Категорії
Новини

Нагрівач повітря ДП-6 – на капремонті

Після ремонту температуру гарячого дуття в піч можна буде підвищити до 1030 градусів і таким чином зекономити до 40 кг коксу на тонну чавуну.

Найголовніше, що потрібно зробити під час капремонту, це відновити вогнетривке футерування повітронагрівача та його основних вузлів. Цей процес тривалий та кропіткий, адже до встановлення нового обладнання треба обережно позбавитися від вже відпрацьованого футерування. Після демонтажу із старого тут залишився лише один металевий кожух, а все інше – клапани гарячого дуття, газові дроселя, основні вузли керування повітронагрівача та інше – замінюються. Лише нової вогнетривкої цегли у повітронагрівач укладуть 3 904 тонни.

«Повітря, необхідне для горіння палива в доменній печі, перед подачею до фурм попередньо нагрівається у повітронагрівачах. Це дозволяє економити паливо і підвищувати продуктивність плавки, – розповідає Юрій Курило, в.о. начальника ДЦ № 1 з технології. – Кожна доменна піч має повітронагрівачі своїх розмірів. На ДП № 6 кожен із чотирьох повітронагрівачів блоку має майже дев’ятиметровий діаметр, загальну висоту у 49,3 метра, з вогнетривкою кладкою висотою більше ніж 40 метрів».

Ремонтують повітронагрівач № 4 підрядники, а фахівці ДЦ № 1 контролюють процес.

Капремонт повітронагрівача № 4 розрахований на 210 днів, його закінчення заплановане на жовтень. Але доменники сподіваються фінішувати раніше.  

Категорії
Наші люди

Як лідерські якості допомагають криворізьким героям в тилу?

Поки триває війна, доменний цех №1 – живе серце підприємства. І б’ється воно завдяки команді доменників, зокрема ремонтників. Насправді люди займаються тут не тільки ремонтом та обслуговуванням різноманітного обладнання. Вони налаштовують ефективну енергетичну комунікацію, щоб забезпечити усі потреби підприємства, починаючи від освітлення в цехах до безперервної роботи доменних печей.

Особистісні якості, які розвиває «АрселорМіттал Кривий Ріг» – це цінність, якою можна творити дива. Навички комунікації між людьми з різними характерами, вміння поставити цілі, організувати людей, розподілити обов’язки, та виконати завдання у короткі терміни – це те, що дає своїм співробітникам підприємство. Це ті якості, які були вкрай необхідними у перші дні війни для нашої згуртованості та міцності у тилу.

У березні підприємство призупиняло виробництво, зокрема й роботу доменних печей. Проте старший майстер з ремонту устаткування доменного цеху №1 Сергій Салтан розповідає, що частина обладнання виводилась з системи, але роботи в цеху від того в них не зменшилось.

В суспільстві існує думка, що доменну піч не можна зупиняти взагалі, але це не так.

«Головне правильно робити зупинку, контролювати все і планувати кожен наступний крок. Кожна пауза в роботі обладнання, звісно, залишає по собі слід, тому це вимагає від нас знань, як і коли його обслуговувати, та вмінь ввести в експлуатацію», – каже Салтан.

Сергій працює на підприємстві з 2000 року, пройшов шлях від електромонтера до майстра. Зараз організовує робочий процес, координує роботу підлеглих працівників і контролює результат.

«Коли я прийшов на підприємство, в мене почали розвиватися нові якості. Завод навчає тебе дисципліни й відповідальності. Ефективність твоєї роботи не може бути не помітна. Від електромонтерів залежить якість роботи обладнання й безпека праці колег. Робота майстра вимагає від мене таких вмінь, як організація роботи персоналу, чітке формулювання завдань й розвинуті комунікаційні навички. Адже тут ти відповідаєш не лише за себе, а й за інших. І якщо щось іде не так, треба вчасно зупинити процес, виправити та навчити людину, щоб вона отримала певні навички і не допускала помилок», – продовжує Сергій Салтан.

Заступник начальника цеху з ремонту електроустаткування доменного цеху №1 Євгеній Виноградов відзначає ініціативність Салтана.«Наприклад, до війни на підприємстві збільшились плани виробництва чушкового чавуну, і було прийнято рішення розширити площу для його завантаження. Але вантажний кран був не придатний для підйому великого обєму чушок. Сергій швидко зреагував на це і запропонував замінити старий кран на новий, щоб не знижувати темпи відвантаження продукції та працювати на максимум», – розповів Виноградов.

Набуті якості стали в пригоді Сергію й в іншій діяльності. Коли почалася повномасштабна війна, він був у відпустці й одразу поїхав до Саксаганського райвиконкому запропонувати свою допомогу – так і пристав до волонтерської групи, яка там збиралась.

«Я не сидів на місці, намагався знайти, де можна прикласти свої сили й бажання допомогти, хоча б особистим автотранспортом. Коли виникла потреба у створенні блокпостів, я звертався до керівництва підприємства з проханням виділити пісок. Буквально одразу  отримав дозвіл і вже через 3 години зустрічав завантажену машину. Також робили там освітлення хлопцям. Дуже вдячний за розуміння, підтримку та допомогу з усіма нагальними потребами Владиславу Поліщуку, Євгенію Виноградову, Антону Яцеленку, Віктору Рожкову, Віталію Касьяну», – розповідаєСергій.

Волонтерів часом сприймають як збирачів необхідних речей, та вони роблять набагато більше. В цій діяльності дуже важлива міжособистісна комунікація.

«Те, що допомагало мені з професійної діяльності – це навички комунікації між людьми з різними характерами. Це дав мені завод. Тут також потрібно і цілі поставити, й організувати людей різного віку та професій, й розподілити обов’язки, та виконати їх у короткі терміни. В нас не було ніякого перехідного періоду для того, щоб ближче познайомитись з людьми. Однак, як і на підприємстві, всі збирались колективами, і виконували певні задачі, для досягнення спільної мети. Мені пощастило працювати з найкращими. Волонтери – це настільки віддані Батьківщині люди, які готові жертвувати багато чим. Надзвичайні люди – повністю занурюються у роботу і працюють до повної виснаги, щоб зробити свій внесок більш вагомим. Коли нам потрібні були робочі руки, ми дзвонили усім, кого знаємо і можемо підключити, і вже за кілька хвилин приходила підмога – це неймовірно. Цей мій досвід не передати словами. Я щиро дякую усім!», – доповнюєСергій.

Сергій Салтан – один з комунікаційних містків між підприємством та військовими. Він активно допомагав та забезпечував їх усім необхідним для захисту міста. За цю співпрацю Криворізька військова адміністрація висловила йому подяку.

Категорії
Новини

Підсумки розіграшу до Дня металурга та гірника

До свята ми провели конкурс-гру і готові поділитися результатами.

Нагадаємо, на сайті газети “Металург” ми заховали “золоті слова”, перші літери яких складають металургійний термін. Кожен, хто хотів взяти участь у конкурсі, надсилав правильні відповіді у соцмережах компанії.

З допомогою рандомайзера було визначено щасливчиків.

Головний приз – шовкову хусточку із зображенням вітража – виграла Інна Мельник.

А Ольга Маркіна, Марина Бєлоусова, Тетяна Хорольська, Євген Сидорович отримали корпоративні подарунки.

Багато учасників надсилали слово-відповідь «шахти», проте це було неправильною відгадкою, бо зашифрували слово – ШИХТА. Нам воно здавалося дуже простим. Але ні…

«А що таке шихта?»  – ми запитали у мешканців міста.

Ми опитали мешканців міста, чи знають вони значення цього металургійного терміну. Найпоширенішими відповідями стали “шахта” та “шахтар”, а найнеочікуванішою – “капелюх”.

Переглянути відеоролик з цікавими відповідями можна на сайті нашої газети: www.metalurg.online

Насправді у цього терміну 2 значення: 

 – Кам’яновугільна шихта — суміш вугілля різного складу та якості для коксування. 

 – Металургійна шихта — суміш руди, коксу та флюсів для виплавки чавуну. 

У першій і в другій суміші важливий кожен компонент. Якщо вилучити один, нічого не вийде.

Ми вдячні усім за участь у конкурсі-грі. За новими розіграшами слідкуйте у наших соціальних мережах.  

Категорії
Наші люди Новини

Кривий Ріг відзначив кращих металургів та гірників

Місто привітало з професійним святом своїх героїв – найкращих металургів та гірників. «За високий професіоналізм, вагомі трудові досягнення, сумлінну працю…». За цими словами – долі людей, які незважаючи на війну, на своєму фронті підтримують роботу металургійної галузі: видобувають та збагачують руду, виробляють агломерат, чавун, сталь, прокат.

19 працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг» отримали до Дня металурга та гірника почесні грамоти виконкому Криворізької міської ради.

В.о. міського голови Юрій Вілкул побажав працівникам підприємств гірничо-металургійного комплексу і їхнім родинам миру та злагоди і подякував усім за внесок у розвиток Кривого Рогу та підготовку міста до захисту від окупантів. Особливу подяку отримали працівники, які саме зараз боронять Україну та волонтери.

Бригадир слюсарів Андрій Дубрівний вже 35 років ремонтує обладнання доменного цеху № 1 «АрселорМіттал Кривий Ріг». Юним випускником технікуму прийшов він до цеху і ніколи не пошкодував про вибраний шлях.

«У мене дуже важка фізична робота, яка ще й вимагає напруженої праці головою, – розповідає Андрій. – У цеху безліч механічного обладнання, і якщо хоч щось з цього не працюватиме, то не буде чавуну, а відповідно і сталі, і прокату. Відчуваю себе у цеху на своєму місці. Надзвичайно приємно, що це оцінили. Місяць тому зателефонували, спитали дещо про мене, навіть пожартували: «не бійтесь, не для оформлення кредиту». Ось я й здогадався, що нагородять. Неперевершені емоції! Про таке й онукам розповісти можна. Але це не лише мій здобуток. Це здобуток усієї бригади. Всім їм, всім металургам та гірникам – міцного здоров’я, підтримуймо одне одного, і перемога буде наша!»

Найкращі працівники ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” разом з директоркою з галузевих відносин і соціального розвитку Юлією Чермазович

Разом з Андрієм Дубрівним почесні грамоти отримали:

  • Ірина Неклеса, підготувач составів цеху підготовки составів;
  • Микола Сідлак, електрозварник вогнетривно-вапняного цеху;
  • Ігор Бойко, заступник начальника агломераційного цеху № 3 з підготовки виробництва;
  • Олег Євченко, машиніст екскаватора цеху водопостачання;
  • Євген Шевченко, машиніст екскаватора цеху водопостачання;
  • Олександр Шам, машиніст коксових машин коксового цеху № 1;
  • Віталій Бугаєв, майстер з ремонту устаткування цеху уловлювання;
  • Олександр Пашкевич, начальник відділу центрального департаменту з утримання і ремонтів;
  • Микола Похович, машиніст екскаватора ремонтного виробництва ЛМЗ;
  • Олександр Дениско, начальник рудозбагачувальної фабрики № 1;
  • Андрій Головінець, машиніст екскаватора рудоуправління;
  • Сергій Христін, слюсар-ремонтник гірничого устаткування шахтоуправління;
  • Сергій Романенко, змінний майстер сортопрокатного цеху № 1;
  • Дмитро Курганов, електрозварник сортопрокатного цеху № 2;
  • Віталій Кочережко, майстер з ремонту устаткування прокатного цеху № 3;
  • Костянтин Легчілін, слюсар з ремонту колісних транспортних засобів автотранспортного управління;
  • Наталя Потоцька, диспетчер маневрової залізничної станції залізничного цеху № 1;
  • Світлана Смола, електромонтер з ремонту і обслуговування СЦБ залізничного цеху № 3.

Вітаємо ще раз усіх металургів та гірників з професійним святом! Наснаги, здоров’я та мирного неба!

Категорії
Новини

Друге народження для залізничних колій

Програма відновлення рейкошпальних решіток в «АрселорМіттал Кривий Ріг» розпочалася ще у травні. На сьогодні вже укладено дві колії загальною довжиною 1200 метрів з матеріалів, які раніше вже були у використанні.

За словами начальника залізничного цеху № 3 Вячеслава Тінякова, такий підхід дозволяє суттєво економити на придбанні нових матеріалів для ремонту. «Наприклад, на виготовлення однієї ланки із виключно нових матеріалів треба витратити понад 108 тисяч гривень. А ланка із вживаних матеріалів, коштує 35,2 тисяч гривень», – розповів Тіняков.  

Нове життя рейкошпальні решітки отримують на спеціально створеній дільниці з перебирання залізничних ланок. Сюди залізничні матеріали привозять після їх демонтажу під час ремонтів колій заводу.

На дільниці працюють монтери колій та стропальники підрядної організації «Сталь Україна». Вони уважно оглядають кожну деталь: кріплення, рейки, шпали тощо. Відбирають все, що може отримати нове життя, а все непридатне спрямовують на утилізацію.

«Після перебирання ми ретельно чистимо цілі деталі, а згодом із них збираємо нові ланки залізобетонних рейкошпальних решіток, – каже монтер колій Андрій Бараник. – Працюємо дуже зосереджено і якісно. Деталей вистачає, але якщо є потреба, використовуємо і нові матеріали – переважно кріплення (закладні та клемні болти в зборі).

Монтер колій Олександр Стембоіца розповідає, що робота зі збирання нових залізничних ланок фізично важка, потребує уваги та витримки. Але продуктивність у фахівців висока – за зміну тут складають дві ланки. Довжина одної рейкошпальної ланки становить 12,5 метрів. Вона складається із 23 залізобетонних шпал з кріпленнями на кожному боці. Лише болтів для неї потрібно 92 одиниці. Завантажуються та вивантажуються готові ланки і матеріали для збирання рейкошпальних решіток за допомогою двадцятитонного підйомного крану.

Нові рейкошпальні ланки вже укладені на чотирьох коліях станцій та перегонів підприємства. Зараз збираються ланки для двох колій на станції Східна Розвантажувальна.

Завантажування залізничних ланок
Категорії
Новини

Залізничні «спецпризначенці»

Увага! Можливо в цій статті заховалося «золоте слово». Більше про акцію – тут.

Ремонт завантажувальних залізничних колій №№ 3, 4 агломераційному цеху № 1 дозволить підрозділу працювати стабільно і без позапланових зупинок.

Ці колії є невід’ємною частиною технологічного процесу виробництва агломерату і мають важливе спеціальне призначення. Саме на них готова продукція, в даному випадку агломерат, завантажується у залізничні вагони. Але через вік і значну зношеність вони тривалий час були «вузьким місцем» в АЦ № 1 і ставали причиною сходу вагонів. Це, в свою чергу, спричиняло зупинку агломераційних машин цеху, бо виготовлений агломерат потрібно одразу вантажити та відправляти у подальше використання.

«Відремонтувати ці колії під час звичайної роботи цеху ми не могли, бо довелося б працювати буквально під гарячим агломератом, – розповів Іван Тимошенко, в.о. начальника агломераційного цеху № 1. – Таку можливість нам дала тимчасова зупинка АЦ № 1. До роботи взялися, як то кажуть, усім світом. Працівники нашого цеху разом з фахівцями  ЗЦ № 3 та підрядниками з «Металургсервіс Плюс»,  «Сталь Україна» демонтували самі колії та підготували місця під укладання нового залізничного полотна, а потім і змонтували нове. Під старим полотном виявили шар ще старішого. Коли його тут поклали, не змогли згадати навіть старожили цеху. Серед працівників аглоцеху, які брати участь у ремонті, хочу* відзначити старших агломератників Руслана Мирончука, Максима Куліка, агломератників Ігора Снітка, Івана Шелембу, Сергія Проніна, Олександра Марченко та багатьох інших наших робітників». Процеси відбувалися під пильним оком керівників ЗЦ № 3 та управління залізничного транспорту підприємства. Транспортом та спецтехнікою ремонт забезпечило виробниче управління підприємства.  Загалом в цеху укладено майже 350 метрів двох залізничних колій та більш ніж 600 дерев’яних шпал.

* – «золоте слово» – ключ до правильної відповіді у грі