Позначка: персонал

Категорії
Новини

Апельсини, сосиски та манекен, або Як медики підприємства вчилися тактичній медицині 

Медичний персонал здоровпунктів та медсестри поліклінік медцентру «Стіл Сервісу» пройшли навчання з курсу з тактичної медицини за стандартами НАТО.

Протягом чотирьох днів наших медиків навчав Марк Лопес, сертифікований тренер НАТО, а головне – людина, яка кожну оперативну навичку відпрацювала на практиці. Необхідність в таких курсах Марк зрозумів ще в Афганістані, де він рятував людей протягом 9 років. У 2014-2017 роках Марк допомагав нашим захисникам в АТО. У лютому на прохання своїх побратимів знову повернувся до України, аби навчати тактичній медицині українських волонтерів, медиків, поліцейських, тероборонівців та звичайних мешканців.

Його учнями стали і 14 медиків ПП «Стіл Сервіс». Після основної роботи вони поспішали на заняття з тактичної медицини, де, попри вже здобутий досвід, відкрили чимало нових аспектів у справі оперативного порятунку.

«Для себе я визначила, наскільки важливо правильно розподіляти постраждалих по умовних зонах і залежно від того діяти. В мирний час ми не користуємося принципом зональності, а у військовий йде поділ на три категорії: червона, жовта та зелена зони. Згідно з цими категоріями і надається допомога, – розповідає Олександра Мороз, завідувачка здоровпунктів медцентру ПП «Стіл Сервіс». – Важко було прийняти мені як медику, що тих, хто не дихає і не має пульсу у воєнних умовах, ми залишаємо без допомоги, адже маємо рятувати у першу чергу тих, хто має більше шансів вижити. Складно й  те, що в червоній зоні медик має лише зупинити кровотечу та зробити все можливе для швидкої евакуації , а вже у жовтій та зеленій зонах надавати подальшу повноцінну допомогу.  І таких нюансів чимало».

На заняттях курсу «Бойова травма. Перша Допомога» теорія майже миттєво відпрацьовувалася на практиці. В якості постраждалих цього разу виступили апельсини, сосиски та манекен Вітя. Апельсинам робили ін’єкції, пробивали «м’ясну» трахею-сосиску, а Вітю постійно повертали «до життя» за допомогою штучного дихання.

До автоматизму «студентами» відпрацьовувалися навички невідкладної допомоги в разі поранень під час можливих обстрілів. Наприклад, як накласти ту чи іншу пов’язку, затиснути рану при кровотечі, що робити, якщо людина знепритомніла або сталася зупинка дихання, засвоювалися навички тампонації, накладання джгута. По закінченню курсу та у разі успішної здачі іспиту медики отримували відповідний сертифікат.

Марк Лопес, сертифікований тренер НАТО, волонтер-викладач курсу «Бойова травма. Перша Допомога»:

– У мирному житті поряд є медики, спеціальні лікарні, операційні, швидка допомога, а в умовах воєнного часу рятівником може стати кожен. І це важливо, адже рахунок йде на хвилини, що доводить і досвід бомбардування мирних українських міст, наприклад, Вінниці, Харкова, Краматорська. Цьому ми вчимося на курсах. Топ поради від мене, якщо ви опинилися поряд з тим, хто потребує допомоги: заспокійте людину і постійно перебувайте з нею у зоровому чи словесному контакті,  зупиніть кровотечу. Для цього можна використати будь-який підручний матеріал: одяг, ремінь, засоби жіночої гігієни, паперові рушники або інший волого поглинаючий матеріал. Ці елементарні речі працюють, рятують. Я це знаю, як і те, що ви переможете обов’язково, я впевнений. Мене надихають українці. Тільки у вашому місті ми вже провели 17 тренінгів, на яких знання з тактичної медицини отримали майже 600 людей».

Категорії
Наші люди

З вибухами народилися вірші

Війна вплинула на кожну людину. У інженера з охорони праці ПП «Стіл Сервіс» Олени Гринько потрясіння від ворожого вторгнення були настільки сильними, що перетворилися на віршовані рядки.

Римувати слова у Олени завжди добре виходило. До війни вона легко складала «поздоровлялки» друзям та колегам до дня народження, свят та інших визначних дат. Ці вірші піднімали усім настрій та бадьорили. Але, як зізнається Олена, були і твори про особисте. Саме в них вона вкладала емоції від подій, ситуацій, спілкування з людьми. Для неї ці вірші стали своєрідним щоденником та способом психологічного розвантаження. Їх мало хто бачив, бо, як і годиться, вони ховаються у стіл. 

Олена Гринько походить із родини робітників нашого підприємства. У 1970-х роках юрисконсультом на комбінаті «Криворіжсталь» працював її дідусь Олександр Галушкін. Матуся – Любов Галушкіна – була інженером виробничого навчання. Тато Володимир Галушкін працював машиністом тепловозу. Тепловоз під номером 0048 вона запам’ятала ще з дитинства, часто слухала від батька різні історії про залізничників. Провідним бухгалтером на підприємстві працює її сестра Наталя Галушкіна. Чоловік Олени Олег Гринько є контролером служби вхідного контролю ПП «Стіл Сервіс». Сама Олена свій шлях на підприємстві починала з управління технічного і вхідного контролю, перевіряла якість вхідної продукції. Зараз її син Сергій Цицаркін працює оператором МБЛЗ (газової різки), він вже є металургом у четвертому поколінні. Отака металургійна родина!

За характером Олена вважає себе оптимістичною людиною, тож більшість її віршів завжди були про веселе, приємне. «Але з початку війни про хороше писати не можу. Для всієї країни 24-те лютого стало днем потрясінь. В житті кожного з’явилася межа між «до» та «після». За одну мить ми одразу стали іншими. І я також. Цього дня я дуже рано прийшла на роботу. Увійшла прибиральниця і повідомила, що Київ та інші міста бомблять. Я одразу не повірила! Та коли подивилися новини, реальність приголомшила – погана інформація летіла звідусіль просто з шаленою швидкістю», – згадує Олена Гринько.

25 лютого у Олени  народився перший вірш про сьогодення, який вона виклала у соцмережі.

Шановні колишні російські брати,

Громадські там ви чи військові.

Вам світ не пробачить цієї війни,

Та й я не пробачу ніколи.

Ви топчете білі мої рушники,

Не прохані тут і не звані.

Господь не відпустить цієї вини,

За вами лиш смерті та рани…

Відтоді вірші Олена почала писати майже щодня. Теми знаходила всюди: з новин по телевізору, із соцмереж, із розповідей людей-переселенців, які на собі відчули всі жахи війни, з подій, що відбуваються у місті та навколо нього.

Одного разу Олена побачила інтерв’ю одного з посадовців. Це був чоловік міцної статури, вже у віці, із сивою бородою та з чималим життєвим досвідом. Він розповідав про звірства росіян у Бучі та Гостомелі, наслідки яких йому довелося побачити одному з перших. Чоловік говорив і трохи відвертався від камери, він ледве стримувався. Кожне його слово тремтіло, а на очах блищали сльози.  Це настільки вразило Олену, що рядки вірша «Я сльози бачила сивого мужика» склалися майже самі.

Я у журбу, як в крижану водойму входжу.

Волосся дибки і тремтить рука.

Жену із пам’яті, а вигнати не можу.

Я сльози бачила сивого мужика!

… Він бачив те, що кровожера скоїв,

Якому було трохи більше двадцяти.

Наруга, звірства, смерть і катування

Кували мужнє серце в кайдани.

«Війна теж має свої закони, – говорить Олена. – Але в голові не вкладається, як можна навмисно вбивати, катувати невинних, особливо дітей. Жах в тому, що деякі росіяни, втому числі жінки, підтримують це. Нам треба зупинити цю навалу злості та жорстокості. На передовій над цим працюють наші ЗСУ, тероборона. У нас тут теж свій фронт – економічний. Зокрема у мене зараз найбільш мирна професія: я організую безпечну роботу людей у ПП «Стіл Сервіс». Я та наша команда працюємо для того, щоб люди і далі залишалися живими та здоровими».

«Війна торкнулася усіх, незважаючи на вік, – продовжує Олена. – У мого сина один товариш загинув, інший пропав безвісти. Хлопці були захисниками Нацгвардії та «Азова», їм лише трохи більше 20 років. Для мене як для матусі це ще діти, у яких має бути попереду все життя. Але вони мужньо стали на наш захист. Їхню долю, горе батьків я мимоволі пропускаю крізь себе, це дуже важко навіть уявити, а не те, що пережити. У місті висить борд в пам’ять нашого героя Єгора Біркуна. Кожного разу коли я проїжджаю повз його портрета, я плачу, не можу стриматися.

Важко було дізнатися і про загибель нашого колеги Андрія Бреславця. Для нас усіх це стало справжньою трагедією. Коли він пішов воювати, я йому теж часто телефонувала, запитувала про звичайні побутові речі, чи не голодний він, чи вдягнутий, чи має засоби захисту. Він казав, що все є, хоча подробиць ніколи не розповідав. Але був впевнений, що ми обов’язково переможемо, бо за нами – добро, справедливість та людяність. Саме тоді у мене з’явилися рядки:

Він з багатьох, що не боялись встати

На захист неньки у скрутні, страшні часи.

Та сам на сам зі смертю привітатись,

Щоб Україну славили на різні голоси.

За порадою чоловіка Олена надіслала свої вірші на сайт Міністерства культури та інформаційної політики України, яке започаткувало онлайн-проект «Поезія Вільних». Її вірш опублікували. Потім надіслала ще чотири, і їх теж виставили на сайті.

Відгуки людей на вірші були позитивними. З’ясувалося,  що така поезія потрібна людям, вона допомагає подолати емоційне навантаження, побачити ситуацію з іншого боку, надихнутися на боротьбу, щоб пришвидшити нашу перемогу.

Малюйте світ в жовто-блакитний,

Щоб обрій чистим був завжди.

А мир вкривався полем житнім,

Напившись зі струмка води.

Малюйте світ в жовто-блакитний

Йому так личать кольори.

Щоб були діти безтурботні

Та не пізнали більш війни.

Ми бажаємо нашій колезі і поетесі Олені Гринько сили духу і натхнення для нових творів. Віримо в перемогу разом!

***

Я виживу, скажу тобі я вперто.

Сюди прийшов ти на свою біду.

Народ країни цієї є безсмертним,

Я вистою, ти чуєш, не впаду.

Іще палає, та ще йде по світу

Цей сморід, що зовете «рускій мір».

Та темряві ніяк не подолати світла,

І перемога наша – вір, або не вір.

І дивлячись як вас зжирає пекло,

Не пророню ні слова, ні сльози.

Я витерплю, бо то жага відверта,

Веселку бачити, поопісля грози.

Та де вам знати, орки безталанні,

Що Україна встоїть, перетне віки.

Майбутнє ваше – жити у тумані,

Без слави, та без дружньої руки.

Та не журися, це отак і треба,

Ішов з мечем, від нього і загинь.

Іще нажаль горить земля і небо,

Та ти дивись уважно вдалечінь.

Там фарби наші жовті і блакитні.

І мальви там вже почали цвісти.

Козак там каже «Слава Україні»

Й мільйони знають як відповісти!

***

Бачиш, вже палає,

Лютий вітер віє.

Ти чого тікаєш?

Це тобі за «Мрію».

Привезли «в пакеті»

Горе не минуче!

Туга хоч відверта?

Це тобі за Бучу.

Ви без Інстаграму,

Ох які ж то муки

То іще не драма!

Це за Марік, суки.

Цукру вже на має?

Гола злітна смуга

Маєш те, що маєш

Запрягайся в плуга.

Як «Москва» палала!

Кормить тепер рибок

Що не догляділи?

Це за наших діток.

Поміж мертвих «орків»

В’ється десь стежина

Всі отак подохніть,

За жінок сльозину.

Доживать вам віку

В себе, як в полоні.

Голим, босим, диким

За землі цей стогін

Маєм кров козачу

Що кипить грайливо,

Ворогу лиш втеча

Та і то це – диво.

Після перемоги,

Це тобі на згадку.

Дякуючи Богу

Підіймемо чарку.

За життя, за волю

Та за мир у мирі

За яскраву долю

Слава Україні!

***

Чорне лихо в рідну хату вдерлось крадькома

І було йому все рівно, що цвіте весна.

Візьму в руки автомата, до землі вклонюсь,

Ти чекай мене, матуся, та я повернусь!

На війні мета солдата світла і проста,

Боронить від окупанта села і міста.

Буду вправним і сміливим, я тобі клянусь,

Ти чекай мене, бабуся, та я повернусь.

Мені боляче і страшно, як усім, повір,

Але маю боронити землю рідну й мир.

Щоб не трапилося далі, я тобі всміхнусь,

Ти чекай мене, дитинко, та я повернусь!

Тим, хто народився вільним, крила до лиця,

Захистить мене молитва нашого Творця.

Як судилося померти, то тобі наснюсь,

Ти чекай мене, сестричко, та я повернусь!

Я прийду до тебе вранці, та торкнуся губ,

На шевроні буду мати гордий наш тризуб.

Зазирну у твої очі, до душі торкнусь.

Ти чекай мене, кохана, та я повернусь!

Категорії
Новини

Послуги, які завжди поруч – і в мирний час, і під час війни

Центр надання послуг «Єдине вікно» відзначає 7-му річницю і продовжує працювати, допомагаючи людям економити час та власні сили на оформлення різних документів та послуг.

Від початку відкриття у Центрі надання послуг завжди багато людей. Робітники підприємства йдуть сюди за оформленням відпусток, підтвердженням наявності трудового стажу, оформленням пенсії, кредиту, лікарняних, різних довідок тощо. Загалом тут надають більше 50 різноманітних послуг, лише одних довідок видається більше 20. Втім, великих черг тут не побачити – швидкість обслуговування досягається за рахунок професіоналізму фахівців Центру та автоматизації процесів.

«Обслуговують швидко, посміхаються приємно, жартують, так би всюди довідки завжди оформлювалися, – ділиться враженнями відвідувач Центру, начальник дільниці тепломереж цеху технологічного водопостачання ГД Олег Неплюєв. – На підприємстві я працюю майже 20 років. Раніше доводилося завчасно замовляти, чекати, ходити, стояти у чергах. Зараз вже і не пам’ятаю, коли це робив».

Аліна Слюсаренко, бригадир з переміщення сировини, напівфабрикатів та готової продукції СПЦ-3, посміхаючись, каже: «Заходиш до нашого «віконця» з різним настроєм, а виходиш завжди у гарному. За сім років існування «Єдиного вікна» я вже дуже звикла до його послуг і навіть не уявляю щось інше. Хочу побажати усім його працівникам  спокійної роботи, розвитку та мирного неба над головою».  

Працювали поміж сиренами

«З початку війни робота в Центрі не припинялася, хоча усім нам, як і іншим людям, було страшно, – говорить Юлія Семидоцька, фахівець «Єдиного вікна». – Колектив у нас жіночий, усі ми матусі, дружини, тож переживали за свої родини. Але працівники підприємства йшли до нас із такими ж страхами. Тож нам разом із оформленням різних довідок доводилося людей заспокоювати, підбадьорювати. Виходило добре, бо разом із ними ми самі теж заспокоювалися. Деякі люди на початку війни до нас приходили просто поспілкуватися. Потім казали, що їм легше ставало. Зараз усі трохи адаптувалися до умов сьогодення. Ми вірим в ЗСУ і теж вкладаємо свою частинку праці в перемогу. Були у нас і волонтерські дні. До «вікна» люди зносили речі, які в перші дні війни були потрібні нашим захисникам та переселенцям».    

Наразі фахівці «Єдиного вікна» відзначають, що відвідувачів поменшало – дехто евакуювався, працює віддалено або знаходиться на вимушеному простої. До війни щодня до Центру зверталося близько 700-800 осіб. Зараз їх 100-150. Та сталося це не лише через війну, а й завдяки тому, що деякі послуги, наприклад, оформлення відпусток, надаються без присутності людей, лише за їхньою заявою. Це зробили заради безпеки. А деякі послуги тимчасово не надаються, зокрема оформлення путівок на турбази, до пансіонатів, дитячих таборів. Але фахівці Центру сподіваються, що після нашої перемоги літо знову стане для них спекотним щодо видачі путівок. Тут до цього готові, бо ще до війни планували здійснити декілька проектів з вдосконалення процесів. Втім, довідки іншого характеру надаються, як і раніше.

З чого починався Центр

Кадри, пенсійний фонд, бюро перепусток, архів, бухгалтерія тощо. Такий довгий маршрут сім років тому доводилося долати людям під час отримання будь-якої довідки. На ту мить їх надавалося трохи більше 2 тисяч. Інноваційний проект «Єдине вікно» було покликаний спростити цей процес для робітників та пенсіонерів підприємства.

Одною з перших фахівців Центру надання послуг стала Вікторія Бабець: «Я пам’ятаю, як тут робили ремонт, як продумували дизайн приміщення, щоб кожен відвідувач почувався комфортно. Перед відкриттям Центру ми ретельно проробляли комп’ютерну систему оформлення процедур, тестували її, тренувалися. Пам’ятаю враження перших відвідувачів, які навіть не вірили, що папери можна оформлювати швидко і без ускладнень. Їхні відгуки були кращою нагородою для нас, тому щороку кількість послуг Центру збільшувалася».

Чималим досягненням «Єдиного вікна» став запуск чат-боту у Телеграмі. Він дозволяє кожному користувачу знаходити відповідь на питання.

Адміністратор «Чат-боту» Тетяна Хорольська каже, що на сьогоднішній день у ньому є вже майже 14 тисяч користувачів, і тут постійно працюють над розширенням функціоналу ресурсу. Кожен робітник підприємства обов’язково знайде тут для себе корисну інформацію, наприклад, доступну кількість днів відпустки, приклади заяв, термін дії спецодягу та інше. «Це дуже зручно, не виходячи з дому зробити заявку і прийти до центру вже за результатом. Особлива увага надається зворотному зв’язку. Люди звертаються зі своїми питаннями і ми надаємо відповіді. За усі 7 років головним для нашого колективу була і залишається увага до наших клієнтів. Ми працюємо для людей і намагаємося допомогти кожному», – каже Хорольська.

Ми вітаємо колектив «Єдиного вікна» з 7-річчям та бажаємо усім витримки, здоров’я та усього найкращого.

Категорії
Новини

Восени прийде нова хвиля COVID-19. Потурбуйтесь про вакцинацію заздалегідь

В Україні зростає кількість нових випадків коронавірусу, що підтверджує той факт, що він нікуди не подівся. Навпаки, ризик підхопити вірус зріс. На 8 серпня 2022 року за даними МОЗ в країні вже більше 5 мільйонів осіб перехворіли на ковід.

Чому росте захворюваність?

Причинами тому стали переміщення великої кількості людей всередині країни, їх перебування у місцях компактного поселення, переміщення людей через кордони України, зниження загального імунітету через стрес тощо.

Нова хвиля ковід-19, пов’язана зі штамом Omicron, швидко поширюється у світі і рухається у напрямку Східного регіону Європи, в тому числі і України.

«Зараз, влітку, багато з нас про це ще не замислюється – через війну ми забули про масковий режим, не дотримуємося певних дистанцій, не так уважно ставимося до дезінфекції. Тож хвиля захворюваності на цей респіраторний вірус набирає обертів і восени ми очікуємо на сплеск пандемії. Єдиний шанс захиститися від важкого перебігу коронавірусу – це вакцинація. І зробити її краще зараз, не варто відкладати щеплення на потім», – зауважила головний лікар медичного центру ПП «Стіл Сервіс» Наталія Гардань.

Бустерну дозу можна робити, навіть якщо прострочений термін

У Кривому Розі вакцинація від ковіду триває вже другий рік. Значна частина населення вже вакцинована першою і другою дозами.

За повідомленням криворізького протиепідемічного штабу, станом на минулий тиждень у нашому місті всього провакциновано майже 537 тисяч осіб, двічі зробили щеплення від Covid-19 майже 250 тисяч осіб. Бустерну дозу вакцинації отримали лише трохи більше 32 тисяч людей.

За правилами, бустерну дозу вакцини люди мають отримати через 6-9 місяців після базового курсу вакцинації. Та через війну рівень вакцинації знизився. Проте, медики наголошують, навіть якщо ви вийшли із графіка вакцинування і з останнього щеплення минуло вже  понад 9 місяців, бустерне щеплення робити треба – це дасть змогу поновити захист від важкого перебігу коронавірусу.   

Що за вакцина?

Минулого тижня Кривий Ріг отримав вакцину Comirnaty виробництва Pfizer і продовжує вакцинацію мешканців міста проти COVID-19. Ця вакцина призначена для профілактики ковіда-19 не тільки дорослих а і дітей від 12 років.

Comirnaty здатний «навчати» клітини організму визначати вірус та допомагає виробляти проти нього антитіла.

Де вакцинуватися?

Вакцинуватися можна вже зараз в найближчому до підприємства пункті, що розташований за адресою:

вул. Криворіжсталі, 2, третій поверх, кабінет № 7, з 9:00 до 12:00.

При собі потрібно мати паспорт та данні про попередні щеплення.  

Хто може вакцинуватися?

Скористатися цією можливістю можуть усі мешканці нашого міста, зокрема і робітники нашого підприємства та члени їхніх сімей.

Вакцинація  оформлюються належним чином для отримання сертифікату. 

Тим людям, які ще взагалі не вакцинувалися жодною дозою або мають лише одне щеплення, потрібно звернутися до свого сімейного лікаря, який дасть відповідні поради і направлення на щеплення.

За весь час пандемії у Кривому Розі подолали вірус – 43 363 містянина. Летальних випадків (за весь період) по місту – 2 556 пацієнтів. В інфекційній лікарні зараз перебувають 67 пацієнтів. Зі встановленим діагнозом коронавірус – чотири, з підозрою – три людини. Під амбулаторним наглядом сімейних лікарів зі встановленим діагнозом Covid знаходиться 10 криворіжців  (станом на 5 серпня).

Категорії
Новини

Сталевий гороскоп

Зараз складно заглядати у далеке майбутнє. Життя будується та змінюється щодня. Але є речі, над якими не владна ані доля, ані зірки. Серед них і те, що у найкращих людей, якими насправді може пишатися наше підприємство, безперечно буде переможне майбутнє. Ми вміємо боротися, працювати та вірити у власну країну, в наших людей і в добро. Нехай в нашому житті збуваються лише найкращі прогнози і здійснюються найзаповітніші мрії. Тим більше, що до дня народження підприємства зірки нам на вушко таки трішки нашепотіли…

Овен
Наступає період, коли саме впертість від природи, загартована біля доменних печей та прокатних станів, допоможе не лише пережити складні часи, а й вийти з будь-яких битв переможцем. Пам’ятайте, що дуже багато людей весь тиждень чекають на п’ятницю, весь місяць-  свята, весь рік – літа і все життя – щастя. А ви просто беріть та насолоджуйтесь хвилинами, проведеними в родинному колі. І хай таких хвилин буде більше!

Телець
Рай для вас — це будь-яке місце на землі, де немає понеділків та керівництва. Так було раніше. Але тепер найкраще місце для вас – там, де гуде, рухається, плавиться і народжується сталева міць та витримка. Тельці «жахливі» власники. Якщо вам щось належить, то воно має бути лише вашим і більше нічиїм. І те, що ви вважаєте «своїм», безперечно любите понад усе на світі. Це про Україну, рідний завод та родину.

Близнюки
Так, ви не цукерка, щоб бути всім до смаку. Ви горішок, який не всім по зубах! Тому ви здатні спрямувати навіть стрічку гарячого металу в потрібне річище. Вам завжди довіряють найскладніші завдання. Зірки запевняють, що незабаром цих непростих завдань побільшає, але нехай це будуть просто робочі виклики та перемоги у цехах рідного підприємства. Будь-яку паузу змінюють активні дії. Тому готуйтеся до нових робочих змін.

 Рак

Ви комфортно відчуваєте себе саме в родині. В неї ви вкладаєте всю душу. І взагалі, схоже на те, що сім’ю вигадали Раки. Тому ви завжди стаєте першими на захист рідної країни, колективу, сім’ї. Завдяки теплому вітру змін, що перехоплює подих, з вашого життя незабаром піде все зайве. Ви обов’язково повернетеся до пульта керування, який запустить виготовлення чергової партії продукції, новин та робочих перемог.

Лев
Усе минуле зараз можете залишити позаду. Дивно, як мало часу потрібно вам для переходу від стадії «як же я хвилююся і переживаю» до «ой, та йди воно все лісом». І це той ресурс, який вас тримає та не дає змоги скласти руки. Тим більше, що у майбутньому на вас чекає відродження: і в особистісному, і в професійному плані. Ваш потенціал гідно оцінять і вдома, і на роботі, треба тільки трішки почекати. Заводу потрібні такі кадри!

Діва
Ви не хочете, щоб життя було, як зебра, а бажаєте, щоб воно було яскравим, як веселка. І хоча зараз складні часи, але все на світі має свій початок та свій кінець. На зміну тиші у цехах прийде період активного робочого руху. І саме ви рухатимете далі верстати, стани, конвеєри. Труднощі? Та ви ж взагалі все у своєму житті використовуєте для просування вперед! І на цьому шляху вас нікому не зупинити.

Терези
Вам варто хоча б іноді натискати кнопку «не думати» і просто насолоджуватися життям. Які б іспити не прийшлися на вашу долю, позитиву буде все одно більше. Варто вчитися не ховатися від своїх проблем, а вибирати якесь рішення та одразу діяти. Рішучі дії і активна життєва позиція сьогодні рятує нас всіх. Разом ми зможемо все, тим більше, що ваша чорна смуга вже закінчується, говорять зірки.

Скорпіон

Схоже, що ви любите важкі життєві ситуації, тому що в вашій натурі прагнення когось рятувати, вибиратися зі складної ситуації і взагалі перетворювати своє життя з сірого на яскраве та барвисте, наповнене емоціями та рухом. Звісно, зараз непросто, а коли вам було надто легко? Керувати краном чи коксовою батарею? Спускатися до шахти чи плавити сталь? На щастя, є надія, що незабаром саме це і буде для вас найскладнішим завданням.

Стрілець

Ви, як ніхто, вмієте розв’язувати складні завдання в критичних ситуаціях та не допускати бездіяльності. До того ж, ви не настільки слабкі, щоб терпіти образи, тому завжди даєте гідну відсіч будь-якому противнику по всіх фронтах. Ви будете серед тих, хто незабаром виводитиме підприємство з кризової ситуації. Ваша віра у власні сили та підтримка оточення здатні творити дива, які під силу лише справжнім сталевим людям з вогняним серцем.

Козеріг

Ну, ви ж добре знаєте, що на все свій час. Є події, хід яких ніхто не може змінити, є доля, завдяки якій ви рано чи пізно знайдете своє місце в житті. І якщо це тепле місце – біля гарячої доменної чи коксової пічечки, то саме вам його скоро й розігрівати. Тому сприймайте цю вимушену зупинку як час підготуватися, наростити сталеві м’язи та збудувати покроковий план повернення до життя, яке вам принесе гарні події та приємні емоції.

 Водолій

Коли руйнуються всі ваші плани, ви зазвичай посміхаєтеся, виглядаєте відмінно і знаєте, що якщо не вийшло так, як вам було потрібно, значить пізніше буде ще краще. Для вас все вирішує післясмак. У всьому. Після заводської зміни, родинного спілкування, після поцілунку, після сварки, після кави, після погляду. Це «після» багато в чому є визначальним. Тому чекаємо, що буде після нашої Перемоги, і діємо!

Риби
У вас відмінна пам’ять і ви ніколи не забуваєте доброго ставлення до себе. Погане можна пробачити та викинути. А гарне буде гріти душу і через роки. Так, ви ніколи не забудете того, хто був з вами у важкі хвилини. Це про ваших рідних, колег, друзів і про рідне місто та завод. Разом ми 88 років будували, розвивали, а зараз захищаємо наше рідне підприємство. У нас спільне майбутнє, як і у всіх, хто має гаряче серце, сталеву міць та криворізький характер.

Категорії
Новини

Посиденьки в укритті, або День народження у незвичному форматі

З нагоди 88-ї річниці «АрселорМіттал Кривий Ріг» відбулась камерна зустріч ветеранів комбінату, адміністрації підприємства та молоді. Формат заходу був доволі незвичний, але притаманний духу нинішнього часу.

Через війну та близькість фронту зустріч пройшла в… одному з підземних сховищ комбінату. Під час тривоги, як і більшість робітників підприємства, молоді працівники ходять туди регулярно. А от ветеранам «пощастило» потрапити сюди вперше. Але ці спартанські умови аж ніяк не завадили святковій атмосфері – було багато спілкування, посмішок та подарунки. Без них ніяк, адже підприємство – іменинник!

Від адміністрації підприємства ветеранів та молодь вітали директор з галузевих відносин та соціального розвитку Юлія Чермазович, директор департаменту з охороні праці, промислової безпеки та екології Жанбек Єсмаханов, в.о. директора аглодоменного департаменту Павло Жабровець та Сергій Мельник, начальник управління з промислової безпеки.

88 років для людини – це значний вік, але для підприємства – це тільки початок, зазначили вони. В історії комбінату були чимало яскравих подій, досягнень, були і важкі часи. Важкі часи ми переживаємо і зараз, разом з усією країною. Але війна закінчиться, країна підніметься і незабаром на підприємство чекає багато роботи. Саме тоді в нагоді стануть досвід ветеранів та завзяття молодих.

Згадували цього разу і минулорічну зустріч: як весело та цікаво відзначали 87-му річницю заводу. І скільки за цей рік всього змінилося у нашому житті та роботі підприємства.

Приємним сюрпризом для ветеранів став творчий виступ нашого колеги, начальника зміни електростанції ТЕЦ-2 Євгена Пантело. Це сховище ще не чуло проникливі пісні під гітару та бурхливі аплодисменти слухачів.

Віктор Обухов, ветеран підприємства:

«Все життя я працював у прокатному виробництві, починав із третього блюмінга, якого вже давно немає, потім в СПЦ-1. Свого часу був і майстром, і бригадиром. Як приємно свято відзначати, як годиться, нехай і в екстремальних умовах війни. Переважно я відзначав день народження підприємства на роботі, і це було нормально. Траплялося, ідеш на робочий автобус через парк ім. Богдана Хмельницького, а навкруги – свято. Люди гуляють родинами, дивляться концерти, відпочивають на травичці або розважаються у чеському луна-парку. А на мене та на інших чекала улюблена робота на улюбленому підприємстві. 

Зараз дивлюся на молодь, вона така завзята і досвідчена. Хочу побажати їм більше вивчати виробництво, заглиблюватися у практику. Сучасна молодь виросла у телефонному режимі. Але теоретичні знання, які вони беруть із інтернету, треба обов’язково відшліфовувати на практиці та вдосконалювати їх».

Анна Велика, фахівець відділу по роботі з навчальними закладами міста:

«За цей невеликий проміжок часу нашого спілкування з ветеранами я вже від них  почула багато корисного. Коли я чую, що наші ветерани відпрацювали на підприємстві по 35-40 років, мають по 10 років гарячого стажу, то думаю, що ж я буду їм казати, адже працюю тут неповний рік. Я хочу подякувати ветеранам за те, що вони своєю роботою, своїми досягненнями, своєю завзятістю, професіоналізмом створили для нас міцне підґрунтя. Ви нас надихаєте на подальшу плідну роботу, на розвиток підприємства. Я впевнена, що після війни на нас чекає злет виробництва та усіляких нововведень».

Анастасія Пісаренкова, стажер підприємства:

«Це перший день народження підприємства у моєму житті. Поки що я стажуюся у департаменті охорони навколишнього середовища, але дуже хочу і надалі тут працювати. Перше знайомство з підприємством вразило мене – воно виявилося величезним! Спочатку я боялася, а чи зможу працювати тут і робити все правильно. Та мене заспокоїли і допомагають. Тут дуже цікаво. Напевне подібне відчуття свого часу було і у ветеранів, коли вони вперше ставали до роботи у цехах. Я б залюбки послухала їхні поради, адже усі металургійні агрегати напряму пов’язані з моїм фахом – охороною навколишнього середовища. Моє завдання – зробити металургію майбутнього чистою і зеленою».

Володимир Заяць, голова ради ветеранів підприємства:

«Хто б знав, що 88-річчя нашого підприємства ми будемо відзначати майже в бойових умовах і святкуватимемо не на великому майдані, а у бомбосховищі. До речі (і на щастя), майже усі наші ветерани під час цього заходу вперше спустилися до бомбосховища комбінату. Скажу за весь наш багатотисячний ветеранський колектив – ми хочемо дожити до 100-річного ювілею заводу. Ми хочемо бачити завод сучасним, успішним, завжди молодим і прогресивним. Я впевнений, що так і станеться завдяки нашій молоді. Вісімка символізує нескінченність. А у нас сьогодні їх аж дві! Тож за тимчасовими воєнними складнощами обов’язково прийде успіх. Ми переможемо і у цій війні, і на економічному фронті! Зі святом!»