Категорії
Офіційно

У 2024 році «АрселорМіттал Кривий Ріг» сплатив 6,6 млрд грн податків до бюджету

У 2024 році податкові платежі «АрселорМіттал Кривий Ріг» до бюджетів усіх рівнів склали 6,6 млрд грн податків і зборів, що на понад 60% більше, ніж у 2023 р. Із них 727 млн грн надійшли до державного бюджету та 3 млрд грн – до місцевих бюджетів. Також підприємство перерахувало майже 830 млн грн єдиного соціального внеску та 2,1  млрд грн податку на додану вартість при імпорті сировини та матеріалів.

В структурі податків та зборів 2024 року найбільшою є сума сплаченого земельного податку. Так, у розпорядження місцевої громади Кривого Рогу від підприємства надійшло майже  2,2 млрд грн земельного податку, що на 0,8  млрд грн більше у порівнянні з 2023 роком. Цей податок став головним компонентом збільшення платежів до місцевих бюджетів.


Павло Задорожний, фінансовий директор ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»:

«АрселорМіттал Кривий Ріг» залишається надійним партнером держави, незважаючи на виклики воєнного часу та непросте фінансове становище підприємства. У 2024 році підприємство намагалось вийти на беззбитковість і провело значну внутрішню роботу по зменшенню витрат. Але нестабільність енергозабезпечення через атаки ворога, високі тарифи на електроенергію та необхідність її імпорту, дорога логістика, несприятлива ситуація на світових ринках, на жаль, створювали нам додаткові перешкоди. Третій рік поспіль ми поки що працюємо зі збитками. Незважаючи на все це, продовжуємо роботу над покращенням операційних та фінансових показників, щоби мати можливість забезпечити майбутній розвиток підприємства та його колективу, а також стабільне надходження податків до державного бюджету та місцевих громад».

Довідка:

За 19 років роботи компанії «АрселорМіттал» в Україні підприємство сплатило більше 109,8 млрд грн податків і зборів, у тому числі 23,6 млрд грн – податок на прибуток, майже 25,5 млрд грн – податки на фонд оплати праці, 3,3 млрд грн – екологічний податок, 10 млрд грн – плата за землю, 6 млрд грн – рентна плата, 2,1 млрд грн – податок на репатріацію, а також 38,9 млрд грн – ПДВ на імпорт і 0,4 млрд грн – інші податки і збори.

Категорії
Офіційно

«АрселорМіттал Кривий Ріг» заявляє про безпідставний тиск з боку податкового органу

Січень 2025 р. ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» стурбоване проведенням в листопаді 2024 року незаконної (на думку компанії) перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства України з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за період, який по суті вже двічі перевірявся.

Більше того, результат попередньої повторної перевірки був успішно оскаржений ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в судовому порядку, за результатами розгляду цієї справи судами трьох інстанцій було прийнято рішення на користь товариства.

Процедури зі сплати податків компанією відбуваються з урахуванням чинного закону та судової практики, у повній відповідності до підходу, який використовується іншими гірничодобувними компаніями.

Товариство подало заперечення на акт даної перевірки, оскільки висновки податкового органу, як і саму перевірку, вважаємо неправомірними. Варто також зазначити, що і у колег по галузі аналогічні спори із податковою щодо порядку нарахування рентної плати за аналогічні періоди є вже розглянутими, а рішення судів на користь платників ренти набрали чинності.

Наразі товариство отримало податкове повідомлення-рішення (на загальну суму 1 349 874 073, 26 грн), і в подальшому використає усі можливі правові засоби для його оскарження, адже прийняття у результаті перевірки такого рішення зі сторони податкового органу лише підтвердило наші припущення про наявний тиск з податкової на наш бізнес.

Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг»: «Прикро усвідомлювати, що у ці складні часи ми знову вимушені відстоювати свою позицію у справі, яку вже вважали вирішеною, в тому числі в судовому порядку. Йдеться про звинувачення в бік «АрселорМіттал Кривий Ріг» у начебто ухилянні від сплати рентних платежів за надра за минулі 2015-2019 роки. Ми вважаємо претензії податкового органу безпідставними. Компанія, що працює у складі світової корпорації, звертається до держави і вимагає цивілізованого підходу у вирішенні спору, прозорих та рівних умов для всіх учасників нашої галузі».

Довідково: Цей спір стосується підходу до розрахунку ренти. Під рентною платою розуміється загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин (в даному випадку руди). «АрселорМіттал Кривий Ріг» видобуває у кар’єрі відносно бідну залізну руду з вмістом заліза 34-35%. Вона проходить чотири стадії подрібнення. А далі, щоби виробити залізорудний концентрат, подрібнена у пил руда має подолати довгий шлях глибокого збагачення (магнітну сепарацію, гідроциклони, дешламацію). У кінцевому продукті вміст заліза вже вдвічі більший – 65-68%. Різницю між первинною переробкою сировини і її якісної зміною прекрасно розуміють усі гірники та металурги, тому уся галузь використовувала метод нарахування ренти на руду. Він був загальноприйнятий у галузі. І цей принцип розрахунку ренти відповідає вимогам Податкового кодексу України (у редакції яка діяла в період, що перевірявся), що неодноразово доводили у судах. Натомість, Податковий орган продовжує тиснути на компанію шляхом безпідставних перевірок і повторних донарахувань  рентної плати.


Упродовж 19 років, починаючи з 2005 року, «АрселорМіттал Кривий Ріг» був і залишається найбільшим іноземним інвестором України, її партнером і другом. Підтвердженням тому є 10,7 млрд доларів загальних інвестицій, більше 103,2 млрд грн податків і зборів. Зараз «АрселорМіттал Кривий Ріг» є найбільшим гірничо-металургійним підприємством України і робить свій важливий внесок в економіку, незважаючи на воєнні реалії. Ми продовжуємо забезпечувати робочі місця, виробляємо продукцію, переорієнтовуємось, перебудовуємо роботу – адже розуміємо свою відповідальність – перед країною, містом, перед усіма нашими працівниками і їхніми родинами.

Категорії
Новини

Німецький підхід до якості й безпеки

У нашому тренінгцентрі протягом трьох днів тривало навчання працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг» та дочірніх підприємств, на якому вчили користуватися риштуваннями під час робіт на висоті.

Загалом навчалися близько 170 працівників. Навчали представники компанії PERI Ukraine, яка забезпечує наші цехи риштуваннями німецької компанії PERI, що є одним зі світових лідерів виробництва устаткування для безпечної роботи. Ці риштування, які в народі називають «лісами», використовуються для безпечного виконання робіт на висоті. Вони є зручними, міцними та безпечними, а ще мають німецьку якість, що говорить само за себе. Але яким би ідеальним не було устаткування, з ним треба вміти працювати. Для цього й було організоване навчання.

Кожна навчальна група спочатку опановувала теоретичну частину. А потім працівникам показали, як збираються риштування і які безпечні способи роботи треба застосовувати як під час їх складання, так і при використанні. Старший інженер PERI Ukraine Богдан Жигалюк за допомоги колег зібрав просте риштування, пояснюючи свої дії, наголошуючи на тому, як це робити правильно, а чого не варто. А потів ще й показав, як підніматися на робочі настили, де і як правильно кріпитися страхувальними ременями. Учасники тренінгів поставили йому питання та мали змогу власноруч виконати деякі операції.

«Показувати, навчати це частина моєї роботи, – говорить Богдан Жигалюк. – Якщо вірно все зібрати-розібрати, правильно користуватися, то безпека для людей гарантована. Та й довговічність риштувань також. Устаткування дійсно світового рівня. Його експортують до США, Канади, Австралії, країн Євросоюзу та ще багатьох держав, всього їх близько 70. Запорука тому – якість, зручність, простота монтажу, і я б ще раз наголосив на безпеці».

Олександр Цибок працюєслюсарем-ремонтником в ремонтно-механічному цеху № 2 «ЛМЗ». Значну частину виробничих операцій вони з колегами виконують на чималій висоті.

«Ми ремонтуємо верхнє освітлення у цеху, міняємо вікна, обслуговуємо електромостові крани, та ще багато що робимо, – каже Олександр Цибок. – І все це на висоті, падіння з якої може мати непоправні наслідки. В нашому цеху вже є такі риштування, але ми їх поки що не використовували. Є у нас тур-вишка, але мені здається, що це устаткування буде для нас дуже корисним. Мене вразило, що ми зможемо створювати з цього набору елементів саме ті конструкції, з яких нам буде найзручніше виконувати роботи. Наприклад, ми зможемо конструювати робочі майданчики по обидва боки від трубопроводу і навіть над ним. Нам це було б дуже доречним для швидких зручних і безпечних ремонтів».   

Тренери заохочували учасників навчання задавати якомога більше питань. «Ми на все намагалися відповісти, щоб людям все було зрозуміло, – розповідає старший менеджер компанії-постачальниці риштувань Іван Власюк. – Основне, про що запитували: які навантаження витримують конструкції? Що можна складати, а що ні? Як користуватися паспортом устаткування? Як треба і як не треба робити? Наприклад, наші хлопці акцентували, що для складання конструкцій достатньо півкілограмового молотка, тоді як багато хто з ремонтників любить взяти щось важче, щоб влупити сильніше. Не треба, від цього конструкції міцнішими не будуть. Як показує досвід, якщо все робити поступово і правильно, це устаткування надійно виконує свої функції 20-25 років і навіть більше».

Як повідомив менеджер департаменту з охорони праці Ігор Міхєєв, протягом 2023-24 років для цехів вже придбано 11 комплектів риштувань. «Працівниками таких підрозділів, як електроремонтний, вуглепідготовчий, технологічний, коксовий  цехи, спеціалізований ремонтний цех КХВ, ремонтний цех ГД, цех ремонту металургійного устаткування № 2, цех уловлювання, цехи «ЛМЗ» воно вже використовується, – говорить Ігор Міхєєв. – Ми отримуємо схвальні відгуки. Устаткування виробляється у Німеччині, і це багато про що каже. Навчання також на високому рівні. Впевнений, що обізнаність працівників  допоможе їм та їхнім колегам безпечно працювати на небезпечній висоті».

Категорії
Офіційно

19 років “АрселорМіттал” в Україні. Звернення Мауро Лонгобардо

Шановні колеги!

28 жовтня виповнюється 19 років з того моменту, як компанія АрселорМіттал впевнено увійшла в Україну і стала важливим гравцем на українському бізнесовому просторі.  «Криворіжсталь» як підприємство з довгою славетною історією отримала новий подих, стала на шлях світової інтеграції та розвитку.

За усі ці роки з 2005 року компанія була і залишається найбільшим іноземним інвестором України, її партнером і другом – підтвердженням тому є 10,7 млрд доларів загальних інвестицій, більше 103,2 млрд грн податків і зборів. Криворізький актив є одним з найбільших металургійних виробництв групи, важливим стратегічним активом, який зараз як найбільше гірничо-металургійне підприємство України робить свій важливий внесок в економіку незважаючи на воєнні реалії.

Ми всі знаємо народну мудрість, що справжнього друга взнаєш в лиху годину. З самого початку повномасштабного вторгнення компанія залишається з Україною і в Україні. Ми продовжуємо забезпечувати робочі місця, виробляємо продукцію, переорієнтовуємось, перебудовуємо роботу – щоб залишатися на світовому ринку сильним і впевненим гравцем. Бо розуміємо свою відповідальність – перед країною, містом, перед усіма нашими працівниками і їхніми родинами.

Я вдячний усім працівникам «АрселорМіттал Кривий Ріг», які усі ці 19 років йдуть пліч-о-пліч з компанією, є її рушійною силою, її опорою, її серцем. Зараз більше 3 тисяч наших колег захищають нас зі зброєю в руках. Навічно в нашій пам’яті житимуть 186 загиблих колег, які вже до нас не повернуться, ми продовжуємо вірити щодо більше 50 заводчан, що зникли безвісти. Я надзвичайно вдячний людям, які залишаються в ці важкі часи вірними підприємству, повертаються до нас після демобілізації, героїчно працюють попри усі загрози. Ми працюємо, бо відчуваємо підтримку усього світу, наших колег з різних країн. Працюватимемо, бо не можемо інакше. До Перемоги й після неї.

Історія АрселорМіттал в Україні продовжується. Її пишете усі ви. Я бажаю усім здоров’я та витримки, ефективної роботи і нових досягнень. Бережіть себе і оточуючих, це дуже важливо в теперішні часи. Разом ми продовжимо йти до Перемоги і робити все, щоб Україна мала прекрасне майбутнє. Бажаю, щоб 20-річчя ми святкували вже у мирній і вільній від ворогів Україні.

З найкращими побажаннями,

Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг»

Категорії
Новини

13 так 13

24 жовтня 13 років тому в конвертерному цеху «АрселорМіттал Кривий Ріг» почалося безперервне розливання сталі.

У порівнянні з розливанням сталі у виливниці з подальшим виготовленням заготовок на блюмінгу, ця нова на той час для нас технологія мала ряд переваг. Литі заготовки мають кращі параметри якості, їх виробництво не таке енергомістке, металурги отримують  менше відходів металу. Починалося безперервне розливання з однієї машини безперервного лиття заготовок. Зараз же ми маємо потужний комплекс з трьох МБЛЗ, за допомогою яких вже виготовлено 16 млн тонн сталевих заготовок. З них в наших прокатних цехах виробили мільйони тонн прокату. Та й самі наші заготовки всі ці роки користувалися й користуються попитом на металургійних ринках.

Як розповів заступник начальника конвертерного цеху з безперервного розливання сталі Олександр Лук’янов, наше відділення безперервного розливання сталі продовжує працювати, розвивається і вдосконалюється попри негаразди, викликані війною. «Проблем дуже багато, – зізнався Олександр Лук’янов. – Серед них – перебої у постачанні електроенергії, значне погіршення якості води, яка широко використовується в технологічних процесах, втрата постачальників феросплавів та інших необхідних матеріалів, нестача кваліфікованих фахівців, проблеми з постачанням запчастин тощо».

Олександр відзначив, що весь цей масив проблем вдається вирішувати лише завдяки загальній мобілізації зусиль та злагодженій роботі команди, куди крім металургів входять енергетики, транспортники, фахівці департаменту автоматизації технологічних процесів, співробітники виробничого і технічного управлінь та багато інших. Звичайно ж, виробничі показники набагато нижчі, ніж до лютого 2022 року. Але вже цього року працівники відділення виготовили мільйон тонн заготовок.

Є й плани на майбутнє. «Запланований капітальний ремонт першої МБЛЗ, – продовжив Олександр Лук’янов. – Впроваджується технологія, яка дозволить разом із заготовками перетином 150х150 мм виготовляти заготовки 160х160 мм, що дуже важливо для задоволення потреб наших замовників. Для мене особисто число «13» не є чимось магічно-негативним. Навпаки, це важливий етап як у житті людини, так і виробничого підрозділу. Я вірю в нашу перемогу і в те, що повернуться на виробництво наші хлопці, які захищають країну, і ми перевершимо наші довоєнні показники. Бажаю всім своїм колегам миру й можливості міцно виспатися, особливо перед зміною, достойної зарплати та досягнень у роботі. Наприклад, таких, як нещодавно встановлений працівниками ВБРС рекорд – 59 плавок у серії! Такого не було навіть у найкращі, благополучніші наші часи. Тож тримаймося та працюймо далі!».

Категорії
Новини

У гості до своїх

Свій 60-й день народження відзначив блюмінг № 2 – підрозділ з непересічною металургійною історією.

У святковий день до цеху завітали ветерани, які протягом багатьох років творили його історію. Вони зустрілися з блюмінговцями, які працюють зараз. Було багато усмішок, обіймів, спогадів, а дехто з працівників звернувся до ветеранів за практичними виробничими порадами. І жоден не відмовив. Хоча можна було послатись на те, що свято і сьогодні недоречно. Бо такий він, дух блюмінга, дух цехового патріотизму, поваги до колег та взаємодопомоги.

Зараз блюмінг-2 – це друга дільниця об’єднаного блюмінга. Саме вона продовжує виробляти необхідну для підприємства продукцію – сталеві заготовки, з яких потім на наших прокатних станах виробляють арматуру, кутник, смугу, тобто основну товарну продукцію. І хоча зараз заготовки виготовляють ще й на трьох машинах безперервного лиття заготовок конвертерного цеху, деякі наші стани можуть використовувати лише заготовки з блюмінга.

Ветеран Віктор Лопатін почав свою роботу на заводі різальником на 1250-тонних ножицях. Потім він працював майстром, начальником зміни.

«Після закриття блюмінга-3 я перейшов на блюмінг-2. Тоді ним керував Іон Теодорович Ротару, для мене – це людина з великої літери. Він був фахівцем найвищої кваліфікації. Я на нього рівнявся і багато взяв для свого професійного росту. Зразу я працював вальцювальником, потім майстром, старшим змінним майстром, старшим майстром стану. Я часто згадую наш колектив. Це така сила-силена! 80 відсотків успіху – це колектив. Хочу звернутися до своїх колег з теперішнього і минулого: ви – найкращі. Не всі люди у бригаді мають найвищу кваліфікацію, але якщо є взаємоповага та взаємодопомога, то можна впоратися з будь-якими складнощами. З кожним, з ким я пройшов свій шлях на блюмінгу, я прожив найкращі роки свого життя».

Ветеран блюмінга-2 Володимир Штирхун також починав з блюмінга-3. У 1983 році він прийшов туди нагрівальником металу.

«Опановував професію я безпосередньо в цеху. Спочатку вчився за системою «мітла-лопата», – усміхається Володимир Штирхун. – А якщо серйозно, то я вдячний моїм наставникам Вадиму Курському та Михайлу Кібцю, які щедро ділилися своїми знаннями та досвідом. Потім я став старшим нагрівальником, згодом – майстром. На блюмінг-2 перевівся нагрівальником, а через пів року став начальником зміни. Потім був старшим майстром блюмінга, а завершив трудовий шлях заступником начальника цеху. Протягом 28 років все траплялося – буріння, травми колег, термінові виклики на роботу вночі… Але хорошого було більше. Донині сняться мені цех, люди, метал. Та й на пенсії не нудно. Виховую онуків  Кирила й Марусю. Якби не війна, був би щасливий дідусь. Але віримо в перемогу. Героям слава!».

Олександр Ткаленко, який очолює прокатний департамент, починав саме з блюмінга-2. Він зазначив, що у цеху панує атмосфера, яка мотивує професійно зростати, вдосконалюватися, досягати.

«Я прийшов сюди вальцювальником. А далі пройшов всі керівні щаблі від майстра до начальника цеху. За 17 років я попрацював на всіх дільницях блюмінга. Саме цей досвід дозволив зрости до директора департаменту. До речі, я не один такий. Наприклад, блюмінговець Віктор Гладуш став генеральним директором комбінату, а Володимир Шеремет – головним інженером, головою адміністрації з виробництва. Володимир Лясов, як і я, керував прокатним департаментом, а Володимир Теслюк, також блюмінговець, зараз керує гірничим департаментом…Блюмінг відрізняється від усіх цехів своїми габаритами, своїми можливостями. 12-тонні злитки протягом хвилини перетворювати на заготовки – це не жарти. Блюмінг дійсно дає поштовх багатьом людям. Не дивлячись на скрутні часи, цех працює, забезпечує заготовками стан ДС 250-2. Стан ДС 250-3 також використовує заготовки блюмінга. Щиро вітаю всіх блюмінговців з нашим святом!»