Перші тонни солодощів приїхали до діточок, чиї мами й тата працюють в «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Стіл Сервісу» та ЛМЗ.
Усім зараз важко. А особливо важко дітям, які максимально гостро сприймають обстріли, прильоти та жахливі новини звідусіль. Тож підприємство докладає зусиль, щоб у Новорічні свята дітки працівників мали змогу трішки відволіктися від суворого сьогодення та отримати додаткові нагоди, щоб усміхнутися. Ближче до Нового року для них пройдуть святкові заходи, про що ми повідомимо додатково. А от солодощі для своєї малечі наші працівники можуть отримати вже зараз у Центрі надання послуг «Єдине вікно».
Отримати подарунки можна у кабінеті № 114, що у будівлі Університету АрселорМіттал (зупинка «Криворіжсталь» або «3-тя дільниця»).
Подарунки чекають на дітей віком від 1 до 14 років включно (2010-2023 років народження).
Час видачі: з 7:00 до 18:00 щодня, крім суботи та неділі, з 2 грудня 2024 року по 10 січня 2025 року.
Робітникам, які у минулих роках вже отримували подарунки, достатньо надати свою перепустку, а хто отримуватиме вперше, треба мати з собою ще й свідоцтво про народження дитини.
Подарунки для дітей, чиї батьки зараз стоять на захисті України або з інших причин, викликаних російською агресією, знаходяться за межами міста, країни, може отримати будь-хто з родичів. Для цього йому треба надати фото перепустки працівника, дитині якого надається подарунок, та документ, що засвідчує особу, що отримає подарунок.
«АрселорМіттал Кривий Ріг» організовує амбасадорів щоб залучити нових людей на підприємство та зупинити відтік кадрів.
У словниках слово «амбасадор» пояснюється як «посланець» чи «дипломат високого рангу». Але останнім часом воно стає більш відомим у значенні людини, яка презентує бренд, компанію, підприємство. Два місяці тому з’явилися амбасадори й у нас. Вони зустрілися з генеральним директором «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо, щоб разом визначитися із задачами та шляхами їх вирішення.
Як повідомила кураторка нашого амбасадорського руху Валерія Грешнікова, зустріч видалася надзвичайно плідною. За її підсумками до основних напрямків роботи – формування позитивного іміджу підприємства та залучення випускників навчальних закладів до нас на роботу – додалося ще принаймні два: залучити досвідчених працівників та утримати фахівців, які працюють зараз. Така комплексна робота має допомогти розв’язати проблему з нестачею кадрів, яка наразі надзвичайно актуальна в Україні й не лише.
Мауро Лонгобардо розповів, що до повномасштабного вторгнення у підприємства були масштабні плани з будівництва нових потужних сучасних цехів та виведення з експлуатації застарілих виробництв. Ми зупинили старі коксові батареї 1 і 2, аглоцех металургійного виробництва. Але плани з побудови нових потужностей поки що довелося відкласти. Саме відкласти, бо коли закінчиться війна ми обов’язково повернемося до них. І треба буде багато-багато людей як для будівництва, так і для роботи у нових цехах. Конкуренція за персонал буде неймовірною. Вона вже чимала, тому починати треба вже зараз, щоб не програти боротьбу за людей, які є основою будь-якого виробництва. Він додав, що саме амбасадори допомогли йому, тоді ще італійському студенту, визначитися з підприємством, де він почав свій трудовий шлях.
«Роботу над проєктом з залучення амбасадорів ми почали менш ніж два місяці тому, – пояснює Валерія Грешнікова. – За цей час ми встигли відібрати 15 дуже різних, але вмотивованих амбасадорів. До їх складу увійшли як працівники різних департаментів – від гірничого та прокатного, до ДАТП та охорони праці, так і студенти, які є учасниками нашого проєкту «Нова фабрика». У кожного з них є бажання не тільки розвиватися з нами, а й зустрічатися зі студентами у закладах освіти, долучатися у якості співорганізаторів до наших заходів. Так, за два місяці ми маємо чималий результат – 117 студентів дізналися про можливості від підприємства завдяки нашим амбасадорам. Ми розповідаємо про підприємство, його переваги, знайомимо з вакансіями, перспективами зростання, запрошуємо на роботу. Так, після однієї з зустрічей, до команди амбасадорів долучилася студентка, яка згодом стала і нашою працівницею. Наша ціль – щоб таких прикладів ставало дедалі більше»
Юрій Будяченко, який працює електрослюсарем у кар’єрі гірничого департаменту, запропонував також залучати вже досвідчених фахівців з інших підприємств, які наразі залишилися без роботи. І можливості тут чималенькі, адже багато криворізьких підприємств призупинили виробництво, і саме на працівників таких підприємств варто спрямувати свої погляди.
«Нестача кадрів турбує не лише керівництво підприємства, а й мене особисто, – зізнався Юрій Будяченко. – Особливо коли хтось з колег у відпустці чи, наприклад, захворів. Тоді мені доводиться скидати ось цей костюм та виходити у нічну зміну. А завтра знову в ніч. Важко. Я вже давно спілкуюся з колегами, запрошую до нас працювати. Окрім залучення нових працівників на підприємство, сподіваюся, що діяльність у ролі амбасадора допоможе мені покращити навички спілкування з найрізноманітнішою аудиторією».
Валерія Грешнікова зазначила, що зустріч надала нові імпульси у розвитку руху. «Зараз ми розробляємо програму й заходи, спрямовані на утримання працівників на підприємстві та залучення фахівців з досвідом паралельно із роботою з учбовими закладами, яка вже триває, – пояснила вона. Наша команда буде вдячна за ідеї для співпраці з теперішніми та потенційними працівниками підприємства. Нам необхідно знати про проблеми наших працівників, щоб спробувати вирішити їх разом. Якщо ви готові стати частиною змін, запрошуємо заповнити анкету та стати новим амбасадором «АрселорМіттал Кривий Ріг». За деталями звертайтесь 097 292 30 60. Давайте ділитися ідеями та розв’язувати проблеми разом».
У нашому тренінгцентрі протягом трьох днів тривало навчання працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг» та дочірніх підприємств, на якому вчили користуватися риштуваннями під час робіт на висоті.
Загалом навчалися близько 170 працівників. Навчали представники компанії PERIUkraine, яка забезпечує наші цехи риштуваннями німецької компанії PERI, що є одним зі світових лідерів виробництва устаткування для безпечної роботи. Ці риштування, які в народі називають «лісами», використовуються для безпечного виконання робіт на висоті. Вони є зручними, міцними та безпечними, а ще мають німецьку якість, що говорить само за себе. Але яким би ідеальним не було устаткування, з ним треба вміти працювати. Для цього й було організоване навчання.
Кожна навчальна група спочатку опановувала теоретичну частину. А потім працівникам показали, як збираються риштування і які безпечні способи роботи треба застосовувати як під час їх складання, так і при використанні. Старший інженер PERIUkraineБогдан Жигалюк за допомоги колег зібрав просте риштування, пояснюючи свої дії, наголошуючи на тому, як це робити правильно, а чого не варто. А потів ще й показав, як підніматися на робочі настили, де і як правильно кріпитися страхувальними ременями. Учасники тренінгів поставили йому питання та мали змогу власноруч виконати деякі операції.
«Показувати, навчати – це частина моєї роботи, – говорить Богдан Жигалюк. – Якщо вірно все зібрати-розібрати, правильно користуватися, то безпека для людей гарантована. Та й довговічність риштувань також. Устаткування дійсно світового рівня. Його експортують до США, Канади, Австралії, країн Євросоюзу та ще багатьох держав, всього їх близько 70. Запорука тому – якість, зручність, простота монтажу, і я б ще раз наголосив на безпеці».
Олександр Цибок працюєслюсарем-ремонтником в ремонтно-механічному цеху № 2 «ЛМЗ». Значну частину виробничих операцій вони з колегами виконують на чималій висоті.
«Ми ремонтуємо верхнє освітлення у цеху, міняємо вікна, обслуговуємо електромостові крани, та ще багато що робимо, – каже Олександр Цибок. – І все це на висоті, падіння з якої може мати непоправні наслідки. В нашому цеху вже є такі риштування, але ми їх поки що не використовували. Є у нас тур-вишка, але мені здається, що це устаткування буде для нас дуже корисним. Мене вразило, що ми зможемо створювати з цього набору елементів саме ті конструкції, з яких нам буде найзручніше виконувати роботи. Наприклад, ми зможемо конструювати робочі майданчики по обидва боки від трубопроводу і навіть над ним. Нам це було б дуже доречним для швидких зручних і безпечних ремонтів».
Тренери заохочували учасників навчання задавати якомога більше питань. «Ми на все намагалися відповісти, щоб людям все було зрозуміло, – розповідає старший менеджер компанії-постачальниці риштувань Іван Власюк. – Основне, про що запитували: які навантаження витримують конструкції? Що можна складати, а що ні? Як користуватися паспортом устаткування? Як треба і як не треба робити? Наприклад, наші хлопці акцентували, що для складання конструкцій достатньо півкілограмового молотка, тоді як багато хто з ремонтників любить взяти щось важче, щоб влупити сильніше. Не треба, від цього конструкції міцнішими не будуть. Як показує досвід, якщо все робити поступово і правильно, це устаткування надійно виконує свої функції 20-25 років і навіть більше».
Як повідомив менеджер департаменту з охорони праці Ігор Міхєєв, протягом 2023-24 років для цехів вже придбано 11 комплектів риштувань. «Працівниками таких підрозділів, як електроремонтний, вуглепідготовчий, технологічний, коксовий цехи, спеціалізований ремонтний цех КХВ, ремонтний цех ГД, цех ремонту металургійного устаткування № 2, цех уловлювання, цехи «ЛМЗ» воно вже використовується, – говорить Ігор Міхєєв. – Ми отримуємо схвальні відгуки. Устаткування виробляється у Німеччині, і це багато про що каже. Навчання також на високому рівні. Впевнений, що обізнаність працівників допоможе їм та їхнім колегам безпечно працювати на небезпечній висоті».
На території прокатного департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг» успішно працює фактично нова лабораторія, робота якої значно прискорює налаштування прокатних станів.
Як розповів начальник випробувального центру департаменту з якості Сергій Андрусенко, нова лабораторія створена замість зруйнованої під час рашистського ракетного обстрілу наприкінці 2022 року. «Фактично ми власними силами персоналу прокатного департаменту, департаменту з якості та центрального департаменту з утримання та ремонтів ввели в роботу нову лабораторію фізико-механічних та металографічних випробувань, – каже Сергій Андрусенко. – За основу взяли приміщення, яке колись було невеличкою кузнею. Стіни й стелю обшили з середини металопрофілем. Як бачите, для зручності наших співробітників у приміщенні встановлений рукомийник з бойлером. Також є кондиціонер, ефективність якого наші лаборанти вже перевірили в неймовірну цьогорічну спеку й залишилися задоволеними. А зараз вже користуються новою електричною системою опалення. Залишилося перевірити її в суворі морози».
Разом з новим приміщенням, працівники лабораторії отримали новенькі німецькі універсальні випробувальні машини. Вони не лише гарантують надвисоку точність випробувань, а ще й максимально безпечні для лаборантів, які проводять випробування металопрокату. Машини дуже потужні, наприклад, одна з них може випробувати арматуру на розрив з силою 1600 кілоньютонів. Це якби до прутка арматури підвісили вантаж масою 160 тон! Тому виробники машин дуже постаралися, щоб такі сили не вийшли з-під контролю й не наробили біди.
«По-перше, машина не запрацює, поки працівник не вставить спеціальний ключ та не введе пароль, – пояснює провідний інженер з охорони праці департаменту з охорони праці та промислової безпеки Денис Приходченко. – Це запобігає можливості випадкового вмикання коли хтось знаходиться у робочій зоні. На металевих колонах, які обертаються під час випробувань, є захисні гофровані манжети. Пульт керування машиною оснащений червоною кнопкою, натискання на яку миттєво зупинить машину, якщо працівник відчує загрозу аварійної ситуації. Електрошафи замкнені на замок, що запобігає доступу випадкових людей. Але якою б безпечною не була техніка, працівники мають знати ризики і запобігати їм. Я сьогодні провів опитування лаборантів і можу засвідчити, що ризики вони знають й безпечні прийоми роботи також. А потужне освітлення на робочих місцях усуває ризик того, що людина чогось не помітить і помилиться».
Лаборантка фізико-механічних випробувань Ганна Ведмеденко має дванадцятирічний досвід роботи з випробувальними машинами. Вона відзначила, що ці німецькі машини дійсно безпечніші за ті, на яких вона працювала раніше. В них пріоритет безумовно віддається безпеці замість швидкості.
Лаборантка фізико-механічних випробувань Ганна Ведмеденко
«Зразок для випробувань затискається повільно. Тож навіть якщо хто й «зловить ґаву», «загальмує», як кажуть, то все одно встигне зреагувати і уникне травми. – каже Ганна. – А ще керування затисканням виконується вручну, а не автоматично, і це дозволяє лаборанту повністю керувати ситуацією. Раніше наша лабораторія була розміщена безпосередньо в цеху. Так би мовити: коробка в коробці. А це шум та додаткові загрози під час переміщення цехом. Зараз же можна протягом вільної хвилинки чи перерви відчинити двері, подихати свіжим повітрям, побачити сонечко. Психологічно це дуже важливо. А ще робоча зона машини розташована максимально оптимально для зручності роботи, тоді як під час роботи з попередніми машинами нам треба було постійно нагинатися. І якщо це, наприклад, випробування арматури за ізраїльським стандартом, а це 15-30 проб на партію, то спина, відверто кажучи, боліла ще й як! Умови, безпекові, виробничі побутові, суттєво покращилися».
Як підсумував Сергій Андрусенко, робота цієї лабораторії дає можливість значно швидше налаштувати стани завдяки тому, що не треба транспортувати проби прокату до самого випробувального центру. Принесли зі стану і протягом 5-10 хвилин отримали результат, за яким вносять корективи у технологічному процесі прокатки. А нове безпечне устаткування та комфортні умови підвищують ефективність роботи лабораторії.
За кілька років на бортах нашого хвостосховища «Третя карта» виросте потужний зелений щит у вигляді акацієвої лісосмуги.
У цьому впевнені співробітники Криворізького ботанічного саду Національної академії наук України. Їх впевненість базується на експертних дослідженнях та багаторічному практичному досвіді озеленення техногенних зон Криворіжжя.
«Саме співробітників ботанічного саду залучило ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» для створення зеленого бар’єра, який мінімізує вплив нової карти для складування відходів збагачення залізної руди на навколишні території, – пояснив начальник служби реалізації проєктів гірничого департаменту Андрій Попик. – Ми – фахівці у видобутку та збагаченні залізної руди, а вони є професіоналами в озелененні. Створення лісосмуги та інші екологічні заходи входять до окремого розділу технічної документації будівництва хвостосховища».
Як розповів Андрій Попик, ця акацієва лісосмуга простягнеться на майже шість кілометрів у довжину та на 10 метрів завширшки. Саме такі параметри забезпечать надійний захист від шуму, пилу та вітрів, які зносять ґрунт. Для цього треба висадити 3300 саджанців. І це не якась магічна цифра. Її визначили природоохоронні фахівці у ході експертного оцінювання. Наразі вже висаджено близько двох тисяч майбутніх дерев. Що це за саджанці, і чому обрано саме їх, нам пояснила наукова співробітниця ботанічного саду, кандидатка біологічних наук Юлія Юхименко.
«Наш чималий досвід заліснення техногенних зон доводить, що саме акація біла є ідеальним варіантом для нашої степової зони, – говорить Юлія Юхименко. – Вона стійка до зимових морозів та літньої спеки, пізно скидає листя. І саме її однорічні саджанці найкраще приживаються, майже у ста відсотках, бо їх невеличка ще коренева система не потребує обов’язкового додаткового зрошення. Ми зараз, під час висадки, виконуємо полив, і цього буде достатньо для того, щоб акаційки закріпилися, успішно перезимували, а навесні пішли в ріст».
А навесні співробітники ботанічного саду дослідять всі деревця й досадять там, де буде потрібно. Якщо врахувати, що акація дає щорічний приріст близько півтора метра, то акацієва посадка набере потужності вже за кілька років. А місцеві пасічники будуть мати ще й приємний бонус. Про це нам розповів Андрій Попик, який у вільний від роботи час також займається бджолярством. Це його хобі.
«Акація – чудовий медонос, – ділиться досвідом Андрій. – Акацієвий мед неалергічний. Його в певній кількості можуть вживати навіть хворі на цукровий діабет. А ще акацієвий мед має м’який смак і дуже приємний, ніжний аромат. Підраховано, що кожен гектар акацій у період цвітіння, а це протягом 10-15 днів, дає 300-400 кг меду. Всього ж акацієві насадження займуть близько шести гектарів. Тож я впевнений, що між бджолярами буде ще й конкуренція за користування цим солодким ресурсом».
Висадка захисної лісосмуги – це лише один з комплексу заходів, спрямованих на усунення впливу хвостосховища на навколишнє середовище. Наприклад, надзвичайно важливим є запобігання потрапляння відпрацьованої води у ґрунт. Для цього дно карти повністю застелене бентонітовими матами. Це практично унеможливлює просочування води. А борти нагірного каналу, який відводить надлишок дощових вод під час інтенсивних злив, будуть засіяні багаторічними травами. На жаль, промислове виробництво неможливе без впливу на навколишнє середовище, але створювачі «Третьої карти» вже зробили й роблять максимум для того, щоб зробити цей вплив мінімальним.
Криворізькі студенти відсвяткували своє свято – День студента – разом з «АрселорМіттал Кривий Ріг».
У Палаці культури металургів справжній бал! «Хіба зараз до святкувань?» — скаже хтось. Але ж молодість швидкоплинна, а душа бажає свята, яке допоможе молодим людям скинути тягар стресу з плечей та познайомитися з найбільшим українським підприємством, на яке вони, можливо, прийдуть працювати. Якщо всім є зиск, то чому б не побалувати себе балом? Тож ми починаємо.
До зали заходять молоді люди. Їх багато. Дехто в справжніх бальних сукнях та костюмах. Хтось обрав молодіжніший стиль. А дехто не став заморочуватися й завітав на свято у звичайному вбранні, певно, вважаючи, що свято — це не про зовнішність, а скорше — внутрішній стан. Пригощалися смачними тістечками, кока-колою та глінтвейном, але безалкогольним. Танців було багато, був і танцювальний майстерклас, до якого охоче долучалися шикарні пари. Але була й альтернатива.
«Ми намагалися створити комфортні умови для всіх криворізьких студентів — наших гостей, — пояснює організаторка свята, фахівчиня відділу з підбору персоналу та розвитку молодіжних проектів «АрселорМіттал Кривий Ріг» Валерія Грешнікова. — Крім танцполу ми створили комфортну зону чаювання, де студенти мають змогу насолодитися бесідами за кухликом чаю, а також шахову зону, де гості мали змогу зіграти у найпопулярнішу інтелектуальну гру сучасності. Наша мета — створити студентське ком’юніті, спільноту, братство, де б це студентське покоління, яке зазнало всіх обмежень дистанційки, змогло б розірвати перепони і вдосталь наспілкуватися. Ще одна мета — створення позитивного іміджу нашого підприємства, куди б захотілося прийти працювати, адже люди зараз треба всім, особливо молоді й освічені».
Єлизавета Старикова вчиться у Технологічному фаховому коледжі ДУЕТ та є учасницею нашого освітнього проєкту «Нова фабрика 2.0». У дитинстві вона не мріяла стати металургом, але зараз їй обрана професія дуже подобається. «Я вчуся у коледжі, працюю на коксохімічному виробництві і навчаюся на «Новій фабриці». І мені це все подобається!. Вся моя родина — це гірники й металурги. Я хочу зростати саме у цьому напрямку, чим вище, тим краще. Сьогодні чудова вечірка! Отримую насолоду від крутого відпочинку. Зараз він нам дуже потрібний, особливо моральний».
На балу Лізу супроводжує студент Технологічного фахового коледжу ДУЕТ Владислав Наумов. Він також учасник «Нової фабрики». «У дитинстві я займався бальними танцями, але у старших класах закинув. Шкодую? Певно, ні. Всьому свій час, — відверто відповідає Влад. — Але сьогодні із задоволенням знову поринув у світ танців! Дуже дякую організаторам: «АрселорМіттал Кривий Ріг», відділу з підбору персоналу за цю чудову можливість знов відчути цей вир. Настрій, музика, естетика — все на найвищому рівні! Це чудова можливість відпочити від пар, від тривожних новин та насолодитися життям».
Апогеєм заходу стало визначення короля й королеви балу. Як і годиться коронованим особам, вони отримали корони, ну й звичайно ж королівські подарунки.
Цей бал-маскарад так само, як і багато інших заходів для молоді, підприємство проводить з метою залучення талановитих студентів на «АрселорМіттал Кривий Ріг», створюючи умови для їх розвитку. Організаторка Валерія Грешнікова зізналася, що також безпосередньо причетна до цього до свята, бо роботу в «АрселорМіттал» поєднує зі студентським життям. «Я зустріла тут студентів не тільки криворізьких закладів освіти, а й з київських та харківських вишів, які дали багато приємних відгуків про захід. Завдяки цьому ще раз впевнилася в тому, що для покоління, яке фактично живе у віртуальному світі і навчається більш ніж 5 років дистанційно, проведення таких заходів дуже важливе і корисне. А для нас, як роботодавця, дозволяє залучати активну молодь, адже за нею – майбутнє».
Посилання на всі фото з балу (активне до 24.11.2024)
