Позначка: охорона праці

Категорії
Новини

Стабільно кантуємо й безпечно працюємо

Слово «кантувати» прийшло до нас з німецької мови. Ну не все слово, а лише корінь. А дехто взагалі зв’язує його походження з прізвищем німецького філософа Канта. Українською воно несе в собі багато значень – обшивати, облямовувати, перевертати вантаж при переміщенні, обтісувати по краях дошку, брус тощо. У коксохіміків воно має свій унікальний сенс. Коксові батареї мають кантувальний пристрій. Але він не обшиває, не обтісує і не перевертає, він змінює потоки коксового газу, повітря та продуктів згоряння вугільної шихти, захищаючи батарею від нерівномірного нагріву та можливого руйнування.

«Якщо періодично не перемикати потоки, то батарея працюватиме недовго. Вона почне руйнуватися внаслідок нерівномірного нагріву, – пояснює старший майстер виробничої дільниці газового господарства Андрій Золотарьов. – Перепад температур є руйнівним. А робота кантувального пристрою забезпечує рівномірність нагрівання і, відповідно, нормальне функціонування батареї. Перемикання здійснюється кожні 20 хвилин за допомогою гідравлічної системи, тиск оливи в якій нагнітає маслостанція. Донедавна маслостанція коксової батареї № 4 була у ненайкращому стані, тож працювала нестабільно, що впливало на роботу всієї батареї. Розкладання затрат за методологією Виробництва світового класу WCM показало, що маслостанція є однією з найпроблемніших компонентів обладнання батареї, тому її було взято в автономне обслуговування».

Андрій зізнався, що раніше під час роботи маслостанції було багато витоків оливи, що вимагало її доливання у систему, а відповідно, додаткових витрат. Самі ж витоки несли небезпеку. Технічна олива – це по-перше, слизько, можна впасти й травмуватися, а по-друге, це легкозаймистий матеріал, що несе додаткові загрози й без того пожежонебезпечному виробництву. Тож витоки усунули, замінили прокладки на запірній арматурі, забруднені місця вичистили. Виявили аномалії устаткування, все відремонтували та привели маслостанцію до базового стану.

Андрій зізнався, що раніше під час роботи маслостанції було багато витоків оливи, що вимагало її доливання у систему, а відповідно, додаткових витрат. Самі ж витоки несли небезпеку. Технічна олива – це по-перше, слизько, можна впасти й травмуватися, а по-друге, це легкозаймистий матеріал, що несе додаткові загрози й без того пожежонебезпечному виробництву. Тож витоки усунули, замінили прокладки на запірній арматурі, забруднені місця вичистили. Виявили аномалії устаткування, все відремонтували та привели маслостанцію до базового стану.

«Також ми покращили умови праці людей, які обслуговують маслостанцію, – продовжив Андрій Золотарьов. – Стіни побілили наші дівчата. Також було замінено освітлення. Тепер ми маємо потужні та економні LED-лампи, які дозволяють працювати безпечно, у комфортних умовах оглядати, очищати маслостанцію. А для чищення від оливи, бруду, пилу у важкодоступних місцях, було виготовлено спеціальний шкребок. Також у планах – покращити вентиляцію. Тож позитив від впровадження автономного обслуговування очевидний. Обслуговувати устаткування стало безпечніше і комфортніше. Ми не втрачаємо оливу, бо усунули її витоки, а також впорядкували її зберігання. А устаткування за два місяці, протягом яких ми відстежуємо його роботу, не ламається. Сподіваємося, що так надалі й буде, підтримуватимемо маслостанцію в базовому стані».

Обслуговують маслостанцію: кабінники-кантувальники та газівники коксових печей. Газівник Олександр Теслюк веде технологічний процес, виконує ще багато функцій, серед яких і догляд за маслостанцією. «Ну зараз навіть заходити у приміщення маслостанції стало набагато приємніше, – Добре, що ми все довели до ладу. Лідером нашої команди, який нас надихав, був майстер Олександр Кононенко. Обслуговування станції стало простішим. Воно займає менше часу, а значить я можу присвятити себе іншій своїй роботі. Ми зробили добру справу, яка дозволяє працювати у кращих, безпечніших умовах».

Категорії
Новини

Вчимося, впроваджуємо, запобігаємо

З дитинства ми чуємо народну мудрість: «На помилках вчяться». Нещасний випадок – це завжди чиясь помилка, або серія помилок, які призвели до травм. Тож нещасні випадки обов’язково розслідуються, встановлюються причини, впроваджуються заходи, які допоможуть запобігти подібним випадкам в майбутньому. Проаналізувати нещасні випадки за перше півріччя нинішнього року нам допомогли менеджер департаменту з охорони праці та промислової безпеки Сергій Іващенко та його колеги. Сподіваємося, що ця інформація допоможе читачам уникнути біди.

Сергій Іващенко

– Сергію, скільки нещасних випадків сталося на нашому підприємстві за перше півріччя 2025 року?

– Із січня по червень включно взято на облік 7 нещасних випадків, а на сьогодні їх, на жаль, вже 9. Це стільки ж як і за аналогічний період минулого року, і це не радує. Наша мета – нуль.

– Які основні причини нещасних випадків?

– Причини різні. Найпоширеніша формулюється так: невиконання посадових обов’язків та не дотримання вимог охорони праці. За цим формулюванням може бути неналежне ставлення до стану робочого місця, устаткування, невиконання інструкції з охорони праці, недооцінка існуючих ризиків, втрата концентрації тощо. Наприклад, майстер з ремонту устаткування доменного цеху № 1 йшов маршрутом пересування, який був у належному стані, впав, як то кажуть, на рівному місці, зламав руку і отримав ще кілька травм. Він пояснив, що його засліпило сонце. А взагалі-то травмування внаслідок падіння з висоти власного зросту є топ-ризиком на підприємстві бо він впливає на всіх працівників без винятку. Які технічні заходи можна вжити у подібному випадку сказати важко. Сонце – воно скрізь, не лише на підприємстві. Тож про цей випадок сповістили у цехах, ще раз нагадавши людям, що уважне ставлення до безпеки – це те, що залежить саме від них. Прошу не плутати з топ-4 ризиків вбивць, які призводять до найтяжчих травм, у тому числі, з летальними наслідками.

Нагадуємо, що одним з ризиків-вбивць є враження електричним струмом. Ми мали такий випадок у першому півріччі 2025 року. Він стався у сортопрокатному цеху № 2 з доволі досвідченим електромонтером. Як пояснив начальник відділу з охорони праці Ігор Мальований, постраждалий виконував заміри вказівником напруги і був вражений електричною дугою. Розслідування ще триває, а за попередніми даними прилад виявився несправним, що й створило замикання та електричну дугу. Електромонтер отримав опіки рук та обличчя. Таким чином неналежне ставлення до стану приладу й могло стати причиною біди. А ще, знову ж таки за попередніми даними працівник не використовував діелектричні рукавиці, і опіки кінцівок можуть бути пов’язані саме з цим. Тож якщо прилад чи інструмент несправний, то не користуйтеся ним, не намагайтеся ремонтувати самотужки, а сповістить свого керівника, і обов’язково користуйтеся засобами індивідуального захисту.

Звичайно ж, найголовніша цінність детального розбору причин та обставин нещасного випадку – це зрозуміти які небезпеки та ризики призвели до нещасного випадку та як можливо вплинути на них за допомогою організаційних та технічних заходів, які попередять у майбутньому подібних нещасних випадків. І прикладом є комплекс заходів, вжитих на теплоелектроцентралі (ТЕЦ) після нещасного випадку, зафіксованого зі слюсарем-ремонтником ТЕЦ у травні цього року. Як розповів начальник відділу департаменту з охорони праці та промислової безпеки Євген Пантело, слюсар переливав концентрований луг з великої ємності у меншу. Луг використовується у цеху для чищення фільтрів виробничого устаткування. Працівник відчув різкий біль у оці. Вочевидь, туди потрапили краплі чи пари лугу. Після надання першої допомоги він був доставлений до лікарні з хімічним опіком правого ока.

«Ми не маємо більше такого допускати, тому невідкладно вжили заходів, – пояснив Євген Пантело. – Впроваджено низку технічних заходів, які забезпечили герметичне прилягання патрубка насоса на ємності з лугом. Ємність, у яку переливають, обладнана показником рівня рідини. Внесена зміна в інструкцію, і віднині у якості ЗІЗ під час такої операції буде використовуватися повнолицева захисна маска. По підприємству проведена перевірка місць, де зберігаються та переливаються луги і кислоти. У парогазовому цеху, де також виконується операція з переливання, впроваджені подібні заходи. Тобто, не чекаємо, що таке трапиться в іншому цеху, а діємо на випередження».

Підсумувавши вищесказане, Сергій Іващенко закликав кожного з нас ретельно слідкувати за станом устаткування, пристроїв, інструментів тощо, про несправності обов’язково повідомляти керівника, а якщо потрібно, то й фахівця з охорони праці, дотримуватися інструкцій з ОП та ПБ та бути уважними, берегти себе і колег.

Категорії
Новини

Блискучий захист від пекельної спеки

Дверевий – одна з основних професій коксохімічного виробництва. Вони залучені до процесу видачі коксу: слідкують за зняттям та встановленням дверей камер коксування, прибирають в піч просипи коксу, очищують двері, дверну раму та поріг камер, обслуговують механізми чищення дверей та рам, усувають газування та виконують ще багато операцій, без яких неможлива нормальна робота камер коксування та видача коксу.

Значну частину робочого часу двереві перебувають у, м’яко кажучи, спекотних умовах, адже температура у камері коксування сягає 1150 градусів за Цельсієм, а дверевому часто доводиться працювати при відкритих дверях.

«Звичайна роба у таких умовах зайнялась би прямо на мені. Тому ми користуємося спецодягом зі спеціальною пропиткою, яка захищає від займання, від високих температур. Займання не було, але було дуже гаряче, і знаходитися у робочій зоні ми могли лише невеличкий проміжок часу. І от нещодавно у нас з’явилися ось ці плащі. Цей спецодяг, який ми використовуємо поверх спецкостюму, дійсно дає додатковий захист. Не скажу, що працювати стало як на курорті, але припікає менше – це факт», – усміхнувся дверевий з восьмирічним стажем Дмитро Кочегаров.

У плащі Дмитро схожий на героя фантастичного фільму про освоєння космосу чи чергового голлівудського блокбастера про ліквідацію наслідків стихійного лиха. Плащ довгий, він обгортає фігуру Дмитра мало не до щиколоток. Комір щільно закриває шию, а сріблясте покриття приємно переливається на вранішньому сонці.

«Саме це алюмінізоване покриття забезпечує ефект дзеркала, – пояснює інженерка департменту з охорони праці та промислової безпеки Юлія Власова. – Воно витримує теплове випромінювання потужністю 80 кіловат на квадратний метр. Основа ж плаща – термостійке волокно панокс, стійке до дії полум’я, а також міцне волокно кевлар, яке забезпечує зносостійкість виробу. Якість спецодягу відповідає ДСТУ. Всього цех отримав 9 таких плащів. Подібний одяг добре зарекомендував себе на металургійному виробництві, і добре захищає в умовах КХВ».

Змінний майстер коксових батарей № 5, 6 коксового цеху № 1 Денис Чумаков відповідає за організацію роботи персоналу коксових батарей, в тому числі, і дверевих. А головне – за їх безпеку.

«Робота дверевого – це робота в особливо небезпечних умовах. Ризиків вистачає. Серед них – загрози з боку обертових механізмів, рухомих частин устаткування, ризик падіння з висоти тощо. І серед найнебезпечнішого фактора, який може призвести до опіків – високі температури. Тож нові плащі людям дуже допомагають. Але яким би надійним не був захист, головне, щоб люди його застосовували завжди, коли це потрібно. Намагаємося сформувати у працівників таку культуру, щоб вони працювали безпечно не тому, що інакше їх покарають, а тому, що попри всі негаразди життя чудове, і треба його берегти. Воно безцінне не лише для працівника, а й для тих людей, які його чекають вдома після зміни», – підсумував Денис Чумаков.

Категорії
Новини

Парасолька для поїзда

При проходженні флюорографії легень працівники металургійного та коксохімічного виробництв «АрселорМіттал Кривий Ріг» користуються флюоропоїздом, який розміщено поблизу поліклініки металургійного виробництва. Флюорографію вони проходять щороку, і це безплатно. Для сторонніх користувачів ця послуга надається нашими медиками за оплату. Донедавна черги на проходження обстеження людям доводилося чекати просто неба.

«Після введення попереднього запису на флюорографію, черг до флюоропоїзда практично немає. Інколи всього кілька людей. Але у негоду чи спеку навіть кількахвилинне очікування – це дискомфорт, а для людей зі слабким здоров’ям ще й загроза захворіти. Тож ми звернулися по допомогу до центрального департаменту  з утримання та ремонту, щоб вони допомогли нам з навісом, який би захищав  пересувний флюорограф та людей, які прийшли на обстеження від негоди. І нам допомогли», – каже начальниця медичного центру ПП «Стіл Сервіс» Наталя Гардань.

Колони, ферми, балки та інші елементи каркаса для навісу виготовили працівники цеху металоконструкцій ЛМЗ. А монтаж навісу та його складників виконали фахівці цеху ремонту металургійного устаткування № 2.

«Наші працівники все робили якісно, як ото кажуть, як для себе, хоча наш цех і проходить флюорографію в поліклініці гірничого департаменту, – говорить заступник начальника ЦРМУ-2 Володимир Вишемірський. – Виконувач обов’язків майстра Ігор Кузін, бригадир монтажників Андрій Тітов разом з колегами встановили колони, змонтували елементи каркаса та покрівлю з профлистів. Зробили все швидко та якісно».

Якістю робіт задоволена і Наталя Гардань: «Ми вдячні Андрію Кіндрату, Валерію Ваніну, Ірині Футрук та іншим людям, які посприяли швидкій реалізації цього  проекту, безпосереднім виконавцям – фахівцям своєї справи із ЦРМУ-2. Спека  дуже шкодить роботі медичного устаткування, але люди важливіші за обладнання. Тому  за турботу про  людей – особлива подяка».

Категорії
Новини

Святковий день без ризиків

Чи відзначав хтось свій день народження у Тренінг-центрі? Таку можливість мали ветерани виробництва та журналісти міста, які зібралися аби привітати наше підприємство з його дев’яносто першим Днем народження. І це святкування було на 100 % безпечним, адже у цьому центрі готують та навчають, як працювати безпечно з дотриманням усіх норм з охорони праці.

Колишня «Криворіжсталь» і сьогоднішнє «АрселорМіттал Кривий Ріг» – це одне із найбільших в Україні підприємств з повним металургійним циклом, до складу якого входять металургійне, гірниче та коксохімічне виробництва. Історія підприємства веде початок з 4 серпня 1934 року, коли у першій доменній печі заводу був отриманий перший криворізький чавун.

Про це з особливою теплотою згадували ветерани підприємства, а також журналісти міста, які зібралися в «АрселорМіттал Кривий Ріг» на особливий престур до дев’яносто першої річниці народження комбінату. Святкова зустріч проходила у Тренінг-центрі з безпечного виконання робіт, адже безпека праці починається саме тут. На спеціальних тренажерах центру працівники навчаються безпечно працювати на висоті, у замкнутих просторах, обслуговувати та ремонтувати електричне, енергетичне обладнання, керувати вантажопідйомними механізмами тощо. При цьому усе це відбувається у максимально наближених до реальних умовах. Тому після такого навчання адаптація безпосередньо на робочому місці проходить набагато легше та швидше. Наш Тренінг-центр унікальний, подібних йому в Україні немає, та й закордоном ще пошукати треба.

«Перше враження – це щось неймовірне! У кожному куточку – цікаве обладнання. Один тільки підйомний кран на дистанційному управлінні чого вартий, – говорить ветеранка підприємства Таїса Лагодюк. – Свого часу я працювала інженером у відділі технічного контролю, а починала контролером на другому блюмінгу. У нас теж був спецодяг, ЗІЗи, але не такої якості, як сьогодні. Наприклад, у мене було спецвзуття – кирзові черевики. Коли я йшла цехом, де високі температури, багато гарячого металу, то черевики диміли піді мною. Та ми були молодими, і не зважали на це. Зараз до спецодягу та до умов праці зовсім інше ставлення – уважне та дбайливе».

«Про охорону праці я, здавалося б, знаю усе, адже колись працювала в департаменті навколишнього середовища, в газорятівній службі, а згодом – у

профспілковому комітеті підприємства, – додає ветеранка Ірина Сухомлин. – У лабораторії ми працювали у спеціальних халатах, а коли виходили в цехи – спецодяг був обов’язковим. Та одяг – це лише одна зі складових охорони праці. Головне – це правильно користуватися технікою, знати, як поводитися у небезпечних місцях, що треба робити для свого захисту тощо. Цьому всьому, я знаю, і навчають у заводському Тренінг-центрі. Я тут не вперше, але я завжди задивляюся на ось цей колодязь, який імітує замкнутий простір».

Гостей завода-іменинника привітав генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо. З особливою теплотою він звернувся до ветеранів, які своєю багаторічною працею розвивали завод, вкладаючи кожен у свою справу частинку серця та душі. А журналістам він подякував за увагу до підприємства, його людей та процесів, які тут відбуваються. Особливо Мауро Лонгобардо зупинився на пріоритетному напрямку роботи – охороні праці. І це недаремно, адже будь-яким устаткуванням керують люди, а вони після роботи обов’язково мають повертатися до своїх сімей живими та здоровими. Тож, попри складні воєнні часи та виклики, з якими зараз стикається підприємство, увага до охорони праці, інвестиції в її розвиток продовжують бути на вищому рівні. Це для нас першочергове завдання.  

З роботою Тренінг-центру ветеранів та журналістів познайомила його координаторка, фахівчиня відділу з навчання та розвитку персоналу Лілія Долженко. Вона зазначила, що від початку його відкриття і до сьогоднішнього дня тут пройшли навчання понад 15 тисяч працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Стіл Сервісу», Ливарно-механічного заводу, а також підрядних організацій.

Тільки  з початку поточного року професіям навчилися понад 520 працівників. Тут можна опанувати нових професій при працевлаштуванні, пройти переатестацію, отримати допуск до різних видів робіт, змінити свій професійний профіль тощо.

Серед тренажерів центру – кран мостового типу, вантажністю 5 тонн, понад дев’ятиметровий тренажер для навчання безпечної роботи на висоті, на якому

працівники навчаються безпечному підйому до місця проведення робіт, закріпленню за допомогою спеціальних засобів індивідуального захисту та правильному спуску. На тренажері у формі колодязя, який повністю імітує замкнутий простір відпрацьовується евакуація людей Наприклад якщо працівник знепритомніє при отруєнні газом або при отриманні травм тощо.

Також у Тренінг-центрі є тренажер із застосування процедури ізоляції джерел небезпечних енергій за системою LOTO, та Майстерня небезпек, де зібрані найпоширеніші помилки з охорони праці. Такий підхід до навчання дозволяє робітникам ефективніше розпізнавати небезпеку, яка може призвести до нещасного випадку та уникати її під час роботи. Про все це гостям розповідав Сергій Воїнов, провідний інженер з охорони праці «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Аначальниця служби здоровпунктів медцентру ПП «Стіл Сервіс» Тетяна Васильченко з колегами-медиками розповіли про медичну базу підприємства та  провели практичний тренінг з надання першої домедичної допомоги.

«Я вперше у такому Тренінг-центрі, і побачене мене вразило, адже тут є необхідне обладнання для навчання людей безпечній роботі, – ділиться враженнями Надія Торгунакова, журналістка медіаплатформи Krivbass.citi. – У першу чергу ці тренажери дуже корисні для молоді, яка тільки-но розпочинає роботу на підприємстві. Великі гарячі цехи, складне обладнання – все це може спочатку налякати. Та коли є змога пройти спеціальне навчання, ближче придивитися до техніки та безпечних умов роботи, тоді і у професію входити простіше, і зрозуміти, що страшного тут немає, бо цими процесами керують люди. Мене, наприклад, найбільше вразив тренажер-замкнутий простір. Супер! Дуже приємно, що у гості до підприємства прийшли ветерани, які побачили, як зараз розвивається робота з охорони праці».

«Мені дуже сподобалося те, що в день народження підприємства мова йшла про такі важливі речі, як життя та здоров’я працівників. Як людині, яка багато років сама навчала безпеці на робочих місцях, мені це надзвичайно близько, – відзначив голова ради ветеранів підприємства Володимир Заяць. – Багато років я працював залізничником, був машиністом тепловозу, інструктором з ОП. Науку безпеки ми опановували як у навчальному центрі на третій дільниці, який зараз є Університетом АрселорМіттал, так і на робочих місцях. Та зараз, як ми побачили, на підприємстві впроваджено багато нових форм роботи з охорони праці. І ця справа розвивається, а значить у наступні дні народження підприємства ми побачимо щось нове та цікаве, яке буде корисне для людей та зберігатиме працівникам життя. І головне, що праця на нашому підприємстві й надалі має всі шанси бути безпечною, от тільки потрібно, щоб про це турбувалося не лише керівництво, а й кожен з нас».

https://fex.net/uk/s/l7ot8lf

Категорії
Новини

Є прогрес з FPS

В ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» триває наполеглива робота, спрямована на досягнення третього рівня стандартів FPS.

Це корпоративні стандарти компанії «АрселорМіттал», спрямовані на досягнення нульового травматизму і збереження життя працівників. У поточному році впроваджено багато заходів, які зменшили ризики на робочих місцях. Багато з них спрямовано на протидію чотирьом ризикам-вбивцям – падінню з висоти, ураженню електричним струмом, розчавленню рухомим устаткуванням чи обертовими частинами.

«Підрозділи отримали страхувальні стропи для поясів та інше устаткування для запобігання падінню з висоти, – розповідає менеджер з оцінки ризиків Сергій Іващенко. – Серед таких цехів, наприклад, технологічний цех коксохімічного виробництва. Для кількох цехів придбані драбини висотою до 10 метрів. Вони легкі, зручні та надійні, виготовлені з урахуванням всіх вимог з безпечного виконання робіт і застосовуються для виробничих операцій на висоті. Подібне устаткування отримали працівники конвертерного цеху, прокатного цеху № 3, сортопрокатного цеху № 2».

Було вжито заходів для запобігання враженню електричним струмом. Наприклад, на чотирьох електромостових кранах аглофабрики відремонтували тролеї та ізолятори. У конвертерному цеху виконано реконструкцію струмопроводу одного з кранів. Конвертерний цех отримав додаткові замикаючі пристрої для вдосконалення системи блокування небезпечних енергій LOTO. А ремонтне виробництво ЦДСР тепер має насос для відкачки ґрунтових вод, які є небезпечними для  електроприміщень підрозділу, а, відповідно, для людей. Також у приміщеннях РП ЦДУР вдосконалені системи освітлення.

«Було замінене освітлення у кількох виробничих приміщеннях РП ЦДУР, – розповідає старший майстер з ремонту електроустаткування РП Віктор Маркевич. – Це ремонтні депо, майстерні тощо. Встановлені потужніші та економніші освітлювачі. Також покращене зовнішнє освітлення поблизу цехових будівель та адміністративно-побутових комплексів. Придбано комплекти переносного освітлення. Це дає змогу берегти зір працівників і дозволяє запобігти травмам під час виконання робіт та падінням під час переміщення».

Також вжито заходів задля безпеки під час роботи з вантажопідіймальними механізмами. Так за словами начальника цеху вловлювання Романа Каренова крани у машзалі та сульфатно-аміачному відділені були оснащені світловою сигналізацією, яка попереджає про небезпеку. Багато цехів придбало нові надійні стропи – канатні, ланцюгові та інші – для безпеки строповки вантажів та, відповідно, запобігання їхньому падінню. Це аглофабрика, вапняно-вогнетривний, копровий, вальцетокарний цехи, цех водопостачання, цехи Ливарно-механічного заводу та інші.

«Для підвищення рівня безпеки на залізничному транспорті для цеху вловлювання, РВ ЦДУРу, ПЦ-3, СПЦ-1, СПЦ-2, копрового цеху придбали запобіжні башмаки. Також для деяких підрозділів були закуплені захисні огорожі, знаки безпеки та багато іншого, що допоможе рухатися до нуля нещасних випадків. А з якою ефективністю ми будемо використовувати те все устаткування, залежить від нас, від нашої культури охорони праці», – підсумував Сергій Іващенко.