Позначка: металургійне виробництво

Категорії
Новини

Точність дозування шихти – запорука «здоров’я» доменної печі

У доменному цеху № 2 відремонтували систему повірки ваги, яка відповідає за точність зважування шихти на доменній печі № 9.

Щоб усі технологічні операції в доменній печі відбувалися правильно, треба точно відміряти кількість сировини (шихти), яка закладається у агрегат. Цей процес здійснюється за допомогою вагових воронок. Їх на дев’ятій домні 18, під кожну складову шихти. А от чи правильно ці воронки відміряють, перевіряється за допомогою спеціального приладу повірки ваги. Це такий візок на залізничному ходу з важелями потрібної ваги, гідравлічною системою та іншими приладами контролю.

«Для завантажування у доменну піч формуються окремі порції шихти, які складаються із коксу, агломерату та інших домішок, – говорить Андрій Романчук, заступник начальника ДЦ № 2 з технології. – Перед завантаженням в піч кожна порція обов’язково проходить через вагову воронку. Точність дозування усіх інгредієнтів впливає на технологічний процес, стабільність роботи доменної печі, її тепловий баланс. Якщо інгредієнтів не додати – піч може охолонути, покласти більше – надмірно нагрітися. Отже, вагові воронки мають працювати майже з ювелірною точністю. Для цього вони систематично виміряються (калібруються) приладом повірки ваги».

Останнім часом цей вимірювальний прилад був у незадовільному стані. Але ремонтувати його під час безперебійної роботи доменної печі було не можна, тож доменники скористалися можливостю тимчасової зупинки печі.

Фахівці ДЦ № 2, ЦДУР, «Стіл Сервісу» очистили приміщення, де працює повірка ваги, відремонтували колії, візок, траверси для підйому важелів, гідравлічне обладнання. А точності приладу надали метрологи нашого підприємства.

Категорії
Новини

Побачив підозріле – дій правильно

Ця інформація допоможе виявити вибухонебезпечні предмети та підкаже, що робити далі.

Збройні сили України разом з нацгвардією та бійцями тероборони надійно захищають Кривий Ріг від ворога, тому ми маємо змогу спокійно працювати. Але кожен з нас має бути готовим протидіяти потенційним загрозам, серед яких – вибухонебезпечні предмети (ВНП).

Реальною загрозою можуть стати як боєприпаси, що не розірвалися під час обстрілів чи бомбардувань (ракети, снаряди, авіабомби тощо), так і вибухівка, встановлена диверсійно-розвідувальними групами ворога. Якнайшвидше їх виявити – задача № 1. Щодо боєприпасів, то кожен з нас бачив їх зображення по телевізору або в інтернеті. Але є ще елементи касетних боєприпасів, які не схожі на те, що ми бачили раніше. Кульки, циліндри, «воланчики», «радіодетальки» – кожен з них є окремою «бомбочкою», і може вибухнути щомиті. Саме такі безневинні на перший погляд предмети 2 квітня забрали життя батька й сина з Інгульця, які чомусь вирішили принести незнайомі циліндрики додому.

Якщо ви побачите сумки, згортки, пакети, коробки там, де їх не мало б бути, то не проходьте повз них. Це може бути вибухівка. Незнайомі предмети, від яких тягнуться дротики чи мотузки, також можуть бути загрозою. Міни промислового виробництва ми також всі бачили по ТБ та в інтернеті. Але є так звані міни-сюрпризи. Вони маскуються під мобільні телефони, іграшки тощо. Тож якщо ви побачите щось подібне там, де його не було раніше і не мало б бути, то це також вважайте вибухонебезпечним предметом.

Якщо ви виявили щось з вищезазначеного, то не можна:

 – самотужки намагатись визначити вибухівка це чи ні, для цього є спеціалісти

– торкатися предмета, накривати чи засипати його, поливати рідиною

– направляти на нього світло, підігрівати, або створювати поруч гучні звуки

– розмовляти поруч по телефону або рації.

Від вищезазначеного ВНП може здетонувати.

Що треба зробити працівникові, який виявив підозрілий предмет:

– відійти на безпечну відстань, не менше ніж 100 метрів

– сповістити про знахідку керівникові свого підрозділу або начальнику зміни.

Це все! Далі буде діяти керівник.

Дії керівника в разі отримання інформації про ВНП:

– передати інформацію старшому змінному диспетчеру за телефонами: 91-612, 91-613, 91-614;

– вжити заходів щодо недопущення до місцезнаходження ВНП кого-небудь;

– позначити місце знаходження ВНП або огородити його, попередити про підозрілий предмет людей, які знаходяться поруч;

– не торкатись підозрілого предмету самому та не дозволяти цього іншим;

– відвести на безпечну відстань людей та тварин;

– призупинити будь-які роботи поблизу, які можуть викликати дотик до ВНП або його зміщення;

– по можливості, чекати прибуття представників департаменту з безпеки, або піротехнічної служби поблизу місця виявлення ВНП.

Виконання елементарних правил рятує життя. Бережіть себе і тих, хто поруч!

Категорії
Новини

Нагрівач повітря ДП-6 – на капремонті

Після ремонту температуру гарячого дуття в піч можна буде підвищити до 1030 градусів і таким чином зекономити до 40 кг коксу на тонну чавуну.

Найголовніше, що потрібно зробити під час капремонту, це відновити вогнетривке футерування повітронагрівача та його основних вузлів. Цей процес тривалий та кропіткий, адже до встановлення нового обладнання треба обережно позбавитися від вже відпрацьованого футерування. Після демонтажу із старого тут залишився лише один металевий кожух, а все інше – клапани гарячого дуття, газові дроселя, основні вузли керування повітронагрівача та інше – замінюються. Лише нової вогнетривкої цегли у повітронагрівач укладуть 3 904 тонни.

«Повітря, необхідне для горіння палива в доменній печі, перед подачею до фурм попередньо нагрівається у повітронагрівачах. Це дозволяє економити паливо і підвищувати продуктивність плавки, – розповідає Юрій Курило, в.о. начальника ДЦ № 1 з технології. – Кожна доменна піч має повітронагрівачі своїх розмірів. На ДП № 6 кожен із чотирьох повітронагрівачів блоку має майже дев’ятиметровий діаметр, загальну висоту у 49,3 метра, з вогнетривкою кладкою висотою більше ніж 40 метрів».

Ремонтують повітронагрівач № 4 підрядники, а фахівці ДЦ № 1 контролюють процес.

Капремонт повітронагрівача № 4 розрахований на 210 днів, його закінчення заплановане на жовтень. Але доменники сподіваються фінішувати раніше.  

Категорії
Наші люди Новини

Кривий Ріг відзначив кращих металургів та гірників

Місто привітало з професійним святом своїх героїв – найкращих металургів та гірників. «За високий професіоналізм, вагомі трудові досягнення, сумлінну працю…». За цими словами – долі людей, які незважаючи на війну, на своєму фронті підтримують роботу металургійної галузі: видобувають та збагачують руду, виробляють агломерат, чавун, сталь, прокат.

19 працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг» отримали до Дня металурга та гірника почесні грамоти виконкому Криворізької міської ради.

В.о. міського голови Юрій Вілкул побажав працівникам підприємств гірничо-металургійного комплексу і їхнім родинам миру та злагоди і подякував усім за внесок у розвиток Кривого Рогу та підготовку міста до захисту від окупантів. Особливу подяку отримали працівники, які саме зараз боронять Україну та волонтери.

Бригадир слюсарів Андрій Дубрівний вже 35 років ремонтує обладнання доменного цеху № 1 «АрселорМіттал Кривий Ріг». Юним випускником технікуму прийшов він до цеху і ніколи не пошкодував про вибраний шлях.

«У мене дуже важка фізична робота, яка ще й вимагає напруженої праці головою, – розповідає Андрій. – У цеху безліч механічного обладнання, і якщо хоч щось з цього не працюватиме, то не буде чавуну, а відповідно і сталі, і прокату. Відчуваю себе у цеху на своєму місці. Надзвичайно приємно, що це оцінили. Місяць тому зателефонували, спитали дещо про мене, навіть пожартували: «не бійтесь, не для оформлення кредиту». Ось я й здогадався, що нагородять. Неперевершені емоції! Про таке й онукам розповісти можна. Але це не лише мій здобуток. Це здобуток усієї бригади. Всім їм, всім металургам та гірникам – міцного здоров’я, підтримуймо одне одного, і перемога буде наша!»

Найкращі працівники ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” разом з директоркою з галузевих відносин і соціального розвитку Юлією Чермазович

Разом з Андрієм Дубрівним почесні грамоти отримали:

  • Ірина Неклеса, підготувач составів цеху підготовки составів;
  • Микола Сідлак, електрозварник вогнетривно-вапняного цеху;
  • Ігор Бойко, заступник начальника агломераційного цеху № 3 з підготовки виробництва;
  • Олег Євченко, машиніст екскаватора цеху водопостачання;
  • Євген Шевченко, машиніст екскаватора цеху водопостачання;
  • Олександр Шам, машиніст коксових машин коксового цеху № 1;
  • Віталій Бугаєв, майстер з ремонту устаткування цеху уловлювання;
  • Олександр Пашкевич, начальник відділу центрального департаменту з утримання і ремонтів;
  • Микола Похович, машиніст екскаватора ремонтного виробництва ЛМЗ;
  • Олександр Дениско, начальник рудозбагачувальної фабрики № 1;
  • Андрій Головінець, машиніст екскаватора рудоуправління;
  • Сергій Христін, слюсар-ремонтник гірничого устаткування шахтоуправління;
  • Сергій Романенко, змінний майстер сортопрокатного цеху № 1;
  • Дмитро Курганов, електрозварник сортопрокатного цеху № 2;
  • Віталій Кочережко, майстер з ремонту устаткування прокатного цеху № 3;
  • Костянтин Легчілін, слюсар з ремонту колісних транспортних засобів автотранспортного управління;
  • Наталя Потоцька, диспетчер маневрової залізничної станції залізничного цеху № 1;
  • Світлана Смола, електромонтер з ремонту і обслуговування СЦБ залізничного цеху № 3.

Вітаємо ще раз усіх металургів та гірників з професійним святом! Наснаги, здоров’я та мирного неба!

Категорії
Новини

Друге народження для залізничних колій

Бригада ланкозбірки: Ігор Ковальов, Ігор Полуяхтов, Дмитро Струкалов
Бригада ланкозбірки: Ігор Ковальов, Ігор Полуяхтов, Дмитро Струкалов

Програма відновлення рейкошпальних решіток в «АрселорМіттал Кривий Ріг» розпочалася ще у травні. На сьогодні вже укладено дві колії загальною довжиною 1200 метрів з матеріалів, які раніше вже були у використанні.

За словами начальника залізничного цеху № 3 Вячеслава Тінякова, такий підхід дозволяє суттєво економити на придбанні нових матеріалів для ремонту. «Наприклад, на виготовлення однієї ланки із виключно нових матеріалів треба витратити понад 108 тисяч гривень. А ланка із вживаних матеріалів, коштує 35,2 тисяч гривень», – розповів Тіняков.  

Нове життя рейкошпальні решітки отримують на спеціально створеній дільниці з перебирання залізничних ланок. Сюди залізничні матеріали привозять після їх демонтажу під час ремонтів колій заводу.

На дільниці працюють монтери колій та стропальники підрядної організації «Сталь Україна». Вони уважно оглядають кожну деталь: кріплення, рейки, шпали тощо. Відбирають все, що може отримати нове життя, а все непридатне спрямовують на утилізацію.

«Після перебирання ми ретельно чистимо цілі деталі, а згодом із них збираємо нові ланки залізобетонних рейкошпальних решіток, – каже монтер колій Андрій Бараник. – Працюємо дуже зосереджено і якісно. Деталей вистачає, але якщо є потреба, використовуємо і нові матеріали – переважно кріплення (закладні та клемні болти в зборі).

Монтер колій Олександр Стембоіца розповідає, що робота зі збирання нових залізничних ланок фізично важка, потребує уваги та витримки. Але продуктивність у фахівців висока – за зміну тут складають дві ланки. Довжина одної рейкошпальної ланки становить 12,5 метрів. Вона складається із 23 залізобетонних шпал з кріпленнями на кожному боці. Лише болтів для неї потрібно 92 одиниці. Завантажуються та вивантажуються готові ланки і матеріали для збирання рейкошпальних решіток за допомогою двадцятитонного підйомного крану.

Нові рейкошпальні ланки вже укладені на чотирьох коліях станцій та перегонів підприємства. Зараз збираються ланки для двох колій на станції Східна Розвантажувальна.

Завантажування залізничних ланок
Категорії
Новини

Залізничні «спецпризначенці»

Увага! Можливо в цій статті заховалося «золоте слово». Більше про акцію – тут.

Ремонт завантажувальних залізничних колій №№ 3, 4 агломераційному цеху № 1 дозволить підрозділу працювати стабільно і без позапланових зупинок.

Ці колії є невід’ємною частиною технологічного процесу виробництва агломерату і мають важливе спеціальне призначення. Саме на них готова продукція, в даному випадку агломерат, завантажується у залізничні вагони. Але через вік і значну зношеність вони тривалий час були «вузьким місцем» в АЦ № 1 і ставали причиною сходу вагонів. Це, в свою чергу, спричиняло зупинку агломераційних машин цеху, бо виготовлений агломерат потрібно одразу вантажити та відправляти у подальше використання.

«Відремонтувати ці колії під час звичайної роботи цеху ми не могли, бо довелося б працювати буквально під гарячим агломератом, – розповів Іван Тимошенко, в.о. начальника агломераційного цеху № 1. – Таку можливість нам дала тимчасова зупинка АЦ № 1. До роботи взялися, як то кажуть, усім світом. Працівники нашого цеху разом з фахівцями  ЗЦ № 3 та підрядниками з «Металургсервіс Плюс»,  «Сталь Україна» демонтували самі колії та підготували місця під укладання нового залізничного полотна, а потім і змонтували нове. Під старим полотном виявили шар ще старішого. Коли його тут поклали, не змогли згадати навіть старожили цеху. Серед працівників аглоцеху, які брати участь у ремонті, хочу* відзначити старших агломератників Руслана Мирончука, Максима Куліка, агломератників Ігора Снітка, Івана Шелембу, Сергія Проніна, Олександра Марченко та багатьох інших наших робітників». Процеси відбувалися під пильним оком керівників ЗЦ № 3 та управління залізничного транспорту підприємства. Транспортом та спецтехнікою ремонт забезпечило виробниче управління підприємства.  Загалом в цеху укладено майже 350 метрів двох залізничних колій та більш ніж 600 дерев’яних шпал.

* – «золоте слово» – ключ до правильної відповіді у грі