Категорії
Новини

Посиденьки в укритті, або День народження у незвичному форматі

З нагоди 88-ї річниці «АрселорМіттал Кривий Ріг» відбулась камерна зустріч ветеранів комбінату, адміністрації підприємства та молоді. Формат заходу був доволі незвичний, але притаманний духу нинішнього часу.

Через війну та близькість фронту зустріч пройшла в… одному з підземних сховищ комбінату. Під час тривоги, як і більшість робітників підприємства, молоді працівники ходять туди регулярно. А от ветеранам «пощастило» потрапити сюди вперше. Але ці спартанські умови аж ніяк не завадили святковій атмосфері – було багато спілкування, посмішок та подарунки. Без них ніяк, адже підприємство – іменинник!

Від адміністрації підприємства ветеранів та молодь вітали директор з галузевих відносин та соціального розвитку Юлія Чермазович, директор департаменту з охороні праці, промислової безпеки та екології Жанбек Єсмаханов, в.о. директора аглодоменного департаменту Павло Жабровець та Сергій Мельник, начальник управління з промислової безпеки.

88 років для людини – це значний вік, але для підприємства – це тільки початок, зазначили вони. В історії комбінату були чимало яскравих подій, досягнень, були і важкі часи. Важкі часи ми переживаємо і зараз, разом з усією країною. Але війна закінчиться, країна підніметься і незабаром на підприємство чекає багато роботи. Саме тоді в нагоді стануть досвід ветеранів та завзяття молодих.

Згадували цього разу і минулорічну зустріч: як весело та цікаво відзначали 87-му річницю заводу. І скільки за цей рік всього змінилося у нашому житті та роботі підприємства.

Приємним сюрпризом для ветеранів став творчий виступ нашого колеги, начальника зміни електростанції ТЕЦ-2 Євгена Пантело. Це сховище ще не чуло проникливі пісні під гітару та бурхливі аплодисменти слухачів.

Віктор Обухов, ветеран підприємства:

«Все життя я працював у прокатному виробництві, починав із третього блюмінга, якого вже давно немає, потім в СПЦ-1. Свого часу був і майстром, і бригадиром. Як приємно свято відзначати, як годиться, нехай і в екстремальних умовах війни. Переважно я відзначав день народження підприємства на роботі, і це було нормально. Траплялося, ідеш на робочий автобус через парк ім. Богдана Хмельницького, а навкруги – свято. Люди гуляють родинами, дивляться концерти, відпочивають на травичці або розважаються у чеському луна-парку. А на мене та на інших чекала улюблена робота на улюбленому підприємстві. 

Зараз дивлюся на молодь, вона така завзята і досвідчена. Хочу побажати їм більше вивчати виробництво, заглиблюватися у практику. Сучасна молодь виросла у телефонному режимі. Але теоретичні знання, які вони беруть із інтернету, треба обов’язково відшліфовувати на практиці та вдосконалювати їх».

Анна Велика, фахівець відділу по роботі з навчальними закладами міста:

«За цей невеликий проміжок часу нашого спілкування з ветеранами я вже від них  почула багато корисного. Коли я чую, що наші ветерани відпрацювали на підприємстві по 35-40 років, мають по 10 років гарячого стажу, то думаю, що ж я буду їм казати, адже працюю тут неповний рік. Я хочу подякувати ветеранам за те, що вони своєю роботою, своїми досягненнями, своєю завзятістю, професіоналізмом створили для нас міцне підґрунтя. Ви нас надихаєте на подальшу плідну роботу, на розвиток підприємства. Я впевнена, що після війни на нас чекає злет виробництва та усіляких нововведень».

Анастасія Пісаренкова, стажер підприємства:

«Це перший день народження підприємства у моєму житті. Поки що я стажуюся у департаменті охорони навколишнього середовища, але дуже хочу і надалі тут працювати. Перше знайомство з підприємством вразило мене – воно виявилося величезним! Спочатку я боялася, а чи зможу працювати тут і робити все правильно. Та мене заспокоїли і допомагають. Тут дуже цікаво. Напевне подібне відчуття свого часу було і у ветеранів, коли вони вперше ставали до роботи у цехах. Я б залюбки послухала їхні поради, адже усі металургійні агрегати напряму пов’язані з моїм фахом – охороною навколишнього середовища. Моє завдання – зробити металургію майбутнього чистою і зеленою».

Володимир Заяць, голова ради ветеранів підприємства:

«Хто б знав, що 88-річчя нашого підприємства ми будемо відзначати майже в бойових умовах і святкуватимемо не на великому майдані, а у бомбосховищі. До речі (і на щастя), майже усі наші ветерани під час цього заходу вперше спустилися до бомбосховища комбінату. Скажу за весь наш багатотисячний ветеранський колектив – ми хочемо дожити до 100-річного ювілею заводу. Ми хочемо бачити завод сучасним, успішним, завжди молодим і прогресивним. Я впевнений, що так і станеться завдяки нашій молоді. Вісімка символізує нескінченність. А у нас сьогодні їх аж дві! Тож за тимчасовими воєнними складнощами обов’язково прийде успіх. Ми переможемо і у цій війні, і на економічному фронті! Зі святом!»

Категорії
Наші люди

Вулик, «рацухи» та пил, або 38 років разом з першим доменним

Багато хто пам’ятає часи, коли на заводі одночасно були задіяні усі дев’ять печей – вісім у першому доменному цеху та «дев’ятка» у ДЦ-2. Серед них і ветеран підприємства Сергій Болобаев, який саме працював тут в ті роки і знає, на яку міць та силу здатне наше підприємство.

На початку 1980-х років головним замовником продукції заводу була держава. Щоб встигати виконувати доволі серйозні плани, в цехах на повну потужність все активно працювало, крутилося, виплавлялося, варилося, каталося, рухалося, завантажувалося, їхало залізницею та вантажними машинами. Робітників та підрядників на підприємстві було дуже багато, і кожен був зосереджений на своїй справі.

Саме таким 44 роки тому вперше побачив завод студент металургійного технікуму, майбутній прокатник Сергій Болобаев, який прийшов сюди на переддипломну практику. Набувати практичних навичок у професії його розподілили до тоді ще шостого дрібносортного прокатного цеху.

Сергій згадує, що завод нагадував величезний промисловий вулик, який на різні голоси гудів і вдень, і вночі. «У мене одразу з’явилося відчуття, що я приєднався до якогось живого організму. Мені було цікаво все. Дуже скоро я почав засвоювати нюанси прокатної справи. Також побачив, що для покращення та економії виробництва робітники часто пропонували різні раціоналізаторські рішення. Вирішив не відставати від них і теж запропонував декілька своїх «рацух». Скажу наперед, що їх за часів моєї роботи на підприємстві було багато. Деякі були впроваджені, а деякі, на жаль, так і залишилися на папері», розповідає Болобаев.

Працюючи у прокатному виробництві Сергій почав серйозно придивлятися до доменної справи. Вона вабила хлопця, але переходити він спочатку вагався. Крапку у виборі поставив… зовнішній вигляд. Працюючи слюсарем Сергій часто забруднювався мастилом. Відчищати його було дуже складно. Але побачив, як очищуються від пилу вогнетривники у доменному цеху – обдулися під тиском повітря і готово, працюють собі далі. Тож Болобаев влаштувався вогнетривником до депо з ремонту чавуновозних ковшів ДЦ № 1. Тоді депо забезпечувало ковшами домни одразу двох цехів – першого і другого. Паралельно почав навчатися у металургійному інституті за спеціальністю «Доменне виробництво».

«Перший доменний цех тоді забезпечував чавуном мартенівський та конвертерний цехи, до речі, зі значним перевищенням плану. Я ж на той час вже став майстром, – продовжує Сергій Болобаев. – З колегами ми планували роботу, наперед прораховували скільки чавуновозів треба підготувати. Наприклад, на підготовку з нуля одного чавуновозу потрібно було витратити 144 години. Тож робота  повністю займала наші руки і думки. До речі, про зовнішній вигляд. Це тепер дефіциту зі спецодягом у нас немає. А раніше «роби» нам на рік не вистачало. Траплялось, змінюєш футеровку, вибиваєш цеглу відбійними молотками – от і  з’являються на спецодязі «незаплановані» дірки. Виручали тоді старі джинси».

Сергій знав і цінував, що перший доменний цех має багату історію, адже саме з нього почалося й виросло все наше підприємство. А головна історична пам’ятка – перша доменна піч, яку за радянських часів назвали «Комсомолкою», не просто знаходиться поруч, а й продовжує працювати. Про значення цеху кожного серпня нагадував і день народження заводу, нагородження кращих робітників, серед яких часто був і сам Сергій.   

Минуло чимало часу, в цеху сталося багато змін. Змінився власник підприємства, з’явилися нові підходи до виробництва і нові технології, відбулися суттєві реконструкції доменних печей. Перші чотири домни, менш дієві та потужні, пішли «на пенсію». Давно стала історією і «Комсомолка».

«Я не просто спостерігав за цими змінами, а разом із цехом проживав і переживав їх. З першим доменним я вже 38 років. Він став моєю другою домівкою, а колектив професіоналів, які працюють тут, моєю другою родиною. Хочу привітати усіх своїх колег з Днем народження нашого заводу. Він проходить зараз непрості часи для нашої держави. Але я впевнений, ми вистоїмо, переможемо і працюватимемо ще краще», – каже Сергій Болобаев.

Категорії
Новини

Цікаві факти з історії підприємства

День народження підприємства відзначається 4 серпня. Саме цього дня у 1934 році о 12:00 змінна бригада інженера Михайла Давидова видала першу плавку чавуну в доменній печі № 1. Але цій даті передували й інші важливі події. Згадаймо деякі з них.

Перший колектив ДП перед задувкою, 3 серпня 1934 року
  • Проєкт Криворізького металургійного заводу з’явився у 1929 році.
  • Обирати місце розташування майбутнього заводу почали у 1931 році. Розглядалося чотири варіанти для будівництва: в районі сучасного Карачунівського водосховища, на Гданцівці, поряд зі станцією Кривий Ріг-Північний, неподалік від станції Червона. Останній варіант переміг.
  • 16 червня 1931 року був підписаний наказ про будівництво металургійного заводу у Кривому Розі. Завод був спроєктований на чотири доменні печі (з можливістю, що потім їх буде збудовано вісім).
  • Перший бетон до фундаменту першої домни заклали 7 листопада 1931 року.
  • У 1932 році стартували основні роботи з будівництва доменної печі.
  • Які були умови праці? Будівельні матеріали доставляли ношами, пісок завантажували лопатами, з кар’єру його привозили потягом-вертушкою. Вночі праця тривала, будівельний майданчик підсвічувався факелами.
Монтаж газопроводу ДЦ виконує бригада Стативи, 1933 рік
Початок будівництва підприємства
  • Через 4 місяці після запуску перша доменна піч дала рекордну кількість чавуну – 337 тонн замість запланованих 220-ти.
  • З початком активного будівництва заводу гостро постало питання про створення житла для робітників. Спочатку забудовувалися райони Першої дільниці і Червоної, а з1933 року почало формуватися Соцмісто.
  • 2 січня 1935 року розпочатий трамвайний рух між прохідною заводу та історичною частиною міста.
  • 20 серпня 1939 року у складі двох конвертерів почав роботу бесемерівський цех і була отримана перша криворізька сталь.
Бригада майстра К. М. Чибізова повертається зі зміни
Категорії
Офіційно

Результати роботи компанії за II квартал та перше півріччя 2022

Звернення Адітьї Міттала, Генерального директора ArcelorMittal

Відмінне перше півріччя, затьмарене війною в Україні

З початку року у нас було багато досягнень та позитивних моментів. Але були й складнощі, які доводилося вирішувати. Найважча подія з усіх – конфлікт в Україні. На жаль, схоже, поки немає ознак на його закінчення найближчим часом, і наші українські колеги продовжують жити з реаліями війни щодня. Коли я писав вам востаннє, семеро наших колег були вбиті в бою – тепер їх кількість зросла до одинадцяти, а ще четверо зникли безвісти в бою.

Багато хто з вас надіслав повідомлення про підтримку та солідарність, а також зробив свій внесок в ініціативу зі збору коштів для групи Дитячого фонду ООН. Я знаю, як високо це цінує колектив «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Звертаюся до усіх в Україні: ви продовжуєте робити неймовірну роботу, підтримуючи роботу підприємства, хоч і зі зменшеними обсягами виробництва, у надзвичайно складних обставинах. Ми захоплюємося вами, поважаємо та підтримуємо вас!

Необхідно продовжувати приділяти увагу охороні праці

Найважчі дні для мене в ArcelorMittal — це ті, коли я отримую звістку про чиюсь загибель під час роботи на наших підприємствах. У другому кварталі це сталося тричі. 10 червня чотири людини загинули в Казахстані, коли на нагрівальну піч, що демонтується, обвалився дах. 16 червня загинув ще один колега в Казахстані, який працював на будівельному майданчику. А 13 липня ми втратили колегу з Польщі, який упав з висоти під час роботи на будівництві димової труби. Всі ці нещасні випадки шокують, і всіх їх можна було уникнути.

За останні 12 місяців ми впровадили багато заходів для покращення показників охорони праці в рамках усієї Групи. Ми оновили політику з охорони праці та знову запустили наші «Золоті правила, що рятують життя». Ми залучили зовнішніх експертів для оцінки ситуації на місцях та розробки цільових планів дій, а також посилили обов’язкову присутність керівництва у цехах. Стійкі хороші результати ґрунтуються на вірі, прихильності та щоденній та серйозній напруженій роботі. Це означає ніколи не шукати легкого шляху, забезпечити чітке розуміння кожного потенційного ризику та забезпечити кожному співробітнику регулярне, найкраще у своєму роді навчання. Більше того, ми знаємо, що помилки можуть траплятися, тому вирішальне значення має створення культури взаємозалежності, де люди знають, що вони можуть, і повинні висловитись, якщо бачать, що хтось збирається зробити помилку.

Поки що рано говорити про позитивні зрушення. За минулий рік на наших підприємствах загинуло 11 осіб, це призвело до руйнування 11 сімей. Але я переконаний, якщо ми будемо ретельно і послідовно діяти в організації – а у нас є хороші приклади цього у кожному сегменті – то побачимо стійке покращення результатів з охорони праці у всіх сегментах. Дякую, що продовжуєте приділяти цьому найважливішому питанню всю свою увагу та турботу.

Хороший фінансовий квартал

З фінансової точки зору, це був хороший квартал. Показник EBITDA становив 5,2 млрд доларів США. Відвантаження, однак, знизилося на 6,3% порівняно з попереднім кварталом. Але це було компенсовано позитивною динамікою спредів (різницю між цінами замовлень на продаж і закуплю) на сталь, що допомогло компанії згенерувати здоровий вільний грошовий потік у розмірі 1,7 млрд. доларів США, що сприяє чистому прибутку у розмірі 3,9 млрд. доларів США за квартал.

Ми скористалися сприятливими ринковими умовами для стратегічного інвестування та щоб забезпечити компанії хороші позиції. Також ми враховували можливості, які відкриваються з переходом до вуглецево-нейтральної економіки та довгостроковим зростанням економік країн, що розвиваються, які забезпечать попит на сталь.

Зміни заради майбутнього

Перехід до низьковуглецевого виробництва сталі і, зрештою, сталі з практично нульовими викидами вуглецю вимагатиме різних матеріалів і джерел енергії. Ми завжди були прибічниками інтегрованої бізнес-моделі, і це залишається незмінним. У першому півріччі ми оголосили про придбання заводу Voestalpine з виробництва гарячебрикетованого заліза (ГБЗ) в Техасі, а також кількох компаній з переробки металобрухту. ГБЗ – це форма заліза прямого відновлення, яка використовується при виплавці сталі в електродуговій печі, що в поєднанні з зеленим воднем та чистою електроенергією дозволяє досягти вуглецевої нейтральності. Розширення використання брухту також є важелем для зниження викидів CO2 до 2030 року. Цього року ми прийняли до Групи компанії John Lawrie Metals (Шотландія) та Alba (Німеччина). Ми також оголосили про цікавий проект із розробки відновлюваних джерел електроенергії в Індії.

Крім того, ми оголосили про придбання бразильського виробника слябів CSP. Компанія CSP розташована на північному сході Бразилії і є виробником високоякісної продукції світового класу з низькою собівартістю. Очікується, що найближчими роками попит на сталь у Бразилії зростатиме. Тому приєднання CSP до наших існуючих підприємств у Бразилії дозволить нам зберегти лідируючі позиції в регіоні та брати участь у майбутньому зростанні. Також є потенціал для постачання слябів усередині Групи. Окрім того, штат Сеара, де розташований завод, планує стати центром виробництва зеленого водню. Він ідеально розташований, має багаті джерела вітрової та сонячної енергії з високими коефіцієнтами потужності, які можуть підтримати значне майбутнє виробництво зеленого водню.

Ми змогли цілеспрямовано розвивати наш бізнес, зберігаючи при цьому баланс. Чистий борг на 30 червня склав 4,2 млрд. доларів США, незважаючи на інвестиції в оборотний капітал у розмірі 1,0 млрд. доларів США. Це важливо, оскільки після п’яти сильних кварталів ми зіткнулися з більш невизначеними глобальними макроекономічними перспективами: війна в Україні призвела до зростання цін на енергоносії в Європі, що посилює і без того високу інфляцію, веде до жорсткішої грошово-кредитної політики на розвинених ринках, і це є перешкодою для зростання та підвищує ризик рецесії на наших основних ринках.

Звичайно, в металургійній промисловості ми звикли до циклічності – саме тому ми завжди наголошуємо на важливості уникнення самозаспокоєння в хороші часи. Тому ми зосередилися на зниженні чистої заборгованості до рівня, здатного підтримувати рейтинг інвестиційного рівня протягом усього циклу. Тому ми впевнені у нашій здатності справлятися з ослабленням реального споживчого попиту, на яке ми очікуємо в більшості регіонів.

Як завжди, швидке реагування має першорядне значення – з точки зору планування виробництва, управління запасами та контролю постійних витрат. Ми також маємо виконувати План підвищення цінності вартістю 1,5 млрд. доларів США та зосередитись на підвищенні надійності.

Ми багато чому навчилися під час COVID. Та деякі з цих уроків, я впевнений, будуть корисні і у майбутньому. Однією з унікальних сильних сторін АrcelorMittal є обсяг знань в Групі. Ці знання та бажання поділитися ними завжди були цінними. Але зараз, коли ми вступаємо в період трансформації світової економіки, як ніколи важливо, щоб наша організація мала культуру, відкриту до постійного навчання.

Найближчими роками і десятиліттями нам як компанії доведеться багато чому навчитися – від удосконалення навичок управління проектами до дедалі більш інклюзивного підходу, від виробництва сталі з практично відсутнім викидом вуглецю до залучення нового покоління в металургійну промисловість. Це буде важливим компонентом, який дозволить нам досягти нашої мети – «сталь із розумом: для людей і планети», зміцнить наше лідерство в галузі в довгостроковій перспективі і продемонструє, що сталь має потенціал, щоб допомогти змінити світ вдруге.

Я з нетерпінням чекаю на продовження цього шляху разом з вами.

Адітья Міттал,

Генеральний директор ArcelorMittal

Категорії
Новини

#ГазетіМеталург70. Даруємо подарунки до нашого дня народження

День народження – це день, коли іменинник зазвичай отримує подарунки. Але газета «Металург» напередодні свого 70-річчя вирішила зробити все навпаки і подарувати своїм читачам шанс отримати подарунки. Тож ми анонсуємо конкурс!

А щоб удача посміхнулась більшій кількості людей, ми вирішили зробити одразу два конкурси: для шанувальників сторінки «АрселорМіттал Кривий Ріг» у Фейсбуці і для поціновувачів фоточок і постів у Instagram. Ми хочемо подарувати вам ще один цікавий тиждень і пропонуємо дружбу назавжди. Не хвилюйтесь, ми не вимагатимемо від вас зробити синхрофазотрон або написати віршований твір. Хоча… ідея непогана. Правила обох конкурсів прості. Але будьте уважні і виконуйте усі умови!

Отже, обидва конкурси стартують 29 липня, напередодні дня народження газети «Металург», і триватимуть до кінця робочого тижня, тобто до 5 серпня 2022 (до 22:00). Взяти участь можуть усі, хто побажає. Серед учасників, які виконають усі умови, ми за допомогою сервісу random.org виберемо по одному переможцю на Фейсбуці і в Instagram. Також ми визначимо ще по чотири призових місця в кожній соцмережі. Призи? Повірте, вам сподобається!

Тож читайте правила нижче. Удачі усім!

Фейсбукери, фейсбучте!

Не уявляєте свого життя без дописів у Фейсбуці? Ваш день розпочинається не з чашки кави, а з перегляду стрічки новин у цій соцмережі. Цей конкурс – для вас!

Що потрібно зробити?

  1. Зробіть перепост будь-якої статті, яка буде опублікована на сайті газети «Металург» metalurg.online з 29 липня по 5 серпня 2022, на своїй сторінці у Фейсбуці. Важливо: ваша сторінка повинна бути відкрита для усіх!
  2.  В перепості обов’язково поставте хештег #ГазетіМеталург70.
  3. Додайте у свій перепост побажання газеті до її свята або інший коментар. Ми будемо раді прочитати, як ви ставитеся до газети, хто ваш улюблений автор. А можливо, у вас є пропозиції або ви знаєте достойних кандидатів для наших замальовок? Ми раді спілкуванню з нашими читачами.

Виконайте усі умови до 5 серпня (до 22:00) включно. Шанси отримати приз – у ваших руках! Вірніше, ваших літерах і навичках користуватися соцмережами.

Instagram – місце для креативних

Усім відомо, що Instagram – царина фотографій. Тож наш конкурс напряму пов’язаний саме зі світлинами і власне зі словом «металург». Але нашим читачам треба трохи покреативити, щоб мати шанс на приз.

Що потрібно зробити?

  1. Опублікуйте на своїй сторінці в Instagram фото, на якому буде чітко видно вас і слово «металург». Це слово ви можете знайти в будь-якому куточку нашого славного металургійного Кривого Рогу (або навіть іншого міста). Воно може ховатися в адресних табличках, власних назвах, рекламних оголошеннях, вивісках і навіть (увага! підказка!) в старих випусках паперової версії газети.
  2. В дописі обов’язково поставте хештег #ГазетіМеталург70.
  3. Будемо раді побачити в вашому дописі побажання газеті до її свята або інший коментар. Як ви ставитеся до газети? Хто ваш улюблений автор? Можливо, ви знаєте цікавих людей, які можуть стати героями наших статей? Креатив вітається!

Виконайте усі умови до 5 серпня включно. Шанси отримати приз – у ваших руках! «Металург» бажає усім удачі!

8 серпня 2022 року, в 15.00, ми за допомогою сервісу random.org проведемо розіграш на сторінках «АрселорМіттал Кривий Ріг» у Фейсбуці та Instagram. Два переможці отримають корпоративні рюкзаки з сюрпризом. А чотири везунчики-призери отримають подарункові набори, з якими можна відчути себе справжнім журналістом та символічно долучитися до дня народження газети.

Тож заходьте в гості на наш сайт metalurg.online, читайте новини, робіть цікаві фоточки. «Металург» бажає усім удачі! Стартуємо 29 липня! До зустрічі!

Категорії
Новини

Зроблено для себе

Працівники відділення роздягання злитків цеху підготовки составів власноруч відремонтували кімнату відпочинку.

Як розповів начальник дільниці ЦПС Михайло Терновський, машиністам кранів та підготувачам составів у відділенні роздягання злитків працювати гаряче. Адже температура сталевих злитків, з якими тут працюють, сягає понад 800 градусів за Цельсієм. «Роботи виконують стриперні крани. Вони вивільняють заготовки від форм-виливниць, у які розливається сталь. Режим роботи людей прописаний у регламентній карті. Машиністи та підготувачі працюють пів години у складних умовах, а між прибуттям составів мають відпочивати. Кімната відпочинку у нас є, але донедавна її важко було назвати комфортною. А коли виробництво з початком війни зупинилось, і з’явилась можливість, працівники запропонували зробити ремонт власноруч, щоб без зайвих витрат. Люди ж розуміють, що підприємство зараз на межі виживання», – говорить Михайло Терновський.

Виявилося, що працівники відділення не лише вправно керують кранами та рухом составів, а й ремонт зробити для них не проблема. У кімнаті замінили вікно. Зараз воно зі спеціальним склом, що захищає від високих температур. Встановили кондиціонер, який о цій спекотній порі особливо актуальний. З перспективою на зиму була покращена система опалення. Освітлення також замінили на яскравіше та економніше. А косметичний ремонт додав до комфорту ще й естетики.

«Ремонтували всі, – говорить підготувач составів Юрій Сердюк. – Працювали в обідні перерви, інколи залишалися після роботи. Відкрились таланти. Виявилось, що хтось може працювати з гіпсокартоном та будівельними сумішами, хтось по вікнах спец, а хтось ідеальний помічник. Старались для себе. Зараз тут можна не лише відпочити між плавками, а й поїсти у комфорті. Для цього є стіл з лавкою, холодильник, мікрохвильовка. Дуже зручно!»