Позначка: металургія

Категорії
Наші люди

«Намагаємося з’єднати те, що не з’єднується»

Так стисло охарактеризував роботу під час повномасштабного вторгнення старший майстер основної виробничої дільниці дрібносортного стану ДС 250-4 Павло Житникович. І додав кілька слів на адресу нашого північного сусіда, який і сам не хоче нормально жити й іншим не дає. Зараз без відповідних емоцій він не може згадувати той момент, коли довелося в авральному порядку зупиняти нагрівальну піч під час блекауту 2022 року.

«То була задача із зірочкою, як то кажуть, — пригадує Павло Житникович. — Температура у печі, де розігріваються заготовки для прокатки, — 1200-1300 за Цельсієм. І якщо не охолоджувати піч, то можуть виникнути серйозні проблеми з устаткуванням. А без струму неможливо подавати воду на охолодження. Як ми тоді впоралися, я навіть не знаю. Скажу лише, що роботи тривали до першої години ночі. А коли вже стало зрозуміло, що все нормально, то розійшлися до кабінетів, щоб стулити око, бо на шосту знову на роботу».

У Павла Житниковича дуже серйозна робота і неперевершене почуття гумору. Його стан катає прокат у прутках та у шпулерних мотках, так звану «шпулю». І завдання старшого майстра — повністю організувати роботу такого складного організму, як прокатний стан. Для цього йому довелося пройти нелегкий шлях від студента металургійного технікуму та посадчика металу до вальцювальника, майстра-технолога, а згодом і старшого майстра стану. Він каже, що у нього були гарні вчителі. І перший урок прокатного виробництва він отримав у шість років».

«Мій тато — прокатник, — розповідає Павло. — Він працював на третьому дротовому стані. І от він мене малого взяв з собою. Треба було викупити путівку на відпочинок, і Олександр Павлович привів мене у цех, а сам пішов за путівкою. І уявляєте, що відчув шестирічний хлопчик, коли побачив чотири вогняні нитки прокату? Так, це була любов з першого погляду! Далі ніким іншим я себе не уявляв. Після технікуму я прийшов посадчиком металу. Непроста робота. Адже під кожний вид продукції, для кожного замовника — своя марка сталі. А інколи ті марки виписуються ледь не всіма літерами алфавіту. І якщо переплутаєш, то підприємство матиме великі збитки. То хіба ж я міг поставити під сумнів батькове ім’я? А також авторитет брата, і хрещеного батька, які також прокатники?»

Але Павло хотів бути вальцювальником. Це саме ті люди, які готують стан і ведуть разом з операторами процес прокатки. Через пів року його мрія здійснилася. Він перейшов на четвертий дрібносортний стан вальцювальником. А далі талановитого та вмотивованого парубка примітили і запропонували спробувати себе на керівній посаді майстра. Потім Павло Житникович став старшим майстром-технологом.

«Технолог розробляє і веде технологічний процес, — пояснює Павло. — Але мені хотілося зростати далі і стати старшим майстром стану. Він організовує всю роботу на стані. Це головний керівник. І така нагода мені випала. Який я керівник? Демократичний чи авторитарний? Сподіваюся, що демократичний. Але коли треба брати ініціативу і, вислухавши всіх, ухвалювати рішення, то я це роблю. Найбільше мені хочеться бути керівником справедливим. Бо коли ухвалюєш важке рішення позбавити працівника частини премії за його помилки, а цього інколи не уникнути, то людина не повинна піти від тебе з думкою, що покарана нізащо. І поки таких випадків наче не було».

Кілька років тому стан ДС 250-4 був серйозно реконструйований. Зараз крім арматури і круга у прутках він може виробляти «шпулю», яка користується попитом на ринку. Павло також доклав чимало зусиль до реконструкції стану. А вже у часи повномасштабної війни сортамент стану значно розширився. Якщо раніше на четвертому катали арматуру до діаметра 16 міліметрів, то зараз вже опанували арматурний профіль 40 мм і круг 38 мм. Це результат роботи сильної виробничої команди на чолі з начальником СПЦ-2 Олександром Макаренком та його заступником Геннадієм Кузнєцовим. У команді також працює чудовий старший майстер стану з технології Максим Кривошеєв. Також Павло з вдячністю згадує начальника СПЦ-2 Сергія Комлєва, якого також вважає своїм наставником.

Що ж, робота керівника непроста, особливо психологічно. І у Павла є свої методи зняття стресу у вільний час. Він дуже полюбляє риболовлю. А ще Павло радіє кожному успіху своєї доньки. І хай Анастасії вже 18, але для тата вона все одно улюблена донечка. Павло також любить подорожувати, і кожної відпустки намагається вирватися до улюблених Карпат. Від роботи він також отримує задоволення, але життя на цьому не обмежується. Побажаємо ж сину прокатника, брату прокатника і хрещенику прокатника нових виробничих досягнень. Родинна справа має продовжуватися.

Категорії
Новини

Ризики заблоковано

Для підрозділів «АрселорМіттал Кривий Ріг» придбали 26 спеціальних засобів від падіння з висоти.

Як розповів інженер з охорони праці Дмитро Партика, це автоблоки інерційного типу. Вони запобігають падінню з висоти. Їх придбали для працівників цехів ремонту металургійного устаткування та цеху ремонту енергетичного устаткування. Саме ці підрозділи виконують ремонтні роботи у цехах металургійного та коксохімічного виробництв та у гірничому департаменті. І багато робіт виконується на висоті. Також ці засоби придбані для департаменту з охорони праці для безпечної перевірки виконання робіт.

Переваги автоблоків — це надійність захисту, зручність використання та швидкість, яка не шкодить надійності. Інженер з охорони праці Сергій Воінов протягом багатьох років вчить працівників нашого підприємства та підрядних організацій безпечній роботі, в тому числі й на висоті. Він високо оцінив ці автоблоки.

«Вони як і страхувальні троси кріпляться одним краєм до точки кріплення, а іншим до поясу безпеки, який вдягає працівник, — пояснює Сергій Воінов. — Автоблоки є стрічкові та тросові. Наприклад, під час виконання газорізальних робіт необхідно використовувати тросові автоблоки, бо стрічка може бути пошкоджена, що вплине на безпеку працівника. Перевага від звичайного стропа, що кріпиться до фала, у тому, що працівник закріплюється зразу як тільки підійметься на висоту до анкерної точки кріплення. І його рухи не обмежуються. А ще це устаткування зупиняє падіння миттєво — не більше ніж пів метра. Тому працівник застрахований від пошкоджень в наслідок гальмування».

А ще автоблоки дуже зручні й безпечні під час підіймання на висоту, тому що під час руху не треба застосовувати два карабіни, а достатньо одного. Тому їх зручно використовувати, наприклад, машиністам кранів, які кілька разів за зміну підіймаються на робоче місце. Користування автоблоками інерційного типу входить до програми навчання безпечного виконання робіт на висоті. Тож всі, хто проходить навчання, вже знають, як користуватися цими засобами.

Категорії
Новини

Тригери для «квадрата»

У відділенні безперервного розливання сталі (ВБРС) конвертерного цеху освоїли випуск нової продукції.

Продукція ВБРС – це сталеві заготовки, з яких у прокатних цехах виробляють арматуру, катанку, кутник та іншу прокатну продукцію. Та й самі наші заготовки мають попит на ринку. Донедавна сортамент відділення обмежувався квадратними заготовками з перетином 130х130 та 150х150 міліметрів. А нещодавно до наших сталеплавів звернулися колеги-прокатники: «Є потреба у «квадраті» 160 мм. Зможете?».

Про те, навіщо прокатникам знадобився більший формат заготовок, нам розповів заступник директора прокатного департаменту з технології та якості Ігор Смолєв.

«Зараз на світових ринках має попит арматура в шпулерних мотках (яку між собою металурги лагідно називають «шпуля» – примітка автора). Наш стан ДС 250-4 виготовляє «шпулю» у мотках до двох тонн. І таких мотків у залізничний вагон вміщується 30, тобто 60 тонн. Якщо ж збільшити вагу мотків, то можна перевозити у вагоні до 67 тонн продукції. Тобто, можна добряче зекономити на перевезеннях, що особливо актуально, зважаючи на те, що ціни на транспортування зростають. Тож нам і знадобилися масивніші заготовки, щоб виробляти важчі мотки».

І це був не єдиний тригер для того, щоб почати роботу над 160-м «квадратом». Директор департаменту з виробництва чавуну і сталі Дмитро Терехов повідомив, що другою вагомою причиною взятися за виготовлення нової продукції було те, що зараз багато прокатних станів у світі, зокрема, у Німеччині та Польщі, використовують саме заготовки 160Х160 мм, тож це дуже перспективний товар вже зараз.

«Ми разом з технічним управлінням (ТУ) дослідили можливості виготовляти затребувані заготовки, і виявили, що це можливо, не дивлячись на те, що наші машини безперервного лиття заготовок (МБЛЗ) під таке не проєктувалися, – говорить Дмитро Терехов. – Вирішили задіяти МБЛЗ-1, бо на ній вироблявся лише «квадрат» 150 мм, тоді як на першій і другій ми виготовляємо і 150 мм, і 130 мм. А ще перша машина використовується для розливання закритими струменями, тому саме на ній ми виготовляємо переважну кількість заготовок із марок сталі з високою доданою вартістю (високолегованих, низьковуглецевих тощо). Наші фахівці, разом із колегами з ТУ, все добре розрахували, підготувалися і виготовили зразки потрібної продукції з першого разу! За чудову організацію робіт хочу подякувати начальникові конвертерного цеху Дмитру Васильєву, його заступнику з безперервного розливання сталі Олександру Лук’янову, Дмитру Заголовцю з ТУ та іншим колегам, які брали в цьому участь».

Для отримання заготовок 160 мм спочатку виготовили відповідний кристалізатор, у якому сталь з рідкого стану переходить у твердий, тобто кристалізується. Технічну документацію і креслення розробили наші фахівці за участі компанії, яка виготовляла кристалізатор. Встановили та адаптували нове устаткування до нашої МБЛЗ слюсарі ремонтники майстерні з ремонту кристалізаторів на чолі з майстром Глібом Кізімом. Машини газового різання (МГР) налаштували та підібрали режими роботи провідний інженер Ілля Швейкін та оператори МГР. Під керівництвом старшого майстра ВБРС Дмитра Андреєва було виконане розливання сталі. У технологічному процесі брали участь Максим Беленок з колегами.

В першій половині лютого прокатники запланували виготовлення «шпулі» з нових заготовок. Але про це вже у наступних випусках.

Категорії
Офіційно

Виробничі результати «АрселорМіттал Кривий Ріг» за 2024 рік

«АрселорМіттал Кривий Ріг», найбільше гірничо-металургійне підприємство України, повідомляє про результати виробництва в цілому за 2024 рік. Через низку проблем, серед яких дефіцит електропостачання, високі ціни на електрику та необхідність імпортувати значну її частину, дорогу логістику, несприятливу цінову ситуацію на ринках металопродукції,  «АрселорМіттал Кривий Ріг» не зміг у 2024 році вийти на беззбитковий рівень. У середині року підприємство змогло тимчасово досягти 50% виробничих потужностей металургійного виробництва. Гірничий департамент працював на близько 70-75% довоєнного виробництва.

Основні виробничі показники 2024 р., тонн

Вид продукціїФакт 2024Факт 2023% (порівняно з 2023)
Чавун2 167 6161 519 183142,7
Сталь1 651 410971 846169,9
Прокат1 534 519891 438172,1
Кокс (6% волог.)1 254 743845 068148,5
Концентрат7 820 6824 555 365171,7
Видобуток руди19 189 03711 401 600168,3

Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг»:

«Війна продовжує впливати на усі процеси, пов’язані з виробництвом. Ми доклали максимальних зусиль, щоб досягти нуля збитків, зробили все, що від нас залежало: зменшили витрати всередині підприємства, оптимізували споживання. Але цього не сталося через низку причин. Тут відіграли роль  і робота однією доменною піччю, і пожежа на коксовій батареї внаслідок блекауту влітку, її втрата. Окрім того, дорога логістика, нестабільна ситуація з енергопостачанням через постійні атаки ворога, кадрова криза, депресивні зовнішні ринки, куди ми наразі можемо експортувати нашу продукцію – все це негативно позначається на нашій конкурентоспроможності і відповідно на фінансових результатах.

Наш бізнес-план сфокусований на виживанні підприємства, поки що ми дуже обережні в прогнозах і розуміємо, що наші результаті далекі від довоєнних. Ми продовжуємо інвестувати лише в стратегічно важливий для виробництва проєкт – це будівництво хвостосховища «Третя карта», перший етап якого ми завершили цього року.

На 2025 рік наша ціль залишається незмінною – це можливість обходитись своїми силами, без фінансової допомоги Групи, яка підтримує нас в ці важкі часи. Попри всі виклики, «АрселорМіттал Кривий Ріг» залишається в Україні і з Україною. Ми віримо в Перемогу і готові взяти участь у відбудові країни».

Довідка:

«АрселорМіттал Кривий Ріг» має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, понад 5 млн тонн прокату й понад 5,5 млн тонн чавуну.

Категорії
Офіційно

У 2024 році «АрселорМіттал Кривий Ріг» сплатив 6,6 млрд грн податків до бюджету

У 2024 році податкові платежі «АрселорМіттал Кривий Ріг» до бюджетів усіх рівнів склали 6,6 млрд грн податків і зборів, що на понад 60% більше, ніж у 2023 р. Із них 727 млн грн надійшли до державного бюджету та 3 млрд грн – до місцевих бюджетів. Також підприємство перерахувало майже 830 млн грн єдиного соціального внеску та 2,1  млрд грн податку на додану вартість при імпорті сировини та матеріалів.

В структурі податків та зборів 2024 року найбільшою є сума сплаченого земельного податку. Так, у розпорядження місцевої громади Кривого Рогу від підприємства надійшло майже  2,2 млрд грн земельного податку, що на 0,8  млрд грн більше у порівнянні з 2023 роком. Цей податок став головним компонентом збільшення платежів до місцевих бюджетів.


Павло Задорожний, фінансовий директор ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»:

«АрселорМіттал Кривий Ріг» залишається надійним партнером держави, незважаючи на виклики воєнного часу та непросте фінансове становище підприємства. У 2024 році підприємство намагалось вийти на беззбитковість і провело значну внутрішню роботу по зменшенню витрат. Але нестабільність енергозабезпечення через атаки ворога, високі тарифи на електроенергію та необхідність її імпорту, дорога логістика, несприятлива ситуація на світових ринках, на жаль, створювали нам додаткові перешкоди. Третій рік поспіль ми поки що працюємо зі збитками. Незважаючи на все це, продовжуємо роботу над покращенням операційних та фінансових показників, щоби мати можливість забезпечити майбутній розвиток підприємства та його колективу, а також стабільне надходження податків до державного бюджету та місцевих громад».

Довідка:

За 19 років роботи компанії «АрселорМіттал» в Україні підприємство сплатило більше 109,8 млрд грн податків і зборів, у тому числі 23,6 млрд грн – податок на прибуток, майже 25,5 млрд грн – податки на фонд оплати праці, 3,3 млрд грн – екологічний податок, 10 млрд грн – плата за землю, 6 млрд грн – рентна плата, 2,1 млрд грн – податок на репатріацію, а також 38,9 млрд грн – ПДВ на імпорт і 0,4 млрд грн – інші податки і збори.

Категорії
Офіційно

«АрселорМіттал Кривий Ріг» заявляє про безпідставний тиск з боку податкового органу

Січень 2025 р. ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» стурбоване проведенням в листопаді 2024 року незаконної (на думку компанії) перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства України з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за період, який по суті вже двічі перевірявся.

Більше того, результат попередньої повторної перевірки був успішно оскаржений ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в судовому порядку, за результатами розгляду цієї справи судами трьох інстанцій було прийнято рішення на користь товариства.

Процедури зі сплати податків компанією відбуваються з урахуванням чинного закону та судової практики, у повній відповідності до підходу, який використовується іншими гірничодобувними компаніями.

Товариство подало заперечення на акт даної перевірки, оскільки висновки податкового органу, як і саму перевірку, вважаємо неправомірними. Варто також зазначити, що і у колег по галузі аналогічні спори із податковою щодо порядку нарахування рентної плати за аналогічні періоди є вже розглянутими, а рішення судів на користь платників ренти набрали чинності.

Наразі товариство отримало податкове повідомлення-рішення (на загальну суму 1 349 874 073, 26 грн), і в подальшому використає усі можливі правові засоби для його оскарження, адже прийняття у результаті перевірки такого рішення зі сторони податкового органу лише підтвердило наші припущення про наявний тиск з податкової на наш бізнес.

Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг»: «Прикро усвідомлювати, що у ці складні часи ми знову вимушені відстоювати свою позицію у справі, яку вже вважали вирішеною, в тому числі в судовому порядку. Йдеться про звинувачення в бік «АрселорМіттал Кривий Ріг» у начебто ухилянні від сплати рентних платежів за надра за минулі 2015-2019 роки. Ми вважаємо претензії податкового органу безпідставними. Компанія, що працює у складі світової корпорації, звертається до держави і вимагає цивілізованого підходу у вирішенні спору, прозорих та рівних умов для всіх учасників нашої галузі».

Довідково: Цей спір стосується підходу до розрахунку ренти. Під рентною платою розуміється загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин (в даному випадку руди). «АрселорМіттал Кривий Ріг» видобуває у кар’єрі відносно бідну залізну руду з вмістом заліза 34-35%. Вона проходить чотири стадії подрібнення. А далі, щоби виробити залізорудний концентрат, подрібнена у пил руда має подолати довгий шлях глибокого збагачення (магнітну сепарацію, гідроциклони, дешламацію). У кінцевому продукті вміст заліза вже вдвічі більший – 65-68%. Різницю між первинною переробкою сировини і її якісної зміною прекрасно розуміють усі гірники та металурги, тому уся галузь використовувала метод нарахування ренти на руду. Він був загальноприйнятий у галузі. І цей принцип розрахунку ренти відповідає вимогам Податкового кодексу України (у редакції яка діяла в період, що перевірявся), що неодноразово доводили у судах. Натомість, Податковий орган продовжує тиснути на компанію шляхом безпідставних перевірок і повторних донарахувань  рентної плати.


Упродовж 19 років, починаючи з 2005 року, «АрселорМіттал Кривий Ріг» був і залишається найбільшим іноземним інвестором України, її партнером і другом. Підтвердженням тому є 10,7 млрд доларів загальних інвестицій, більше 103,2 млрд грн податків і зборів. Зараз «АрселорМіттал Кривий Ріг» є найбільшим гірничо-металургійним підприємством України і робить свій важливий внесок в економіку, незважаючи на воєнні реалії. Ми продовжуємо забезпечувати робочі місця, виробляємо продукцію, переорієнтовуємось, перебудовуємо роботу – адже розуміємо свою відповідальність – перед країною, містом, перед усіма нашими працівниками і їхніми родинами.