Позначка: наші люди

Категорії
Uncategorized Новини

Літо починали та й заярмаркували

Для дітей працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг» та мешканців міста перший день літа розпочався з Ярмарку, який підприємство організувало для малечі та їхніх батьків.

Літо стартувало гучно, під музику та гомін ярмарку. Біля стін Палацу культури металургів вишикувався ряд столів-«яток» на яких діловито розклали свої скарби юні учасники. Вже вдруге проходить цей захід за ініціативи корпоративних комунікацій «АрселорМіттал Кривий Ріг». І охочих взяти у ньому участь все більше.

(Більше фото в кінці статті за посиланням)

Ось біля столика з іграшками та поробками діловито метушиться шестирічна Єва. Їй про це свято розповів тато Валерій Шевчук, який працює в службі ДАТП начальником дільниці. Єва принесла іграшки, пропонує придбати, а на отримані кошти планує сходити в ігрову кімнату та влаштувати фотосесію, бо ж навчається у дитячій модельній агенції.

«Ми не вперше беремо участь у такому заході, – говорить Валерій. – Це прекрасно, адже дитячий ярмарок – це майданчик для спілкування малечі, можливість взяти участь у розвагах, повеселитися, відволіктися. Зараз у наших дітей не так вже й багато можливостей це зробити, дякуємо організатором, що подбали про це».

А на нашому ярмарку було все, як з давніх-давен. Локації з активними іграми запрошували випробувати себе на спритність, швидкість, влучність та виграти призи. У фоє працювала зона з розмальовками та розписом пряників. Додатковим бонусом став перегляд мультфільму на великому екрані.

«Наші чоловіки працюють на комбінаті, тож про свято ми дізналися від них, – розповідають Оля та Марина. – Ми прийшли з дітками і одразу ж побігли розписувати пряники. Це весело та смачно. А якщо серйозно, то такі свята зараз дуже потрібні. Дітям не вистачає живого спілкування і активностей. А тут все зібрано в одному місці. Можна погратися, повеселитися, позмагатися і щось цікавеньке придбати, але це вже вирішувати нашій малечі».

ЯрмарОК давно вже перетворився на родинне свято, коли кожен може знайти для себе щось своє, відчути цю світлу атмосферу та провести вихідний разом у гарному настрої.

«Ми прийшли родиною, бо це можливість відпочити та розважитися для усіх нас, – говорить Альона Ковальчук, працівниця СПЦ. – Ось погляньте тільки, як старанно наш п’ятирічний Максимко розмальовує пряник. Потім пройдемося ярмарком, може ще щось дітям придбаємо. Гарне вийшло свято. Це і відпочинок для всіх родин, і можливість малечі почати вивчати ази економіки. А що ж? Чим іграшкам пилом припадати, то краще їх ось так комусь запропонувати, отримати гроші та щось собі придбати. Але найголовніше, як на мене, – це радісні емоції від змагань, від ігор, розваг, спілкування та справжньої, теплої, літньої атмосфери. Нам все сподобалося! Хочемо ще!»

Більше фото за посиланням:

https://fex.net/uk/s/ozmac5n

Категорії
Новини

З сонцем в небі, теплом в душі та усмішками на обличчях

Саме таким видався останній день весни для учасників родинного пікніка «Разом з близькими». Ініціаторами та організаторами заходу виступили корпоративні комунікації. Місце проведення – база відпочинку ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» «Мар’янівка». А головними героями, найбажанішими гостями та найактивнішими учасниками стали демобілізовані працівники наших підприємств з родинами та родини наших загиблих героїв.

(Безліч яскравих моментів дивіться та забирайте собі через посилання в кінці статті)

Відчуття свята огортало кожного вже з перших кроків на базі відпочинку. Лунала музика, милувала око територія «Мар’янівки», дбайливо прибрана руками працівників ПП «Стіл Сервісу». Почали зі смачненького перекусу, аби налаштуватися на насичений день пікніка. А на учасників чекала велика, різноманітна та яскрава програма змагань, яку підготували та провели заслужений вчитель України, вчитель Криворізького ліцею № 24 Віктор Князєв та його помічники.

Участь у змаганнях була добровільною. Хто хотів міг просто поніжитися на пляжі, погойдатися на гойдалках, поспілкуватися з колегами. Але, як показала практика, взяти участь у змаганнях  бажали майже всі. І тут не було ніяких обмежень – ані вікових, ані фізичних – усі змагалися наче на справжніх Олімпійських іграх. Серед програми ігор на «Мар’янівці» були: керлінг, діаболо з м’ячем, перетягування каната, настільні ігри. Із завзяттям змагалися усі – від найменших членів родин, до дорослих. Азарт був таким, що дехто із захисників відкидав милиці (наслідок отриманих поранень), та дивував усіх вправністю та жагою до перемоги. Як, наприклад, Віктор Кетлер. Захисник, який три роки відстоював незалежність України на різних напрямках фронту – від Харківського, Донецького до Луганщини, на пікнік приїхав з героїчною родиною – дружиною Юлією та двома дітками, а молодшому, увага, виповнилося лише 7 днів. Віктор у мирному житті працював старшим диспетчером аглодоменного цеху, на захист країни став за власним бажанням, три роки зі зброєю в руках. Але нарешті він з родиною у мальовничому куточку Мар’янівки.

«Це чудова можливість побути разом з родиною, відпочити, розвантажитись, – говорить Віктор. – Це дуже потрібно нам усім. І тим, хто повертається з війни, і родинам, які лише чекають на повернення своїх захисників, і тим, хто зараз працює на комбінаті. Нам потрібні такі хвилини релаксу. А ще – це чудова можливість нашим діткам поспілкуватися, погратися разом, побавитися, трішки відпочити від жахів війни. Тому звичайно, що таких заходів варто робити більше».

«І ми не пропустимо жоден з них, це справжній релакс для нашої родини, ось і найменшенькому сподобалося. А для мене – це щастя бачити, як чоловік усміхається, бо для нашого тата найголовніше, щоб діти, батьки та дружина були здорові та щасливі, і ми тут так себе і почуваємо», – додає дружина Юля.

Як і на справжніх змаганнях, був і свій п’єдестал пошани. Переможці отримували призи та нагороди. Але, щиро кажучи, без подарунка в цей день не пішов ніхто. Усі хотіли випробувати себе, жартували, підтримували одне одного, всі наче об’єдналися в одну родину.

«Я дуже вдячна, що мене запросили на це свято, а інакше цей день й не назвеш, – розповідає Лариса Кудрявцева, мати загиблого захисника Максима Кулепи. – Мого сина, на жаль,  вже немає з нами, але він так любив життя, був світлою, доброю людиною. Я думаю, що Максим би порадів, що його мама тут. Це наче свіжий подих для мене, я радію, сміюся, відчуваю, що життя триває. Мені тут так комфортно, я бачу, що про наших героїв, про родини не забули. Дякую організатором за цей прекрасний день життя та радості!»

«Після років на фронті важко повертатися до мирного життя, ти ніби випадаєш з нього, – говорить  Володимир Гарізан, водій ГТЦ. – І це нелегке повернення, тому потрібно, щоб держава дбала про реабілітацію захисників, надавала їм всебічну підтримку, адже нам непросто. А от такі заходи, як цей пікнік – це чудова ініціатива. Змога відпочити, змінити картинку, побути з родиною разом потрібна усім. Я пішов на фронт сам, бо розумію, що кожен має захищати свою родину, країну. Але і про захисників треба дбати. І я радий, що мене запросили на цей захід. Навіть просто посидіти та подивитися на малечу, повболівати за колег, побачити зовсім іншу картинку – це, можна сказати, теж свого роду реабілітація. Дякую, що мені випала така можливість, і дуже хочу, щоб вона була у кожного захисника».

«Таких би днів та більше. Це змога розвантажитися, відігнати від себе бодай на декілька годин тривоги, проблеми, – говорить Іван Ющак, слюсар-ремонтник ЗЦ-2. – Я брав участь в деяких змаганнях, а на деякі споглядав, як вболівальник. І настрій просто злетів. Вдячний організаторам, нам це потрібно, бо це змога відчути, що про тебе не забувають, турбуються. Свіже повітря, дитячий сміх, плескіт води, сонечко – це справжнє свято позитиву. Запрошуйте, із задоволенням ще завітаю на такий пікнік!»

Більше фото за посиланням:

https://fex.net/uk/s/6fnnb3z

Категорії
Новини

Мисливці на шкідливі фактори

На погодних сайтах нерідко можна зустріти інформацію типу: температура повітря +2 градуси, відчувається як -1. Хто визначає те «відчувається» – не зрозуміло. А от що точно зрозуміло, так це те, що умови на робочих місцях мають вимірюватися точно, повіреними приладами та навченими фахівцями, без усіляких там «відчувається». Лише так можна контролювати умови праці і вживати ефективних заходів для збереження здоров’я працівників. Цю роботу у цехах і офісах «АрселорМіттал Кривий Ріг» виконують співробітниці управління з промсанітарії департаменту з охорони праці та промислової безпеки.

Як розповіла начальниця управління Тетяна Вовк, дослідження умов праці проводяться кожного дня. Сюди входять дослідження фізичних факторів, визначення концентрації шкідливих хімічних речовин, вхідний контроль пневматичних інструментів, перевірка технічного стану  та ефективності роботи вентиляційних систем, тощо. Дослідження проводяться як у цехах та на території, так і у санітарно-захисній зоні підприємства, де міські території межують з підприємством. Саме результати досліджень є обґрунтуванням для отримання людьми компенсацій за роботу у шкідливих умовах: право на призначення пенсій на пільгових умовах, додаткових відпусток, отримання молока та спецхарчування, тощо. Наразі силами управління проводиться санітарно-гігієнічні дослідження з метою атестаціії робочих місць за умовами праці. Вже атестовано 1882 робочих місця у 60 підрозділах. А ще працівниці управління контролюють рівні шуму та вібрації на межі санітарно-захисної зони при проведенні післяпроєктного моніторингу та масових вибухів у кар’єрах №2-біс, №3.

«До структури управління входять три підрозділи, – говорить Тетяна Вовк. – Один з них – лабораторія з моніторингу хімічних виробничих факторів. Нею керує Катерина Лисенко. Співробітниці лабораторії визначають концентрацію пилу та шкідливих речовин у повітрі робочої зони– всього 48 шкідливих речовин, таких як соляна й сірчана кислоти, аміак, вуглекислий газ, аерозолі, які утворюються під час зварювальних робіт, тощо. Аналізи проводять у лабораторії».

Але перш ніж дослідити концентрацію, треба спочатку виловити шкідливу речовину з повітря. Йдемо в цех. У провідної інженерки Наталії Ганноти чималенький прилад зі спеціальною трубкою, як у мисливців за привидами з відомого фільму. До трубки прикріплений фільтротримач. Полюємо за пилом. Заздалегідь зважений фільтр вставляється у фільтроприймач. А далі через нього пропускається 20 літрів повітря протягом пів години. Така методика. У лабораторії цей фільтр повторно зважать і визначать концентрацію пилу. «Вимірювання проводимо на рівні органів дихання працівників, – пояснює Наталія. – саме такі дослідження є об’єктивними». А щоб, наприклад, зловити кислоту, повітря пропускають через поглиначі з поглинальним розчином. Дослідивши розчин, визначають концентрацію кислоти у повітрі робочої зони.

«Бюро з моніторингу фізичних виробничих факторів досліджує рівень шуму, вібрації, освітлення, та параметри мікроклімату, такі як температура, вологість та швидкість руху повітря на робочих місцях, – продовжила Тетяна Вовк. – Отримувати ці дані надзвичайно важливо, щоб своєчасно вжити заходів, які допоможуть зберегти здоров’я людей. Наприклад, робота в умовах недостатнього освітлення не лише псує очі, а ще й може призвести до спотикань і падінь з усіма можливими наслідками. Керує роботою бюро досвідчена Юлія Кочан. Працівники бюро мають арсенал повірених приладів для дослідження фізичних факторів. Серед них – сучасний універсальний прилад «Асистент», який дозволяє досліджувати фактори в комплексі, швидко та з максимальною точністю».

Виявляється, на нашому підприємстві встановлено 1461 промислові вентиляційні системи. Саме вони забезпечують приплив свіжого повітря до робочих місць. Про стан кожної з цих систем знають співробітниці  бюро з контролю систем промвентиляції. На чолі бюро – Наталя Микитенко. На основі досліджень бюро, ухвалюються рішення про ремонт, реконструкцію, заміну вентсистем. Наприклад, нещодавно введені в експлуатацію вентиляційні системи у приміщеннях акумуляторних батарей у цеху мереж та підстанцій і теплоелектроцентралі. Наразі у бюро працює троє співробітниць, тож тримати під контролем таку кількість систем їм непросто.

«Але вони все встигають, – усміхається Тетяна Вовк. – Взагалі-то в складних умовах під час повномасштабного вторгнення люди мобілізувалися. Чудово виконує роботу провідна інженерка Лілія Додока, яка багато років у нас працює. А от Юлія Прохоренко прийшла нещодавно, але швидко влилася, опанувала роботу і працює сумлінно та плідно. Хочу подякувати всім своїм дівчатам, зокрема Катерині Лисенко, Юлії Кочан, Наталі Микитенко, Світлані Зінчук, Світлані Петренко. Після лютого 2022 року кілька людей залишили колектив, наприклад, евакуювалися за кордон і не повернулися. Тому ми робимо ставку на молодь, на її найскоріше навчання. Наприклад, Ірина Многолєтня та Тетяна Куртова прийшли нещодавно, але вони швидко набираються досвіду та добре виконують роботу. Наш підрозділ — це не просто вимірювальна лабораторія. Це команда фахівців, які щодня працюють над тим, щоб робота була безпечною, а працівники — здоровими. Бо найцінніше на будь-якому підприємстві — це люди».  

Категорії
Новини

А!фішка на 31 травня та 1 червня

Театри

Криворізький академічний театр драми та музичної комедії ім. Т. Г. Шевченка

31 травня о 17:00 пропонуємо переглянути виставу «Меланхолійний вальс».  Це музична драма за однойменною новелою Ольги Кобилянської. З чого складається жіноче щастя? Шляхи до нього пролягають через терни, перестороги, забобони. Ми мусимо подорослішати, щоб набути сили духу достатньої, аби здолати власні рамки та обмеження. Який світ за тими мурами, що будує для себе людина, боячись жорстокості цього світу?  Непросту імпресіоністичну, наповнену музикою історію про трьох молодих непересічних талановитих жінок – інтелігенток, мисткинь, аристократок духу, які прагнуть гармонії, фізичної та духовної досконалості, про їхні пошуки свого шляху, своєї волі і долі розповіла світові майже сто років тому Ольга Кобилянська, яку називають однією з перших феміністок, модерністок, європейок, інтелектуалок української літератури.

1 червня об 11:00 запрошуємо на виставу «Як Теренька нареченого вибирала». Жила в селі така собі Теренька – красуня, співачка та танцюристка, гордовита і занадто вередлива. Усім нареченим вона відмовляла. Вирішила її мати будь-що засватати. А за свата обрала бика Василька. Хто ж зрештою стане нареченим?

1 червня о 17:00 пропонуємо на розсуд глядачеві виставу «Моя чарівна леді». Це музична комедія Фредеріка Лоу за п’єсою Бернарда Шоу «Пігмаліон». Усім відома давньогрецька легенда про скульптора Пігмаліона, який створив з каменю настільки прекрасну дівчину, що боги зглянулися на нього і вдихнули життя в статую. На жаль, «Пігмаліони» бувають різні. Дехто з них, хоч і здатний виліпити щось зовні досконале, абсолютно не спроможний наділити своє створіння душею, бо сам бездушний. Напевно, багато в чому саме такий і Генрі Гіґінс – відомий лінгвіст, який вирішив на парі перетворити просту продавчиню квітів на вишукану леді. Безсмертна іронія Бернарда Шоу у поєднанні з найкращими традиціями американського мюзиклу знайшла втілення у виставі, що витримана у стилістиці «ретро» і занурює нас в атмосферу старовинної Англії. Легка музична комедія в майстерному виконанні наших акторів подарує вам незабутні хвилини сміху і задоволення.

  Криворізький академічний міський театр музично-пластичних мистецтв

31 травня о 17:00  пропонуємо переглянути виставу «Летючий корабель» за мотивами української народної казки. Це історія про те, що справжні друзі завжди прийдуть на допомогу, про доброту, взаємодопомогу, покарання зверхності та пихатості. Винахідливі герої завдяки спільним зусиллям та кмітливості успішно долають усі труднощі та досягають поставленої мети.

Криворізький міський театр ляльок

31 травня об 11:00 запрошуємо на виставу-казку «Пригоди папуги Пако». Це весела історія про пригоди папуги Пако та його друзів.

1 червня об 11:00 чекаємо малечу на « Game-сейшн». Це інтерактивна музична розважальна програма з веселими іграми та танцями, розвагами та фокусами. На вас чекає знайомство з улюбленими та всім відомими героями, які розкажуть дітям про різні системи ляльок.

Криворізький державний цирк

31 травня та 1 червня о 13:00 на вас чекає незабутнє шоу під водою, на воді, на суші та у повітрі – «Waterland»! Це захопливий водоспад емоцій, в який ви поринете з головою. Видовищні номери усіх циркових жанрів та казкове шоу для всієї родини. Басейн на 120 тонн води, тисячі фонтанів з підсвічуванням, 30 тонн води в повітрі під куполом цирку, сотні світлових і звукових ефектів – шоу з використанням найсучасніших технічних новинок. Все це захоплює не тільки дітей, а й дорослих.

Екскурсії

Туристичний клуб «Невгамовні Гідеси»

31 травня о 14:00 запрошуємо вас на захопливу екскурсію мальовничим селищем МОДР, де ви поринете в його багату історію, дізнаєтеся про захопливі легенди та побачите величні скелі, що приховують у собі безліч таємниць.  Ви дізнаєтесь про  історію селища МОДР, про Тарапаківські скелі та чому таку назву має «Тарапак», що таке старі рудники Тарапаківського і Кандибінського пластів кінця ХІХ – початку ХХ століття. А також почуєте розповіді про видатних героїв авіації Кривого Рогу.  Місце збору: зупинка «вул. Тарапаківська» (колишня Правди). Реєстрація: 0961197549. 0982556455.

Криворізьке бюро подорожей та екскурсій

1 червня вас на екскурсію до дендропарку «Веселі Боковеньки». Парк розбитий у ландшафтному стилі. Головною композиційною віссю його є річка Боковенька та балка Скотувата, на яких споруджена система мальовничих ставків. Колекція парку налічує близько 1000 видів і форм дерев та чагарників, серед яких дуб гірський, кипарисовик нутканський, тюльпанове дерево та ін. Цей дендропарк у Кіровоградській області підходить для прогулянок лісовими стежками, для відпочинку на березі озер і для спокійного споглядання природи. Виїзд з Кривого Рога з зупинки 95 кв. у бік пл. Визволення о 09:00. Реєстрація: 0981067279 (вайбер, телеграм), 0993685133.

Категорії
Новини

«Сіль» професій – від майстрів живої практики

 «Я розповім, а ти послухай», «Я покажу, а ти дивись», «Давай все зробимо разом».

У Кривому Розі говорили про важливість дуальної освіти у підготовці кадрів та відзначали кращих наставників робітничої молоді у гірничо-металургійній галузі.

Цього року учасників засідання ради соціального партнерства в галузі професійно-технічної освіти, наставництва та адаптації молоді в умовах виробництва гостинно приймав «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Обговорити важливість дуальної освіти, намітити нові плани її розвитку, поділитися власним досвідом та нагородити кращих наставників зібралися представники Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Дніпропетровській області, Криворізької міської організації профспілки металургів і гірників України, промислових підприємств міста гірничо-металургійного спрямування, Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості, профспілкові лідери та, звичайно, кращі наставники з різних підприємств.

Модератором зустрічі став Віталій Сапіга, методист НМЦ ПТО, керівник проєкту «Соціальне партнерство в дії», виконавчий директор громадської спілки «Кривий Ріг – рідне місто»: «Протягом 2017-2025 років завдяки впровадженню дуальної форми навчання було підготовлено понад 3 000 осіб на оплачуваних робочих місцях. Навіть в умовах воєнного стану за останні два роки дуальною формою навчання за восьми професіями було охоплено 618 здобувачів освіти. За ними було закріплено 123 кращих фахівців-наставників з різних підприємств гірничо-металургійної галузі. Також на підприємствах стажуються і педагоги. Це дозволяє їм бути в курсі сучасних виробничих процесів та навчати молодь реальним практикам».

Досвідом розвитку дуальної освіти та інституту наставництва на базі «АрселорМіттал Кривий Ріг» з учасниками конференції поділилася Вікторія Коцуба, менеджерка з розвитку молодіжних проєктів нашого підприємства.

«Більш ніж за п’ять років ми налагодили співпрацю зі всіма закладами освіти Кривого Рогу, Дніпропетровського регіону та в цілому України. Навіть за скрутних часів війни робота з молоддю та наставниками у нас продовжується і, навіть, набирає нових обертів, – підкреслила Вікторія. – Ми допомагаємо закладам освіти у формуванні нових навчальних програм з підготовки фахівців, які спрямовані на сучасне виробництво та потреби ринку праці. Цьому сприяє проєкт виробничих інтенсивів для викладачів «TeacherPRO». Ми розповідаємо молоді про технічні спеціальності, їхні привабливі сторони, плюси та перспективи, приймаємо молодь на практику та оплачуване стажування за програмою «GoPro», готуємо фахівців у проєкті «Нова фабрика». Крім того, проводимо профорієнтаційні ток-шоу «100 питань професіоналу», вебінари для знайомства з підприємством «Магія сталі», наукові пікніки, STEM-заходи, тренінги для Міської асоціації дитячих об’єднань, беремо участь у «Ярмарку професій» тощо. А ще ми руйнуємо стереотипи і на прикладі нашого підприємства доводимо, що гірництво та металургія – це цікаво, перспективно, та дає багато можливостей для розвитку».

Важливість профорієнтаційної роботи з учнівською молоддювідзначила й Наталя Маринюк, голова первинної організації ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

«Через війну в Україні ринок праці переживає дуже скрутні часи. Тому зараз важливо дбати про підготовку нових кадрів, до того ж виховувати фахівців з практичними навичками, знанням обладнання та особливостей виробництва. Саме тут у цьому й допомагає дуальна форма навчання та наставництво, – зазначила Наталя Маринюк. – Про це турбуються в корпорації «АрселорМіттал». Наприклад, у німецькому «АрселорМіттал Айзенгюттенштадт», який я відвідувала, теж є навчальний заклад, де студенти здобувають виробничі професії. Навчання триває три роки. Крім теорії студенти набувають практичних навичок на такому ж обладнанні, яке використовується і в цехах підприємства. Це дуже допомагає їм потім у самостійній роботі. До речі, зараз тривають перемовини між нашим підприємством, профспілкою, ДУЕТом та німецькою профспілкою IG Metall про можливість підготовки наших студентів за подібною програмою. Щоб випускники, вже як наставники, передавали набутий досвід в Україні».

Про роботу з молоддю розповіли Лариса Шевченко, директорка Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості та Володимир Чернявський, заступник ради соцпартнерства. 

Нарешті урочиста мить заходу – нагородження дипломами, подяками та  подарунками понад 20 переможців громадського конкурсу-огляду в номінації «Кращий наставник молоді за дуальною формою навчання».

Від «АрселорМіттал Кривий Ріг» відзначено вісім найкращих наставників. Нагороди отримали Дмитро Охінченко, начальник виробничої дільниці № 2 У кар’єрі № 2-біс, Анатолій Кучма, заступник начальника рудозбагачувальної фабрики № 1, Валерій Гриценко, старший змінний майстер ОВУ агломераційної фабрики, Микола Шелест, машиніст-інструктор локомотивної бригади ЗЦ № 2, Андрій Мельник, інженер з ремонту дільниці з ремонту механоустановок № 1 У кар’єрах, Євгеній Гриценко, начальник технологічної дільниці рудозбагачувальної фабрики № 2, Владислав Кравченко, старший змінний майстер основної виробничої дільниці коксового цеху № 1, Павло Веселков, заступник начальника цеху з виробництва прокатного цеху № 3.

«Наставницької роботи у нас завжди багато, адже учасники усіх трьох «Нових фабрик» здобували практичні навички саме у нас на аглофабриці, – сказав Валерій Гриценко. – Тут вони опановують технологію, етапи виробництва, відчувають його енергетику, знайомляться з колективом. А наставник – це як провідник, все показує, розказує, доводить власним прикладом та, звичайно допомагає».

У наступних випусках газети «Металургу» ми ближче познайомимося з тими, хто отримав заслужену нагороду і звання найкращого наставника на нашому підприємстві.

Категорії
Наші люди

Старший майстер – майже Лобановський

35 років керує технологічною бригадою рудозбагачувальної фабрики № 2 гірничого департаменту старший майстер технологічної дільниці Валерій Загородній. Його бригада – одна з найкращих на РЗФ-2. Взаємодія у бригаді ґрунтується на взаємній повазі, звідси й результати. Спокійний, врівноважений, дає чіткі, адекватні завдання, може налаштувати на роботу, справедливий. Так говорять про нього колеги. Вони ж і попросили розповісти про свого майстра.

До операторної цеху зайшов високий дядько, привітався, представився Валерієм Миколайовичем. У очах та рухах – впевненість. Видно, його важко вже чимось вивести з рівноваги. 40 років тому прийшов він у цех після гірничорудного технікуму. Перші враження пам’ятає так, наче вчора то було.

«Зразу мені якось не дуже сподобалося. Ну, думаю, все одно через два місяці в армію, якось перебуду. А далі життя покаже. А взагалі-то на вибір професії вплинула мама. Вона працювала на одному з криворізьких гірничо-збагачувальних комбінатів. А головним аргументом було: «Синку, рано на пенсію підеш», –  усміхнувся Валерій. – Згодом «перший список» прибрали, але на комбінаті я залишився. Та все по черзі. З війська повернувся на РЗФ-2. Спочатку працював машиністом насосних установок. Без них процес збагачення неможливий, тому я зразу усвідомив важливість своєї роботи. А ще те, що таке виробництво можливе лише за налагодженої взаємодії між дільницями та їх працівниками».

Не довго Валерій попрацював на насосних установках. Його бажання зростати, цілеспрямованість та вміння ладити з людьми одразу помітили. І у 23 роки Загородній став майстром.

«Підійшов начальник і сказав: «Будеш майстром», – згадує Валерій. – А майстер – це вже зовсім інша робота, вища відповідальність. Тоді не дуже багато було у мене лідерських якостей та вміння керувати. Але за бажання все можна поправити. Майстерувати вчив мене досвідчений Володимир Добровольський, за що я йому дуже вдячний. Відтоді я не був прикріплений до певної дільниці. Зоною відповідальності став увесь цех».

Ненадовго Валерій залишався і в майстрах. Згодом він став старшим майстром. А старший майстер – це головний всієї технологічної бригади. Він відповідає за результат всього цеху протягом своєї зміни. В цехах жартують, що у нічні зміни та на вихідні саме старший майстер – керівник цеху. Зараз у Валерієвій бригаді близько 25 працівників. Більшість з них – машиністи: насосних установок, млинів, автостели, ексгаустерів, а також фільтрувальники, сепараторники, оператор і навіть черговий електромонтер, хоча він і не технолог. І результат можливий лише тоді, коли всі працюватимуть сумлінно, єдиною командою.

«Сачкувати у нас не вийде, – каже старший майстер. – На такому виробництві це неможливо. Особливо зараз, коли декілька працівників захищають країну. Щоб організувати колектив, налаштувати людей, треба повага до кожного. На змінно-зустрічних зборах ми якомога повніше доводимо до людей інформацію: виробничу, щодо охорони праці тощо. Ставимо завдання та намічаємо шляхи виконання. А вже у ході роботи корегуємо дії, якщо це потрібно. Місце старшого майстра – у цеху, поруч з людьми».

Майстер з гордістю заявив, що у нього хороший колектив, фахівці високого рівня. А йому просто залишається об’єднати його у команду і координувати роботу. «Це майже як у футболі. Відчуваю себе тренером, наприклад, легендарним Валерієм Лобановським, – пояснює Валерій Миколайович. – У бригаді кожен на своїй позиції, можна сказати. Але яким би професійним не був кожен окремо, лише команда досягає успіхів. Над цим і працюємо».

Побажаємо ж майстру-тренерові Валерію та його колективу нових перемог. Бо якісний залізорудний  концентрат, який виробляє РЗФ-2, нам зараз потрібен як ніколи. І потреба у ньому велика.