Категорії
Новини

Спорт: міст між військовим та цивільним життям

Повернення з фронту до мирного життя – це завжди непростий шлях. Важко відновлювати як фізичні, так і моральні сили. Звісно, що наші ветерани потребують у цьому допомоги. Для багатьох помічниками стають родина, колектив, де раніше працював захисник, багато кому допомагає спорт. Він є важливою частиною реабілітації.

І у нашому місті для цього намагаються створити усі можливості. Як показує практика, на жаль, чимало ветеранів просто не знають про програми, які надають послуги з занять спортом та реабілітації, які діють у Кривому Розі. А даремно, бо у місті започаткована програма підтримки ветеранів, в якій вагоме місце належить саме спорту. Про це йшлося на зустрічі працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг» з фахівцями виконавчого комітету Криворізької міськради.

«Спорт – це ефективна всебічна реабілітація, а також спілкування, розуміння того, що ти не один. Наше олімпійське гасло «Головне – не перемога, а участь у спорті». Адже ветерани, які вливаються до спортивного життя нашого міста, у такий спосіб намагаються впоратися з проблемами та переживаннями, пов’язаними з війною. І це працює та допомагає краще інтегруватися у цивільне життя. Важливо, що тренування в усіх наших спортивних школах, в усіх секціях для ветеранів безоплатне. Для захисників та їхніх родин ми не один рік поспіль проводимо VETERANS FAMILY GAMES. А за перемоги у різних видах спорту в цих змаганнях учасники ще й отримують грошові призи. Але найголовніше – це участь у змаганнях, бо саме спортивна реабілітація здатна об’єднати, сприяти підвищенню морального духу ветеранів та відновленню жаги до життя», – наголосив Олександр Ступак, заступник директора департаменту у справах сім’ї, молоді та спорту виконкому Криворізької міської ради, начальник відділу з фізичної культури та спорту.

Яскравим прикладом позитивного впливу спорту є історія з Назаром Лозовим. На фронті він втратив обидві ноги, до того ж з високою ампутацією. Спочатку Назар радів, що вижив, але згодом йому морально ставало все гірше. З депресії хлопця витягнув тренер з паверліфтингу (жим штанги лежачи), він розгледів, що у хлопця є великий спортивний потенціал. Цю ідею підтримали і рідні Назара. Хлопець почав тренуватися у «Форесті». А у басейні ДЮСШ № 1 він ще й навчився плавати (до цього не вмів). Спорт став частиною  життя Назара. У 2024 році Назар, а також його спортивний колега-ветеран Ігор Троян взяли участь у змаганнях з адаптивних видів спорту для поранених військовослужбовців Повітряних сил та морської піхоти США, які проходили у Лас-Вегасі (штат Невада). Там Назар Лозовий здобув перемогу у плаванні та у командному змаганні з волейболу сидячи. Зараз крім занять спортом Назар Лозовий продовжує здобувати вищу освіту – навчається у медичному інституті. Завдяки спорту, стверджує ветеран,  його життя набуло нових фарб та змісту.

«З березня 2023 року у місті була створена команда «Нескорені. Кривий Ріг», – продовжує Олександр Ступак. – Її учасниками стали ветерани російсько-української війни з 2014 року, «афганці» і, що дуже важливо, члени їхніх родин. Кривий Ріг вперше в країні започаткував участь родин у таких змаганнях. Перші 7 змагань, які тривали з 14 жовтня до кінця листопада 2023-го, одразу стали популярними. І вже минулого 2024 року у рамках змагань з ветеранського спорту  «VETERANS FAMILY GAMES» було проведено 22 турніри з 17 видів спорту. В них свою силу духу, спритність та волю до перемоги продемонстрували понад 1300 учасників, серед яких 700 – це безпосередньо ветерани. Цього року змагання продовжуються, у нас дуже щільна, насичена. У нас передбачається вже 25 змагань у 17 видах спорту.

Тож запрошую усіх вболівати за команди, а ветеранів, хто ще не в спорті, бути активнішим і долучатися до наших змагань. Додаткову інформацію можна дізнатися за тел.: 0986052025».  

Серед основних видів ветеранського спорту: плавання, волейбол сидячи, веслування на тренажерах, настільний теніс, футзал тощо. До речі, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» подарував для тренувань декілька тенісних столів. Вони розташовані у ДЮСШ № 1, це в спортзалах нашого найбільшого палацу водних видів спорту. А ще спеціальну установку, яка допомагає ветеранам з інвалідністю спускатися в басейн для занять плаванням.

Оздоровче плавання було й залишається в пріоритеті, адже воно є дуже ефективним для реабілітації людей з різними пораненнями та діагнозами.

Займатися оздоровчим плаванням ветерани та члені їхніх сімей можуть безплатно в семи комунальних басейнах Кривого Рогу. Для занять іншими видами спорту ветеранів чекають в усіх комунальних спортивних школах нашого міста. Для цього демобілізованим військовослужбовцям треба звернутися в офіс «Я – ветеран», або до Центру адміністративних послуг «Віза», де їм допоможуть з оформленням послуг. Також можна безпосередньо звернутися до спортивного закладу, де кожному ветерану та його родині обов’язково підкажуть як скористатися цими можливостями та допоможуть оформити все належним чином.

Звернутися до офісу «Я-ветеран» можна за адресою: пл. Молодіжна, тел.:080500459. А також можна звернутися до комунального некомерційного підприємства «Сервісний офіс «Ветеран» за адресою: пр-т Металургів, 36 б, тел.: 0564922589.

Категорії
Разом з Україною

Вправи на брусах – шлях до одужання

Завдяки нашому гірничому департаменту з 2023 року дві криворізькі лікарні суттєво розширили можливості з реабілітації людей з порушеннями опорно-рухової системи.

Ремонтний цех гірничого департаменту виконує ремонти устаткування, металоконструкцій, будівель та споруд цехів гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг». Одного разу ремонтники ГД отримали незвичне замовлення – виготовити бруси для відновлення навичок ходьби з перешкодами. Саме з таким проханням до керівництва ГД звернулися медики-реабілітологи двох міських лікарень Кривого Рогу № 2 і № 11 (зараз – підрозділ міської лікарні № 1). Бруси відіграють величезну роль у реабілітації людей, які в наслідок хвороб, травм чи поранень мають проблеми з пересуванням. Таке медичне устаткування недешеве. Його вартість – 30 тис. грн і вище, тож у медичних закладів не завжди є кошти, особливо у ці складні часи, бо це ж не єдине, на що медичним закладам потрібно витрачатися.

«Ми поїхали до лікарень, поспілкувалися з досвідченими лікарями-реабілітологами, за основу взяли інформацію з інтернету, – пригадує начальник виробничо-технічного відділу РЦ ГД Наталія Кучерява. Але обов’язково врахували побажання медиків. Креслення брусів розробив наш провідний інженер виробничо-технічного відділу Костянтин Мамаєв. Підібрали оптимальні матеріали металопрокат та деревину, і взялися за виготовлення. Працювали швидко, вийшло якісно. Устаткування виготовили працівники столярної дільниці та дільниці з виготовлення металоконструкцій. Дуже приємно робити добрі справи. За час використання нових брусів ми отримали від медиків та пацієнтів лише подяки та позитивні відгуки».

Щодня реабілітаційні вправи на брусах виконують 30-50 людей. Устаткування зроблене так, що без мороки можна змінити висоту поручнів, за які тримаються пацієнти, відстань між щаблями-перешкодами, від якої залежить ширина кроку, та висоту цих перешкод. Тобто бруси налаштовуються індивідуально під кожного. Вони абсолютно безпечні для пацієнтів, їх легко чистити.

«Це устаткування є незамінним для реабілітації людей з порушенням ходи, – розповідає асистентка фізіотерапевта Ірина Прокопенко. – Тож величезна подяка вашому підприємству від медиків, хворих, травмованих! Багатьом людям вони допомогли. Я працювала старшою медичною сестрою у лікарні № 11 (нині лікарня № 1), тож знаю, яка величезна користь від вашого виробу. Зараз моє місце роботи – відділення реабілітації Покровської клінічної лікарні інтенсивного лікування, яка була евакуйована з прифронтової території. У нас є подібне устаткування, але ті бруси, що зробили гірники – вони дуже-дуже круті! Хотіли б і ми мати такі ж. Хто ж відмовиться від такого якісного оснащення, яке ефективно допомагає людям?»  

Категорії
20 років разом Разом з Україною

Сталь: переваги безперервного розливання

Саме у складі світової металургійної компанії підприємству «АрселорМіттал Кривий Ріг» вдалося впровадити технологію безперервного розливання сталі, що дало цілий перелік суттєвих переваг.

До 2011 року вся сталь на «Криворіжсталі», а згодом в «АрселорМіттал Кривий Ріг» розливалася у виливниці. Колись це був доволі прогресивний спосіб, але світова металургія не стоїть на місці, тож поступово світ переходив на безперервне розливання. У 2011 році важливий крок у цьому напрямку зробило й наше підприємство – було введено в експлуатацію машину безперервного лиття заготовок № 1..

«Нова для нас технологія дала переваги у багатьох напрямках, — пояснює начальник технічного відділу (сталеплавильне виробництво) технічного управління Дмитро Заголовець. — Серед яких якість сталевих заготовок та суттєве скорочення витрат енергоресурсів на тонну продукції».

При розливанні сталі з подальшою обробкою на блюмінгу зварену у конвертерах сталь спочатку розливають у форми-виливниці, які виготовляє окремий цех — цех виробництва виливниць. Потім сталь у виливницях залізничним транспортом везуть у цех підготовки составів, де виливниці знімають, а сталеві злитки транспортують до блюмінга. Блюмінговці розігрівають злитки, які під час транспортування втрачають температуру до 850 градусів. Для цього у нагрівальних колодязях спалюється значна кількість газової суміші, щоб знов нагріти метал до 1300 градусів за Цельсієм. А це суттєві витрати енергоресурсів. Безперервне розливання не потребує виливниць, а тому немає потреби у їх виготовленні підготовці до розливання, а також у роздяганні злитків у ЦПС. І прокатка на блюмінгу також не потрібна. Сталь з конвертерного цеху потрапляє зразу  у відділення безперервного розливання, звідки виходять вже готові заготовки, які або відвантажуються споживачеві, або з них у прокатних цехах роблять арматуру, катанку, кутник, смугу.

«Тобто ми економимо енергоресурси, які зараз недешеві, і їхня вартість зростає з кожним роком, — каже Дмитро Заголовець. — Якість безперервно литих заготовок вища, ніж катаних — це факт. У ВБРС є установки позапічної обробки сталі, використання яких дозволяє отримувати сталь, майже ідеальну за хімічним складом. А саме від хімскладу багато в чому залежать властивості заготовок. Також литі заготовки мають якіснішу поверхню, ніж виготовлені на блюмінгу. Тож переваги за якістю очевидні. А ще технологія безперервного розливання — це зниження відходів самої сталі. Зазвичай краї заготовок при будь-якій технології не відповідають якості, тож обрізаються і йдуть на переплавку. Але якщо для тонни готових катаних заготовок треба 1115-1120 кг сталі для напівспокійного металу і 1300 кг для спокійного металу, то для виготовлення литих заготовок зазвичай необхідно 1012-1020 кг. Тобто при безперервному розливанні ми втрачаємо мінімум на 100 кг рідкої сталі менше, ніж під час розливання у виливниці, і це на кожній тонні заготовок».

Згодом, разом з МБЛЗ-1, на підприємстві з 2019 року запрацювали ще дві. Це дозволило в 2021 році (останньому перед повномасштабним вторгненням) 63 відсотки всіх заготовок виготовити у ВБРС, і лише 37 способом прокатки на блюмінгу. Причому, практично всі високотехнологічні марки сталі, які дають підприємству максимальну додану вартість, виготовляються у відділенні безперервного розливання. Згідно бізнесплану, у 2025 році відсоток катаної заготовки може скоротитися до 16 відсотків. А у 2029 році планується всі сто відсотків заготовок виготовляти на машинах безперервоного розливання сталі. Машина безперервного розливання сталі № 1 та комплекс МБЛЗ-2,3 оснащені газоочисними установками з очисткою в рукавному фільтрі, що допомогло досягти державних стандартів по викидах пилу. Причому на димовій трубі МБЛЗ-2,3 встановлений пиломір (АСЕКМ), з даними від якого можна ознайомитися на сайті нашого підприємства в онлайн-режимі. Тож кожен житель міста, країни, світу може ознайомитися з показниками і контролювати їх».  

Категорії
Новини

«Трубка» від «Корнету»

Ні-ні, мова не про мирний духовий інструмент, а про залишки рашистської зброї.

Побачити на власні очі та доторкнутися до знищених бойових засобів ворога, за допомогою якої росіяни намагалися атакувати Криворіжжя, можна у музеї історії нашого підприємства. Нещодавно колекція уламків ворожої зброї поповнилася новим експонатом – тубусом від снаряда рашистського протитанкового ракетного комплексу «Корнет».

Снаряд з цієї «трубки» летів на голови мешканців Високопільщини та наших захисників під час звільнення Херсонщини восени 2022 року. Російським окупантам не вдалося втекти від українських військових. Десятки з них потрапили у полон, їхні боєприпаси поповнили наш, український арсенал , а уламки смертельного залізяччя – музейні експозиції. Цей тубус зберігали, а потім привезли до музею історії підприємства наші працівники, які зараз стоять на захисті України.

«Трубка» від «Корнету» стала другим великим експонатом колекції рашистської зброї після залишків ракети «Смерч». Якщо уважно оглянути цей тубус, можна побачити залишки дротів та розетку. Колись снаряд в ньому був «розумний», ним керували за допомогою управління. Задача цієї зброї, як у тарана – пробити наш захист, фортифікаційні споруди. На щастя, це рашистам не вдалося. Завдяки нашим захисникам Новопільщина звільнена, а залишки смертельної зброї – у музеї під склом.

«Все це не просто експонати – це докази російської агресії, а також військових подій, які нещодавно відбувалися на Херсонсько-Криворізькому напрямку, – говорить Микола Чухрай, завідувач музею історії нашого підприємства. – Зараз ми живемо у важкі історичні часи, і треба, щоб з часом люди не забували про страшні події, які у нас відбувалися, щоб ніхто не зміг викривити інформацію в свій бік про цю важку та несправедливу для України війну».

Категорії
Новини

Як смачно подати сучасні професії?

У місті вчетверте відбувся «Ярмарок професій» – популярний профорієнтаційний захід, організований Департаментом освіти та науки Криворізької міської ради. Традиційно головним партнером та співорганізатором заходу виступило ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Упродовж шести днів у Палаці культури металургів на «Ярмарку професій» «тренди» на різноманітні спеціальності вивчали майже 7, 5 тисяч учнів коледжів, ліцеїв, гімназій. Свої пропозиції щодо навчання їм пропонували 6 закладів вищої, 14 фахової передвищої та 12 – професійно-технічної освіти. Цьогорічний ярмарок об’єднав провідних підприємств нашого міста, серед яких «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Метінвест Холдинг». У цьому році до профорієнтаційного заходу приєдналися два важливі партнери – комунальні підприємства «Кривбасводоканал» та «Криворіжтепломережа».

Катерина Залозних, директорка департаменту з персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг»:

«Цього року «Ярмарок професій» проводиться навесні, саме під час шкільних канікул, щоб більше дітей та підлітків мали змогу побувати на заході та дізнатися про професії, які є у нашому місті. Цей захід є унікальним, адже тут, в одному місці, представлені майже усі навчальні заклади Кривого Рогу. У молоді є можливість дізнатися про професії та підприємства, а також можливість працевлаштування на цих підприємствах.

«АрселорМіттал Кривий Ріг» є давнім партнером багатьох закладів освіти. Разом ми впроваджуємо багато програм з підготовки та працевлаштування молоді, популяризуємо технічні спеціальності, започатковуємо програми розвитку молоді тощо. А ще ми прагнемо показати хлопцям та дівчатам, що розвиватися можна і у рідному місті, адже для цього тут створено багато можливостей та перспектив. І наше підприємство приклад цьому».

Магія сталі від «АрселорМіттал Кривий Ріг»

Наше підприємство було представлено на Ярмарку трьома локаціями. Перша зустрічала гостей одразу біля входу до Палацу культури металургів. Тут молодь, їхні батьки та педагоги дізнавалися більше інформації про підприємство, мали змогу побачити зразки нашої продукції та сировини, яка використовується у виробництві та познайомитися з проєктом «Нова фабрика» з вуст його безпосередніх учасників, адже вже незабаром стартуватиме набір на нову четверту хвилю проєкту.

Центральна локація «АрселорМіттал Кривий Ріг» була оформлена у поєднанні стилю відомого роману про Гаррі Поттера та виробництва.

Щороку ми намагаємось придумати щось нове для заохочення молоді, шукаємо нові шляхи аби зацікавити сучасне покоління технічними професіями, унікальними програмами для розвитку, аби молодь обирала для навчання професії, за якими потім вони зможуть прийти працювати до «АрселорМіттал Кривий Ріг». Оскільки, якщо не знати фізики, все навколо здається магією, то ми вирішили поєднати на локації магію та виробництво, і за допомогою культових персонажів допомогти розібратися у професіях та подивитися на металургію, як на сферу дивовижних та неймовірних речей.

Протягом усіх шести днів роботи ярмарку локація збирала навколо себе дуже багато молоді, адже крім основної інформації про підприємство юнаки та дівчата могли пограти тут в інтелектуальну гру. За правильні відповіді про можливості підприємства, його великі проєкти, стажування, молодіжне життя, на учасників гри чекали призи-сюрпризи.

Великою популярністю у відвідувачів ярмарку користався розподільчий капелюх, який можна було не тільки приміряти, а й порозмовляти з ним. Наприклад, якщо Гаррі Поттеру він обрав факультет навчання, то учасникам локації капелюх пророкував їхню майбутню професію. Тож навіть ті, хто до цього не знав ким хоче бути, вже мали орієнтир у професії та дізнавалися більше про те, де цьому навчають.

Сфотографуватися у спецодягу підприємства, костюмі сталевара, у касці, а також у капелюсі Гаррі Поттера, плащі та з чарівною паличкою можна було на оригінальній фотозоні – третій локації підприємства. 

Анджей Випих, заступник генерального директора з персоналу, корпоративних комунікацій та питань євроінтеграції «АрселорМіттал Кривий Ріг» особисто приміряв капелюха, порозмовляв з ним та отримав приз.

«Я чесно відповів на запитання, і отримав за це винагороду, усміхаючись сказав  Анджей. – Взагалі я вражений великою кількістю учасників ярмарку. Це говорить про те, що молодь активна, вона турбується про своє майбутнє і робить усе можливе для здійснення своїх планів. Вибір  професії – це непроста справа. Потрібно багато інформації та часу, щоб правильно визначитися з напрямком діяльності, а також важливо більше дізнатися про своє майбутнє місце роботи. «АрселорМіттал Кривий Ріг» тісно співпрацює з багатьма навчальними закладами міста. Ми знайомимо молодь з нашими професіями, виробничими можливостями та, звичайно, з перспективою побудувати власну кар’єру та професійного розвиватику на нашому підприємстві».

Яке майбутнє обрати молоді?

«Ярмарок професій» відвідав в.о. міського голови Юрій Вілкул. Вітаючи гостей він зазначив, що у житті важливо зробити правильний вибір, і саме вибір професії, першого робочого місця є одним із ключових. Цього року «Ярмарок професій» вийшов за межі не лише нашого міста, а й області, адже його учасниками стали партнери з інших міст. До ярмарку доєдналися і представники правоохоронних органів, які розповідали дітям про роботу патрульної поліції, служби державної охорони тощо.

Очільник міста особливо підкреслив, що молоді важливо здобувати якісні знання відповідно до реального ринку праці. Це дає впевненість у майбутньому. А наше місто буде й далі робити усе можливе для того, щоб молодь залишалася працювати у Кривому Розі та розвивала його.

Тетяна Кріпак директорка департаменту освіти і науки міськвиконкому:

«Кривий Ріг – дуже велике місто і, навіть з можливостями інтернету, бувають такі випадки, що молодь просто не знає про ті навчальні заклади, які є у нашому місті, про підприємства, які працюють тут. Тому «Ярмарок професій» – унікальна можливість для учнів 9-11-х класів, а також їхніх батьків дізнатися про те, де можна навчатися у рідному місті, а потім й отримати роботу. Кожен учасник ярмарку мав нагоду поспілкуватися з представниками провідних підприємств міста, отримати інформацію та поради з «перших рук», визначитися з вибором майбутньої спеціальності».

«Тільки заходиш на ярмарок, очі розбігаються при виборі професій, обирай, що хочеш, – поділився враженнями від ярмарку учень 9 класу Олександр Косіненко. – Усі локації дуже цікаві, біля кожної хочеться зупинитися, подивитися, дізнатися нового. Щоб обійти увесь ярмарок треба багато часу. Скоро я буду закінчувати навчання, тож мені вже треба визначитися, яку освіту отримувати, куди йти працювати. Поки що я не вирішив куди. Про «АрселорМіттал Кривий Ріг» знаю – це кар’єри, шахта, металургійне виробництво, а для молоді там діє проєкт «Нова фабрика» та ще багато нового та цікавого. 

«Я хочу стати графічним дизайнером, зараз думаю куди піти навчатися, розглядаю тільки навчальні заклади Кривого Рогу, – говорить учениця Тернівського ліцею Олександра Загоруйко. – Де потім працюватиму теж поки не визначилася. Я живу у промисловому місті, мій батько працював тут на одному з підприємств. І я розумію, що роботи у місті багато, а після війни її стане ще більше, бо країну треба буде відновлювати. Вивчусь та долучусь до цього».

Категорії
Серце професії

Їхня справа – рятувати

Газорятівники газорятувальної служби (ГРС) «АрселорМіттал Кривий Ріг» захищають працівників підприємства від дії небезпечних газів, рятують під час аварійних ситуацій, викликаних різними причинами та беруть участь у виробничих процесах, пов’язаних з використанням газозахисної апаратури. Їх головний здобуток за роки існування підприємства – сотні врятованих життів.

Олег Івлєв прийшов на підприємство 14 років тому. Вакансій тоді було небагато, а серед них місце газорятівника. Він вирішив спробувати, і не пошкодував.

«Те, що робота вимагає певної фізичної підготовки та моральної стійкості, я зрозумів зразу, – згадує Олег. – Тоді я займався боксом, і це допомогло мені впоратися з труднощами. У колективі зустріли привітно. Закріпили за досвідченим В’ячеславом Нестеруком, який зараз воює за Україну. В мене було бажання вчитися, а Славик виявився чудовим наставником. Тож вже за кілька місяців я вже самостійно проводив профілактичну роботу: перевіряв газопроводи, слідкував за виконанням газонебезпечних робіт, проводив профілактику устаткування, допомагав цехам в організації робіт з газозахисною апаратурою. Але найскладніше – це порятунок людей під час надзвичайних ситуацій. Для того, щоб впевнено діяти у таких випадках – треба практика».

Олег згадує свій перший по-справжньому екстремальний виклик. Він працював рятівником вже кілька років. І от надійшов сигнал з доменного цеху: на колошнику доменної печі сталася біда – працівника придавило металоконструкціями.

«Чоловік кричав так, що стало моторошно. Вочевидь, він мав чисельні переломи. Ми почали надавати першу долікарську допомогу. Він благав не торкатися до нього, бо дуже боляче. Але ж ми мали його врятувати. Дуже акуратно поклали на жорсткі ноші, бо на м’яких з такими травмами транспортувати не можна. Зносили потерпілого сходами, де жорсткі ноші не мали б пройти, але пройшли, бо ми всі дуже того хотіли. Чоловіка передали медикам. Потім вже дізналися, що людина має численні переломи та інші ушкодження, але для життя загрози немає. Рятувати людей – це, мабуть, найбільше, за що я люблю свою роботу, і ще ніколи не пошкодував, що пішов у газорятівники».

Були й інші випадки, коли Олег з колегами рятували людей. Один з них стався на ТЕЦ. Люди працювали у загазованому приміщенні. Раптом працівникові стало погано. Потім стало серце. Івлев з колегами прибули вчасно. Під’єднали кисневий апарат, вміло виконали закритий масаж серця. Людина була врятована.

«З кожним подібним випадком ти дієш все впевненіше, – пояснює Олег. – Мандраж зникає, є лише чітке усвідомлення того, як маєш діяти. Дуже добре, що новачків не задіюють у надзвичайних ситуаціях самих. Лише разом з досвідченими колегами. Обов’язково в команді є бригадир або майстер, рятівник з досвідом, який дає команди. А молодь вчиться, набирається майстерності. Багато наших колег зараз воює, тож нам як ніколи треба смілива, цілеспрямована молодь».

Один з таких молодих і вмотивованих, що прийшов у службу два роки тому – Павло Калінчук. Зараз він вже не лише проводить профілактику, а й кілька разів був задіяний у аварійних виїздах, рятував людей.

«Я швидко призвичаївся, знайшов спільну мову з газорятівниками, – каже Павло. – Чудові, доброзичливі люди. Вони діляться досвідом. Всі докладають зусилля, щоб новачок швидше навчився і якомога краще все опанував. Моїм наставником був Іван Васько, і я вдячний йому за науку. Я намагаюся вчитися у всіх колег, чий досвід мені корисний. Багато цікавлюсь, запитую, навіть у працівників інших змін, у цеховиків. Головне – хотіти».

Батько Павла також газорятівник. Зараз він на фронті. Коли юнак ще вчився у металургійному технікумі на прокатника, просив у батька взяти його до своєї служби. Але той відказував, що ще рано.

«А коли почалося повномасштабне вторгнення, батько сам допоміг мені з працевлаштуванням, – говорить Павло. – Вчився я з нуля безпосередньо на робочому місті. Наполегливо відпрацьовував на манекені надання першої допомоги, тож під час першого надання допомоги потерпілому під час аварійного виїзду я не відчув особливого хвилювання. У голові, наче комікс, виникли фрагменти, що й за чим робити, і я правильно під’єднав кисневий апарат. Людину ми врятували. Всім, хто хоче спробувати цікаву чоловічу роботу, хоче рятувати людей, я рекомендую нашу службу. Спробуйте. Краще шкодувати за тим, що не вийшло, ніж за тим, що не наважився спробувати. Зробіть перший крок, а досвідчені колеги допоможуть».

Ігор Беліченко – один з найдосвідченіших газорятівників. Працює у ГРС більш ніж 30 років

«Я є свідком того, як підприємство розвивається, як впроваджуються нові технології, – розповідає Ігор Беліченко. – Колись ми лише говорили про безперервне розливання сталі, а зараз вже у роботі три машини безперервного лиття заготовок. Те ж саме й з газорятувальним оснащенням. Пам’ятаю стару газозахисну апаратуру, простенькі аналізатори. Зараз маємо прилади світової якості, дуже надійні й точні. Начальник ГРС Сергій Леонов, керівництво служби постійно дбають про сучасні станції заправки балонів, про наші побутові умови. Ось кімната прийому їжі. Холодильник, електроплитка, рукомийник. А ось тренувальна кімната. Сюди напускається дим, і ми відпрацьовуємо виконання робіт в умовах загазованості».

Ігор Беліченко впевнений, що працює серед найкращих людей. Що серед найвагоміших цінностей ГРС – повага одне до одного.

«У мене дуже цікава робота, – усміхається Ігор. – Я буваю в цехах і бачу, що у багатьох робота однотипна. Одні й ті ж виробничі операції щодня. А робота газорятівника – це цікава книга. Кожен день, як нова перегорнута сторінка. Різні цехи, різні процеси, різні люди, різні ситуації. Я вдячний кожному, з ким довелося разом працювати. Особливо вдячний тим, хто нас зараз захищає. У коридорі є стенд. Там загиблі наші герої. З кожним з них я працював протягом багатьох років. Йду, дивлюся на портрети, і навертаються сльози. Вони пішли добровольцями. Вони загинули, щоб ми жили. Я впевнений, що ми переможемо варварів, які прийшли на нашу землю грабувати і вбивати. Хлопці б’ються на передовій, а ми тут маємо робити все, щоб їм допомагати, щоб підприємство працювало, щоб зберегти життя наших працівників».