Позначка: охорона праці

Категорії
Новини

Захист для рятувальників

Співробітники 4 Державного пожежно-рятувального загону отримали від нашого підприємства чималеньку партію екіпірування.

Пожежні частини 4 ДПРЗ охороняють від пожеж та інших надзвичайних ситуацій об’єкти «АрселорМіттал Кривий Ріг». Саме чіткі та швидкі дії рятувальників рятують життя наших працівників та майно підприємства. Як сказала заступник начальника загону (з ОЗНС та ЗЦЗ) 4ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об’єктів Оксана Хачатурян, і самим рятувальникам теж треба надійний захист. До свого професійного свята загін отримав 82 комплекти захисного бойового одягу, стільки ж пожежних поясів та захисних рукавиць.

«Бойовий одяг, який ми називаємо «бойовками», захищає рятувальників від дуже високих температур, – пояснила Оксана Хачатурян. – За це щира подяка від нас вашому підприємству. А ще загін отримав 30 комплектів рацій, які просто необхідні для надійного зв’язку під час виконання рятувальниками бойових завдань з охорони об’єктів підприємства та обміну інформацією із колегами з інших пожежно-рятувальних підрозділів. Приємно, що у такі скрутні часи підприємство турбується про те, щоб ми були надійно захищені від вогню та забезпечені надійним зв’язком».

Як пояснив менеджер з пожежної безпеки департаменту з охорони праці та промислової безпеки нашого підприємства Андрій Сердечний, рації будуть налаштовані на частоти, на яких спілкуються пожежно-рятувальні підрозділи Дніпропетровщини.

«Бойовий спецодяг для 4 ДПРЗ складається із брюк-комбінезонів та курток, – говорить Андрій Сердечний. – Це якісний одяг українського виробника. Він не лише витримує температури до 400 градусів за Цельсієм, а й має утеплюючі підкладки, що забезпечить комфортні умови для пожежних у холодну пору року. А рукавиці захистять їх не лише від високих температур, а й від механічних пошкоджень. До того ж, вони оснащені гумками, які забезпечують щільне прилягання до рукавів спецодягу, що запобігає потраплянню у рукавиці палаючих матеріалів тощо».

Спецодяг та засоби зв’язку рятувальникам вручив заступник директора департаменту (промислова безпека) департаменту з ОП та ПБ нашого підприємства Сергій Мельник. Він запевнив, що незабаром 4 ДПРЗ отримає додаткове екіпірування.

«Дійсно, до рятувальників вже прямують 82 пари спеціальних захисних пожежних чобіт, 11 рацій, які будуть встановлені на пожежних автомобілях та у пожежно-рятувальних частинах. Також підприємство замовило для своїх вогнеборців 116 пожежних рукавів. Мужні люди, які захищають підприємство від стихійних лих, самі мають бути надійно захищені. Вітаємо рятувальників з їхнім професійним святом, бажаємо міцного здоров’я, безпечної праці, і щоб їм якомога менше довелося користуватися бойовим спецодягом у реальних надзвичайних ситуаціях», – підсумував Сергій Мельник.

Категорії
Новини

GAP-2, або Нові переводи для східних станцій

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» капітально відремонтували 22 стрілочних переводи, що суттєво підвищило рівень безпеки під час залізничних перевезень.

Станцію Східна-Сортувальна називають воротами комбінату. Через неї на підприємство потрапляє вугілля, флюси та інші матеріали,  проходять перевезення залізорудного концентрату та агломерату. Начальник залізничного цеху № 3 Дмитро Борисов сказав, що ця станція має чи не найінтенсивніший рух з усіх наших станцій.

«Тож не дивно, що колії при такому русі зношуються, – говорить Дмитро Борисов. – А особливо – стрілочні переводи, які містять найбільше елементів, серед яких є й рухомі. І саме несправність переводів становить найбільшу загрозу щодо сходу потягів з рейок. Тому й вирішено було спрямовані кошти, виділені за програмою GAP-2 на підвищення рівня безпеки, на ремонт переводів в районі цієї станції, а також станції Східна-Приймальновідправна».

Сходи потягів є смертельною загрозою як для машиністів та їхніх помічників, так і для людей, які знаходяться поблизу. Тому до ремонтів поставилися дуже серйозно. Технічне завдання та документацію підготували фахівці ЗЦ-3. А самі роботи виконала спеціалізована підрядна компанія. Старі переводи були повністю демонтовані. Спочатку під кожен перевод готували земляне полотно. Самі ж стрілочні переводи збирали на території ЗЦ-3 і вже у готовому вигляді вантажили на залізничні платформи і везли на місця, розвантажували, встановлювали, засипали щебнем та розрівнювали.

«Роботи виконали досить швидко, – продовжив начальник цеху. – На 11 днів раніше запланованого. Ми перевірили якість і залишилися задоволеними. Наші працівники – електромонтери СЦБ та колійники – займалися налаштуванням систем СЦБ, тобто сигналізації, централізації, блокування».

Система СЦБ – сукупність технічних засобів, використовуваних для забезпечення безпеки і регулювання руху потягів. Вона значно підвищує пропускну спроможність станцій, дозволяє повністю освоїти інтервали попутного руху потягів на коліях та перегонах, покращує експлуатаційні показники станції. Також працівники ЗЦ-3 відновили контроль роботи рейкових кіл в які входять стрілочні переводи з пультом -табло станції, щоб диспетчер отримував інформацію про рух потягів, бачив зайняті та вільні колії і міг керувати переводами безпечно без загрози життю та здоров’ю працівників. Всю цю важливу роботу з налаштування СЦБ виконали монтери колії Віталій Молдаван (бригадир), Юрій Шокало, старша майстриня СЦБ Наталя Опришко та їхні колеги.

«На капітальні ремонти було витрачено більше 45 млн гривень, – підсумував Дмитро Борисов. – 38 на матеріали і 7,6 – за роботу. І воно того варте, адже безпека людей понад усе. Та й стабільність роботи залізниці також дуже важлива. Тож мені стало легше на серці – це точно. А нещодавно почався третій етап впровадження програми – GAP-3. Він ще масштабніший. У наших планах – відремонтувати 151 об’єкт, а це майже втричі більше, ніж у рамках GAP-2. Добре, що попри всі складнощі сьогодення підприємство фінансує і впроваджує безпекові проєкти».

Категорії
Новини

Червоні ліхтарі – в поміч

Нова світлова сигналізація у вальцетокарному цеху підвищила рівень безпеки під час переміщення вантажів електромостовими кранами.

Працівники вальцетокарного цеху (ВТЦ) готують валки для прокатних станів сортопрокатних цехів та блюмінгу «АрселорМіттал Кривий Ріг». Для цього валки розточують, фрезерують на верстатах, а також збирають у конструкції на дільниці збирання. Як розповів старший змінний майстер основної виробничої дільниці ВТЦ Роман Тимошевський, валки ті нелегкі.

«Найлегші з них мають масу близько 400 кг, а для блюмінгу ми готуємо валки до 13 тонн. Тож для їх транспортування, відвантаження, встановлення на верстати для обробки застосовуються електромостові крани. Машиністи кранів бачать ситуацію внизу, у зоні роботи своїх вантажопідйомних механізмів. Але є й так звані «мертві зони», які знаходяться поза полем зору кранівника. І якщо туди потрапляє людина, то вона опиняється у небезпеці, бо кран транспортує вантаж, а машиніст не бачить ту людину. Наявність таких зон пояснюється тим, що всередині головного корпусу ВТЦ є вбудовані внутрішньоцехові приміщення – кімната змінно-зустрічних зборів та майстерня електриків. Саме дахи цих приміщень і перекривають частково поле зору кранівникам», – поясняє Роман Тимошевський.

У цеху не стали чекати, поки хтось травмується у такій зоні, і вирішили діяти на випередження. Ідею запропонували Роман Тимошевський та заступник начальника ВТЦ з виробництва Сергій Школа, який зараз захищає Україну у лавах сил оборони. Її підтримали у департаменті з охорони праці та промислової безпеки. На дахах кімнати змінно-зустрічних та електромайстерні встановили червоні світильники, а також датчики, які реагують на рух. І відтепер, якщо хтось заходить у «мертву зону», датчик спрацьовує і спалахує червоний ліхтар, який добре видно кранівникові, і кранівник попереджений: «Увага! Там є людина, яка може потрапити в зону проведення робіт!». Машиніст припиняє виконання операцій, доки стропальник не впевниться, що сторонній покинув небезпечну зону і не подасть команду на продовження дій.

Машиністка кранів Тетяна Гарарук працює в цеху вже 34 роки. Вона розповіла, що і до цього у них був алгоритм дій, який запобігав травмуванню людей. Але із світловою сигналізацією стало безпечніше й спокійніше, бо інформований – отже озброєний».

Тетяна Гарарук: «Якщо у «мертвій зоні» мали проводитися роботи, то нас, машиністів, попереджали з записом до журналу. Але ж людський чинник, помилки, неуважність повністю виключити неможливо. Особливо зараз, коли у людей стрес, а думки часто відволікаються на тривожні новини та роздуми. Зараз же я маю підказку. Якщо лампа спалахнула, я маю зупинити кран, попросити випадкового перехожого залишити мертву зону і проконтролювати це. І такі випадки вже були. Люди наші дуже відповідальні, але ж помилитися і зайти у небезпечну частину цеху може кожен. Взагалі-то у нас дружній і відповідальний колектив. І начальство нас розуміє та йде назустріч, особливо якщо це стосується питань охорони праці».

Категорії
Новини

Створені, щоб гасити вібрацію

У кабінах електромостових кранів копрового цеху встановлюються нові антивібраційні крісла.

Як розповів начальник відділу департаменту з охорони праці та промислової безпеки Олексій Курочка, заміна крісел для машиністів кранів – важлива складова реалізації масштабної програми технічних заходів. Ця програма, спрямована на досягнення підприємством 3-го рівня впровадження вимог корпоративних стандартів ArcelorMittal FPS.

«Цей корпоративний стандарт називається «Крани і підйомне обладнання», –  повідомив Олексій Курочка. – Робота машиністів кранів пов’язана з розмаїттям небезпечних та шкідливих факторів. Серед шкідливих факторів – вібрація під час руху та роботи кранів. Вона впливає на людей, може призвести до погіршення самопочуття та професійних захворювань, наприклад, нервової та опорно-рухової систем організму людини. Вібрація може негативно вплинути й на ментальне здоров’я. Тому сучасні крісла, які гасять вібрацію – це дуже важливо».

Марина Слободянюк керує електромостовими кранами вже більш ніж два десятки років. Вона працює на шлаковому дворі копрового цеху.

«Впродовж зміни мені доводиться почергово працювати на кількох кранах, – розповідає Марина. – До вібрації наче вже звикла, але ж вона нікуди не дівається і впливає на здоров’я. Особливо вібрує конструкція грейферного крана. На деяких кранах крісла вже замінили. Різниця відчувається. І не лише щодо вібрації. Нові крісла зручніші. Їхня конструкція дає змогу підлаштувати крісло під своє тіло та особливості роботи. Дуже зручні підлокітники. Ми працюємо змінами по 12 годин. Близько 10 з них машиніст крана знаходиться за контролерами кранів, тобто у кріслі. Тому для нас це дуже важливі зміни».

У копровому цеху планується заміна восьми крісел. Частина вже встановлена. Робота триває. Реалізовуються й інші заходи, спрямовані на безпечну роботу кранів та інших вантажопідйомних механізмів. Наприклад, у копровому цеху чекають на нові стропи, які використовуються для захоплення вантажів з їх подальшим підйомом та переміщенням кранами.

«Ми уважно слідкуємо за станом вантажопідйомного устаткування – самих кранів, стропів, крюків та інших робочих органів, – говорить Олексій Курочка. – Працівники у цехах кажуть, що нове завжди краще ніж старе. Особливо коли у новому устаткуванні реалізовані останні досягнення науки й техніки – сучасні матеріали та новий конструктив, що базується на багаторічному досвіді безпеки виробництва».

Категорії
Новини

Залізничний безпілотник. Удар по ризиках

У доменному цеху № 1 «АрселорМіттал Кривий Ріг» позбавилися від кількох смертельно небезпечних ризиків під час зливання доменного шлаку.

У Доменних печах виплавляють чавун. Ще одним продуктом плавки є доменний шлак. Його використовують в будівництві. Шлак зливають з печі у шлаковозні ковші. Їх переміщують залізницею. Шлак для переробки везуть до шлакопереробного цеху. Під час зливу шлаку на доменній печі № 6 заміна наповненого ковша на порожній донедавна була надзвичайно ризиковою виробничою операцією. Ця заміна проводилася за допомогою локомотива саме під час зливу. У процесі брав участь горновий, який, як і локомотивна бригада знаходився у смертельно небезпечній зоні. Щоб запобігти цьому було впроваджено проєкт Виробництва світового класу WCM «0 нещасних випадків».

Інженер WCM Руслан Кривенко розповів, що спочатку всю операцію із заміни повного ковша на порожній зняли на відео. Потім зробили розкадрування, проаналізували і виявили 5 ризиків, особливо небезпечних для працівників.

«По-перше, горновий, який знаходився у зоні руху залізничного транспорту був під загрозою роздавлювання під час виконання маневрових робіт, – пояснив Руслан Кривенко. – А ризик отримати опіки рідким шлаком, температура якого досягає 1700 градусів Цельсію, загрожував і горновому, й залізничникам. Команда вирішила використати попередній досвід, який застосовується на інших доменних печах, і замінити локомотив на штовхач. По суті – це залізничний безпілотник, який їздить рейками, може тягти 2 ковші зі шлаком загальною масою 48 тонн, і керується дистанційно».

У впровадженні проєкту взяли участь старший майстер основної виробничої дільниці доменних печей ДЦ-1 Григорій Сазонов, в.о. старшого майстра Валерій Сорухан, горнові Ігор Ткаченко, Дмитро Гончаренко та інші. Зараз ковші під розливання шлаку переставляють два штовхачі – один короткою, інший довгою коліями. Пульти керування штовхачами, які зв’язані з ними електродротами, встановлено на ливарному дворі. Штовхачами з пультів керують горнові. Тобто зараз вони знаходяться у безпечному місці, а не на коліях біля ковшів під час розливання. Таким чином вдалося не те що мінімізувати – повністю усунути ризики обпектися чи попасти під колеса. До того ж зараз не треба залучати залізничників та локомотиви, а горнові постійно знаходяться на ливарному дворі і мають змогу постійно контролювати доменні процеси.В.о. старшого майстра ОВД ДП Валерій Сарухан: «Це надзвичайно важливі зміни. Я, як керівник, відповідаю перш за все за безпеку людей. І от тепер горнові під час розливання шлаку знаходяться у безпеці. Зараз я за них спокійний. Ми зробили потрібну справу і я радий, що брав у цьому уча

Категорії
Uncategorized Новини

Не Лас-Вегас, але сяє добре!

Вилкові автонавантажувачі автотранспортного управління обладнані додатковими засобами безпеки відповідно до вимог корпоративних стандартів.

Їдемо у гості до п’ятої автоколони АТУ. Механік автоколони Олександр Романцев запрошує до гаража, де стоїть вилковий навантажувач. Олександр світла не вмикає, ще й прикриває ворота гаража. Серед білого дня ми занурюємося в сутінки. Так треба. Раптово на автонавантажувачі вмикаються три яскравих лампи – одна червона й дві синіх. Підлога навколо навантажувача стає кольоровою. Крім синіх та червоної світлових зон, на ній з’являються лінії відповідного кольору. Автотранспортники здивували! Але все це не заради шоу, а за для безпеки.

«У нашій колоні два вилкових навантажувачі, –  розповідає механік АК-5. – Вони працюють в конвертерному цеху, на нульовій позначці, під конвертерами. Вони завантажують, розвантажують, перевозять матеріали та устаткування. Наприклад, вогнетривну цеглу та торкретмаси для футерування конвертерів, ковшів, запчастини та вузли для ремонтів агрегатів, а також флюси, присипки та інші матеріали, без яких неможливе виробництво сталі. У зоні роботи навантажувача працюють, переміщуються люди. Світло у цих підконвертерних приміщеннях не досить яскраве. А навантажувачі рухаються досить жваво, та ще й вила – робочий орган цієї техніки – під час маневрів можуть нанести травму тому, хто опинився занадто близько. А оця світлова попереджувальна сигналізація дозволяє працівникам ще здалеку побачити небезпеку. Світлові ж лінії попереджають: «Ближче не можна!»

Вже два десятиліття керує вилковими навантажувачами Микола Музиря. Щозміни  він перевозить від 100 до 150 тонн вантажів для сталеплавів. І навіть для такого досвідченого водія працювати з сигналізацією стало спокійніше.

 «До того як сісти за кермо навантажувача, я працював водієм самоскиду, – розповідає Микола. – Там також є свої небезпеки, наприклад висока швидкість. Головні небезпеки тут – люди в зоні руху. На нові сигнальні лампи вони зразу звертають увагу – що воно там таке кольорове ? Це освітлення ми вмикаємо разом з двигуном. Людям цікаво. Запитують. Ми їх вводимо у курс діла, як то кажуть. Ми то й так крутимо головою на всі 360 градусів, щоб своєчасно помітити небезпеки, а зараз ще й тим, хто працює поруч, є чіткі підказки, що сюди не можна. Це корисно для всіх».

Провідний інженер з охорони праці Антон Князєв пояснив, що дообладнання навантажувачів зроблене відповідно до корпоративного стандарту «Транспортні засоби», де є окремі вимоги саме щодо вилкових навантажувачів. Крім сигнального освітлення, навантажувачі АТУ мають гучний звуковий сигнал, який автоматично вмикається, коли техніка здає назад. Також всі три навантажувачі – два в АК-5 і один в АК-4, обладнані чотирма відеокамерами і монітором, на якому водій може повністю бачити простір навколо навантажувача.

«Протягом останнього часу ми обладнали близько 60 одиниць техніки додатковими засобами безпеки. Серед них – камери та монітори, датчики перешкод, додаткові ремені безпеки, сигналізація при незастосуванні цих ременів тощо. А ще розроблені нові маршрути пересування транспортних засобів та пасажирів на території наших автоколон, у закритих гаражах та боксах, позначені небезпечні місця перетину транспортних та пішохідних маршрутів. Автотранспорт – це небезпечно. І ми намагаємося зробити все можливе, щоб мінімізувати ризики», – підсумував Антон Князєв.