Категорії
Наші люди

Справжній кавалер

Восьмого жовтня свій 80-й день народження відзначив, без перебільшення, легенда нашого підприємства, повний кавалер ордену Трудової Слави Олександр Ляшенко. Рівно половину свого життя – 40 років – він пропрацював у мартенівському цеху.

«Зростав я у Верхньодніпровську, – почав свою розповідь Олександр Іванович. – І якось так воно було, що навіть у старших класах не замислювався, ким хочу стати. До того моменту, поки класна керівниця Віра Петрівна не повезла нас на екскурсію на металургійний завод у Дніпро. Нам показали спочатку доменний цех, а потім мартен. Це було таке приголомшливе видовище, що я більше не вагався. Тільки в металурги!»

Сашко закінчив технічне училище у Дніпрі та разом з однокурсниками приїхав до Кривого Рогу, де якраз запускали новенький мартен. Разом з молоддю у цех запросили справжніх мартенівських метрів з багатьох металургійних міст.

«Склалась ефективна команда, – продовжив іменинник. – Досвідчені сталевари стали мізками процесу, а молоді їх підручні – руками і ногами. Ми багато працювали фізично: прибирали, чистили обладнання, підносили матеріали, відбирали проби тощо. Відверто кажучи, не всі старші колеги охоче ділилися з нами своїм мистецтвом. Але було б бажання. Я придивлявся дуже уважно і все на вус мотав. Мене запримітив майстер Вадим Гуров, знаменитий Гуров, який через багато років стане депутатом Верховної Ради трьох скликань. Він почав мене підтягувати, і згодом я вже став підміняти сталеварів».

Спочатку у наших мартенівських печах варили сталь без продування киснем, на так званому тихому ходу. Але потім провели модернізацію, додали кисневі фурми. Пізніше ввели в роботу двохванні сталеплавильні агрегати. Тож цех модернізувався, а разом з ним зростав як фахівець Олександр Ляшенко. Він міцно закріпив за собою місце сталевара, став одним з найкращих у цеху, та мабуть і в країні, отримував державні нагороди.

«Не буду лукавити, – усміхнувся Олександр. – Державні ордени отримувати дуже приємно. Особливо, коли відчуваєш, що то по справедливості, що ти й твої колеги дійсно тяжко та продуктивно працюють, створюють добробут для міста й країни. Молоді були, завзяті. Після важких змін вистачало сил ще бігати у футбол за цехову команду. А після футболу – на турбазу у Мар’янівку. Рибалили, юшку варили, спілкувалися, та просто купалися, відпочивали. Всією бригадою».

Не дуже хотів Ляшенко зі сталевара йти у майстри. Але все-таки його вмовили. «Можна сказати, що став я майстром добровільно-примусово, – згадує Олександр Іванович. – Тоді майстрів не балували. Сталевар й навіть підручний заробляв більше за майстра. Це було дивним, адже майстер організовував процеси і мав набагато більшу відповідальність. Але у середині вісімдесятих це виправили, і «майстерувати» стало веселіше. Так я майстром і пішов на пенсію у 2001 році. І за ці сорок років жодного разу не мав бажання піти з цеху, з заводу».

У 2020 наше підприємство виконало свої зобов’язання і вивело з експлуатації улюблений Ляшенковий мартен, адже цех мав значний негативний вплив на навколишнє середовище. Олександр Іванович був присутнім на останній мартенівській плавці як гість. «Якогось особливого смутку не було, – поділився враженнями ветеран. – Звичайно ж, я люблю свій мартен. Він і зараз мені сниться ночами; метал, плавки, навіть емоції. Але прогрес не зупинити. І якщо конвертерний спосіб показав себе більш прогресивним та екологічним, то так тому й бути. Знаю, що багато хлопців перейшло у конвертерний цех. Впевнений, вони швидко опанують нові процеси, нові елементи. Мартенівці – народ кмітливий, ми все зможемо!»

Більш ніж 20 років Олександр Іванович на заслуженому відпочинку, і його зв’язок з рідним підприємством не перервався. Він неодноразово був у журі конкурсів професійної майстерності, регулярно бере участь у заходах, присвячених Дню металурга та гірника, Дню народження підприємства та інших. Ветеран зустрічається з молодими працівниками, ділиться професійним та життєвим досвідом, та й все його виробниче життя є прикладом відданості професії, підприємству, металургії.

Категорії
Новини

Доменна піч № 6: від рекордсменки до світової зірки

Доменна піч № 6 відзначає свій 61 рік народження.

Датою її запуску стало 12 вересня 1961 року. Від початку свого будівництва ДП № 6 одразу набула статусу особливої.

Спочатку її називали рекордсменкою, адже вона була збудована рекордно швидко – лише за 8 місяців та 12 днів. А в свої 61, домна стала справжньою світовою зіркою, її фото облетіло майже увесь світ. Зараз ДП № 6 – єдина працююча домна підприємства, на якій з початку війни побували понад 40 різних медіа з 15 країн світу.

«Журналістів цікавлять усі моменти життя нашої печі, вони розпитують про її потужність, роботу, технологію, людей, які керують процесами. Роблять «гарячі» фото та везуть звідси безліч відеоматеріалів, в яких розповідається про трудові будні печі та наших працівників», – говорить Антон Кістерець, заступник начальника ДЦ № 1 з технології.

Доменна піч № 6

Напевне у нашої шостої печі така доля – бути публічною. Понад 60 років тому, коли піч ще будувалася, сюди приїжджало багато іноземних делегацій. Були тут і американці, як тоді писав «Металург», ділові люди Америки. І їм було на що подивитися – ДП № 6 вже тоді вигідно відрізнялася від домен, які вже діяли на нашому підприємстві. Вона була високомеханізована та автоматизована, зі спрощеним управлінням та обслуговуванням.

Втім, за роки свого існування зірковості домна не вхопила, Зараз вона продовжує плідно працювати та щодоби видавати по 3 тисячі тонн чавуну, який спрямовується до конвертерного цеху і згодом перетворюється в металеві заготовки.

Підтримувати технічне здоров’я домні допомагають регулярні планові ремонти, заміна засипкового апарату, яка здійснюється раз на два роки. Були в біографії домни і кардинальні зміни – у 2015 році «АрселорМіттал Кривий Ріг» провів масштабну реконструкцію ДП № 6 з впровадженням природоохоронних заходів. Це було одним із інвестиційних зобов’язань компанії, яка вклала в оновлення печі 132 млн доларів. Тоді на шостій печі покращили систему охолодження, умови праці технологічного персоналу, впровадили низку енергозберігаючих технологій тощо. Серед найважливіших змін було створення дворівневого ливарного двору. Він полегшив обслуговування жолобів чавуну та шлаку, а також покращив екологічне становище – жолоби, по яким протікають чавун та шлак, були повністю укритими, що унеможливило викиди.

Випуск чавуну

«Війна стала часом випробування для всього колективу цеху, в тому числі і тих, хто працює на шостій домні, – розповідає начальник ДЦ № 1 Владислав Поліщук. – Як відомо, 3 березня виробництво підприємства було призупинено, щоб забезпечити безпеку людей та активів. Але вже 12 квітня цього року ДП № 6 відновила роботу. Нею керують чотири бригади, куди входять газівники, водопровідники, горнові, машиністи шихтоподачі, кранівники. Керують бригадами старші майстри Юрій Курило, Дмитро Дорош, Антон Донсков, Станіслав Якимов. З нагоди дня народження доменної печі № 6 я хочу поздоровити весь колектив та подякувати кожному за сумлінну роботу у буквальному сенсі під сиренами».

Категорії
Новини

Made in аглоцех № 3, або Незвичайний паркан з металобрухту для квітника

Над цим куточком сучасного промислового мистецтва працював увесь колектив цеху. Відтепер квітник тішить різноманіттям рослин, а паркан можна буквально розглядати годинами (звісно, у вільний від роботи час). Кожна його секція – то окремий сюжет – зі своїми героями, сенсом та емоціями.

Людство завжди тягнулося до краси та естетики, бо це надихає та створює добрий настрій. Хтось, можливо, скаже: не до краси зараз, часи важкі. Але саме зараз, коли у нашій країні триває війна і сумні новини надходять щодня, саме краса здатна підтримати морально та надихнути на подальшу плідну роботу.

Наступного року тут будуть ще й троянди

«Краса і квіти – це одне ціле, тому, щоб у нашому цеху було ще затишніше та зеленіше, ми вирішили створити декілька квітників, – говорить Олена Хібіна, старший майстер основної виробничої дільниці АЦ № 3. – Над центральним  квітником працювали особливо ретельно – посадили квіти, продумали дизайн, оформлення». Ініціював ці естетичні перетворення начальник цеху Віталій Книга. А висаджували рослини вже усім колективом. А от ідея створити паркан виникла вже пізніше завдяки… металобрухту.

Бджолиний куточок

«У кожному цеху знайдеться якесь непотрібне залізяччя або деталі старих запчастин, – продовжує Олена. – Тож ми оголосили творчий конкурс: кожній бригаді запропонували з металобрухту створити якісь вироби. У фантазії не обмежували. А коли робіт назбиралося багато, виникла ідея створити з них секції для паркану нашого новенького квітника».

І робота закипіла. Вироби не просто збирали докупи, а намагались, щоб кожна секція паркану була тематичною. Чимало над цим попрацював електрогазозварник Сергій Трофименко. Він вигадував сюжети та сам зварював деталі. «Робив це вперше в житті. Дуже сподобалось! Але легкою ця робота не була. Особливо важко було з’єднувати дрібні деталі, працювати майже ювелірно, щоб усе було акуратно та красиво», – поділився враженнями Сергій.

Сергій Трофименко

Тепер на секціях паркану є «куточок бджолярів» із сотами та бджолами, кицьки (куди ж без них), вагонетки, конвеєри, лопати, які перетворилися на чудернацькі портрети, екскаватор, який навіть рухати можна. А ще – кумедні слюсар зі зварником, вагоноопрокидувач, сонечко, дерева, равлик, конячка, виноград, пташки у гнізді та інші герої. Проходиш повз них, і настрій піднімається!

Пташка годує пташенят

І от при погляді на цю красу, зроблену нашими людьми власноруч з металобрухту, й виникає думка, що й справді – такий народ нікому не перемогти! А скільки такого металевого непотрібу зараз у нас в країні… ну, ви розумієте. То скільки ж краси можна з нього зробити!

Вправний слюсар
На кого вам він схожий?
Природа
Категорії
Новини

Металургійні підприємства Європи масово скорочують виробництво

Криза у Європі змушує енерговитратні підприємства зупиняти виробництво. Особливо це позначається на металургійних компаніях, які ще з літа масово почали скорочувати або навіть зупиняти роботу. На жаль, початок осені не став кращим, повідомляє gmk.center. Усе це відбувається це через високі ціни на електроенергію та слабкий попит на сталь. Ціни збільшуються через побоювання, що Європі може не вистачити газу на зиму, і поки що немає ознак того, що вартість електроенергії піде на спад.

Днями турецький виробник арматури IDC вирішив тимчасово скоротити виробничі потужності. Таке рішення компанія ухвалила на фоні зниження попиту, погіршення економічних умов та збільшення виробничих витрат. Сьогодні сталеливарний завод IDC тимчасово працює в дві зміни замість трьох, а прутковий стан виробляє продукцію в одну зміну замість трьох. Таким чином компанія розраховує уникнути додаткових витрат і більш ефективно використовувати ресурси.

На невизначений час консервує свої агрегати й іспанський виробник феросплавів Ferroatlántica. З 6 вересня компанія зупинила дві працюючі печі на заводі в Бу-де-Гуарнізо. На роботу заводу вплинула не лише дорога енергія, а й високі ціни на сировину.

Швейцарський сталеливарний завод Stahl Gerlafingen планує упоратися зі зростаючими тарифами на електроенергію шляхом скороченого робочого дня. Компанія вже отримала дозвіл на скорочення робочого часу від регулюючих органів.

Не оминула світова криза і компанію ArcelorMittal. Наприкінці вересня 2022 року компанія планує зупинити одну з трьох доменних печей на заводі в німецькому Бремені. А від початку  четвертого кварталу зупиниться завод прямого відновлення заліза в Гамбурзі, який спеціалізується на виробництві катанки. Одна з трьох доменних печей працюватиме і на комбінаті корпорації в Дюнкерку, Франція.

Тимчасово зупинить роботу з жовтня 2022 року одна з доменних печей ArcelorMittal на заводі в Астурії (Іспанія). Компанія також відклала запуск електродугової печі на іспанському заводі Acería Compacta de Bizkaia, яку мали запустити на початку вересня після технічного обслуговування.

Загалом згідно з ринковими оцінками, компанія ArcelorMittal призупинила 7 млн ​​тонн річних потужностей з виробництва сталі.

Станом на 6 вересня вже п’ятнадцять європейських заводів призупинили або планують призупинити виробництво сталі.

Інфографіка: gmk.center
Категорії
Новини

В копровому цеху потоп скасовується

У копровому цеху продовжується серія ремонтів виробничих та побутових приміщень у будівлі механічної майстерні першої дільниці. На сьогодні тут вже відремонтували кімнату електромонтерів. Відновили та обладнали приміщення чергових слюсарів, в якому раніше була проблема – затікала вода.

Слюсар-ремонтник Сергій Федьоха виглядає дуже задоволеним. «Відверто кажучи, раніше навіть заходити сюди не хотілось, – розповідає він. – Зі стелі капало, почувалися, як всередині підводного човна. Навіть текло! Наша бригада ремонтує складне обладнання: крани, екскаватори, навантажувачі, які використовуються для переробки металолому, підготовки його для конвертерного цеху. Для цього ми повинні підготувати запчастини. Ну, а в таких умовах яка робота? Дуже було прикро. Пообідати не було де, навіть руки помити».

Ремонтувати майстерню сенсу не було, бо через дірявий дах вода текла і руйнувала все у середині – стіни, стелю, меблі. Коли ж замінили покрівлю і стало сухо, то тоді й розпочався ремонт. Пошпаклювали стелю та стіни, пофарбували їх у корпоративні кольори, поклали плитку у зоні рукомийника, замінили сантехніку, впорядкували  робочі  місця, відновили шафи для речей та інструментів.

Завдяки зусиллям працівників копрового цеху та «Стіл Сервісу» працювати стало безпечно та комфортно.

«Зараз на вулиці спекотно, а встановлений кондиціонер дає прохолоду. Тож можна після «гарячої» роботи в обідню перерву із задоволенням поїсти та чайку випити. Робота робиться, техніка ремонтується, ми задоволені», – завершує Сергій Федьоха.

Зараз у будівлі тривають роботи у приміщеннях чергових електромонтерів та водіїв навантажувачів. У планах – відремонтувати токарну майстерню.

Категорії
Офіційно

Як будемо працювати у вересні?

У вересні 2022 року колектив «АрселорМіттал Кривий Ріг» та дочірніх підприємств продовжить працювати за особливим графіком роботи. Підприємство змушене мінімізувати витрати, аби уникнути скорочень персоналу та зберегти колектив. Адже саме це зараз є пріоритетом для керівництва компанії.

Працівники і надалі своєчасно отримуватимуть зарплату. Але її розмір розраховуватиметься у відповідності зі зменшеним навантаженням та скороченням робочого часу. Так, більша частина персоналу, в тому числі менеджмент та працівники-іноземці у вересні продовжать працювати на 2/3 зайнятості. При цьому оплата праці становитимете не нижче від 2/3 встановленого окладу (тарифної ставки).

На третину менше від окладу будуть отримувати і працівники гірничого департаменту. Нагадаємо, що з серпня робота ГЗК призупинена на найближчі три місяці через недосяжність традиційних ринків збуту, зменшення попиту на ЗРС у Європі і критичне підвищення вартості логістики.

«АрселорМіттал Кривий Ріг» і далі зберігатиме місце роботи та посаду для кожного військовозобов’язаного працівника підприємства, призваного на службу під час мобілізації.

Як і раніше, працівники, які знаходяться на вимушеному простої, можуть за власним бажанням взяти відпустку тривалістю до 24 днів, якщо у них є невикористані дні щорічної відпустки та за погодження керівником. Вибір залишається за працівником.

Особливий графік роботи та оплати праці прийнятий на підприємстві з єдиною метою – утримати компанію на плаву та максимально зберегти усі робочі місця, щоби після війни підприємство мало шанс відродитися і запрацювати на повну потужність.