Віталій Свізєв працював сталеваром у конвертерному цеху «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Близько 15 років з ним разом працював старший майстер відділення конвертерів Дмитро Коваль.
«Віталій був старшим сталеваром, – говорить Дмитро Коваль. – Старшими сталеварами стають лише найкращі, саме таким він і був. Працьовитий, сумлінний, він був майстром своєї справи. А ще старший сталевар – це права рука майстра, тобто він ще й організовував роботу колег. Віталій користувався авторитетом у цеху. Він завжди був спокійним, врівноваженим, впевненим у собі, і ця впевненість передавалася товаришам по роботі. Віталій став на захист України. А нещодавно в цех прийшла страшна звістка про його загибель. Це непоправна втрата для нас».
Солдат Віталій Свізєв загинув 19 серпня 2024 року внаслідок ворожого обстрілу. Він отримав поранення, несумісне з життям в районі населеного пункту Спальне Суджанського району Курської області.
Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям та колегам загиблого героя.
До Дня захисників і захисниць України на підприємстві вдруге проходитиме «Турнір памʼяті героїв-захисників АрселорМіттал Кривий Ріг» з мініфутболу.
Цей турнір – символ гордості, безмежної шани і вдячності військовим, що віддали своє життя заради нашої свободи. Ми хочемо підтримати родини загиблих воїнів.
Турнір стартує 31 серпня о 7:45.
Матчі проходять на полі для мініфутболу ДЮСШ №1 (за стадіоном «Металург», парк ім. Б. Хмельницького, Соцмісто).
Запрошуємо усіх прийти і підтримати наших гравців!
Антоніна міцно спала після нічної зміни. А колеги вже кидали їй на смартфон привітання з перемогою у розіграші. А все почалося із розмови з кумою Ольгою.
«Ми з кумою працюємо в «АрселорМіттал Кривий Ріг». Я у центральній лабораторії коксохімічного виробництва, а Оля Курочкіна – в департаменті з якості. Саме вона мені підказала, що підприємство за ініціативою корпорації «АрселорМіттал» проводить розіграш поїздки до Парижу на Олімпійські ігри. Переможниця може взяти із собою ще когось, наприклад, подругу, – розпочала розповідь лаборантка хіманалізу Антоніна Кравченко. – Я відповіла подрузі, що немає сенсу, бо я ніколи нічого не виграла, навіть грошей не знаходила. «Давай, реєструйся, – наполягала кума. – Адже це наш омріяний Париж!»… І от посипалися вітання від колег. А я ж не вірю, помилка якась. Це не може бути зі мною! Лише коли зателефонувала одна з організаторів розіграшу Іра Стеценко з корпоративних комунікацій, я почала потихеньку розуміти, що це реальність».
Нагадаємо, що розіграш відбувся у квітні цього року. Тоді спеціальна програма з усіх наших працівниць, які зареєструвалися, рандомно вибрала одну переможницю, тобто Антоніну. Та радісно зателефонувала Ользі, і подруги почали збиратися до Парижу.
«І ось ми на Паризькій автостанції, – продовжила наша героїня. – Пожмакані та заморені, бо їхали 36 годин – поїздом до Львова, а потім автобусом через Польщу, Німеччину, але щасливі. У дорозі вразила вільна смуга переповненого автобану. Виявилося, що це спеціально для причетних до організації змагань та учасників Олімпіади. У готелі, проживання у якому оплатила корпорація, проживало зо два десятки працівників «АрселорМіттал» – переможців розіграшів, як і ми. Готель чудовий як із зовні, так і всередині. Нам здалося, що потрапили у якесь королівство. До того ж недалечко від центру, зі зручною транспортною розв’язкою. А от французьке меню не дуже зайшло. Спробували знаменитий цибуляний суп, так наш борщ набагато смачніший. А круасани у французів, як виявилося, без начинки. Ну таке».
Квитки на спортивні змагання також придбала компанія. Першим видом, який побачили Антоніна з кумою та їх колеги з французьких підприємств «АрселорМіттал», був пляжний волейбол. Переможниця зізналася, що не часто відвідувала спортивні турніри. Хіба що кілька разів ходила на футбольний «Кривбас».
«Від спорту я взагалі далека, – усміхається вона. – Хіба що фізкультуру в школі не прогулювала, бо була сумлінною дівчинкою. А у технікумі навіть на «нулівки» з фізвиховання не просипала. А тут – всесвітнє спортивне свято! Волейбольний майданчик змонтували у серці Парижу, на Марсовому полі, біля Ейфелевої вежі. На трибунах була неймовірна атмосфера. Глядачів запалювали аніматори. Ми запускали хвилю і несамовито підтримували волейболістів. А яке ж було видовище, коли у сутінках Ейфелеву вежу підсвітили золотим кольором! І це все ми бачили з трибун. Другого ж дня були матчі з водного поло. Це для мене дещо ближче, ніж волейбол, я хоча б плавати можу. Спортсмени ж плавали, як дельфіни. А ми голосно й енергійно вболівали».
Третій спортивний день приніс Ользі та Антоніні неймовірні враження. У них були квитки на фінали з легкої атлетики, і тут кумоньки вже знали, за кого вболівати.
«Так, нам дійсно поталанило, – засяяла Антоніна. – Уявляєте, ми бачили золотий стрибок нашої Ярослави Магучіх!!! Як же ми кричали й плескали у долоні! Сусіди питали у нас: «Ви з України?». А що не видно? Чи не чути? А ще ми стали свідками бронзового стрибка нашої Ірини Геращенко, та раділи третьому місцю нашого майстра з метання молота Михайла Кохана. Уявляєте, який це був для нас день! Крім спортивної програми було ще запрошення до головного офісу «АрселорМіттал» у Франції. Інші прийшли у шльопках і шортах, а ми з кумою у вишиванках і отримали компліменти від колег. Нас пригощали соками і моктелями (так французи називають коктейлі). На прийомі ми фотографувалися зі справжнісіньким олімпійським факелом».
І звичайно ж Антоніна й Ольга не обмежилися спортивною та офісною програмами, а влаштували собі екскурсію найромантичнішим містом світу.
«Ми знайшли в інстаграмі контакти україномовної дівчини-гідеси, – і вона показала нам знамениті паризькі краєвиди, – говорить Антоніна. – Ейфелева вежа навіть краща, ніж на картинках. Її, як і Тріумфальну арку я не уявляла такими височенними! І взагалі архітектура дуже гарна та різноманітна. А от від Єлисейських полів я очікувала море газонів та багато дерев, а вони виявилися великим проспектом. Ми чудово провели час у Парижі. Щасливі враження на все життя. Дуже вдячна «АрселорМіттал» за таку чудову можливість побувати в омріяному Парижі!»
Протягом літа 13 субот поспіль працівники нашого підприємства та усі криворіжці мали змогу починати вихідні із заряду бадьорості, гарного настрою та позитиву. Щосуботи біля Палацу культури металург о 9:00 проводилися безплатні фітнес-тренування у партнерстві зі спортивно-оздоровчим клубом Forest.
«Колись я теж займалася у спортклубі, але відмовилася від цих занять, бо було дуже незручно діставатися клубу, а тут дізналася, про таку чудову ініціативу – можливість займатися і безплатно до того ж, – розповідає криворіжанка Наталія Нестеренко. – Це крута ініціатива. Добре, що про це подбало підприємство. Особисто для мене ці заняття – це можливість зарядитися гарним настроєм на всі вихідні. Ти маєш змогу займатися з досвідченими та кваліфікованими тренерами, обрати для себе який вид тренувань тобі підходить. Приємний літній бонус від «АрселорМіттал Кривий Ріг» для усіх криворіжців! Я не могла цим не скористатись».
«Зараз ми всі у стресі, кожному з нас потрібна розрядка, а тут така можливість! – говорить криворіжанка Наталія Стеценко. – Навіть якщо тренуватися лише щосуботи усе літо, як це робили учасники Бадьорих ранків від «АрселорМіттал Кривий Ріг», то результат буде обов’язково. М’язи почнуть звикати і ви вже не зможете без тренувань. На собі відчула, як це класно. Не спіть довго – це шкідливо. А от такі заняття на свіжому повітрі, коли створені усі умови – приємна музика та кваліфікований тренер, вони здатні змінити ваше життя на краще і ваш організм вам віддячить за це. Закликаю усіх долучитися до Бадьорих ранків від «АрселорМіттал Кривий Ріг», хай тільки цей прекрасний проєкт продовжиться і у наступному році!»
Протягом 13 субот понад 200 учасників Бадьорих ранків змогли отримати позитивний заряд бадьорості та оптимізму, а учасники фінального заняття, ще й отримати подарунки-сувеніри від «АрселорМіттал Кривий Ріг».
25 серпня Україна відзначила День шахтаря. У гірничому департаменті «АрселорМіттал Кривий Ріг» є шахтоуправління з підземного видобутку руди, у якому працюють представники багатьох шахтарських професій.
Як зазначив головний інженер нашого ШУ Микола Лимаренко, при слові «шахтар» більшість людей уявляє кремезного чоловіка-прохідника з відбійним молотком у забої. Але шахтарських професій набагато більше.
«Звісно, шахтарі – це не лише прохідники, – говорить Микола Лимаренко. – Це гірничі робітники очисного забою, підривники, машиністи породонавантажувачів, машиністи конвеєрів, підіймальних машин, дробарники, перекидальники, електрослюсарі, роздавальники вибухівки, стволові, оператори внутрішньошахтного транспорту, велика монтажна група та представники інших професій, чоловіки й жінки. Я всіх їх вітаю з Днем шахтаря. Без кожної з цих професій неможлива робота шахти. От взяти хоча б дільницю внутрішньошахтного транспорту. Машиністи електровозів та люкові виконують багато робіт із завантаження та вивезення гірничої маси із забоїв до підземної «дробарної фабрики», довозять людей та матеріали від стволів до забоїв».
Гірничий майстер Дмитро Чутєлєв керує бригадою на дільниці внутрішньошахтного транспорту. Він – продовжувач шахтарської династії. На шахті працювали його дідусі та бабусі Мати й тато також представники шахтарських професій. Тож він з дитинства не уявляв себе ніким більше, як шахтарем. Дмитро організовує роботу восьми колег, і робить це вміло, особливу увагу приділяючи безпеці.
«Небезпек під землею багато, – каже Дмитро Чутєлєв. – Наші електровози їздять на глибині 1135 метрів. Знову ж таки – це електротранспорт, який ще й залізничний, тож треба бути дуже уважним. Не випадково найщиріше побажання у нас до Дня шахтаря: щоб скільки людей у шахту спустилося, стільки й виїхало. А ще бажаю всім колегам міцного здоров’я. Воно шахтарям ще й як потрібне».
Машиністи електровозів Руслан Островський, Михайло Белінський, Михайло Безуглий мають чималий досвід роботи під землею. А от найдосвідченіший – машиніст Юрій Удовиченко. Він – шахтар з більш як тридцятирічним досвідом. Не даремно він – бригадир машиністів, дуже добре знає техніку, ділиться досвідом безпечної роботи з колегами. «У нас всі хлопці відповідальні, – говорить Юрій Удовиченко. – Я дуже ціную свою бригаду. Ми всі один одного поважаємо. Справжній шахтарський колектив, як родина. Більше звикли робити, ніж говорити. Кожен готовий прийти на допомогу».
Машиністи ведуть свої порівняно невеличкі, але потужні електровози підземними залізницями. Основну гілку довжиною близько семи кілометрів називають кільцевою. Кожен електровоз має два двигуни потужністю по 45 кіловат і тягне по вісім вагонів, в кожному з яких близько семи тонн руди. А навантажує ці вагони завантажувач гірської маси Костянтин Профатаєв. Руда потрапляє у вагони з люків. Саме Костянтин їх вмикає та вимикає за допомогою пульта керування. «А якщо гірська порода застрягне і заб’є люк, то я перетворююся на вибухівника, – розповідає Костянтин. – Закладаю вибухівку, проводжу вибух, розблоковуючи таким чином люк. А якщо треба – сідаю за кермо електровоза. Ну як такого керма у нас немає. Є мотузка, яка називається пантометром. Нею й керується підземний транспорт».
Взагалі то універсалізм – це сильний бік підземних транспортників. Кожен з них навчений трьом-чотирьом професіям і може у будь-який момент замінити колегу. Машиністи не лише керують електровозами, а й можуть виконати дрібний ремонт. «Якщо щось зламається серйозніше, то на допомогу приходить наш електрослюсар Ігор Гончаренко, – пояснює бригадир Юрій Удовиченко. – У нього золоті руки. Ми з хлопцями жартуємо, що це наша швидка невідкладна допомога».
Під землею важкі умови праці, багато шкідливих факторів. Але підземні транспортники намагаються бути на позитиві, і у них це виходить. Наприклад, жартують, що під землею як на курорті, не холодно й не спекотно. Постійна комфортна температура +15 з невеличкими відхиленнями +- 4 градуси. А ще вони жартома порівнюють червоні шахтні підземні пейзажі з позапланетними марсіанськими. Не дивлячись на всі складнощі, наші нові знайомі не втрачають оптимізму. Побажаємо ж їм, а також іншим шахтарям нашого підприємства, всієї України міцного здоров’я, а також того, що вони самі собі бажають: щоб кожнісінької зміни скільки людей під землю спускалося, стільки ж й підіймалося на поверхню!
На базі «АрселорМіттал Кривий Ріг» пройшла громадська конференція «Професійній освіті – європейський вибір».
Наше підприємство було обрано не випадково, адже ми маємо чималий досвід наставництва на виробництві, практику тісної співпраці з профільними навчальними закладами та впроваджуємо чимало цікавих проєктів, аби зацікавити молодь у здобутті саме робітничих професій.
Така конференція проводиться у Кривому Розі щорічно. Вона має на меті координувати роботу виробництв і профільних навчальних закладів з сучасної професійної підготовки молоді та висвітлювати найкращі практики співпраці в цьому питанні.
Цього року конференція була присвячена вивченню європейського досвіду роботи з підготовки кадрів для ринку праці. Саме тому вона і проходила в «АрселорМіттал Кривий Ріг» – на базі підприємства міжнародної корпорації, де напрацьований значний досвід роботи з молоддю.
У конференції взяли участь представники «АрселорМіттал Кривий Ріг», криворізької міської влади, громадських об’єднань, директори та викладачі закладів професійної освіти, науковці, керівники міського Центру зайнятості, лідери Профспілки металургів і гірників України, військові.
«Про надання фінансової і технічної допомоги закладам освіти Кривого Рогу та Криворізького району в рамках реалізації міжурядової програми Україна-Люксембург» розказав Сергій Мілютін, заступник міського голови з гуманітарних питань Кривого Рогу. Він наголосив, що реалізація проєкту допоможе молоді регіону опановувати професії та бути готовими працювати у реаліях сучасного виробництва. В цій роботі беруть участь, як наші міжнародні партнери, державні органи влади, так і бізнес, якому зараз дуже потрібні кваліфіковані робітничі кадри.
«В Україні триває війна, але навіть за таких умов ми не припиняємо профорієнтаційну роботу, наповнюємо її сучасним змістом», зазначила на заході директорка з персоналу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Катерина Залозних. – Вона розповіла учасникам конференції про молодіжні проєкти, які запроваджуються на підприємстві. Вони допомагають школярам визначитися з професією, студентам – прокачати свої знання та навички, відкрити для себе нові можливості стажування та навчання за кошти «АрселорМіттал Кривий Ріг», а викладачам оновити матеріали для викладання профдисциплін.
«Сьогодні проблема з кадрами є нагальною не тільки для Кривого Рогу, а й для всієї України. Кадровий голод на ринку праці відчувається за зрозумілих причин: війна, економічні проблеми, виїзд фахівців за кордон, багато з яких не планує повертатися до країни. Ми розуміємо, що і в найближчому майбутньому кадрів не вистачатиме. Саме тому співпраця з професійно-технічними закладами освіти – це стратегічний напрямок роботи для нашого підприємства. Зараз ми тісно співпрацюємо з понад 30-ма закладами освіти, ведемо активну роботу у школах. Наша мета – зацікавити молодь робітничими професіями, зробити усе можливе, щоб молоді люди бачили для себе перспективу розвитку у рідному місті і залишались тут працювати», – сказала Катерина Залозних.
«Цього року «АрселорМіттал Кривий Ріг» відзначив своє 90-річчя, а міська система профосвіти у жовтні відзначатиме 80 років від свого створення. Тобто, ми практично йдемо поряд у роботі з підготовки фахівців робочих професій, – сказав модератор конференції Віталій Сапіга, методист навчально-методичного центру професійно-технічної освіти в Дніпропетровській області, заступник голови Дніпропетровської асоціації працівників профтехосвіти. – Зараз ми переживаємо нелегкі воєнні часи, але не припиняємо працювати над тим, щоб у молоді було гідне майбутнє, а наші підприємства продовжували розвиватися».
Віталій Сапіга подякував «АрселорМіттал Кривий Ріг» за найкращу реалізацію навчального процесу з підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікацій робітників за європейським принципом «Безперервна освіта – протягом життя».
Своїми напрацюваннями у сфері підготовки молодих працівників поділилися представники різних навчальних закладів профтехосвіти. А завершився захід врученням Дипломів переможцям громадських оглядів-конкурсів серед роботодавців, профспілок, освітніх закладів за підсумками 2023 року.
Приємно, що серед нагород у 15 номінаціях, 9 були вручені «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Та особливою нагородою для нашого підприємства стала гравійована у військовій символіці гільза від українського артилерійського 152-міліметрового снаряда – це подарунок Музею історії підприємства від Центру рекрутингу 77-ї Криворізької окремої аеромобільної бригади десантно-штурмових військ ЗСУ.
Як зазначив військовий, капітан Вадим Федорук, методи роботи з профорієнтації, які були озвучені на конференції, можуть стати в пригоді й військовим, адже Центр рекрутингу теж займається підбором кадрів – для захисту України. А гільза від снаряда з військовою символікою, теж є своєрідним елементом роботи з профорієнтації.
