Позначка: наші люди

Категорії
Наші люди

Метал ріжуть, програми пишуть, а якщо треба – місто рятують

У цеху металоконструкцій нашого «Ливарно-механічного заводу» газорізальник – одна з найважливіших професій. Цех виготовляє безліч виробів, без яких неможливий ремонт устаткування в жодному з виробництв «АрселорМіттал Кривий Ріг» та для сторонніх замовників. Є й замовлення від іноземних підприємств. Багато з цих металевих виробів мають складну конфігурацію і складаються з багатьох різноманітних елементів. А заготовки для тих елементів і вирізають газорізальники.

Професія складна, вимагає кваліфікації, але – О, диво! – на газорізальників навчальні заклади нашого міста не навчають.

«Особисто я вчився на електрогазозварника, і лише небагато часу нашої навчальної програми було присвячено основам професії газорізальника, – говорить газорізальник ЦМК Дмитро Бугаєв. – Тож нову професію опановував безпосередньо в цеху. Спочатку це було ручне різання. Доволі складна робота в умовах підвищеної небезпеки. Але мене більше вабили великі різальні машини, які працювали поруч і вирізали з листового металу різної товщини. То були автоматичні машини плазмового та газового різання. Вони мене дуже зацікавили, тож навчитися на них працювати було моєю власною ініціативою. Піддивлявся, розпитував і поступово навчився».

Ручне різання, як вважає Дмитро, важче фізично та небезпечніше. Воно часто використовується під час збирання деталей у конструкцію, де треба підрізати, підігнати за розмірами, формою. А ще вручну часто ріжуть швелери, кутники та інший прокат, який використовується для виготовлення устаткування чи металоконструкцій працівниками ЦМК. Дмитро вправно володіє як цим видом різання, так і автоматичними машинами.

«Як ручне, так і машинне різання у нас є кисневим або плазмовим, – пояснює Дмитро Бугаєв. – Те й інше мають свої переваги. Наприклад, машина плазмового різання може різати не лише чорні, але й кольорові метали, на відміну від своєї кисневої «колеги» і робить це швидше. Але ж машина кисневого різання може впоратися з листовим металом товщиною до 240 міліметрів, тоді як плазмовій до снаги лише листи до 30 мм. Різання на обох машинах надзвичайно точне, і можна вирізати навіть складної форми фігури, була б програма».

Так, саме програма, адже роботою машини керує її комп’ютер. Тож газорізальники ЦМК – це ще й «айтішники». Програми для різання простих заготовок вони складають самі, користуючись ескізами та шаблонами. А от вже складні фігури вирізаються за програмами, що створюють профільні фахівці «ЛМЗ».

«Такі програми завантажуються до наших машин через мережу, і ми контролюємо їх виконання машиною. Професія у нас дуже цікава, але, на жаль, нас можна вже заносити до Червоної книги, – посміхається Дмитро. – У цеху нас залишилося шестеро. Тож хто хоче мати цікаву професію, то навчимо, було б у людини бажання. Робота не проста, скажу відверто, вона варта достойної зарплати. За два тижні навчимо так, що людина вже зможе самостійно виконувати прості виробничі завдання, але щоб здобути майстерність – це вже набагато довше. В мене за ці роки було немало учнів, можна сказати, три покоління. Робота дійсно цікава. Потужна техніка. Наші машини можуть робити як тонку, практично ювелірну роботу, так і вирізати великі заготовки довжиною 12 метрів і навіть більше».

Мало хто знає, але Дмитро Бугаєв зробив багато для порятунку Кривого Рогу, коли Карачунівську дамбу розбили російські ракети. Саме він вирізав заготовки для деталей шлюзів, які стали на заваді водної стихії, що загрожувала місту. Тоді рахунок йшов на години, і Дмитро був одним з ключових гравців тієї команди. За чверть століття роботи в ЦМК було багато цікавих подій та моментів. Один з них запам’ятався на все життя. Це коли він поєднав своє життя з колегою Оксаною.

«Ми з нею мешкали в одному районі, – згадує Дмитро Бугаєв. – А ближче познайомилися, вже коли почали працювати в одному цеху. Бачилися на роботі, разом їздили додому. І так воно все закрутилося-завертілося… Вже більш як 20 років разом. Вона працює майстринею у нас на дільниці. Синові Кирилу вже 16 років. Він вчиться у тому ж училищі, де навчався я, але воно вже зветься ліцеєм. Як і я, вчиться на зварника, а ще на автослюсаря. Гарні професії, цікаві й дуже потрібні, як і газорізальник. І це чудово!»  

Категорії
Новини

Працівник ремонтного виробництва Сергій Сулейманов загинув за волю України

29 травня 2025 року зупинилося серце нашого захисника, працівника «АрселорМіттал Кривий Ріг» Сергія Сулейманова. Головний сержант взводу безпілотних авіаційних комплексів Сергій Сулейманов помер внаслідок отриманої мінно-вибухової травми в одному з медзакладів міста Дніпро. До призову на військову службу по мобілізації в липні 2023 року він працював бригадиром слюсарів-ремонтників цеху ремонту металургійного устаткування № 4.

Протягом п’яти років поруч з Сергієм працював змінний майстер ЦРМУ-4 Олександр Семенюк. «Наша бригада ремонтувала електромостові крани на блюмінгу, – згадує Олександр Семенюк. – Устаткування складне, робота непроста. Згуртована бригада добре справлялася. Сергія поважали за його професіоналізм, досвід, вміння знаходити з усіма спільну мову, спокійний та врівноважений характер. Коли колектив виконує важку нервову роботу, то не уникнути гарячих дискусій. Траплялися вони й у нашому колективі. Але Сергій завжди вмів вчасно заспокоїтися й примирити колег. Він робив свою справу оперативно та якісно. Коли я отримав посаду майстра, Сергій став бригадиром, і кращого бригадира годі було й шукати. Звістка про його смерть стала страшною новиною для нас. Дуже важка втрата».

У Сергія Сулейманова лишилися маленька донечка Каміла та дружина Юлія.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям та колегам нашого захисника.

Категорії
Новини

Залізні обійми рятують життя

У залізничному цеху № 2 «АрселорМіттал Кривий Ріг» підвищили рівень безпеки операцій, пов’язаних з транспортуванням бочок з мастилом.

Залізничний транспорт є основним на нашому підприємстві. Прокатна продукція, сталеві заготовки, рідка сталь, чавун, агломерат, кокс, руда та залізорудний концентрат – це далеко не повний перелік того, що транспортується залізничними составами. Недаремно ж залізничні колії порівнюють з артеріями, без яких неможливе життя виробничого організму.

Як розповів начальник ЗЦ-2 Дмитро Колесник, його цех саме і займається тими перевезеннями, а також його працівники ремонтують та обслуговують локомотиви, вагони й крани на залізничному ходу. Серед основних операцій з обслуговування – заміна мастила. Донедавна транспортування бочок зі свіжим і відпрацьованим мастилом та моторною оливою не було максимально безпечним, бо не було стовідсоткової гарантії надійності кріплення тих бочок. До керівництва надходили про це сигнали від працівників. Саме від керівника ЗЦ-2 пішла ідея: використовувати для надійної фіксації спеціальні захвати для бочок.

«Спочатку ми визначилися, які саме пристрої допоможуть усунути ризик падіння бочок під час перевезення кранами, а потім знайшли те, що нам потрібно, – розповідає Дмитро Колесник. – Оцей невеликий металевий пристрій здатен зберегти життя людей. Цей захват українського виробництва і має відповідні документи, що підтверджують його відповідність державним вимогам з охорони праці. Він має дві, так би мовити, залізні лапи, які охоплюють бочку і надійно її фіксують. Конструкція така, що фіксація відбувається за рахунок ваги самої бочки. Цей пристрій здатен гарантовано утримувати вантаж масою до 600 кілограмів. Якщо врахувати, що ми використовуємо бочки, які разом з вмістом не перевищують 200 кг, то запас міцності більш ніж достатній».

Загалом цех має та застосовує чотири нових захвати. Роман Ліваденко – слюсар з ремонту рухомого складу підрядної організації. Серед інших виробничих обов’язків він виконує роботи із заміни мастила.

«Під час технічного обслуговування передбачена періодична заміна мастила в редукторах, електродвигунах, зубчастій передачі, тягових агрегатах, буксах колісних пар тощо або його додавання. Якраз це ми з колегами й робимо, –  пояснює Роман Ліваденко. –  Навчитися користуватися захватами було неважко. Приїхали, показали, залишили зрозумілу інструкцію. Поки що враження від нового устаткування позитивні. Зручно користуватися, швидко й надійно кріпити, безпечно транспортувати – ось що можу сказати. Більше б таких пристроїв, простих та надійних».

Начальниця відділу з оперативної роботи департаменту з охорони праці та промислової безпеки Наталія Горинь відзначила, що подібні ініціативи від цехів дуже цінні, бо хто ж як не люди на місцях знає, як зробити їхню працю безпечнішою. Тож фахівці з охорони праці уважно ставляться до таких підказок і сприяють втіленню подібних проєктів, спрямованих на збереження життів й здоров’я.

Категорії
Новини

Let`s go на футбол!

7 червня стартував турнір з мініфутболу серед команд «АрселорМіттал Кривий Ріг» та «Ливарно-механічного заводу»

7 команд з різних цехів протягом півтора місяця визначатимуть кращу робітничу команду. В турнірі беруть участь футбольні колективи сортопрокатно цеху № 1, прокатного цеху № 3, цеху металоконструкцій, цеху експлуатації залізничного транспорту, фасонносталеливарного цеху, а також дві команди з конвертерного цеху. Одна з них так і називається – «Конвертерний», а інша представляє його відділення безперервного розливання сталі. Змагання триватимуть до 20 липня – Дня металургів та гірників України, якому вони й присвячені.

У стартовий день змагань було зіграно три поєдинки, в кожному з яких глядачі побачили по три голи. Першими на поле вийшли команди ВБРС та ЦМК. Команда з «ЛМЗ» почала гру в агресивному атакуючому стилі і в одній з атак відкрила рахунок – 1:0. Але розливальники сталі не здалися і зрівняли рахунок. Далі гра проходила в обопільних атаках, у обох команд були моменти. А 7 червня виявилося щасливим для хлопців з ВБРС. Одна з їхніх атак завершилася взяттям воріт. Тож вольова перемога ВБРС – 2:1.

Ще в одному поєдинку зустрілися футболісти ФСЛЦ та СПЦ-1. Футболісти ФСЛЦ з перших хвилин заволоділи ініціативою. Їхні потужні атаки одна за одною накочувалися на ворота прокатників. Одна з них призвела до відкриття рахунку – 1:0. Гравці СПЦ-1 намагалися відігратися, але пропустили другий гол – 2:0. А згодом футболісти з фасонносталеливарного дотисли суперників, оформивши «суху» перемогу. Тож 3:0 на користь ФСЛЦ.

Видовищною видалася гра між командами конвертерного цеху та цеху експлуатації залізничного транспорту. Атакуючий футбол показали обидві команди. І в одній з атак конвертерники забили перший м’яч у ворота залізничників. А попри всі спроби спортсменів ЦЕЗТ відігратися, другий м’яч знову влетів у їхні ворота – 2:0. Залізничники не здавалися, атакували, билися до останньої хвилини, але футбольна фортуна того дня була точно не на їхньому боці. 3:0 – ще одна перемога з великим рахунком в перший ігровий день.

Антон Дятлов, бригадир з переміщення сировини і готової продукції ВБРС: «Це був мій перший офіційний матч у новому сезоні. Хух, важко! Наче й тренуємося, але тренувальні ігри – то одне, а в отаких матчах викладаєшся повністю. Зовсім інший рівень відповідальності. Потихеньку входимо в ритм. Перемогою задоволений. Настрій гарний, бойовий. Будемо боротися за медалі. На таких турнірах згадуєш дитинство, юність, і це чудово!»

Михайло Левін, арбітр, ветеран «АрселорМіттал Кривий Ріг»: Для мене як для судді це вже не перший турнір у цьому сезоні. Але до змагань з участю заводських команд в мене особливе, тепле ставлення, бо я сам багато років на ньому працював, грав за шахтарську команду. Це завжди щирий та азартний футбол, повага до суперників та жага до перемоги, на полі непримиримі суперники, а після свистка – товариші й друзі. Такі матчі цікаво й приємно судити.

Олександр Гречаний, помічник машиніста тепловоза залізничного цеху № 2 (команда ЦЕЗТ): «До турніру ми готувалися. Але сьогодні, на жаль, перемогти не вийшло, хоча хлопці старалися, викладалися, атакували, нав’язали боротьбу. Ні до кого претензій немає, але результат нас не влаштовує. Будемо готуватися до наступних поєдинків. З футболом я з дитинства, коли з пацанами ганяли м’яча на подвір’ї. Грав польовим гравцем, а зараз я голкіпер. Футбол – це насолода, це для душі, це життя».

Посилання на всі фото

https://fex.net/uk/s/yfmskbx

Категорії
Новини

Про цьогорічний відпочинок на турбазі “Мар’янівка”

Відповідають працівники департаменту з персоналу

Коли стартує сезон відпочинку на «Мар’янівці»? Куди звертатися за отриманням путівки?

Сезон відпочинку на «Мар’янівці» розпочинається з 7 червня. Для отримання путівки на базу відпочинку необхідно звернутись до Центру надання послуг «Єдине вікно» не раніше за 7 днів від запланованої дати відпочинку.

 Хто має право на відпочинок на «Мар’янівці»?

Правом на отримання путівки на базу відпочинку протягом літнього оздоровчого сезону можуть скористатись працівники, які перебувають в обліковому складі ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ПП «Стіл Сервіс», ТОВ «Ливарно-механічний завод». Порушники трудової та виробничої дисципліни на підприємстві, а також порушники «Правил перебування на Турбазі для відпочивальників» поточного року не мають право на це.  

За який термін заздалегідь можна звертатися за путівкою? І кого можна взяти з собою на турбазу?

Оформити путівку можна за сім робочих днів до запланованої дати заїзду. Відпочити на базі можуть працівники ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ПП «Стіл Сервіс», ТОВ «Ливарно-механічний завод» та члени їхніх родин – чоловік або дружина, діти віком до 18 років і діти – студенти денної форми навчання віком до 23 років, а також родини загиблих працівників.

Що потрібно для оформлення путівки? Які документи потрібно взяти собою на базу відпочинку для заселення?

Для оформлення путівки працівник повинен надати особисту перепустку, паспорт дружини/чоловіка, свідоцтва про народження дітей, студентський квиток або довідку з навчального закладу (якщо дитина є студентом денної форми навчання віком до 23 років). При заселенні на базу відпочинку необхідно надати заповнену путівку, особисту перепустку працівника, паспорт(и), для дітей – свідоцтво(а) про народження, водійське посвідчення (якщо в путівці додатково зазначене місце на стоянці для авто).

Хто має першочергове право на отримання путівок?

Забронювати путівку на бажані дати заїзду впродовж всього сезону можуть наступні категорії:

 – мобілізовані працівники, які перебувають в обліковому складі підприємства та дочірніх підприємств – та члени їхніх родин;

– ветерани підприємства та дочірніх підприємств, які демобілізовані та члени їхніх родин;

– члени родин загиблих працівників підприємства та дочірніх підприємств.

Для цього необхідно звернутись до Центру надання послуг «Єдине вікно» особисто, або за телефонами: 056 499 19 00, (067) 628 52 96, (067) 562 04 30. 

Решта працівників оформлюють путівку на загальних умовах (не раніше, ніж за 7 робочих днів до запланованої дати відпочинку).

 Чи є на базі стоянка для авто, і як нею скористатися?

На базі відпочинку «Мар’янівка» облаштована стоянка для авто на 40 паркувальних місць. Про необхідність надання місця на стоянці працівник повинен повідомити фахівця ЦНП «Єдине вікно» при оформленні путівки (за наявності вільних, таке місце буде надано).

 На скільки днів можна оформлювати путівку за сезон?

За літній сезон кожен працівник підприємства має право відпочити на турбазі 5 днів. Додатково, за наявності, незатребуваних путівок не раніше, ніж за 2 робочі дні до дати заїзду працівнику, який використав ліміт перебування на турбазі, може бути оформлено додаткову путівку, період якої не перевищує 2-х днів.

Що робити, якщо ти не зможеш поїхати у ті дати, що забронював? Як діяти?

У разі неможливості відвідування турбази за сімейними або іншими обставинами, працівник, на якого оформлена путівка, повинен негайно повідомити про це фахівця ЦНП «Єдине вікно» за номером телефону: 067 628 52 96 або 067 562 04 30 у робочий час ЦНП «Єдине вікно», а також  повернути путівку в ЦНП «Єдине вікно».

Коли заїзд та виїзд за путівками?

Заселення відпочивальників починається з 11:00 год ранку в день заїзду, виїзд відпочивальників з турбази до 09:00 год у день закінчення путівки.

Що на базі видають, а що варто взяти з собою?

На базі відпочинку видається постіль, ковдри за необхідності, великий посуд (сковорідки, тарілки, каструлі).

Місця для приготування їжі на базі відпочинку облаштовані електричними плитами, холодильниками.

Є облаштовані мангальні зони (дрова, вугілля та знаряддя для приготування страв на мангалі потрібно брати з собою). Також є можливість отримати спортивний інвентар: ракетки та волани для бадмінтону, м’ячі для гри у пляжний волейбол та баскетбол.

Минулого року було довге оформлення на турбазі, чи зроблено щось, щоб прискорити процес?

Цьогоріч для зменшення черги в місці реєстрації на в’їзді, в путівку додано відривний талон.

Путівка лишається на в’їзді у працівника ПП «Стіл Сервіс» для подальшої реєстрації, а відпочивальники з відривним талоном вже можуть проходити на заселення у будиночки та кімнати.

У цьому році буде працювати три пункти заселення, замість минулорічних двох пунктів:

1. «Залізничник».

2. «Блюмінг» та «Енергетик».

3. ПП «Стіл сервіс» та «Конвертерний».

Чи можна вибрати в якому корпусі або будиночку відпочивати?

Фахівець ЦНП «Єдине вікно» запропонує вам всі вільні місця, які будуть в наявності на момент вашого звернення, а також з врахуванням кількості людей, яких ви берете з собою на відпочинок. Ви зможете переглянути фото будиночків та кімнат. Тож зможете вибрати більш комфортний для себе варіант.

Чи буде на турбазі працювати буфет?

І у цьому сезоні буде працювати буфет на базі відпочинку. Графік щоденної роботи буфету з 9:00 до 19:00, перерва з 12:00 до 12:45. У продажу будуть напої, зокрема питна вода (1,5 л, 5 л), випічка, напівфабрикати, морозиво, м’ясні вироби тощо.

Скільки місць на турбазі та чому?

Місткість бази відпочинку у зв’язку з умовами та вимогами воєнного стану зменшена відповідно до кількості місць у облаштованому укритті.

Категорії
Новини

Шведська техніка для українських гірників

Для вивезення залізної руди та розкривних порід у кар’єрах рудоуправління гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг» прокладено 47 кілометрів доріг. Для безпечного та зручного руху великовантажних самоскидів дороги ремонтуються, утримуються в гарному стані, а за потреби прокладаються нові шляхи. Основним матеріалом для кар’єрних доріг є щебінь, який виготовляють на дробарній фабриці у кар’єрі №3. Для швидкого підвозу щебню на місце ремонтів та будівництва доріг гірники отримали новенький сучасний шведський самоскид Scania.

За кермом нового самоскиду – водій Іван Новіков. Близько п’яти років він працює у гірничотранспортному цеху ГД. Має досвід роботи на різних авто, вантажопідйомністю від 40 до 136 тонн, тож у нього є з чим порівнювати. Він не приховує свого захоплення автообновкою.

«Взагалі-то я більшість часу керував набагато габаритнішими самоскидами. Але цей автомобіль, не зважаючи на невеликі розміри у порівнянні з 130-тонниками, має приблизно таку ж потужність двигуна – 500 кінських сил, – розповідає Іван. – Це дає змогу без проблем підійматися крутими відтинками доріг у кар’єрах з важким вантажем у кузові. Машина має чотири осі, дві з яких поворотні, що робить її дуже маневрений та керованою. Для кар’єрів це дуже важливо».

Авто рушає з місця у кар’єр, як-то кажуть, і що дивує зразу – у кабіні практично не чути ні звука потужного двигуна, ні шуму коліс, бо кабіна має неперевершену шумоізоляцію. Машина рухається так плавно, ніби їдемо у легковику накатаним шосе. Тобто амортизація відмінна. Водійське крісло має свою систему амортизації, тож за словами Івана, він не відчуває якихось значних струсів навіть на найскладніших ділянках дороги.

«А ще крісло дуже зручне, анатомічне. Воно автоматично підлаштовується під вагу водія, його спину, а також має функцію ручного налаштування, – пояснює водій. – До речі, коробка передач – повний автомат. Але є механічне керування. Автомат відпрацьовує на «відмінно» майже завжди. Лише на крутих підйомах краще перемкнути на механіку, бо автоматика весь час шукає ідеальний варіант, і на підйомах авто сіпається. Якщо забув пристебнутися паском, то звучить сигнал. Керування плавне, кермо зручне. А ще прямо на кермі є джойстик, за допомогою якого можна на ось цей монітор вивести такі параметри, як споживання пального, напруга батареї, гальмівний тиск тощо. А ось на цьому моніторі – зображення з чотирьох зовнішніх камер, які спрямовані у сліпі зони, куди не видно водієві. Дуже потрібна система. Тепер я бачу, чи є у сліпих зонах перешкоди, люди, інші авто тощо. Не виходячи з кабіни, можна підлаштувати положення оглядових дзеркал».

Потужна, маневрена, зручна, а головне – безпечна машина. І дуже комфортна. Кабіна оснащена системою клімат-контролю, яка сама створює комфортні умови для водія і пасажира. А ще це авто розумне. Воно мотивує водія керувати безпечно і правильно.

«Це дуже цікава функція, – усміхнувся Іван Новіков. – Після виконання складного елемента авто виставляє водієві оцінку за п’ятибальною шкалою. Щоправда, «п’ятірок» я ще не отримував, це, мабуть, найвищий пілотаж, а от чотири з половиною вже набирав. Але ж і з автомобілем ми лише знайомимося. Тож будуть і п’ятірки. А головне – це безпека руху. І такі автомобілі надають для того всі можливості. Подивимося, як нова машина працюватиме надалі, а поки лише позитивні враження. Якби й хотів знайти недоліки – не виходить».