Позначка: наші люди

Категорії
Uncategorized Наші люди

Бойова позиція старшого майстра

24 лютого 2022 року почалося повномасштабне вторгнення російських військ в Україну. А вже 25 лютого працівник «АрселорМіттал Кривий Ріг» Сергій Кіктенко змінив робочий одяг на військову форму.

Старший майстер основної виробничої дільниці (ОВД) цеху підготовки составів Сергій Кіктенко прийшов працювати у цех 25 березня 2011 року. Спочатку він працював підготувачем составів. Це дуже важка й відповідальна робота.

«Підготувачі готують залізничні состави до розливання сталі, – розповідає Сергій. – Якісно підготувати виливниці, правильно виставити їх на залізничні візки і зробити це своєчасно – це дуже важливо. Від цього залежить виробництво сталі. Робота підготувача важка фізично. Доводиться працювати в умовах високих температур. Але мені до труднощів не звикати». 

Сергій Кіктенко задніх не пас, працював сумлінно, якісно. А ще проявив організаторські здібності, без проблем знаходив спільну мову з колегами. Згодом він почав підміняти майстрів, а потім і сам став майстром. Пізніше – старшим майстром ОВД «Кранова служба». Дільниця ключова, адже без підйомних кранів підготовка составів до розливання сталі неможлива.

«До нас їдуть состави з виливальницями – формами, всередині яких – гарячі сталеві злитки з температурою приблизно 950 градусів. Стриперні крани ці злитки роздягають, тобто знімають з них виливниці. Далі метал їде на блюмінг, де з нього роблять заготовки для виготовлення прокатної продукції. Потім виливниці чистять, покривають антипригарним покриттям і виставляють на залізничні візки за допомогою електромостових кранів. Тож наша дільниця затребувана», – каже старший майстер, а нині ще й старший сержант, Кіктенко.

Сергія Кіктенка призвали до лав Національної гвардії ще у 2014 році. Його підрозділ захищав Маріуполь після звільнення від сепаратистів. З серпня 2014 по серпень 2015 він брав участь в антитерористичній операції, після чого повернувся у Кривий Ріг до рідного цеху. Сергій перебував у резерві першої черги і на другий день «повномасштабки» вже був у військовій частині.

«Страху не було. Був неймовірний патріотичний підйом. Єдине – бійці переживали за рідних, за близьких, а командири – за підлеглих, – згадує Сергій Кіктенко. – Мене призначили командиром блокпосту. Організовувати людей, навчати їх, контролювати, планувати для мене не було чимось незвичним. Все це я робив будучи майстром. Були часи, коли на нашій дільниці працювало близько 70 людей. Навички керівника стали в пригоді командирові. На виробництві як і в армії доводиться працювати з різними людьми, і до кожного потрібен свій підхід . А потім ми охороняли важливий стратегічний об’єкт. Звісно, що то за об’єкт і де він розташований, я розповідати не буду».

І знову Сергія перекинули командиром вже іншого блокпосту. Зараз його підрозділ на Херсонщині, недалеко від ворога. Він зізнається, що через річку Дніпро прилітає, а значить вони виконують потрібну воєнну роботу. Бійці несуть службу попри всі складнощі.

«Кілька місяців тому на наші позиції прилетіли дві керовані авіабомби. З нами разом несуть службу поліціянти, і один з них загинув. Один з моїх хлопців був поранений. Зараз з ним все гаразд, одужує. Але найпідступніші – це дрони. У 2014-15 роках вони також були, але в обмеженій кількості і розвідувальні. Зараз же з будь-якого напрямку будь-якої миті може з’явитися ударне «крило». А ще з дронів скидють газові боєприпаси біля бліндажа, «викурюють» їдким димом, а потім прилітає FPVшка. Не розслаблюємося ні на мить. І ЗІЗи, як і на роботі, надягаємо завжди: каска, бронезахист, протизаз і тактичні окуляри – це постійний атрибут, який завжди на тобі, не залежно від того чи ти на посту чи просто пересуваєшся по відкритій місцевост… Але настрій бойовий, і хлопці у мене чудові. Та й знаємо, за що й за кого стоїмо».

Сергій розповів, що кожного ранку у нього зідзвїн з найдорожчими і найближчими людьми. Це надає сил, наснаги, терпіння, тримає дух на високому рівні.

«Так, це мама Катерина Миколаївна, дружина Олена, брат Андрій. Якщо зранку не зв’яжемося, то за п’ять хвилин вже я у них мало не безвісти зниклий, – усміхається Сергій Кіктенко. – А які ж смачні на війні тещині пиріжки, ммм! Лариса Григорівна передає їх при нагоді, коли хтось їде в наш бік. Це все дуже допомагає, мотивує. З перших днів тримаємо зв’язок з колегами. Протягом перших місяців передавали нам на фронт необхідне. Продовжуємо спілкуватися. Щиро дякую Євгену Проході, Андрію Теслюку, Сергію Ушакову, Ірині Неклесі та всім, хто підтримує. Ми обов’язково вистоїмо, переможемо та повернемося на наше підприємство. Вже дуже хочеться!»

Категорії
Новини

Є прогрес з FPS

В ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» триває наполеглива робота, спрямована на досягнення третього рівня стандартів FPS.

Це корпоративні стандарти компанії «АрселорМіттал», спрямовані на досягнення нульового травматизму і збереження життя працівників. У поточному році впроваджено багато заходів, які зменшили ризики на робочих місцях. Багато з них спрямовано на протидію чотирьом ризикам-вбивцям – падінню з висоти, ураженню електричним струмом, розчавленню рухомим устаткуванням чи обертовими частинами.

«Підрозділи отримали страхувальні стропи для поясів та інше устаткування для запобігання падінню з висоти, – розповідає менеджер з оцінки ризиків Сергій Іващенко. – Серед таких цехів, наприклад, технологічний цех коксохімічного виробництва. Для кількох цехів придбані драбини висотою до 10 метрів. Вони легкі, зручні та надійні, виготовлені з урахуванням всіх вимог з безпечного виконання робіт і застосовуються для виробничих операцій на висоті. Подібне устаткування отримали працівники конвертерного цеху, прокатного цеху № 3, сортопрокатного цеху № 2».

Було вжито заходів для запобігання враженню електричним струмом. Наприклад, на чотирьох електромостових кранах аглофабрики відремонтували тролеї та ізолятори. У конвертерному цеху виконано реконструкцію струмопроводу одного з кранів. Конвертерний цех отримав додаткові замикаючі пристрої для вдосконалення системи блокування небезпечних енергій LOTO. А ремонтне виробництво ЦДСР тепер має насос для відкачки ґрунтових вод, які є небезпечними для  електроприміщень підрозділу, а, відповідно, для людей. Також у приміщеннях РП ЦДУР вдосконалені системи освітлення.

«Було замінене освітлення у кількох виробничих приміщеннях РП ЦДУР, – розповідає старший майстер з ремонту електроустаткування РП Віктор Маркевич. – Це ремонтні депо, майстерні тощо. Встановлені потужніші та економніші освітлювачі. Також покращене зовнішнє освітлення поблизу цехових будівель та адміністративно-побутових комплексів. Придбано комплекти переносного освітлення. Це дає змогу берегти зір працівників і дозволяє запобігти травмам під час виконання робіт та падінням під час переміщення».

Також вжито заходів задля безпеки під час роботи з вантажопідіймальними механізмами. Так за словами начальника цеху вловлювання Романа Каренова крани у машзалі та сульфатно-аміачному відділені були оснащені світловою сигналізацією, яка попереджає про небезпеку. Багато цехів придбало нові надійні стропи – канатні, ланцюгові та інші – для безпеки строповки вантажів та, відповідно, запобігання їхньому падінню. Це аглофабрика, вапняно-вогнетривний, копровий, вальцетокарний цехи, цех водопостачання, цехи Ливарно-механічного заводу та інші.

«Для підвищення рівня безпеки на залізничному транспорті для цеху вловлювання, РВ ЦДУРу, ПЦ-3, СПЦ-1, СПЦ-2, копрового цеху придбали запобіжні башмаки. Також для деяких підрозділів були закуплені захисні огорожі, знаки безпеки та багато іншого, що допоможе рухатися до нуля нещасних випадків. А з якою ефективністю ми будемо використовувати те все устаткування, залежить від нас, від нашої культури охорони праці», – підсумував Сергій Іващенко.

Категорії
Новини

З Днем народження, рідне підприємство!

Сьогодні нашому металургійному підприємству виповнюється 91 рік.

4 серпня 1934 року о 12 годині дня перші іскри з льотки новозбудованої доменної печі заводу «сповістили» про видачу довгоочікуваного і такого потрібного для країни чавуну. Того історичного для нашого підприємства дня змінною бригадою Михайла Давидова була здійснена перша плавка – видано 70 тонн криворізького чавуну.

Після цього сотні людей зібралися на урочистий мітинг, присвячений цій події. Тут були перші працівники нашого підприємства, його будівельники, а також численні мешканці Кривого Рогу. Люди приходили на мітинг цілими родинами, адже це була не просто урочиста мить, це було свято для цілого міста – День народження Криворізького металургійного заводу, до пуску якого було докладено дуже багато зусиль. Завод вже тоді мав перспективу розвитку, адже наказом про початок його будівництва, який був підписаний у червні 1931 року, зобов’язувалося «негайно розпочати будівництво Криворізького металургійного заводу у складі чотирьох стандартних доменних печей об’ємом 930 кубометрів з переробленням чавуну на сталь та вальцювання». 4 серпня 1934 року перша домна запрацювала!

А ще на тому урочистому мітингу грав духовий оркестр. Це підкреслювало особливість свята. А за тих часів навіть грамофони та патефони були великою рідкістю, їх використовували в особливо святкових випадках. А тут до людей приїхав цілий оркестр!

У музеї історії підприємства зберігаються спогади ветеранів, які ще маленькими  були присутніми на тому мітингу разом з батьками. Тоді діти ще не розуміли всієї історичної важливості цієї події, але бачили, як щиро радіють люди, як підтримують аплодисментами тих працівників, які доклали багато зусиль до будівництва заводу та його запуску в роботу. А будівництво було дійсно важким, адже тоді головними інструментами були здебільшого лопата та фізична сила.

На той історичний мітинг працівники заводу принесли щойно відлиті чушки чавуну, як символ початку роботи підприємства. Цікавий факт, гірники, які багато років добували у шахтах залізну руду, тільки тоді мали змогу побачити, що ж з неї виходить.

Між собою учасники мітингу говорили, що з початком роботи першої доменної печі місто буде розбудовуватися, і дуже скоро будівники та працівники заводу разом із сім’ями переїдуть із землянок та бараків у новозбудовані житлові будинки.  І як ми знаємо, так воно і сталося!

Ветерани згадували, що навколо підприємства були суцільні бараки – довгі будинки, які всередині розділялися на секції, у кожній було по 40 койок. У бараках відбувалося й активне суспільне та культурне життя – був свій кінотеатр, їдальня, організовувалися танці, а також облаштовувалися куточки, де люди мали змогу відпочити, почитати або зайнятися творчістю. Попри складні умови життя, важку працю, люди жили дружно.

Тим часом Соцмісто вже активно розбудовувалося. У «п’ятірці» – п’яти суперсучасних на ті часи будинках, мешкали передові працівники та інтелігенція. До речі, нею вважалися не лише молоді спеціалісти, а й усі, хто вмів читати та писати. Грамотних людей тоді дуже поважали, адже до Кривбасу, на будівництво заводу, тоді з’їжджалися люди з найвіддаленіших куточків країни.

Відтоді місто та наше підприємство розвивалися разом. Щороку на Криворізькому металургійному заводі вводилися в роботу нові цехи, а у Кривому Розі зростали нові будинки та вулиці.

З Днем народження тебе, рідне підприємство!

Фото з музею історії підприємства

Категорії
Новини

А!фішка на 2 та 3 серпня

Туристичний клуб «Невгамовні Гідеси»

2 серпня о 06:30 пропонуємо відпочинкову екскурсію до парку-готелю «Скіфію». Збір туристів по місту. База розташована в екологічно чистому та мальовничому місці, на березі річки Чорний Ташлик. Купаємось та відпочиваємо на березі річки Чорний Ташлик( або басейні), обідаємо в альтанці, набираємось позитивних вражень, обов’язково робимо гарнесенькі фотки і ввечері вирушаємо додому. Реєстрація: 0961197549, 0982556455.

3 серпня о 10:00 запрошуємо вас на благодійну екскурсію «Довгинцеве. Не нудна історія одного району», щоб прогулятися та разом підтримати збір на авто для військових ЗСУ. Ви дізнаєтеся про історію розвитку району, звідки пішла назва і де знаходиться Старе Довги‌нцеве, а також побачите криворізькі пам’ятки історії та архітектури, відвідаєте Римо-католицький храм, дізнаєтесь історію його створення, почуєте історію будівництва Криворізької залізниці. Місце збору: магазин АТБ на «Дружбі». Реєстрація: 0961197549, 0982556455.

Криворізьке бюро подорожей та екскурсій

2 серпня запрошуємо на Мигію. На вас чекає рафтинг. Виїзд з Кривого Рога о 05:30. Збір по місту. Ви зможете відвідати перлину України, гірську місцину серед українського степу, де спокійний Південний Буг перетворюється на бурхливу гірську річку, що тече між кам’янистими берегами, утворюючи вузьку каньйоноподібну долину з величними гранітними скелями, вирами та островами. У програмі: оглядова екскурсія територією Національного природного парку «Бузький Гард» (Бузький острів Мигія, Компанійська скеля, арковий місток малого млина П. М. Скаржинського, стародавній водяний млин серед глиб із каміння та цегли, оглядовий майданчик, Мигійська ГЕС, великий млин Скаржинських, урочище Протич з козацькою святинею Протичанською скелею, радонове озеро з прозорою бірюзовою водою, що нагадує морський пейзаж мису Тарханкут. А також сплав річковими порогами на спеціальних надувних човнах з кваліфікованими інструкторами. Реєстрація: 0981067279, 0993685133.

Тренінги, курси, ретрити

2 серпня о 09:00 запрошуємо на «Бадьорі ранки» від «АрселорМіттал Кривий Ріг» разом з @forestclub_kr, де кожен охочий: наші працівники, містяни, родини з дітьми, може почати свій день активно, у дружній атмосфері та на свіжому повітрі! Тренування відбуваються за будь-якої погоди. На вас чекають: енергійні тренування з професійним тренером, розтяжка, зарядка, силові вправи, гарний настрій та заряд позитиву на весь день. Візьміть з собою килимок, воду та рушничок.

Категорії
Новини

У кар’єр – з комфортом

У гірничому департаменті з’явився новий вахтовий автомобіль, який доставляє працівників ГТЦ та рудоуправління до робочих місць.

«Це наша новенька «вахтовка» «Scania», – з гордістю розповідає начальник автоколони № 3 ГТЦ Дмитро Ципченко. – Вона така ж чудова, як і нещодавно отриманий потужний маневрений самоскид цієї ж шведської фірми. Самоскид працює у кар’єрах і показав себе якнайкраще щодо безпеки, функціоналу, зручності та комфорту. Він возить щебінь для ремонту й будівництва кар’єрних доріг, виконує інші важливі завдання. У складі нашої колони – допоміжний спецтранспорт, але без цієї техніки видобуток руди неможливий».

Дмитро розповів, що їхні спецавтомобілі доставляють у кар’єри все необхідне для ремонтів гірничого обладнання, будівництва доріг тощо. Також колона має підйомні автокрани, без яких неможливий ремонт екскаваторів, бурових верстатів та іншої техніки безпосередньо у кар’єрах. А один з кранів має вантажність аж  90 тон. В автоколоні є автовишки для роботи електриків та інша необхідна техніка. А серед найвідповідальніших перевезень – доставка людей на робочі місця в кар’єри рудоуправління гірничого департаменту.

«Не дивлячись на важке становище підприємства, викликане повномасштабним вторгненням, виділяються кошти для придбання нових автотранспортних засобів, які безпечно та з комфортом перевозять працівників нашого підприємства. Це дуже добре, бо безпека людей – понад усе, – продовжив Дмитро. – Кілька років тому ми вже отримували нові «вахтовки», вони якісні, комфортні, але це авто найкраще. Так говорять люди».

Чверть століття працює водієм на нашому підприємстві Микола Агейкін. Він був водієм самоскида, автокрана та іншої техніки. Саме він зараз кермує новенькою «вахтовкою».

«Мені є з чим порівнювати, і скажу відверто – це авто неперевершене, – говорить Микола. – Машина потужна – 280 кінських сил, що дає запас потужності під час пересування кар’єрними дорогами. Йде дуже м’яко. А ще дуже зручна система керування. Коробка-автомат сама обирає оптимальні режими роботи, що дозволяє сконцентруватися на тому, щоб безпечно доставити людей, а не перемикати передачі. До речі, є ще й так зване гірниче гальмо або ретайдер, який автоматично гальмує на спусках, і добре справляється зі своєю функцією. Кермо крутиться легко і плавно, що робить керування зручним».

У пасажирському салоні нового авто – 26 дуже зручних м’яких сидінь. А ще одне не менш зручне пасажирське сидіння – у кабіні. Крісло ж водія ще й має спеціальну подушку, яка максимально амортизує. Та й система амортизації всього автомобіля відмінно справляється під час руху кар’єрними шляхами. Всі сидіння оснащені пасками безпеки, а якщо хтось сів і не пристебнувся, то лунає сигнал, який чує і водій.

«Я ретельно слідкую за тим, щоб всі користувалися пасками, бо від того залежать життя. Нова машина не лише безпечна, а ще й комфортна. Клімат-контроль підтримує температуру у кабіні та у салоні на заданому рівні, наприклад, 22 градуси за Цельсієм, – пояснює Микола Агейкін. – Тому в автомобілі комфортно, особливо якщо на вулиці пекельна спека. А ще не треба відчиняти вікна, щоб продувало, тому пиляки не потрапляє. Для обігріву в зимовий період є дві пічки, також у кабіні і в салоні. На кермі є джойстик, за допомогою якого я можу відрегулювати положення бокових дзеркал. А система з п’яти відеокамер, закріплених з різних боків машини та у пасажирському салоні та монітора у кабіні, на який виводиться зображення з камер, я можу бачити все на 360 градусів і своєчасно зупинитися, якщо в зону руху потрапить людина чи інше авто. А двигун відповідає екологічному стандарту «Євро-6». Ця машина дійсно найкраща!»

Категорії
Новини

Сергій Семенов, працівник гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг» віддав життя за Україну

«Молодий фахівець Сергій Семенов прийшов працювати електрослюсарем до нас на дільницю, – згадує начальник дільниці ШУ Андрій Пекалюк. – Він швидко вчився, набирався досвіду, не відмовлявся від жодних завдань. Працював у шахті. Ремонтував разом з колегами шахтні електровози. Робота складна, відповідальна та ще й під землею. Підземними комунікаціями електровози доставляють устаткування, вивозять руду, перевозять шахтарів. Без електротранспорту неможлива робота шахти. Сергій працював сумлінно, його робота не викликала жодних нарікань. Він був спокійним та врівноваженим, ладив з людьми, не конфліктував, а взаємодіяв з колегами. Незабаром з нього міг вийти хороший майстер… Звістка про його смерть приголомшила. Він залишиться в нашій пам’яті чудовою людиною».

Ідентифікувати тіло захисника допомогла судова молекулярно-генетична експертиза.

Солдат, стрілець-помічник гранатометника Сергій Семенов загинув, боронячи Батьківщину, 24 січня 2024 року.

Щирі співчуття рідним, близьким та колегам нашого захисника.