеєрів. Ще 11 планується замінити у поточному році. Чотири: 31, 41, 42, 81 – вже в строю.
«Конвеєри експлуатувалися понад 15 років у непростих умовах агресивного середовища, за наявності вологи, пилу та активного майже цілодобового навантаження, – говорить начальник РФЗ-1 Олександр Дениско. – Так, наприклад, 31 конвеєр забезпечує сировиною 31 млин, а 42 доставляє руду для 42 млину. Уявляєте, яке навантаження на своїх «плечах» постійно несли і несуть конвеєри? З часом металеві конструкції цього обладнання зазнали корозії, тож на момент заміни були помітно кородовані, що підтвердило і обстеження. А це могло призвести до зупинки усієї виробничої ланки фабрики та становило ризик для наших працівників. Вимагали оновлення і огороджувальні конструкції конвеєра, які безпосередньо створюють умови для безпечної праці персоналу в цеху».
На РЗФ-1 конвеєри не відремонтували, а встановили нові. Для цього спочатку треба було демонтувати обладнання та металеві конструкції, які важать не один десяток кілограмів. Роботи з демонтажу-монтажу конвеєрів виконував підрядник. Для створення безпечних умов праці для працівників фабрики усі механізми та вузли конвеєра, до яких можливий доступ виробничого персоналу та тих, хто працює поблизу, огородили новою захисною огорожею.
«На старих конвеєрах огороджувальна техніка мала прориви, деформації, пошкодження та корозійне зношення, – розповідає Олександр Дениско. – Нову огорожу ми зробили вищою, виконали її з більш міцного та надійного матеріалу, встановили нові сучасні кінцеві вимикачі, які відповідають за аварійну зупинку конвеєра. Це може статися через аварійну ситуацію, або у випадку несанкціонованого доступу(зняття огорожі) до обертових частин конвеєрів. В результаті ми отримали повністю нове фабричне обладнання – сучасні конвеєри. Але у планах подібної роботи ще достатньо. На черзі заміна іншого конвеєрного обладнання, ремонт огороджувальної техніки млинів, заміна пультів керування агрегатами, блокувальних пристроїв ізоляції, майданчиків та маршових сходів тощо».
Так називається новий мистецький проєкт «АрселорМіттал Кривий Ріг» та Криворізького Центру сучасної культури/KRCC, присвячений 90-річчю нашого підприємства. Мета проєкту – вшанувати людей, які протягом багатьох років працювали на комбінаті, робили значний внесок у його розвиток, а також у розвиток регіону, країни, світу.
«Головними героями проєкту стали наші ветерани, а точніше – люди поважного, «золотого» віку. Свого часу вони не просто працювали у різних цехах комбінату, а розвивали рідне підприємство, загартовували його, робили ще більш відомим у світі. Нашим ветеранам є про що розказати, поділитися своїми знаннями, досвідом та показати який запал, яка творча енергія завжди горить в серцях цих прекрасних людей, їх потенціал. І над цим ніякі роки не в силі. У новому проєкті ветерани проявлять свої знання та досвід через творчість. А допомагатимуть їм у цьому митці та мисткині Кривого Рогу та Києва», – сказала на відкритті проєкту Наталія Терещенко начальниця відділу внутрішніх комунікацій «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Ідея проєкту виникла з бажання підкреслити важливість внеску людей поважного віку в розвиток суспільства і показати, що вони можуть змінювати його і сьогодні – завдяки своїм вмінням, здібностям, життєвому та професійному досвіду. Саме тому цей проєкт і було названо «Сонце сходить на заході».
У цьому творчому проєкті ветеранам допомагатимуть художники та художниці: Анатолій Андржеєвський, Олена Джуріна, Настя Ех, Оксана Жарун, Ксенія Костянець. Кожен з митців працює у різних жанрах, від живопису, аналогового колажу, дослідження індустріальних мотивів, застосування сюрреалістичних, кітчевих прийомів, до створення анімаційних фільмів.
Куратором виставки виступає Костянтин Дорошенко, критик, дослідник сучасного мистецтва, куратор мистецьких проєктів в Україні, США, Китаї, Киргизстані, Чорногорії.
«Цей проєкт про потужне підприємство, про місто, про людей. Зберегти досвід минулих поколінь для розвитку майбутнього зараз є дуже важливим, адже в Україні триває повномасштабна війна і ворог намагається знищити усе українське. Люди поважного віку є носіями історії, вони мають чималий досвід, яким можуть поділитися з молоддю. А ще у наших ветеранів багато сил та можливостей для власного розвитку, тому в цьому проєкті вони не тільки поділяться неоціненними історіями свого життя, а й спробують себе у нових напрямках. Цей проєкт також сприятиме формуванню і комунікації криворізької мистецької спільноти, для яких такий проєкт також є своєрідним викликом і можливістю пізнання нового», – сказав Костянтин Дорошенко.
«Протягом місяця учасники проєкту будуть творити. Ветерани праці зможуть зануритися в атмосферу сучасного мистецтва, опановувати його інструменти і, таким чином, розповідати світові свої особисті історії, пов’язані з підприємством. Вони зможуть спробувати себе в ролі художників, фотохудожників, майстрів відеосправи, кураторів, медіаторів виставки сучасного українського мистецтва, таким чином опанувуючи нові для себе знання та вміння. Це дуже надихає, надає життю нових барв. А митці будуть вбирати досвід ветеранів, вчитися у них та надихатися на нові творчі проєкти, – зазначила Катерина Левченко, засновниця Криворізького Центру сучасної культури/ KRCC.
«Усі напрямки творчості, які нам запропонували митці, дуже цікаві, навіть не знаю який з них обрати, – поділилася враженнями Олена Вовченко, ветеран металургійного виробництва. – Колись я добре в’язала, виготовляла речі для своєї родини. Але я залюбки спробую себе у нових видах творчості, попрацюю навіть з декількома митцями, можливо відкрию у себе нові таланти. Треба завжди пробувати щось нове. Рішуче братися до нових справ, доводити їх до кінця – це наш криворіжсталівський характер».
Роботи учасників проєкту ми зможемо побачити вже 1 серпня поточного року. Відкриття виставки відбудеться у Палаці культури металургів, а триватиме вона до 8 вересня. Щосуботи та щонеділі виставка буде відкрита з 12:00 до 19:00.
Психологи впевнені, що найефективнішим способом боротьби з нервовою напругою є опора на провідний канал свого сприйняття. Про що йде мова, розповість психолог підприємства Олена Шевчук.
На початку – історія з життя, можливо хтось впізнає в ній і себе.
Як і більшість українців Ольга (ім’я змінене) вже пристосувалася до життя в умовах війни. Коли лунає тривога, вона зараз не так гостро реагує на неї, продовжуючи робити свої буденні справи. Лише частіше дивиться у свій смартфон, чи не пишуть там про пряму загрозу обстрілу, тоді обов’язково спускається до сховища. А ще Ольга помітила, що під час тривог вона все ж підсвідомо нервується. Заспокоїтися їй допомагає прибирання, перекладання речей на робочому столі, або ручне прання, зазвичай чогось маленького: шкарпеток, хустинок або навіть їй просто достатньо піти помити руки. А колега Ольги у подібних випадках навпаки, сидить спокійно, тільки надягає навушники та гучніше вмикає музику.
А як у вас проявляється стрес або нервова напруга? Перш ніж відповісти на це Олена Шевчук пропонує пройти невеличкий тест.
Отже, при загрозі чи хвилюванні ви:
Починаєте щось робити, зокрема і фізичні вправи?
Співаєте або слухаєте музику, аудіокнижки тощо?
З’являється потреба подивитися на щось приємне: передивитися фільм, якусь передачу, переглянути фотокартки, помилуватися квітами тощо?
Якщо ви обрали перший варіант – ви кінестетик – людина, яка понад усе покладається на тактильні відчуття.
Другу позицію – ви аудіал, тобто звуки відіграють велику роль у вашому сприйнятті світу.
Третій варіант – про візуалів, людей, які понад усе сприймають світ крізь зорові образи навіть у своїй уяві чи фантазіях.
«Варто відзначити, що у багатьох людей усі перераховані якості можуть поєднуватися залежно від ситуації, але якась риса все ж є домінантною, – розповідає Олена Шевчук. – Останнім часом фахівці виділили і четвертий тип особистості: діджитал (цифрові). Вони вважають за краще оцінювати події не з погляду органів почуттів, а за допомогою раціонального мислення. Тож, опираючись на провідний канал сприйняття, і стрес людина переживатиме по-різному – для одних він буде травматичним, а інших залишить байдужими.
Наприклад, якщо візуальна, слухова і кінестетична людина разом подивляться фільм жахів, то перший злякається виду монстра, другий – його криків або тривожної музики, а третій підсвідомо відчує, наскільки неприємно холодні пальці його рук. На мою думку, головний принцип успішної техніки релаксації полягає в тому, щоб переключитися на щось інше, використовуючи свій канал сприйняття. Погану картинку в голові слід замінити на хорошу, нервує звук – змініть його на розслабляючий, а неприємні відчуття в тілі – на комфорт та задоволення. Зазначу – для «діджиталів» цей метод не працює. Для них важливо вивести свої переживання на усвідомлений, логічний рівень – це можуть бути, наприклад, робота зі схемами, графіками тощо».
Як зняти стрес візуалам
Для цього типу особистості підходять всі вправи, пов’язані з яскравими візуальними образами, уявними, створеними.
Створення мандал
У перекладі з санскриту «мандала» означає «священне коло» або «те, що оточує центр». Для цієї техніки вам знадобиться аркуш паперу з намальованим на ньому колом діаметром 18-20 сантиметрів, а також кольорові крейда, олівці або фарби.
Якщо ви переживаєте гострий стрес і вам потрібно швидко відновитися, краще використовувати готові шаблони мандал, де є чітко позначений центр. У цьому випадку ви просто розфарбовуєте коло тими кольорами, які вам потрібні. Чітке центрування створює ефект завершеності, цілісності, і це на підсвідомому рівні дає відчуття безпеки.
Якщо стрес млявий, краще відпрацювати його, створивши власні мандали. Для цього знадобиться таке ж коло, але малюнок ви вигадуєте «всередині себе». Починати важливо з концентрації на власних відчуттях, усвідомити, яка проблема вас турбує, і спробувати її якимось чином уявити.
Експрес-метод: візуалізація дихання. Рекомендую цю техніку в тому випадку, якщо у вас немає можливості намалювати або зануритися в складне зображення (наприклад, в транспорті). Уявіть собі потік власного дихання, наприклад, вдихаючи рожеве повітря любові і видихаючи зелене повітря спокою.
Техніки релаксації для аудіалів
Слухачі можуть розслабитися під будь-що приємне слуху, наприклад, під красиву музику, спів птахів або шум прибою.
Технологія АСМР. Це прослуховування аудіозаписів ніжного шепоту, різних побутових звуків, наприклад, шелесту пакета. Це дуже специфічна техніка, але вона чудово працює для деяких людей, оскільки такі звуки викликають спогади з нашого раннього дитинства, коли ми відчували себе в безпеці. Найголовніше тут – знайти саме своє звучання.
Читання мантр.Мантри – це певні звуки, які повторюються з заданою частотою. Читання мантр є відмінним способом зняти розумову напругу і розвантажити голову. Найкраще виконувати вправу під спеціальну медитативну музику.Експрес-метод: дихання зі звуком. У тому випадку, якщо немає можливості прослухати заспокійливі аудіозаписи, рекомендую використовувати власний голос. Спробуйте, наприклад, вдихати зі звуком «е», а видихати зі звуком «у».
Техніки релаксації для кінестетиків
Для них підходять будь-які види приємних маніпуляцій з тілом – масаж, йога, розслабляюча ванна, плавання.
«Температура тіла» –для виконання цієї вправи варто зручно лягти і, прислухаючись до свого дихання, уявити, як поступово кожна частина вашого тіла набуває певної температури. Зазвичай до кінця вправи розігрівається все тіло.
Напруга-розслаблення – потрібно по черзі сильно стискати і розтискати різні м’язи. У фазі розслаблення виникне приємна втома, а енергія негативних думок буде витрачена на напругу м’язів.
Ароматерапія –через те, що у кінестетиків добре розвинений нюх, то їм теж підходить використання ефірних олій. Аромат сандалового дерева, наприклад, позбавить плаксивості, цитрусові масла знизять тривожність, а меліса нейтралізує дратівливість.
Експрес-метод: утеплення. Головне для кінестетиків в умовах стресу – вирівняти температуру тіла. Іноді достатньо просто загорнутися в ковдру і зігрітися, навіть якщо не холодно. Для кінестетиків це чудовий спосіб почуватися в безпеці.
Існують також універсальні методи, які підходять для кінестетиків, візуалів та аудіалів. Однією з таких є сінрін-йоку, японська культура «лісових ванн», адже
людство є частиною природи і живе з нею в одному ритмі.
Доктор Цин Лі, автор бестселера «Сінрін-йоку: японське мистецтво купання в лісі» пише, що «Коли ми повільно йдемо лісом, зосереджуючись на тому, що бачимо, чуємо та відчуваємо, ми резонуємо з пульсом природи. Відчуття гармонії з природою дає поштовх до зцілення: починається перезавантаження нервової системи, тіло і дух стають сильнішими». Шінрін-йоку відрізняється від звичайних прогулянок більшою залученістю в природу і необхідністю залучити всі п’ять почуттів – сконцентруватися на звуках і запахах лісу або парку, помітити закономірності і кольори навколишньої природи, відчути фактуру дерев та листя пальцями».
Попрактикуйте ці прості вправи для зняття стресу, і можливо вони стануть рятівними для нашої психіки в умовах війни. Усім міцного здоров’я!
