Історія нашого підприємства, від самого дня народження 4 серпня 1934 року, це історія витримки, історія розвитку, історія невпинного руху вперед, історія наших людей. Кожен рік гартує нас. І кожного року ми доводимо, що разом можна подолати будь-які перешкоди.
Цей день вже впродовж 91 року є визначною датою для десятків, і навіть сотень тисяч людей, які тут працювали раніше, працюють зараз і працюватимуть у майбутньому. Ми вдячні і шануємо усіх, хто будував цей завод, хто відбудовував його після Другої світової війни, хто вів його крізь економічні кризи. Досвід наших ветеранів є нашою опорою. А енергія молоді, яка приходить до нас, є нашою надією.
Я також дякую усім, хто сьогодні залишається вірним цьому підприємству, щодня приходить на роботу попри сирени, обстріли, хто тримає обладнання і тримає моральних дух у своїх колективах. Ви всі – історія цього підприємства. Ми також завжди пам’ятатимемо усіх наших працівників, які віддали свої життя на полі бою.
Бажаю усім миру – бо це те, чого прагне кожна людина в Україні. І зараз кожний робить все можливе для наближення Перемоги – ось тоді свято буде справжнім. Наша міцна сталь – це символ витримки та незламності. Ця сталь є в кожному з вас, саме тому наші люди ніколи не пасуватимуть перед труднощами і здатні досягати неймовірних результатів. Бажаю здоров’я і здійснення мрій.
З повагою та вдячністю,
Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг»
У гірничому департаменті з’явився новий вахтовий автомобіль, який доставляє працівників ГТЦ та рудоуправління до робочих місць.
«Це наша новенька «вахтовка» «Scania», – з гордістю розповідає начальник автоколони № 3 ГТЦ Дмитро Ципченко. – Вона така ж чудова, як і нещодавно отриманий потужний маневрений самоскид цієї ж шведської фірми. Самоскид працює у кар’єрах і показав себе якнайкраще щодо безпеки, функціоналу, зручності та комфорту. Він возить щебінь для ремонту й будівництва кар’єрних доріг, виконує інші важливі завдання. У складі нашої колони – допоміжний спецтранспорт, але без цієї техніки видобуток руди неможливий».
Дмитро розповів, що їхні спецавтомобілі доставляють у кар’єри все необхідне для ремонтів гірничого обладнання, будівництва доріг тощо. Також колона має підйомні автокрани, без яких неможливий ремонт екскаваторів, бурових верстатів та іншої техніки безпосередньо у кар’єрах. А один з кранів має вантажність аж 90 тон. В автоколоні є автовишки для роботи електриків та інша необхідна техніка. А серед найвідповідальніших перевезень – доставка людей на робочі місця в кар’єри рудоуправління гірничого департаменту.
«Не дивлячись на важке становище підприємства, викликане повномасштабним вторгненням, виділяються кошти для придбання нових автотранспортних засобів, які безпечно та з комфортом перевозять працівників нашого підприємства. Це дуже добре, бо безпека людей – понад усе, – продовжив Дмитро. – Кілька років тому ми вже отримували нові «вахтовки», вони якісні, комфортні, але це авто найкраще. Так говорять люди».
Чверть століття працює водієм на нашому підприємстві Микола Агейкін. Він був водієм самоскида, автокрана та іншої техніки. Саме він зараз кермує новенькою «вахтовкою».
«Мені є з чим порівнювати, і скажу відверто – це авто неперевершене, – говорить Микола. – Машина потужна – 280 кінських сил, що дає запас потужності під час пересування кар’єрними дорогами. Йде дуже м’яко. А ще дуже зручна система керування. Коробка-автомат сама обирає оптимальні режими роботи, що дозволяє сконцентруватися на тому, щоб безпечно доставити людей, а не перемикати передачі. До речі, є ще й так зване гірниче гальмо або ретайдер, який автоматично гальмує на спусках, і добре справляється зі своєю функцією. Кермо крутиться легко і плавно, що робить керування зручним».
У пасажирському салоні нового авто – 26 дуже зручних м’яких сидінь. А ще одне не менш зручне пасажирське сидіння – у кабіні. Крісло ж водія ще й має спеціальну подушку, яка максимально амортизує. Та й система амортизації всього автомобіля відмінно справляється під час руху кар’єрними шляхами. Всі сидіння оснащені пасками безпеки, а якщо хтось сів і не пристебнувся, то лунає сигнал, який чує і водій.
«Я ретельно слідкую за тим, щоб всі користувалися пасками, бо від того залежать життя. Нова машина не лише безпечна, а ще й комфортна. Клімат-контроль підтримує температуру у кабіні та у салоні на заданому рівні, наприклад, 22 градуси за Цельсієм, – пояснює Микола Агейкін. – Тому в автомобілі комфортно, особливо якщо на вулиці пекельна спека. А ще не треба відчиняти вікна, щоб продувало, тому пиляки не потрапляє. Для обігріву в зимовий період є дві пічки, також у кабіні і в салоні. На кермі є джойстик, за допомогою якого я можу відрегулювати положення бокових дзеркал. А система з п’яти відеокамер, закріплених з різних боків машини та у пасажирському салоні та монітора у кабіні, на який виводиться зображення з камер, я можу бачити все на 360 градусів і своєчасно зупинитися, якщо в зону руху потрапить людина чи інше авто. А двигун відповідає екологічному стандарту «Євро-6». Ця машина дійсно найкраща!»
«Молодий фахівець Сергій Семенов прийшов працювати електрослюсарем до нас на дільницю, – згадує начальник дільниці ШУ Андрій Пекалюк. – Він швидко вчився, набирався досвіду, не відмовлявся від жодних завдань. Працював у шахті. Ремонтував разом з колегами шахтні електровози. Робота складна, відповідальна та ще й під землею. Підземними комунікаціями електровози доставляють устаткування, вивозять руду, перевозять шахтарів. Без електротранспорту неможлива робота шахти. Сергій працював сумлінно, його робота не викликала жодних нарікань. Він був спокійним та врівноваженим, ладив з людьми, не конфліктував, а взаємодіяв з колегами. Незабаром з нього міг вийти хороший майстер… Звістка про його смерть приголомшила. Він залишиться в нашій пам’яті чудовою людиною».
Ідентифікувати тіло захисника допомогла судова молекулярно-генетична експертиза.
Солдат, стрілець-помічник гранатометника Сергій Семенов загинув, боронячи Батьківщину, 24 січня 2024 року.
Щирі співчуття рідним, близьким та колегам нашого захисника.
Ризик потрапити під колеса залізничного транспорту під час пересування територією підприємства входить до переліку чотирьох ризиків-вбивць, визначених корпорацією «АрселорМіттал». З метою безпеки залізничні колії дозволяється переходити лише користуючись спеціальними переходами. На «АрселорМіттал Кривий Ріг» триває цілеспрямована робота з оснащення пішохідних переходів через залізничні колії направляючими огородженнями типу «змійка».
«На нашому підприємстві налічується 108 пішохідних переходів через колії, – інформує начальник відділу…департаменту з охорони праці та промислової безпеки Ігор Мальований. – 101 з них облаштовано «змійками», причому 11 – протягом останніх місяців. Два в районі цеху вловлювання коксохімічного виробництва, шість поблизу копрового цеху, два біля блюмінгу і один на території конвертерного цеху. Найближчим часом планується облаштування семи, що лишилися, причому два з них треба обновити, а п’ять облаштувати».
Ігор Мальований пояснив, що направляючі огородження-«змійки» працюють за принципом «Зупинись, подумай, дій безпечно». По-перше, вони пригальмовують швидкість руху пішохода, по-друге, загострюють увагу на небезпеці, а по-третє, проходячи через таке огородження, людина мимоволі дивиться ліворуч та праворуч і має змогу заздалегідь побачити локомотив. Тож така, здавалося б, проста конструкція допомагає запобігти смертельному ризику.
«Але, на жаль, не всі ще усвідомлюють ступінь небезпеки під час переходу через колії, – продовжив Ігор Мальований. – Трапляються випадки, коли людина обходить «змійку» збоку. Там, де такі випадки зафіксовані, встановлюються додаткові огородження, які не дозволяють її обійти. Не розумію, навіщо працівники обходять «змійку»? Можливо, щоб скоротити час? Але ж економія кількох секунд не варта того, щоб наражатися на небезпеку. Тому ми дуже просимо усвідомити, що безпека, життя, здоров’я – от про що перш за все треба думати, перетинаючи залізничні колії. Залізниця не пробачає легковажного ставлення. Пам’ятаю, як ми кілька років тому виїжджали на нещасний випадок, коли пішохід, переходячи колію, потрапив під колеса тепловоза. Нам разом з медиками довелося діставати його з-під коліс. То було не для людей зі слабкими нервами. Працівника врятували, але він втратив ноги. Як виявилося, він рухався у навушниках. І можливо це стало однією з причин того, що тепловоз не був своєчасно помічений. Тож перетинати колії у навушниках теж категорично заборонено, навіть якщо людина користується «змійкою».
Олег Котов працював у доменному цеху № 2 «АрселорМіттал Кривий Ріг». У 49 років він перевівся до управління залізничного транспорту гірничого департаменту і вивчився на помічника машиніста тепловоза. «Як на мене, то було сміливо – у вже не юному віці так круто змінити життя, – розповідає заступник начальника локомотивної служби УЗТ ГД Анатолій Маціборський. – Але склалося враження, що цей чоловік знає, чого він хоче. Навчався наполегливо, успішно пройшов курс, добре склав іспити і став до роботи. Спочатку екіпаж Олега перевозив залізорудний концентрат, а потім долучився до транспортування руди. За ті місяці, які Олег Котов працював, поки не був мобілізований у квітні цього року, він показав себе сумлінним працівником. Швидко засвоював необхідні навички, був врівноваженим, спокійно виконував виробничі завдання. Його спокій та впевненість вражали. У перспективі Олег міг стати першокласним машиністом. Але війна забирає найкращих. Завжди його пам’ятатимемо».
Солдат Олег Котов загинув, виконуючи бойове завдання, 1 липня 2025 року поблизу населеного пункту Красне Перше, Куп’янського району що на Харківщині. В УЗТ ГД працює помічником машиніста тепловоза його син Сергій, який влаштувався на роботу разом з батьком, і відгуки про Котова-молодшого лише позитивні.
Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям та колегам воїна, який віддав життя за волю України.
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» відбувся Жіночий ярмарок вакансій. Його особливістю було ознайомлення жінок з професіями та умовами праці безпосередньо на робочих місцях у цехах.
Другий рік поспіль наше підприємство організовує Жіночий ярмарок вакансій у співпраці з Криворізькою філією Дніпропетровського обласного центру зайнятості.
Цього року з різними професіями знайомилися понад 40 жінок. Під час заходу вони більше дізналися про діяльність «АрселорМіттал Кривий Ріг», його виробничі підрозділи та продукцію.
«Ми створюємо умови, в яких жінки можуть не просто працювати, а зростати, розвиватися професійно і впевнено будувати кар’єру саме в промисловості», – розповіла Карина Величко, організаторка заходу та фахівчиня з підбору персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг». За її словами, компанія активно відкриває двері для жінок у професії, які ще донедавна вважалися суто чоловічими. Ми надаємо можливості для навчання, перекваліфікації, кар’єрного зростання. Кожна жінка отримає підтримку, розуміння й чіткий кар’єрний маршрут. На ярмарку ми представили лише частину вакансій, насправді їх набагато більше. Я завжди відкрита до діалогу й готова допомогти кожній, хто хоче спробувати себе у новій професії. Приходьте до кабінету № 205 в Університет АМКР – я особисто вас зустріну, проконсультую та підтримаю на кожному етапі».
Серед учасниць ярмарку була і Наталя Калініченко, яка раніше працювала дозувальницею в агломераційному цеху металургійного виробництва «АрселорМіттал Кривий Ріг». Зараз цей старий підрозділ підприємства вже закритий.
«На підприємстві я працювала два роки, тож добре розуміюся на технології, принципах виробництва, умовах, специфіці роботи. Я закінчила гірничо-електромеханічний фаховий коледж і отримала спеціальність токаря, – говорить Наталя. – На ярмарку хочу дізнатися про вакансії, адже мені потрібна робота. Я б дуже хотіла реалізуватися у службі охорони праці, знання та навички для цього в мене є. Втім, придивлятимусь і до робітничих професій».
На початку зустрічі учасниць Жіночого ярмарку вакансій привітала директорка департаменту з персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг» Катерина Залозних.
«Війна випробує нас на міцність, та наше підприємство продовжує працювати, будувати плани на майбутнє, надавати можливість працівникам професійно зростати та будувати тут кар’єру, – зазначила Катерина Залозних. – Зараз чоловіки стали на захист нашої країни, а жінки з успіхом замінюють їх у багатьох професіях. Те, що раніше ми вважали неможливим, стало реальністю. На нашому підприємстві жінки керують автотранспортом, машинами та механізмами, складними ремонтними та технологічними процесами тощо. Лише минулого року ми прийняли на роботу майже 500 жінок, але вакансій ще багато. Тож ми запрошуємо вас до нашої професійної команди. Якщо немає потрібної спеціальності – навчимо, якщо обрана професія не підійде, є можливість обрати іншу. Захотіли кар’єрного зростання – для цього теж є усі можливості».
«Через війну ринок праці переживає чималий кадровий голод, тож допомогти заповнити потрібні вакансії можуть саме жінки. До речі, серед шукачів роботи у Кривому Розі їх кількість переважає – 85 відсотків від кількості тих, хто зараз перебуває на обліку у центрі зайнятості, – зауважила на відкритті ярмарку директорка Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості Лариса Шевченко. – Потребує кадрів і «АрселорМіттал Кривий Ріг» – потужне підприємство із гарним соціальним пакетом для працівників, великий платник податків, а також підприємство, яке має ліцензію на навчання багатьом робітничим професіям, і це навчання для працівників безплатне. Дуже важливо, що робочі місця на цьогорічному ярмарку вакансій жінки можуть побачити на власні очі, а особливості роботи розпитати безпосередньо у самих працівників. Сподіваюся, що після цього жінки оберуть «АрселорМіттал Кривий Ріг» своїм місцем роботи та побудують тут свою кар’єру. Ми з цим підприємством давно співпрацюємо. Всі, хто до нас звертається, проінформовані про можливості «АрселорМіттал Кривий Ріг» та про інші вакансії».
На ярмарку жінкам запропонували звернути увагу на професії машиністки крана, техніка з ремонту механо- та електроустаткування, дозувальниці, помічниці машиніста тепловоза. Звичайно, як би про професії не розповідали, все краще побачити на власні очі. Для цього для жінок і були організовані екскурсії на виробничі майданчики агломераційної фабрики, прокатного цеху № 3 та залізничного цеху № 2.
«Коли їхала до цехів, то понад усе боялася злякатися виробництва, адже я 20 років працювала за прилавком, продавала жіночий одяг, – ділиться враженнями учасниця ярмарку Наталя Гаман. – За фахом я оператор стрічкового та гребнеобробного устаткування. Я закінчила спеціальне училище, яке готувало фахівців для Криворізької вовнопрядильної фабрики. Але життя привело до торгівлі, і мені дуже подобалася ця робота. Перш за все, це спілкування з людьми, вміння орієнтуватися, приймати правильні рішення у складних ситуаціях. Та зараз за певних обставин у мене знову переламний момент у житті. Хочу спробувати свої сили на виробництві. Я взагалі жодного разу не була на ньому, тільки поверх паркану бачила труби. Та перші враження нормальні. Гадаю, що знайду спеціальність для себе, а набуті навички спілкування мені в цьому допоможуть».
