Антоніна міцно спала після нічної зміни. А колеги вже кидали їй на смартфон привітання з перемогою у розіграші. А все почалося із розмови з кумою Ольгою.
«Ми з кумою працюємо в «АрселорМіттал Кривий Ріг». Я у центральній лабораторії коксохімічного виробництва, а Оля Курочкіна – в департаменті з якості. Саме вона мені підказала, що підприємство за ініціативою корпорації «АрселорМіттал» проводить розіграш поїздки до Парижу на Олімпійські ігри. Переможниця може взяти із собою ще когось, наприклад, подругу, – розпочала розповідь лаборантка хіманалізу Антоніна Кравченко. – Я відповіла подрузі, що немає сенсу, бо я ніколи нічого не виграла, навіть грошей не знаходила. «Давай, реєструйся, – наполягала кума. – Адже це наш омріяний Париж!»… І от посипалися вітання від колег. А я ж не вірю, помилка якась. Це не може бути зі мною! Лише коли зателефонувала одна з організаторів розіграшу Іра Стеценко з корпоративних комунікацій, я почала потихеньку розуміти, що це реальність».
Нагадаємо, що розіграш відбувся у квітні цього року. Тоді спеціальна програма з усіх наших працівниць, які зареєструвалися, рандомно вибрала одну переможницю, тобто Антоніну. Та радісно зателефонувала Ользі, і подруги почали збиратися до Парижу.
«І ось ми на Паризькій автостанції, – продовжила наша героїня. – Пожмакані та заморені, бо їхали 36 годин – поїздом до Львова, а потім автобусом через Польщу, Німеччину, але щасливі. У дорозі вразила вільна смуга переповненого автобану. Виявилося, що це спеціально для причетних до організації змагань та учасників Олімпіади. У готелі, проживання у якому оплатила корпорація, проживало зо два десятки працівників «АрселорМіттал» – переможців розіграшів, як і ми. Готель чудовий як із зовні, так і всередині. Нам здалося, що потрапили у якесь королівство. До того ж недалечко від центру, зі зручною транспортною розв’язкою. А от французьке меню не дуже зайшло. Спробували знаменитий цибуляний суп, так наш борщ набагато смачніший. А круасани у французів, як виявилося, без начинки. Ну таке».
Квитки на спортивні змагання також придбала компанія. Першим видом, який побачили Антоніна з кумою та їх колеги з французьких підприємств «АрселорМіттал», був пляжний волейбол. Переможниця зізналася, що не часто відвідувала спортивні турніри. Хіба що кілька разів ходила на футбольний «Кривбас».
«Від спорту я взагалі далека, – усміхається вона. – Хіба що фізкультуру в школі не прогулювала, бо була сумлінною дівчинкою. А у технікумі навіть на «нулівки» з фізвиховання не просипала. А тут – всесвітнє спортивне свято! Волейбольний майданчик змонтували у серці Парижу, на Марсовому полі, біля Ейфелевої вежі. На трибунах була неймовірна атмосфера. Глядачів запалювали аніматори. Ми запускали хвилю і несамовито підтримували волейболістів. А яке ж було видовище, коли у сутінках Ейфелеву вежу підсвітили золотим кольором! І це все ми бачили з трибун. Другого ж дня були матчі з водного поло. Це для мене дещо ближче, ніж волейбол, я хоча б плавати можу. Спортсмени ж плавали, як дельфіни. А ми голосно й енергійно вболівали».
Третій спортивний день приніс Ользі та Антоніні неймовірні враження. У них були квитки на фінали з легкої атлетики, і тут кумоньки вже знали, за кого вболівати.
«Так, нам дійсно поталанило, – засяяла Антоніна. – Уявляєте, ми бачили золотий стрибок нашої Ярослави Магучіх!!! Як же ми кричали й плескали у долоні! Сусіди питали у нас: «Ви з України?». А що не видно? Чи не чути? А ще ми стали свідками бронзового стрибка нашої Ірини Геращенко, та раділи третьому місцю нашого майстра з метання молота Михайла Кохана. Уявляєте, який це був для нас день! Крім спортивної програми було ще запрошення до головного офісу «АрселорМіттал» у Франції. Інші прийшли у шльопках і шортах, а ми з кумою у вишиванках і отримали компліменти від колег. Нас пригощали соками і моктелями (так французи називають коктейлі). На прийомі ми фотографувалися зі справжнісіньким олімпійським факелом».
І звичайно ж Антоніна й Ольга не обмежилися спортивною та офісною програмами, а влаштували собі екскурсію найромантичнішим містом світу.
«Ми знайшли в інстаграмі контакти україномовної дівчини-гідеси, – і вона показала нам знамениті паризькі краєвиди, – говорить Антоніна. – Ейфелева вежа навіть краща, ніж на картинках. Її, як і Тріумфальну арку я не уявляла такими височенними! І взагалі архітектура дуже гарна та різноманітна. А от від Єлисейських полів я очікувала море газонів та багато дерев, а вони виявилися великим проспектом. Ми чудово провели час у Парижі. Щасливі враження на все життя. Дуже вдячна «АрселорМіттал» за таку чудову можливість побувати в омріяному Парижі!»
