Маршрути переважної більшості працівників коксохімічного виробництва до робочих місць пролягають через КПП № 13, що біля будівлі управління КХВ. Тож логічно, що саме неподалік цього КПП, вздовж тротуару, який веде до цехів, розмістили стенди, які нагадують людям про 10 Золотих правил безпеки. На яскравому синьому фоні можна прочитати не лише самі правила, а й практичні приклади поведінки відповідно до кожного з них.
Сергій Безверхий працює апаратником очищення газу у цеху сіркоочищення. Він керує устаткуванням, яке очищує коксовий газ від сірководню. Деякі з виробничих операцій, які він виконує, мають ризики для здоров’я й життя.
«Мені доводиться працювати у газонебезпечних місцях, з рухомими механізмами. Деякі операції, наприклад, налаштування скруберів, пов’язані з роботою на висоті. Також на території цеху рухається автотранспорт, є й залізничні колії поблизу, – говорить Сергій. – Тож Золоті правила для мене дійсно актуальні. А оскільки людській пам’яті властиво забувати, а інстинктові самозбереження – втрачати гостроту, то нагадування у вигляді яскравих стендів зовсім не зайве».
Працівники спеціалізованого ремонтного цеху коксохімвиробництва ремонтують устаткування коксового, технологічного, вуглепідготовчого цехів, цехів сіркоочищення, уловлювання та інших підрозділів КХВ. Також в СРЦ виготовляють запчастини та вузли для цих ремонтів. Керівник цеху відповідає за здоров’я й життя кожного зі своїх працівників.
«Наші ремонтники часто працюють на висоті, виконують вогневі роботи, мають справу з вантажопідйомними механізмами, електроінструментами. Та й верстати у майстернях також мають ризики, – пояснює начальник СРЦ КХВ Віктор Сосюк. – Тому я вважаю, що нагадування у вигляді стендів, як раніше казали, наочна агітація дуже потрібна. Це наче яскрава реклама. Ми можемо пройти повз рекламний банер, начебто не звернувши на нього уваги, але якщо зламається, наприклад пральна машина, або виникне потреба у якійсь послузі, то колись побачена реклама де й візьметься у вашій голові. Так і тут: коли виникне відповідна виробнича ситуація, працівник згадає, як треба діяти, а чого робити не можна. Тож таких стендів багато не буває!».
«АрселорМіттал Кривий Ріг» надає підтримку працівникам, майно яких пошкоджено або зруйновано внаслідок прильотів.
Вже майже три роки українці живуть в умовах постійної загрози, що їхні домівки зазнають ушкоджень або будуть вщент зруйновані внаслідок ворожих обстрілів. На жаль, це не лишається лише на рівні загроз, а давно вже перетворилося на жахливу реальність. І Кривий Ріг не виняток у цьому. Наслідки прильотів по місту тим чи іншим чином відчули на собі всі криворіжці, зокрема й працівники нашого підприємства. Тільки з початку 2022 року у 22 обстрілах та прильотах по місту серед постраждалих криворіжців, майно яких пошкоджено чи зруйновано агресором, були й працівники нашого підприємства.
Станом на 02.12.2024 року 213 працівників ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ПП «Стіл Сервіс», ТОВ «Ливарно-механічний завод», майно яких пошкоджено внаслідок ракетних ударів та ударів дронами, отримали разову грошову допомогу. Наразі загальний її обсяг становить 4 277 000 грн.
«Звичайно, що ми не можемо залишатися осторонь, коли наші працівники втрачають свої оселі, – розповідає провідна інженерка відділу з колдоговірної роботи Олена Чаплієва. – Законодавство не зобов’язує «АрселорМіттал Кривий Ріг» виплачувати таку допомогу, але керівництвом підприємства було прийнято рішення надавати грошову допомогу усім нашим працівникам, житло яких постраждало від прильотів. Виплати постраждалим ми почали надавати з літа 2023 року, але отримати їх можуть й ті, хто постраждав від прильотів, починаючи з 2022 року. Так, наприклад, до нас звернувся працівник, житло якого постраждало рік тому від дати прильоту. Ми не відмовляємо нікому, але все має бути оформлено за певною процедурою».
Для оформлення разової грошової допомоги на часткову компенсацію вартості пошкодженого житла (майна) внаслідок збройної агресії ворога потрібно надати певний перелік документів:
згода на обробку персональних даних заявника;
заява від постраждалого працівника;
акт обстеження з зазначенням пошкодженого майна (оформлюється міською комісією);
документи, що підтверджують право власності чи право користування житлом (майном), або будь-які документи, що підтверджують проживання потерпілого співробітника за адресою постраждалого житлового приміщення;
П.І.Б. одержувача, IBAN, банк одержувача, РНОКПП одержувача.
Допомога від підприємства за розміром виплат аналогічна від того розміру, яке встановлює місто, але має ліміт – не може перевищувати 40 000 грн. Безперечно, ми хотіли б витрачати кошти на мирну відбудову та нове будівництво для наших працівників, але наразі реалії нашого життя поки що вимагають іншої підтримки. І ми будемо надавати її, доки вона буде потрібна.
Зі зверненнями по допомогу звертайтеся до Заводоуправління, каб. 922, тел. +38(0564)992959
8 грудня під час виконання бойового завдання в Курській області рф отримав поранення, несумісне з життям, сапер інженерно-саперного відділення, старший солдат Сергій Фідря. До повномасштабного вторгнення він працював майстром цеху ремонту металургійного устаткування № 4 ремонтного виробництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг.
Як розповів старший майстер ЦРМУ-4 Сергій Локтєв, Сергій Фідря разом з колегами виконували ремонти ливарних кранів конвертерного цеху. «Ці крани – дуже важливе для виплавки сталі та потужне устаткування. Вони можуть підіймати вантажі вагою до 450 тонн, –– говорить Сергій Локтєв. – Їх обслуговування й ремонти – справа дуже складна. Сергій добре організовував ці роботи та професійно керував ними. Ми були знайомі з ним більш ніж 15 років. Спочатку він був слюсарем-ремонтником, потім став бригадиром, а пізніше перейшов на посаду майстра. Це був класний майстер. Він мав чудові організаторські вміння, вмів знайти спільну мову з кожним, запалював людей своїм позитивом. Найчастіше я пам’ятаю його усміхненим, щоб там не трапилося. А от сумним, пригніченим згадати не можу. Він був патріотом України, брав участь ще в АТО, а у перші ж дні повномасштабного вторгнення пішов добровольцем. Страшна втрата для всіх нас. Завжди його пам’ятатимемо».
Щиро співчуваємо рідним та друзям загиблого воїна.
На захист України Вадим Каракаш став у вересні 2022 року. До мобілізації він працював газозварником у цеху ремонту металургійного устаткування № 4.
Шість років поруч з Вадимом пропрацював майстер ЦРМУ-4 Володимир Полонніков: «Бригада, в якій працював Вадим, ремонтує потужні електромостові крани сортопрокатного цеху № 1. Досвідченого газозварника, який пропрацював на підприємстві близько 30 років, у бригаді любили і поважали. Він був чесним і справедливим. А ще був дипломатичним, міг помирити, допомогти знайти спільну мову, розсудити колег, і до його авторитетної думки люди прислухалися. Вадим був спокійним та виваженим, брався за найскладніші справи і доводив їх до завершення. Страшна звістка про його загибель вразила кожного з дружної бригади у самісіньке серце. Це приголомшило всіх. Ми втратили не лише висококласного фахівця, а товариша, який завжди приходив на допомогу».
Головний сержант-командир стрілецького відділення Вадим Каракаш загинув 5 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання у населеному пункті Приліпки Чугуївського району Харківської області.
Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям та колегам загиблого героя.
Вперше за кермо великовантажного самоскида вагою понад 100 тонн Олександр Деркач сів менш ніж вісім років тому. І їх йому вистачило, щоб досконало опанувати цю складну та специфічну техніку й стати одним з найкращих водіїв гірничотранспортного цеху. Та ще й отримати найвищу нагороду «АрселорМіттал Кривий Ріг» за сумлінну працю.
«Олександра я знаю давно. За роки роботи в цеху він змінив кілька робочих місць, і скрізь працював добре, скрізь намагався бути максимально корисним, – розповідає начальник ГТЦ Руслан Новицький. – Я так впевнено про це кажу, бо кілька років працював разом з ним в автоколоні № 2. Він – цілеспрямована людина, чесна і працьовита. Тож безумовно вартий звання «Честь і гордість ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Сашко виріс у селі, тож у тому, що він пішов вчитися до аграрного вишу, не було нічого дивного. А от напрямок обрав універсальний – інженер-механік. А механіки потрібні не лише для того, щоб ремонтувати сільськогосподарську техніку. Це дозволило йому швидко «в’їхати» у професію слюсаря з ремонту автомобілів у гірничотранспортному цеху.
«Так, важкі 40-тонні самоскиди, які мені доводилося ремонтувати, суттєво відрізняються від тракторів чи комбайнів, але принципи устрою та роботи вузлів скрізь схожі. Тож чогось дуже важкого та геть незрозумілого під час опанування професією не пам’ятаю. Добре вчили, показували, ну і я старався зразу все уловити й застосувати на практиці. Ремонтували коробки передач, мости та інші вузли. Виходило непогано. Важко було хіба що фізично, бо у великих автомобілів і деталі нелегкі», – говорить Олександр Деркач.
А от на наступній своїй роботі – старшого механіка автоколони № 2 ГТЦ – Олександр Деркач таких фізичних навантажень не мав. Зате він зізнається, що часто «закипала» саме голова. Скільки яких деталей замовити? Як не вибитися з графіка ремонтів? Що робити, щоб вся техніка колони працювала й не ламалася? І головне – як зробити кожен ремонт максимально безпечним? Ці та інші запитання постійно роїлися в голові, часто не давали спати. На керівній посаді Олександр показав себе не гірше, ніж слюсарем. Але обставини змусили його ще раз перекваліфікуватися.
«Сам я виріс у селі Інгулець біля Кривого Рогу, але у багатоповерхівці, тож особливого господарства у нас не було, – пояснює Олександр. – А от коли одружився і переїхав у село до дружини, і ми зажили у хаті, то з’явилася всіляка живність. А ще й дитинка народилася. Тож для мене дуже підходив графік «день-ніч-48». Спочатку я перевівся механіком з випуску машин на лінію. Дуже відповідальна робота, адже недогледіти якусь несправність під час огляду – це наразити водія та тих, хто працює поруч з авто, на смертельну небезпеку. Пізніше я вирішив перекваліфікуватися на водія наших найпотужніших самоскидів вантажністю 136 тонн».
Олександр зізнався, що це було непросто, перш за все, психологічно. Адже до цього крім власного легковика він ніяким транспортом не керував. Але ціль обрано, і наш герой більше не вагався. Для опанування кар’єрного велетня йому знадобилося кілька тижнів. Поступово тривога минула, і він впевнено відчув себе на новому місці.
«Мені подобається працювати у кар’єрі, – усміхається Олександр. – Я вже маю чималий досвід, тож знаю, що робити в різних ситуаціях і відчуваю задоволення від того, що така гігантська техніка мене слухається. Але від будь-якої, навіть улюбленої роботи треба відпочивати. Тому ми з родиною інколи беремо намет та їдемо у мальовничі місця. Раніше відпочивали на Каховці, але після підриву ГЕС водосховища більше не існує. Тож зараз наше улюблене місце – Білі Камені на Карачунах. Спілкування з природою допомагає скинути навантаження та з новими силами стати до роботи».
Від початку повномасштабного вторгнення понад 3500 співробітників нашого підприємства стали на захист України. З часом вони демобілізовуються та повертаються до своїх робочих місць. «АрселорМіттал Кривий Ріг» в своєю чергою намагається підтримувати ветеранів та допомагати їм адаптуватися у цивільному житті. Про це детальніше ми поспілкувалися з Яною Суворовою, начальницею управління соціального розвитку нашого підприємства.
– Яно, скільки працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг» вже демобілізовані і на яку підтримку підприємства вони можуть розраховувати?
– Насамперед хочу сказати, що війна торкнулася усіх нас. Наші працівники активно волонтерять, багато хто з рідних та близьких наших співробітників служить у ЗСУ, згодом вони повертаються додому. Зрозуміло, що тема адаптації колишніх військових до цивільного життя близька кожному з нас. На сьогодні демобілізувалися понад 400 наших працівників. Більш ніж половина з них вже повернулися до своїх робочих місць. Щоб процес повернення ветеранів до цивільного життя був якомога простішим, зручним та конструктивним в «АрселорМіттал Кривий Ріг» створена ціла система плавної інтеграції людей до цивільного життя. Наша допомога ветеранам – це насамперед про вдячність, повагу та підтримку. У цій роботі ми зосередились на медично-реабілітаційному напрямку, психологічній допомозі колишнім військовим, навчанні та перенавчанні спеціалістів, створенні інклюзивних робочих місць та інформаційно-адміністративній підтримці людей. Саме ці пропозиції озвучуються найчастіше під час інтерв’ю, які ми проводимо з кожним демобілізованим працівником.
– Розкажіть детальніше про ці напрямки?
– На нашому підприємстві розроблена та діє покрокова маршрутна карта для ветерана «Шлях повернення до трудової родини». Там детально прописані усі кроки адаптаційного процесу за всіма напрямками. Під час оформлення документів, наприклад, при оформленні пільг, ми намагалися максимально спростити цю процедуру. Також ми допомагаємо людям оформлювати запити з різних питань, наприклад, до міської влади, центру зайнятості, юристів, волонтерів тощо. «АрселорМіттал Кривий Ріг» тісно співпрацює з міським центром «Я – Ветеран», що також допомагає у розв’язанні багатьох питань. А щоб люди завжди були у курсі всіх подій, працює Чат-Бот АМКР (телеграм канал) куди можуть підключитися всі працівники підприємства, а для ветеранів є додаткова вкладка «Ветеран». Також всім демобілізованим працівникам пропонується долучитися до спеціально створеного каналу в телеграмі «Ветеран АрселорМіттал», саме там викладаються різні оголошення, останні новини, які можуть зацікавити ветеранів та стати їм у пригоді: заходи для ветеранів, пам’ятки для оформлення пільг, інформація про відпустки, перелік медичних послуг, дати тренінгів тощо.
– І у цій роботі допомагає наш центр надання послуг «Єдине вікно?
– Велика робота з цих та інших напрямків проводиться саме в «Єдиному вікні». На його базі створено координаційний центр для підтримки ветеранів. З червня поточного року там працюють координатори, які опікуються кожним ветераном протягом всього процесу – від подання ним заявки до отримання готового результату. Координатори у буквальному розумінні проводять ветеранів по всіх ланках процесу. Вони надають консультативну допомогу ветеранам, спрямовують їх до фахівців різних напрямків для вирішення усіх важливих питань. Це і юридичні консультації ветеранам та членам їхніх родин, інформування щодо пільг, які надаються як підприємством, так і містом, державою, про збір повідомлень щодо стану здоров’я демобілізованих працівників та спрямування їх до медичних закладів, де їм можуть допомогти у лікуванні або реабілітації. Фахівці здійснюють прийом та роботу з ветеранами за адресою: ЦНП «Єдине вікно», к. 106, з 7:00 до 18:00. Більше інформації за тел.: (067) 450 73 68, (056) 499 18 93, (056) 499 18 98.
– Щодо медичної допомоги демобілізованим працівникам, розкажіть, будь ласка, які медичні послуги можуть отримати ветерани на базі нашого медичного центру?
– Після повернення на підприємство кожен ветеран безкоштовно проходить повне медичне обстеження у поліклініках медичного центру ПП «Стіл Сервіс». Там можна отримати консультації профільних лікарів, пройти флюорографічне обстеження, рентген, здати аналізи. Також ми пропонуємо комплекс різноманітних фізіотерапевтичних процедур, та декілька видів масажу. Зверніть увагу, що усі медпослуги доступні й членам родин ветеранів, а також членам родин загиблих (померлих) ветеранів війни, захисника чи захисниці України, які працювали на підприємстві. Захисники-працівники підприємства, які бажають пройти додаткове медичне обстеження або процедури, можуть записатися на них, звернувшись за номером телефону: 067 532 24 42.
Наші ветерани, як і інші працівники підприємства, можуть скористатися основною медстраховкою, максимальна сума якої складає 100 тисяч гривень, та додатковою медстраховкою на суму до 25 тисяч гривень на особу. Вона містить лікування та реабілітацію в амбулаторних, поліклінічних та стаціонарних умовах. Повторюся, це для ветеранів додатково до їх основної страховки. У поліклініці металургійного виробництва працює лікар-координатор, який допоможе зорієнтуватися ветерану щодо необхідного лікування та реабілітації.
Також у рамках цієї програми ветерани війни можуть отримати 10 сеансів-консультацій психолога місцевої приватної клініки. До речі, ветерани охоче відвідують нашого штатного психолога, який не тільки допомагає людям плавно увійти до цивільного життя, а й працює з членами родин демобілізованих військовослужбовців. Деякі приходять на сеанси навіть з дітьми.
Приділяємо увагу і відпочинку ветеранів. Вони, а також члени їхніх родин, мали змогу влітку безкоштовно відвідати заміську базу відпочинку підприємства.
У всіх їдальнях підприємства для ветеранів діють 10% знижки на харчування.
– А як підприємство працює з ветеранами, які отримали інвалідність?
– В «АрселорМіттал Кривий Ріг» 58 таких співробітників. З них 22 особи працевлаштовані підсобними робітниками, а 36 – на робочі місця. Як правило, разом з керівником підрозділу, фахівцями з оплати праці і роботі з персоналом, інженером з кадрового та дисциплінарного адміністрування, медиками та з урахуванням діагнозу людини, ми вирішуємо які місця ми можемо запропонувати ветеранам для працевлаштування. Ми вже маємо досвід створення інклюзивного робочого місця під людину та її фізичні можливості.
– Якщо ветеран бажає працювати на підприємстві, але не хоче повертатися на своє старе робоче місце роботи. Як йому бути у такому випадку?
– Ми пропонуємо ветерану перенавчитися на нову професію на базі нашого Університету АрселорМіттал. Це навчання безкоштовне. Університет має ліцензію на понад 350 різних робітничих професій, так що людям завжди є з чого обирати. Також в Університеті можна підвищити свою кваліфікацію, здобути другу професію, й не тільки одну.
В Університеті ветерани можуть пройти і різні тренінги та вебінари.
В цілому напрямків роботи з ветеранами на нашому підприємстві дуже багато, і в одній статі про все одразу не розкажеш. Ми розуміємо, що це тільки початок шляху, ми будемо розвиватися у цьому напрямку. Сподіваюся, що скоро демобілізованих військовослужбовців на підприємстві побільшає. До нас повернуться всі хлопці та дівчата, що зараз на війні. Як висококваліфіковані працівники вони сприятимуть відновленню виробництва. А ми, своєю чергою, сприятимемо їх повноцінній інтеграції в життя підприємства та у мирне життя всієї України.
