Категорії
Новини

Привітали, подякували, нагородили

Напередодні професійного свята металургів та гірників найкращі працівники «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Ливарно-механічного заводу» та «Стіл Сервісу» отримали нагороди.

Присутніх на церемонії нагородження привітав генеральний директор нашого підприємства Мауро Лонгобардо. Виконувачка обов’язків генерального директора Олена Бізяєва подякувала металургам та гірникам за сумлінну працю й професіоналізм. Щирі слова подяки вона висловила нашим працівникам, які зараз боронять Україну, захисникам, які вже повернулися з війни до своїх цехів, а також ветеранам, які своєю працею створювали історію підприємств. Олена Бізяєва побажала всім натхнення, миру, здоров’я та родинного затишку. Вона вручила кращим з кращих найвищу нагороду підприємства – «Честь і гордість «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Найвищу відзнаку підприємства отримали Ігор Лисенко з агломераційної фабрики, Олександр Петровський з шахтоуправління ГД, Андрій Олійник з гірничого департаменту, Роман Каренов з коксохімічного виробництва, працівник сортопрокатного цеху № 1 Родіон Вишняков, Наталія Шершень із залізничного цеху № 1, Юрій Буслов з цеху водопостачання, Олег Савченко з адміністрації з технології та стратегії, представник цеху ремонту металургійного устаткування № 2 Євген Лежепьоков, Валерій Шевчук з департаменту автоматизації технологічних процесів, Максим Хілковський з ремонтно-монтажного цеху № 3 ЛМЗ, та працівниця ПП «Стіл Сервіс» Валентина Кульбіда.

Диплом «Кращий за професією» отримав ветеран російсько-української війни, старший розливальник сталі конвертерного цеху Валерій Микитенко. Ще троє ветеранів російсько-української війни – Руслан Сафаров, Ростислав Піскарський та Юрій Прокопенко – отримали подяки підприємства.

Відзначаючи внесок працівників підприємства у підтримку та захист міста від імені міської влади наших працівників привітав заступник міського голови Олександр Фіщенко: «Хочу подякувати вам за те, що ви виготовили п’ять тисяч захисних виробів для оборони міста, допомагали технікою і брали участь у створенні фортифікаційних споруд. Понад 3 тисячі ваших працівників стали на захист України. На жаль, багатьох з них вже немає, вони дивляться на нас згори. Низький їм уклін і дяка вам за те, що ви підтримуєте  родини захисників. Ваше керівництво вживає всіх заходів, щоб у ці складні часи підприємство функціонувало. Щиро дякую за те, що ви працюєте, сплачуєте податки і своєю працею наближаєте нашу перемогу». Олександр Фіщенко вручив Почесну грамоту виконкому міської ради працівникові цеху технологічного водопостачання ГД Олександру Ноздріну, а ще дев’ятеро наших працівників отримали грамоти виконкому міської ради.

Почесні грамоти та подяки Інгулецької районної у місті ради наші працівники отримали з рук виконувача обов’язків голови ради Ігоря Лисенка. Також наших працівників привітали в.о. заступника генерального директора з виробництва (гірничий департамент) Андрій Олійник та заступник генерального директора з постачання Олександр Білянський. Вони вручили працівникам грамоти, подяки підприємства та дипломи «Кращий за професією. Від імені найчисельнішої на підприємстві профспілкової організації (металургів та гірників України) присутніх привітала голова ПО ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ПМГУ Наталя Маринюк. Вона вручила нагороди найкращим членам профспілкової організації, що працюють на нашому підприємстві.

Серед тих, хто отримав диплом «Кращий за професією» – водій тягача-важковоза Віталій Аббасов: «Я вожу найважчі вантажі на нашому підприємстві, такі як ковші для рідкого чавуну, чаші шлаковозів, засипний пристрій доменної печі тощо. Мої вантажі сягають 40-50 тонн. А одного разу я перевозив виріб вагою 57 тонн. Без цього всього металурги працювати не зможуть, тож робота моя дуже потрібна. Щоб перевозити такі важкі й великі вантажі, треба бути максимально уважним. Допомагає досвід роботи з 2016 року. А вантажить мені на причеп ці вироби наш кранівник Сергій Марченко своїм потужним краном «Лібхер». Сергій справжній майстер! І до речі він також отримав нагороду. Вітаю всіх колег з професійним святом! Бажаю, щоб війна якнайшвидше завершилася нашою перемогою, всі захисники повернулися у цехи неушкодженими, і щоб наше підприємство процвітало».

Олександр Петровський працює заступником головного інженера шахтоуправління ГД. Сьогодні він отримав нагрудний знак «Честь і гордість «АрселорМіттал Кривий Ріг». «Я відповідаю саме за напрямок підземного будівництва у шахті, – говорить Олександр. – Моє завдання – організувати роботу так, щоб колегам було безпечно працювати. Прийшов я працювати на шахту після вишу гірничим робітником. Потім став майстром. А пізніше – заступником головного інженера. Дуже приємно, що мою роботу високо оцінили. Взагалі-то я маю за правило працювати так, щоб результати моєї роботи не було соромно показати людям».

Більш ніж 30 років працює в «АрселорМіттал Кривий Ріг» Валерій Микитенко. Він старший розливальник сталі конвертерного цеху. Валерій повернувся з війни. Він воював під Куп’янськом, захищав Бахмут, був командиром взводу Національної гвардії. Після демобілізації повернувся до рідного цеху. Розливальник сталі – це справжня чоловіча важка робота з розплавленим металом, і робить він її якісно. «Вітаю всіх колег з Днем металургів та гірників! Шановні, працюйте на нашу перемогу!», – сказав  Валерій Микитенко.

Працівник залізничного цеху № 2 Вадим Куропятник отримав грамоту підприємства. 22 роки тому прийшов він на підприємство юним помічником машиніста тепловоза, набрався досвіду, став машиністом. «Я люблю свою роботу і роблю її із задоволенням, – усміхається Вадим Куропятник. – Хоча робота непроста, небезпечна. Важко навіть уявити це підприємство без залізничного транспорту. Цех – це моє життя. А колектив у нас найкращий. Дружний, міцний, професійний! Я пишаюся, що працюю разом з такими людьми. Зі святом всіх нас! З Днем металургів та гірників!».  

Категорії
Новини

«Золота» нічия третього прокату

Визначився переможець Кубка «АрселорМіттал Кривий Ріг» з мініфутболу, присвяченого Дню металургів та гірників. Кубок здобула команда третього прокату. Прокатники зіграли в нічию зі спортсменами конвертерного цеху, і цього виявилося достатньо для перемоги у турнірі.

Спекотного липневого дня на запасному полі стадіону «Металург» що на Соцмісті завершувався турннір з мініфутболу, присвячений Дню металургів та гірників. Спочатку у грі за 5-6 місця зустрілися футболісти відділення безперервного розливання сталі конвертерного цеху та сортопрокатного цеху № 1. Прокатники чудово розпочали гру та забили перший м`яч у ворота сталеплавів. Оператор поста керування машини безперервного лиття заготовок Сергій Басок був одним з учасників того матчу.

«Так, ми програвали, але здаватися навіть і на думку не спадало. Після першого голу пропустили ще, – розповідає Сергій Басок. – Ми намагалися довести, що маємо найкращу команду. СПЦ-1 – це дуже потужна команда. Але ми спочатку скоротили різницю 1:2. А потім вибороли нічию. Дякую всім колегам! Турнір – це класна штука. Почуття неперевершені. Так, у нас лише п’яте місце, але настрій святковий!».

А у другому матчі ігрового дня вирішувалася доля золотих нагород. Найтитулованіша команда «АрселорМіттал Кривий Ріг», команда третього прокату зустрічалася з претендентами на перемогу в кубку футболістами конвертерного цеху. Михайло Левін – головний суддя турніру. Він сам колись грав за команду нашого шахтоуправління, тому знає, що таке робітничий футбол.

«Сім тижнів тривали змагання, – говорить Михайло Левін. – Хлопці дуже задоволені, бо без спорту спортсменові дуже нудно, по собі знаю. Тож вони у свої вихідні приходили на стадіон та із задоволенням віддавалися грі. Порадувала нова команда відділення безперервного розливання сталі. Молода, перспективна команда. Добре почали. Трішки досвіду не вистачило. А конвертерний і прокат підтвердили реноме фаворитів. Хлопці працюють разом, поважають одне одного, тому грають коректно, не травмуючи суперників. Це класний футбол!».

Оператор пилогазоочисних установок Віталій Другоруб – капітан команди конвертерного цеху. – Його команда грала проти зіркового ПЦ-3.

«Так сталося, що сьогодні була вирішальна гра. Ми мали моменти і повинні були забивати, вигравати. Трішки не вистачило реалізації, холоднокровності, як кажуть у футболі. Наш воротар грав потужно протягом всього турніру, але сьогодні не поталанило. Мали шанси, могли забивати. Це футбол. Будемо тренуватися. Дякую всім своїм хлопцям. Воротарю Андрію Паніну. Він військовослужбовець, боронить нашу неньку Україну. Так, друге місце – це для нас поразка. Але ми ж не футболісти, ми – металурги. Будуть ще перемоги!».

Андрій Ніколаєнко з третього прокату сьогодні керував діями ПЦ-3 з-за меж поля. А взагалі він один з найкращих бомбардирів  нашого футболу. Він нагрівальник металу третього прокату.

«Сьогодні треба було ближче зустрічати суперників, – пояснює Андрій. – Конвертерники класно грали в атаці, а ми вибрали тактику на контргрі. І вона спрацювала. Я просив хлопців не кидатися чимдуж уперед, а грати акуратно. Ми – чемпіони. Більш немає чого додати. Емоції позитивні».

Нагороджуючи переможців – команду ПЦ-3, а також володарів срібних нагород-конвертерників, та команду цеху металоконструкцій, яка виборола третє місце, директор департаменту з корпоративних комунікацій Володимир Гайдаш подякував нашим силам оборони, що дають змогу нам жити, працювати, грати у футбол, а також кожному гравцю, що у цей складний час знаходить можливість працювати і віддавати себе улюбленому спорту.

Щиро вітаємо переможців та призерів турніру! Зі святом вас, шановні металурги та гірники!

Всі фото з матчу за посиланням

https://fex.net/uk/s/mpnf0d4

Категорії
Наші люди

«Фішка» майстра – технологія

З 509 року до нової ери Давньоримською державою керували консули. Причому одночасно їх було двоє. Роботою кожного з прокатних станів «АрселорМіттал Кривий Ріг» керують два старших майстри. Один з них відповідає за стан взагалі, а інший зосереджується на технології виробництва прокату. Тому він зветься «старший майстер основної виробничої дільниці стану (технологія)». На найпотужнішому нашому стані ДС 250-4 – це Максим Кривошеєв, який має досвід роботи майже на всіх наших дрібносортних станах.

«Піти в металурги мене надихнули хлопці з нашого району, – згадує Максим. – Вони так і сказали: «самий нормальний технікум це металургійний». І я поїхав здавати документи. У викладачів розпитав, яка з металургійних професій має найбільший попит? Мені порадили йти на обробку металу тиском, тобто на прокатника. Вчитися подобалося, але я ще не дуже уявляв, що ж таке металургійне підприємство. Все змінилося, коли під час практики для нас провели оглядову екскурсію. Ми побували у різних цехах. То було захопливо! Все величезне! Вогняний метал! Особливо мені зайшло прокатне виробництво. То був третій дротовий стан. Прокатка чотирма нитками. Як же красиво плили ті чотири червоні нитки, здавалося що вони живі, що вони дихають! З того моменту я став фанатом металургії».

Практика на 3 курсі була дуже серйозною. Максим працював на першому дрібносортному стані сортопрокатного цеху № 1 прибиральником гарячого металу. Дуже важка робота, але юнакові вона подобалася. А завершивши навчання, він прийшов на той же стан, але вже вальцювальником.

«Наша бригада на 80 відсотків складалася із, як вони нам тоді здавалися, дідів, тобто працівників віком від 40 років. Тому у мене з’явилася нагода перейняти той величезний колективний та індивідуальний досвід. На чорновій групі клітей мене стажував Валерій Байдак, а на чистовій – Юрій Щербак та Олександр Литвин. Ті знання, той досвід важко переоцінити, адже вальцювальник – це надзвичайно складна професія, фізично, а особливо розумово. Це ціла наука: встановлення привалкової арматури, виставлення геометричних розмірів, налаштування прокатних клітей, контроль їхньої роботи, перевалки та ще багато іншого. І стан непростий, ще 1956 року. У мене почало виходити. Керівник стану Сергій Козачук, який пізніше став директором всього прокатного департаменту, помітив мої успіхи. Я почав підміняти майстрів, а згодом став майстром, коли наш Олексійович пішов на пенсію. Наставниками молодого майстра були досвідчені майстри Сергій Рижков та Анатолій Кусик».

Майстер – це керівна посада. Крім керування виробничими процесами, Максим почав організовувати роботу людей та контролювати її виконання.

«Відколи себе пам’ятаю, я ніколи не страждав проблемами спілкування, з людьми завжди ладив. Для керівника це дуже важливо, бо майстер – це не лише організатор, не лише технолог. Це якщо треба ще й тато, мама, брат для своєї бригади, той, хто потрібний саме зараз. Так у нас жартують. Бригади тоді були чисельнішими, ніж зараз, тож створити психологічний мікроклімат у колективі було непростою справою. Треба було налаштувати людей на роботу, на випуск якісної продукції. Була неабияка конкуренція між вальцювальниками. Всі хотіли отримати сьомий розряд, щоб виконувати менше чорнової роботи, а більше працювати головою. А потім мені запропонували перейти на третій дрібносортний стан старшим майстром-технологом, і я згодився», – розповів Максим.

Технологія – це про виготовлення продукції, яка б задовольняла споживача. Тож головний технолог стану відповідає за безліч моментів, починаючи з підготовки устаткування до виробництва і завершуючи пакуванням готового виробу. У нашу епоху надлишку виробництва вимоги до продукції невпинно зростають, тож і технологам роботи додається.

«Я беру участь у розробці технічної документації (таблиці калібрування, схеми енергетично-швидкісних параметрів тощо), на основі якої працює стан, відповідаю за підготовку прокатних валків, наявність запчастин, підготовку та проведення капремонтів і за процеси на стані: подавання заготовок у піч, їх нагрівання, прокатку, сортування та пакування. Щоб у підсумку покупець отримав «цукерочку». Разом зі мною в команді – вальцювальники, майстри, оператори та інші працівники, за що я їм дуже вдячний, – говорить Максим. Така робота мені подобається. Вона ненудна, як мінімум. Кожен день різний, кожен вид продукції катається по-своєму, та що там казати, один і той же прокатний профіль сьогодні йде без проблем, а завтра вже можуть виникнути нюанси. Наприклад, ні з того ні з сього з’являється риска, наче поріз лезом, на арматурі, який періодично повторюється. Ми зупиняємо процес і перетворюємося у таких собі Шерлоків Холмсів. Шукаємо причину. Досліджуємо весь шлях продукції прокатним станом, і докопуємося, звідки ж та риска. Усунути причину – це, як правило, 5 відсотків зусиль. А 95 відсотків – знайти її».

Після третього стану Максим Кривошеєв перевівся на стан ДС 250-5. Також старшим майстром-технологом. Він згадує, що багато довелося вивчати. На цьому стані випускалося багато ексклюзивної продукції, такої як продукція з конструкційних марок сталі, гвинтова шахтна арматура тощо.

«Я ніколи не вмикав великого начальника, не соромився питати у людей, – продовжив Максим. – Досвідчені вальцювальники, оператори, які працювали на тому стані, дуже мені допомагали. Багато корисного я дізнався від старшого майстра стану Ігоря Саглая, Ігоря Смолєва, на місце якого я прийшов».

І щойно Максим Кривошеєв опанував тонкощі технологічних процесів на п’ятому стані, як сталася трагедія. Внаслідок влучання рашистських ракет у грудні 2022 року стан було суттєво пошкоджено.

«То була жахлива картина, – згадує Максим. – Стан, він як живий організм. І там, де вчора все крутилося, рухалося, мчав станом вогняний розкат, пакувалася арматура, все завмерло, застигло. Зруйновані дах та стіни, понівечене устаткування. Нестерпно було на те все дивитися».  

Але життя триває, і Максим перейшов на стан ДС 250-4.

«Це суттєво підсилило нашу виробничу команду, – говорить старший майстер стану ДС 250-4 Павло Житникович. – Взагалі-то, прокатне виробництво можна порівняти з командним спортом, і ми отримали сильного досвідченого гравця. Особливо зважаючи на те, що нашому стану протягом стислих термінів довелося освоїти випуск основних видів продукції п’ятого стану, бо на них був і є попит. Протягом двох з половиною років сортамент нашого стану значно збагатився, і внесок нашого технолога важко переоцінити. Майже всі нові види опанували без проблем, навіть гвинтову арматуру. Непросто дався профіль діаметром 36 міліметрів. Довелося замінити редуктор однієї з клітей. А далі було легше. Тепер у нашому переліку є 38-й профіль, і навіть 40-й».

На четвертому стані Максим на основі свого досвіду впровадив разом з колегами кілька важливих покращень, які сприяють ефективнішій та стабільнішій роботі стану. Він має рису, яка дуже цінується. Перед початком важливої справи Максим намагається прорахувати всі варіанти розвитку подій.

«Це з дитинства, – усміхається майстер-технолог. – Якщо щось йде не за планом, то у мене завжди є план «В». І ця схема спрацьовує у 90 відсотках випадків. А щодо 10 відсотків, що залишилися, то для них є плани «С» і «D». У прокатному виробництві це необхідність. Адже безліч факторів впливають на виробництво, на якість продукції. А про неї вже окрема розмова».  

Категорії
Новини

Нарешті фінал і найкращі в фіналі

Місце: стадіон ДЮСШ № 1 у парку ім. Богдана Хмельницького. На вас чекають видовищна гра та безкомпромісна боротьба за перемогу у фіналі.

Грають:

ЦЕЗТ – Прокат-3

СПЦ-1 – ВБРС

Прокат-3 – Конвертер

ЦЕЗТ – ФЦЛС

В цей день ми також визначимо та відзначимо: Кращого нападника, Кращого захисника, Кращого воротаря та Кращого гравця.

Твоя команда чекає на твою підтримку!

Категорії
Новини

Волейбол forever

Криворізька волейбольна команда «Динамо» виборола третє місце на престижних всеукраїнських змаганнях. Серед володарок бронзових нагород – три працівниці «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Нещодавно у Полтаві пройшов 37-й розіграш Кубка України з волейболу. Переможців визначали серед 69 чоловічих та жіночих команд у різних вікових категоріях. До Полтави з’їхалися волейболісти й волейболістки з усієї України. Наше «Динамо» виступало у віковій категорії 45+.

Серед гравчинь цієї команди – Октябрина Гладун, яка працює бригадиркою з переміщення сировини, напівфабрикатів і готової продукції у конвертерному цеху.

«Це були дуже емоційні змагання, – пригадує Октябрина. – Разом зі мною у турнірі грали калібрувальниця управління прокатного департаменту Ірина Веселкова та операторка посту керування нашого шахтоуправління Олена Гайдей. У нашій віковій категорії грали команди, які представляють Харків, тимчасово окупований Мелітополь, Гуляй Поле та Синельниківський район Дніпропетровщини».

Наше «Динамо» здобуло перемоги над харків’янками та волейболістками з Гуляй Поля, але поступилися спортсменкам з Мелітополя та землячкам із Синельниківського району. У підсумку – призове третє місце.

«Ми задоволені результатом, але є до чого прагнути, тобто до перемоги, – говорить Октябрина Гладун. Та у любительському спорті головне – не призові місця, а сам волейбол. Чудова гра, з якою я не розлучаюся з дитинства і поки що волейбольні кросівки чіпляти на гвіздок не збираюся. А ще спорт, змагання, турніри – це можливість подорожувати, знайомитися з чудовими, цікавими людьми та отримувати задоволення від спілкування з однодумцями. Ну й звичайно ж – це кайф від самої гри. До речі, за «Динамо», але не за ветеранський склад, грає моя молода колега, машиністка кранів  конвертерного цеху Тетяна Васильченко. Тобто волейбольний ланцюжок продовжується».

Октябрина розповіла, що отримала запрошення незабаром виступити у Києві на благодійному волейбольному турнірі до Дня хрещення Русі. Він проводиться вже втретє, а кошти, зібрані під час проведення змагань йдуть на реабілітацію наших поранених захисників.  

Категорії
Новини

Гуртом легше й «нуля» досягати

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» відбувся форум з охорони праці та промислової безпеки за участі представників підрядних організацій, які виконують роботи для нашого підприємства.

Відкриваючи форум, заступник генерального директора з охорони праці та промислової безпеки Євген Шидловський нагадав, що нашою головною метою, і працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг» і підрядників, є досягнення нуля нещасних випадків. І в цьому питанні намітилися позитивні тенденції. Адже з січня по червень цього року ми маємо нуль нещасних випадків у підрядників. Але розслаблятися не варто.

Як кажуть, на помилках вчаться. Тому учасники форуму проаналізували смертельні нещасні випадки, які, на превеликий жаль, сталися на підприємствах компанії «АрселорМіттал» у 2025 році. Надважливо зробити правильні висновки і не повторювати помилок.

Як зазначалося на форумі, для недопущення нещасних випадків працівники нашого департаменту з ОП та ПБ постійно взаємодіють з фахівцями з охорони праці та іншими працівниками підрядних організацій. Серед заходів запобігання – інструктажі на змінно-зустрічних зборах, бесіди про чотири «ризики-вбивці», тренінги, навчально-тренувальні заняття тощо. Були також розібрані найрозповсюдженіші, найнебезпечніші порушення, допущені підрядниками протягом останніх місяців. Серед них – невикористання поясів безпеки під час роботи на висоті, порушення під час застосування системи LOTO тощо.

Також підрядні організації презентували свій позитивний досвід у сфері безпеки праці. Наприклад, товариство з обмеженою відповідальністю «Меттранссервіс» для безпечного виконання робіт придбало сучасний підйомний кран вантажністю 25 тонн та використовує безпечні сучасні автогідропідйомники.

Особлива увага приділялася питанням формування культури охорони праці. Заступник директора департаменту (охорона праці) департаменту з охорони праці та промислової безпеки Рустам Ісмаілов презентував дорожню карту «Єдина культура», розраховану на три роки, метою якої є формування єдиної культури охорони праці як для штатних працівників, так і для підрядників «АрселорМіттал Кривий Ріг».