Життя нашого колеги, старшого нагрівальника металу СПЦ № 2 «АрселорМіттал Кривий Ріг» Анатолія Мартинова обірвалося на Курщині.
Командир стрілецького відділення Анатолій Мартинов загинув ще рік тому. Це сталося під час бойових дій поблизу населеного пункту Любимівка, що на Курщині.
Але тільки зараз рідні, друзі та колеги змогли попрощатися із героєм-захисником.
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Анатолій працював старшим нагрівальником металу у сортопрокатному цеху № 2.
«Ми з ним працювали вже давно, і він був саме тою людиною, про яких кажуть «майстер своєї справи», – згадує колегу Леонід Чабаненко, змінний майстер ДС-4 СПЦ № 2. –Анатолій був справжнім спеціалістом, він досконало знав свою роботу, був виваженим, спокійним, на нього завжди можна було покластися. Як старший нагрівальник, він вмів добре організувати роботу колег. А робота нагрівальника металу, самі розумієте, дуже відповідальна, вона потребує спеціальних знань та навичок. Працювати йому допомагав характер, він вмів досягати своєї мети, водночас був уважним, спокійним, розсудливим, за що його дуже поважали у колективі. Анатолій більш за все любив своїх дітей, їх у нього двійко: хлопчик та дівчинка. Він хотів, щоб його діти зростали під мирним небом, тому не вагаючись пішов боронити нашу країну від ворога. Прикро усвідомлювати, що Анатолій загинув. Це дуже велика втрата для нашого колективу. Вічна шана нашому Герою».
Підприємство висловлює щирі співчуття рідним загиблого, усім, хто його знав та любив.
До призову на військову службу у вересні 2023 року Денис Сергєєв працював провідним інженером адміністрації з технологій та стратегій «АрселорМіттал Кривий Ріг».
«З Денисом Сергєєвим я знайомий дуже давно, – каже менеджер відділу спостереження і контролю за безпечною експлуатацією будівель та споруд Олег Савченко. – Ми разом вчилися у виші, товаришували, до призову в ЗСУ працювали в одному відділі. У Дениса була надзвичайно складна, відповідальна робота, адже від якісного контролю стану будівель і споруд залежать життя людей, які там працюють. І він працював завжди якісно, професійно, сумлінно. За ним були закріплені такі підрозділи, як доменний цех № 1, залізничний цех № 2, автотранспортне управління, управління складського господарства. Життєрадісний, позитивний чоловік, він завжди був готовий допомогти, і не лише у роботі, а й у повсякденному житті. Денис багато читав, з ним завжди було цікаво поговорити. Ми втратили не лише співробітника, а й товариша, чудову людину. В нього залишилась донька, дружина та мама».
10 жовтня 2025 року кулеметник стрілецького батальйону Денис Сергєєв загинув під час ведення бойових дій поблизу населеного пункту Новий путь Курської області.
Вічна пам’ять герою! Щире співчуття його рідним та близьким.
20 років тому, 28 жовтня 2005 року наше підприємство стало частиною великої міжнародної корпорації. Напередодні цієї дати працівники «АрселорМіттал Кривий Ріг» отримали вітання, а найкращі – ще й нагороди.
Зараз не час для гучних масових святкувань, тож урочистості пройшли у вузькому, практично родинному колі. Спочатку учасників заходу у відеозверненні привітав виконавчий голова компанії «АрселорМіттал» Лакшмі Міттал. Він подякував всім працівникам за стійкість та самовідданість у надважкі часи, наповнені викликами, та висловив сподівання на найшвидше настання миру.
Заступник генерального директора з виробництва гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»Володимир Теслюк вручив ексклюзивні срібні нагороди «Сталеве серце України» та «Траєкторія успіху АрселорМіттал», створені спеціально до 20-річчя «АрселорМіттал» в Україні.
«Було непросто звикнути до нових реалій. Але життя нас завжди вчило працювати, робити свою справу і робити її добре. Ми були готові змінюватися, працювати по-новому. Ми з вами стали не просто свідками змін, а учасниками цих змін. Важко перерахувати, скільки зроблено за ці 20 років. Ми зробили реконструкцію доменних печей № 6 і № 8, збудували першу машину безперервного лиття заготовок! А потім збудували ще дві. Ми фактично з нуля збудували нові коксові батареї, цього в історії України не робив ніхто. Ми модернізували прокатні стани, оновлювали техніку в наших кар’єрах, інвестували в екологічні проєкти. І весь цей час разом з містом втілювали різні соціальні проєкти», – сказав Володимир Теслюк, вітаючи присутніх.
Від Дніпропетровської обласної ради підприємство вітав перший заступник голови ради у виконавчому апараті Андрій Соколов. Він наголосив на величезну його роль у обороні України, нагородивши наших демобілізованих ветеранів російсько-української війни нагрудним знаком «Оборона. Єдність. Перемога.» Також колектив нашого підприємства привітав голова Ради оборони міста Кривого Рогу Олександр Вілкул. Він подякував «АрселорМіттал Кривий Ріг» за великовантажні самоскиди, якими перегородили дорогу російським окупантам у 2022 році, за участь у порятунку міста після потрапляння російських ракет у Карачунівську дамбу, та нагородив наших працівників грамотами Криворізького міськвиконкому ї грамотами Ради оборони міста. А заступник голови Криворізької державної військової адміністрації Сергій Прохода вручив нашим ветеранам нагрудні знаки «За захист Криворізького району».
Заступник генерального директора з виробництва (металургійне виробництво) Сергій Лавриненко щиро подякував працівникам «АрселорМіттал Кривий Ріг», які, попри шалені навантаження, проблеми постачання енергоресурсів та інші негаразди, у ці важкі часи не лише утримують виробництво, а й розвивають його. Він вручив найкращим з кращих грамоти підприємства та дипломи «Кращий за професією».
Директорка департаменту з персоналу Катерина Залозних наголосила, що найвища цінність підприємства – це його люди. Вона подякувала кожному за працю, відданість, професіоналізм та висловила впевненість у нашій майбутній перемозі й скорому початку відбудови нашої країни. Катерина вручила дипломи «Кращий за професією» та Подяки підприємства. Від імені найчисельнішої нашої профспілкової організації колектив підприємства привітала голова профспілкового комітету ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» профспілки металургів та гірників України Наталія Маринюк. Вона вручила профспілкові нагороди.
Щиро вітаємо всіх співробітників підприємства з 20-річчям «АрселорМіттал» в Україні. Бажаємо щастя їм та їхнім родинам!
З 31 жовтня по 2 листопада у Палаці культури Металургів пройде літературний фестиваль «КривБаз».
У програмі фестивалю:
лекції, презентації, майстер-класи та літературні читання.
книжкові стенди від провідних видавництв: «Видавництво Старого Лева», «Сафран», «Видавництво», «Projector», «Meridian Czernowitz», «Чорні вівці» та «Видавництво 21».
фудкорт від Gastro Cafe 15
виставка фотокниг та артбуків від студентів і студенток школи концептуальної та артфотографії MYPH
акустичний виступ гурту BAHROMA та лайв від Жені Кудрик
безкоштовний кінопоказ фільму «Малевич»
Організатор фестивалю — Криворізький Центр Сучасної Культури / KRCC.
Проєкт реалізується за підтримки державної установи «Український інститут книги» за кошти державного бюджету України.
Партнери: Фольксваген Центр Кривий Ріг, «АрселорМіттал Кривий Ріг», Благодійний Фонд «Жіночі можливості в Україні».
До цієї події в «АрселорМіттал Кривий Ріг» йшов протягом 483 діб.
У понеділок 20 жовтня 2025 року о 12:25 у коксовому цеху № 1 КХВ була завантажена вугіллям камера коксування № 502 коксової батареї № 5. 22 жовтня о 07:35 ранку було отримано перший кокс. Від цієї миті КБ № 5 офіційно знову стала до роботи після гарячої консервації та ремонту, який було здійснено після надзвичайної ситуації через торішній блекаут.
В КЦ № 1 вже завершено завантаження вугільною шихтою усі 57 камер коксової батареї № 5, і почалася видача коксу. В одній камері виробляється в середньому 23 тонни валового коксу. Поступово в цеху планують виходити на проєктну потужність періоду коксування 24-30 годин. Цей процес триватиме до двох тижнів.
Для роботи на оновленій коксовій батареї до КЦ № 1 прийняли та навчили 14 машиністів коксових машин.
«Для нашого колективу ремонт КБ № 5 став і випробуванням, і можливістю отримати унікальний досвід, – зазначив Анатолій Колупайко, начальник коксового цеху № 1 КХВ. – Відомо, що КБ №№ 5, 6 будували та налаштовували на роботу німецькі спеціалісти. Ми ж займалися експлуатацією обладнання. Тепер, після ремонту, ми вивчили усі нюанси технічного здоров’я нашого обладнання. Велика подяка усім, хто брав участь у цьому комплексному ремонті: команді інвестицій, АСУТП, технологам, тим, хто проводив налаштування обладнання та гарячі випробування. Усі працювали на єдиний результат».
Хроніки торішнього темного дня
«Відмотаємо» рік назад та згадаємо, як все було того дня – 23 червня 2024 року. Ця дата стала у прямому сенсі темною сторінкою в історії КХВ. Через ракетний обстріл енергетичної інфраструктури Кривого Рогу у місті та на нашому виробництві стався блекаут.
Внаслідок нього у КЦ № 1 зупинився машинний зал, не стало води, припинилися подача необхідних хімічних речовин та відсмоктування коксового газу з усіх коксових батарей цеху.
Ситуація ускладнювалась тим, що саме цієї миті на коксовій батареї № 5 тривав технологічний процес – здійснювалося завантаження коксової печі та очищення стояка іншої печі. Двері камери коксування були зняті і знаходилися на дверезнімальному пристрої ТЗВМ № 7, коксовий пиріг був утрамбований і очікував подачі в камеру, працювала відповідна техніка.
«Хто хоча б один раз бачив робочу коксову батарею, той знає, що температура там величезна, але процес виробництва, в тому числі і при відкритих дверях, завжди керований, – розповідає Ярослав Дячук, заступник начальника коксового цеху № 1 КХВ. – Але, на жаль, не тієї миті. Через блекаут вогонь вирвався із камери коксування, та за лічені хвилини знищив пристрій трамбування трамбувально-завантажувальної виштовхувальної машини (ТЗВМ), пошкодив трубопроводи та іншу інфраструктуру п’ятої коксової батареї. Після оперативного ліквідування цієї ситуації стало зрозумілим, п’яту коксову батарею треба ретельно ремонтувати».
Вся увага – ремонту
Кожен знає, що запорука успішного ремонту – це ретельна підготовка. Так було і з ремонтом КБ № 5. Спеціалісти ретельно визначалися з необхідним обладнанням, шукали, де його можливо придбати, проводили тендери, чекали на постачання тощо. Тим часом коксова батарея очікувала на своє відновлення у режимі гарячої консервації. Систематично коксохіміки перевіряли стан її «здоров’я» у спокої та вимірювали температуру у опалювальних вертикалах.
Коли усе необхідне для ремонту було в наявності, робота закипіла. Ремонт здійснювався силами працівників підрядної організації Криворізького гірничо-металургійного консорціуму (КГМК) під пильним наглядом наших фахівців.
«Нам все вдалося, ми повністю відновили працездатність КБ, – розповідає Владислав Кравченко, заступник начальника коксового цеху № 1 КХВ. – Було відновлено трамбувально-завантажувальну виштовхувальну машину та машину обслуговування верха батарей, яка теж зазнала значних пошкоджень. Здійснено монтаж електро- та кабельної продукції, консольно-поворотних кранів, з нульової відмітки відремонтовано трамбувальне відділення ТЗВМ. Бункери набору шихти, трамбувальний ящик, піддон, усі механізми та електроніка тощо – усе було відновлено з нуля. На п’ятій коксовій батареї було замінено ділянку газозбірника, його клапанні коробки, армуючі колони коксових печей, рами дверей, а також трубопроводи азоту, масла, барильєтної води. Була здійснена обробка заплечиків вогнетривким матеріалом, що при першому завантаженні зменшило викиди через димову трубу. За два тижні до першого завантаження здійснена гаряча герметизація кожної камери коксування».
«Ми працювали єдиною дружньою командою, хочеться за це подякувати всьому колективу нашого цеху, – зазначив Анатолій Колупайко. – Особлива подяка Віталію Гуменюку, майстру з ремонту механоустаткування КБ №№ 5, 6. Він брав участь у ремонті від моменту підбору запчастин, до їхнього встановлення. Майстер з ремонту електроустаткування Олександр Вовк працював над відновлюванням багатьох автоматизованих процесів. Налагодженням обладнання також займався провідний інженер АСУТП Андрій Гріпас. Велика подяка старшому майстру виробничої дільниці КБ 5-6 Сергію Кудряшову за активну участь в пуско-налагоджувальних роботах та проведенню гарячих іспитів устаткування ТЗВМ № 7 та МОВБ № 7. А також подяка усім моїм заступникам Денису Мухіну, Сергію Череп’яному, Ярославу Дячуку, Владиславу Кравченко за увагу до усіх ремонтних процесів».
З приєднанням до потужної міжнародної сталеплавильної компанії «АрселорМіттал» криворізькі металурги отримали змогу впровадити нову для себе технологію безперервного розливання сталі, що вимагало доволі значних капіталовкладень. То був квантовий стрибок у розвитку технології розливання сталі на підприємстві.
24 жовтня 2011 року були виготовлені перші сталеві заготовки за допомогою машини безперервного лиття заготовок № 1. Безперервне розливання виявилося економнішим, а якість продукції вищою у порівнянні з розливанням у виливниці та подальшою прокаткою на блюмінгу. Згодом МБЛЗ-1 стала кузнею кадрів для машин безперервного лиття заготовок №№ 2,3. З моменту пуску МБЛЗ-1 вже минуло чотирнадцять років, але й зараз вона залишається лідером серед наших машин безперервного лиття з виробництва сталей з високою доданою вартістю.
Невіддільною частиною комплексу безперервного розливання є установка позапічної обробки сталі, яку металурги називають «піч-ківш». Кожна з трьох наших МБЛЗ має таку установку. Застосування позапічної обробки дозволяє виготовити сталь з надзвичайно точним хімічним складом, щоб отримати продукцію, яка максимально відповідає запитам споживачів. Саме це багато в чому зумовлює перевагу литих заготовок над гарячекатаними. Вміле використання установками позапічної обробки – запорука якості.
Успішна робота МБЛЗ-1 стала імпульсом для ухвалення рішення про початок будівництва ще двох машин безперервного лиття заготовок. Проєкт було впроваджено у дуже стислі для таких масштабів терміни. МБЛЗ-3 видала перші заготовки у 2019 році. А у 2020 році ввели в експлуатацію другу машину безперервного лиття. Обидві машини є дещо продуктивнішими за МБЛЗ-1, і мають ширший сортамент: крім заготовок перетином 150х150 см вони виробляють ще й продукцію 130х130 мм, що значно розширює спроможності наших прокатників та відкриває додаткові можливості з реалізації наших заготовок.
Наше потужне відділення безперервного розливання сталі, яке наразі складається з трьох МБЛЗ, продовжує розвиватися, вдосконалюватися, попри негаразди, викликані повномасштабним вторгненням, такими як складнощі з постачанням запчастин, розхідників та матеріалів, кадрові проблеми (багато працівників стали на захист України), значне погіршення якості води тощо. Серед здобутків – суттєве зростання серійності плавок, що значно впливає на собівартість продукції. Нещодавно працівники відділення встановили потужний рекорд – 70 плавок у серії на МБЛЗ-2.
